CC BY
57
9. Потильчак О. Нацистська полггака у сферi пiдготовки спещалктш Í3 середньою та вищою спещальною освiтою в Украш (1942-1944 рр.) / Потильчак О. // Архiви окупацп 1941-1944. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2006. - С. 782-790.
10. Равдин Б. Мама мыла пилораму? стабильный учебник времен оккупации / Б. Равдин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ruthenia.ru/document/545595.htm.
11. Рибальченко Р. К. Шдкови на сшгу: спогади про вшну, враження / Р. К. Рибальченко. - Х.: Курсор, 2006. - 285 с.
12. Скоробогатов А. В. Харюв у часи шмецько! окупацп (1941-1943) / А. В. Скоробогатов. - Х.: Прапор, 2006. - 376 с.
13. Титаренко Д. Стан осв^и на Донеччиш в 1941-1943 рр. за матерiалами окупацшно! перюдично! преси / Д. Титаренко // Схвд. - 2000. - № 1. - С. 61-63.
14. Хасс Г. Германская оккупационная политика в Ленинградской области (1941-1944) / Г. Хасс // Новая и новейшая история. - 2003. - № 6.
15. Шевченко С. Окупащя: невiдомi аспекти / С. Шевченко, С. Хмара // Сурма (на сайт «Юровоградський край») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kir-kray.do.am/publ/3-1-0-577
16. Шляховий К. В. Топонiмiчна полггика укра1нсько1 мкько! влади у перюд шмецько! окупацп Юровограда 1941-1943 рр. / К. В. Шляховий // Юровоградський краезнавчий музей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl_u.html.
17. Dallin A. Odessa, 1941-1944. A Case Study of Soviet Territory under Foreign Rule. Ia§i; Oxford; Portland: The Center for Romanian Studies, 1998. - P. 142-146
УДК 373.3(073) «ХХ»
О. В. КИРЛАН
НАВЧАЛЬН1 ПРОГРАММ З ЧИТАННЯ ДЛЯ ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ УКРА1НИ ДРУГО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТ. В КОНТЕКСТ1 РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОЧАТКОВО1 ОСВ1ТИ
np0aHanÍ30eaH0 навчальш програми з читання для початковог школи другог половини ХХ ст. у KOHmeKcmi реформування щег ланки освти. Обгрунтовано чотири етапи ix створення. Охарактеризовано вказаш етапи та визначено тенденцй й особливостi розвитку кожного з них.
Ключовi слова: початкова школа, молодшi школярi, навчальна програма, структура навчальног програми, читання, лтературне читання.
О. В. КЫРЛАН
УЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫ С ЧТЕНИЯ ДЛЯ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
УКРАИНЫ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА В КОНТЕКСТЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ НАЧАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Проанализированы учебные программы по чтению для начальной школы второй половины ХХ века в контексте реформирования этого звена образования. Обоснованы четыре этапа их создания. Даны характеристики указанных этапов и определены тенденции и особенности развития каждого из них.
Ключевые слова: начальная школа, младшие школьники, учебная программа, структура учебной программы, чтение, литературное чтение.
O. V. KYRLAN
READING CURRICULUM FOR ELEMENTARY SCHOOL IN UKRAINE OF THE SECOND HALF OF THE TWENTIETH CENTURY IN THE CONTEXT OF THE
PRIMARY EDUCATION REFORM
The article analyzes reading curriculum for elementary school of the second half of the twentieth century in the context of reforming of this link of education. Grounded four stages of its creation. The mentioned stages have been characterized and the tendencies and peculiarities of their development have been defined.
Keywords: elementary school, younger students, the curriculum, the structure of the curriculum, reading, readings.
В умовах сучасно! шновацшно! осв^и актуалiзуеться проблема пiдготовки навчально! лиератури гуманiтарного циклу, зокрема tíci, яка реалiзуe 3míct осв^ньо! галузi «Мова i лиература». Лiтературне читання - один з основних навчальних предмелв у системi початково! школи. У процеа його вивчення вiдбуваeться становлення читача, здатного до самостшно! читацько!, творчо! дiяльностi; здiйснюeться його мовленневий, лiтературний, iнтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичт уявлення i поняття; збагачуються почуття; виховуеться потреба у систематичному читант [1, с. 6]. Покращення якосп навчально! лiтератури з читання неможливе без удосконалення документiв, як детермiнують И змiст, тобто навчальних програм.
