CC BY
57
УДК 37.022:001.53
О. Е. ЖОСАН
ШК1ЛЬНА НАВЧАЛЬНА Л1ТЕРАТУРА В УКРА1Н1 П1Д ЧАС Н1МЕЦЬКО1
ОКУПАЦИ 1941-1944 РОК1В
Дослiджуeться один i3 складных i невивчених nepiodie icmopii формування 3Micmy oceimu у школах Украши, зокрема, визначаються основш проблемы шкыьного тдручникотворення nid час тмецьк^ окупаци. Особлива увага придыяеться спрсбИ частини укpаiнськoi iнmeлiгeнцiiу складних умовах «нового порядку»peалiзуваmu у змiсmi тдручниюв патрютичт idei.
Ключовi слова: змiсm освти, втчизняна шкыьна навчальна лтература, шкыьний тдручник, змiсm тдручника, тдручникотворення.
А. Е. ЖОСАН
ШКОЛЬНАЯ УЧЕБНАЯ ЛИТЕРАТУРА В УКРАИНЕ ВО ВРЕМЯ НЕМЕЦКОЙ
ОККУПАЦИИ 1941-1944 ГОДОВ
Исследуется один из сложных и неизученных периодов истории формирования содержания образования в школах Украины, в частности, определяются основные проблемы создания школьных учебников во время немецкой оккупации. Особое внимание уделяется попытке части украинской интеллигенции в сложных условиях «нового порядка» реализовать в содержании учебников патриотические идеи.
Ключевые слова: содержание образования, отечественная школьная учебная литература, школьный учебник, содержание учебника, создание учебников.
A. Е. ZHOSAN
SCHOOL EDUCATIONAL MATERIALS IN UKRAINE, 1941-1944
The most difficult and unexplored periods of the formation of educational content in schools of Ukraine, in particular, the main problems of creation of school textbooks during the German occupation are defined in the article. Special attention is given to attempt of Ukrainian clerisy who implement their patriotic ideas into school textbooks in difficult circumstances of «new order».
Keywords: educational content, domestic school educational materials, a school book, the content of school book, the construction of a school book.
Проблема розробки змюту освии належить до «в1чних» у педагопщ. MaTepiaibHHM виразником змюту освии, засобом його реалiзацi! е навчальна лиература, тому вдосконалення И якост - прюритетне завдання розбудови нацюнального шкшьництва.
Питаниями становлення i розвитку вичизняно! навчально! лиератури займалися Р. Арцишевський, Л. Березiвська, Н. Богданець-Бшоскаленко, Л. Височан, А. Зякун, Г. Касьянов, О. Коваленко, Я. Кодлюк, В. Кузьменко, Н. Кузьменко, П. Мороз, В. Олiфiренко, О. Паучник, Г. Розлуцька, I. Семперович, I. Смапн та ш. Наявний науковий фонд свiдчить, що змют, структура i тенденцп розвитку шшльно! навчально! лiтератури у ХХ ст. ще не були предметом системного юторико-педагопчного дослiдження.
Важливим, але не повнiстю осмисленим i майже невисвiтленим в ютори вичизняно! шкшьно! навчально! лiтератури е перюд нiмецько! окупацi! Укра!ни (1941-1944 рр.). Про це надзвичайно мало i скупо написано укра!нськими дослiдниками як в Укра!ш, так i в дааспорг Вивчення цiе! проблеми у контекст розвитку освiти на окупованих територiях е актуальним i тому, що до цього часу юнують суперечки щодо спiвпрацi освiтньо! та науково! елiти Укра!ни з шмцями.
Загальна картина освiти в перюд шмецько! окупацi!, а також деяю вiдомостi про навчальну лiтературу збереглися в рiзних перiодичних виданнях, архiвних фондах та у спогадах сввдшв. Цi питання у сво!х юторико-педагопчних дослiдженнях вивчали Л. Задорожна,
П. Мазур, В. Олiфiренко, В. Офiцiнський, К. Паньк1вський, Б. Равдш, А. Скоробогатов, Б. Соколов, Д. Титаренко, С. Хмара, С. Шевченко та ш. Проблема ж формування змюту шкшьно! навчально! лиератури ще не дослiджувалася.
