CC BY
20
ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО
УДК 342.734-053.81(477)(045)
С. Х. Барегамян
РЕГУЛЮВАННЯ КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ПРАВА НА ПРАЦЮ В УКРА1Н1 НОРМАМИ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Мудрий законодавець починае не з видання закошв, а з вивчення !х придатностi для даного суспiльства.
Ж.-Ж.Руссо
У статт1 проанал1зовано нацюнальне законодавство Украгни, яке регулюе право на працю. Висвгтлено р1зш науков1 погляди щодо ц1ег проблеми.
Шсля розпаду СРСР, у зв'язку з переходом до ринкових в1дносин, появою р1зних форм власностг, а також з метою вдосконалення полтики, спрямованог на посилення сощального захисту громадян, починаеться I формування сучасного трудового законодавства Украгни на баз1 дтчого КЗпП.
Розробники законодавства Украгни спираються на положення м1жнародних акт1в, приводячи нацюнальне законодавство у в1дпов1дн1сть до м1жнародних трудових стандарт1в з метою сприяння соц1ально-економ1чному прогресу, досягненнг сощально'г справедливост1, покращент умов працг та захисту прав людини.
Украгна сьогодш знаходиться на новому етат свого розвитку I тому Iснуюче законодавство в ус1х сферах сустльного життя повинно посттно вдосконалюватися та приводитися у в1дпов1дн1сть до вимог часу. Сл1д зазначити, що за останнг 15 рок1в було прийнято понад 60 закотв про внесення зм1н до КЗпП, внасл1док цього 1з 265 статей та преамбули, що метились у першт редакцгг КЗпП, суттево змгнилися 235 статей кодексу. Це пояснюе необх1дн1сть прийняття нового Трудового кодексу.
Розробка концепцгг нового Трудового кодексу Украгни, так I самого Кодексу -справа важка. Це обумовлено рядом обставин, зокрема, складтстю сощально-економгчного становища в крагнг.
Клю^о^^ слова: конституцтне право на працю, нацюнальне законодавство, трудове законодавство, нормативно-правов1 акти, правове регулювання.
Постановка проблеми. Закршлення у ст. 43 Конституцп Украши права на працю дае пщстави законодавчого регулювання цих вщносин. Вщносини з приводу реалiзащi громадянами сво'1'х здiбностей до пращ у рiзних сферах дiяльностi е досить вщмшними за сво'1'м характером, пщставами виникнення та шшими ознаками. Даш вщносини регулюються правом, причому норми права регулюють не сам процес пращ, а саме вщносини, що виникають у процес трудово'1' дiяльностi, або тшьки у зв'язку з отриманням п результат. Звичайно, було б невiрно думати, що вс вони регулюються тшьки правом, - частина 1'х знаходиться в сферi моралi i звичшв. Але т^ що пщлягають впливу правових норм, - а це вщносини, iменованi трудовими, можуть бути об'ектом вщразу декшькох галузей права: трудового, цившьного, адмшютративного та ш. [3, с. 12].
I. I. Андрiановська, зокрема, наголошуе, що у сферi застосування пращ е двi групи вiдносин, яю урегульованi нормами трудового законодавства, та як урегульованi нормами iнших галузей законодавства [4, с. 79].
Аналгз останмх дослгджень i публжацш. Питання нормативно-правового забезпечення прав i свобод людини в сферi трудових вщносин в Укршш, а також гарантп ïx забезпечення комплексно або аспектно були розглянут в працях таких учених як: М. Г Александров, В. С. Венедштов, Д. М. Величко, М. М. Грекова, I. I. Копайгора, О. В. Лавршенко, I. I. Лукашук, В. С. Нерсесянц, В. I. Прокопенко, М. М. Феськов, Н. М. Хуторян, Г. I. Чанищева, О. М. Ярошенко та ш.
Мета до^дження: проаналiзувати сучасний стан правового забезпечення конституцшного права на працю нормами нащонального законодавства Украши.
Виклад основного матерiалу. Головною галуззю законодавства, яке регулюе вщносини у рiзниx сферах застосування пращ, е трудове законодавство. Це пояснюють предметом трудового права, вагомютю i значенням тих суспшьно-трудових вщносин, як регулюються нормами ща галузi [5, с. 29]. Можна говорити, що трудове право регулюе «власне трудовi вщносини» або трудовi у вузькому сенсi цього слова. Специфiчною ознакою цих вiдносин, що дае можливють вiдмежувати ïx вщ тих, в яких праця становить лише частину вщносин, е участь у процес пращ, спшьна трудова дiяльнiсть з iншими працiвниками даного пщприемства чи установи.