Проблема навчання читання як самостiйного виду мовленнево! дiяльностi стала предметом педагогiчних i психолопчних дослiджень, як здiйснювали М. С. Вашуленко, I. П. Гудзик, О. Я. Савченко, Н. Ф. Скрипченко та ш. Психологiчнi аспекти читацько! дiяльностi розкрито у працях I. А. Зiмньо!, О. О Леонтьева та ш. Теорiя шильного тдручника вiдображена у фундаментальних до^дженнях В. Г. Бейлiнсона, Д. Д. Зуева, Я. П. Кодлюк та шших науковщв. Водночас навчальнi програми школьно! галузi «Мови i лиератури» залишаються поза увагою учених; !х будова та аналiз ефективностi не вважалися суттевими i вивчалися аспектно у процес дослiдження результатiв навчання.
Мета статт - обгрунтувати етапи розробки навчальних програм з читання для початково! школи в Укра!ш друго! половини ХХ ст. та визначити тенденцп кожного iз етатв.
Навчальна програма визначае мiсце кожно! дисциплiни у системi пiдготовки школярiв, мету !! вивчення, змiст навчального матерiалу, основнi форми органiзацi! та методики контролю, фшсуе конкретний змют освiти i змiст навчання з окремо! дисциплiни. У межах програми ввдбуваеться подальша деталiзацiя цiлей навчання, ввдповвдно до яких формуються структура i змют дисциплiни, визначаються взаемозв'язки мiж ними [2, с. 536].
Теорiя i практика розробки навчальних програм визначають два способи !х побудови: лшшний (окремi частини навчального матерiалу утворюють неперервну послiдовнiсть псно пов'язаних мiж собою ланок, причому нове будуеться на основi вже ведомого i в псному зв'язку) та концентричний (один i той же матерiал викладаеться калька разiв, але з елементами ускладнення, розширення) з використанням спiралеподiбного розташування в них навчального матерiалу (поеднуеться послвдовтсть i циклiчнiсть його вивчення).
Розгляд навчальних програм з читання для початково! школи в Укра!ш розпочинаемо з 1949 р. Тодi було введено обов'язкову 7^чну освггу, внаслвдок чого початкова школа втратила свою функцюнальну самостiйнiсть; кожен учень шг перейти з 4 класу у 5-й, тому бар'ер мiж цими класами поступово зник. Верхня часова межа - 2001 р., в якому створено едину програму для 4^чно! початково! школи з початком навчання дией у 6 роив на основi Державного стандарту початково! загально! освiти.
Аналiз публiкацiй у тогочаснш педагогiчнiй перiодицi, передусiм у журналах «Початкова школа», «Укра!нська мова i лиература в школi» та шших виданнях, а також результапв експериментально! роботи вчителiв з удосконалення навчальних програм дае тдстави стверджувати, що сутнiсним фактором, який впливав на трансформацiю програми з читання, були змши в системi початково! освии та у практицi навчання: зростання рiвня професiйно! пiдготовки вчител1в, реалiзацiя мiжпредметних зв'язшв, удосконалення методики навчання.
На основi врахування тодiшньо! державно! iдеологi! та практики навчання предмета програма з читання для початково! школи щорiчно перевидавалася з ввдповвдними змшами у змiстi та структура Кардинальнi змiни у цьому процес дають змогу умовно виокремити наступш чотири його етапи:
1-й етап - 1949-1968 рр. - програмотворення в умовах функцюнування 4^чно! початково! школи з початком навчання дией у 7 рошв;
2-й етап - 1969-1985 рр. - видання навчальних програм для З^чно! початково! школи;
3-й етап - 1986-1999 рр. - розробка навчальних програм у перюд паралельного юнування двох титв шил першого ступеня - 3-рiчно! i 4-рiчно!;
4-й етап - 2000 р. - переломний перюд у програмотворенш, зумовлений появою в Украш Державного стандарту початково1 загально1 осв1ти.
