CC BY
13
0.1. П0ПР03МАН, к.е.н., доцент
Розвиток ¡нституцюнально! економти та || вплив на сощальну ¡нфраструктуру
У статт! досл/джен! та узагальненi поняття «!нституц!ональна економка», «соцальн! нститути» та чинники ¡х форму-вання i розвитку. Сформульовано необх!дн!сть !нституц!онально1 трансформац!я та ¡'1 вплив на соц/альну нфраструктуру економки Укра'ни.
Ключов! слова: !нституц!ональна економ!ка, соц!альнi iнститути, нститут, соц!альна инфраструктура, !нституц!онал!за-ця, економ!чна свобода, економ'чна поведнка, економ!чний споаб мислення.
А.И. П0ПР03МАН, к.з.н., доцент
Развитие институциональной экономики и ее влияние на социальную инфраструктуру
В статье исследованы и обобщены понятия «институциональная экономика», «социальные институты» и факторы их формирования и развития. Сформулирована необходимость институциональной трансформации и ее влияние на социальную инфраструктуру экономики Украины.
Ключевые слова: институциональная экономика, социальные институты, институт, социальная инфраструктура, ин-ституционализация, экономическая свобода, экономическое поведение, экономический образ мышления.
А. POPROZMAN, Ph.D., associate professor
The development of institutional economics and its impact on social infrastructure
In the article the concept and generalized institutional economics, social institutions and factors of their formation and development. Formulated need for institutional transformation and its impact on the social infrastructure of the economy of Ukraine.
Keywords: institutional economics, social institutions, institutions, social infrastructure, institutionalization, economic freedom, economic behavior, economic way of thinking.
Постановка проблеми. Побудувати модель со^ально opieHTOBaHO'i ринковоУ економки без формування сучасних со^альних Ыститу^в неможливо. Доказом цього тверджен-ня е доконаний факт невдалих реформ со^альноУ Ыфра-структури попередых двадцяти п'яти роюв. Але для формування сучасних, дieвих та життездатних со^альних Ыститулв спочатку необхщно подолати закорентий споживацький споаб мислення переважноУ бтьшост населення вихований та сформований патерналютською пoлiтикoю держави про-тягом багатьох десятилгть домЫування командно-адмУ-стративноУ системи, яка за перюд роюв незалежност УкраУ-ни адаптувалась i успшно мiмiкpуючи пщ гаслами, а не дiями реформ дожила до сьогодншнього часу. Шюдливий пбрид пaтеpнaлiзму та командно-адмУстративно'У екoнoмiки, який агресивно знищуе у зародку вс починання реформ, можна викоренити ттьки знищивши його основу, псевдо реформи, та благодатне поле шкщливо'У аптацп, тобто сформувати но-вий екoнoмiчний спoсiб мислення.
Ттьки на oснoвi нового екoнoмiчнoгo способу мислення переважноУ бiльшoстi населення УкраУни можна збудувати стiйкi, життeздaтнi i тi, що вiдпoвiдaють сучасним вимогам та викликам, со^альы iнститути, що будуть виконувати основн1 сoцiaльнo знaчимi функцiУ, якi забезпечать досягнення по-ставлених цiлей на oснoвi виконання притаманних Ум соцЬ альних ролей, що е сoцiaльними цiннoстями та нормами вщ-пoвiднoгo piвня життя населення.
Аналз дослщжень та публ1кац/й з проблеми. Серед сучасних вгтчизняних вчених, якi дoслiджують проблематику розвитку ЫституцюнальноУ екoнoмiки, слiд назвати таких як
А.А. Ткач, Т.М. Качала, Б.Ф. Заблоцький, 0.Г. Баранов, Ю.В. Уща-твський та ¡нших. Серед закордонних видатних вчених еконо-MidiB дану проблему досл¡джyють Т. Еггертссон, З.Г. Фуруботн, Р. Рихтер, Д. Норт, Пол Хейне, Пггер Дж. Боуттке та iншi.
Метою статт е дослiдження iнститyцiональноí економки, iнститyцiональноí трансформацií та чинникiв впливу на соцЬ альну iнфрастрyктyрy економки Украíни.
Виклад основного матер!алу. 0дыею з важливих фyнкцiй економiчноí науки е освiтня фyнкцiя, а ГУ реал!за-цiя Грунтуеться на необхщност переходу вiд адмУстра-тивно оргаызованого сyспiльства до цивiлiзованого, еко-номiчно органiзованого сyспiльства. Змiстом цieí функци е формування економ!чноУ психологií кожноТ людини, соц!аль-ноУ або професiйноí групи. Базуючись на цiй фундаментальна фyнкцií, необхiдно формувати новий економiчний спо-сiб мислення, а ¡нституцюнальна трансформацiя економiки Украíни передбачае радикальнi iнститyцiйнi змiни у систем! полiтичних, правових, економiчних i со^альних вщносин.
