CC BY
51
УДК 316.42 Анна Сергнвна Глебова
ДВНЗ «Донецький нацiональний технiчний ушверситет», Донецьк
ДИНАМ1КА СОЦ1АЛЬНО1 ДОВ1РИ ТА II ВПЛИВ НА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 I Б1ЗНЕС-ПРОЦЕСИ
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
У сучасних умовах актуальним е пи-тання про можливють регенерацп сощально! дов1ри в суспшьств!, що сприятиме процесам сощально-економ!чного 1 б!знес-розвитку й конструюванню наци на основ! збереження позитивних досягнень. Формування на осно-в1 вщновлення сощально! дов1ри в суспшьст-в1 консенсуальних традицш, яю сприяють розбудов! громадянського суспшьства, пра-вово! держави, що функщонуе за ринкових умов господарювання, безпосередньо пов'я-зано з необхщшстю створення { практично! реал!заци принципово нового характеру вщ-носин м!ж владою та населенням, а також його сощальними групами.
Дослщження сощально! дов1ри мають глибокий практичний змют, оскшьки вони дозволяють конкретизувати шституцшш процеси, що вщносяться до централ!зовано! державно! полггики з редистрибуци благ у сфер!, наприклад, податково! системи, ! пе-рерозпод!лу !х м!ж людьми та групами у сфер! сощально! полггики. Соц!альна дов!ра допомагае створити формальш !нститути й орган!зац!!, домашш господарства ! родини як сощально-економ!чш ланки.
Р!зноман!тн! аспекти соц!ально! дов!ри висв!тлено в сучасних наукових працях. Так, С. Дьомш досл!джуе вплив дов!ри на конце-птуальн! основи шновацшно! модерн!зац!! високотехнолог!чних ! наукоемких галузей економши Рос!! [1], Кеннет Дж. Ерроу роз-кривае особливосп дов!ри за умов колектив-ного вибору ! формування !ндив!дуальних щнностей [2], Р. Емерсон анал!зуе вплив до-в!ри на соц!альну щннюну ф!лософ!ю [3], колектив автор!в тд науковим кер!вництвом В. Хобти дослщжуе роль соц!ально! дов!ри при формуванш господарських р!шень [4], О. Пасхавер вважае, що саме низький р!вень
© А.С. Глебова, 2013
сощально! дов!ри обгрунтовуе загальну ко-румпованють укра!нсько! економ!ки [5], вчен! Нащонального !нституту стратег!чних досль джень ощнюють вплив соц!ально! дов!ри на перспективи економши Укра!ни в умовах глобально! макроеконом!чно! нестаб!льност! [6].
Однак вщчуваеться певний брак розго-рнутих досл!джень впливу соц!ально! дов!ри на р!зн! аспекти соц!ально-економ!чного роз-витку кра!ни в ц!лому ! окрем! б!знес-проце-си. Таким чином, метою статп е визначення особливостей сучасно! динам!ки соц!ально! дов!ри ! !! впливу на соц!ально-економ!чн! ! б!знес-процеси.
Дов!ра, як ! недов!ра, мають м!сце тод!, коли люди ддать, беручи до уваги ризик ! невпевнен!сть, яка виходить вщ !нших аген-т!в соц!альних вщносин. Дов!ра е проявом ставлення економ!чних агент!в ! людей у щ-лому в!дносно д!й !нших людей, що мютить оч!кування того, як вони можуть повести себе у тш чи шшш ситуацп.
Соц!олог!чн! досл!дження останн!х ро-юв досить часто рясн!ють даними як про рь вень дов!ри до р!зних соц!альних !нститут!в, так ! про р!вень м!жособист!сно! дов!ри гро-мадян в умовах ринкових вщносин. При цьому фшсуеться досить високий р!вень не-дов!ри фактично до вс!х пол!тичних шститу-ц!й (близько 50-70% залежно вщ типу шсти-туц!!), а також до економ!чних агент!в, зок-рема до банюв (близько 60%), страхових компан!й (близько 55%) [7]. Так! статистичш дан! не е втшними, тому що з такими показ-никами дуже важко здшснювати державне буд!вництво. Адже «будинок», тобто еконо-м!чна структура ! сусп!льство, повинн! бути не тшьки рац!ональними, економ!чно ! сощ-ально ефективними, а й зручними для кожного мешканця.
Власне, низький piBeHb довiри до пуб-лiчних iнституцiй надзвичайно боляче вщби-ваеться на економiчних показниках краши та довiрi iноземних iнвесторiв до не!. Достатньо зупинитися на таких показниках. За останш-ми даними Свггового банку на руках у насе-лення Украши е до 20 мiльярдiв доларiв [7]. Ц грошi експерти Cвiтового банку назива-ють «матрацними», оскiльки пiсля трастових фондiв початку 90-х рокiв люди не наважу-ються тримати грошi у банках або iнших фь нансових установах. Така форма збережень е надзвичайно неефективною не тшьки з точки зору економiки, але i з точки зору домогос-подарства. Крiм того, що грошi не вливають-ся в загальноекономiчний потiк, вони ще за-знають iндивiдуальних ризикiв, пов'язаних з можливютю пограбування, готiвка в матрацах не збшьшуеться в обсягах, втрачаючи при цьому купiвельну спроможнiсть. До реч^ подiбна ситуацiя спостерiгаеться i в Роси, де в матрацах сховано близько 75 мiльярдiв до-ларiв.
Прогнознi сподiвання щодо збшьшення банкiвських вкладень населення е марними. За даними соцюлопчного монiторингу, який здшснюе 1нститут соцюлоги НАН Украши, тiльки 15,2% населення тою чи шшою мiрою довiряють банкам. Рiвень довiри до страхо-вих компанш ще нижчий - 8,6%. Це у той час, коли страховi компанп, наприклад, США виступають одними з найбшьших iнвесторiв на фшансовому ринку. Для того щоб населення Украши вiднесло цi 20 мiльярдiв до банкiв, потрiбна довiра до бiзнес-середовища взагалi. Також вщзначимо, що, на думку фа-хiвцiв 1нституту стратегiчних дослiджень, невизначенiсть щодо сценарив розвитку свь тового фшансового ринку формуе багатова-рiантнiсть розвитку економiчноl ситуацп в Украш в середньостроковш перспективi. Виходячи з припущення, що головним важе-лем економiчного зростання у найближчi 2-3 роки залишатиметься зовнiшньоекономiчний чинник, можемо прогнозувати широкий дiа-пазон можливостей щодо економiчноl дина-мiки в Украш, обмежувачами яко! служити-муть, з одного боку, перебк- свггово1 кризи ^вень ll деструктивностi та поширення на Укра1ну i на пов'язаш з нею кра1ни), а з ш-
шого - якiсть управлшня нацiональною еко-номiкою, що визначатиметься адекватнютю реагування на зовнiшнi виклики засобами економiчноl полiтики та спроможнютю мшь мiзувати внутрiшнi економiчнi дисбаланси [6, с. 15].
Щодо господарюючих суб'екпв. Щоб компанiя могла розраховувати на кредит, вона повинна володгги не тшьки чинними формальними показниками, але й спиратися на об'ективний послужний список, на те, що називають кредитною iсторieю. Врешть решт, 1й просто повиннi довiряти. У розвину-тих крашах свiту таким джерелом сощально! довiри виступають судовi i правоохороннi органи, якi стимулюють та контролюють вть лення в реалiзацiю приватних iнтересiв через систему загальноприйнятих норм права.
Фактично мова йде про довiру до пуб-лiчних iнститутiв. В Украш з такою шститу-цiйною сощальною довiрою не склалося. Зо-крема, рiвень довiри до податково! шспекцп складае 10,5%, до мшщи - 14,2, до прокура-тури - 14,7, до сущв - 15,6%. За тако! ситуацп сподiватися на пiдвищення довiри через правовий захист населення i суб'ектiв тдп-риемництва нереально. Одночасно тдвищу-ються мотиви та зростають тдстави для ро-зширення сфери тiньового ринку, в тому чи-слi й особливо ринку щнних паперiв. Але найголовшше, що цi проблеми довiри не мо-же розв'язати ш окремо взятий громадянин, нi якась полггична група, атмосферу довiри може створити тшьки держава [8].
Той, хто мав можливють порiвняти спошб життя в Украш i в сучасних розвине-них крашах Свропи i Ившчно1 Америки, ймовiрно помiчав начебто неiстотнi, але ве-льми значущi вiдмiнностi в характерi вщно-син мiж людьми. У бшьшосп европейських кра1н людина може без пред'явлення документа сплатити рахунок, зняти номер у готе-л^ забронювати по1здку i здiйснити безлiч iнших операцш, якi в Украш неможливi без документа. У захщних кра1нах людиш при-йнято на слово вiрити лiкарю, полщейсько-му, при влаштуванш на роботу, де майже школи не потрiбно пред'являти нiяких фор-мальних документiв. В Украш ж для анало-
пчних операцш потр1бно з1брати вщповщш папери.
Вщр!зняються по кра!нах р!вш дов1ри 1 до р1зних шститупв, включаючи власних ствгромадян { людей взагал1, представниюв великого б1знесу, засоб1в масово! шформацп, релшйних { громадських оргашзацш, право-охоронних оргашв { представниюв р1зних гшок влади. Доцшьно дослщити, з чим пов'я-зана така, начебто немотивована, р1зниця у формальних { неформальних громадських шститутах (перш за все в сощальнш дов1р1), { до чого вона приводить з погляду розвитку економши { суспшьства в цшому. Численш дослщження доводять, що цей зв'язок дшсно юнуе: в систем! ринкових вщносин невдал! шститути - як формальш, так { неформальна - що позначаються на темпах економ1чно-го розвитку. Так, економ1чному зростанню перешкоджають корупщя, непщзвггають влади населенню, недосконала система за-хисту прав власносп. I навпаки, високий рь вень дов1ри до ефективно д1ючих шститупв сприяе економ1чному зростанню.
Одшею з ключових робочих гшотез е та, що дов1ра виявляеться ефективною, коли вона пов'язана з вщповщальнютю, причому саме це сполучення повинно включати як в1дпов1дальн1сть за сво! слова I д1! перед ш-шими, так { перед самим собою за вщсутнос-т1 будь-яких зовн1шн1х стимул1в { контролю. Тшьки у цих випадках дов1ра стае нев1д'ем-ною частиною суспшьно! системи ц1нностей { може служити опорою для економ1чно зна-чущо! повед1нки.
У динам1ц1 соц1ально! дов1ри !снують в1дпов1дн1 кризи, тобто таю явища, що не виникають неспод1вано. Вони мають сво! рухи, часовий лаг, ознаки. В умовах ринко-вих вщносин одшею з ключових ознак кризи у перюд !! п!ку е суттеве зменшення р!вня соц!ально! дов!ри економ!чних суб'ект!в до д!ючих економ!чних !нститут!в.
Коли !снував б!полярний свгт (США -СРСР), всередин! цих спшьнот обов'язков!сть ! дов!ра були способом протистояння зовш-шн!й загрозг Н!хто не намагався пускатися до авантюр, !х пор!г був досить високим, оскшьки ц!ною питання було виживання.
Коли св!т став багатополярним, щ пороги знизилися. Зняття зовшшшх загроз зб!глося з агресивною фшансовою пол!тикою США. Велетенська незабезпечена грошова маса, успадкована в!д рейганом!ки, була по-силена пол!тикою зниження облшових ставок. А. Гр!нспен зробив грош! в сам!х США "дешевими". Пороги в!дпов!дальност! зни-жено, регуляторш механ!зми послаблено, дом!нував зручний погляд ринкового фунда-ментал!зму: ринок усе виправить.
Так ! сталось, ринок усе скорегував. Монополярний свп" продемонстрував свою неспроможшсть. Таким чином, вихщ з кризи сл!д шукати не лише в нових економ!чних пщходах, але ! в нов!й геополгшчнш орган!-зац!! св!ту. Так само монопол!защя влади з боку одше! пол!тично! сили, повна неспро-можнють до пол!тичних компром!с!в ведуть укра!нський пол!тикум у кризу дов!ри до влади з боку суспшьства.
Сощальну дов!ру потр!бно в!дродити не лише у банювськш чи ф!нансов!й сферах. Дов!ра повинна стати основою трансформа-ц!й ! у пол!тичному житп кра!ни та в сфер! економ!чних реформ, до яких п!дштовхуе криза ! п!слякризовий пер!од. Дов!ра суспшьства до фшансових установ ! до влади, яка, як передбачаеться, регулюе !х, стала першою жертвою фшансово! кризи. У цьому немае шчого дивовижного, оск!льки ран!ше пова-жаш ф!рми показали, що вони недостатньо розумши як сам! !нструменти, якими вони користувалися, так ! ризики, як! вони на себе узяли.
На жаль, якщо дов!ра не вщновиться, це дорого коштуватиме суспшьству ! кожн!й людин!. Р. Емерсон вщзначав, що недов!ра обходиться нам дуже дорого [3, с. 18]. Лауреат Нобел!всько! прем!! К. Ерроу висловив свою точку зору мовою економши майже 40 роюв тому: «Можна легко довести, що бага-то в чому економ!чну вщсталють у свт можна пояснити в!дсутн!стю взаемно! до-в!ри» [2, с. 29].
Дшсно, численш економ!чш досл!-дження показали т!сний взаемозв'язок м!ж р!внем дов!ри в суспшьств! ! його сукупною економ!чною ефективнютю. Без взаемно! до-
вiри економiчна активнiсть сильно стриму-еться.
Навггь у Gвропi е вагомi докази того, що кра1ни, де взаемна сощальна довiра е ви-щою, досягають великих результатiв в швес-туваннi, зокрема у венчурних каттальних iнвестицiях, i готовi використовувати бшьше гнучких контрактiв, якi також е випдними для економiчного зростання й швестицш Таким чином, якщо це е правдою, що довiра до фшансових установ i до урядiв, якi спо-стерiгають за ними, була пщрвана кризою, ми повинш забити на сполох i задiяти у вщ-повiдь виваженi дп, якi змогли б вiдновити цю довiру.
Украшсью економiсти ще з початку нового столггтя почали розробляти i науково доводити роль прийняття виважених та влу-чних господарських ршень для зростання економiки в цшому i ефективнiй дiяльностi кожно1 и ланки. Так, авторський колектив монографи пiд керiвництвом В. Хобти про-понуе складну, але досить обгрунтовану кон-цептуальну схему формування господарсь-ких рiшень з урахуванням ризику. 1х схема побудована на системi управлiння тдприем-ством, у тому чи^ на пiдсистемi управлшня ризиком, та включае всiх задiяних суб'ектiв (споживачi, постачальники, конкуренти, ор-гани управлiння тощо), а також стан еконо-мiки в краш i в галузi, соцiо-культурне сере-довище, стан мiжнародних стосункiв, поль тичну ситуацiю i навiть погодш умови регю-ну [4, с. 68].
Насправд^ ознаки кризи довiри досить важко пояснити. У Великобританп результа-ти останнiх опитiв, що проводяться фшансо-вими фiрмами, е двозначними. Як правило, вони показують, що сощальна довiра до фiрм трохи знизилася, з шшого боку, люди про-довжують довiряти !м навiть бiльше, нiж вони довiряють Державнiй службi охорони здоров'я або Б1-Б1-С1. Втiм, опити Б1-Б1-С1, що проводяться, показують протилежний результат.
Банки посилаються на статистику, щоб показати, що !м довiряють бiльше, шж супермаркетам. Тодi як сайт супермаркета свщчить про те, що правдивою е протилежна думка, i супермаркети розширюють рiзнома-
нггнють сво1х фiнансових послуг у надп, що суспшьство довiрятиме 1м бiльше, шж воно довiряe банкам, яким значною мiрою допомiг уряд. Ринок незабаром мусить довести правоту одше! i3 сторiн.
У Сполучених Штатах Америки зараз проводиться бшьш систематичне i незалежне дослiдження, здiйснюване економютами в Школi бiзнесу унiверситету Чикаго. 1х iндекс сощально1 довiри, заснований на широкомасштабному опит тих члешв американсь-ких сiмей, яю ухвалюють в им'1 фiнансовi ршення, дiйсно показав рiзке падiння довiри з кiнця 2008 i на початку 2009 роюв, що при-йшло за крахом «Lehman Brothers» [7].
Це зниження довiри спричинив вплив уряду i його регулюючих органiв на банки i бiржу. Бiльш того, опити показали, що зниження довiри знаходиться в сильнш залеж-ностi вщ фiнансовоl поведiнки. 1ншими словами, якщо ваша сощальна довiра до ринку i до того, як вш регулюеться, рiзко знизилася, ви навряд чи вкладете грошi у банки або ш-вестуете в щнш папери. Тому зниження до-вiри мае реальнi економiчнi наслщки.
Однак останне дослiдження, опублiко-ване в липш 2009 р., показуе, що довiра до банкiв i банкiрiв продовжуе вiдновлюватися, i досить рiзко. Це позитивне явище для бiржi. Також у дiях уряду та у фшансовому регу-люванш присутне дещо бiльше упевненостi, шж у кiнцi минулого року. Останнш момент, який, без сумнiву, вщображае спроби адмiнi-страцil Обами реформувати нефункщональну систему, яку вона успадкувала, особливо важливий, оскiльки найрiзкiшi зниження рiв-ня iнвестицiйних намiрiв були серед тих, хто втратив вiру в здатнють уряду здiйснювати регулювання. Може здатися, що вiдновлення довiри до Федерального резервного банку i Комiсil з цiнних паперiв i бiржових операцiй е економiчно важлившим, нiж вiдновлення довiри до Стбанку або Американсько! мiж-народно! групи. Продовження диспупв у Конгресi про точш деталi реформи могло б унаслщок цього мати економiчнi наслщки, якщо вщчуття, що система не буде ретельно реконструйована, набуде поширення.
Уш цi данi показують середнш рiвень i вiдображають загальнi погляди учасниюв
голосування та rnBecropiB. Але також вщомо, що шдивщуальш думки значною мiрою е неоднорiдними: однi дуже довiряють iншим людям, фiрмам i установам, з якими вони ведуть 6i3^c, шш^ за визначенням, е недовь рливими.
Дослiдники з iнституту Свропейського ушверситету у Флоренцп i Калiфорнiйського ушверситету в Лос-Анжелесi нещодавно продемонстрували, що юнуе взаемозв'язок мiж соцiальною довiрою та шдивщуаль-ним доходом. Досвщ загальноевропейсько! громадсько! думки, яка дослщжувалася протягом багатьох рокiв, дозволяе знайти цей взаемозв'язок. Вш ставить проста, але важливi питання про те, насюльки шдивь дууми готовi довiряти тим, з ким вони ма-ють справу.
Даш дослiдження показують, що та, хто мае рiвень довiри набагато нижчий, шж у середньому по кра!ш, у якiй вони живуть, найiмовiрнiше мають i нижчi доходи. Можна припусти ту причину, що люди з невеликим доходом вважають життя несправедливим i тому не довiряють тим, хто !х оточуе. 1нши-ми словами, якщо вашi результати явно вщ-рiзняються вiд показникiв середнього рiвня довiри, ви, ймовiрно, потерпите невдачу, або тому, що ви так не довiряете шшим, що упускаете можливоста для iнвестування i взаемовигiдного обмiну, або тому, що ви таю довiрливi, що вщкриваетеся для шахрайства i зловживань [7].
Недовiра в суспiльствi примушуе людей робити вибiр на користь посилення державного регулювання, затверджуе квартет економютав, що складаеться з Пилипа Аги-йона, Янна Алгана, Пьера Каюка i Андрiя Шлейфера [1, с. 13]. Безлiч мiжнародних до-слiджень, присвячених держрегулюванню економiчного життя, показують одну i ту ж картину: рiвень державного регулювання пов'язаний з рiвнем довiри в суспiльствi.
Показати силу модели що визначае зв'язок мiж довiрою i державним контролем, економiсти узялися за даними рiзних досль джень. Залежнють мiж низьким рiвнем довь ри i попитом на регулювання показуеться за даними World Values Survey, що охоплюе 57 рiзних кра!н, - вщ Алжиру i Австрп до Зiм-
бабве i США. Розрахунки на основi 4 хвиль обстеження (1981-2000 рр.) показали: кра!ни з високим рiвнем сощально! довiри (англо-саксонськi кра!ни i нордичнi держави) не ре-гулюють дiяльнiсть пщприемщв так старан-но, як це роблять краши Середземномор'я, Латинсько! Америки i Африки. Контролюю-чи рiзнi змiннi в регресiйному аналiзi (ВВП, рiвень освiти в кра!ш, чисельнють населен-ня), дослiдники виявили тасний зв'язок мiж соцiальною довiрою i регулюванням, на 99%-му штервал^ про який би тип довiри не йшлося. Тобто логiка «держава - погана, а бiзнес - ще прший» пiдтверджуеться емш-рично [7].
Проте у пiдвибiрцi з бщних кра!н вияв-ляеться, що зв'язок мiж цими явищами не е таким щшьним i значущим. Пояснення цьо-му факту надаеться таке: у перехщних i бщних економшах ще не склалася «хороша» або «погана» рiвновага.
Даш дослщження International Social Survey Program за 1990 i 1996 рр. проясню-ють деяю аспекти попиту на регулювання (обстеження Life in Transition Survey за 2006 р., що охоплюе 28 краш Свропи i Центрально! Азп, служить аналопчнш мен). Наприклад, у таких постсощалютичних державах, як Рошя, Словешя, Болгарiя i Схiдна Шмеччина, населення активно виступало за контроль над щнами (наприклад, у Росп 92% громадян висловлювалося «за», а схщш шм-цi - 82%) i зарплатами. Кра!ни Середземномор'я також показують високий рiвень бажа-ного контролю серед населення, а держави англосаксонського i скандинавського каш-талiзму висловлюються меншою мiрою за контроль над щнами i зарплатами (менше половини схвалювали подiбнi заходи).
Результати регресшного аналiзу також показують щкавий зв'язок: люди, якi не довь ряють сво!м спiввiтчизникам, сприймають економiчну конкуренцiю шкiдливою (на рiв-ш 99%), а демократичний спосiб управлшня державою - «поганим способом», що переш-коджае розвитку економiки.
«Найнесподiванiший результат полягае в тому, що регулювання саме по собi впливае на рiвень довiри», - вiдзначае квартет еконо-мiстiв. Якщо суспiльство тотального контро-
лю, яке в^^зняеться украй низьким рiвнем довiри спiвгромадян один до одного, проходить через лiбералiзацiю, його неодмшними супутниками виступае соцiальна дезоргаш-зацiя i висока корупцiя. I саме тому ствгро-мадяни починають сумувати за «залiзною рукою» [1]
Сьогодш соцiальна недовiра в Украш е тотальною. Причини цього е рiзними: вiд нерозподiлених взаемних прав до вщсутносп чiткого суспiльного договору. Не потрiбно суспiльний договiр розумгги як якiсь тдпи-санi документи. Це, скорше, стан суспiльст-ва, коли його члени поводять себе так, як вони домовилися на нацюнальному рiвнi. Не-формальнi установки членiв цього суспшьст-ва е рiзноманiтними, але мають чимало ст-льного. Вони i становлять критери легггим-ностi.
1нститути, через якi ведеться дiалог людини, и шм'1, домогосподарства, з одного боку, i держави, бiзнесу, з шшого, i е грома-дянським суспшьством. Його розвиток (сощ-альний каттал) i висока переговорна сила лежать в основi довiри людини до влади i бiзнесу.
Проте перюд кризи надае i шанс. Вщ нас залежить, чи обмежимось ми локальними заходами i використаемо И як можливють все заново передшити, чи спробуемо подолати И трансформащею всiх сфер життедiяльностi кра1ни.
Не менш важливим е ефект сощальний. Мае докорiнно змiнитися мiсце людини в дiалозi з владою та бiзнесом. З бiзнесом тра-дицшно його ведуть профспiлки. Вони по-виннi повернути до себе довiру працiвникiв.
У дiалозi з владою суспшьство виступае немiчно i малоефективно. Партп монопо-лiзували комушкативш канали i вмикають !х лише перед виборами. ЗМ1, отримавши вщ-носну свободу тем, залишилися змютовно заангажованими або, пiд маркою "редакцш-них засад", вiдверто цензурованими.
