Таким образом, можно сделать вывод о том, что все клинические случаи свидетельствует о высокой вероятности развития рецидива после гистерорезектоскопической абляции эндометрия в виде рака тела матки. При этом, вероятность такого рецидива намного выше, чем ее принято считать. Следовательно, эффективность данной процедуры далеко не так высока, а вероятность развития рецидива составляет от 15 до 30%. Поэтому динамическое наблюдение настороженность специалистов в отдаленном послеоперационном периоде играет весомую роль в раннем выявлении возможных рецидивов заболевания.
Литература:
1. Адамян Л.В., Ткаченко Э.Р. В кн.: Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней, под ред. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян. М., 2000; 484-500.
2. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. - СПб.: «ООО Издательство Фолиант», 2002. - 542 с.: ил.
3. Запорожан В.Н. Акушерство и гинекология. В двух книгах. - К.: Здоров'я, 2001. -820 с., ил.
4. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство та пнеколопя. - К.: Здоров'я, 1996.
- 240 с.
5. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Пнеколопчна патолопя: Атлас: Навч. Поабник. - Одеса: Одес. Держ. Мед. ун-т, 2002. - 308с.
6. Клиническая онкогинекология: Руководство для врачей / Под ред. В.П. Козаченко.
- М.: Медицина, 2005. - 376с.: ил.
7. Серов В.Н., Табакман Ю.Ю. Проблемы пери- и постменопаузального периода. Материалы симпозиума. М., 1996; 68-71.
Работа поступила в редакцию 23.07.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.895.8-06:616.89-008.454]-055.1-085.851
К. О. Стаханов
ЩДИВЩУАЛЬНО-ПСИХОЛОГШШ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЧОЛОВ1К1В ТА Ж1НОК З ПОСТШИЗОФРЕН1ЧНОЮ ДЕПРЕС1СЮ
Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Украша
Summary. Stakhanov K. O. INDIVIDUAL-PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF MEN AND WOMEN WITH POST-SCHIZOPHRENIC DEPRESSION (PSD). - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: stahanovkirill@smail.com. Currently, there are difficulties associated with differential diagnosis betwen schizophrenia and PSD, but it is known that the presence on the latter requires the introduction of specific measures of medical and social support for this category on patients, including the issues of adaptation and rehabilitation, improving the patients' under examination quality of life and social functioning. Therefore, complex psychodiagnosis is an important stage in the program for helping persons with PSD. 173 patients with PSD (68 men and 73 women) were examined. Defective individual psychological characteristics that negatively affect the social adaptation of patients and worse their quality of life were identified. Allocated characteristics will
© К. О. Стаханов
become targets of psycho-correction interventions which will be used within the frame work of complex medical and psychological support.
Key words: post-schizophrenic depression, psychodiagnosis, individual psychological characteristics.
Реферат. Стаханов К. О. ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЖЧИН И ЖЕНЩИН С ПОСТШИЗОФРЕНИЧЕСКОЙ ДЕПРЕССИЕЙ. В настоящее время существуют сложности, связанные с дифференциальной диагностикой между шизофренией и постшизофренической депрессией, однако известно, что наличие последней требует внедрения специфических мероприятий медико-социального сопровождения данной категории больных, включая вопросы адаптации и реабилитации пациентов, повышения качества их жизни и социального функционирования. Поэтому комплексная психодиагностика является важным етапом программы помощи лицам с постшизофренической депрессией. В ходе работы было обследовано 173 больных постшизофренической депрессией (68 мужчин и 73 женщины). Определены дезадаптивные индивидуально-психологические характеристики, которые негативно влияют на социальную адаптащю пациентов и снижают их качество жизни. Выделенные характеристики в дальнейшем станут мишенями психокоррекционных вмешательств, которые будут использоваться в рамках комплексного медико-психологического сопровождения.
Ключевые слова: постшизофреническая депрессия, психодиагностика, индивидуально-психологические характеристики.