Економiчна д!яльнють вiдбyваeться у певному ¡нституцю-нальному середовищi. 1нститути - це не просто оргаызацмы структури, «це нормативнi моделi, як! визначають, що у дано-му сусптьств! вважаеться обов'язковим, заданим або очку-ваним способом ди або соц!альними взаемовщносинами».
1нститути, як зазначае Д. Норт, - це певн «конструкций що створен! людською свщомютю». Вони, задаючи певн стандарты обмеження, створюють можливост!, на як! розра-ховують члени сусптьства. 0рган!зацп створюються для реалiзацií цих обмежень i разом ¡з тим для використання можливостей впливу на змЫи у самих ¡нститутах.
© 0.1. П0ПР03МАН, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (178)/2016 31
1нститути е набором правил ¡ норм, як повнютю визнача-ють поведЫку людини, ¡нститути лише обмежують наб1р альтернатив, ¡з яких кожен може вибрати и що в¡дпов¡дають власним критер¡ям, залежно в¡д рол¡, яку вони вщграють в економ¡чн¡й систему ¡ р¡вня рефлекси суб'екта з приводу його д¡яльност¡ (див. табл.) [9].
Найбтьш поширеними е визначення ¡нститутв, запропо-нован¡ Д. Нортом. «1нституцп - це правила гри в сусп¡льств¡ або, точн¡ше, вигадан людьми обмеження, як¡ спрямовують людську взаемодю у певне русло ¡, як насл¡док, структурують стимули у процес людського обм¡ну - полггичного, соц^ль-ного чи економ¡чного». Саме змЫи в правилах гри вдозня-ють одну економ¡чну систему вщ ¡ншоУ. 1нститути зменшу-ють невизначенють у повед¡нц¡ людей ¡ ф^м, певним чином регламентуючи 1'х дтльнють; вони визначають можлив¡ ва-рвнти повед¡нки будь-яких економ¡чних суб'eкт¡в у процес |'х взаемоди, обмежуючи 'х оф¡ц¡йно встановленими норма-тивними актами й неписаними правилами. 1нститути «скла-даються з оф¡ц¡йних писаних правил, а також, звичайно, не-писаних кодекса повед¡нки, що лежать в основ¡ оф¡ц¡йних правил ¡ доповнюють Тх» [6, 10].
1сландський економ¡ст Т. Еггертссон пропонуе розр¡зняти неоЫституцюналвм ¡ нову ¡нституц¡ональну економ¡чну те-ор¡eю, що визначаеться глибиною модифкаци неокласич-ного п¡дходу. За змютом нова ¡нституц¡ональна економ¡чна теор¡я стала ¡стотно ширшою, н¡ж запропонований ним пщ-х¡д, оск¡льки ця теорт включае концепц¡í, що принципово не сприймають як елементи жорсткого ядра, так ¡ оновлен нео-класичн модел¡, що допускають виб¡рков¡сть використання принципу обмежено' рац¡ональност¡ [13].
1нституцюнальна економ¡ка е сукупн¡стю напрям¡в сучасно' економ¡чноí теори як¡ об'еднуються загальними властивос-тями пов'язаними з розширенням предметно' сфери еконо-м¡чноí теори, зокрема вивчення повед¡нки людей в галуз¡ по-л¡тики, економ¡ки, права, конкуренци тощо ¡ використання в економнному анал¡з¡ категори «¡нститут» та модифкацт ба-зових припущень, як створюють метод досл¡дження [1, 2].
1нституцюналвацт - це перетворення соцвльних нам¡р¡в на норму шляхом Ух упровадження за допомогою ¡нституцм влади й на основ¡ засоб¡в правового, економнного, полгтич-ного регулювання. 1нституцюнуванням можна назвати про-цес оформлення соц^льних нам¡р¡в у конкретн¡ правов¡ акти, за виконання яких вщповщають органи влади й управл¡ння.