Трудове право як самостшна галузь видiлилася в свш час з цивiльного, приватного права, оскшьки певний рiвень розвитку виробництва вимагае вщповщно'1' охорони ща працi, соцiального захисту працiвникiв, дисциплши i злагодженостi, оплати не тшьки результату працi, але i само!! дiяльностi як реалiзацiï людсько'1' здатносп трудитися, нормування робочого часу та шших правових норм, якi, природно, невiдомi цивiльного законодавства. Регулювання процесу трудово'1' дiяльностi передбачае в якост обов'язково'1' ознаки пiдпорядкування внутрiшньому розпорядку пщприемства, установи, - ознаки настшьки специфiчного, що вiн е вщм^ним, що дозволяе вiдмежувати власне трудовi вiдносини вiд iншиx, теж пов'язаних з працею, але регульованих цившьним правом.
У свою чергу, цившьне право регулюе трудовi вiдносини. Однак щ трудовi вiдносини не пов'язаш iз самим процесом працi. Таю цивiльно-правовi договори, як договiр пщряду, трудового доручення, авторський договiр, договiр про надання послуг - завжди припускають подання вщ виконавця лише результату пращ, i саме про нього, його яюсних характеристиках домовляються сторони у зазначених договорах цившьного права. Подiбнi договори не регулюють сам процес виробництва, трудову дисциплшу, не забезпечують шяких сощальних гарантш. Замовнику, в принципi, все одно в якому трудовому режимi буде виконувати для нього замовлення пщрядник, для замовника головне - результат роботи.
Основним актом, що регулюе суспшьш вщносини в сферi пращ е Кодекс закошв про працю Украши, який був прийнятий 10 грудня 1971 року i продовжуе дiяти сьогодш. В КЗпП включеш норми, що бiльше детально регламентують конститущйне право на працю i трудовi вiдносини нiж загальносоюзнi акти - Основи законодавства Союзу РСР i союзних республш про працю (1970 р.), на базi яких Кодекс був прийнятий.
Не слщ забувати про те, що Кодекс закошв про працю приймався в той перюд юторп, коли держава була монополютом у вах сферах життя суспшьства, в тому числi i в галузi трудових вiдносин. При соцiалiзмi рiвень трудових прав пращвниюв i гарантiй ïx реалiзацiï був надмiрно завищений. Але держава, будучи единим роботодавцем, повинна була встановити та забезпечити щ права i гарантп. В даний час цей рiвень прав i гарантш став непосилен для нових приватних роботодавщв, тому вони досить часто
д^ть поза трудового поля, волочи оформляти сво'1 взаемини з пращвниками цившьно-правовими договорами або юридично взагалi нiяк ïx не оформляти. При такому положены трудове законодавство перестае реально виконувати сво!! регулюючi функцп, а працiвники фактично позбавляються будь-яких трудових прав i гарантш.
Слщ враховувати також, що у часи, коли був прийнятий Кодекс закошв про працю, передбачалося покарання за валютш злочини, а те, що зараз ми називаемо пщприемницькою дiяльнiстю, вважалося спекулящею i каралося кримшальним законом. З 1971 р., коли був прийнятий КЗпП i по цей час, в крш'ш вщбулися докоршш змiни у вах сферах життя суспiльства: прийнята нова Конститущя 1996 р., помiнялися пол^ична система, суспiльний лад, економiчний уклад. У зв'язку з цим ютотних змш зазнала i правова система держави: прийнят новi конституцiйнi та звичайш закони, у тому чист Господарський кодекс, Цивiльний кодекс, Кримшальний кодекс, Податковий кодекс, Митний кодекс та ш.
Пiсля розпаду СРСР, у зв'язку з переходом до ринкових вщносин, появою рiзниx форм власносп, а також з метою вдосконалення пол^ики, спрямовано! на посилення соцiального захисту громадян, починаеться i формування сучасного трудового законодавства Украши на базi дшчого КЗпП. Формування вщбуваеться шляхом внесення до нього змш та доповнень, а також шляхом прийняття нових закошв та шших нормативних акпв, спрямованих на докоршне реформування дiючого законодавства. Оскшьки перехщ до ринкових вiдносин представляеться вельми тривалим, сучасне трудове право за сво"1м змютом е перехщним, iншим воно бути не може. В шшому випадку (що дуже ймовiрно) його спiткае доля Кодекав 1918 р. i 1922 p., яю незабаром пiсля прийняття (перший вщразу, а другий через кшька рокiв) перестали вiдповiдати змiненим соцiально-економiчним умовам.