Охарактеризуемо видiленi етапи за такими напрямами:
• кiлькiсть годин, вдаедених на вивчення предмета;
• основш роздiли програми;
• змiстове наповнення.
Пiд час програмотворення в умовах функщонування 4-рiчноï початково1 школи з початком навчання дiтей у 7 роив (1949-1968 рр.) одним з основних завдань навчання украшсько1 мови вважалося навчити дией читати i писати, що здiйснювалося у процеа засвоення таких трьох роздiлiв: «Читання», «Граматика та правопис», «Переказ i тшр». Для уроков читання у програмi було вiдведено 7 год. в тиждень у 1 класц по5 год. - вiдповiдно у 2 i 3 класах; лише 2 год. в тиждень - у 4 клас! У пояснювальнш записщ визначалися так основнi завдання початкового курсу читання: «Учнi повинш навчитись свiдомо, правильно, швидко й виразно читати, вiльно i правильно викладати своï думки усно» [5, с. 3].
Програма 1951 р. була побудована за концентричним принципом. Таке розташування навчального матерiалу порушувало цiлiснiсть сприймання дiтьми лiтературноï пропедевтики, вивчення лиературного матерiалу, вже опрацьованого (знайомого), у наступному класi втрачало для учнiв iнтерес. Основними ч1тко вираженими компонентами навчальноï програми з читання були пояснювальна записка (подавалися методичш вказ^вки для вчителя) i змют навчального матерiалу (не визначено окремих роздiлiв чи тем, наводилися лише загальш фрази, щодо обсягу знань, умшь i навичок з предмета для учшв кожного класу, як1 щороку повторювалися i дещо ускладнювалися та поширювалися) (табл. 1).
Не були прописаш кiнцевi цiлi вивчення предмета; формулювання бiльшостi завдань мало пояснювальний, недiагностичний характер (наприклад, «учень, який зашнчуе 4 клас, повинен настшьки опанувати процес читання, щоб умiти самостшно прочитати художню i елементарну науково-популярну книжку з потрiбним усвiдомленням ïï змiсту», «на уроках пояснювального читання читаеться матерiал лiтературно-художнього характеру i науково-популярнi статтi, що розширюе кругозiр учнiв, збагачуе 1'х словник» тощо [5, с. 6]). Очевидно, що таш завдання вчитель м1г по^зному трактувати, а 1'х виконання важко було перевiрити та ощнити. У кiнцi програми з мови наводилася загальна шльшсть годин, вдаедених для урок1в читання по класах. До 1965 р. з лиературно! осв1ти не були сформульованi едиш вимоги до результатiв навчання (з 1 до 10 класу).
У 1966 р. вщдши методики лиератури i початкового навчання Науково-досл!дного шституту педагогiки УРСР розробили проект експериментальноï програми: визначили, з якими лиературними творами мають ознайомитись учн1 в 1, 2 i 3 класах; який мшмум лиературних знань вони повинш опанувати у середнш школ1. У 1-3 класах д1ти вивчали твори у системi пояснювального читання, а з 4 до 7 клусу вводився початковий курс лиератури [3, с. 69]. В експериментальних програмах було значно збагачено обсяг пропедевтичних знань з читання, скорочено час для опанування грамоти, у процес якого розпочиналося ознайомлення школярш з р1зними жанрами художньоï лиератури, вироблялися навички виразного читання.
Таким чином, упродовж майже двох десятшв рок1в пров1дними тенденцiями програмотворення з читання у початковш школ1 були: концентричшсть у поданнi навчального матер!алу; багатотемнiсть; роз'яснення зм1сту програми (прив!вши ïï у в1дпов1дн1сть до методичних рекомендацiй для вчителя). Водночас важливим було уникнення надмiрноï деталiзацiï й дублювання теоретичних вiдомостей з предмета, розробка змюту в1дпов1дно до вшових особливостей молодших школяр1в.
Новим етапом у створенш програми з читання став 1969 р. Проект програми був складений спещальною предметною комгаею i прийнятий у 1967 р. За ршенням мiнiстерства осв1ти УРСР у 1969/70 навчальному роц1 учш 1 i 4 кла^в перейшли на навчання за новими програмами, водночас у 2 i 3 класах навчання залишалося традицiйним.