Мета статп - визначити основнi тенденцп створення школьно! навчально! лiтератури в Укра!ш в перiод шмецько! окупацп 1941-1944 рр.
Навчання у школах в Укра!ш пiд час окупацп не припинилося, але прiоритетом для шмецько! влади стала початкова освiта та окремi напрямки середньо! спещально! освии. Також було вiдновлено навчання у деяких вузах, проте !х спецiалiзацiя свiдчила, що нiмцi сприяли переважно пiдготовцi фахiвцiв сiльськогосподарського спрямування, окремих галузей промисловостi та вчителiв для початкових шкш [2, с. 23; 9, с. 789]. Шкшьною справою в окупованому мiстi займалися, як правило, ввддш освiти мюько! управи та шкшьна комiсiя «Просвии» [15]. З перших же дшв нацистсько! окупацп вони зiткнулися з великими проблемами, адже в умовах вiйни квалiфiкованих учителiв бракувало через мобiлiзацiю, евакуащю та просто винищення фашистами укра!нсько! штел^енцп.
Якщо взяти дв протилежш точки укра!нсько! землi - Львiвщину на заходi та Донеччину на сход!, то побачимо спiльну картину. Наприклад, у Галичинi восени 1941 р. було ввдкрито, вiдповiдно до нацюнального населения, укра!нськ1 й польськ школи, причому перших майже 3 тисячi [8, с. 119], почали дiяти 10 укра1нських гiмназiй, з вересня 1942 р. видавався журнал «Укра!нська школа» [7].
На Донеччиш ситуацiя склалася приблизно такою ж: з перших вщносно мирних дшв, коли фронт ввдкотився далеко на схвд, активно почали вiдкриватися школи та спещальш навчальнi заклади. Наприклад, у Бахмутському районi 30 червня 1942 р. к1нець навчального року вщзначили 5 шкiл. До старших клаив у цих закладах було переведено 877 учшв 1-3 клаив, а з 4-х класiв, як налiчували 135 школярiв, випущено з атестатами 113 учшв. У грудш 1942 р. у Бахмуп дiяли вже 6 шкiл (з них 3 семирiчки), в яких налiчувалося 2500 датей. Аналогiчна ситуацiя складалася в Марiуполi, Краматорську, Горлiвцi та шших населених пунктах Донеччини. Зокрема, в Марiуполi дiяли 19 початкових i середнiх шк1л [13, с. 62].
Директивою рейхскомiсарiату, виданою у вересш 1941 р., заборонялося користуватися навчальними планами, учнiвськими бiблiотеками, навчальними посiбниками (фiльмами, картами, картинами тощо), тдручниками радянського перiоду [10]. Виняток становили лише деяк1 навчальнi книги з арифметики, природознавства та ф!зично! географп.
Нiмецькi окупанти розгорнули кампашю критики радянських пiдручникiв i методики викладання. Що ж ставилося у провину радянськш системi навчання? Передуем - часта змiна методик i програм, низький рiвень пiдготовки, високий вiдсоток комунiстiв серед директорiв i викладачiв шк1л, «спрямованiсть не на знання, а на вiдданiсть партп». Особливо нещаднш обробцi пiддавалися предмети «Iсторiя» та «Лiтература» [1, с. 82-85]. У дечому шмецьш педагоги на нашу думку, були прав^ але, критикуючи радянську освiтню систему, вони не згадували про те, що навчання у школах на окупованих територiях пiдпорядковувалося мет полиично! соцiалiзацi! молодi. Г. Хасс називае дв причини, якi привернули увагу окупацшних властей до освiти: 1) трудова повиннiсть на окупованих територiях починалася з 14 рокш, а до цього вшу молодь шяк не була соцiалiзована; 2) военний час сприяв розвитку шдликово! злочинносп, а школа могла органiзувати i взяти молодь пiд контроль [14, с. 112].