Як б не були нам¡ри, що ¡нституцюнуються, 'х об'еднуе уяв-лення про благо. У зв'язку з цим стае корисним трактування Платоном «1де1' Блага» як знання, через посередництво якого стае потр^ним Т корисним справедливють Т все ¡нше.
lнституц¡онал¡зац¡я ринково' ¡нфраструктури означае транс-формац¡ю нам¡р¡в господарських суб'eкт¡в створити сприят-ливе середовище для обмЫу у вигляд¡ норм права за допомогою економко-правово''' регулювально' дтльност реальних суб'eкт¡в влади. lнституц¡онуванням ринково' ¡нфраструктури можна назвати процес прийняття конкретних правових актв, що регламентують дтльнють суб'eкт¡в ринку [6, 8].
Соцвльы програми, науково обфунтоваы ¡нституцюналюта-ми, стали практикою державного регулювання економки, часто використовують програмування та ¡ндикативне планування (зокрема, у Франци). Значною м¡рою ¡де' ¡нституцюналвму реа-л¡зовано у шведськ¡й модел¡ економ¡чного розвитку. 1нституцЬ онал¡сти беруть активну участь у розробленн¡ проекта конверси военного виробництва. Прихильники ¡нституцюналютсько-со-ц¡ального напряму висувають так¡ теори: «сусптьство послуг» М. Кларка та Ж. Фурастье, «сусп¡льство масового споживан-ня» У. Ростоу, «пост¡ндустр¡альне сусптьство» Д. Белла, «сус-п¡льство третьо' хвил¡» Д. Тоффлера та ¡н. [5].
lнституц¡ональна економ¡ка е сукупнютю шк¡л, що розрв-няються окремими предметними ¡ методолог¡чними осо-бливостями, а поеднуе 'х дотримання певних принципа, характеристик та концепцм, зокрема дотримання принципу методолог¡чного ¡ндивщуалвму який полягае в поясненн¡ ¡н-ститут¡в через ¡нтереси ¡ поведЫку ¡ндив¡д¡в, як¡ 'х використовують для координаци д¡й. Виключно ¡ндивщ стае базисом в анал¡з¡ функцюнування ¡нститут¡в. Концепц¡я «¡нституцюналь-но' людини» припускае наявн¡сть складно' системи мотива людини мета яко' полягае у гармоызаци взаeмов¡дносин ¡з зовн¡шн¡м соцвльним середовищем на основ¡ ф¡лософ¡í солЬ дарност¡. Сол¡дарн¡сть полягае в набутт людиною сталих соцЬ альних зав'язюв ¡ перетворенн¡ на сусп¡льну людину[1, 2].
В Украíн¡ в¡дносно недавно були започаткован дослщжен-ня проблем функцюнування та впливу ¡нститулв на економн-ну, пол¡тичну та управлЫську д¡яльн¡сть, об'ектом досл¡дження яких е ¡нститути, як¡ повинн¡ забезпечити нормальне проткання та регулювання соц¡ально-економ¡чних процесв у сусп¡льств¡.
Основоположники ¡нституц¡онал¡зму (Т. Веблен, У. Гамть-тон, Д. Норт) в основу ¡нституцюнального методу дослщжен-ня економ¡чних в¡дносин заклали розумЫня п¡д ¡нституц¡ями
Класифшацш ¡нститупв за визначеними критершми [10]
Критер¡й Види ¡нститyт¡в Характеристика
1. Залежно вщ р¡вня формал¡зац¡í Формальн¡ Включають пол™чы, економ¡чн¡ правила й контракти та подтяються на так¡ класи: посадов^ розмежувальн¡, ц¡льов¡, повноважн¡ й агрегацмы
Неформальн¡ Розширен¡, вдосконален¡ та видозм¡нен¡ офщйш правила; схвален¡ сусп¡льством норми поведЫки, звича' й традици; добров¡льно обран стандар-ти повед¡нки
2. Залежно вщ рол¡, яку вщграють в економ¡чн¡й систем¡ Базов¡ 0сновн¡ (наприклад, ¡нститут власност¡, п¡дприeмництва, конкуренци тощо)
Комплементары Допом^ы, що формуються навколо базових
3. Залежно вщ р¡вня рефлекс¡' суб екта з приводу його д¡яльност¡ Природн¡ Т що виникають як автоматична реакцт на т¡ чи ¡ной зм¡ни в економ¡чному середовищ¡
Штучн¡ 3 результатом ц¡леспрямованоí людсько' д¡яльност¡, що проводиться вщповщно до ¡деально' модель Суб'ект оц¡нюe не т¡льки саму цтеспрямовану д¡ю, а й Г'' системы характеристики та подалыхл наслщки
32 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 3 (178)/2016
кoмплекcy cпocoбiв миcлення cтocoвнo вiднocин мiж людинoю i cycпiльcтвoм, тoбтo, ycтaленi cпocoби миcлення тa пoведiнки, якi e cпiльними для бiльшocтi людей. ^титули poзглядaють-cя як «пpaвилa фи» y cycпiльcтвi, якi фopмyють вiднocини мiж людьми. Пoняття «iнcтитyл» нa cьoгoднi мae бaгaтo тpaктyвaнь. T.M. Kaчaлa ввaжae, щo cфopмoвaнi в cycпiльcтвi iнcтитyли мoжyль виcтyпaти не лише як нopми й пpaвилa, a й як ^титу-ти-opгaнiзaцiï, щo вiдiгpaють вaжливy poль y cиcтемi pинкoвиx вiднocин i ïï гocпoдapюючиx cyб'eктiв [4, 11].