Змши вiдбувалися планомiрно й органiзовано i завершилися переважно у 1970/71 навчальному рощ. Перед тодшньою школою постало дв1 проблеми: перехiд до загальжд середньоï' осв1ти i розробка нового змюту навчання. Перебудову особливо було вщчутно у початковiй школ1: при тдвищенш теоретичного р^вня знань термш навчання в н1й зменшився на рш.
Таблиця 1
Змкт навчальних программ з читання (1951-2001 рр.)_
№ п/п Роздши навчально! програми Роки видання навчальних програм
1951 1969 1986 2001
1 Коло (тематика) читання. - + + +
2 Формування 1 розвиток навички читання. - + + +
3 Л1тературознавча пропедевтика. - - - +
4 Усв1домлення жанрово! специф1ки твор1в - втзнавання 1 називання жанру твору. - + - +
5 Смисловий 1 структурний анал1з тексту. - + + +
6 Засоби художньо! виразност1, емоц1йного ставлення до зм1сту твору. - - - +
7 Розвиток творчо! д1яльност1 учн1в на основ1 прочитаного. - - - +
8 Робота з дитячою книжкою. Позакласне читання. - - + +
9 Св1доме, виразне, швидке читання художшх твор1в 1 науково-популярних статей. Читання про себе. + - - -
10 Пояснення значення сл1в, терм1н1в. + - - -
11 Ум1ння вид1ляти при читанш лог1чн1 наголоси, додержувати паузи й штонацп в1дпов1дно до зм1сту читаного. +
12 Подш на частини невеликих, простих за зм1стом 1 ч1тких за своею структурою твор1в. Визначення основно! думки прочитаного. Складання простого плану. +
13 Св1домий, виразний переказ твор1в. Виб1рковий переказ окремих еп1зод1в. Короткий переказ прочитаного. +
14 Пор1вняння д1йових ос1б, !х вчинк1в з р1зних твор1в. + - - -
15 Виразне читання напам'ять прочитаних, роз1браних 1 вивчених в1рш1в та байок. + - - -
16 Читання доступних дитячих книг. Ум1ння назвати автора книжки. + - - -
17 Умшня в1дпов1дати на питання за зм1стом прочитаного. + - - -
18 Читання дитячих газет 1 журнал1в. Ознайомлення з розд1лами дитячо! газети. + - - -
19 Ознайомлення з бюграф1ями Т. Шевченка, I. Франка, М. Коцюбинського, О. Коршйчука. +
20 Твори, як1 вивчаються напам'ять. - - + -
Навчальний матерiал з украшсько! мови (програма 1969 р.) охоплював так роздiли: «Навчання грамоти та розвиток мови», «Читання i розвиток мовлення», «Граматика, правопис i розвиток мови». Вони, ввдповвдно, були подшеш на частини. Так, роздiл «Читання i розвиток мовлення» охоплював тематику читання, формування i розвиток навички читання, лiтературознавчу пропедевтику (див. табл. 1.). У ц1й програм1 читання отримало назву «читання i розвиток мовлення», а не «пояснювальне читання» (як у проrрамi 1951 р.). Такий пiдхiд зумовлювався тим, що дiти переважно читали художнi твори, а в1дтак завдання урок1в читання стали ширшими, оск1льки потр1бно було тдготувати учн1в до вивчення лггератури у 4 клас1.
Структурно програма була значно полшшена. У пояснювальнiй записцi з читання 4Îtko вказано два основн завдання предмета: навчити правильного, сввдомого, виразного i швидкого читання та сформувати у дией вмiння працювати з книгою, виховувати любов до не! [10, с. 18]; змют навчального матерiалу автори розподiлили за роздшами, чiтко визначили тематику читання для кожного класу, вказали елементарн завдання, пов'язанi з аналiзом тексту.
Суттевим недолiком цього документа була ввдсутшсть критерiïв оцiнювання навчальних досягнень учшв.
У процесi обговорення програми з читання для 3-рiчноï початковоï школи зазначалося, що автори обрали для вивчення твори, як1 мали велике шзнавальне, художне та виховне значення i здебiльшого витримали юпит часу [9, с. 75]. У проект^ крiм творiв для текстуального вивчення, подавалася лиература для додаткового читання.
