Social work with women from agricultural locations, which would brought: general principles and questions for professional preparation Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

UDC 378

СОЦ1АЛЬНА РОБОТА 3 Ж1НКАМИ 13 СШЬСЬКО1 М1СЦЕВОСТ1, ЯК1 ЗАЗНАЛИ НАСИЛЛЯ:

ДО ПИТАНИЯ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В

© 2017

Кравченко Оксана Олексйвна, доктор педагопчних наук, доцент, професор кафедри сошально! педагопки та сощально! роботи, декан факультету сошально! та психолопчно! освгти Уманський державний педагог1чний утверситет шет Павла Тичини (20301, Укра'та, Умань, вулиця Садова, 28, e-mail: okskravchenko@ukr.net)

Анотащя. Стаття присвячення питанню сощально! роботи з женками i3 сшьсько! тсцевосп, як1 зазнали на-силля, а також висвiтленню пiдходiв до шдготовки фахiвцiв, якi надають сощальш послуги цiй категорп населен-ня. Встановлено, що гендерна полiтика грунтуеться не лише на основi мiжнародних нормативно-правових актiв, ратифiкованих Укра!ною, а й регулюеться нацiональними нормативно-правовими актами щодо рiвноправностi м1ж женками i чоловiками. Важливим напрямом гендерно! полгтики е забезпечення рiвних прав i можливостей ж1нок i3 сшьсько! мюцевосп, у тому числi, i реалiзацiя !хшх прав людини. Разом з тим, жшки в сiльськiй мюцевосп уразливiшi до гендерно-обумовленого насильства, шж ж1нки, як1 живуть у мютах, що потребуе спецiально розроблено! про-грами !хньо! сощально-психолопчно! реабштацп. За результатами з'ясування змiсту i спрямованосп сощально! роботи з женками, вивчення регюнального досввду дiяльностi соцiальних служб з жшками, розкриття специфiки шдготовки майбутшх соцiальних працiвникiв до роботи з щею категорiею громадян, розроблено рекомендацп сто-совно пвдвищення якосп надання соцiальних послуг женкам - жертвам домашнього насилля.

Ключовi слова: сощальна робота, ж1нки, гендер, сшьська мiсцевiсть, пiдготовка майбутнiх соцiальних пращвнишв.

SOCIAL WORK WITH WOMEN FROM AGRICULTURAL LOCATIONS, WHICH WOULD BROUGHT: GENERAL PRINCIPLES AND QUESTIONS FOR PROFESSIONAL PREPARATION

© 2017

Kravchenko Oksana Alekseevna, doctor of pedagogical sciences, Associate Professor, professor of the department of Social Pedagogy and social, Dean of the Faculty of Social and Psychological Education Uman State Pedagogical University named Pavlo Tychyna (20301, Ukraine, Uman, Sadova street, 28, e-mail: okskravchenko@ukr.net)

Abstract. An article devoted to the issue of social work with women from rural areas that were violent, as well as coverage of approaches to training specialists providing social services to this category of population. It is established that gender policy is based not only on international normative legal acts ratified by Ukraine, but also regulated by national legal acts on equality between women and men. An important area of gender policy is the provision of equal rights and opportunities for women from rural areas, including, the realization of their human rights. At the same time, women in rural areas are more vulnerable to gender-based violence than women living in cities that require a specially designed program for their social and psychological rehabilitation. As a result of the clarification of the content and focus of social work with women, the study of the regional experience of social services with women, the disclosure of the specifics of the training of future social workers to work with this category of citizens, recommendations for improving the quality of social services for women victims of domestic violence have been developed.

Keywords: social work, women, gender, rural areas, preparation of future social workers.

Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними завдан-нями. 62 сеая Комки ООН зi статусу жшок (КСЖ62), головного глобального мiжурядового органу, чия дiяльнiсть присвячена виключно просуванню гендерно! рiвностi та розширенню прав i можливостей жшок, ввдбулася в штаб-кваргирi Оргашзацп Об'еднаних Нацш у Нью-Йорку з 12 по 23 березня за темою «Проблеми та перспективи досягнення гендерно! рiвностi та розши-рення прав i можливостей жшок та дiвчат у сшьськш тсцевосп».

Комiсiя була створена ЕКОСОР у 1946 р. з повно-важеннями щодо шдготовки рекомендацш iз захисту прав жшок у полггачнш, економiчнiй, громадськш, сощальнш та освпшх сферах. Комгая також вадповщае за мониторинг, огляд i оцшку досягнутого прогресу та проблеми, що виникають у ходi здшснення Пешнсько! деклараци та Платформи дш 1995 р. i шдсумшв 23-! спещально! сесп Генерально! Асамбле! 2000 р. на вах рiвнях, а також пщтримку гендерно! проблематики. Крiм того, Комгая робить внесок у подальшу дiяльнiсть за пвдсумками Порядку денного сталого розвитку на перюд до 2030 р., з тим, щоб прискорити реалiзацiю гендерно! рiвностi та розширення прав i можливостей жшок та дiвчат.

62 сеая, проведена у Мiжнародний жшочий день, стала ще одним приводом привернути увагу до прав та активно! дiяльностi жшок у сшьськш мюцевосп та слушною нагодою для системи ООН та !! партнерiв з уряду, парламенту, громадянського суспшьства та мiжнародних оргашзацш спшьно обговорити це пи-тання та взяти на себе зобов'язання вжити заходiв, яш змiнять життя жшок на краще [10].

Зокрема, державна полгтика, нинi, орiентуеться на створення рiвних можливостей для жшок i чоловiкiв, при цьому вона проводиться з урахуванням мiжнародних документiв, тдписаних Укра!ною. Це, зокрема, Загальна декларащя прав людини, 1948 р.; Мiжнародний пакт про громадськi та полгтичш права, 1966 р.; Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацш, 1945 р.; Декларашя про л^вдацш дискримiнацi! у ввдношенш ж^нок, 1967 р.; Конвенцiя про боротьбу з торпвлею людьми та з експлуатащею проституцi! третiми особами, 1949 р.; Конвенщя про лшвщацш усiх форм дискримiнацi! щодо жшок, 1979 р.; Конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод, 1950 р.; Пешнська декларацiя, 1995 р. тощо.

Гендерна полiтика грунтуеться не лише на основi мiжнародних нормативно-правових актiв, ратифiкованих Укра!ною, а й регулюеться нацюнальними нормативно-правовими актами щодо рiвноправностi мiж жшками i чоловiками.

Анализ останшх досл1джень i публтацш, в яких розглядалися аспекти цiei проблеми i на яких обтрунтовуеться автор; видшення невирiшених ратше частин загальноi проблеми За роки незалежносп при-йнято низку стратепчних докуменпв, де враховано гендерний аспект: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження плану заходiв з реалiзацi! Нацiонально! стратегi! у сферi прав людини на перiод до 2020 року»; Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження нацiонального плану дш з виконання резолюцi! Ради Безпеки Укра!ни ООН 1325 «Жшки, мир, безпека»; Нацiональна стратегiя у сферi прав людини та план дш з !! реалiзацi!; Стратепя по-долання бiдностi та План дш з !! реалiзацi!; Концепщя реформування державного управлiння; Мiнiстерством

освии i науки розроблено проект Стратеги «Освгга: гендерний вимiр 2020»; Нацюнальний план дiй з вико-нання Резолюци Ради Безпеки ООН № 1325 «Жшки, мир, безпека», затверджений розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни у 2016 рощ, консолщуе дИ держав-них iнституцiй i суспiльства щодо aкraвiзaцi! участi ж1нок у встановленш миру, наданнi допомоги, захистi та реабштацп постраждалих вiд насильства; у квита 2017 року Урядом затверджено розроблену Мiнсоцполiтики Концепцш державно! сощально! програми забезпе-чення рiвних прав та можливостей ж1нок i чоловшв на перiод до 2021 року.

Формування цшей статтi (постановка завдання). Мета статп - на основi аналiзу нормативно-правових засад схарактеризувати специф^ сощально! роботи з женками.

Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Цей аспект е основним фактором досягнення гендерно! рiвностi та Цiлей сталого розвитку: «Сталого розвитку не можна досягти без гендерно! рiвностi та розширення прав i можливостей уах ж1нок та дiвчат. Метою Порядку денного сталого розвитку е дотримання тих прав жшок i дiвчат з сiльсько! мiсцевостi, як1 е необхвдними для забезпечення !м засобiв до iснування, добробуту та здатносл пристосовуватися до нових умов, зокрема прав на: землю i захист прав власностц !жу та харчуван-ня вiдповiдно! якостi та кшькостц життя, вiльне вщ усiх форм насильства, дискримшаци та шкiдливих практик; найвищий можливий стандарт здоров'я, зокрема сек-суальне та репродуктивне здоров'я й права на нього; яшсну, фшансово прийнятну та доступну освпу протя-гом життя [4].

Ратифшувавши Конвенцш ООН з лiквiдацi! вах форм дискримiнацi! щодо жiнок Укра!на, зокрема, взяла зобов'язання: брати до уваги особливi проблеми, з якими стикаються жiнки, що проживають у сiльськiй мiсцевостi, i роль, яку вони вщграють у забезпеченш економiчного добробуту сво!х сiмей, в тому чи^ !хня дiяльнiсть у нетоварних галузях господарства; вживати уах вщповадних зaходiв щодо забезпечення застосу-вання положень Конвенцi! до жшок, як1 проживають у сiльськiй мюцевосп [8].

Рaтифiкувaвши Стамбульську декларацш iз насе-лених пунктiв (1996), укра!нська держава поставила серед прiоритетiв питання комплексного розвитку не тiльки мют, а й сiльсько! мiсцевостi, визнала «особливi потреби жiнок, дiтей i молодi у стaбiльних, здорових i безпечних умовах життя» (стаття 7). У документ за-значено: «Розвиток сiльських i мiських рaйонiв носить взаемозалежний характер. Крiм полiпшення умов жит-тя в мiстaх, ми також повиннi прагнути до забезпечення адекватно! шфраструктури, громадських послуг i можливостей працевлаштування в сшьських районах з метою пщвищення !х привaбливостi, створення комплексно! мережi населених пункт i зведення до мшмуму мiгрaцiю населення iз сiльських райошв у мюта» (стаття 6). Також зауважено про забезпечення повно! учасп усiх ж1нок i чоловiкiв (у тому числ^ у сiльськiй мюцевосп) у економiчному i полiтичному житп держави [8].

Конституц1я Укра!ни (ввд 28 червня 1996 року) у Роздш II «Права, свободи та обов'язки людини i грома-дянина» ст. 24 гарантуе громадянам рiвнi конституцiйнi права i свободи, «не може бути привше!в чи обмежень за ознаками раси, кольору шшри, полгтичних, релiгiйних та iнших переконань, стaтi, етнiчного та соцiaльного по-ходження, майнового стану, мiсця проживання, за мов-ними або шшими ознаками».

Рамкова програма партнерства мiж Урядом Укра!ни та Оргaнiзaцiею Об'еднаних Нацш (2018-2022 рр.) визнае, що жшки в альськш мiсцевостi е групою населення, яка часто залишаеться поза увагою та виклю-чена з процесiв розвитку, вшновлення та гумaнiтaрно! дiяльностi. Тому система ООН визначае жшок у альськш 10

мiсцевостi як одну з ключових цiльових груп для сво!х заходiв, а також, спираючись на взаемодоповнюванють мандатiв рiзних структур системи ООН, працюе над вирiшенням проблем, з якими стикаються жшки в альськш мюцевосп в Укра!нi.

Актуальнiсть проблеми забезпечення рiвних можливостей сшьських жшок обумовлена як тим фактом, що кожна третя ж1нка в Укра!ш мешкае в сiльськiй мюцевосп, так i результатами статистичних дослщжень: 48 % жiнок, як мешкають у сiльськiй мiсцевостi, не мають доступу до медичних послуг; 36 % жшок у альськш мюцевосп не беруть учасп в прийнятп рiшень у сво!х громадах; 67 % жшок у сшьськш мюцевосп не мають вдома доступу до мереж! 1нтернет; середня мiсячна заробггаа плата ж1нок, як1 зайнятi в сшьському господарствi, рибальствi, люовому господарст та сум!жних галузях, становить 85,5 % вш заробiтно!' плати чоловшв; 32 % не мають доступу до питно! води вдома; 21 % жшок у альськш мюцевосп мають баншвський рахунок; внутршньо перемiщенi ж1нки в альськш мюцевосп стикаються з багатьма проблемами: вщповщно, рiвень зайнятостi серед жшок-ВПО, як жи-вуть у селах, на 17 % нижчий, шж серед жшок-ВПО, як1 проживають у великих мютах; б!льш того, 36 % жшок-ВПО у альськш мюцевосп е головами домогосподарств та переважно залежать вш пенсп (42 %) i сощально! допомоги (32 %) [10].

Як показують статистичш данi, наведенi вище, ж1нки та дiвчата в сшьськш мiсцевостi зазнають дискримiнацi! щодо доступу до процеав прийняття рiшень, працевлаштування, охорони здоров'я, освпи та шших базових послуг.

Це пщтверджуеться результатами «Комплексного дослщження становища ж1нок, як1 проживають у альськш мюцевосп» (2015), поведеного ПРООН в Укра!ш стльно з Секретарiатом Уповноваженого Верховно! Ради Укра!ни з прав людини. Дослiдження сто-сувалося широкого кола питань, таких, як внесок жшок у розвиток альських територш та численнi складнощ^ з якими вони зштовхуються. Зокрема, aнaлiз охоплюе так1 права жшок, як участь у процеа розробки плашв розвитку громади; доступ до заклащв медичного об-слуговування та користування програмами соцiaльного забезпечення; одержання формально! та неформально! освпи; доступ до громадських послуг i консультативна служб; створення кооперaтивiв; участь в уах формах колективно! д!яльносп; користування сiльськогосподaрськими кредитами та позиками, системами збуту; право на належш умови життя, зокрема, на належш житлов! умови, сaнiтaрнi послуги, забезпечення електроенергiею та водопостачанням [8].

Результата дослщження доводять, що становище жшок, як! проживають у альськш мюцевосп, значно прше, шж становище сшьських чоловЫв та жител!в мют у багатьох !з зазначених сфер, а також те, що жшки, яш проживають у альськш мюцевосп, б!льше за шших страждають вш бщносп та сощально! !золяцп.

Водночас це питання мае бути в пол1 зору фах!вщв заклад!в сощально!' сфери в умовах децентрал!зацп, зокрема щодо доступу до сощальних послуг жшок !з числа населення, яке проживае або буде проживати в ОТГ в тих випадках, коли це громади альського типу: виявлення, оаб, як1 перебувають у складних життевих обставинах; визначення потреб у сощальних послугах; оргашзащя i надання сощальних послуг тим, хто цього потребуе; консультування та шформування мешканщв громади щодо надання вах вид!в сощально! допомоги; прийом заяв та необх1дних документ про надання до-помоги тощо.

Проведеш м1жнародш аналиичш дослщження засвщчують, що розширення прав i можливостей ж1нок та д!вчат у альськш мюцевосп i дотримання !хшх прав людини та гендерно! р!вносп е фактором не тшьки до-бробуту окремих оаб, родин та альських громад, але й Scientific Vector of the Balkans. 2017. № 1

загально! економ1чно1 ефективносп, враховуючи знач-ний вщсоток жшок серед пращвнишв сшьського госпо-дарства Украши.

Тим паче, що Компет з лкшдаци вах форм дискримшаци щодо жшок рекомендував Укрш'ш вдосконали-ти шфраструктуру в сшьськш мюцевосп та розробити полгтику боротьби з бщнютю серед ж1нок у сшьськш мюцевосп для забезпечення 1хнього доступу до право-суддя, освпи, житла, офщшно1 зайнятосп, розвитку навичок та можливостей навчання, можливостей отри-мувати дохщ та мшрокредитування, володшня та користування землею, враховуючи 1хш особлив1 потреби та з особливою увагою до негативного впливу конфлшту на жшок у сшьськш мюцевосп [10].

Разом з тим, Комггет рекомендував розглядати жшок не пльки як постраждалих або отримувач1в допомоги, але й як активних учасниць розробки та реал1зацй' таких полггак. Загалом женкам 1з сшьсько1 мюцевосп в глобальному вим1р1 надаеться надзвичайно важлива роль у шдтриманш та полшшенн умов життя в альських районах, а також змщненш сшьських громад.

Водночас жшки в сшьськш мюцевосп уразливш1 до гендерно-обумовленого насильства, н1ж ж1нки, яш живуть у мютах. Вщповщно, вщсоток ж1нок у сшьськш мюцевосп, яш коли-небудь були в шлюб1 та зазнали ф1зичного та (або) сексуального насильства, скоеного партнером, становить 17 %, а мюьких ж1нок - 14 %. Однак 55 % жшок у альськш мюцевосп не повщомляють про випадки домашнього насильства [10].

В Укрш'ш вщбуваються перш1 спроби запровадження й реал1зац11 певних моделей роботи щодо попередження або усунення насилля в амЧ: превентивно!, навчально-треншгових програм, роботи з правоохоронними органами, оргашзацп притулшв для ж1нок, кризових кон-сультативних центр1в (очних та заочних), центр1в реш-теграцп, груп взаемопщтримки чи самодопомоги, пси-хотерапевтичних програм (шдивщуальних та групових).

Водночас саме проблема насильства над жшками е причиною таких глобальних явищ, як безпритульнють дпей; зростання кшькосп розлучень; формування на-сильницького менталитету наци; жебракування; втра-та загальнолюдських щнностей, любов1 та взаемо-розумшня; а також виступае одшею з передумов скоення злочишв у суспшьста.

Проанал1зувавши вище перел1чен1 ознаки жшок-жертв амейного насилля, у корекцш негативних сташв потр1бно включати:

- сощальну роботу з налагодження зв'язк1в;

- педагопчну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спшкування (виршення конфлжпв, адекват-не висловлювання), адекватне мислення i ставлення до себе, прийняття ршень та психологiчного захисту, спри-яння шдвищенню рiвня самооцiнки жшки;

- психолопчну роботу зi зняття вщчуття провини, емоцiйноï та фiзичноï релаксаци.

Детальнiше розглянемо перший напрям - сощально1 роботи, який виступае одним iз дiйових iнструментiв з розв'язання актуальних проблем укра1'нського ж1ноцтва. Сощальна робота здiйснюеться соцiальними службами в регюш, зокрема службами у справах дпей, сiм'ï та молодi. Здшснюваш в процесi соцiальноï роботи цими службами систематичш, рiзноманiтнi заходи спрямоваш на те, щоб полегшити адаптащю (пристосування) ж1нки, яка потребуе допомоги, до суспшьних норм, допомогти 1й розвинути, реалiзувати i реабiлiтувати житт^ сили, забезпечити гiдне iснування i самоутвердження.

Основу сiмейного неблагополуччя здебшьшого ста-новлять матерiальнi труднощi; алкоголiзм, пияцтво; безробiття батьк1в; труднощi пщлпкового вiку дiтей; непрацездатнiсть; конфлiкт мiж членами сiм'ï; рiзнi ви-ди насильства. Рiвень забезпечення i виховання дiтей у таких сiм'ях не вшповшае життево необх1дним вимогам, що, в свою чергу, накладае вщбиток на ïхнiй розвиток та поведшку._

З метою надання своечасно1 допомоги сiм'ям, як1 потрапили у складш життевi обставини та не в змозi гх самостiйно подолати доцшьно працiвниками соцiальних центрiв щотижня вiдвiдувати сiм'ï вище зазначено1 категорп та проводити оцiнку потреб амей, за результатами яких надавати сiм'ям з дiтьми соцiальнi послуги.

З батьками (у тому числ^ з женками) доцiльно постiйно проводити шформацшно-роз'яснювальна роботу щодо профшактики вживання спиртних напо1в, ведення здорового способу життя, попередження виникнення насильства у ам'ях, виконання належ-них батьшвських обов'язк1в, дотримання санiтарно-ппешчних умов проживання, рацiонального викори-стання державно1 соцiальноï допомоги на дпей тощо.

З метою надання яшсних соцiальних послуг ж1нкам важливою постае питання подготовки майбутнiх соцiальних пращвнишв у цьому контекстi. Зокрема, потребуе посилено1 уваги формування професiйних ком-петентностей щодо рiвня поiнформованостi студентсько1 молодi про поняття гендеру, сощальш проблеми ж1нок та 1х способи виршення.

Щодо зазначеного було проведено дослщження на базi Уманського державного педагопчного унiверситету iменi Павла Тичини серед студенпв, як1 навчаються за спещальнютю «Соцiальна робота».

Студентам було запропоновано анкету «Що я знаю про проблеми жшок» без попередньо1 бесщи, орiентуючись лише на знання.

У дослiдженнi брали участь 35 студенпв: 18 студентiв четвертого курсу спещальносп та 17 студентiв першо-го курсу. Кiлькiсть заповнених анкет за статтю також рiзнилася i дом^вальною виявилась у зацiкавленостi в проблемi - ж1ноча стать, яка склала майже двi третини опитаних.

Просте запитання з анкети «Хто для Вас е жшка?» показало рiзне ставлення до представниць ще1 статi з боку юнакiв та дiвчат. Так, юнаки першого курсу означили жшку без нав'язливих гендерних штампiв, яку мають можливють спостерiгати у повсякденному життi (Богдан К.: «Жшка - це мати, робпник»); юнаки четвертого курсу - навпаки, виступили у сво1х вщповщях, враховуючи головнi гендернi ознаки обох статей, на-тякаючи на свою прюритетнють у фiзичному розвитку (Рустам Д.: «Жшка - це слабка стать», Микола Ж.: «Жшка - це тендпна особа жшочого роду, н1жна», Дмитро Р.: «Жшка - берегиня ам'1, важлива складова суспiльства^>).

Ддвчата, незалежно вщ вiку, вiдповiли, як дiйснi представнищ цiеï статi, з урахуванням гендерних скла-дових (Владислава £.: «Жшка - початок нового життя», Вiкторiя К.: «Жшка - це кохана, мати, дочка, сестра, бабуся»), бшьш по-фшософськи вiдповiли чет-вертокурсницi (Валерiя В.: «Жiнка - це запрошення до щастя!», Наталiя П.: «Жiнка - це джерело любов^ пiк-лування та краси»).

Про проблеми жшок студенти давали рiзнi вiд-повщ, серед яких можна видiлити: безробптя, здоров'я, шлюб, безплiддя, алкоголiзм, порушення пси-хiки (за вщповщями першокурсникiв); чоловiки, ген-дерна нерiвнiсть, насильство в сiм'ï, принижения, недооцшення можливостей ж1нки, стреси, вiковi змши, побутовi проблеми, ПМС, вага, тощо (за вщповщями четвертокурснишв, причому на останш п'ять причин вказали хлопщ).

Однотипно на запитання анкети «Хто допомагае вирiшувати проблеми ж1нок?» вiдповiли студенти першого курсу. ïхнiми вщповщями були: «Чоловши», «Друзi», «Рiднi», «Близью люди», школи «Психологи». Студенти четвертого курсу вщповши з бiльшою пошформованютю щодо специфiки свое1 майбутньо1 дiяльностi, що позитивно характеризуе навчально-ви-ховний процес на базi досл1дження. ïхнiми вiдповiдями були: «Центри допомоги жшкам, як1 опинились у складнiй ситуацц» (1нна Г.); «Психологи, лiкарi, рщш

люди» (Оксана Л.); «Мiсцевi органи охорони життя i здоров'я» (Дмитро П.).

Вразили ввдповщ студентiв, як1 неоднозначно ви-разили свое ставлення до поняття «гендерно! рiвностi» в нашш кра!нi. Вщсотшв 80 вiдповiли «нейтрально» , «50 на 50» або «байдуже» на гендерну рiвнiсть мiж чоловiком та ж1нкою, а 10 % взагалi дали вiдповiдь «негативно», що доводить те, що студентами неоднозначно сприймаеться iнформацiя про гендерну рiвнiсть в нашiй кра!ш

Про це свщчать i вiдповiдi студентiв перших та четвертих курав на запитання: «Як би Ви особисто здшснювали гендерну рiвнiсть?» 90 % опитуваних вiдповiли, що не знають. Лише поодинок вiдповiдi старшокурсникiв порадували осмислешстю та пра-вильнiстю думки: (Ростислав М.: «Почав би з себе. Ставився до вах би однаково та виховував би дггей!», Артем Р.: «Надав би рiвних прав i чоловiковi i жiнцi»).

Наступним було питання про ставлення молодi (зокрема дослвджувано!) до засуджених жiнок, адже одним iз напрямiв роботи з женками в репональних центрах соцiальних служб для дней, сiм'! та молодi е робота з умовно засудженими жiнками, яка здшснюеться у формi профiлактичних беад, консультaцiй, реабiлiтацi! тощо i знову вадкривае у вшповщях студентiв реали сьогоден-ня.

Тож вiдповiдi розподiлилися у такому порядку: 7 студенпв вщповши, що !м «байдуже» або «все одно», 6 - «нормально», 5 - «негативно», решта студенпв проявили невизначешсть, висловлюючи свою думку при-близно у такому контексп: «Залежить вщ злочину» або «Дивлячись яка ситуaцiя склалась з жшкою».

Продовжуючи aнaлiз вiдповiдей студентiв рiзних вiкових кaтегорiй про проблеми засуджених жшок, серед юнашв та дiвчaт четвертого курсу, у вшповщях наступного питання в aнкетi виявився неоднознач-ний гендерний аспект. Причому юнаки проявили ген-дерну рiвнiсть досить категорично. Дiвчaтa виявили бiльшу поблaжливiсть до засуджених жшок, врахову-ючи природу юнування ж1нки або проектуючи це на себе (проявляють рефлексш). Запитання було таким: «Чи повиннi жшки вщбувати покарання, як чоловiки?». У сшввщношенш «Так» / «Нi»: юнаки - 95 % / 5 %; дiвчaтa - 40 % / 60 %. Студенти першого курсу проявили бшьшу лояльшсть до жшок, яш вчинили злочин («Мае юнувати виключення до ж1нок за станом здоров'я» (Вiкторiя); «Дивлячись на те, який злочин вони вко!ли» (Владислава)).

Торкаючись наступно! проблеми ж1нок, проблеми насилля, яка щодо жшок набувае зростаючо! тенденцп в суспiльствi, студенти мали виразити свою думку на рахунок розумiння поняття «насилля над жшками в ам'!». Жоден курс будь-яко! дисциплiни першого курсу зi спецiaльностi «Соцiaльнa робота» не передбачае оз-найомлення студентiв з такою проблемою. У результат цього студенти означеного курсу на запитання «Як Ви розумiете поняття «насилля над жшками в ам'!»?, вадповши однозначно, - «коли чоловш б'е жшку» i звернутися за допомогою порадили до подруги або до полщп. Студенти ж старшого курсу спешальносп «Соцiaльнa педагопка» показали у цьому питaннi бiльшу освщчешсть, переважно через вивчений курс на-вчальних дисциплш «Педaгогiкa та психологiя ам'!», «Методика сошально-педагопчно! роботи». Серед !хшх вадповадей можна видiлити тaкi:

- «Насилля вадбуваеться тодi, коли ж1нка сама це допускае» (Дaрiя);

- «Це використання чоловiком жшочо! слaбкостi i знущання над нею» (Оксана);

- «Пригнiчення морального i завдання шкоди фiзичному здоров'ю жiнки» (1нна);

- «Чоловiк не поважае m себе, нi жiнку, через це вш знущаеться над нею» (Артем);

- «Нерiвнопрaв'я, психологiчне та фiзичне насилля»

(1лля).

До таких небагато^вних, але влучних вiдповiдей, студенти майже Bci додали, що проти цього, що говорить про небайдужкть молодi до проблеми насилля над жшками в ciM'ï.

В Уманському державному педагогiчному ушвер-ситеп iменi Павла Тичини на факультет соцiальноï та психологiчноï освiти дie Студентська сощально-психологiчна служба, яка щороку до 25 листопада готуе iнформацiйнi плакати про насилля над жшками, роздае бш стрiчки в знак шдтримки протесту усього свпу всiх форм насильства над жшками. Волонтери Служби iнформують про насилля над жшками як найпоширешше порушення прав людини в свiтi. Про те, що жорстоке поводження забирае бiльше життiв i набагато часпше перетворюе жiнок у iнвалiдiв, нгж онкологiя, малярiя, дорожньо-транспортнi пригоди та вiйськовi дп разом узятi.

Водночас в ушверситеп створено iнновацiйну структуру, а саме: Гендерний центр, який виступае майдан-чиком з проходження практики студентiв - майбутшх сошальних працiвникiв. Мета дiяльностi Центру е спри-яння впровадженню гендерноï просвiти шляхом надання науково-практичноï допомоги викладачам та студентам щодо впровадження iдей гендерно!' культури та гендер-них пiдходiв у навчально-виховний процес.

У рамках дiяльностi Центру вадбуваються так1 заходи: брей-ринг «Гендерш стереотипи; опитування та створення статистичних даних «Ставлення до представ-нишв ЛГБТ-спiльноти»; науковий флешмоб «Березень -мюяць жiночоï юторп»; випуск щомюячника «Гендернй промiнь»; дiяльнiсть наукового гуртка «Марс-Венера»; акцiï: «Всенародний день батька!», «Ми проти насильства над жшками», «Будуемо суспшьство без насильства», «Здорове суспiльство починаеться зi щасливоï та здоровоï сiм'ï», «День матерЬ»; фотовиставки: «Мiй дбайливий люблячий тато»; «СТОП насильству над жшками»; «Моя мама професюналка»; тренiнговi про-грами: «Толерантне ставлення до представнишв ЛГБТ-спiльноти»; «Пiдготовка молодi до амейного життя» (квiтень-трaвень).

Так як дослщжуваш студенти четвертого курсу були активними учасниками цих зaходiв, проблема насилля над жшками була ш досить знайома i це не склало ш проблем вiдповiсти на запитання «Куди звернутись жш-Ш за допомогою, яка терпить насилля в ам']?». ïхнi вщ-повщ були такими: «На гaрячi лшп психологiчноï допомоги, в полщш», «У центри реабштацп», «До сощаль-ноï служби», «У центр вторинноï допомоги», «Службу у справах сiм'ï та молодi» тощо.

У той час, коли основне завдання фах1вця iз сощаль-ноï роботи - бути помiчником для кожноï родини, яка потребуе допомоги, насамперед для амей, як1 ризикують потрапити у складш життевi обставини внaслiдок втра-ти роботи членами сiм'ï, швалвдносп, тяжкого захворю-вання, насильства над дпъми, розлучення, повернення одного з батьшв пiсля вiдбувaння покарання в мюцях позбавлення волi, неналежного виконання батьк1вських обов'язк1в, внaслiдок зловживання алкоголем або наркотиками, шкаво було дiзнaтися: зi ск1лькома женками, залежними вiд цих шк1дливих для здоров'я звичок, студенти зустрiчaються у своему тепершньому сьогоденнi.

Цiкaвим виявився той факт, що студенти рiзних курав вадповадали на запитання: «Сшлькох залежних вщ алкоголю жшок Ви знаете? А вщ наркотиков?» кардинально контрастно. 1з опитаних четвертокурсник1в лише трое студенпв написали, що знають таких залежних жшок, причому залежних вщ алкоголю - бшьше, нiж вiд наркотиков. А от студенти-першокурсники майже уа знaйомi з женками таких проблемних кaтегорiй. «Залежних вiд алкоголю - 20, вш наркотиков - 3», - пи-ше Владислава £.; «Дуже багато!», - пише Руслана Б.; «Багатьох», - шдкреслюе Вiкторiя К.

Отже, студентiв-першокурсникiв щ проблеми бiльше Scientific Vector of the Balkans. 2017. № 1

хвилюють i, враховуючи 1хню вразливу псих!ку, вони i помiчають таких жшок бiльше i турбуються про життя 1хшх сiмей бiльше, особливо в яких е дии. А старшi студенти - менш вразливi, для них бачити таких жшок -звичне явище, яке перейшло в рамки «адаптованосп», i тому щ студенти дали так! вщповщ. Насправдi в 'хньо-му оточеннi зустр!чаються так! категорй' жшок, просто вони намагаються 'х не пом!чати.

Загалом, у зазначеному напрям! роботи одним з най-головшших чинник1в е ранне виявлення амей, як! мають жшку-мапр, що зловживае алкоголем або наркотиками та потребуе сторонньо'' допомоги. Мета фах!вщв !з сощально'' роботи у профшактищ амейного неблагополуч-чя - своечасно виявити проблему та надати вщповщну як1сну допомогу. Тож така «адаптовашсть» до ж1нок, як1 мають проблему з алкоголем або наркотиками серед тд-ростаючого поколшня - не може юнувати, особливо у майбутшх фах!вщв !з сощально'' роботи або сощальних педагопв.

Характерним було ще й те, що студенти четвертих курав спещальносп «Сощальна педагопка» об!знашш! про сощальн проблеми жшок та можливосп 'х виршен-ня через оргашзовану сощально-педагопчну практику у сощальних службах мюта, передбачену навчальним про-цесом спещальносп, та знаннями з теоретичних дисци-плш ''хньо'' професшно-практично'' шдготовки.

Окр!м того, у рамках виховних годин, щ студенти мали змогу отримувати шформацш про кричущ! проблеми сусшльства (СН1Д та проблеми ВШ-шфшованих, у тому числ ж1нок, наркомашю, алкогол!зм, проблеми шклю-зп, розбещешсть молод! окремих субкультур, шшдли-вють татуювань, насилля, як1 здшснюються в ам'ях над диъми та женками).

Це сввдчить про те, що сощальним службам потр!б-но постшно здшснювати д!агностичну та профшактич-ну роботу з населенням, особливо молоддю з сощальних проблем, научати щ проблеми вир!шувати, щоб зменши-ти шльшсть оаб, як1 потребуватимуть вторинно'' та тре-тинно'' допомоги. Адже фах!вець !з сощально'' роботи, сощальний пращвник - особа, яка мае ввдповщну освь ту та квал!фжащю, ввдповщае вимогам, установленим центральним органом виконавчо'' влади, що забезпечуе формування державно'' полтики у сфер! сощального за-хисту населення, проводить оцшку потреб, шдготовку договору та вдивщуального плану надання сощальних послуг, оргашзовуе та надае сощальт послуги, що по-требують фахово'' квал!фшацп, а також оргашзовуе заходи з пвдтримки вразливих груп населення.

Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. За результатами анал!зу м1ж-народного та впчизняного гендерного законодавства, з'ясування змюту i спрямованосп сощально'' роботи з женками, вивчення регюнального досвщу д!яльносп сощальних служб з жшками, розкриття специфши шд-готовки майбутшх сощальних пращвнишв до роботи з щею категор!ею громадян, розроблено рекомендаци стосовно шдвищення якосп надання сощальних послуг жшкам - жертвам домашнього насилля:

1. Вчасно вдентифшувати проблему здшснення насильства в ам''' щодо ж1нок (зб!р первинно'' шформацп, розслщування i складання заяви). 1нформащя передба-чае виявлення ознак насильства за зовшшшми ознаками (наявшсть слщв побиття, ввдсутшсть ппени i догляду, порушення сну, р!зка змша ваги, страх, розгублешсть, покора, смуток, небажання проходити огляд лжаря, не-стача грошей, неввдповщшсть м!ж можливими i реаль-ними умовами життя). Методи одержання шформацп': спостереження, штерв'ю, беада.