Резюме. Стаханов К. О. 1НДИВ1ДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЧОЛОВ1К1В ТА Ж1НОК З ПОСТШИЗОФРЕН1ЧНОЮ ДЕПРЕС1СЮ. В наш час юнують складнощ^ пов'язаш з диференцшною дiагностикою м1ж шизофрешею та постшизофрешчною депреаею (ПШД), проте вщомо, що нaявнiсть останньо1 потребуе впровадження специфiчних зaходiв медико-соцiaльного супроводу дано1 кaтегорiï хворих, включаючи питання aдaптaцiï та реaбiлiтaцiï пaцiентiв, шдвищення якостi 1х життя та сощального функцiонувaння. Тому комплексна психодiaгностикa е важливим етапом програми допомоги особам з ПШД. В ходi дослвдження було обстежено 173 хворих на ПШД (68 чоловшв та 73 жшки). Визначено дезaдaптивнi iндивiдуaльно-психологiчнi характеристики, яш негативно впливають на сощальну aдaптaцiю пaцiентiв та знижують 1'х якiсть життя. Видiленi характеристики в подальшому стануть мiшенями психокорекцiйних втручань, якi використовуватимуться в межах комплексного медико-психолопчного супроводу.
Ключовi слова: постшизофрешчна депресiя, психодiaгностикa, iндивiдуaльно-психологiчнi характеристики.
Вступ. Даш про поширешсть депресш при шизофренiï в лiтерaтурi досить суперечливг за результатами дослiджень, проведених рiзними авторами, коморбiднi депресiï зус^чаються у 10-70 % пaцiентiв зi встановленим дiaгнозом шизофренiя [1]. Серед категори пaцiентiв з ПШД вiдмiчaеться пiдвищений ризик самогубства, зниження тривалосп життя, ймовiрнiсть рецидиву гострого психозу, зниження адаптивних можливостей, рiвня сощального функцюнування [3]. Серед соцiaльних проблем, з якими стикаються хворi на шизофренш -безробiття, низький мaтерiaльний рiвень, вiдсутнiсть житла [7].
В Укрш'ш та iнших крашах свiту дiaгноз «Постшизофрешчна депре^» медичнi прaцiвники не часто використовують, залишаючись в рубрищ «Шизофрешя». В зв'язку з цим виникае питання про диференцiйну дiaгностику мiж шизофренiею та депресивним розладом, як необхiдну умову для впровадження специфiчних зaходiв медико-соцiaльного супроводу дано1' кaтегорiï хворих, включаючи питання адаптацп та реaбiлiтaцiï пaцiентiв, пiдвищення якосл 1'х життя та соцiaльного функцюнування [9].
Контингенти та методи до^дження. Дослвдження проходило на протязi 20112017 р. р. на бaзi КУ «Одеський обласний медичний центр психiчного здоров'я».
Критерiями включения до груп дослщження були:
- встановлений дiагноз постшизофрешчно].' депресп (F 20.4) [12];
- термш захворювання вiд встановлення дiагнозу бiльше шж один piK;
- вiдiбpанi для дослвдження xbopi мали досвiд л^вання два та бiльше pазiв;
- xвоpi усвiдомлювали 3MicT пропонованих методик, були в 3M03i i'x виконати;
- не мали коморбвдних важких соматичних захворювань;
- мали принаймш одного родича, який був защкавлений в участi у запpопонованiй л^вально-реабштацшнш пpогpамi;
- сввдомо надали письмову згоду на проведения дослвдження.
Критериями виключення з дослiдження були насту пш:
- вперше дiагностований психотичний епiзод;
- пацieнт мав шший виражений соматичний або псиxiатpичний дiагноз в стадй' загострення;
- хворий не мав родини або близьких pодичiв;
- пацieнт мав виразний когштивно-вольовий дефект, який заважав йому в достатнш мipi слiдувати iнстpукцiям запропонованих методик;
- ввдмова самого хворого або задяного в дослiдженнi його родича, на будь-якому з етатв дослвдження;
- невiдповiднiсть будь-якому з критерпв включення до дослвдження.
На основi вищенаведених кpитеpiiв, до учасп було включено 141 хворих на ПШД (32 особи було виключено з подальшого дослiдження). Всi обстежуваш були pоздiленi на двi групи за гендерною ознакою: 68 чоловшв склали першу групу (Г1), а 73 жшки - другу групу (Г2). Умови проведення роботи ввдповвдали загальноприйнятим нормам етики та морал^ вимогам дотримання прав людини, особистюних iнтеpесiв всix учасникiв дослвдження. Хвоpi та ix pодичi були ознайомлеш з темою, метою та методами даного дослвдження.
Методи дослiдження, як використовувались в дослiдженнi: теоретичний, сощально-демогpафiчний, клiнiко-псиxопатологiчний, псиxодiагностичний, катамнестичний, статистичний.
