CC BY
33
УДК 338.24:332.025.12:330.34
С. Б. Холод,
кандидат техмчних наук,
С. М. Войт,
доктор економ!чних наук, м. Днтропетровсък
СИСТЕМН1СТЬ НА ПОЛ1 НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 НАПРЯМ1В ДЕРЖАВНОГО ТА РЕГЮНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В
Постановка проблеми. Особливють розвитку вiтчизняних економiчних наук в останн роки пояс-нюеться не тшьки загальним прискоренням темпiв наукового знания, але i суттевими соцюполгтич-ними змiнами, як вимагають ввд науковщв та еко-номiчноl думки в цшому наукового обгрунтування процеав, що вiдбуваються. Причому, певна кшь-шсть процесiв не завжди тддаеться логiцi класич-них наукових mдходiв. Але економiчна думка мае найпсшший взаемозв'язок з устроем та полгтичною концепцiею суспiльства, i в разi стрiмких змiн, як вiдбуваються у полгтищ, економiчна думка мае сут-тево адаптуватися до ново! суспшьно! парадигми. Саме така ситуащя спостер^аеться на Укра1ш в останнi роки [1].
Саме в полiтико-економiчних процесах укра!н-ська економiка стала полем великого пол^ико-еко-номiчного експерименту, коли керiвнищ•во державою реалiзувало рiзноманiтнi економiчнi та поль тичнi концепцп, i в межах 20 рошв отримало певнi результати. Безперечно, там ст^мш змiни не завжди виявлялися науково обгрунтованими, i це мало i продовжуе мати негативнi економiчнi та соцiальнi наслiдки. Але, на нашу думку, Укра!на дiйшла до меж^ коли припинення полiтико-економiчних екс-перименпв е неминучим, а розвиток ефективних ринкових механiзмiв е об'ективною реальнiстю. Це обумовлюеться, в першу чергу, певним запасом мiциостi, який мала Укра!на при входженнi в транс-формацiйний процес, i його суттевим скороченням за визначений трансформацiйний перюд [2].
Звичайно, сучасний трансформащйний процес створюе певний економiчний потенщал кра!ни i дае об'ективнi можливост говорити про те, що Укра!на стае кра!ною з ринковою економiкою. Однак, поряд з цим поточнi результати кра!ни значною мiрою обумовлюються радянськими нащадками, якi ок-ремi регюни та галузi економiки змогли переналаго-дити на ринковi засади. Однак, якщо використання ринкових механiзмiв управлiння в цих галузях чи регюнах дозволяе говорити про наявнiсть у них еко-номiчних перспектив для розвитку, то питання, по-в'язан з соцiальними перспективами, залишаються поки що не вирiшеними. Не визначеними залишаються i економiчнi та сощальш перспективи тих ре-гюшв та галузей, входження яких в ринкову систему вiдбулося невдало. Основу продуктивних сил сус-пiльства, ям були використанi в умовах перехвдних процесiв, було створено ще за радянських часiв, i в
трансформащйний перiод вони не отримували розвитку, а тшьки споживалися, внаслвдок чого в ринкових умовах обсяг (та структура) продуктивних сил не здатш забезпечити необхвдних темтв еконо-мiчного розвитку [3].
I все-таки iснуючi економiчнi механiзми не завжди можуть бути достатньо ефективними для забез-печення розвитку (тдвищення) i навiть збереження та ввдтворення соцiального потенцiалу продуктивних сил. Визначений нами термш сощального по-тенцiалу потребуе певного уточнення.
Цей термiн було використано як характеристику моральних, дiлових, штелектуальних якостей усiх представнишв суспiльства (а не тшьки грома-дян, задiяних у суспiльному виробницгвi, якi явля-ють собою трудовий потенцiал економши).
Аналiз основних дослiджень та публжацш.
Основним недолiком, який призводить до ви-никиення зазначено! проблеми е недостатне наукове та методичне обгрунтування пiдходiв щодо одно-часного розв'язання соцiальних та економiчних проблем в ринкових умовах. Сучасна економiчна наука намагаеться використовувати мехашзми узгоджен-ня мiж бажаними економiчними результатами ввд використання сощального потенщалу в економiч-них системах та витратами на його створення та розвиток. 1нколи в лiтературi зусгрiчаються спроби використовувати системний пiдхiд щодо проблемного питання. I все ж, саме лопка використання системного тдходу щодо сощальних та економiч-них питань потребуе ретельного аналiзу та обгрунтування.