У Юровоград^ наприклад, у вересш 1941 р. окупанти дозволили украшськш цившьнш владi вiдновити дiяльнiсть частини культурних установ i освiтнiх закладiв. Суттевою перешкодою в цьому була зайняпсть шмецькими вiйськами примiщень деяких шкiл, бiблiотек i клубiв пiд казарми та шпиталг Проте протягом першого навчального року тд час окупацп ввдновилася робота бiльшостi початкових шк1л Юровоградсько! областi. До к1нця 1941 р. в Кiровоградi дiяли 12 шкш iз 33, у Новоукра!нщ - 6, у Рiвненському й Бобринецькому районах -по 36, в Олександршському - 78. Для навчання дггей шмецько! нацiональностi в Кiровоградi й Бобринцi вiдкрилися нiмецькi народш школи [15].
У початкових школах обласп вивчалися арифметика, укра!нська мова, вичизнознавство, у частинi з них - закон Божий. За шщативою ввдд^ освiти в Кiровоградi дiяли курси з вивчення шмецько! й украшсько! мов. У газет «Юровоградсьш вiстi» регулярно друкувалися статтi патрютичного та антибiльшовицького спрямування, репортаж! про рiзнi подi! школьного
життя. За участю члетв похiдних груп ОУН вiдновилися осередки «Просвии», вiдродилося релiгiйне життя, мюцева влада, зокрема, розпорядилася охрестити вих дiтей вiком до 12 рокш [15]. Зазначенi факти дають тдстави для визначення певних особливостей змюту освiти i змiсту навчально! лиератури в тi роки.
У вересш 1942 р. у Харковi працювали 20 шк1л, у яких були задiянi 267 учителiв i 158 оаб технiчного персоналу. Усього в 1942-1943 р. ввддш освiти Харшвсько! мюько! управи зареестрував 9 тисяч учшв. Освiтньою дiяльнiстю у мюп займалося також i товариство «Просвиа». Створювалися методичнi комки для переробки та пристосування радянських пiдручникiв з метою використання у школах та для тдготовки нових пiдручникiв: з юторн для 3-4 кл. - В. Дубровський, 5 кл. - В. Державш, 6 кл. - А. М'якшин, 7 кл. - Б. Львов; з укра!нсько! мови: для 1-3 кл. - I. Крилов, 7 кл. - Ю. Шевельов та Д. Соловей. Проте шмщ не дозволили !х видання [12, с. 197]. Напевно, це було спричинено невiдповiднiстю змiсту цих шдручниюв iдеологiчним i полiтичним засадам дiяльностi шмецько! окупацшно! адмшстраци.
За даними дослвднишв [4; 6; 8; 13], значна частина шдручнишв, тдготовлених у т роки укра1нськими авторами, як правило, науковцями i висококвалiфiкованими вчителями-практиками, мiстила потужний методичний апарат, розроблений у кращих традицiях пiдручникотворення доби УНР та перюду «червоного» ренесансу.
У часи окупаци були поширенi патрiотичнi уявлення про укра!нську школу. В однiй iз марiупольських газет друкувалася навiть концепщя укра!нсько! нацюнально! школи, в якш вiдзначалося, що виховання молодого поколшня мае бути нацiоналiстичним, а мета його -виплекати гармонiйний вольовий тип укра!нця, здатного до активного творчого життя. У такш людиш мае поеднуватися воля, характер, розум. Основною рисою нацюнального виховання е нацюнальшсть i за змiстом, i за формою. Виховання мае здшснюватися шляхом геро!чно! нацюнально! культури. Прагнення до геро!зму (прометешська самопожертва в iм'я наци) -провiдний принцип нацюнального виховання. У школi в усьому повинен панувати нацiональний дух, нацюнальна культура. Зауважимо, що шмецька влада не мала вiдношення до цих концептуальних формулювань. Як виявив сучасний дослiдник П. Мазур [5, с. 2], 1х продуцентами був колишнш член уряду УНР М. Стасюк, що редагував одну з марiупольських газет, та проввдники укра!нського антифашистського пiдпiлля, яке на Донеччиш очолював С. Стахiв. Всi члени марiупольського пiдпiлля, як i М. Стасюк, були згодом знищеш шмцями. Фашистськ1й владi, як i радянськш, не потрiбнi були свiдомi патрюти Укра!ни.