Псиxодiагностичне дослiдження хворих включало: шкалу HADS/HARS, для вивчення псиxоемоцiйниx особливостей пащенпв з ПШД; опитувальник Басса-Дарки. Для вивчення соцiально-псиxологiчниx особливостей використовували: опитувальник вольового самоконтролю — ВСК (Зверков А. Г., Эйдеман Е. В.), опитувальник сущидального ризику (в модифшацп Т. Н. Разуваeвоi). Когнiтивна сфера ощнювалась за допомогою методик: «10 ^в»за А. Р. Луpieю (1995), «Коректурна проба» Б. Бурдона (1995) та метод тктограм. Дослвдження якосп життя пацieнтiв проводилось за допомогою методики Mezzich, Coher, Ruipezer, Liu&Yoon (1999) [13].
Результати до^дження, ix обговорення. Серед психоемоцшних особливостей пащенпв з ПШД вивчали piвень тривоги та депресп, також агpесивнi тенденцп.
Данi, отpиманi за тестом «Госттальна шкала тривоги та депресп» наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Розподвд дослвджених за piвнем тривоги та депресп (n, %)
Рiвень Г1 (n=68) Г2 (n=73)
n % n %
Рiвень тривоги (HARS)
високий piвень 29 42,65 41 56,16
сеpеднiй piвень 31 45,59 27 36,99
низький piвень 8 11,76 5 6,85
Рiвень депресп (HADS)
високий piвень 42 61,76 39 53,42
сеpеднiй piвень 26 38,24 34 46,58
низький piвень 0 0,00 0 0,00
Як сввдчать данi, що наведенi на табл. 1, серед чоловшв та жшок з ПШД переважали особи з середш та високим piвнем тривоги (Г1 - 88, 24 %; Г2 - 93,15 %). При цьому осiб з високим piвнем тpивожностi було бiльше серед жшок, у поpiвняннi з групою чоловшв (р<0,05). Зважаючи на дiагноз дослвджених, природньо, що за результатами тесту, серед них
не було оаб без ознак депреси. Бiльшiсть пацieнтiв, як Г1, так i Г2 мали високий рiвень депреси (Г1 - 61,76 %; Г2 - 53,42 %), при цьому серед осiб з високим рiвнем депреси достовiрна бiльшiсть були представниками чоловiчоl статi (р<0,05).
Додатково для дослвдження депресивних тенденцiй у дослвджених використовували шкалу депреси А. Бека (табл. 2).
Таблиця 2
Розподш дослiджених за рiвнем депреси (тест Бека) (п, %)_
Рiвень депреси Г1(п=68) Г2 (п=73)
N % N %
вщсутшсть депресивних симптомiв 0 0,00 0 0,00
легка депреая 5 7,35 6 8,22
субдепресивний стан 25 36,77 32 43,84
Депресивний стан 38 55,88 35 47,94
За допомогою методики А. Бека, дан яко! наведенi в таблиц 3.3, також не виявлено оаб без проявiв депреси. Бiльшiсть пащенпв як чоловiчоl, так i жшочо! статi мали ознаки депресивного або субдепресивного стану (Г1 - 92,65 %; Г2 - 91,78 %).
Надалi вивчали наявнiсть агресивних тенденцш у пацieнтiв з ПШД (табл.3).
Таблиця 3
Структура i вираженiсть форм агресивно1 поведiнки у обстежених (середнi бали)
Форми агресивно1 поведшки Середнiй бал
Г1 (п=68) Г2 (п=73)
фiзична агресiя 56,4! 46,2*
Вербальна агре^ 62,9! 54,0!
непряма агресiя 66,1!! 58,7!!
негативiзм 73,6!! 65,4!!
роздратування 85,3!! 83,9!!
шдозршсть 82,5!! 74,2!!
образа 61,8!! 72,5!!*
почуття провини 69,4!! 81,3!!*
Примтки: !! - високий рiвень, ! - пiдвищений рiвень.
* -рiзниця мiж групами е достовiрною, р<0,05.