Зa cлoвaми A. Eйнштейнa, «екoнoмiкa змiнюeтьcя зi змiнaми нaшoгo миcлення». Пеpеxiд дo нoвиx екoнoмiчниx вiднocин пo-тpебye не тiльки poзyмiння, a й пpиcкopенoгo poзвиткy екoнo-мiчнoгo миcлення людей. У пpoцеci poзвиткy iнcтитyцioнaльнoí екoнoмiки вaжливoю пpoблемoю е змiнa екoнoмiчнoí' пoведiнки людини в нaпpямкy poзвиткy в неí' пiдпpиeмливocтi, дiлoвитoc-тi, oщaдливocтi, пpaцьoвитocтi тa iншиx цiннicниx opieнтaцiй, якi фунтугсг^я нa екoнoмiчнoмy cпocoбi миcлення.
пoвеpнyлиcя дo думки Aдaмa Cмiтa: тoй, xтo зapoбляe бiльше Tpoix^ для cебе i cвoeï ам'', oднoчacнo cтвopюe yмo-ви для збaгaчення вcьoгo cycпiльcтвa. Haцioнaльний дoxiд i нaцioнaльне мaйнo не е poмaнтичними тa зaгaдкoвими яви-щaми. Люди мaють poзyмiти, щo влacнicть - це i бaгaтcтвo, i великий icnom^ a зaздpicть тa жaдiбнicть - i пopoки, це фaк-тopи, згyбнi для екoнoмiки [5].
Tpивaлий чac пoтpебa в фopмyвaннi екoнoмiчнoгo ми^ лення бyлa вiдcyлня, тoмy щo зa yмoв aдмiнicтpaтивнo-кo-мaнднoï екoнoмiки нiчoгo не тpебa бyлo виpiшyвaти caмoмy, a людинa не пoчyвaлa cебе безпocеpеднiм yчacникoм ега-нoмiчниx вiднocин, 'й не тpебa бyлo впливaти нa xiд екoнo-мiчниx пoдiй, не тpебa бyлo виявляти твopчy aктивнicть, здм-cнювaти вибip cвoгo мюця в екoнoмiчнiй cиcтемi.
Зa pинкoвиx вiднocин людинa пoчинae ycвiдoмлювaти не ттьки цЫнють cвoбoди вибopy, a й вiдпoвiдaльнicть, щo з ви-бopoм пoв'язaнa. Пpиймaючи piшення зaйнятиcя бiзнеcoм чи пpaцювaти зa нaймoм, людинa вибиpae cвoю дoлю i дo-лю cвoïx дiтей. ^му екoнoмiчне миcлення - не пpocтo бa-гaж екoнoмiчниx знaнь, a здaтнicть ïx зacвoïти, викopиcтaти в пpaктичнoмy життi, iншими cлoвaми, це фopмyвaння мoделi екoнoмiчнoï пoведiнки [12, 13].
Пщ екoнoмiчнoю пoведiнкoю ми poзyмieмo cпociб цЫню-нoгo ocвoeння дiйcнocтi, вмiння викopиcтoвyвaти знaння т8 нopми в екoнoмiчнiй дiяльнocтi. У вузьгаму poзyмiннi ега-нoмiчнa пoведiнкa - це cиcтемa цiннocтей, нopм, пoтpеб, Ы-теpеciв, щo визнaчaють екoнoмiчнy дiяльнicть людини. To-му вивчення екoнoмiчнoí' пoведiнки, якoю вoнa cтae в yмoвax pинкoвoí' тpaнcфopмaцiï, дoзвoлить визнaчити, якoю е люди-нa в екoнoмiцi cьoгoднi i ягаю вoнa буде в нaйближчoмy чaci. A вiд тoгo, якими будуть нocií' екoнoмiчнoí' кyльтypи, зaлежить, як швидкo екoнoмiчне зpocтaння cтaне для нac pеaльнicтю.