У «Краматорськ1й газетi» того ж часу мютилися аналогiчнi погляди на украшську шкшьну справу. В одному з матерiалiв краматорсько! районно! управи за пiдписом В. Кириченка зазначалося, що не може бути жодних сумнiвiв у тiм, що школа мусить бути суто укра!нською, нацiональною, що все навчання в нш провадитиметься т1льки укра!нською мовою, у процеи роботи дiтям послвдовно й невпинно мае прищеплюватися любов до всього укра!нського - до борцш за визволення свое! батьшвщини вiд бiльшовизму, до украгнсько! лиератури, мистецтва, слова i фольклору [3, с. 3]. Зрозумшо, що шмецька влада не дала цим вдеям розвитку. Не для того шмщ прийшли в Укра!ну, щоб вiдроджувати укра!нську духовнiсть, яку перед тим жорстко нищила шша тоталiтарна влада - радянська.
Аналiз легально! украш^ко^' преси в окупованiй Схiднiй Галичиш провiв В. Офiцинський, який серед багатьох аспекпв дослiдження зупинився на проблемах укра!нсько! освiти того перюду i прийшов до сумних висновшв про дiйсний !! стан, зокрема, про те, що прюритетний розвиток в освинш полiтицi окупацiйного режиму отримували початкова та середня професшна освiта [7]. Отже, для шмщв важливою була початкова елементарна освга для мiсцевого населення, а не середня i вища, оск1льки !м потрiбна була насамперед робоча сила.
У початкових школах запроваджувалося вивчення укра!нсько! мови, шмецько!, арифметики, природознавства, географi!, спiвiв, пмнастики, калiграфi! та малювання [2, с. 24; 17]. Про це ми свiдчить сввдоцтво, видане вiддiлом освии Харк1всько! мiсько! управи випускницi початково! народно! школи № 13 Леонтиш Алкснiс 30 червня 1943 р. [11]. Впровадження в укра!нських школах викладання предметiв, програми яких хоч i затверджувалися нiмецькою владою, але все ж таки розроблялися укра!нськими фахiвцями, зi змiстом, що будувався переважно на укра!нському матерiалi, зовим не означало, що нiмцi
пiдтримували вiдновлення укра!нсько! сввдомосп та caM06yTH0CTi серед населения. Таким способом вони прагнули лише швидко знищити все радянське, бiльшовицьке. Цими невеликими поступками скористалася нащонально сввдома частина штел^енцп, що залишилася в окупованих мютах i селах, за що й заплатила дуже дорого - згодом тисячi патрiотично налаштованих yчителiв, викладачiв вyзiв та пращвнишв органiв yправлiния освiтою були розстр^ш шмцями.
Незважаючи на важк1 умови життя та пращ, педагоги ознайомлювали учшв з перлинами украшсько! лиератури. Як згадуе Р. Рибальченко, завдяки своему вчителевi вiн ознайомився з такими вщомими класичними творами, як «В дитинствЬ» Олександра Олеся, «Ствець» Лесi Укра!нки, «Сонце i хмари» £. Гребiнки, слухав про творчють М. Коцюбинського, I. Манджури, I. Нечуя-Левицького, А. Тесленка, В. Винниченка, Марка Вовчка, М. Вороного, С. Черкасенка, Я. Щоголева, М. Хвильового [11, с. 113].