Майже за всiма шкалами опитувальника в групах Г1 та Г2 отримано високi або тдвищеш значения. Найвищi значения в грут чоловiкiв отримано за шкалами роздратування (85,3 бала), пiдозрiлостi (82,5 бала) та негативiзму (73, 6 бала); в групах жшок - за шкалами роздратування (83,9 бала), почуття провини (81,3 бала), пiдозрiлостi (74,2 бала) та образи (72,5 бала). Чоловiки достовiрно частiше, у порiвияннi з женками, використовували фiзичну агресш (р<0,05). Жiнки частiше, порiвияно з чоловжами, почували образу та мали почуття провини (р<0,05). Взагалi дослщження виявляе тенденщю до придушення прямого прояву агреси у вербальнiй або фiзичнiй формi та схильнiсть до використання проявiв непрямо1 агреси, що може призводити до виникнення ауто агресивних тенденцш, в тому числ^ сущидальних думок та намiрiв.
Таким чином, проведене дослвдження психоемоцiйних особливостей виявляе у дослщжених чоловiкiв та жшок з ПШД шдвищений рiвень тривоги та депреси у сполученш з проявами непрямо1 агреси, що дозволяе вщнести пацiентiв з ПШД до групи ризику щодо проявiв сущидально1 поведiнки та свiдчить про необхвдшсть оргашзаци постiйного медико-психолопчного супроводу з метою профiлактики аутоагресивних дiй серед даного контингенту.
Далi, серед iндивiдуально-психологiчних особливостей пацiентiв з ПШД вивчали когшгивш характеристики: особливостi уваги, пам'ятi, мислення.
Дослiджения особливостей запам'ятовування було здiйснено за допомогою методики «10 ^в» А. Р. Лури. Висновки були зробленi на основi побудови кривих запам'ятовування, а ус отримаиi результати дослвдження зображенi на рис. 1
Рис. 1. Крива запам'ятовування 10 ^в за тестом А. Р. Лурп в дослщжених групах чоловiкiв та жшок з ПШД
Середнi значения ^ стандартною похибкою середнього) шлькосп ввдтворених слiв у чоловiкiв з ПШД при першому пред'явленнi складали 5,06±0,12, при другому - 6,01±0,11, при третьому - 6,87±0,10, при четвертому - 7,03±0,11, при п'ятому - 6,78±0,11, при шостому - 6,36±0,16, при сьомому - 6,07±0,13. Середнi значення (зi стандартною похибкою середнього) кшькосп вiдтворених слiв у хворих на при першому ПШД жшок при першому пред'явлент складали 5,06±0,16, при другому - 6,01±0,12, при третьому - 6,74±0,10, при четвертому - 7,05±0,11, при п'ятому - 6,63±0,13, при шостому - 6,52±0,13, при сьомому -6,02±0,12.
Крива запам'ятовування у осiб обох груп, хворих на ПШД спочатку збшьшувалася, а потiм спадала вниз, що сввдчило про виснажувашсть уваги, астенш та зниження ефективносп запам'ятовування вербального матерiалу. Достовiрноl рiзницi мiж групами Г1 та Г2, за даними тесту «10 ств» А. Р. Лурiя не ввдшчалося (р>0,05).
За допомогою методики «Коректурна пробам» було дослiджено так1 параметри уваги, як стiйкiсть, концентрацiя, розподш i переключення уваги (табл. 4).
Таблиця 4
Розподiл дослвджених за особливостями уваги (п,%)
Параметри уваги Рiвень Г1(п=68) Г2 (п=73)
п % п %
Стшкють Низький 43 63,24 51 69,86
Середнiй 25 36,76 22 30,14
Високий 0 0,00 0 0,00
концентрацiя Низький 44 64,71 55 75,34
Середнш 24 35,29 18 24,66
Високий 0 0,00 0 0,00
Розподiл Низький 51 75,00 53 72,60
Середнiй 17 25,00 20 27,40
Високий 0 0,00 0 0,00
переключення Низький 42 61,76 44 60,27
Середнш 26 38,24 29 39,73
Високий 0 0,00 0 0,00
За результатами вивчення параметрiв уваги у вах пацieнтiв з ПШД виявлено зниження показнишв уваги. Так, зниження стшкосп уваги визачено у 63,24 % чоловшв Г1 та 69,86 % жшок Г2; порушення концентрацп уваги спостертались у 64,71 % хворих Г1 та 75,34 % пащенток Г2; зниження можливостей розподiлу уваги характеризувало 75,00 % чоловiкiв Г1 та 72,60 % дослiджуваних Г2; низький рiвень переключення уваги зустрiчався у 61,76 % хворих Г1 та 60,27 % пацiентiв Г2.
