УДК 316.3: 338.48
Ю. В. Карпенко,
кандидат економ1чних наук, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський университет економти i торг1вл1»
СУТН1СТЬ I СТРУКТУРА СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ СФЕРИ ТУРИЗМУ В УМОВАХ МОДЕРНВАЦП ЕКОНОМ1КИ
Менеджмент персоналу
Постановка проблеми. Модертзатя - процес становления суспшьства, перехiд його до нових форм розвитку або рух до його сучасних типiв, що характеризуеться змiнами, як вiдповiдають новiй системО iнтересiв, цiнностей i прiоритетiв. Даний процес вiдбуваеться в рiзних сферах житдаяльно-стi суспiльства, але саме в соцюкультуршй сферi можлива саме та модершзащя, яка забезпечуе незво-роттсть усiх iнших трансформацiй: економiчних, технологiчних, iнституцiйно-полiтичних та iн.
Генеральна асамблея ООН ухвалила прого-лосити 2017 рш Мiжнародним роком сталого туризму в iнтересах розвитку. У резолюци, прийнят^й 4 грудня 2016 р., визнаеться «важливють мОжнарод-ного туризму для полiпшення взаеморозумшня мiж народами в усьому свт, поширення знань про ба-гату спадщину рiзних цивiлiзацiй i забезпечення дбайливого ставлення до ценностей рiзних культур i змiцнення тим самим миру в усьому свт». Як зазна-чив Генеральний секретар ЮНВТО Т. Р£фа1": «Це на-дае ушкальну можливiсть для розширення вкладу сектора туризму в рамках трьох компонентов стшко-сп - економОчно!, социально! та еколопчно!, при од-ночасному пiдвищеннi iнформованостi про справ-жнi масштаби сектора, який часто недоощню-еться» [1]. Тому, актуальним е придiлення уваги социальной компонент! стшкого розвитку, що орОенто-вана на людину i спрямована на збереження стабшь-ност! сощальних i культурних систем - сощальному капiталу, що дозволяе виявити причини, що лежать в основО ефективного функцiонування суспшьства.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Фундаментальнi основи дослОдження социального катталу закладенi у роботах захщних дослщнишв: Л. Ханiфана, П. Бурд'е, Дж. Коулмана, Р. Патнема. Подальший розвиток концепци соцiального кат-талу знайшов у дослiдженнях Ф. Фукуями, Р. Барта, Н. Лша, В. Бейкера, А. Портеса, Дж. Вулкока, М. Шиффа, П. Франкоюа, Дж. Якобса та Он. Сьо-годт феномен социального катталу отримав гли-боку концептуалОзатю, i бшьшють дослвдниюв сконцентрувалося на анал1з1 даного феномену на мшро-, мезо- i макрорОвнях. Дослвдження проблематики сутносп, виявлення структури, функцш, вза-емозв'язку з Оншими формами катталу та аналОзу його впливу на економОчне зростання знайшли свое ввдображення у роботах вОтчизняних науковтв та
дослвднишв iнших пострадянських кра1н: Б. Бур-шнського, Ф. Власенко, Н. Гавкалово!, О. Гршно-во!, А. Длугопольського, В. Gлагiна, Г. Жалдак, Н. Корж, I. Мачерiнскене, А. Рублевського, М. Ря-бiнчука, С. Сисоева, Г. Скляра, Т. Соболь, Л. Стре-льтково!, М. Хайкша, Ж. Черновало!, Т. Шаповало-во!, О. Шпикуляк, В. Щербшо! та ш.
Незважаючи на весь спектр фундаментальних до^джень е вiдкритими для подальших розробок або потребують подальшого обгрунтування питання щодо сутносп, структури та методолопчних особ-ливостей до^дження соцiального капiталу в рiзних сферах матерiального виробництва та послуг, зок-рема в сферi туризму, що i визначае актуальнiсть дано! статп.
Метою статтi е уточнення сутностi та змiсту соцiального катталу, а також до^дження струк-турно-функцюнальних особливостей його форму-вання у сферi туризму крiзь призму шститущйно! теорн.
Виклад основного матерiалу дослщження. У
1916 р. одним з перших термш «сотальний каттал» в робот! «Сшьська школа - центр общини»» засто-сував Л. Хашфан щодо доброзичливосп, спшку-вання, взаемно! симпатл, та соцiального спшкуван-ня серед групи людей та родин [2]. Однак, розвитку дана дефшщя набула лише в 80-х роках ХХ ст. коли в робот! «Форми катталу» П. Бурд'е використав по-няття «каттал сощальний» для позначення соталь-них зв'язкiв, як можуть виступати ресурсом отри-мання вигод; дослiджував його як сукупшсть потен-цiйних i наявних ресурив, якi пов'язанi з мiцними мережами та шститутйними вiдносинами взаем-ного визнання [3]. Р. Патнем, обгрунтовуючи кон-цепцiю «соцiального капiталу», в робот! «Щоб демократия спрацювала. Громадянськi традицп в су-часнш 1талп» зробив спробу пояснити рiзницю мiж регiонами 1талп через рiзну ступiнь соцiального ка-пiталу та визначив його основнi складовi елементи: моральн принципи i норми, сощальш цiнностi та мережу сощально! шфраструктури [4]. Концепту -альне опрацювання категорп знайшло свое ввдобра-ження в робот! Дж. Коулмана «Каттал сощальний i людський», який займаючись сощолопчним аналь зом освiти i колективно! дИ, запропонував свое ро-зумшня соцiального капiталу на емпiричнiй традицн в американськш сощологп i теорп людського кат-
талу [5]. Ф. Фукуяма в робот! «Довiра: сощальш че-сноти i шлях до процвггання» розвивае попередню концепцiю i пропонуе розглядати сощальний кат-тал як фактор ефективност економiчноl дiяльностi на рiвнi громад, окремих еттчних i соцiальних груп, ототожнюе його з нормами, очшуваннями та з довь рою [6].