Багато шдручнишв для середньо! школи в перюд шмецько! окупацп так i не вийшли в Укра!нi. Iсторiю з тдготовкою до друку двох iз них описав донеччанин Д. Кислиця, який пiсля заинчення Луганського педшституту навчався в аспiрантyрi Укра!нського науково-дослвдного iнститyтy педагогiки в Киевi, а тд час окупацп' був директором ки!вського видавництва «Укра!нська школа» i входив до групи педагогiв, що укладала шкiльнi пiдрyчники. За його споминами, на запрошення директора Ки!вського педiнститyтy В. Завiтневича вiн долучився до yкладачiв навчальних книг i разом iз М. Жовтобрюхом розробив пiдрyчник з укра!нсько! мови для 3 i 4 класiв. Для перевiрки нiмецькою владою цi тдручники були вiдправленi в Берлiн. Однак затверджувати !х та рекомендувати до друку окупанти не постшали [4, с. 198]. Д. Кислиця пише: «Як по!хали нашi пiдрyчники до Берлша, то там !м i жаба цицi дала» [4, с. 205].
Проте маемо й iншi приклади пiрyчникотворения в л роки. Пiд час нiмецько! окупацп в марiyпольськомy видавництвi iм. I. Франка накладом 2 тис. примiрникiв був виданий буквар для 1 класу (до нього yвiйшли твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глiбова, I. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грiнченка, Олександра Олеся), читанки для 3 i 4 клаав, пiдрyчник нiмецько! мови [13, с. 62]. В 1942 р. вийшла з друку «Читанка для 2 класу народно! школи», яку уклали вчителi м. Слов'янська. Вона була видана в 1942 рощ. У передмовь керiвництвi книжки зазначалося, що матерiал до читання розташований за порами року. На перших сторшках вмщено кiлька вiршiв, у яких говориться про любов до рвдного краю, свое! мови. Учитель використае !х пiсля вступно! розмови з дтми «про визволення Укра!ни ввд бiльшовицького рабства великим нiмецьким народом» [6, с. 250]. У читанщ е твори заборонених у радянський час письменнишв М. Чернявського, Олександра Олеся, Б. Грiнченка, В. Самойленка, П. Кyлiша, Г. Шерстюка та ш Подаються вiршi та маленьк оповiдания Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глiбова, М. Коцюбинського, Я. Щоголева. Крiм того, тут е переклади з росшсько! мови твор1в О. Пушкина, М. Сибiряка, С. Бердяева. Прикметно, що у читанщ немае творiв, якi б так чи шакше возвеличували нiмецьких «визволителiв».
У Краматорську складна ситyацiя з тдручниками виправлялася так: мiсцевi вчителi склали новi пiдрyчники, мiська друкарня виготовила !х i yчнi початкових шкш здобули можливють нормально вчитися, маючи на руках книжку ввдповвдного змюту. Щодо пiдрyчникiв для середшх i старших класiв, де вивчалися кшька рiзних предмелв, то шмецька влада заборонила користуватися радянськими навчальними книгами. Натомють було рекомендовано тдручники дореволюцшт та доби УНР (наприклад, користувалися росiйськомовними «Стародавньою iсторiею» та «Iсторiею середнiх вiкiв» К. Панова, «Iсторiею середнiх вiкiв» Р. Вшпера, «Iлюстрованою iсторiею Укра!ни» М. Грушевського, «Iсторiею укра!нського письменства» С.£фремова та ш [6, с. 252]).
Таким чином, помино, що у рiзних регiонах Укра!ни окyпацiйна влада по^зному ставилася до проблем пiдрyчникотворення i надавала авторам пiдрyчникiв рiзнi права у цш дiяльностi, а також створювала педагогам неоднаковi умови пращ.
У галицькому «Видавнищш шк1льних книжок» планувалося у першi роки вшни видати шкiльнi пiдрyчники, передбаченi навчальними програмами. Для вирiшения проблеми шдручниюв для вyзiв мiсцевi укра!нськ1 освияни хотiли вiдкрити «Укра!нське наукове видавництво». Воно мало видавати пiдрyчники, шдготовлеш укра!нськими науковцями, а також наукову лиературу зарyбiжних авторiв, перекладену укра!нською мовою. Та далi плашв
робота не пiшла. Згодом украшщ зрозумiли колонiальнi намiри шмщв стосовно Украши. Народ побачив, що полиика нацистсько! влади у Схщнш Галичинi мала яскраво виражений антиукрашський характер. Зазначений факт став головною причиною розгортання Руху опору у формi боротьби ОУН та УПА [7]. Приблизно така ж ситуащя склалася i в iнших регюнах. У Кiровоградськiй обл., наприклад, виникла розгалужена мережа нацiоналiстичних пiдпiльних оргашзацш, якi завдавали значних збитк1в шмецьким окупантам. Саме в цей час шмщ вводять жорстоку цензуру змюту всiх видань, зокрема й навчальних.