До числа найбiльш важливих законодавчих актiв прийнятих пiсля 1991 року, яю е чинними сьогодш слiд вiднести, насамперед, такi Закони Украши (за порядком прийняття) «Про пщприемництво» вщ 07.02.1991 р. № 698-XII, «Про пенсiйне забезпечення» вщ 05.11.1991 р. № 1788-XII, «Про сощальний i правовий захист вшськовослужбовщв та членiв 1х сiмей» вщ 20.12.1991 р. № 2011 -XII, «Про основи сощально'! заxищеностi швалвдв в Укршш» вiд 21.03.1991 р. № 875-XII, «Про охорону пращ» вщ 14.10.1992 р. № 2694-XII, «Про державну допомогу сiм'ям з дгтьми» вiд
21.11.1992 р. № 2811-XII, «Про сприяння соцiальному становленню та розвитку молодi в Укршш» вщ 05.02.1993 р. № 2998-XII, «Про колективнi договори i угоди» вщ
01.07.1993 р. № 3356-XII, «Про оплату працi» вiд 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, «Про страхування» вiд 07.03.1996 р. № 85/96-ВР, «Про вiдпустки» вiд 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, «Основи законодавства Украши про загальнообов'язкове державне сощальне страхування» вщ 14.01.1998 р. № 16/98-ВР, «Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)» вiд 03.03.1998 р. № 137/98-ВР, «Про професшш спiлки, 'х права та гаранта дiяльностi» вiд 15.09.1999 р. № 1045-XIV, «Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування» вщ 23.09.1999 р. № 1105- XIV, «Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безроб^я» вщ 02.03.2000 р. № 1533-III, «Про державш сощальш стандарти та державш сощальш гаранта» вщ 05.10.2000 р. № 2017-III, «Про компенсащю громадянам втрати частини доxодiв у зв'язку з порушенням строив 'х виплати» вiд 19.10.2000 р. № 2050-III, «Про сощальш послуги» вщ 19.06.2003 р. № 966-IV; «Про недержавне пенсшне забезпечення» вщ 09.07.2003 р. № 1057-IV, «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» вщ 09.07.2003 р. № 1058-IV, «Про мiжнароднi договори Украши» вщ 29.06.2004 р. № 1906-IV, «Про мiжнародне приватне право» вщ 23.06.2005 р. № 2709-IV, «Про захист персональних даних» вщ 01.06.2010 р. № 2297-VI, «Про соцiальний дiалог в Украïнi» вiд 23.12.2010 р. № 2862-VI, «Про професшний
розвиток пращвниюв» вiд 12.01.2012 р. № 4312-VI, «Про громадсью об'еднання» вiд 22.03.2012 р. № 4572-VI, «Про оргашзацп роботодавцiв, ïx об'еднання, права i гаранта ïx дiяльностi» вiд 22.06.2012 р. № 5026-VI, «Про зайнятють населення» вiд 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Треба сказати, що великий вплив на перегляд законодавства про працю надали мiжнароднi норми про права людини, в тому чист ri, яю стосуються трудових прав. Украша 14 червня 1994 року шсля пiдписання Угоди про партнерство та сшвробггництво мiж Украшою i Свропейськими Спiвтовариствами та ïx державами-членами [6], взяла на себе зобов'язання вживати заxодiв для поступового приведення нащонального законодавства у вщповщшсть iз европейськими нормами у визначених сферах. До таких сфер належить й право на працю, яке розглядаеться як складова частина сощально'1' полтики Свропейського Союзу, що належить до питань так звано'1' першо'1' колони.
Розробники законодавства Украши спираються на положення мiжнародниx акпв, приводячи нацiональне законодавство у вщповщшсть до мiжнародниx трудових стандар^в з метою сприяння соцiально-економiчному прогресу, досягненш сощально'1' справедливостi, покращеннi умов пращ та захисту прав людини.
Вщповщно до ст. 19 Закону Украши «Про мiжнароднi договори Украши», чинш мiжнароднi договори Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нащонального законодавства i застосовуються у порядку, передбаченому для норм нащонального законодавства. Якщо мiжнародним договором Украши, який набрав чинносп в установленому порядку, встановлено iншi правила, шж ri, що передбачеш у вщповщному акп законодавства Украши, то застосовуються правила мiжнародного договору [7].