Опташзовано к1льк1сть годин, вдаедених на опрацювання низки тем, у кожному клас зменшено обсяг навчального матерiалу, проте характер та об'ем шформацп мало вiдповiдали вiковим особливостям молодших школярiв. Для уроков читання у 1 клас було вдаедено 103 год., у 2 клас - 130 год., а в 3 клас - 157 год.
Варто ввдзначити, що в цей перюд помiтними були так1 тенденци: шдвищено теоретичний рiвень матерiалу; введено розвивальш i творчi завдання; видшено у програмi роздiли. Однак було зменшено кшьшсть годин, вiдведених на вивчення цього предмета, запроваджено навчання росшською мовою у пiдготовчих класах украïномовних шк1л.
Наступний етап у процес програмо- i пiдручникотворення започаткували змiни у змiстi початковоï освии у 80-i роки ХХ ст., пов'язаш з перебудовою 3-рiчноï школи першого ступеня на 4-рiчну, що супроводжувалися виданням нових програм i шдручнишв: навчальний матерiал «розтягувався» на чотири роки; навчання приводилося у ввдповвдшсть до лiнгвiстичноï науки та досягнень педагопки; було враховано вш датей; згiдно з «Основними напрямами реформи загальноосвiтньоï i професiйноï школи» навчання дтай розпочиналося з 6 рошв тощо.
Програма початкового курсу рвдно1' мови (1986 р.) складалася з таких роздiлiв: «Навчання грамоти», «Читання i розвиток мовлення», «Мова, мовлення, правопис i розвиток мовлення». Основними завданнями початкового курсу читання були: оволодшня свiдомим, правильним, виразним читанням в оптимальному (для кожного учня) темпi вголос i мовчки; формування найпростiших умiнь повноцiнного сприймання художнiх i науково-пiзнавальних текслв; розвиток дiалогiчного i монологiчного мовлення; суспшьно-полиичне, моральне, трудове та естетичне виховання дiтей на основi формування образних уявлень i ставлення до прочитаного; формування в учшв штересу до книжок, до самостiйного читання i вибору книжки; розвиток мовлення, загальнонавчальних умшь i навичок [6, с. 19].
Вперше було структуровано роздш позакласного читання. Вiн мiстив три частини: шдготовчий етап - тривав у 1 класi протягом усього навчального року в межах одного заняття (15-20 хв.) в тиждень; початковий етап (2 клас) - два уроки в мюяць, коли в учшв сформуеться вiдповiдна техшка читання (у темпi 35-45 ств); основний етап - з обмеженням кола читання (3 клас) i без обмеження кола читання (4 клас).
У ввдповщнш програмi наведено було чикий перелiк тем для читання, подано вимоги до знань, умшь i навичок за роками навчання, опташзовано використання полiграфiчних видшень. Зазначена програма для читання була структурована так: пояснювальна записка (з помiж попереднiх вирiзняеться характеристикою кожного розд^ програми з читання для початково1' школи); змiст навчального матерiалу (мiстить роздiли i теми, але без зазначено1' кiлькостi годин на кожну). Специфiка побудови програми для 1-4 класв полягала в тому, що ïï основою був концентризм. У розташуваннi матерiалу автори (К. С. Прищепа, М. С. Фурманчук, К. I. Зубченко та ш.) керувалися принципом послщовносп й наступносп, у вимогах до його змюту - науковостi i посильностi, який враховуе вiковi особливостi молодших школярiв.
З початку 80-х рок1в функцюнували паралельно як 3-рiчна, так i 4^чна початковi школи, як1 користувалися рiзними навчальними програмами з читання. Щкавим для нашого дослiдження е те, що, починаючи з 1994 р. навчальна програма була стльною для обох титв шкш [8]. Ввдмшносп мiж навчанням дiтей читання у 3^чнш та 4-рiчнiй початкових школах что вираженi лише в перюд навчання грамоти (у 3^чнш вш, як правило, продовжувався до
початку грудня, вчителевi надавалося право (залежно в1д ступеня засвоення матерiалу 61льш1стю учшв) зашнчити цей перюд ратше або пiзнiше, а в 4-р!чнш тривав увесь навчальний р1к).