За даними методики «Пiктограма» визначено характерний шизофретчний симптомо
комплекс, який включае в себе: недостатне або спотворене розумшня сенсу завдання (15,60 % дослщжуваних Г1 та 18, 23 % пащенток Г2) - при цьому хворi часто трактували дослiджения вiдповiдно до змюту сво1х зверх цiнних вдей; зниження числа адекватних образiв (47, 47 % дослвджуваних Г1 та 41,38 % жшок Г2) - при цьому визначались три типи неадекватних образiв: неадекватнi за змiстом (Г1 - 37, 24 %; Г2 - 32,62 %); неадекватнi за процесом структурування (Г1 - 29,83 %; Г2 - 31,43 %) - що було обумовлено порушенням динамiки псих1чних процесiв; неадекватнi за суб'ективною значущютю i (Г1 - 27,65 %; Г2 -29,64 %) - при цьому спостерталась надмiрна егоцентричнiсть образiв, або !х холоднiсть, формальнiсть, вiдчуженiсть; зниження числа стандартних образiв (Г1 - 43, 23 %; Г2 - 39,63 %); наявшсть персеверативних тенденцiй малюншв ( Г1 - 25, 18 %; Г2 - 28,32 %).
Також було проведено аналiз гендерних особливостей пiктограм. У бiльшостi чоловшв (67, 32%) простежуеться збiльшения числа атрибутивних образiв, як1 е економiчними у вiдношеннi образотворчих засобiв. Також досить часто зустрiчаються конкретнi образи (23,38 %), загальна властивiсть цих образiв - !х вiдповiднiсть конкретнш ситуацп. Водночас у ж1нок спостерталося бiльше метафоричних (53,32 %) та графiчних (46,32 %) образiв ^зниця м1ж Г1 та Г2 е достовiрною, р<0,05).
Важливим критерiем якосп життя е рiвень соцiального функцюнування пацiентiв з ПШД. Тому в рамках дослщження вивчали особливостi сощально1 адаптацп хворих.
Вивчали рiвень вольово1 саморегуляцп, пвд яким розумiли мiру оволодiния власною поведiнкою в рiзних ситуацiях, здатнiсть свiдомо керувати власними дiями, станами i спонуканнями. Даш наведено у табл. 5.
Таблиця 5
Опитувальник ВСК (середнш бал)
Шкали Г1(п=68) Г2 (п=73)
Загальна 6,5 6,8
Наполегливiсть (Н) 3,9 3,7
Самовладання (С) 2,4 2,6
Як сввдчать даиi, наведенi в таблицi, середш бали за всiма шкалами опитувальника ВСК були низькими (Г1 - 6,5 бала, Г2 - 6,8 бала). Низький бал за загальною шкалою вольово1 саморегуляцп спостерiгався у людей чутливих, емоцiйно нестiйких, ранимих, невпевнених у собг Рефлексивнiсть у них була невисокою, а загальний фон активносл, як правило, зниженим. 1м властива iмпульсивнiсть i нестiйкiсть намiрiв.
Субшкала «наполегливють» характеризуе силу намiрiв людини - и прагнення до завершення розпочато1 справи. Низьк1 значення за даною шкалою (Г1 - 3,9 бала, Г2 - 3,7 бала) сввдчили про щдвищену лаб№нють, невпевненiсть, iмпульсивнiсть, що може призводити до непослiдовностi поведiнки. Знижений фон активносп i працездатностi, як правило, компенсувався у таких оаб щдвищеною чутливiстю, гнучк1стю, винахiдливiстю, а також тенденщею до вiльного трактуваинi сощальних норм.
Субшкала «самовладання» ввдображае рiвень довiльного контролю емоцiйних реакцiй i станiв. Низькi бали, отримаиi за шкалою, характеризують дослiджених як схильних до спонтанностi та iмпульсивностi у поведшщ в поеднаннi з високою уразливютю.
Як вже вказувалось рашше, для пацiентiв з ПШД юнуе ризик реалiзацil аутоагресивних тенденцiй у виглядi сущидально1 поведiнки. Тому на психодiагностичному етапi дослiдженим було запропоновано опитувальник су1цидального ризику (в модифшацп Т.Н. Разуваево1) для визначення ризику реалiзацil су1цидальних намiрiв. Данi наведено в табл. 6.
По кожному субшкальному дiагностичному концепту опитувальника сущидального ризику було тдраховано загальний бал, з метою визначення рiвия сформованостi су1цидальних намiрiв i конкретних факторiв су1цидального ризику.