Сьогоднi Украшою ратифiковано бiльшiсть основних мiжнародниx та европейських документiв в сферi прав людини, зокрема Мiжнародний пакт про громадянсью i полiтичнi права вщ 16 грудня 1966 р., Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурш права вiд 16 грудня 1966 р., Свропейська конвенцiя про захист прав людини та основних свобод вщ 04.11.1950 р., Свропейська сощальна хар^я вiд 18.10.1961 р., Свропейська сощальна хар^я (переглянута) вщ 03.05.1996 р. та iншi. Також, Украшою ратифшовано велику кiлькiсть конвенцш та рекомендацiй Мiжнародноï Оргашзацп Пращ, що регулюють i гарантують права людини в сферi працi. За роки свого юнування Мiжнародна оргашзащя працi прийняла понад 180 конвенцш i понад 190 рекомендацш з рiзниx соцiально-трудовиx проблем. Серед ратифшованих Украшою конвенцiй особливо слiд видшити наступнi: Конвенцiя про безробiття № 2; Конвенщя про право на оргашзащю та об'еднання трудящих в сшьському господарствi № 11; Конвенщя про примусову або обов'язкову працю № 29; Конвенщя про застосування пращ жшок на пщземних роботах у будь-яких шахтах № 45; Конвенщя про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень № 47; Конвенщя про щорiчнi оплачуваш вщпустки № 52; Конвенщя про вш д^ей для прийняття на непромисловi роботи № 60; Конвенщя про медичний огляд д^ей i пщл^юв з метою встановлення ïx придатност для працi в промисловосп № 77; Конвенцiя про медичний огляд д^ей i пщлггюв з метою встановлення придатностi до пращ на непромислових роботах № 78; Конвенщя про свободу асощаци i захист права на оргашзащю № 87; Конвенщя про шчну працю пщл^мв у промисловосп № 90; Конвенщя про охорону заробггно'1' плати № 95; Конвенщя про застосування принцишв права на оргашзащю i ведення колективних переговорiв № 98; Конвенщя про рiвну винагороду чоловшв i жшок за працю рiвноï щнносп № 100; Конвенщя про охорону материнства № 103; Конвенщя про дискримшащю в галузi пращ та занять № 111; Конвенщя про полггику в галузi зайнятосп № 122; Конвенцiя про мшмальний вiк
допуску до тдземних робiт в шахтах i рудниках № 123; Конвенщя про медичний огляд молодих людей з метою визначення !х придатностi до працi на тдземних роботах у шахтах i рудниках № 124; Конвенщя про мшмальний вш для прийняття на роботу № 138; Конвенщя про професшну орiентащю та професiйну пiдготовку в галузi розвитку людських ресурсiв № 142; Конвенщя про тристоронн консультацп (мiжнароднi трудовi норми) № 144; Конвенщя про сприяння колективним переговорам № 154; Конвенщя про припинення трудових вщносин з шщативи пщприемця, право на вщпочинок № 158; Конвенщя про сприяння зайнятосп та право на захист вщ безроб^я № 168.
Крiм законодавчих акпв, вiдносини у сферi працi регулюються пiдзаконними нормативно-правовими актами Президента Украши, Кабшету Мiнiстрiв Украши, центральних оргашв виконавчо'1 влади та локальними нормативно-правовими актами. Так, до найважливших пщзаконних нормативно-правових актив з питань пращ належать наступш: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про деякi питання розслщування та ведення облiку нещасних випадюв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвЬ» вiд 25.08.2004 р. № 1112, Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про порядок проведення атестацп робочих мiсць за умовами пращ» вщ 01.08.1992 р. № 442, Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Порядку здшснення державного нагляду у сферi загальнообов'язкового державного соцiального страхування вщ нещасного випадку на виробнищв та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатносп» вiд 26.11.2003 р. № 1845, Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Списюв виробництв, роб^, цехiв, професiй i посад, зайнятють працiвникiв в яких дае право на щорiчнi додатковi вщпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та за особливий характер працi» вiд 17.11.1997 р. № 1290, Наказ Мшютерство охорони здоров'я Украши «Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядiв пращвниюв певних категорiй» вщ 31.03.1994 р. №45, Методичнi рекомендацп про проведення атестацп робочих мюць за умовами працi, затвердженi Постановою Мiнiстерства працi та сощально'1' политики Украши вiд 01.09.1992 р. №41, Наказ Комитету по нагляду за охороною працi «Про затвердження Положення про розробку шструкцш з охорони пращ» вщ 29.01.1998 р. №9, Наказ Державного ком^ету Украши з нагляду за охороною пращ «Про затвердження Типового положення про навчання, шструктаж i перевiрку знань пращвниюв з питань охорони працi» вщ 4.04.1994 р. №30, Наказ Державного ком^ету Украши з нагляду за охороною пращ «Про затвердження Положення про порядок оргашзацп державного нагляду за охороною пращ та прничого нагляду в системi Держнаглядохоронпращ Украши» вщ 30.03.2004 р. № 92, Наказ Мшютерство охорони здоров'я Украши «Про затвердження Граничних норм пщшмання i перемiщення важких речей жшками» вiд 10.12.1993 р. № 241, Наказ Мшютерство охорони здоров'я Украши «Про затвердження граничних норм пщшмання i перемщення важких речей неповнолгтшми» вщ 22.03.1996 р. № 59 тощо.