У наукових дослiдженнях iснуе широкий спектр рiзноманiтних пiдходiв учених щодо розу-мiння феномену «сощального капiталу»: етнолопч-ний (соцiально-антропологiчний) - розглядаеться зв'язок форм сощального життя i культурного до-свiду людини з урахуванням його бюлопчно! при-роди, як основи сощального катталу; соцiологiчний - Грунтуеться на нормах, мережах та прав^ якi явля-ють собою порядок суспшьних вiдносин в дiях i по-ведiнцi людей за сприяння яких вони можуть отри-мати користь; полгтолопчний - заснований на об'ективнш потребi в тдвищенш керованост суст-льства, коли значна увага в сощальному капiталi придiляеться ролi iнститутiв, норм у формуванн людсько! поведiнки; економiко-iнституцiйний - до-^дження даного феномену, як економiчноl категорий доповнюеться аналiзом iнститутiв та врахову-ються неекономiчнi чинники його накопичення та використання. Дана категорiя розглядаеться як результат i ресурси соцiальних вiдносин, що характеризуют задоволення потреб iнтересiв i максишзу-ють iндивiдуальну користь.
Теоретико-методолопчш пiдходи щодо визна-чення категорп сощального капiталу, якi знайшли свое ввдображення в роботах сучасних науковщв, мають принциповi розбiжностi (табл. 1).
Критичний аналiз рiзних пiдходiв щодо визна-чення поняття «соцiальний каттал» та його складо-вих дозволив дшти висновку, що серед науковщв не юнуе единого тдходу щодо розгляду дано! проб-леми. Однак !х переважна бiльшiсть вважае, що ос-новними складовими елементами сощального катталу е сукуптсть норм, правил поведiнки, довiри, мережа зв'язшв, а дослiдження дано! проблеми мають там вектори:
— система соцiально-економiчних вщносин заснована на принципах довiри, взаемодопомоги, щнностях, якi спрямован на досягнення суспшь-ного i iндивiдуального блага;
— iнституцiйне середовище, яке забезпечуе ефективну взаемодiю iндивiдiв в суспiльствi;
— сукуптсть капiталiв, ресурсiв необхiдних для задоволення матерiальних i культурних потреб людини та сустльства;
— продукт об'ективiзацil сощально-економiч-них вiдносин;
— iнтегрований показник результату користу-вання окремих iндивiдiв соцiальними мережами.
Також, слiд зазначити, що бшьшють наведених визначень сформован вiдповiдно мереж-носпв та
вiдповiдних рiвнiв накопичення соцiального кат-талу, який мае розгалужену структуру.
Фахiвцi Свггового Банку запропонували узага-льнену структуру сощального катталу на основi двох ключових аспектов: сфер його застосування (мiкро-, мезо- i макро-) та його форм (когштивна -формуеться владою на основi довiри, щнностей, внутрiшнiх норм; структурна - формуеться держав-ними iнститутами, законами за участю внутрiшнiх iнститутiв та сощальних мереж) [26, с. 20].
Розподш рiвнiв проте не означае автоматичну субстантивацiю рiзних форм капiталу, а радше е по-глядом на один i той самий феномен з рiзних ракур-сiв. Мшротдхщ зосереджуеться на соцiальнiй реальности як просторовш взаемодiй мiж iндивiдами. Так1 взаемодп вiдбуваються у рамках повсякденно-ст в «м% сусщськш спiльнотi, робочому колективi, добровiльних оргашзащях i т. д. Мезорiвень - рiвень колективiв та спшьнот, груп, що е детермшоваш водночас мережево та з боку ширшого сустльства. В таких групах виникае обмежена солщаршсть та довiра. Макропiдхiд натомють зосереджений на ш-ституцiональному вимiрi сощально1 реальности, до-кладаючись до виявлення стойких взаемовпливiв по-мiж рiвнями i формами iнституалiзацil та взаемодь ями на основi довiри [27, с. 62]. На наш погляд, не слщ обмежуватися трьома рiвнями при розглядi сфер застосування сощального катталу, дощльно звернути увагу на метарiвень соцiально-економiчноl системи сустльства, де найважлившими мехатз-мами накопичення сощального катталу е угоди мiж державою i бiзнесом у формi державно-приватного партнерства, що реалiзують сутшсть понять «взае-модопомога», «цiнностi», «довiра».
Сутнiсть соцiального капiталу ефективно про-являеться через його функци. Найбшьш повний пе-релiк з дев'яти функцш, як е загальновизнаними та часто видшяються, навiв у свош робот! М. Хайкiн, а саме: соцiалiзацil, iнформацiйна, iнституцiйна, еко-номiчна, облiку та контролю, суспiльно-полiтична, синергетична, iнтелектуалiзацil та iнновацiйного розвитку, вщтворення людського капiталу [28, с. 89-90]. Форми та особливост прояву вказаних вище функцiй у сферi туризму нами розглянуто далi. Так, базовою функщею сощального капiталу, яка визначае передумови для сталого розвитку сустльства на основi довiри, становления особистосп, са-моствердження впевненосп, е функция соцгалгзацИ.