У багатьох публшащях укра1нських економiстiв пропонуеться введення категорп суспшьно1 власностi та адмшстрування, включення механiзмiв рентних вщносин у формування суспiльного бюджету, виршен-ня питань забезпечення iнститутiв громадян-
ського суспiльства, виключення залежностi i шантажу цих громадських структур як з боку держави, так i з боку бiзнесу. Метою пропо-нованих змш мае стати такий стан, коли голос громадськост буде почуто. Це може бути першим кроком до встановлення довiри в суспшьство
Чи можна сподiватися, що полггики тим чи iншим чином будуть сприяти збшь-шенню рiвня довiри в суспiльствi, зокрема до публiчних iнститутiв? За останнi роки уряд навряд чи зробив правильш кроки у цьому напрямку. Величезна кшьюсть непрозорих приватизацшних скандалiв, намагання ад-мiнiстративного регулювання тих сфер, як повиннi функцiонувати за ринковими законами, вщсутнють прозорих механiзмiв контролю уряду не дозволяють припускати те, що у держави е розумшня проблеми до-вiри.
Хоча останшм часом про це ведуть мо-ву все бiльше i бiльше експертiв. Зокрема, О. Пасхавер [5] вважае, що питання довiри мае стати першочерговим для Президента. Але навряд чи можна виховувати довiру в суспшьсга, використовуючи методи общя-нок: тiльки 16% населення вiрить, що пiдви-щення пенсш е результатом послiдовноl по-лггики уряду з пiдвищення добробуту. Зро-зумiло, якщо зробити 10 подiбних крокiв протягом року, суспiльство зовшм iнакше буде сприймати уряд. Але зазначимо, що тдвищення пенсiй здшснюеться на тлi адмi-нiстративного втручання з метою обмеження зростання цш майже у всiх сферах сощально-економiчного життя. Соцiальна довiра е пев-ного роду iнтегральним мотивом, який лише частково включае в себе аналiз та знання. Щц знанням у нашому випадку розумдаться пiд-твердженi i визнанi зобов'язання.
На шдст^ викладеного матерiалу можна зробити такий висновок. Вщновлення i закрiплення довiри в краlнi через змщнен-ня iнститутiв громадянського суспшьства i е тiею умовою, за яко! кроки щодо подо-лання кризи стануть ефективними. I кшце-вою метою цих кроюв мае стати не послаб-лення ролi бiзнесу, не посилення ролi держави, а змщнення переговорно1 сили громадянського суспшьства, його шститупв.
noTpi6He нове наповнення сустльного договору, що забезпечить у кра!ш дiалог, вiд якого виграють i 6i3œc, i держава, i гро-мадянин.
Лггература
1. Демин С.С. Концептуальные основы инновационной модернизации высокотехнологичных и наукоемких отраслей экономики России / С.С. Демин // Вестник МГОУ. - Сер. «Экономика». - 2011. -№ 2. -С. 12-14.
2. Кеннет Дж. Эрроу Коллективный выбор и индивидуальные ценности / Кеннет Дж. Эрроу; пер. с англ. Ю. Яновская. - М.: Изд-во ГУ ВШЭ. -2004. - 204 с.
3. Эмерсон Р. Нравственная философия / Р. Эмерсон. - Мн.: Харвест; М.: ACT, 2001. - 217 с.
4. Формирование хозяйственных решений: моногр. / Авт. кол. под. рук.
В.М. Хобты. - Донецк: Каштан, 2003. -415 с.
5. Пасхавер А. Эксперт: Украина слишком коррумпирована, чтобы помочь экономике [Электронный ресурс] / А.Пасхавер. -Режим доступа: http://glavcom.ua/news/686 69.html. [Дата доступа 15 ноября 2012].
6. Перспективи економши Укра!ни в умовах глобально! макроекономiчно! неста-бшьносп: Аналогична доповщь / Жалшо Я.А. i шш. - К.: Н1СД, 2012. - 43 с.
7. Wold Development Indicators [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://da-tabank.worldbank.org/Data/Views/%20Indica-tors [Дата доступу 02 листопада 2012].
8. Динамша рiвня довiри громадян до полгшчних та сощальних шституцш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dif.org.ua/modules/pages/upload/file/dyna mika.doc. [Дата доступу 02 листопада 2012].
Надшшла до редакци 28.05.2013 р.