Укра'1'на сьогоднi знаходиться на новому етат свого розвитку i тому iснуюче законодавство в уах сферах суспiльного життя повинно постшно вдосконалюватися та приводитися у вщповщшсть до вимог часу. У зв'язку з цим розробляються численш законопроекти, змшюються пiдзаконнi та локальнi нормативы акти в тому числi й в сферi регулювання працi. Так, важливою подiею е розробка Трудового кодексу Украши №1658 вщ 20.05.2015 р. [8], проект якого вже доволi давно «блукае коридорами» Кабшету Мiнiстрiв Укра'1'ни та Верховно'1' Ради Украши.
Розробка концепцп нового Трудового кодексу Украши, так i самого Кодексу, справа важка. Це обумовлено рядом обставин, зокрема, складнютю сощально-економiчного становища в краiнi, неяснютю його перспективи (адже Кодекс
розробляеться на тривалий час).
Пщготовка нового кодифшованого акту у цш сферi пояснюеться також тим, що основу трудового законодавства Украши, на сьогодш, складае Кодекс Закошв про працю, який був прийнятий ще 10 грудня 1971 року. Слщ зазначити, що за останш 15 роюв було внесено чимало змш i доповнень, зокрема, з 1973 року прийнято понад 60 закошв про внесення змш до КЗпП, внаслщок цього iз 265 статей та преамбули, що мютились у першш редакцп КЗпП, суттево змшилися 235 статей кодексу (деякi iз них -неодноразово).
Характерною особливiстю сучасного трудового права е те, що до нього належить значна кшькють пщзаконних нормативно-правових актiв. В них мютяться тисячi норм трудового права, при цьому окремi нерiдко вступають у суперечшсть з актами, вищими за юридичною силою рiвнем.
Крiм того, в Укрш'ш продовжують застосовуватись деяю законодавчi акти колишнього Союзу РСР або ïx певш положення (деяю же з 1930, 1933, 1974 роюв). На практицi це ускладнюе застосування трудового законодавства, особливо для захисту прав найманого пращвника.
Отже, сам КЗпП являе собою сумш правових норм, прийнятих за рiзниx юторичних та економiчниx умов, певна частина яких вщповщае вимогам часу, а шша -застарша i не може адекватно регулювати сучасш трудовi вiдносини.
Ситуацiя з законодавчим регулюванням застосування пращ в Укрш'ш не може вважатись нормальною. Затримка з реформуванням трудового законодавства, а також «агресивний» до певно'1' мiри характер сучасного податкового законодавства об'ективно призводять до звуження сфери дп' законодавства про працю за рахунок застосування для регулювання вщносин мiж роботодавцем та пращвником цивiльно-правовиx iнструментiв, особливо у сферi малого пiдприемництва.
Крiм того, стало необхщним послiдовно вiдобразити в нащональному трудовому законодавствi положення мiжнародно-правовиx докумен^в з питань працi, що е обов'язковими для Украши, а також акпв Свропейського Союзу в зв'язку iз здшсненням Украшою зовнiшньополiтичного курсу в напрямку европейсько'1' штеграцп.
До проекту Трудового кодексу Украши, повшстю шкорпороваш норми законiв Украши «Про оплату пращ», «Про вщпустки» та частково Закону Украши «Про охорону пращ».
Порiвняно iз дiючим трудовим законодавством в законопроект включено регулювання питань щодо:
- формулювання вимог щодо забезпечення права пращвниюв на повагу до ïx чесп й гщносп у трудових правовщносинах;
- визнання цивiльно-правовиx вщносин трудовими;
- порядку укладення письмового трудового договору, його дп та припинення;
- уточнення щодо оплати пращ за рiзниx обставин виконання робгг, зокрема, у разi сумщення професш (посад), подiлу робочого дня на частини, усунення дискримшацп в опла^ працi за сумiсництвом;
- установлення фшансово'1' вiдповiдальностi роботодавця за несвоечасну виплату зароб^но'1' плати пращвникам та iн.