Найважлившим iнститутом соцiалiзацil особи-стост! е об'еднання, яке стимулюе соцiальиу актив-шсть i створюе додатковi умови для формування життево1 позицп. Самодiяльна спiльнота надае дода-тковий життевий простер для сощального самостве-рдження, оцiнки та визнання результатов свое1 дiя-льносп, i в силу цього мае величезний виховний по-тенцiал. Соцiалiзацil особистост! в самодiяльному об'еднанш сприяють сприятливi умови для мiжосо-
Дсфиици катсгори «сощальний капггал» у л1тературних джерелах1
Таблиця 1
Автори Визначення, ознаки, твердження Елементи
норми, правила 1ХООНН1П се О ч мережи зв'язки 5 н .5 рента 1 § о е о •53 л § .3 8 .3 § а 2 щ а Й О й .3 ресурси
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Гршнова 0., Полив "яна Н. [7, с. 22] Сукупшсть норм, традищй, щнностей 1 дов1ри, що через систему специфь чних структурних форм та шститущй визначае характер суспшьно! взаемо-ДИ + + + +
Мачершскене I. та ш. [8, с. 36] Свщоме користування суб'екта-шдивща, оргашзаци, сощально! групи, всього суспшьства сощальними мережами, якк завдяки дов1р1, нормам 1 правилам, стають засобом досягнення мети + + +
Геець В. [9, с. 7-19] 1нститут дов1ри е важливим руппем сощально-економ1чного розвитку + +
Корж Н., Бшан Ю. [10, с. 266] Сукупшсть структурованих сощально-сконо\пчних вщносин, заснованих на взаемно визнаних неформальних ¡нститутах. дотримання яких приносить вигоду суб'ектам цих ввдносин у вигляд1 сощально! ренти + + + + + + + +
Шаповалова Т. [11, с. 169, 171] Нематер1альний фактор, який сприяе отриманню агентами сконо\пчно! ви-годи 1 прибутку та впливае певною м1рою на сконо\пчнс зростання + + +
Бондарь С. [12, с. 19] Певш суспшьш вщносини, що представляють собою потенщал взаемно! до-в1ри ! взаемодопомоги, який виникае ! шдтримуеться в м!жособистюних в!дносинах певно! системи + + + + + +
Щербша В. [13, с. 116] 1нститути, вщносини ! норми, ям формують, яшсно ! кшыасно, сощальш взаемод!! в суспшьств! + + +
Дем'янчук 0. [14, с. 27] Спшьш знания, !нформац!я, модел! взаемод!!, що !х трупа громадян засто-совуе у процесс яко!-небудь продуктивно! д!яльносп + + +
Рублевський А. [15, с. 40] Взаемод1я елемент!в сощального кашталу, ям визначають його функщону-вання, спрямоване на досягнення суспшьного та !ндив!дуального блага + + + + +
Шпикуляк 0. [16, с. 29] Сукупшсть рпних каппшпв, яш мають в!дношення до людини й реал!зу-ються з метою задоволення !ндив!дуальних! сусшльних потреб + + + +
Слагш В. [17, с. 54] Складова нащонального кашталу суспшьства, штегрований показник результату колективно! л ¡1 окремих людей ! сощальних груп, ям внасл!док синергетичного ефекту взаемод!! складних бюсощальних систем отриму-ють певш сощально-економ!чш результата + + +
5
со 3
м «
о К о
£ К
о» р
о
^
%
о
Зактчетя табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Скляр Г., Мокерова Н. [18, с. 20] Система внутршшх \ зовшшшх господарських вщносин \ зв'язшв, що за-сиоваиа на кооперативних принципах \ щнностях, рсалпують сутшсть понять взаемодопомоги 1 дов1ри на засадах сощального партнерства в соща-льнш 1 виробничш мережах + + +
Гавкалова Н., Грппина В. [19, с. 60] Сукупшсть структурованих сощально-економ1чних ввдносин, заснованих на ¡нститл тах. дотримання яких дае вигоду економ1чним суб'ектам цих вщносин у вигляд1 доступносп + + +
Буршнський Б., Горячук В. [20, с. 69] Сощальний капггал як шетитущйне середовшце - сукупшсть диочих фор-мальних та неформальних норм (правил) 1 оргашзащй, що дозволяють со-щальним групам 1 сусшльству в щлому оргашзувати сво!х члешв для вирь шення сшльних економ1чних 1 сощальних завдань + + + +
Жалдак Г. [21, с. 257] Нематер1альне економ1чне благо, що е мережею потенщйних та ¡снуючих сощально-сконсппчних стосунюв, грунтованих на неформальшй, дощль-шй, евщомш, дов1рчш взаемодп суб'екпв економ1чно! д1яльносп, яка вщ-кривае доступ до ресурсов [ закр1плюе загальш правила повед1нки взаемодь ючих сторш + + +
Сисоев С. [22, с. 37] Сусшльш вщносини, взаемозв'язки 1 вщповщш структури, а також правила [ норми, сформоваш на основ1 дов1ри 1 взаемодопомоги, яш забезпечують розширене вщтворення господарсько! системи + + +
Длугопольский А. [23, с. 28] Основу сощального кашталу формуе мережа сощальних зв'язшв, що вико-ристовуеться для трансляцп шформацп, економп ресурсов. посилення до-в1ри м1ж партнерами, формування ¡ндивиуальнсп репутащ! 1 перетворення и в надбання епшьноти, мобшзаци ресурсов для реал па цп громадських проектов, поширення достов1рно1 шформацп м1ж економ1чними агентами, взаемного навчання правилам поведшки + + +
Гугнш С., Чепак В. [24, с. 52, 56] Продукт об'ектив1зацп сощальних вщносин, що дозволяе агентам в процссл 1х взаемодп вступати в протиборство або сшвпрацювати з метою завою-вання домшуючеп позицп в сощальному пол1 (простор!) + + + +
Черновалова Ж. [25, с. 121] Становления здорового громадянського сусшльства шляхом зниження со-щально! напруженосп 1 встановлення вщносин дов1ри, джерело додаткових доход1в в наел ¡до к зниження трансакщйних витрат + +
1 Складено автором.