У створеннi програм з читання цього етапу можна визначити два напрями: програма для класного читання i вимоги до reï (характерне повернення до концентричноï побудови; приведення навчання у в1дпов1дн1сть до лiнгвiстичноï науки i досягнень педагопки; врахування в1кових особливостей школяр1в) та програма для позакласного читання (розвиток штересу до книги; формування вмшня самостiйноï роботи з лiтературою).
Шдставою для виокремлення четвертого етапу в процеа програмотворення (в1дпов1дно й у змш п1дручник1в з читання) стало прийняття в Украш Державного стандарту початковоï загальноï осв1ти (2000 р.), який цшком зм1нив п1дх1д до побудови i структури навчальноï програми. Вона була видана у 2001 р. лише для 1-2 клаав (у 3-4 класах до 2003 р. використовувалася програма 1997 р.).
Курс «Лиературне читання» визнано оргашчною складовою освiтньоï галуз! «Мови i лиератури», основною метою якого е розвиток дитячоï осо6истост1 засобами читацькоï д1яльност1; формування читацькоï компетентностi молодших школяров, що вважаеться базовою комунiкативноï i пiзнавальноï компетентностей; ознайомлення учшв 1з дитячою лiтературою як мистецтвом слова; тдготовка хх до систематичного вивчення курсу лиератури в основнш школ1 [4, с. 71]. Зм1ст програм i п1дручник1в для початковоï школи грунтуеться на принципах науковосп, системностi, пол1культурност1, едностi навчання й виховання, на гуманiстичних засадах.
П1дводячи тдсумок проведеного аналiзу, зауважимо, що протягом 1949-2001 рр. навчальнi програми з читання в початковш школ1 змютово, i структурно трансформувалися, що дало змогу виокремити у цьому процеа чотири етапи та з'ясувати тенденцп розвитку кожного з них. Перебудова вказаноï програми вiдбувалася п1д впливом практики навчання, зм1н в осв1тшй та полiтико-iдеологiчнiй сферах краïни.
Розвантажити зм1ст початковоï осв1ти в1д надлишкового шформацшного матерiалу не вдалося дониш. Переобтяження навчальних програм (а в1дпов1дно i навчальних п1дручник1в) iнформацiею е задавненою вадою змюту шкiльноï осв1ти на вс1х ïï р1внях, але у початковiй школ1 це явище тягне за собою втрату мотивацп, iнтересу дiтей до навчання, попршення стану ïх здоров'я.
Перспективи наших подальших дослiджень полягають у з'ясуванш дидактико-методичних основ побудови шдручнишв з читання в1дпов1дно до вимог навчальних програм для початковоï' школи у другш половин! ХХ ст.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початковоï загальноï осв1ти: // Початкова школа. - 2011. - № 7. - С. 1-17.
2. Енциклопедiя освгга: А - Я / гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
3. Матерiали до проекту програми з украïнськоï лггератури для середньо" загальноосвiтньоï школи // Украшська мова i лггература в школ1. - 1966. - № 1. - С. 69-77.
4. Навчальш програми для загальноосвп'шх навчальних закладов 1з навчанням украшською мовою. 1-4 класи. - К.: Освгга, 2012. - 392 с.
5. Програми початково" школи / ред. Н. О. Говядовська. - К. : Рад. школа, 1951. - 270 с.
6. Програми середньоï загальноосвiтньоï школи. 1-4 класи / ред. К. С. Прищепа, М. С. Фурманчук, К. I. Зубченко. - К. : Рад. школа, 1986. - 208 с.
7. Програми середньоï загальноосвiтньоï школи. 1-4 (1-3) класи: [ввдпов. за вип. А. М. Зажа]. - К.: Блщ, 1997. - 206 с.
8. Програми середньоï загальноосвiтньоï школи 1-4(1-3) класи: [ввдпов. за вип. К. С. Прищепа]. - К.: Освгга, 1994. - 260 с.
9. Проценко I. М. На вищий щабель // Украшська мова i л^ература в школ1. - 1966. - № 5. - С. 75-77.
10. Сборник программ для средней общеобразовательной школы [Текст] : пособие для руководителей органов нар. образования и шк. Ч. 1 / [ред. Ю. Ю. Иванов]. - М.: Просвещение, 1968. - 432 с.