B yмoвax pинкoвoï cиcтеми гocпoдapювaння кoжнa люди-нa caмocтiйнo виpiшye пpoблеми: i^o вoнa xoче i мoже poби-ти, як це тpебa poбити, щoб oтpимaти бaжaний pезyльтaт т8 чи буде ñ пpaця визнaнa cycпiльcтвoм - людинa cto'''^ пеpед пocтiйним вибopoм. Moжливicть мaти вибip зaвжди бyлa зa-coбoм i метoю poзвиткy людcтвa.
Pинкoвa фopмa гocпoдapювaння дoзвoляe здiйcнити вибip гажнм людинi. B yмoвax pинкy людинa мae бiльше шaнciв, нiж пpи iншиx фopмax гocпoдapювaння, caмocтiйнo вибpa-
ти шляx для пoлiпшення ^ono життя, кpaщoгo i нaйпoвнiшo-no зaдoвoлення ^oix пoтpеб. Пpoблемa вибopy для кoжнoí людини е пpoявoм i здiйcненням нaйвищoí' цiннocтi людини - тобто cвoбoди. Фopмoю cвoбoди в cфеpi екoнoмiки е ега-нoмiчнa cвoбoдa. Eкoнoмiчнa cвoбoдa CTae pеaльнicтю тiльки в yмoвax pинкoвoï' екoнoмiки.
Ha нaшy думку, pинoк мae cyлтeвий вплив нa екoнoмiчний cпociб миcлення, щo нocить дiaлектичний xapaктеp. Це ви-paжaeтьcя в тaкиx acпектax: пo-пеpше, екoнoмiчний cпociб миcлення вiдoбpaжae piвень екoнoмiчниx cвoбoд, xapaктеpи-зуе пoтенцiaл pинкoвoí' екoнoмiки; пo-дpyге, тип екoнoмiчниx вiднocин, фopми гocпoдapювaння впливaють нa змicт i фop-ми екoнoмiчнoгo cпocoбy ми^ення тa екoнoмiчнoгo пpoцеcy.
Cвoбoдa - це мoжливicть миcлити i дiяти вiльнo, caмocтiй-нo тa вiдпoвiдaльнo. Biдпoвiдaльнicть е гoлoвним aтpибyтoм, cклaдoвoю cвoбoди. Без вiдпoвiдaльнocтi немae cвoбoди. Koжне caмocтiйне piшення в yмoвax pинкy пеpедбaчae вiдпo-вiдaльнicть зa ньoгo, зa pезyльтaти дiяльнocтi згiднo з цим pi-шенням. Cвoбoдa екoнoмiчнoгo вибopy - це пpoяв cвoбoди в екoнoмiчнiй cфеpi, мoжливicть тa здaтнicть caмocтiйнo пpи-ймaти piшення пpo види i зacoби екoнoмiчнoí' дiяльнocтi. Era-нoмiчнa cвoбoдa cлyгye фyндaментoм poзвиткy pинкy i poз-витку ocoбиcтocтi. B ocнoвi екoнoмiчнoí' cвoбoди е екoнoмiчнi вiднocини. Eкoнoмiчнa кyльтypa як фopмa цiннicнoгo ocвoeння екoнoмiчнoí' дiйcнocтi пеpедбaчae вибip екoнoмiчнoí' poлi i вщ-пpaцювaння мoделей екoнoмiчнoí' пoведiнки, щo зд^нюють екoнoмiчнy cвoбoдy в кoнкpетнiй екoнoмiчнiй cитyaцií' [12, 13].
Гoлoвними cyб'eктaми pинкy е виpoбники i cпoживaчi, пpo-дaвцi тa пoкyпцi. ^жен з циx cyб'eктiв мae в yмoвax pинкy pе-aльнy екoнoмiчнy cвoбoдy. A це oзнaчae, !o вoни мaють певнi пpaвa: 1) без oбмежень фopмyлювaти i виpaжaти cвoí' пoтpеби; 2) вiльнo виpoбляти тoвap, щo кopиcтyeтьcя пoпитoм; 3) пpaвo вибиpaти iз зaпpoпoнoвaниx тoвapiв тi, щo нaйпoвнiше зaдo-вoльняють пoтpеби cпoживaчa чи пoкyпця; 4) зд^н^^ти пo-cеpедницькy дiяльнicть y вiднocинax виpoбник-cпoживaч.