бистюних комунiкацiй. Туристський простер - це зона спшкування, сфера розкриття здiбностей i реа-лiзащ! потреби в самовираженнi i визнання. У само-дiяльнiй спшьнот особистють вчиться дивитися на св^ очима iншого, програючи безлiч ролей, глибше пiзнаe себе, спiввiдносить сво! недолiки з щннос-тями шшого i коригуе свою поведiнку. Сощатзащя в туристичному просторi е засвоення соцiальних ролей i культурних норм. Ключовими у даному ви-падку поняттями е: соцiалiзацiя, навчання нормам, освоения ролей. У туризмi цей процес, як не в якш iншiй сферi людського життя, мае широкий дiапа-зон. Адже туризмом займаються з раннього дитин-ства до глибоко! старост! Тому i весь цей процес щей нерозривно пов'язаний iз запропонованою вище схемою: навчання освоению ролей i мiжро-льовi вiдносини. Причому все це вщбуваеться пiд соцiальним контролем [29, с. 48-49]. Тобто, це дво-стороннш процес: засвоення iндивiдом соцiального досвiду того суспiльства, до якого вш належить, i вщтворення ним систем соцiальних зв'язкiв i вщно-син, в яких вш розвиваеться. В туризмi це можли-вiсть учаснишв подорожi спiлкуватися один з одним у неформальнш обстановщ без виробничо! субординации врахування соцiального становища, вiку, нащ-ональносп, громадянства та iнших ознак, що розрi-зняють людей.
Науково-технiчний прогрес, який охопив всi сторони життедiяльностi суспiльства забезпечив не-обхiднi передумови для розвитку масового туризму (транспортнi засоби для масових пасажирських пе-ревезень, засоби розмщения та iншi винаходи). За-вдяки збiльшению ролi шформацл i знань в життi суспiльства, зростанню його шформатизацл, ство-рення глобального шформащйного простору, соща-лiзацiя в туристичному просторi перейшла на новий рiвень формувания свiтогляду, свiтосприйияття, що веде до змши особистюних щнностей та щеитично-ст людини. Сучаси iнформацiйнi технологи i комп'ютерна техшка змiнили процес подорожей та особистого ознайомлення з природою, культурою та життям людей iнших регiонiв, пiдготовки до подорожей, який все бшьше стае «в1ртуальним». Саме тому, засвоення досвiду i цiнностей iнших нацш та !х порiвняния з власними може бути необ'ективним, особливо коли шформащя фрагментарна, швидко змiиюеться, i мати стримуючий вплив на розвиток сфери туризму. З шшого боку, юнуе протидiя сто-ронньому впливу, пов'язана з бажанням зберегти нащональиу культуру, мову за умов стрiмкого розвитку контактiв i зв'язшв мiж людьми та розширен-ням iнформацiйного простору.
Незважаючи на це, нещодавно з'явилося безлiч комерцiйно устшних Iитернет-проектiв, якi юну-ють за рахунок обороту «недовикористаних акти-вiв» в основi яких: довiра громадян до суспiльства, спiльнi цiнностi, сощальш зв'язки i вiдносини, тобто
сощальний капiтал. Онлайн-сервiси з розмiщення, пошуку та оренди житла по всьому свгту: Booking, Airbnb, TravelPony, HostelWorld, HomeAway тощо, що взагалi не володтоть нерyхомiстю i працюють за парадигмою економiки стльно! участг Даш сервюи дозволяють не тiльки готелям та iншим подiбним об'ектам розмщення, але простим власникам неру-хомост полiпшити свое фiнансове становище, зда-ючи помешкання туристам. Гостьова мережа CouchSurfing, яка об'еднуе спшьноту з понад 7 млн учаснишв зi всього свiтy, пропонуе безкоштовно по-гостювати у себе вдома iншим членам ще! спшь-ноти. Еколопчний ефект вiд сервiсiв, наприклад, таких як BlaBlaCar, Подорожники через ям води зна-ходять попутнишв, обчислюеться сотнями тисяч тонн не викинутих в атмосферу шшдливих речовин.
Таким чином, у соцiальномy капiталi сфери туризму проявляеться тформацшна функция, осктьки в тyризмi ми сприяемо як пiзнанню iнших, так i m-знанню свое! сощально! сторони особистосп та iдентичностi. Завдяки пiдвищенню iнформованостi сустльства про об'екти, явища, процеси форму-еться об'ективна чи суб'ективна картина для прий-няття вiдповiдних рiшень, що сприяе взаеморозу-мiнню народiв, розвитку мирних, дрyжнiх вiдносин у сyспiльствi.
Сучасний етап розвитку сyспiльства обумовле-ний трансформацiею свгтово! економiчно! системи в контекст !! iнтелектyалiзацi!, одним з проявiв яко! е стимулювання шноващй. При цьому провiдна роль выводиться соцiальномy катталу сфери туризму, що забезпечуеться виконанням функцИ' ттелекту-алгзацИ та тновацШного розвитку. Дана функщя проявляеться у тому, що завдяки розвитку подорожей iнновацil отримували найширшого розповсю-дження, як! сьогодш сприймаються як саме собою зрозумше, повнiстю змiнили нашi уявлення про свгт. Туризм - це продукт шноващйного розвитку, сощо-культурний феномен який е одним iз засобiв виник-нення i розповсюдження iнновацiй в життя суспшь-ства, шструментом трансформащ! економiчних ш-ститyтiв.
Результати до^дження свiдчать, що суспг-льно-полтична функция сощального катталу сфери туризму мае свш прояв у таких взаемнопротилеж-них аспектах:
— сучасний свiт неможливий без мiжнародних контактов i туристичних обмiнiв, як! складають важ-ливу частину економiки, мiжнародних вiдносин та глобально! политики;
— незважаючи на те, що громадянське суспшь-ство е результатом тривалого !сторичного розвитку, досвщ пол!тичних под!й останнiх роив в Укра!ш (мова насамперед йде про «Угоду про асощащю Ук-ра!ни з СС») показуе, що туризм у широкому сен« цього слова, може стати одним !з факторiв, який прискорюе розвиток громадянсько! самодiяльностi i
полгтично! активностi, реально! участ! громадян в полiтицi створення умов для дотримання прав i свобод. Разом з тим, вiн е фактором, що його стримуе, оскiльки для розвитку сфери туризму особливо важ-ливими е полгтична стабiльнiсть, позитивный iмiдж держави, сприятливий вiзовий та митний режими, суспшьна безпека, як! може забезпечити тальки держава;
— туристична сфера перетворюеться на ринок тальки тод!, коли середн!й клас стае вагомим соща-льним фактором, створюючи прошарок людей, як! мають в!льн! кошти i в!льний час.