За даними, наведеними на табл. 6, у чоловшв з ПШД ризик сущидально1 поведшки найчастiше був пов'язаний з факторами «сощльний песимiзм» (5,9 бала), «неспроможнiсть» (5,6 бала), «часова перспектива» (5,5 бала), «афектившсть» (5, 2 бала).
Таблиця 6
Розподш дослвджених за ступенем ризику су!цидально! поведiнки (середнi бали)
Шкали Г1(п=68) Г2 (п=73)
Демонстратившсть 3,0 5,3
Афектившсть 5,2 5,0
Унiкальнiсть 2,3 2,7
Неспроможнiсть 5,6 4,1
Соцiальний песимiзм 5,9 3,8
Злам культурних бар'ерiв 2,8 1,7
Максималiзм 4,6 2,4
Часова перспектива 5,5 3,2
Антису!цидальний фактор 2,1 3,3
Сощальний песимiзм - це фактор, що полягае в негативнiй концепцп навколишнього свiту. Свiт сприймаеться такими особами як ворожий, не вщповвдае уявленням про нормальнi або задов№ш вiдносини з оточуючими. Соцiальний песимiзм тiсно пов'язаний з екстрапунiтiвним стилем каузально! атрибуци.
Сутнiсть фактору неспроможнiсть - негативна концепцiя власно! особистосп, почуття власно! неспроможностi, некомпетентностi, непотрiбностi. Неспроможнiсть вiдображае iнтрапунiтивний радикал. Висош показники за фактором тимчасово! перспективи, отримаш в групi чоловiкiв з ПШД свiдчать про неможливiсть конструктивного планування майбутнього.
Висок1 значення за фактором аффективнiсть були притаманними як женкам з ПШД, так i чоловiкам. Даний фактор сввдчить про домiнування емоцiй над штелектуальним контролем при оцiнюваннi ситуаци, готовнiсть реагувати на психотравматичну ситуацш безпосередньо емоцiйно. В крайньому варiантi може вiдбуватись афективна блокада шгелекту.
У ж1нок ризик су!цидально! поведшки був достовiрно меншим, у порiвняннi з чоловiками, про що сввдчили i низьк1 значення за бшъштстю шкал опитувальника, а також вищий (порiвняно з Г1) показник за антису!цидальним фактором (р<0,05).
Су!цидальний ризик у жшок з ПШД здеб№шого був пов'язаний з факторами «демонстратившсть» (5,3 бала) та «афективнiсть» (5,0 бала).
Поведiнковi прояви пов'язанi з фактором «демонстратившсть» - це бажання привернути увагу оточуючих до власних негараздiв, намагання домогтися спiвчуття i розумiння. На зовнiшньому планi така поведшка може виглядати як «шантаж», «ютеро!дне падкреслювання труднощiв», демонстративна сущидальна поведiнка.
Таким чином, пiдвищення значень за деякими шкалами опитувальника при поеднанш з високими значеннями за антису!цидальним фактором свiдчить про ризик реалiзацi! су!цидальних намiрiв серед контингенту оаб з ПШД чоловiчо! та жшочо! статi.
Важливим критерiем ефективносп/неефективносп надано! допомоги е змiни показнишв якостi життя пацiентiв, тому на етат психодiагностики використовували опитувальник якосп життя (табл. 7).
Таблиця 7
Показники якосп життя пацiентiв з ПШД (сер. бал)
Шкали Г1(п=68) Г2 (п=73)
фiзичне благополуччя 4,9 4,3
психологiчне/емоцiйне благополуччя 4,5 4,0
самообслуговування та незалежнiсть в дiях 5,0 4,4
Працездатнiсть 4,8 4,5
мiжособистiсна взаемодiя 4,6 4,1
соцiо-емоцiйна шдтримка 4,2 3,8
громадська та службова пвдтримка 3,9 3,6
Самореалiзацiя 3,4 3,0
духовна реалiзацiя 3,2 2,9
загальне сприйняття якосп життя 3,8 3,5
Як сввдчать даш, наведенi в таблищ, показники якосп життя в цшому знаходились в дiапазонi середнiх значень. Найнижчi бали як у чоловшв, так i у ж1нок з ПШД, були пов'язанi з факторами «громадська та службова тдтримка» (Г1 - 3,9 бала, Г2 - 3,6 бала), «самореалiзацiя» (Г1 - 3,4 бала, Г2 - 3,0 бала), «духовна реалiзацiя» (Г1 - 3,2 бала, Г2 - 2,9 бала), «загальне сприйняття якостi життя» (Г1 - 3,8 бала, Г2 - 3,5 бала). При цьому пацieнти вiдмiчали, що мають проблеми з професiйною реалiзацieю в зв'язку з наявшстю дiагнозу, не ввдчувають пiдтримки з боку суспiльства, постшно стикаються з нетолерантнiстю та стигматизащею в громадi, що негативно впливае на як1сть життя.