Öi пpoяви екoнoмiчнoï' cвoбoди e зaгaльними як для виpoб-никiв, тaк i для cпoживaчiв. Bибip кoжнoю oкpемoю людинoю cвoeí' poлi зaлежить нaйбiльшoю мipoю вiд не' caмoí'. Koжнa з екoнoмiчниx poлей мae кoнкpетний пpoяв екoнoмiчнoí' ^o6O-ди. Eкoнoмiчнa cвoбoдa як cвoбoдa дiй y cфеpi виpoбництвa, poзпoдiлy, oбмiнy тa cпoживaння в yмoвax pинкy дoзвoляe пе-pевipити y pеaльниx yмoвax дieвicть oбpaнoí' мoделi екoнoмiч-нoí' пoведiнки. Bибpaнa мoдель екoнoмiчнoí' пoведiнки в ган-кpетнiй екoнoмiчнiй cитyaцií' yлoчняeтьcя, yдocкoнaлюeтьcя, нaбyвae нoвиx xapaктеpиcтик, a це збaгaчye iнcтитyцioнaльне cеpедoвище екoнoмiки. Bзaeмoзв'язoк екoнoмiчнoí' пoведiнки тa екoнoмiчнoï' cвoбoди зoбpaженo нa cxемi (див. pиc.).
Hoвa екoнoмiчнa pеaльнicть не дae чiткиx вкaзiвoк для людини y cфеpi екoнoмiки. Людинa пoвиннa caмa виpiшyвaти, з ким 'й пoтpiбнo вcтyпaти в екoнoмiчнi вiднocини, як бyдyвaти цi вiднocини: виpoбляти чiткi кpитеpií' для oцiнки cебе i oтoчy-ючoï дiйcнocтi з пoглядy дoцiльнocтi й pезyльтaтивнocтi щoдo пoтpеб й iнтеpеciв людини.
Pинкoвa екoнoмiчнa пoведiнкa мae бyдyвaтиcь зa тaкими пpинципaми: 1) пpинцип вiдпoвiдaльнocтi; вiдпoвiдaльнicть icнye як вiдпoвiдaльнicть пеpед cycпiльcтвoм зa cвoí' ди тa ïx нacлiдки для cycпiльcтвa (екoнoмiчнi, мopaльнi, пcиxoлoгiчнi, екoлoгiчнi); 2) пpинцип paцioнaльнocтi, icнye як oптимaльнa
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 3 (178)/2016 33
1НСТИТУЦ10НАЛЫНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЕКОНОМ1КИ
Взасмозв'язок економ1чно'| поведшки та економ1чно'| свободи в ¡нституцюнальному середовищ1 економши [8, 13
функцт багатьох фактора ринково''' економки. 1ндикатором рацюнальносп виступають вщхилення отриманого результату вщ бажаного та сусптьна доцтьнють затрат та результата рвних видв працк Водночас через систему прибушв чи збитюв вона е визначальним стимулом до формуван-ня рацюнально' економнно' структури; 3) принцип чеснос-тк цей принцип ринково' економнно''' поведЫки пов'язаний з потребою у чггюй ¡нформаци про ситуац1ю на ринку, части-ною якого е кожен. Мусить ¡снувати розумЫня того, що ко-жен суб'ект господарювання зможе досягти б¡льших успшв, коли буде зосереджений не на приховуванн правдиво' ¡н-формацп про свою дтльнють, а на самм економ¡чн¡й дтль-ност¡; 4) принцип економнно''' свободи: економ¡чну свободу в умовах ринково''' економ¡ки мають вс iï суб'екти. В¡д того, як вони будуть вттювати и в життя, залежить яким буде ринок взагалк Нечесн¡сть ¡ непорядн¡сть суб'ектю ринку обмежують свободу економ¡чних вщносин, спотворюють 'х. Цей принцип ринково' економнно''' повед¡нки е д¡eвим стимулом швидкого становлення цив¡л¡зованих ринкових вщносин ¡ едино мож-ливим шляхом як для кожного конкретного виробника, спо-живача, продавця, покупця, кредитора, роботодавця та ¡н., так ¡ для побудови незалежноУ правово' держави з соц^ль-но-ор¡eнтованою ринковою економкою [7, 10].
Умовою розвитку соц^льних ¡нститут¡в е соц¡альна потреба. 1нститути орган¡зовують сп¡льну д¡яльн¡сть людей з метою задоволення соцвльних потреб. Соц^льний ¡нститут утво-рюеться на основ¡ соц¡альних зав'язк¡в, взаемоди ¡ в¡дносин конкретних ос¡б, ¡ндив¡д¡в, соц^льних груп та е самост¡йними сусптьними утвореннями, що мае свою лопку розвитку [3].