1нституцШну функцию сощального капiталу сфери туризму ми розглядаемо кр!зь призму твер-дження, що туризм е соцiально-економiчним шсти-тутом. Туризм, зближуючи не тшьки культурну та рекреацiйну сфери, але й багато !нших сфер життя суспiльства, д!яльност! людей, забезпечуе форму-вання ефективних економiчних в!дносин, координа-ц!ю господарсько! д!яльност!, досягнення суст-льно-пол!тичних цiлей розвитку держави. Однак ш-ституцiоналiзацiя сфери туризму мае певну особли-в!сть, а саме на в!дм!ну в!д !нших сфер економiчно! д!яльност!, як! формуються за принципом едност продукту i технологш, дану сферу вирiзняе попит, що задовольняеться поза середовищем проживання споживачiв - це ускладнюе упорядкування та фор-малiзацiю соцiальних зв'язк!в i в!дносин, основ со-цiального катталу.
Доповнюе попередню функц!ю економгчна функцгя, яка мае два аспекти. З одного боку, сощ-альний каттал обумовлений сощально-економ!ч-ним, науково-техн!чним розвитком суспiльства i ку-льтури, а з !ншого - перетворився на потужний ш-струмент сусп!льного розвитку, процвгтання i благо-получчя. Дана функщя полягае у тому, що за раху-нок пiдвищення дов!ри громадян до суспiльства со-щальний капiтал зменшуе витрати на координащю сп!льно! д!яльност!, замiнюючи формальн! правила i процедури неформальними нормами, як! е традицш-ними для певно! кра!ни, тобто е джерелом додатко-вих доход!в. Однак, окр!м позитивного економ!ч-ного впливу на платiжний баланс, ВВП, рiвень розвитку слабких в економiчному вiдношеннi регiон!в i рiвень зайнятост! населення, в!н може чинити нега-тивний вплив на !нш! сфери життя, наприклад, на культурну, навколишне середовище тощо.
Взаемозв'язок туризму з !ншими сферами еко-ном!чно! д!яльност! обумовлюе зростання уваги до ощнки його результат!в господарсько! д!яльност!, а також до комплексного анал!зу його взаемозв'язк!в з !ншими соц!ально-економ!чними процесами на основ! певних концепцш, рамок, в!дпов!дних баз да-них ! метод!в. Для цього система нацюнальних ра-хунк!в у бшьшост кра!н доповнена функщональ-ними допом!жними рахунками, як! заснован! на збор! та анал!з! статистичних даних, як! рашше не
бралися до уваги при оцшщ туризму ! його внеску в економшу кра!ни. Метою таких рахунк!в е зосере-дження уваги на певних аспектах економ!чно! сфери, за !х допомогою статистика туризму отримуе зв'язок з основним масивом макроеконом!чного анал!зу, де основою облшово-контрольного меха-н!зму з досл!дження питань добробуту сусп!льства, р!вня розвитку економ!ки, сусп!льного розвитку, функц!онування шститупв виступае соц!альний ка-п!тал, який характеризуе функцгя облгку та контролю.
Наступною функц!ею, яка характеризуе соща-льний кап!тал, е синергетична функцгя, що формуе розум!ння складних процес!в, динам!чних систем, !х самооргашзащю, законом!рност! еволюц!! сфери туризму, де особливе м!сце займають складш людино-розм!рн! системи (б!осфера, бюгеоценози, соц!альн! об'екти, лог!стичн! системи, туристськ! комплекси тощо) в яких людина в!д!грае особливу роль.
Виникнення синергетичного ефекту пов'язано з впливом потужних зовн!шн!х фактор!в природно! або антропогенно! природи, а також функцюнуван-ням системи туризму або окремих !! елемент!в в гра-ничних режимах, з переходом к!льк!сних зм!н у якюш. Ефект синерг!!, як показуе досввд, виникае стрибкопод!бно, внасл!док емерджентност системи. Синергетичний ефект проявляеться в як!сно нових властивостях ! (або) елементах системи. Синергетичний ефект можна отримати в ус!х сферах туризму: економ!чн!й, соц!альн!й, еколопчнш тощо. Синерг!я в галуз! управлшня обумовлена нел!н!й-ними залежностями, вона проявляеться в тому, що управл!нське р!шення, прийняте щодо одн!е! сфери туризму, може викликати неспод!вано сильн! ефек-ти в !нших сферах [30, с. 46-47].
Синергетичний ефект спостер!гаеться в розши-рених лог!стичних системах, утворених на баз! сер-в!сного (в нашому випадку - туристського) комплексу, ! мезолог!стично! системи. У першому випадку !нтегруються п!дприемства, як! надають р!зн! види послуг (горизонтальна !нтегращя). У другому випадку !нтернал!зуються також постачальники матер!а-льних ресурс!в (вертикальна !нтеграц!я). В!дм!нн!-стю сфери послуг е те, що тут можна говорити не тшьки про звичний синергетичний ефект виробниц-тва, а й про аналопчний ефект споживання. Зокрема, в сервюному комплекс!, а тим б!льше в мезолопсти-чн!й систем!, ефект для споживача створюеться при отриманн! взаемопов'язаних послуг [31, с. 149].