Висновки
1. Визначено характерш психоемоцiйнi особливостi пащенпв з ПШД. Серед чоловiкiв та жшок з ПШД переважали особи з середш та високим рiвнем тривоги, при цьому осiб з високим рiвнем тривожностi було б№ше серед ж1нок, у порiвняннi з групою чоловiкiв (р<0,05). Бiльшiсть пащенпв, як Г1, так i Г2 мали високий рiвень депреси, при цьому серед оаб з високим рiвнем депреси достовiрна бiльшiсть були представниками чоловiчоl статi (р<0,05). Дослщження виявляе тенденцiю до придушення прямого прояву агреси у вербальнiй або фiзичнiй формi та схильнiсть до використання проявiв непрямо! агреси, що може призводити до виникнення аутоагресивних тенденцiй, в тому числi, сущидальних думок та намiрiв.
2. Серед когштивних особливостей, притаманних хворим на ПШД, слщ зазначити: виснажуванiсть уваги, астенш та зниження ефективностi запам'ятовування вербального матерiалу, зниження концентраций, розпод^ та переключення уваги, специфiчнi особливосп мислення, характернi для шизофренiчного симптомокомплексу.
3. В рамках дослвдження описано специфiчнi соцiально-психологiчнi особливостi хворих. Показники рiвня самоконтролю у пацiентiв з ПШД були низькими (Г1
- 6,5 бала, Г2 - 6,8 бала); ризик сущидально! поведiнки у жшок був достовiрно меншим, у порiвняннi з чоловiками (р<0,05); показники якосп життя в цiлому знаходились в дiапазонi середнiх значень: найнижчi бали як у чоловiкiв, так i у жiнок з ПШД, були пов'язаш з факторами «громадська та службова пвдтримка» (Г1 - 3,9 бала, Г2 - 3,6 бала), «самореалiзацiя» (Г1 - 3,4 бала, Г2 - 3,0 бала), «духовна реалiзацiя» (Г1 - 3,2 бала, Г2 - 2,9 бала), «загальне сприйняття якосп життя» (Г1 - 3,8 бала, Г2 - 3,5 бала).
Лтература:
1. Кожина А. М. Современные подходы к терапии депрессивных расстройств / А. М. Кожина, Е. А. Зеленская // Украшський вюник психоневрологи. - 2013. - Т. 21. - № 4 (77). - С. 90-93.
2. Козидубова В. М. Связанные с возрастным фактором особенности патопсихологических симптомокомплексов при депрессивных состояниях различного генеза / В. М. Козидубова // Проблеми безперервно! медично! освпи та науки. - 2013. - № 2.
- С. 35-37.
3. Аймедов К. В. Исследование системности индивидуально-типологических особенностей личности у больных маниакально-депрессивным психозом и шизофренией (сетчато-топологическая модель психики) / К. В. Аймедов, Б. А. Лобасюк, И. О. Примачек, А. П. Савостин // Journal of Health Sciences. - 2014. - 04 (01). - P. 427 - 440.
4. Бессмертный А. В. Особенности катамнеза внутренней картины болезни в контексте автобиографических воспоминаний у больных шизофренией / А. В. Бессмертный, И. Ф. Пирогов, С. Г. Гринвальд // Медична психолопя. - 2013. - №2. - С.32-38.
5. Буздиган О. Г. Диференцшоваш тдходи до психосощально! реабштацп хворих на шизофренш з урахуванням клшшз-функцюнальних гендерних особливостей / О. Г. Буздиган // Украшський вюник психоневрологи. - 2016. - Т. 24, № 4 (89). - С. 47-53.
6. Вербенко В. А. Нейрокогштивш розлади при шизофрени: патогенез, клшка, дiагностика, тератя. автореф. д-ра мед. наук.14.01.16 / В. А. Вербенко.-Укр. НД1 соц. i суд. психiатрil та наркологи. - К., 2008. - 34 с.