Важливим е питания про мову, якою видавалася навчальна лиература. Бшьштсть дослiдникiв стверджують, що викладання у школах окуповано! Украши здiйснювалося украшською мовою [2; 6-8; 12; 13]. Проте Б. Равдш наводить приклади видання та використання румуномовних i росшськомовних пiдручникiв на Одещинi [10]. Крiм того, спонукае до роздумiв iнформацiя про те, що на швдш, зокрема в Одесi, де на останньому етапi нiмецькоï окупаци поширювалася гiмназiйна освiта, робилися спроби реформи школьно! освiти: передбачався перехвд на роздiльне навчання хлопчиков i дiвчаток, розроблялися зразки шкiльноï форми, вводилися правила поведшки для учшв тощо [17, с. 144-145]. Можемо припустити, що в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, на як1 було роздшено Украшу, впроваджувалися рiзнi моделi освии, а вiдповiдно й рiзнi моделi навчально! лiтератури.
Поданi вище факти сввдчать певною мiрою про справжш плани нацислв стосовно майбутнього Украши. А якщо до цього додати факт, описаний юториком К. Шляховим, то картина вимальовуеться дуже сумна. На початку 1942 р. мюька управа Юровограда звернулася до шмецько! влади з пропозицiею назвати мюто Тобiлевичами. Про це повiдомила газета «Украшський голос», але нiмцi не погодилися на перейменування мiста. З якихось причин 1'х влаштовувала назва «Юровоград» i вони заплющили очi на ïï походження [16]. Головна причина, на нашу думку, полягала в тому, що до плашв окупанпв не входило юнування територiально единоï Украïни, не кажучи вже про ïï державшсть. Тому вони не могли допустити появи на карп краши назв, пов'язаних з ïï iсторiею i культурою.
У трапчний для Украши час нiмецькоï окупацiï освiта, хоча й у скороченому виглядi, продовжувала функцiонувати, задовольняючи потреби украïнського населення. Певна група iнтелiгентiв у важких умовах нацистського «нового порядку» реалiзовувала своï' нацюнально-патрiотичнi iдеï. З'явилися новi навчальш книги, в яких на перше мюце висувалися завдання формування патрютично налаштованих молодих украïнцiв; до школи були повернет твори проввдних украшських письменникш Х1Х - ХХ ст., заборонених радянською владою; розроблялися патрютично спрямоваш концепцiï навчання i виховання молодого поколшня. Але нiмецька влада, як i комушстична, не давала можливостей повнощнно розвиватися та реалiзуватися цим процесам.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дацишина М. В. Учебники от Гитлера: программа нацистов по социализации молодежи на оккупированных советских территориях / М. В. Дацишина // Alma Mater (Вестник высшей школы). - 2011. - № 1. - С. 80-88.
2. Задорожна Л. Стан украшсько1 освгти в перюд шмецько1 окупаци. 1941-1943 рр. / Л. Задорожна // ^^я в школг - 1999. - № 11-12. - С. 23-29.
3. Кириченко В. Ввдмшт риси ново1 школи / В. Кириченко // Краматорська газета. - 1942. - № 99. - С. 3.
4. Кислиця Д. Св^е ясний. Спогади. Вщ р. Вовчi з Наддшпрянщини до р. Св. Лаврентая на Оттавщиш / Д. Кислиця. - Оттава, 1987. - 453 с.
5. Мазур П. Марiуполь. Школа в роки окупаци (1941-1943) / П. Мазур // Донеччина. - 1999. -7 жовтня.
6. Олiфiренко В. В. Шдручник з украшсько1 л^ератури: iсторiя i теорш / В. В. Олiфiренко. -Донецьк: Схвдний видавничий дiм, 2003. - 324 с.