Синергетичний ефект неформально! взаемо-д!! м!ж туристичними п!дприемствами особливо яскраво проявляеться в тих випадках, коли вони сти-каються з непередбаченими ситуац!ями ! неспод!ва-ними перешкодами. Так! флуктуац!! з боку зовшш-нього середовища, як зм!ни конкурентом оточення, або непередбачувана динамша ц!н ! просування нових продуктов на ринках, призводять туристичне
тдприемство до ситуацп б!фуркац!!. У цш ситуац!! взаемод!я м!ж п!дприемствами, заснована на дов!р!, неформальна п!дтримка з боку стратепчного партнера, сприяють б!льш ефективн!й адаптац!! туристи-чного тдприемства до ситуац!!, що склалася [32, с. 98].
Отже, ключов! прояви синергетичного ефекту сталого розвитку туристично! сфери виступають як тдсумки корисного результату використання фак-тор!в, зад!яних для !х отримання внаслвдок ефектив-ного поеднання.
Туризм е важливою сферою економ!чно! д!яль-носп, яка забезпечуе розвиток соц!ального катталу. Основу соц!ального кап!талу складае людськ!й кат-тал, що е найбшьш значущою економ!чною катего-р!ею в структур! продуктивних сил. Зазвичай «метою стратег!! розвитку людського катталу тдприемства е створення цшсно! й всеосяжно! модел! розвитку людей, формування !н!ц!ативно!, творчо!, !нновац!йно! повед!нки, досягнення оптимально! профес!йно-в!ково! структури кадр!в» [33, с. 4].
Економ!чн1 ввдносини е умовою, що забезпечуе постшне в!дтворення людського кап!талу. Вони ви-никають з приводу прискорення цього процесу ! отримання в!д нього бшьш високого корисного ефекту у вигляд! накопичено! якост! даного катталу. У даному випадку можна говорити, що дан! ввдносини характеризуе функция вгдтворення людського капталу, яка обумовлюе тдвищення продуктивности пращ та ефективност! виробництва !, вщпо-
в!дно, зростання доход!в його нос!я. «...Вс елеме-нти людського катталу е динам!чними. Вони нако-пичуються за рахунок !нвестиц!й упродовж усього життя, тому що людина набувае поступово певних знань, навичок, зд!бностей та покращуе свое здоров'я. Проте тшьки в!д р!шення людини залежить !х функц!онування. Ступ!нь в!ддач! в!д !х застосування залежить в!д !ндив!дуальних !нтерес!в людини, в!д !! переваг, матер!ально! й морально! зац!кавленост!, св!тогляду, загального р!вня !! культури» [34, с. 36].
Розвиток сфери туризму в процес! надання по-слуг в!дпочинку ! дозв!лля через систему сотально! !нфраструктури впливае на ввдтворення таких вид!в людського кап!талу: каттал здоров'я (сощально-оздоровча п!дсистема), культурно-моральний кат-тал, !нтелектуальний кап!тал (духовно-освгтня тд-система). Саме в сфер! туризму каттал здоров'я складае базу ввдтворення, сприяе в!дновленню сил ! працездатност! людини ! в!дпов!дно психоф!зюло-г!чних ресурс!в сусп!льства та обумовлюе р!зке тд-вищення продуктивност! прат та ефективност! ви-робництва !, в!дпов!дно, зростання доход!в нос!я со-ц!ального кап!талу. Культурно-моральний та !нтеле-ктуальний кап!тали е додатковими факторами забез-печення отримання конкурентних переваг, досягнення ринкового усп!ху шдиввда або !ндив!д!в.
Отже, анал!з р!зних концепц!й ! теор!й соц!аль-ного кап!талу дозволяе згрупувати наступн! ознаки та видшити форми його прояву в сфер! туризму (табл. 2).
Таблиця 2
Функци, ознаки та форми прояву социального катталу сфери туризму *_
Назва функци Ознаки Форми прояву в сфер! туризму
1 2 3
Сощашзацн Зростання дов1ри та впевненостц становлення особистостц формування життево! позицп Розкриття зд1бностей ! реатзацп потреби в самовира-женш ! визнання; засвоення ! вщтворення сощальних ролей ! культур-них норм; полегшення адаптацп в середин! групи
1нформацшна Поширення та обмш шформащею, в результат! шдви-щення шформованосп сусшльства про об'екти, явища, процеси Формування нового р1вня св1тогляду та свгтосприй-няття; засвоення та пор1вняння досвщу ! цшностей шших нацш; запоб1гання зовшшшм впливам та збереження специ-фжи нацюнально! культури й мови
1нтелектуатзаци та шновацшного розвитку Формування, обгрунтування, пропозици та впрова-дження шновацп в результат! сощальних взаемозв'яз-к!в у вщповщному штелектуальному середовищ! Породження ! транслювання шновацш в життя сусш-льства; шструмент трансформаци шститупв
Сусшльно-полгтич-на Розвиток ! змщнення зв'язгав в рамках функцюнування сощально-економ1чних систем; становлення здорового громадянського сусшльства Змщнення сусшльно! безпеки; зниження сощально! напруженосп ! встановлення вщносини дов1ри; розвиток громадянсько! самод1яльносп ! полгтично! активности
1нституцшна Поглиблення ! прискорення трансформацшних проце-с1в розвитку шституцшного середовища; коригування юнуючого ! формування нового шституцшного простору силами громадських шститупв Зближення ус1х сфер життя формування ефективних економ1чних вщносин; формування нових сощальних стандарта якост! життя; формування нових погляд1в на р1зш област знань, сфери життя
Економ1чна Забезпечення доступу суб'екпв господарювання до благ ! цшностей, зростання обсягу доступних ресурс1в; зростання дшово! та швестицшно! активности та вало-вих макроеконом1чних показнигав Зниження р1вня трансакцшних витрат; зниження невизначеност та ризик!в; шдвищення ефективност! використання специф1чних актив1в
Зактчення табл. 2
1 2 3
Обл1ку та контролю Забезпечення облжу та контролю над процесами гос-подарсько! д!яльност1 Запровадження допом1жного рахунку туризму (метод оцшки впливу туризму як на економику окремо взято! кра!ни, так i на свгтову економику в щлому)
Синергетична Об'еднання i переплетення складно! системи сощаль-них взаемозв'язгав у рамках функцюнування соща-льно-економчних систем супроводжуеться появою си-нергетичного ефекту Синергетичний ефект можна отримати в ус1х сферах туризму: економ1чнш, сощальнш, еколопчнш тощо
Вщтворення людського кашталу Пщвищення продуктивност! пращ та ефективносп ви-робництва i, вщповщно, зростання доход1в його ноая Р1зке зб1льшення в1ддач1 людського кап1талу (кашталу здоров'я, культурно-морального, штелектуаль-ного каштатв)
* Складено автором на основ! джерела [14, с. 89-90].
Висновки з цього дослщження. Сощальний каттал тдприемств сфери туризму мае стратепчне значения не тшьки для усп!шного фyнкцiонyвання, але i розвитку !нших сфер економiчно! д!яльност!. В!н е основою соц!ально-економiчних ввдносин, що забезпечують координацiю i ствпрацю в досягненнi взаеморозyмiния та поваги в суспшьствц шдивщу-альне i колективне удосконалення; сталий розвиток; використання культурно! спадщини людства та !! збагачення; економiчне зростання та добробут сус-пшьства.
Сощальний каттал сфери туризму можна пред-ставити як систему зв'язшв, вщносин засновану на принципах дов!ри в сусп!льств!, стльносп i стабшь-ност! цiнностей, обумовлену сусп!льно-пол!тичним, соцiально-економiчним, наyково-техиiчним розвит-ком та розширеним вiдтворениям людського кат-талу, яка змiнюе iндивiда та позицюнуе його по-новому в сощальному простор!.
Подальшi дослiдження автора за щею проблематикою будуть зосередженi на питаннях форму-вання соцiального ресурсу сфери туризму.
Л^ература
1. Организация Объединенных Наций провозглашает 2017 год Международным годом устойчивого туризма в интересах развития [Электронный ресурс]: Прес-релiз № 15094. - Режим доступа: http://media.unwto.org/ru/press-release/2015-12-15/or ganizatsiya-obedinennykh-natsii-provozglashaet-2017-god-mezhdunarodnym-go. - Заголовок с экрана. 2. Hanifan L. J. The Rural School Community Center [Електроний ресурс] / L. J. Hanifan // Annals of the American Academy of Political and Social Science. -1916. - No. 67. - P. 130-138. - Режим доступу : http://www.jstor.org/stable/pdf/1013498.pdf. - Назва з екрана. 3. Bourdieu P. The forms of capital / P. Bour-dieu // Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education / Ed. by J. G. Richardson. - New York: Greenwood, 1986. - P. 241-258. 4. Патнэм Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии / Р. Патнэм. - Москва: Ad Marginem, 1996. - 234 с. 5. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. - 2001. - № 3. -С. 121-139. 6. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию: Пер. с англ. /
Ф. Фукуяма. - Москва: ООО «Издательство ACT»; ЗАО НПП «Ермак», 2004. - 730 с. 7. Гршнова О. Сощальний каттал: сутнють, значення, взае-мозв'язок з !ншими формами катталу / О. Грш-нова, Н. Полив'яна // Укра!на: аспекти пращ - 2009. - № 3. - С. 19-24. 8. Мачеринскене И. М. Социальный капитал организации: методология исследования / И. М. Мачеринскене, Р. В. Инкуте-Генриксон, Ж. Й. Симанавичене // Социологические исследования. - 2006. - № 3. - С. 29-39. 9. Геець В. М. Довiра як елемент сотального катталу в економiчномy розвитку Укра!ни / В. М. Геець // Економ!чш теорiя. -2010. - № 3. - С. 7-19. 10. Корж Н. В. Передумови формування сощального катталу / Н. В. Корж, Ю. В. Бшан // Актуальт проблеми економiки. -2015. - № 7 (169). - С. 263-270. 11. Шаповалова Т. В. Вплив сощального катталу на економiчне зро-стання / Т. В. Шаповалова // Економ!чний аналiз: зб. наук. праць. - 2013. - Том 14. - № 1. - С. 167-175. 12. Бондарь Е. А. Социальный капитал в западном социокультурном контексте / Е. А. Бондарь // Теория и практика общественного развития. - 2012. -№ 1. - С. 18-21. 13. Щербина В. К. Социальный капитал: сущность и проблемы развития / В. К. Щербина // Б!зшс 1нформ. - 2010. - № 4 (3). - С. 114116. 14. Дем'янчук О. I. Сощальний каттал як елемент сталого економiчного розвитку сустльства / О. I. Дем'янчук // Науковий вюник Волинського державного утверситету iменi Леа Укра!нки. -2007. - № 12. - С. 25-27. 15. Рублевский А. В. Элементы социального капитала / А. В. Рублевский // Вестник полоцкого государственного университета. Серия D. - 2016. - № 5. - С. 36-41. 16. Шпикуляк О. Г. Становлення сотального катталу в аграрнш сферi трансформащйно! економiки / О. Г. Шпикуляк // Роль сощального катталу та локальних шщ-атив у забезпечент сшьського розвитку: м!жшр. симпоз!ум, Укра!на, м. Житомир, 16-18 трав. 2007 р.: доповвд. - Житомир, 2007. - С. 28-34.
17. Слагш В. П. Про сутнють поняття «сощальний каттал» та його роль у процеа розбудови соталь-но! держави / В. П. Слагш // Актуальт проблеми державного yправлiння. - 2011. - № 1. - С. 46-55.