Передовi вiтчизнянi науковщ починають в сво!х працях порушувати питання, пов'язанi з визна-ченням сутносп та механiзмiв управлiння сощ-ально-економiчними системами, !х пiдхiд до розу-мiння соцiально-економiчних систем е в цшому про-гресивним та достатньо обгрунтованим, однак бшь-шють з порушених питань потребують фундаментального наукового опрацювання.
Так в робот! «Социально-экономические системы: сущность и механизм управления» В. А. Тка-ченко та С. I. Чимшит пропонують розглядати сощ-ально-економiчну систему як складну умовно-за-криту систему [4]. Справедливо вiдзначаючи, що за-значена система складаеться з велико! кшькосп сис-тем бiльш низького порядку, автори дещо спро-щують природу ще! системи, оскiльки И закритють
може розглядатися тшьки в контекст! свгтово! спшь-ноти (рис. 1). Слад ввдзначити, що у зображенш на рис. 1 схемi подш соцiально-економiчних систем продовжуеться: з рiвня сощально-економiчно! сис-теми област переходимо на рiвень сощально-еконо-
мiчно! системи певного територiального району, мь ста, тдприемства, громади тощо. Також справедли-вим буде вiдзначити, що показан взаемозв'язки бу-дуватимуться i в зворотному напрямку (останне не показане для спрощення графiчного сприйняття).
Рис. 1. Схема взаемозв'язшв сощально-економiчноТ системи УкраТни
Тож не дивно, що розвиток сощально! складо-во! економiчного потенцiалу, на думку багатьох ав-торiв, мае також знаходитися тд контролем тдпри-емства, однак бшьшосп пiдприемств не вистачае для цього фшансових ресурсiв, i це питання практично не вирiшуеться. В останн роки у вiтчизнянiй та закордоннш науковiй лiтературi зустрiчаеться по-няття системного пiдходу. Особливого розвитку системний пiдхiд отримав в питаннях управлiння виробничою системою. Згiдно зазначеного тдходу, усi елементи виробничо! системи розглядаються у взаемозв'язку з урахуванням впливу один на одного. I все ж, системний тдхвд використовуеться i в iнших напрямках економiчних дослiджень. Вiдповiдно до будь-якого системного тдходу, в кожнш виробни-чш, економiчнiй чи соцiальнiй системi людина е одним з ключових елеменпв. Але реалiзуючи системний тдхвд до побудови окремо! системи не завжди враховуеться те, що пращвник як елемент одше! (на-приклад виробничо!) системи е складовою одночас-но i iншоl (наприклад сотально!) системи внаслiдок чого даному елементу може бути властивий принци-пово iнший набiр характеристик, ашж т!, якi юную-чий методолопчний пiдхiд передбачае [5].
Але ж ведомо, що на рiвень усввдомлення й прийняття вiдповiдальностi кожним мае суттевий вплив широкий спектр суспшьно-сощальних, еконо-мiчних, полiтичних i духовних факторiв, особливо-стi виховання i формування свiдомостi тд впливом довкшля, природна несхожiсть людей як бюенерго-систем, iнтелектуального програмного потенцiалу, який у кожного свiй, не схожий на iншого, i в якому базуються здiбностi, притаманнi т1льки цьому суб'екту [5].
В.А. Ткаченко у науковш працi [5] п1дкреслюе, що саме це, несшнченне число цих складових, i вiд-творюе у кожно! конкретно! людини, притаманний тшьки !й, конкретний рiвень вiдповiдальностi. Але ж е ще одна складова кожно! сусп1льно! формацi! -це влада, яка ввд природи надшена правом приймати рiшення. Саме щ рiшення за всiх часiв були непрос-тими i по-рiзному сприймалися у суспiльствi. Саме цi ршення по сво!й сут^ е процесами стратегiчного розвитку сусп1льства любо! формацл.
Науковi обгрунтування пiдтверджують:
- по-перше, це навальне розгортання небезпеч-ного сполучення тенденцiй вiдчутного падiння тем-п1в зростання економiки з одночасним швидким зростанням кiлькостi грошей у об^у, при значному зростаннi щн на товари;
- по-друге, збереження та посилення свавiль-ного ввдношення до принципiв економiчного зростання, вони так i не визначенц
- по-трете, зростаюче розчарування iнвесторiв у перспективних проектах i реалiзацi! !х в Укра!нi.