7. Офщинський В. Полггичний розвиток Схвдно1 Галичини у складi Нiмеччини у 1941-1944 рр. (за матерiалами перiодичних видань) / В. Офщинський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ofitsynskyy.uzhgorod.ua/book4.htm
8. Паньювський К. Роки шмецько! окупаци / К. Паньювський. - Нью-Йорк-Торонто, 1965. - 480 с.
9. Потильчак О. Нацистська полгтика у сферi пiдготовки спещалктш Í3 середньою та вищою спещальною освiтою в Украш (1942-1944 рр.) / Потильчак О. // Архiви окупацп 1941-1944. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2006. - С. 782-790.
10. Равдин Б. Мама мыла пилораму? стабильный учебник времен оккупации / Б. Равдин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ruthenia.ru/document/545595.htm.
11. Рибальченко Р. К. Шдкови на сшгу: спогади про вшну, враження / Р. К. Рибальченко. - Х.: Курсор, 2006. - 285 с.
12. Скоробогатов А. В. Харюв у часи шмецько! окупацп (1941-1943) / А. В. Скоробогатов. - Х.: Прапор, 2006. - 376 с.
13. Титаренко Д. Стан осв^и на Донеччиш в 1941-1943 рр. за матерiалами окупацшно! перюдично! преси / Д. Титаренко // Схвд. - 2000. - № 1. - С. 61-63.
14. Хасс Г. Германская оккупационная политика в Ленинградской области (1941-1944) / Г. Хасс // Новая и новейшая история. - 2003. - № 6.
15. Шевченко С. Окупащя: невiдомi аспекти / С. Шевченко, С. Хмара // Сурма (на сайт «Юровоградський край») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kir-kray.do.am/publ/3-1-0-577
16. Шляховий К. В. Топонiмiчна полггика укра1нсько1 мкько! влади у перюд шмецько! окупацп Юровограда 1941-1943 рр. / К. В. Шляховий // Юровоградський краезнавчий музей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl_u.html.
17. Dallin A. Odessa, 1941-1944. A Case Study of Soviet Territory under Foreign Rule. Ia§i; Oxford; Portland: The Center for Romanian Studies, 1998. - P. 142-146
УДК 373.3(073) «ХХ»
О. В. КИРЛАН
НАВЧАЛЬН1 ПРОГРАММ З ЧИТАННЯ ДЛЯ ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ УКРА1НИ ДРУГО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТ. В КОНТЕКСТ1 РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОЧАТКОВО1 ОСВ1ТИ
np0aHanÍ30eaH0 навчальш програми з читання для початковог школи другог половини ХХ ст. у KOHmeKcmi реформування щег ланки освти. Обгрунтовано чотири етапи ix створення. Охарактеризовано вказаш етапи та визначено тенденцй й особливостi розвитку кожного з них.
Ключовi слова: початкова школа, молодшi школярi, навчальна програма, структура навчальног програми, читання, лтературне читання.
О. В. КЫРЛАН
УЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫ С ЧТЕНИЯ ДЛЯ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
УКРАИНЫ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА В КОНТЕКСТЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ НАЧАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Проанализированы учебные программы по чтению для начальной школы второй половины ХХ века в контексте реформирования этого звена образования. Обоснованы четыре этапа их создания. Даны характеристики указанных этапов и определены тенденции и особенности развития каждого из них.
Ключевые слова: начальная школа, младшие школьники, учебная программа, структура учебной программы, чтение, литературное чтение.
O. V. KYRLAN
READING CURRICULUM FOR ELEMENTARY SCHOOL IN UKRAINE OF THE SECOND HALF OF THE TWENTIETH CENTURY IN THE CONTEXT OF THE
PRIMARY EDUCATION REFORM
The article analyzes reading curriculum for elementary school of the second half of the twentieth century in the context of reforming of this link of education. Grounded four stages of its creation. The mentioned stages have been characterized and the tendencies and peculiarities of their development have been defined.