18. Скляр Г. П. Методолопчт особливосп досль дження вщносин сотального катталу спшок спо-живчих товариств у сферi туризму / Г. П. Скляр, Н. В. Мокерова // Науковий вюник Полтавського
ушверситету eKOHOMÎKH i торгiвлi. Сергя eKOHOMi4Ha.
- 2013.- № 1 (56). - С. 19-24. 19. Гавкалова Н. Л. Взаемозв'язок сотального капiталу та трансакцш-них витрат // Н. Л. Гавкалова, В. В. Гришина // Еко-номша розвитку. - 2015. - № 3 (75). - С. 56-65. 20. Буркинский Б. В. Социальный капитал: сущность, источники и структура, оценка / Б. В. Буркинский, В. Ф. Горячук // Экономика Украины. - 2013.
- № 1 (606). - С. 67-81. 21. Жалдак Г. П. Економь чна сутнють сощального катталу / Г. П. Жалдак // Мiжвузiвський збiрник наукових праць Дрогоби-цього державного педагопчного ушверситету iменi 1вана Франка. - 2013. - Випуск 6. - С. 251-258. 22. Сысоев С. А. Социальный капитал: эволюция, функции, институты / С. А. Сысоев // Весшк БДУ. Сер. 3. - 2014. - № 1. - С. 37-39. 23. Длугополь-ский А. В. Имеет ли доверие ценность, или как социальный капитал влияет на экономику / А. В. Длу-гопольский // Теоретическая экономика. - 2014. -№ 4. - С. 24-38. 24. Гугнин Э. Феномен социального капитала / Э. Гугнин, В. Чепак // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2001. - № 1. - С. 4956. 25. Черновалова Ж. В. Основные направления повышения уровня социального капитала Республики Беларусь: рекомендации для экономической политики / Ж. В. Черновалова // Вестник Брестского университета. - 2016. - Серия 2. - № 1. - С. 117-124. 26. Grootaert C. Understanding and measuring social capital: a synthesis of findings and recommendations from the social capital initiative / Christiaan Grootaert, Thierry van Bastelaer // Social Capital Working Paper Series. - Washington: The World Bank Social Development Department, 2001. - No. 24. - 31 р. 27. Рябш-чук М. В. Сощальний каттал: структура та змют / М. В. Рябiнчук // Вюник НТУУ «КП1». Фiлософiя. Психолопя. Педагопка. - 2012. - Вип. 2. - С. 59-64. 28. Хайкин М. М. Социальный капитал и социальные сети / М. М. Хайкин, А. Б. Крутик // Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». - 2014.
- Т. 8. - № 1. - С. 85-92. 29. Степановский Е. П. Социализация в туристском пространстве / Е. П. Степановский // Научный вестник ЮИМ. -2015. - № 4. - С. 48-52. 30. Боголюбов В. С. Самоорганизация в системе управления туризмом в регионе / В. С. Боголюбов, С. А. Севастьянова // Экономическое возрождение России. - 2005. - № 4. -С. 44-53. 31. Скоробогатова Т. Образование синер-гетического эффекта в туризме как результат функционирования логистических сервисных систем / Т. Скоробогатова // Вюник економiчноï науки Укра-1ни. - 2012. - № 2. - С. 148-151. 32. Бочарни-ков С. А. Финансово-экономический анализ деятельности турфирмы / С. А. Бочарников. - Москва: Финансы и статистика, 2000. - 270 с. 33. Берсуць-кий А. Я. Людський каттал та його роль в ^CT^i стратепчного розвитку промислового тдприемства / А. Я. Берсуцький, О. О. Каменська // Вюник еконо-мiчноï науки Украши. - 2014. - № 3. - С. 3-7. 34. Воронков Д. К. Взаемозалежнють людського
катталу i профеайних компетенцш пращвнишв тдприемства / Д. К. Воронков, А. М. Гриньов // Економiчний вюник Донбасу. - 2009. - № 4. - С. 3339.
Карпенко Ю. В. Сутшсть i структура сощального катталу сфери туризму в умовах модер-шзацп економжи
Проаналiзовано myTOBi доробки вчених щодо дефшцц категорп «сотальний каттал», виокрем-лено основн шдходи до и визначення, яш акценту-ють увагу на певних елементах i'l структури. Об-Грунтовано, що сyтнiсть дано' категорii проявля-еться через фyнкцii, якi охарактеризовано, визна-чено форми та особливосп 'х прояву в сферi туризму. Запропоновано авторське визначення еконо-мiчноi категорii «соцiальний капiтал сфери туризму».
Ключовi слова: соцiальний каттал, функцн со-цiального капiталy, людський каттал, економiчний iнститyт, соцiалiзацiя, довiра, туризм, сфера туризму, модершзащя.
Карпенко Ю. В. Сущность и структура социального капитала сферы туризма в условиях модернизации экономики
Проанализированы научные труды ученых по дефиниции категории «социальный капитал», выделены основные подходы к её определению, которые акцентируют внимание на определенных элементах её структуры. Обосновано, что сущность данной категории проявляется через функции, которые охарактеризованы, определены формы и особенности их проявления в сфере туризма. Предложено авторское определение экономической категории «социальный капитал сферы туризма».
Ключевые слова: социальный капитал, функции социального капитала, человеческий капитал, экономический институт, социализация, доверие, туризм, сфера туризма, модернизация.
Karpenko Iu. The essence and structure of social capital in tourism sector under the conditions of economy modernization
There was analyzed scientific definition regarding the category of «social capital», singled out the basic approach to its definition, which the focuses on certain elements of its structure. It was proved that the essence of this category is seen due to the described features. There were defined the form and features of their revealing in the field of tourism. The author gives his own definition for the economic category «social capital of tourism sector».
Keywords: social capital, functions of social capital, human capital, еconomic institution, socialization, confidence, tourism, tourism sector, modernization.
Стаття надшшла до редакцл 27.01.2017
Прийнято до друку 22.03.2017