Включено положення, спрямоваш на адаптацiю трудового законодавства Украши до Свропейсько'1' соцiальноï xартiï (переглянуто'1)) i iншиx мiжнародно-правовиx актiв -Загально'1' декларацiï прав людини, Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi i культурш права, конвенцiй i рекомендацш Мiжнародноï органiзацiï працi.
Виключено дискримшацшне обмеження на звiльнення за власною шщативою працiвникiв, якi працюють за строковим трудовим договором.
Передбачено, що акти трудового законодавства регулюють вщносини з дня набрання ними чинност i не мають зворотно1 сили, крiм випадкiв, коли вони пом'якшують або скасовують матерiальну та дисциплiнарну вiдповiдальнiсть особи.
Встановлено норму щодо застосування актiв законодавства однаково1 юридично1 сили у разi ïx неузгодженостi, якими регулюються трудовi вiдносини. У цьому випадку застосовуеться акт, що е спещальним для цих вiдносин. У разi неоднозначного трактування прав пращвника чи роботодавця, коли е можливють прийняття ршення на користь того чи шшого, рiшення приймаеться на користь пращвника.
Передбачена аналопя права, згiдно з якоï у разi якщо вщносини не врегульоваш актами з питань пращ, вони регулюються актами, трудового законодавства, що регулюють подiбнi за змютом трудовi вiдносини.
З прийняттям Трудового кодексу Украши пiдлягають визнанню такими, що втратили чиншсть: Кодекс закошв про працю Украши, Закон Украши «Про оплату пращ», Закон Украши «Про визначення розмiру збитюв, завданих пщприемству, установ^ оргашзацп розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогощнних металiв, дорогоцiнного камiння та валютних цiнностей»; Закон Украши «Про вщпустки».
Аналiзуючи положення проекту, звернемо увагу на наступне. Проект Трудового кодексу Украши порушуе недоторканшсть робочого мсця. Згiдно зi ст. 30 ТКУ, роботодавець мае право здшснювати контроль за виконанням пращвниками трудових обов'язюв, у тому числi з використанням техшчних засобiв (наприклад, вщеоспостереження), якщо це зумовлено особливостями виробництва, при чому поняття «особливостi виробництва» не конкретизоване. Неч^юсть формулювання -пщстава для зловживань та може призвести до невиправданого психологичного тиску на пращвника у процес пращ.
Згщно ст. 68 проекту Кодексу, роботодавець мае право у разi простою за домовлешстю з шшим роботодавцем тимчасово перевести пращвника за його згодою на роботу до шшого роботодавця. Проте, таке переведення на практищ буде примусовим, адже пращвник може надати згоду тд тиском або боячись втратити роботу. Крiм цього, строк такого переведення не встановлений.
Розширеш, неч^ко визначеш й односторонш пiдстави для звшьнення:
- за розголошення комерцiйноï таемнищ, згiдно зi ст. 505 Цившьного кодексу Украши ними можуть вважатися вщомосп теxнiчного, органiзацiйного, комерцiйного, виробничого та шшого характеру (п. 2 ч. 2 стаття 92). Таке широке формулювання надасть роботодавцю право звшьнити пращвника, наприклад, за розголошення розмiру його заробiтноï плати;
- у зв'язку з недостатньою квалiфiкацiею пращвника, що пщтверджуеться результатами атестацп, шшими доказами (стаття 93). Це дозволить роботодавцям проводити атестацп, зокрема, для звшьнення небажаних пращвниюв, об'ектившсть та неупереджешсть цих атестацiй може бути сумшвною. Крiм цього, поняття «iншi докази» у статтi не конкретизоване, що на практищ дасть змогу пщтверджувати або спростовувати квалiфiкацiю пращвника будь-якими абсолютно довшьними доказами та може спричинити звшьнення з суб'ективних причин;
- у разi не здшснення профшактичного щеплення або не проходження медичного огляду пращвник пщлягае звшьненню з роботи без попередження (стаття 74).
Згщно з проектом Трудового кодексу Украши, залучення до надурочних робгт здшснюеться в односторонньому порядку, не потребуе згоди профспшки. Згщно зi статтею 150 проекту ТКУ, потрiбна тiльки згода пращвника, а профспшку лише повщомляють.
Це ще один приклад, коли норми проекту Кодексу оминають колективш трудовi вiдносини, надаючи перевагу стосункам мiж роботодавцем i працiвником «один-на-один». Це призведе до прийняття одностороннiх рiшень, бо працiвники не мають жодного реального впливу на ухвалення рГшень, окрiм як через колективш переговори. А при залученш пращвника до роботи у вихщш, дш державних i релiгiйних свят -погодження профспшки не потрiбне, копiя вiдповiдного наказу передаеться 1й наступного дня пiсля його пiдписання (статтi 159 та 161).