Мудрi греки говорили, що процес прийняття управлшських рiшень не можна пускати на само-плив.
Сьогоднi в Укра!ш склалася ситуацiя, iз яко! без розробки алгоритму, який дозволяв би упереджено зводити до мшмуму небезпечно можливi негаразди та дозволяв би вибирати найбiльш усталенi i без-печш сценарi! соцiально-економiчного i культурного розвитку, можливостей вибратися майже не-мае.
Складш системи, як правило, розглядаються в контекст! конкретних регiонiв, де також до^джу-ються з використанням системного п1дходу. Але в
сyчaснiй таущ щ двa системш пiдxоди до досль дження рiзниx бокiв одного i того ж явищa проктич-но не переxрещyються, що не дозволяe, нa ташу думку, повною мiрою ефективно використовyвaти системнiсть в реaлiзaцiï зaзнaчениx mдxодiв, a то-кож зaвaжae ефективному визнaчению тa викорис-тaнню юнуючого нaборy нayковиx iнстрyмеитiв щодо yпрaвлiнського впливу нa дiяльнiсть окремиx систем.
У сучоснш нayцi це пов'язaне з тим, що нayковi нaпрямки e чiтко стрyктyровaними спецiaльностями дисертaцiйниx до^джень в рaмкax якиx тайчос-тше i вiдбyвaються комплекснi нayковi досль дження. В нaслiдок цього виробничa системa роз-глядaeться з позицш економiки як виключно еконо-мiчнa системa, в якiй у виглядi специфiчного виду ресyрсiв (який з економiчного пiдxодy можнa цш-ком формaлiзyвaти) зaдiянa людинa, aле сощольний пiдxiд бyдyeться виключно з позицш ïï викорис-тaния у виробничому процесi. I все ж, людига e но-сieм сyспiльного потенщолу тa ключовим фaктором виробничо1' системи, одшк розгляд aспектiв ïï як фь зичного, тaк i соцiaльного вiдтворения вiдноситься до компетенцiï демогрaфiï, економiки прaцi чи тавоть соцiологiï. Кожний з нayковиx шпрямшв номо-гaeться в xодi проведення влaсниx дослiджень вико-ристовyвaти системний пiдxiд, однaк, нa нaшy думку, у стрyктyровaномy зa окремими шпрямгами ви-глядi цей тдавд не може ввaжaтися повною мiрою системним [б].
То ж використaния тaкиx стрyктyровaниx тд-xодiв призводить до того, що системний тдавд стae умовно системним (де визнaчaeться широке коло обмежень), розглядaючи тальки вплив структурово-ниx елеменпв (склaдовиx) вiдповiдно до коношв ю-нyючиx нayковиx гапрямшв. Однaк в цьому рaзi втрaчaeться сaмa сyтнiсть системного пiдxодy.
Ha нош погляд сyчaснa економiчнa пaрaдигмa вимaгae переxодy вiд окремого розгляду економiч-ниx чи соцiaльниx систем до розгляду склaдниx со-цiaльно-економiчниx систем, якi розглядaтимyться у ïx взaeмозв'язкy тa eдностi. Але сощольно-еконо-мiчнa системa не може мaти площинного xaрaктерy, оскшьки xaрaктеризyвaтиметься не тшьки тромет-рaми вxодy-виxодy, aле i впливом рiзноспрямовaниx тa взaeмообyмовлюючиx соцiaльниx (чaсто не пе-редбaчyвaниx) чиннишв, якi по свош природi e склaдними тa рiзновекторними тa не можуть мaти площинний xaрaктер [У].
Щоб розглядaти соцiaльно-економiчнy систему з ïï просторовоï структури, то m ношу думку, шй-бшьшу сxожiсть з ï просторовою будовою мaтиме водa. Вонa xaрaктеризyeться не тшьки визноченими зв'язкaми мiж молекyлaми водню тa кисню (сощоль-toï тa економiчноï пiдсистем), aле i мaтиме певнi взaeмозв'язки мiж бшьш дрiбними сощольно-еконо-мiчними системaми, чим вiдповiдaтиме водневим зв'язкaм помiж молекyлaми води. Цi взaeмозв'язки мiж пiдсистемaми соцiaльно-економiчноï системи (нa всix рiвняx) вiдбyвaтиметься через призму поль тичниx взaeмин. То ж полiтикa в aнaлiзi сощольно-
економiчниx систем, та нaшy думку, e фaктором, який im^^ye дiяльнiсть простиx соцiaльно-еконо-мiчниx систем тa створюe можливостi для розбу-дови соцiaльно-економiчноï системи m нaцiонaль-ному тa глобaльномy рiвнi.