2. При потреб! втручатись у ситуащю, що здшсню-еться на основ! мультидисциплшарного шдходу. Кожен з учаснишв команди бере участь в обговоренш ситуацп, ведомостей, оцшщ ресурав, визначенн стратегш роботи i вщповщальносп кожного !з спещалюпв. Фах!вець !з сощально!' роботи, при цьому, здшснюе роботу з кон-

кретним випадком (доб!р техшк, спрямованих на формування навичок правильно'' взаемодй; забезпечення шдтримки i проведення консультування); координацш д!яльносп i консультування шших служб; за необхщно-CTi - функцй' координатора роботи мультидисциплшар-но'' команди.

3. Здшснювати корекцш та змшу ситуацп' (пвдтрим-ка та актив!защя члешв ам''', змша м1жособистюних стосунк1в, формування навичок правильно'' взаемодй' у сш'1), здшснюеться на основ! терапевтичного квадрата, який включае чотири основн групи фактор!в, необхщ-них для розумшня ситуацп' та ïï правильно'' оц!нки:

- роль i почуття п!клувальника в цш ситуацiï';

- природа взаемостосунк1в «шклувальник - оп!кува-ний»;

- наявшсть у шклувальника п1дтримки з боку шших члешв с!м''';

- фшансовий стан п!клувальника.

4. Проанал!зувавши вище перел!чеш ознаки ж1-нок-жертв амейного насилля, у корекц!ю негативних сташв потр!бно включати:

- соц!альну роботу з налагодження зв'язк1в;

- педагопчну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спшкування (вир!шення конфл!кт!в, адекват-не висловлювання), адекватне мислення i ставлення до себе, прийняття р!шень та психолопчного захисту, спри-яння п1двищенню р!вня самооц!нки ж1нки;

- психолог!чну роботу з! зняття в1дчуття провини, емоцшно'' та ф!зично'' релаксац!''.

Перспективою подальших дослвджень вважаемо роз-робку модел! п!дготовки фах!вц!в у закладах вищо'' осв!-ти до соц!ально'' роботи з жшками сшьсько'' м!сцевост!.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Гендерна дискримшащя та насильство щодо жiнoк. URL: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1398061293

2. Дмитренко М. I., Тротн М. В., Власов П. О. Попередження насильства у ым'Ч: Метод. рекомендации Дтпропетровськ: Днiпpo-петр. юрид. iн-т МВС Украши, 2001. 56 с.

3. Дoпoвiдь Генерального Секретаря, Проблеми та перспективи досягнення тендерноЧpiвнoстi та розширення прав i можливостей жток та дiвчат у альських районах. URL: http://undocs.org/E/%20 CN.6/2018/3 .

4. Жшки та чоловки в УкраШ: Статистичний збipник. Кшв: Державна служба статистики Украти. 2015.

5. Закон Украти «Про попередження насильства в ам'1» вiд 15.11.2001 р. № 2789 (з наступними змтами i доповненнями). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2789-14

6. Кальницька К. О. Осoбливoстi сoцiальнo-психoлoгiчнoïроботи з жшками, жертвами насильства в ам'й Сощальна робота як чин-ник гуматзацп сустльного буття: Укратський В1СНИК № 121 148 мiжнаpoдний дoсвiд: Тези дoпoвiдей та вистутв Мiжнаp. наук.-пр-акт. конф. (м. Чеpнiгiв, 3—4 грудня 2010року): Чеpнiгiв : ЧД1ЕУ, 2011. С. 114-120.

7. Комплексне дoслiдження становища жток, яю проживають у альськш мiсцевoстi/Iнна Волосевич, Тамiла Коноплицька, Тетяна Костюченко, Тамара Марценюк Кшв: ВА1ТЕ, 2015. 88 с.

8. Методичний поабник для фахiвцiв, як впроваджують корекцтт програми для oсiб, як вчинили насильство в амЧУ Укладачi: Мустафаев Г. Ю., Довгаль 1.1. Кшв, 2011. 192 с.

9. Нiкoгo не залишити осторонь РОЗШИРЕННЯ ПРАВ I МОЖЛИВОСТЕЙ Ж1НОК ТА Д1ВЧАТ З СШЬСЬКО! М1СЦЕВОСТ1 #IWD2018 #TIMEISNOW. Жшки та дiвчата в сшьськш мiсцевoстi. URL: http://www.un.org.ua/images/documents/4301/FACTSHEET%20 Ukrainian.pdf

10. Уварова О. Права жток i гендерна piвнiсть в УкраШ. URL: https://helsinki.org.ua/prava-zhinok-i-henderna-rivnist-v-ukrajini-o-uvarova/#_ftn2

11. Тунтуева С. В. Сoцiальнo-педагoгiчна робота з особами, по-страждалими вiд насильства Ым'й навч.-метод. поаб. для студ. вищ. навч. закл; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка». Старобшьськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2015. 172 с.