У статп 60 проекту ТКУ наведене розширене коло пiдстав для укладення строкових трудових договорiв, зокрема, на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закшчення яко1 не може бути визначений конкретною датою; для виконання робГт, пов'язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються вщповщним роботодавцем, а також з педагопчними пращвниками, призначення на посаду яких здiйснюеться за результатами конкурсу на визначений строк, що, як слушно зазначило Головне науково-експертне управлшня, автоматично не обумовлюе строковий характер 1хньо1 роботи.
Стаття 31 проекту ТКУ встановлюе, що пiдставою для виникнення трудових вiдносин е трудовий договiр. Поряд з обов'язковими умовами у трудовому договорi також можуть бути встановлеш й додатковi, яю стосуються умов роботи, термiну випробування, застережень щодо нерозголошення комерщйно! таемнищ та шшо'1, захищено'1 законом шформацп, професшно! пiдготовки, перепiдготовки та пщвищення квалГфГкацп працiвника тощо (ч. 3 статп 33). Запропонований механiзм може мати негативш наслiдки для пращвника, оскшьки роботодавець матиме змогу розробити вигщш для себе трудовi договори, завщомо упередженi, оскiльки одна iз сторiн практично позбавлена права вносити сво1 пропозици. Наведене формулювання е занадто широким, що, швидше за все, призведе до того, що у трудовий договГр в односторонньому порядку будуть включеш умови, яю поставлять пращвника у дискримшащйне. залежне становище.
Згщно з проектом Кодексу, погодження профспшки на звшьнення пращвниюв потрiбне лише у разi скорочення (стаття 86), стану здоров'я пращвника, що пщтверджуеться вщповщним медичним висновком, та недостатньо'1 квалiфiкацГi працiвника, що пщтверджуеться результатами атестацп, Гншими доказами (пщпункти 1,2 частини 1 статп 93). З усГх Гнших пщстав, передбачених статтями 92-97 проекту ТКУ, серед яких «невиконання чи неналежне виконання пращвником сво1х трудових обов'язюв», «виявлена невiдповiднiсть працiвника займанiй посадЬ», «нез'явлення працiвника на роботу внаслщок тимчасово'1 непрацездатностi», «розголошення комерщйно! таемнищ» та шшГ - згода профспшки взагалi не потрiбна. Це суттево знижуе роль проФспГлок, надае безапелящйну владу роботодавцю та позбавляе пращвниюв можливостГ домовлятися з роботодавцем. Положення може мати дестабшзуючий вплив на трудовГ вГдносини.
Про наступне звшьнення у зв'язку зГ скороченням (стаття 88) сшвро6Гтниюв малих пГдприемств попереджатимуть не за два, а лише за один мюяць. ЗгГдно з Господарським кодексом, малими пщприемствами вважаються тГ, де працюе до 50 осГб, тому роботодавцям буде вигщно фГктивно дрГбнити пГдприемства та укладати з пращвниками короткостроковГ трудовГ договори, бо пращвника, з яким укладено договГр строком до двох мюящв, роботодавець може звшьнити попередивши його за тиждень (стаття 61).
Висновки. Таким чином, на пщставГ вищезазначеного, можна зробити наступш висновки.
По-перше, трудовГ вГдносини е об'ектом кшькох галузей права: трудового, цившьного, адмЫстративного та Гнших. СпецифГчною ознакою трудових вщносин,
регульованих трудовим правом, е участь у процес пращ, спшьна дiяльнiсть з iншими працiвниками даного пщприемства чи установи. Тобто трудове право регулюе вщносини, що виникають мiж учасниками в процес пращ, а також шш^ тюно пов'язанi з першими вщносини (наприклад, вщносини по працевлаштуванню або вщносини по вщшкодуванню шкоди внаслщок виробничо1 травми). Звичайно, необхщно, щоб у КЗпП бшьш чiтко було сформульовано коло регульованих ним суспшьних вiдносин.
По-друге, сощалютичний Кодекс законiв про працю Украши 1971 р. в сучасних умовах працювати в повну силу не може. Звичайно, змши i доповнення, що вносяться до Кодексу, необхщш. Реальна дшсшсть породжуе новi суспшьш вщносини в сферi працi, видозмшюе старi - все це вимагае правового оформлення. Однак «латання» старого тексту КЗпП Украши не призвело i не призведе до бажаного результату. Необхщно змшювати концепщю закону докоршно.