Мета роботи - обгрyнтyвaння меxaнiзмy упе-редженого зведення до мшмуму небезпечно мож-ливиx негaрaздiв, що виникaють у трaнсформaцiй-ний перюд розвитку економiки.
Ochobhí результати дослщжень.
Сьогоднi модно стадо звергaтися до процеив стадого розвитку сyспiльствa. Вчеш не тiльки про-гнозують його, аде й методично зaбезпечyють про-ектyвaння сценaрiïв стадого мойбутьото m основi принципiв циклiчноï динaмiки то генетики. Або ж но основi екстрaполяцiï основниx тенденцш соцюкуль-тyрноï динaмiки, приймоючи зо виxiдний рiвень xa-роктеристику сучосного iнформaцiйно-теxнологiч-ного уктаду. Але чи вiдповiдae цей уктад тим вимо-гам, та основi якиx можно проектувоти стадий роз-виток? Hixто не вютачов. Бiльш того, нixто не ви-зночов чи вiдповiдae укрошське суспшьство основ-ним прикметом мойбутнього, ям полягоють у но-ступному:
- по-перше, основною ознокою суспшьство сто-новляться теоретичнi зшння (сукупний iнтелектy-адьний потенцiaл) як чинник шновощй, a не мотерь адьне виробництво промисловиx i споживчиx тово-рiв, як це було у попереднш сyспiльнiй формaцiï;
- по-друге, у стрyктyрi зойнятост^ нaселення но перше мюце виxодять висококлaснi iнтелектyaли i професюнади, формyeться новий суспшьно-сощ-адьний ктас;
- по-третe, в гaлyзi економiки окценти перено-сяться з виробниитво товaрiв у сферу послуг; систему освгти, туку, систему оxорони здоров'я, дер-жовне yпрaвлiння;
- по-четверте, мiрою визшчення ступеня ко-рисностi для сyспiльствa являються не грошi, a рь вень iнтелектyaльного потенцiaлy;
- по-п'яте, мiрою стaбiльностi визночоються не економiчнi покозники, a фоктори нородження i ввд-xодy з життя нaродонaселення сyспiльноï формaцiï;
- по-шосте, мiрою сучосного суспшьство з ринковими вiдносинaми e нaявнiсть ринку фшонсо-вого коттаду, ринку трyдовиx ресyрсiв i ринку то-вaрiв;
- по-сьоме, мiрою aдaптaцiï' до свiтовоï спшь-ноти являeться не вступ до тж чи iншиx свiтовиx ш-ститупв, a вiдповiднiсть господорського комплексу i меxaнiзмiв yпрaвлiння ïx вимогам.
При цьому слад моти но увоз^ що для склaдниx соцiaльно-економiчниx систем, що моють влостиво-ст соморозвитку не слiд неxтyвaти токими принци-гами, як незворотнiсть i бaгaтовaрiaнтнiсть адьтер-нaтивниx шляxiв ïx еволюци. Соцiaльно-економiчнi системи, що здaтнi до сaмооргaнiзaцiï i соморозвит-ку, моють здiбностi вести себе не ток, як того вимо-гоють кгасичт принципи лaплaсiвського детермь нiзмy, зпдно з яким поведiнкa системи цшком i по-внiстю визнaчaeться ïï попередшм стоном. Ha фонi
монотонного зростання параметр!в якосп, або !х зменшення можуть статися нагальнi змши !х стану, що називаеться катастрофою. I в цьому випадку фундаментальну роль починають вiдiгравати анек-дотичш випадковостi, вториннi фактори. На жаль, як правило, стутнь врахування цих факторiв визна-чити майже неможливо.