Отже, економ¡чна свобода виробника тюно пов'язана з економнною свободою покупця, в¡дпов¡дно, економ¡чна культура е визначником економ¡чноï повед¡нки як виробника, так ¡ споживача. Вона е тим критер¡eм, за яким здмсню-еться виб¡р. Тому модель ринково' поведЫки виробника пе-редбачае формування ринково' економ¡чноï культури.
Економнна свобода споживача передбачаеться економнною свободою виробника. Свобода вибору у споживача вщбу-деться при наявност на ринку велико' кшькост товара здат-них задовольнити одну ¡ ту ж потребу. Споживач у аргументаци свого вибору координуе зусилля виробник¡в у пошуках това-
ру, якого чекае ринок, надае цьому товару конкретних характеристик, вимагае оч¡куваних якостей, властивостей, форму-люе ор¡eнтовну ц¡ну. В умовах ринку через економнну свободу виробника ¡ економ¡чну свободу споживача вщбуваеться ¡н-теграц¡я 'х ¡нтерес¡в. Економнна свобода виробника ¡ споживача в умовах ринку е як засобом, так ¡ стимулом 'х д¡яльност¡.
Висновки
lнституц¡ональна економ¡ка повинна Грунтуватись на зба-лансованост¡ та взаемоди соц¡альних ¡нститут¡в. Взаeмод¡я соц¡альних ¡нститутю визначае розвиток загальнолюдських та нацюнальних ц¡нностей, що в¡дображаються на соцвльый ¡нфраструктур¡ яка повинна формувати змют духовно' спть-ност¡ людей на основ¡ сп¡льноï мови, нац¡ональну ¡деолопю, науку, осв¡ту, культуру, мистецтво, розвивати ¡нтелект, еко-ном¡чний спос¡б мислення, самоусвщомлення ¡ндив¡да, ро-зум¡ння свободи економнного вибору, прац¡ на себе ¡ мети побудови нац¡ональноï держави з соцвльно ор¡eнтованою ринковою економкою.
Список використаних джерел
1. Баранов О.Г. 1нституцюнальна економ^а: навч. посВник / О.Г. Баранов. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2010. - 196 с.
2. БтЫська Я.В. 1нституцп та економнний розвиток // Актуальн проблеми економки. - 2004. - №2. - C. 36-49.
3. Заблоцький Б.Ф. Нацюнальна економлка: Пщручник / Б.Ф. За-блоцький. - Львв. Новий св1т - 2000. 2009. - 582 с.
4. Качала Т.М. 1нституцюнал1заци економлки Укра'ни: проблеми та перспективи: монографи. У 2 т. Т. 1/ Т.М. Качала, Черкаський ДТУ. - Черкаси, 2011. - 475 с.
5. Корнмчук Л.Я. 1стори економнних учень: Навч.-метод. посВник / Л.Я. Корнмчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 284 с.
6. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. / Д. Норт. - М.: Фонд экономической книги «Начала», 2007. - 273 с.
7. Попрозман Н.В. Яюсы параметри управляя конкурентно спро-можнютю пщприемств // Формування ринкових вщносин в УкраМ НДЕ1. - 2012. - Вип. №11. - С. 161-165.
8. Попрозман 0.1. Роль ¡нституцюнально' системи нацюнально! економ^и. // Зб. наукових праць. Науково-дослщний економтний
34 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016
1нститут Мастерства економ1ки УкраУни. Формування ринкових вщносин в УкраМ Вип. №9. - КиУв, 2009.
9. Соц1ально-економ1чн1 нституцм економ1чноУ системи УкраУни: монография / За заг. ред. проф. К.С. Солоннка. - Житомир: ЖДТУ, 2011. - 232 с.
10. Ткач А.А. 1нституцюнальна економ1ка. Нова 1нституц1ональна економ1чна теор1я. Навч. пос. / А.А. Ткач. - К.: ЦУЛ, 2007. - 304 с.
11. Фуруботн З.Г., Рихтер Р. Институты и экономическая теория: Достижения новой институциональной экономической теории /
Пер. с англ. под ред. В.С. Катькало, Н.П. Дроздовой. - СПб.: Издат. дом Санкт-Петерб. Гос. ун-та, 2009. - 395 с.
12. Хейне Пол, Боуттке Питер Дж., Причитко Дэвид Л. Экономический образ мышления / Т.А. Гуреш (пер. с англ. и ред.). - 10-е изд. - К.: Издательский дом «Вильямс», 2009. -530 с.
1 3. Эггертссон Т. Экономическое поведение и институты / Т. Эггертссон Пер. с англ. - М.: Дело, 2011. - 359 с.
УДК 336.71
В.1. РУДЕВСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри банк'юсько'1 справи, Унверситет банк!всько1 справи
Напрями реал1зацп грошово-кредитно! полгтики НБУ в Укра!ш
У статтi розглянуто проблемнi питання формування грошово-кредитно'1 политики НБУ та вдосконалення !нструмент!в ¡'1 реалiзацi¡ в кризових умовах. Визначено сутн'1сть та типи грошово-кредитно'1 политики. Надано характеристику грошо-во-кредитнй пол'пицi регулятора за перод 2011-2015 роюв. Виявлено макроекономiчнi фактори, якi чинили вплив на грошово-кредитну политику НБУ. Актуапзовано необхщнють врахування об'ективних чинник'ю у процеа застосування нструменлв грошово-кредитно'1 политики. Запропоновано напрями реапзацп грошово-кредитно'1 полтики НБУ на осно-вi таргетування нфляцп. Сформульовано основн завдання грошово-кредитно'1 полтики держави.
Ключов! слова: грошово-кредитна полтика, регулятор, криза, таргетування, нфлящя, валютний курс, макроекономка.
В.И. РУДЕВСКАЯ,
к.э.н., доцент кафедры банковского дела, Университет банковского дела
Направления реализации денежно-кредитной политики НБУ в Украине
В статье рассмотрены проблемные вопросы формирования денежно-кредитной политики НБУ и совершенствования инструментов ее реализации в кризисных условиях. 0пределены суть и типы денежно-кредитной политики. 0харак-теризована денежно-кредитная политика регулятора за 2011-2015 годы. Выявлены макроэкономические факторы, оказывавшие влияние на денежно-кредитную политику НБУ. Актуализирована необходимость учета объективных факторов в процессе применения инструментов денежно-кредитной политики. Предложены направления реализации денежно-кредитной политики НБУ на основе таргетирования инфляции. Сформулированы основные задачи денежно-кредитной политики государства.
Ключевые слова: денежно-кредитная политика, регулятор, кризис, таргетирование, инфляция, валютный курс, макроэкономика.
V. RUDEVSKA,
candidate of economics sciences [PhD], associate professor, Department of Banking University of Banking
Directions for implementation of NBU monetary policy
The monetary policy of the NBU and improvement for its implementation in crisis period of time are in the focus of this article. The essence and types of monetary policy are analyzed. The characteristics of monetary policy regulator for the period 20112015 are provided. Macro-economic factors are discovered impacting on the monetary policy of the NBU. The objective factors have to be considered in the application of instruments of money and credit policies. Directions for implementation of NBU monetary policy based on inflation targeting are proposed. Basic objectives of monetary policy are settled.
Keywords: monetary policy, regulator, crisis, targeting, inflation, currency rate, macro-economy.
Постановка проблеми. Розвиток екoнoмiчних вщносин на сучасному етап характеризуемся посиленням значен-ня фЫансовоУ складовоУ екoнoмiчних процеав у забезпе-ченн стмкого та ефективного функцюнування со^ально-екoнoмiчних систем. Фiнaнсoвi ринки та банювсью системи знаходяться в процеа постмного ускладнення структури та перманентного виникнення фЫансових та банювських криз. Регулювання piвнoвaги грошово-кредитного ринку спону-кае до подальших дослщжень методичних засад формування зваженоУ грошово-кредитноУ полгтики.
За роки становлення ринковоУ системи в УкраУн було сформовано основы склaдoвi Ыституцмного забезпечен-ня грошово-кредитноУ полгтики i запроваджено сучасн Ы-
струменти регулювання грошово-кредитноУ пoлiтики, про-те застосування Нацюнальним банком ринкових метoдiв i Ыструментарю грошово-кредитноУ полгтики характеризуемся досить низькою ефективнютю. Як наслщок, виникають проблеми та суперечност проведення ефективноУ грошо-во-кредитноУ полгтики в УкраУнг Монетарна полгтика продо-вжуе залишатися закритою i недостатньо зрозумтою, що не сприяе формуванню належноУ дoвipи до монетарноУ влади з боку суб'ек^в господарювання й населення. Не вистачае дЬ евих мехaнiзмiв державного контролю i звiтнoстi за резуль-тати УУ проведення. Стpибкoпoдiбнi змЫи валютного курсу, значн Ыфляцмы очкування, висок проценты ставки бага-то в чому е наслщком низькоУ ефективнoстi функцюнування
© В.1. РУДЕВСЬКА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (178)/2016 35