По-трете, черговий проект Трудового кодексу Украши майже шчим не вiдрiзняеться вщ попереднix варiантiв i його ухвалення може призвести до звуження прав трудящих в Украши. Тому i ця редакщя проекту ТКУ також заслуговуе на досконале доопрацювання. У Трудовому кодека повинш бути сформульоваш загальш принципи регулювання трудових вщносин, встановлено мшмальний комплекс прав i гарантш пращвникам, який може бути забезпечений роботодавцями в умовах сучасних ринкових вщносин. Конкретш умови пращ повинш обумовлюватися вже в шдивщуальних трудових угодах i колективних договорах i угодах. На основi принципу свободи пращ i свободи трудового договору пращвник i роботодавець вшьш вщ вторгнення держави, дшчи як юридично рiвноправнi суб'екти.
Список використаноУ лггератури
1. Конститущя Украши [Електронний ресурс]: Закон вщ 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141. - Режим доступу : http://rada.gov.ua/
2. Кодекс закошв про працю Украши [Електронний ресурс] : Закон вщ 10.12.1971 р. № 322-VIII // Вщомосп Верховно1 Ради УРСР - 1971. - Ст. 375. - Режим доступу : http://rada.gov.ua/
3. Сыроватская Л. А. Трудовое право / Л. А. Сыроватская. - Москва : Высшая школа, 1995. - 255 с.
4. Андриановская И. И. Сфера действия норм трудового права и система правоотношений в сфере применения труда / И. И. Андриановская // Правоведение. -2000. - № 5. - С. 78-82.
5. Пилипенко П. Д. Проблеми теорп трудового права : моногр. / П. Д. Пилипенко. -Львiв : Видавничий центр Львiвського нащонального ушверситету iменi Гвана Франка, 1999. - 214 с.
6. Угода про партнерство i ствробгтництво мiж Украшою i Свропейськими Ствтовариствами та ïx державами-членами [Електронний ресурс] : мiжнародний документ вщ 14.06.1994 р. - Режим доступу : http://rada.gov.ua/
7. Про мiжнароднi договори Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 29.06.2004 р. № 1906-IV. - Режим доступу : http://rada.gov.ua/
8. Трудовий кодекс Украши [Електронний ресурс] : Проект вщ 20.05.2015 р. № 1658. -Режим доступу : http://rada.gov.ua/
Стаття надшшла до редакцп 24.05.2015 р. S. K. Baregamian
REGULATION OF THE CONSTITUTIONAL RIGHT TO LABOUR IN UKRAINE BY THE NATIONAL LEGISLATION AT THE PRESENT STAGE
The article analyzes the national legislation of Ukraine regulating the right to labour. Different scientific views concerning this problem are reflected.
ISSN 2226-3047 BICHHK MAPIYnOnLCLKOrO ^EP^ABHOTO YfflBEPCHTETY
CEPLS: nPABO, 2015, BHn. 9-10
Labour law is the main branch of the legislation governing relations in different areas of labour. It explains the subject of labour law, the importance and value of social and labour relations that are governed by norms of this branch. The main act regulating social relations in the sphere of labour is the Labour Code of Ukraine (Labour Code), adopted December 10, 1971.
After collapse of the USSR,, in connection with transition to a market economy, the emergence of different forms of ownership, and also for the purpose of improvement of the policy directed on strengthening of social protection of citizens also formation of the modern labour legislation of Ukraine on the basis of the operating Labour Code begins.
Developers of the legislation of Ukraine are guided by the provision of the international acts, bringing the national legislation into accord with the international labour standards for the purpose to promote economic and social progress, achieving social justice, improving working conditions and human rights.
In addition to legislation, the labour relations are regulated by subordinate normative legal acts of the President of Ukraine, the Cabinet of Ukraine, the central executive authorities and local regulatory legal acts.
Ukraine is at a new stage of the development today and therefore the existing legislation in all spheres of public life has to be improved and brought constantly into accord with requirements of time. It should be noted that for the last 15th years over 60 laws on modification to Labour Code thereof from 265 articles and a preamble which contained in the first edition of Labour Code, the 235th articles of the code significantly changed were adopted. It explains need of adoption of the new Labour code.
Development of the concept of the new Labour Code of Ukraine and of the Code - the heavy work. It is caused by a number of circumstances, in particular, complexity of economic and social situation in the country.
Keywords: constitutional right to labour, national legislation, labour legislation, legal acts, legal regulation.