Для окремо узято! сощально-економ!чно! сис-теми навiть на рiвнi кра!ни можна визначити чiтко зовнiшнi екстернали i навiть структурувати !х за ва-гомiстю та напрямками впливу. Умовна закритють в контекстi глобалiзацiйних процесiв та процесiв свь тового подшу працi е все бшьше умовною внаслiдок чого пiдхiд до кра!нно! сощально-економ!чно! сис-теми як до умовно закрито! е не тшьки певним спро-щенням, але i недостатньо прогресивним. Викорис-тання недостатньо прогресивних пiдходiв в напрям-ку соцiально-економiчних систем не дозволить визначити ефективш механiзми та шляхи стратепч-ного розвитку цих систем.
Цшком справедлива думка вщносно подвш-ного вимiрювания яке мае мюце в пiдходi до соща-льно-економiчних систем: рiвень системи та природа тдсистеми, де тд природою розумiють скла-довi елементи кожно! з пiдсистем (економ!чно! та сощально!). Вiдзначаеться що, наприклад, сощальна система складаеться з iсторичного, науково-техно-логiчного та культурного аспектов [7]. Однак необ-хiдно зауважити, що в контекст! управлшня та ощ-нювання зазначенi аспекти виступають у якосп по-казнишв, що характеризують сощальну систему, вiдповiдно визначаючи притаманн !й особливi вла-стивост!. Для кожного рiвня сотально-економ!чно! системи визначення зазначених показникiв (чи !х сукупносп) буде мати Iндивiдуальнi значення, що дае нам тдстави стверджувати, що розподшяти природу виникнення сощальних та економiчних проце-сiв недоцшьно (оскшьки розвиток економiки та сус-пiльства е взаемообумовлюючим). Так з позицш ю-торичного аспекту соцiально-економiчнi системи, наприклад, двох сусiднiх райошв будуть цiлком од-наковими, однак !х культурний потентал може мати суттевi вiдмiнностi. Причому сутнiсть цих ввд-мiнностей може полягати не в сощальних, а в ви-ключно економiчних складових (наприклад, розта-шування АЕС суттево змiнюе культурну складову населеного пункту, де ця стантя розташована), що говорить про недоцшьшсть визначення власне при-роди тдсистем. Бiльший управлiнський iнтерес в цьому розрiзi, на нашу думку, може мати визначення безпосередшх факторiв походження тих чи ш-ших вiдмiнностей в характеристиках сощально-еко-номiчноl системи.
Прогнозуючи самодостатнiсть методу статис-тичного «виваження» еволюц1йних сценарпв на ос-новi синергетичного принципу iнверсil майбутнього слiд зробити висновок: якщо система починае ево-лющонувати у бiк вибраного сценарiю, то тсля де-якого часу И рух (еволюц1я) стае стiйким i стабiль-ним за рахунок використання властивостей аттрак-
тора «притягувати» навколишне середовище, особливо однорiднi системи, тдсистеми, процеси. При цьому головними визначаються п'ять параметрiв [6]:
- енергетичний параметр, який визначае рiвень матерiального добробуту населення;
- еколопчний параметр, який визначае екологi-чний стан довкiлля як окремих суб'екпв господарю-вання чи iнiцiативноl творчо! економiчноl дiяльно-ст^, так i довкiлля держави;
- економетричний параметр, що визначае тех-нологiчну базу i технологiчну структуру народно-господарського комплексу;
- стабшзащйний параметр забезпечення без-пеки, що визначае долю ВВП на тдтримку стойких геополгтичних i соцiально-економiчних обставин;
- популяцшний параметр регулювання швид-кост^ приросту населення.
На пiдставi зазначених вище фактiв та логiчних припущень вважаемо, що питання, пов'язанi з про-веденням дослiдження комплексних взаемозв'язкiв з використанням системного пiдходу складних сощ-ально-економiчних систем е важливою та актуальною науковою задачею. Розв'язання ще! задачi по-требуе розробки сучасно! методологil щодо одно-часного урахування та вирiшення соцiальних та еко-номiчних питань в умовах велико! кшькост! складних, взаемообумовлюючих взаемозв'язкiв. Такий п!дх!д створить основу для розвитку сощально орь ентовано! економiки, а його розвиток в подальшому дозволить казати про можливють переходу в!д пол!-тично! економп до соц!ально! економ!!. Виникнення необхщност! такого переходу (зм!ни економ!чно! парадигми) е об'ективною необх!дн!стю в бшьшосп складних соц1ально-економ!чних систем окра!нного р!вня (в цьому випадку ми маемо на уваз! у першу чергу економ!ки кра!н Зах!дно! Свропи). Економша Укра!ни поки що знаходиться на етат, коли про такий перех!д говорити зарано, однак це пов'язано у першу чергу з вщсутнютю сучасного наукового об-грунтування та недостатн!м розум!нням неминучо-сп такого переходу.
Однак !снування складних сощально-економ!ч-них систем неможливе без чгтких механ!зм!в вза-емод!! м!ж ус!ма р!внями зазначених систем (тобто вертикально! та горизонтально! взаемодп). В якост! засобу !нтеграц!!, на нашу думку, дощльно розгля-дати полгтичш процеси та процедури. Деякими вче-ними [8] пол!тика розглядаеться як р!внощнна скла-дова (пол!тична тдсистема) поряд з соц1альною та економ!чною п!дсистемами в межах соц1ально-еко-ном!чно! системи. Однак сл!д в!дзначити, що до функцш пол!тики в сощально-економ!чнш систем! належить нормативно-правове забезпечення госпо-дарсько! д!яльност! та нормативно-правових вза-емин м!ж членами сусп!льства. Очевидно, що нор-мативно-правове забезпечення е особливим родом д!яльност!. Такий тдхщ до пол!тики (пол!тика як особливий вид д!яльност!) було обгрунтовано в пра-цях А. Г. Стркша та деяких !нших ф!лософ!в [9]. Зпдно з висловленою ним думкою, политика - результат вщношень м!ж членами сусп!льства, як!
об'еднаш у певн соц!альн! групи. Саме економ!чш !нтереси групи (сусп!льства) е основною причиною полгтичних д!й. Ввдповвдно до такого п!дходу, якщо ! розглядати пол!тику як п!дсистему, то необхвдно зробити зауваження, що ця система знаходиться у залежност! в!д соц!ально! та економ!чно! систем ! мае не визначаючий, а обумовлений характер. На нашу думку, взагал! пол!тику доц!льно розглядати як певну комун!кац!йну систему, яка здшснюе !нте-грац!йн! зв'язки м!ж економ!чною та сощальною системами ! фактично представляе собою той водне-вий зв'язок, який утримуе м!ж собою р!зн складов! в межах сощально-економ!чно! системи. Одночасно з цим политика е своер!дною призмою, через яку ввдбуваеться певна трансформащя сусп!льних та ринкових щнностей, погляд!в тощо. Розглядаючи соц!ально-економ!чну систему, доцшьно визначити т властивост!, як! притаманн! системам як таким. В пращ «Концептуальные основы развития» Л.М. Мельника [2] зустр!чаеться перелш властивостей систем, до яких в!н в!дносить: метабол!зм (функщю об-м!ну), стащонарнють (здатнють п!дтримувати го-меостаз), механ!зми додатного та негативного зво-ротного зв'язку, пам'ять (чи здатн!сть ф!ксувати та вщдавати шформащю), спадков!сть, м!нливють та вщб!р, адаптащйш та б!фуркащйш трансформацшш механ!зми, феномен с!нергетизма. Очевидно, що за-значен! властивост! у запропонованому вигляд! бь льше притаманн! бюлопчним, ан!ж економ!чним (чи сощально-економ!чним системам), внаслщок цього вважаемо за доцшьне розглянути !х з викори-станням сощально-економ!чних п!дход!в. Одночасно вважаемо за доцшьне ввдмгтити, що практично жодна з запропонованих властивостей не прита-манна полгтищ, що дае додатков! п!дстави ствер-джувати, що политика е виключно фактором штегра-цл, а не е системоутворюючим чинником.
Концепц!я регулюючих параметр!в моделей розвитку - ключовий елемент синергетики при прийнятп стратег!чних р!шень управл!ння - може слугувати основою синтезу альтернативних теоре-тичних моделей прогнозу економ!чного зростання ! соц!окультурно1 динам!ки розвитку сусп!льства. Тож першим кроком мае бути проектування теоре-тичних моделей, як! достатньо адекватно обумовлю-ють реальш соц!ально-економ!чн! системи ! !х ево-лющю розвитку. Для цього, перш за все, слад визначити ввдповвдний комплекс регулюючих параметр!в, як! повинн в!добразити економ!чн!, технолопчш, соц!альн!, еколог!чн! ! пол!тичн! аспекти, що тим чи !ншим чином ввдтворюють стан сусп!льства, а також його взаемодто, взаемообумовлен!сть ! взаемоза-лежн!сть в!д зовн!шнього середовища.
Отже, першочерговим завданням щодо прогно-зування стабшзащ! процес!в розвитку ! економ!ч-ного зростання для Укра!ни являеться пошук регулюючих параметр!в економ!чного зростання, а також критерпв обмеження ! засоб!в стримування, як б допомагали ! сприяли пом'якшенню д!й впливу зовн!шнього середовища на р!зних етапах еволюцп розвитку.
Аитиеитропiйна спрямованють розвитку склад-них сощально-економ!чних систем дозволяе ви-явити ще одну важливу фундаментальну законом!р-н!сть !х динам!чного розвитку. Якщо взяти другий початок термодинам!ки, то з нього виходить, що платнею за кожне чергове тдвищення р!вня структурно! перебудови вадкрито! саморозвиваючо! системи, до яких можна ввднести ! складн! сощально-економ!чн! системи, являються всезростаюч! ви-киди енерг!! в навколишне середовище. Таке явище вимагае адекватного зростання р!вня вимог ! до систем оперативного ! стратег!чного управл!ння ! регу-лювання, що в свою чергу вимагае поспйного по-шуку ! введення в д!ю все б!льш ефективних засоб!в стримування зворотних ентроп!йних руйшвних вплив!в довкшля.
В реальности спрацьовують зовс!м !нш! прин-ципи ! механ!зми, в основ! яких ! лежить синерге-тичний закон еволюцшних кореляц!й. Зпдно цього закону, кожен юторичний виклик (соц!альне замов-лення розвитку) потребуе не тальки адекватного ввд-гуку на чергове еволюцшне збочення, але й, в концевому рахунку, упередження в технолопчному, орга-шзащйному ! !нтелектуальному план!. ктор!я багато знае приклад!в, коли зволшання з визначенням такого ввдгуку, приводило до надзвичайно сумних на-сл!дк!в. А якщо зважати на масштаби сучасно! на-уково-технолопчно! революц!!, то можна зробити висновок, що гаяння часу, потребуе значно бшьшо! платн! за вже зроблеш ! прогнозован! звол!кання у проектуванш в!дпов!дно! антиентроп!йно! стратег!! розвитку, яка вже досягла гранично можливо! вели-чини.
Висновки.
Виходячи з таких м!ркувань, постае питання свободи вибору. Принцип класичного детерм!н!зму потребуе необх!дност! дати на це питання дуже добре ввдому однозначну в!дпов!дь: «свобода есть осознанная необходимость». Враховуючи принципи нелшйного мислення, що лежать в основ! синергетики, ми можемо отримати !нше визначення свободи вибору: свобода е можливють на п!дстав! творчо! шщативно! економ!чно! д!яльност! вибору системи мехашзм!в управл!ння складними сощ-ально-економ!чними системами з одночасним усвь домленням м!ри в!дпов!дальност! за цей виб!р.
В умовах сьогодення ! усв!домлення стану нав-колишнього середовища можна вибрати систему в!ртуальних альтернативних аттрактор!в (р!зних ти-п!в еволющ!). Сам процес перевт!лення одного !з цих в!ртуальних альтернатив в реальн!сть може й ввдбуватися за законом випадковостей. Але може бути ! на тдстав! нашо! уяви, обумовлено! нашим св!домим вибором. Сьогодення ! потребуе ввд нас як найшвидше навчитися управляти вибором страте-г!чних р!шень.
У сучаснш л!тератур! з економ!ки в наявносп недостатн!сть напрямшв досл!джень, що пов'язаш з використанням методик анал!зу сощально-еконо-м!чних систем [10]. Окремо юнують монограф!!
щодо проблем шститущйн01 eKOHOMi4HOÏ Teopiï, ок-ремо розкриваються концептуальнi тдходи щодо ефективност управлiння складними саморегулюю-чими процесами соцiально-економiчних систем. Од-нак робiт, якi б об'еднували теоретичнi пiдходи но-воï iнститущональноï теорiï з економiки i практич-них методiв економiчного .моделювання, майже не-мае. 1снують лише деяк пiдходи в перiодичнiй лгге-ратург Причому вони носять характер постановки гшотез, а не повноцiнних до^джень.
Лiтература
1. Клебанова Т.С. Математические модели трансформационной экономики / Т.С. Клебанова и др. - X: «ИНЖЕК», 2004. - 320 с. 2. Мельник Л.М. Концептуальные основы развития / Л.М. Мельник. -Сумы: Сиверщина, 1999. - 145 с. 3. Мельник С.В. 1нститущйно^нноващйна модель досягнення збала-нсованост пропозицп освгтшх послуг до потреб на-цiонального та регiональних ринив пращ / С.В. Мельник // Науковий вюник нацiонального гiрничого ушверситету. - 2006. - № 4. - С. 5-9. 4. Холод С.Б. Бiзнес-моделювання в складних саморегулюючих соцiально-економiчних системах / С.Б. Холод // IX Miçdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Perspektywiczne opracowania s^ nauk^ i technikami-2013". Volume 7. - Ekonomiczne nauki. Przemysl. Nauka i studia. - S. 63-65. 5. Технолопчний iмпера-тив розвитку iнтелектуального потендiалу Украïни: наук.-концепт. альм.: у 7 кн. - Д.: Монолит, 2010.-Кн. 4: 1шщативна iнтелектуальна творча дiяльнiсть в основi розвитку / В.А. Ткаченко, Б.1. Холод, М.€. Рогоза та iн.; за наук. ред. д.е.н., проф. В.А. Ткаченка. - 359 с. 6. Ткаченко В.А. Ефективнють сощальне значущих стратегiчних рiшень у складних соцiально-економiчних системах / В.А. Ткаченко // Академiчний огляд. - 2006. - № 2. - С. 11-20. 7. Ткаченко В.А. 1нтелектуальний потенщал в основi розвитку виробничих сил i виробничих ввдносин / В.А. Ткаченко. - Д.: ДУЕП, Монолит, 2008. - 274 с. 8. Ткаченко В. А. Концептуальш погляди щодо тра-нсформацiï економiчноï системи / В.А. Ткаченко // Вюник економiчноï науки Украïни. - 2002. - № 1. -С. 23-29. 9. Ковальчук В.М. Загальна теорiя еконо-мiки (теоретична економша) / В.М. Ковальчук. -Тернотль: ТАНГ - «Астон», 1998. - 368 с. 10. Колесников Л.А. Основы теории системного похода / Л.А. Колесников. - К.: Наукова Думка, 1988. -174 c.
Холод С.Б., Войт С. М. Системшсть на полi невизначеност намрямпв державного та регшна-льного регулювання економiчних мроцесiв
Розглядаються науковi пiдходи щодо розбу-дови ефективних iнструментiв та засобiв розвитку сустльного життя на достатньо фшософськи об-Грунтованому теоретичному забезпеченш.
Показано, що розвиток вггчизняних eKOHOMi4-них наук в останнi роки пояснюсться не тальки зага-льним прискоренням TeMniB наукового знання, але i суттевими соцiополiтичними змiнами в суспшьствг
Доведено, що сучасний трансформацiйний про-цес створюе пiдстави для полшшення eкономiчного потeнцiалу суспiльства i дае об'ективн можливост ефективного використання продуктивних сил.
Ключовi слова: продуктивнi сили, перспективи розвитку, eфeктивнiсть i мехашзми використання, науковi пiдходи.
Холод С. Б., Войт С. Н. Системность на поле неопределенности направлений государственного и регионального регулирования экономических процессов
Рассматриваются научные подходы проектирования эффективного инструментария и средств развития на достаточно философски обоснованном теоретическом обеспечении.
Раскрыто, что развитие отечественных экономических подходов за последние годы объясняется не только общеизвестным ускорением темпов научных знаний, но и существенными социологическими изменениями социума.
Доказано, что современные трансформационные процессы создают основание для повышения экономического потенциала общества и объективные возможности эффективного использования производительных сил.
Ключевые слова: продуктивные силы, перспективы развития, эффективность и механизмы использования, научные подходы.
Kholod S. B., Voit S. M. Systemacy against the background of uncertainty in the ways regulating state and regional economic processes
Scientific approaches to developing effective tools and means of social life development based on quite philosophically grounded theoretical support are considered.
It is shown that in recent years, the development of national economic sciences is due not only to the general acceleration of scientific knowledge, but also significant socio-political changes in the society.
It is proved that the current transformation process creates a basis for improving economic potential of society and provides objective possibilities for effective use of productive forces.
Keywords: productive forces, development prospects, efficiency and mechanisms of use, scientific approaches.
Стаття надшшла до редакци 07.09.2015
Прийнято до друку 16.09.2015