7. Аширбеков Б. М. Социальное функционирование и качество жизни больных с постшизофреническими депрессиями / Б. М. Аширбеков // Вопросы ментальной медицины и экологии. - 2008. - Т.14. - № 1. - С. 37-53.
8. Гуменюк Л.Н. Клинико-социальная характеристика страдающих психическими расстройствами с ограниченной способностью интеграции в сообщество
(бездомные) / Л. Н. Гуменюк // Украшський вюник психоневрологи. - 2008. - Т. 16, вип. 1.
- С. 9-12.
9. Гурович И. Я. Выздоровление при шизофрении. Концепция «Recovery» / И. Я. Гурович, Е. Б. Любов, Я. А. Сторожакова // Социальная и клиническая психиатрия. -2008. - Т. 18, № 2. - С. 7-14.
10. Маркова М. В. Психоосвггая амейна психотератя в комплексному лшуванш хворих на парано1дну шизофрешю / М.В. Маркова, А.М. Кожина // Украшський вюник психоневрологи. - 2012. - № 3 (72). - С. 198.
11. Марута Н. А. Восстановление социального функционирования - основная цель терапии депрессии / Н. А. Марута // НейроNEWS: психоневрология и нейропсихиатрия. -2013. - № 8 (53). - С. 16-20.
12. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями). - К.: Сфера, 2000. - 464 с.
13. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д. Я. Райгородский. - Самара: Бахрах-М, 2002. -672 с.
References:
1. ^zhina А. М., et al. Modern approache4s to the therapy of depressive disorders // Ukr Herald Psychoneurol. - 2013. - Vol. 21. - № 4 (77). - P. 90 - 93 (Rus.).
2. ^zidubova VM. Age-related peculiarities of paathopsychological symptomocomplexes at depressive conditions of different genesis // Probl contin medical education and science. - 2013.
- № 2. - P. 35-37 (Rus.).
3. Aymedov KV., et al. Investigation of systemacity individual-typological peculiarities of a personality in manic-depressive psychosis and schizophrenia patients (cancellated-topological model of psychic) // Journal of Health Sciences. - 2014. - 04 (01). - P. 427 - 440 (Rus.).
4. Bessmertny AV., et al. Peculiarities of catamnesis of disease inner picture in the context of autobiographical reminiscences in schizophrenia patients // Меd Psychol. - 2013. - №2. - P. 32-38 (Rus.).
5. Buzdigan OG. Differntiated approaches to psycho-social rehabilitation of schizophrenia patients with taking into account of clinical-and-fucntional gender features // Ukr herald psychoneurol. - 2016. - Vol. 24, № 4 (89). - P. 47-53 (Ukr.).
6. Verbenko VA. Neurocognitive disorders at schizophrenia: pathogenesis, clinics, diagnosis, therapy: Synopsis of a doctorial thesis in medicine; spec. 14.01.16.- Kiev, 2008. - 34 p. (Ukr.)
7. Ashirbekov БМ. Social functioning and quality of life of patients with post-schizophrenia depressions // Probl Mental Med Ecol. - 2008. - Vol. 14. - № 1. - P. 37-53 (Rus.).
8. Gumenuck LN. Clinical-and-social features of the persons with psychic disorders and limited possibility to integrate into society (homeless persons // Ukr J Psychoneurol. - 2008. -Vol. 16, iss. 1. - P. 9-12 (Rus.).
9. Gurovich IYa., et al. Recovery at schizophrenia. Conception «Recovery» // Soc Clin Psychiatry. - 2008. - Vol 18, № 2. - P. 7-14 (Rus.).
10. Маrkova MB., et al. Psychoeducational family psychotherapy in the complex treatment of paranoid schizophrenia patients // Ukr Herald Psyconeurol. - 2012. - № 3 (72). - P. 198- 203 (Rus.).
11. Maruta NA. Renewval of social functioning - the main objective of depressions' therapy // NeuroNEWS: Psychoneurol Neuropsychiatry. - 2013. - № 8 (53). - P. 16-20 (Rus.).
12. Pocket guide to ICD-10: Classification of psychic and behavioral disorders (with glossary and researches diagnostic criteria). - Mev: Sphera, 2000. - 464 p. (Rus.)
13. Raygorodsky DYa. Practical Psychodiagnostics. Methods and Tests. -Samara: Bakhrakh-М, 2002. -672 p. (Rus.).
Работа поступила в редакцию 03.07.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования