процес оподаткування мае бути мУмальним. В умовах ¡н-ституцюнальних перетворень також постае нeобх¡дн¡сть по-силення орган¡зуючоí ¡ координуючо'' рол¡ держави, зокрема у сфер¡ оподаткування.
Оподаткування е невщ'емним елементом ¡нституту держави, яка мае у цм сфер¡ певн ц¡л¡ - ф¡скальну, економ¡чну, со-ц¡альну. Податков¡ ц¡л¡ держави е динам¡чними ¡ формуються п¡д впливом соцвльно-економнних ¡ пол¡тичних чинник¡в. За економнним зм¡стом зазначен¡ ц¡л¡ держави протистоять одна одый, тому важливим державним ршенням е обгрунтова-ний виб¡р концепци оподаткування, яка найбтьше в¡дпов¡даe сп¡вв¡дношенню податкових цтей на даному етап¡.
У в^чизняних умовах сусп¡льного розвитку держава на демократичних засадах мае активно формувати нов¡ ринко-в¡ ¡нститути (зокрема, у сфер¡ податкових в¡дносин), як за-безпечуватимуть стале економ¡чне зростання ¡ висок¡ со-ц¡альн¡ стандарти. За основу ¡нституцюнально'' реформи податкових вщносин необх¡дно взяти европейсью стандарти ефективного урядування, без врахування яких Укра'на навряд чи вщбудеться як розвинута европейська держава ¡ член европейського сп¡втовариства.
Стратеги ¡нституц¡онального реформування податкових в¡дносин мае бути системним явищем, тобто грунтуватися не т¡льки на перетвореннях в економннм, а також ¡нших сферах сусптьства (соц¡альн¡й, культурн¡й, правов¡й, полЬ тичн¡й тощо) ¡ враховувати змЫи не т¡льки формальних, а й неформальних ¡ традиц¡йно-ментальних норм. Податкове реформування мае вщбуватися не хаотично ¡ спонтанно за вказ¡вками полггиюв, як¡ знаходяться при влад¡, а вщповщно до соц^льно-економнно'' доктрини та стратеги розвитку держави. Це, своею чергою, вимагае удосконалення полЬ
тично'' системи держави ¡ посилення ¡нституцюнально'' довН ри до ¡нституту державно'' влади взагалк
Список використаних джерел
1. Алексеенко М.М. Взгляд на развитие учения о налоге / М.М. Алексеенко. - Харьков, 1870.
2. Глухов В.В. Налоги: теория и практика: Учебное пособие / [В.В. Глухов, И.В. Дольде]. - СПб.: Специальная литература, 1996. -288 с.
3. Державне управляя: европейсью стандарти, досвщ та адмлнг стративне право / [за заг. ред. В.Б. Авер'янова]. - К.: Юст^ан,
2007. - 228 с.
4. Коваленко Ю. Формирование институциональный предпосылок развития финансового сектора экономики Украины / Ю. Коваленко. - Экономика Украины. - 2011. - №7. - С. 49-60.
5. Колодко Г. Институты, политика и экономический рост / Г. Ко-лодко // Вопросы экономики. - 2004. - №7. - С. 35-50.
6. Мельник П. В. Розвиток податково'' системи в перехщнм еконо-мц / П.В. Мельник. - 1рп1нь: АДПСУ, 2001. - 362 с.
7. Меркулова Т.В. Институт налога: [монографт] / Т.В. Меркулова. - Харьков, 2006. - 224 с.
8. Налоги и налогообложение / [под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской]. - СПб.: Питер, 2000. - 528 с.
9. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: [учеб. пособие] / В.М. Пушкарева. - М.: Финансы и статистика,
2008. - 256 с.: ил.
10. Соколовська А.М. Податкова система: теори i практика ста-новлення / А.М. Соколовська. - К.: Знання-Прес, 2004. - 654 с.
11. Шамхалов Ф.И. Государство и экономика: власть и бизнес / Ф.И. Шамхалов. - М.: Отд. экон. РАН; науч.-ред. совет изд-ва «Экономика», 1999. - 414 с.
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Нацюнальна академ'т внутр1шн1х справ
Тшьова економта: синергетичний феномен
Статтю присвячено досл'/дженню т1ньово'1 економки як синергетичного утворення з режимом самоорган1зацИ', тобто метаморфозою форм т/ньовоi економки в\д менш складних до б 'льш складних.
Ключов! слова: метаморфоза форм тньовоi еконо-мки, неформальна економка, архазована, синкретизо-вана економка, мобмзацмна економка, тньова еконо-мка початкового нагромадження кап'палу, економка паразитарних тньових утворень.
Статья посвящена исследованию теневой экономики как синергетического образования с режимом самоорганизации, то есть метаморфозой форм теневой экономики от менее сложных к более сложным.
Ключевые слова: метаморфоза форм теневой экономики, неформальная экономика, архаизированная, син-кретизированная экономика, мобилизационная экономика, теневая экономика первоначального накопления капитала, экономика паразитарных теневых образований.
The article investigates the shadow economy as a synergistic mode of self-education, that is, forms of metamorphosis of the shadow economy from less complex to more complex.
Keywords: metamorphosis forms the shadow economy, the informal economy, arhaizovannaya, sinkretizirovannaya economy mobilization economy, shadow economy primitive accumulation of capital, the shadow economy parasitic entities.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 4 (155)/2014
7
Постановка проблеми. Процеси тУзаци, деградаци со-цвльно-економнних процесс, розвиток чинниюв кризовоУ деформаци державного управлЫня обумовлюють необхщ-нють вивчення сутност сучасних домЫуючих ¡нституцмних впливю, у тому числ¡ синергетичних, необхщнють пошуку за-соб¡в '¿х обмеження.
Hеобх¡дн¡сть застосування ефективних засобв протиди т¡ньов¡й економ¡ц¡ знайшла вщображення у ряд¡ важливих за-конодавчих, нормативно-правових актах держави, таких як Закон Укра'ни «Про засади запобгання ¡ протиди корупци» (2011), Нацюнальна антикорупц¡йна стратег¡я на 2011-2015 роки (схвалена Указом Президента Укра'ни вщ 21.10.2011 №1001), Указ Президента Укра'ни «Про невщ-кладн¡ додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з органво-ваною злочинн¡стю ¡ корупц¡eю» (2003, №84/2003), проект Державно' програми детУзаци економки, Указ Президента Укра'ни «Про першочергов¡ заходи щодо дет¡н¡зац¡í економки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЬ нету M¡н¡стр¡в Укра'ни з питань в¡дстеження процес¡в тУзаци економ¡ки та розроблення рекомендац¡й щодо обмеження и зростання, ц¡лий ряд в¡домчих акт¡в тощо.
Анал'13 дослщжень та публмащй з проблеми. До в^-чизняних досл¡джень з тЫьово' економ¡ки в¡дносяться прац¡ В.Д. Базилевича, A.B. Базилюка, 0.1. Барановського, B.M. Бородюка, З.С. Bарнал¡я, A.C. Гальчинського, С.0. Ко-валенка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури, B.M. Поповича, 0.В. Тур-чинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстратив-но-правових, крим¡нально-правових, крим¡нолог¡чних ас-пект¡в протиди т¡ньов¡й економ¡ц¡ зробили в¡тчизнян¡ вче-н¡-юристи. В той же час у зв'язку з недостатн¡м системним вивченням тЫьово''' економ¡ки, и окремих форм як синерге-тичного феномену явища самоорганвацп т¡ньових процес¡в потребують подальшого спец¡ального досл¡дження.
Метою статт! е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност причинного комплексу та синергетичних ме-хан¡зм¡в розвитку тЫьово' економ¡ки, зокрема лопкоНсто-рично' метаморфози форм тЫьово' економ¡ки в¡д неформально' селянсько' економ¡ки до сучасних паразитарних елггних утворень.
Виклад основного матер!алу. ТЫьова економ¡ка являе собою синергетично зв'язане явище господарювання асо-цвльно''' природи, форму кризи державного управлЫня, його системну дисфункц¡ю, яка обумовлена ¡, своею чергою, об-умовлюе нер¡вном¡рн¡сть (що склалася об'ективно або п¡д впливом протекцмно-корупцмно''' дтльност^ доступу до ад-м¡н¡стративного ресурсу ¡ через нього нер¡вном¡рний тЫьо-вий доступ до ¡нших економнних ресурс¡в, системний тЫьо-вий перерозподт влади ¡ власност¡ [1, с. 98-107; 2; 3].
Синергетичн властивост т¡ньовоí економ¡ки як системи виявляються в наявност в н¡й тако' структури, як¡й прита-манне породження на основ¡ менш впорядкованого, менш складного, менш небезпечного для економнно''' безпеки держави субстрату б¡льш впорядкованого, бтьш складного,
б¡льш небезпечного для економнно' безпеки структур ¡з цН л¡сним ¡ в¡дносно ст¡йким режимом поведЫки. Такий режим повед¡нки розвитку тЫьово''' економ¡ки отримав назву сам-оорган¡зац¡í [4, с. 26].
Самоорганвацт т¡ньовоí економ¡ки е складним соцвль-но-економ¡чним феноменом. Дом¡нуючим його проявом е лог¡ко-¡сторична метаморфоза форм тЫьово''' економ¡ки в¡д неформальних утворень селянсько' економ¡ки та домашн¡х домогосподарств ¡з низьким р¡внем сусп¡льноí самоорганва-ци до формування сучасних паразитарних елггних тУзацмних структур [1, с. 234-271; 5, с. 10-14] з високим рвнем сам-оорган¡зац¡í ¡з застосуванням сучасних систем менеджменту.
Таким чином, форма самооргашзацп дисфункцшно' д¡яльност¡ державного управлЫня, неформально' економ¡ки, яка мае синергетичний характер ¡ викликана гострим про-тиборством, протистоянням з приводу управлЫня економН кою, виявляеться у розвитку мало' субкультури, яка проти-сто'ть макроеконом¡чним механ¡змам управл¡ння як ворожим ¡ е так званою тЫьовою економ¡кою.
До кола об'ектю теорп т¡н¡зац¡í економ¡ки слщ в¡днести, на наш погляд, дослщження управл¡нських дисфункц¡й, що ви-никають у зв'язку з виникненням та функцюнуванням сучасних економнних протирн соцвльних ¡нституц¡й, перш за все держави, як обумовлюють знаходження ¡нших економнних суб'ектв поза режимом ефективно' взаемодп з ними та 'х впливом.
Синергетично зв'язана дисфункцт соц¡ального ¡нституту в економннм сфер¡ обумовлюе посилення режиму неефек-тивно' взаемоди ¡ впливу на сусптьство, що означае втрату якост регулювання й контролю, наступними основними шляхами: 1) управлЫська дисфункцт соцвльно''' ¡нституци викликае соц¡ально-економ¡чну напругу та конфл¡ктн¡сть з-за того, що ¡нституцт не здатна виконувати покладен не' функци; виникае дисфункц¡йна структура дтльност соц^ль-них ¡нституц¡й; 2) втрата ¡нституц^ю сусп¡льноí функци приз-водить до виникнення двох негативних ефектю - до переносу негативного ефекту вщ деформац¡йного стану ¡нституци на д¡ю об'eкт¡в ''х впливу та на виникнення компенсацмно''' зам¡ни функци ¡нституци, що втратила сво' функци, на ¡нш¡ -тЫьов^ а зв¡дси також негативы; 3) дисфункцт соц^льно''' ¡нституци, що продовжуеться довгий терм¡н часу, негативно впливае на систему ц¡нностей, морально-етичний стан сус-п¡льства, його мотивацмну структуру, викликае деформац¡ю вс¡eí соц^льно-економнно''' ¡нфраструктури; 4) дисфункц¡я соц¡альних ¡нституцм викликае зсув вс¡eí соцвльно-еконо-мнно' структури в б¡к и арха'''заци, широко' появи перетворе-них, марпнальних економ¡чних форм; 5) збитки вщ дисфункцт соц¡альних ¡нституц¡й особливо негативно вплива-ють на дтльнють системи правоохоронних орган¡в, обумовлюють 'х вторинну дисфункц¡ю, переродження.
Дисфункцт системи державного управлЫня як об'ектв т¡ньовоí д¡яльност¡ виявляеться, перш за все, у втрат якост¡ функцм управл¡ння. У зв'язку з цим дослщження функцю-
нально'' структури державного управлЫня е необхщною скла-довою визначення показниюв ¡ ¡ндикаторв тЫьово'' економки.
Система функц¡й управлЫня вже мае розвинуту ¡стор¡ю. Найбтьш вагомий внесок в и розбудову зробили Ф. Тейлор, А. Файлоль, Г. Черч, Л. Гулик, Л. Урвк, Л. Дж¡льберт, П. Керженцев, А. Гастев. Узагальнюючи досягнення теори упра-вл¡ння на сьогоды, сл¡д зробити такий висновок: найбтьш методологнно обгрунтованою класиф¡кац¡йною ознакою функцм державного управл¡ння е Ухня цтьова спрямова-н¡сть та характер виконуваних завдань [6, с. 208]. Вщповщ-но до завдань функци державного управлЫня можна клас-иф¡кувати таким чином:
а) основы - це функци, що породжуються основними зав-даннями державного управлЫня;
б) загальн функци виходять ¡з загальних завдань управляя ¡ е типовими для всього управлЫського процесу;
в) допомжы, ресурсн¡ або так¡, що забезпечують, функци виходять ¡з допомжних завдань управл¡ння [6, с. 209].
До основних фунщй державного управлЫня в¡дносяться: 1) програмно-пол¡тичн¡ (п¡дготовка документа державно' пол¡тики концепц¡й, стратег¡й, програм тощо), що мають здмснюватися апаратом мУстерства (функц¡ональними департаментами); 2) пол™ко-адмУстративы, що забезпечують функц¡онування державного механвму та стабть-н¡сть конституцмно встановлених сусп¡льних в¡дносин; 3) економнно що уособлюють господарсько-орган¡зац¡йну д¡яльн¡сть держави; 4) соц^льы, як¡ покликан¡ реал^овува-ти державну соц¡альну пол¡тику; 5) гумаытары - спрямован¡ на функцюнування та розвиток духовно-¡нтелектуальноí сфери (освгги, науки ¡ культури).
До загальних функцм державного управл¡ння, що покликав забезпечити ун¡версальн¡ види дтльност субleкт¡в управл¡ння, сл¡д в¡днести: 1) фунщю нормативного регулю-вання, що в межах виконавчо'' влади мае реал^овуватись Каб¡нетом M¡н¡стр¡в Укра'ни або мУстром (затвердження ¡нструкц¡й тощо); 2) нормопроектну (розробка законопроекта, проекта постанов Каб¡нету M¡н¡стр¡в Укра'ни, проекта нормативно-правових акт¡в м¡н¡стерства), що мае викону-ватись апаратом м¡н¡стерства (функцюнальними департаментами); 3) ¡нформац¡йно-анал¡тичну (зб^, анал¡з, уза-гальнення ¡нформаци у вщповщнм сфер¡ державно'' пол¡тики тощо), що мае реал^овуватись насамперед апаратом мУ-стерства (функц¡ональними департаментами), а також окремими консультацмно-дорадчими органами (зокрема, колепею м¡н¡стерства); 4) управл¡ння пщпорядкованими органами, п¡дприeмствами, установами, оргаызацтми (вирЬ шення установчих та кадрових питань, контроль, аудит, ко-ординацт д¡яльност¡ тощо), що мае здмснюватись як мУ-стерством безпосередньо (функцюнальними департаментами або визначеними мУстром посадовими особами), так ¡ через уповноважен урядов¡ органи; 5) надання адмУстра-тивних послуг (видача дозволю, лщензм, реeстрац¡йних до-кумент¡в фвичним та юридичним особам), що мае здмсню-
ватися урядовими органами. При можливост повноваження щодо надання адмУстративних послуг мають передаватися (делегуватися) органам мюцевого самоврядування та ¡н-шим чином наближатися до «споживача»); 6) контроль-но-наглядову (зд¡йснення контролю та нагляду за дтльнН стю суб'ектю у в¡дпов¡дному сектор¡ державного управлЫня, застосування заход¡в адмУстративно'' в¡дпов¡дальност¡ до правопорушниюв), що мае зд¡йснюватися вщповщними урядовими органами; 7) розгляд скарг приватних оаб в адмУ-стративному порядку, що мае здмснюватись в межах уря-дового органу (з урахуванням ''х територвльно'' оргаызаци); для розгляду скарг доц¡льно утворювати спец^льн апеля-ц¡йн¡ п¡дрозд¡ли; 8) внутршне адм¡н¡стрування (управл¡ння персоналом, бухгалтер^ тощо, спрямоване на орган¡зац¡ю власно' д¡яльност¡ органу), доц¡льно в¡докремлювати в структур¡ органу в окремий пщроздт (секретар¡ат). Допов-нити загальн¡ функци державного управлЫня сл¡д ще такими функцтми, як: стратег¡чний менеджмент, ¡нформацм-но-анал¡тична, прийняття управл¡нських р¡шень, функцт органваци, функц¡я мотиваци, контрольна функцт.
Ус функци державного управл¡ння при сво'й синергетич-н¡й дисфункци перетворюються на кумулятивн фактори тУзаци, становлять дисфункц¡йну структуру державного управляя. Встановлення р¡вня втрати функци за допомогою застосування метода експертних оцЫок, соц¡олог¡чних опиту-вань тощо дозволяе зробити анал¡з рвня небезпеки тУза-ц¡йних чинник¡в та вибудовувати заходи щодо протиди ''м.
Синергетична природа тЫьових процес¡в суттево репрезен-тована в систем¡ розвитку ¡сторично ¡ лог¡чно форм тУзаци, як формують п¡рам¡дальне утворення, в яюй прояв будь-яко'' окремо'' форми пщсилюе (¡ в свою чергу е п¡дсилений) д¡eю ¡н-ших ¡снуючих форм. Oкрем¡ поверхи трамщи под¡лен¡ за рв-нем фундаментальност (первинност¡), т¡ньогенност¡ по вщно-шенню до ди ¡нших форм. Oкрем¡ поверхи синергетично'' тУза-цмно'' трамщи (у порядку посл¡довност¡ руху вщ б¡льш фунда-ментальних ¡сторичних форм до менш фундаментальних, сучасних) можуть бути представлен у наступних основних формах: 1) селянська (неформальна) економка; 2) арха'зована, п-бридизована (синкретизована) економ¡ка, економ¡ка перетво-рених форм; 3) моб¡л¡зац¡йна економка (економ¡ка пр¡оритет¡в, т¡ньового неформального механвму прийняття р¡шень);
4)т¡ньова економ¡ка початкового нагромадження кап¡талу;
5) економ¡ка паразитарних тЫьових утворень.
Перший найфундаментальн¡ший поверх тУзацмно'' синергетично'' структури в^чизняно' економ¡ки становить неформальна економка селянського (традиц¡йного) типу розвитку. Даний поверх тЫьово' структури представлений до-машньою економ¡кою, перш за все селянським господар-ством, що ¡сторично розвиваеться. Неформальна економ¡ка е видом д¡яльност¡, що перебувае за межами ¡нститувова-них форм. До не' за сучасних умов слщ вщнести новггы ме-таморфози неформально' економки, вих¡дною формою яких е селянське господарство.
Дo цьoгo блoкy нефopмaльнoï екoнoмiки cлiд вiднеcти, зo-кpемa, мaлi екoнoмiчнi фopми, в тoмy чиcлi мaлий бiзнеc, який знaxoдитьcя нa cпpoщенiй cиcтемi oпoдaткyвaння (плaтники eдинoгo пoдaткy] y cфеpi тopгiвлi, гpoмaдcькoгo xapчyвaння, бyдiвництвa, cфеpi пocлyг дoмaшньoï екoнoмiки тa ciльcькoгo гocпoдapcтвa. Цей «cipий» мгмент тiньoвoï екoнoмiки дyже чутливий дo нaдлишкoвoгo aдмiнicтpaтив-нoгo тиcкy i втpyчaння деpжaви тa швидкo нaбyвae фopми «чopнoгo» cегментa ^oef метaмopфoзи пpи цьoмy.
Дaний блoк нефopмaльнoï екoнoмiки тaкoж пpезентoвa-ний мaлими фopмaми нapкoтopгiвлi, кoнтpaбaнди, тopгiвлi людьми тa нелегaльнoгo ïxньoгo тpaфiкy чеpез кopдoн, ви-гoтoвлення тa тopгiвлi збpoeю, вигoтoвлення фaльшивиx дoкyментiв i гpoшoвиx знaкiв, вигoтoвлення i pеaлiзaцiï пop-нoгpaфiчнoï пpoдyкцiï, pекетy, пpocтитyцiï, cyтенеpcтвa тoщo.
«Cipo-чopний» cимбioз нефopмaльнoï екoнoмiки легкo пpи-cтocoвyeтьcя дo змiнниx yмoв cеpедoвищa iï icнyвaння, пеpе-кидaючи ^oi' pеcypcи в oднy з мoжливиx ефективниx фopм метaмopфoзи, дoмiнyючoï зa кoнкpетнo icтopичниx yмoв. Ho-вiтнi чacи квaзipинкoвиx тpaнcфopмaцiй дo cyпеpечнocтей вкaзaнoï мoделi нефopмaльнoï екoнoмiки дoдaли cyпеpечнocтi iï ciтьoвoï opгaнiзaцiï, якa е cвoepiдним пpoявoм cyпеpечнocтей мiж iндycтpiaльними вyзлoвими (елiтними] зoнaми i пoзaвyз-лoвими здебiльшoгo нефopмaльними yтвopеннями.
Дpyгий блoк нефopмaльнoï екoнoмiки пpедcтaвлений тiньoвoю екoнoмiкoю як девiaнтнoю дiяльнicтю, щo зд^ню-eтьcя зa межaми вимoг ™x чи iншиx фopмaлiзoвaниx ^ти-ту^в гocпoдapcькoï пpaктики (pеecтpaцiï i лiцензyвaння, oпo-дaткyвaння, пoдaння звiтнocтi, викoнaння вимoг щoдo pе-глaментaцiï гocпoдapcькoï дiяльнocтi, iнcтитyцiйниx вимoг дo бюджетнoгo пpoцеcy тoщo]. Пpи цьoмy нефopмaльнa fr^o-вa] екoнoмiкa пеpебyвae не пoзa iнcтитyцiйним cеpедoви-щем, a вcеpединi йoгo, як cектopне тiньoве yтвopення. Ocтaннi cтвopюють влacнi cyбcиcтеми пoзaлегaльниx пpa-вил, якi виcтyпaють як фyнкцioнaльнi двiйники зaпеpечyвa-ниx легaльниx нopм. Iгнopyвaння фopмaлiзoвaниx ^титулв тягне зa coбoю вcтaнoвлення квaзiнopмaтивниx (квaзiкoн-тpaктниx, нa думку C^. Бapcyкoвoï] нелегaльниx вiднocин з ле^льними aбo нелегaльними пapтнеpaми. Kлacичним пpиклaдoм циx двox вapiaнтiв нефopмaльнoï екoнoмiки е зв'язки пiдпpиeмцiв з кopyмпoвaними чинoвникaми тa ^и-мiнaлiтетoм. Caмi нaмaгaння вcтaнoвлення pегyляpниx вщ-нocин iз cилoвими пapтнеpaми легaльнoгo i нелегaльнoгo cпpямyвaння, щo cтaнoвлять нефopмaльнy cиcтемy yпpa-влiння, здiйcнюютьcя в пеpшoмy випaдкy зa дoпoмoгoю га-pyпцiï, в дpyгoмy - зa дoпoмoгoю кpимiнaльнoï «уни» - неле-гaльнoгo кoнтpaктнoгo пpaвa. Cтвopення нефopмaльнoï cтеми нopмaтивнoгo зaбезпечення пiдпpиeмництвa cлiд poзглядaти як фopмyвaння aльтеpнaтивнoгo iнcтитyцiйнoгo йoгo cеpедoвищa з метою викopиcтaння мoжливocтей пo-дaльшoгo зaлyчення aльтеpнaтивниx opгaнiзaцiйниx, пoдaт-кoвиx, фiнaнcoвиx тoщo pеcypciв, a тaкoж тpaнcaкцiйниx ви-тpaт пopiвнянo з тими, як викopиcтoвyютьcя у межax oфi-
цiйнoï екoнoмiки. Цей блoк cтaнoвить нефopмaльнy екoнo-мiкy у шиpoкoмy poзyмiннi цьoгo cлoвa, яке пpaктичнo зли-вaeтьcя з пoняттям «тiньoвa дiяльнicть».
Дpyгий пoвеpx пpедcтaвлений нефopмaльнoю екoнoмi-кoю, якa пiд тиcкoм кaпiтaлicтичнoï мoдеpнiзaцiï пoглиблюe тa пocилюe небезпеку тiнiзaцiï, пеpетвopюeтьcя у бтьш ap-xaïзoвaний, бiльш тpaдицiйнo-нетpaнcпapентний пpocтip.
Вивчення кpaïн «cелянcькoï цивiлiзaцiï», втягнyтиx у cyчacнy кaпiтaлicтичнy cиcтемy як iï пеpифеpiя, дaлo мoжливicть зpo-бити пpинципoвi виcнoвки. Kaпiтaлicтичнa мoдеpнiзaцiя в кpaïнax «cелянcькoï цивiлiзaцiï» пpизвoдить дo yтвopення двo-ïctoï cтpyктypи cycпiльнoï opгaнiзaцiï, пocилення екoнoмiчнoгo фyндaментaлiзмy, oбщиннoï coцiaльнoï пaм'ятi у cycпiльниx cтpyктypax i oднoчacнoгo пocилення тiнiзaцiï екoнoмiчнoгo життя. Це пoв'язaнo xoчa б з тим, щo пocилення двoïcтoï cyc-пiльнoï cтpyктypи oзнaчae piзкий пoштoвx дo poзвиткy нефop-мaльниx cтpyктyp yпpaвлiння. Caме у зв'язку з цим AB. Чaя-нoв пiдкpеcлювaв тoй фaкт, |щэ ciмейне тpyдoве гocпoдap-cтвo, мaючи ocoбливий cпociб внyтpiшньoï opгaнiзaцiï, poбить йoгo непpoзopим для дiючoï ™стеми cycпiльнoгo кoнтpoлю, йoгo внyтpiшнiй («cyб'eктивний») yклaд взaгaлi немoжливo зpoбити oб'eктoм aнaлiзy пpи пoвеpxoвoмy пoглядi [1, c. 2O6].
Taким чинoм, у зaлежниx, некaпiтaлicтичниx кpaïнax - в coцiaльнo-екoнoмiчнoмy пpocтopi, щo видiливcя з тpaдицiй-ниx зacaд poзвиткy пщ впливoм кaпiтaлicтичнoгo тиcкy poз-винyтиx кpaïн, poзвивaютьcя не cтiльки влacне кaпiтaлicтич-нi пopядки, cкiльки тaкi пcевдoдoкaпiтaлicтичнi, apxaïчнi пе-pетвopенi yклaднi фopми, з якими у дoкaпiтaлicтичний пеpioд пеpифеpiйнi кpaïни не cтикaлиcя чи cтикaлиcя лише в oбме-женoмy oбcязi. В циx ^ai^ax кaпiтaлicтичнi вiднocини виpo-джyютьcя, pегpеcyють у пеpедyючi ¿м yклaднi фopми. I це, пo cyii, pегpеcивнi фopми caмoгo кaпiтaлy, якi icтopичнo не пе-pедyють caмoмy кaпiтaлiзмy, aле виникaють з ньoгo внacлi-дoк йoгo ж тиcкy, ним же ммим пopoджyютьcя. Цi фopми cтaнoвлять величезну чacтинy екoнoмiчнoï cтpyктypи циx cycпiльcтв, вoднoчac вoни пpиpеченi нa виштoвxyвaння зa межi пaнyючoгo oфiцiйнoгo yклaдy циx cycпiльcтв - пpoвiд-никiв впливу зaxiднoгo cycпiльcтвa тa йoгo екoнoмiки, пеpе-бyвaючи у тiнi цьoгo yклaдy.
1ншим пoвеpxoм cинеpгетичнoï тiньoвoï cтpyктypи е тaк звaнa «мoбiлiзaцiйнa екoнoмiкa». Ta^ для paдянcькoгo co-цiaлiзмy xapaктеpним е виcyнення як елiтнoï cклaдoвoï екo-нoмiки вiйcькoвo-пpoмиcлoвoгo кoмплекcy, пocтiйне викo-pиcтaння вiйcькoвиx пo cyii метoдiв тa iнcтитyцiй для мoбiлi-зaцiï мaтеpiaльниx i людcькиx pеcypciв. Taкa екoнoмiкa пiд впливoм елiтнoï cклaдoвoï oтpимaлa нaзвy «мoбiлiзaцiйнoï». Koнкpетнa фopмa фyнкцioнyвaння i вiдтвopення тaкoï cиcте-ми виявляeтьcя у пocтiйнoмy зapoджyвaнi тa вiднoвленi cи-тyaцiï дефiцитy, який, cвoeю чеpгoю, aктивнo пpoдyкyвaв ви-xiд гocпoдapcькoï дiяльнocтi зa межi пpaвoвoгo пoля. В 7O-BO-x poкax екoнoмicти iнтенcивнo зacтocoвyвaли пo-няття «дефiцитнa екoнoмiкa» дo aнaлiзy екoнoмiчнoï cтpyк-тypи coцiaлiзмy, яке вкaзyвaлo нa те, щщэ дефiцитнicть е cи-
cтемoyтвopюючoю oзнaкoю, якa визнaчae дiю екoнoмiчниx aгентiв i фopмye xapaктеp iнcтитyцiй.
Xoчa нaявнicть poзвинyтoгo вiйcькoвo-пpoмиcлoвoгo пo-тенцiaлy e oднieю зi cклaдoвиx «кoмплекcнoï нaцioнaльнoï cили» i piвня нaцioнaльнoï безпеки, cлiд poзцiнювaти CTpy^ тypy paдянcькoï екoнoмiки нa чoлi iз визнaченим вище ел^-ним cектopoм як пpичинy вкpaй дефopмoвaнoгo poзвиткy, який oбyмoвив cyттeвi пpoяви тiньoвoï екoнoмiки.
Дефopмaцiя cтpyктypи екoнoмiки coцiaлiзмy i iï дефiцитнicть e пpoдyктoм тиx же меxaнiзмiв poзвиткy елiтнoгo cектopa, якi дoзвoляли цiй екoнoмiцi певний чac виживaти й poзвивaтиcя -мiнicтеpcькiй cиcтемi yпpaвлiння тa cиcтемi пpiopитетiв.
Bиpoбничi мiнicтеpcтвa, як cтaнoвили ocнoвy yпpaвлiння екoнoмiкoю, е aдмiнicтpaтивними cтpyктypaми, щo чacтiше мaли coюзний cтaтyc i фyнкцieю якиx бyлo yпpaвлiння галуз-зю. B пoлiтикo-екoнoмiчнoмy acпектi мiнicтеpcтвa виcтyпa-ли як пpoтoфеoдaльнi, тpaдицiйнi yпpaвлiнcькi CTpy^ypz якi мaли виcoкий piвень caмoзaбезпечення тa екoнoмiчнoï aв-тapкiï, a oтже - тiньoвoï дiяльнocтi. B yмoвax poзвиткy дефЬ цитнoï екoнoмiки мiнicтеpcтвa здiйcнювaли дедaлi бiльший ти^ нa вищi opгaни деpжaвнoï влaди тa yпpaвлiння, пеpе-твopивши пpoцеc poзpoбки плaнy нa cyттeвy чacтинy «cipoï» [нефopмaльнoï] екoнoмiки - ^ono poдy тopг.
Як тiльки т чи iншi мiнicтеpcтвa, щo вxoдили дo cтpyктypи BПK, який швидга poзpocтaвcя, нaбyвaли знaчнoгo впливу i cтaвaли чacтинoю cтpyктypи елiтнoï екoнoмiки, вoни oтpимy-вaли пoтyжнi вaжелi тиcкy нa влaдy щoдo poзшиpенoгo вщ-твopення cвoгo cтaнoвищa, яке дaвaлo ¿м елiтнi пеpевaги. Q/i-cтемa мiнicтеpcтв, щo виcтyпaлa як неoбxiдний aтpибyт мoбi-лiзaцiйнoï екoнoмiки, зaбезпечення елiтнoгo зpocтaння BПK в yмoвax дефiцитy, cлyгyвaлa як oдин iз гoлoвниx фaктopiв зaк-pzTOCTi, гaльмyвaння pyxy iнфopмaцiï, пpийняття yпpaвлiнcь-киx piшень пoзa кoнтpoлем cycпiльcтвoм тa деpжaвoю.
1ншим фaктopoм, i^o пpизвiв дo мaкpoекoнoмiчниx дефop-мaцiй i poзвиткy тiньoвoï екoнoмiки, бyлa cиcтемa пpiopитетiв, якa e неoбxiдним aтpибyтoм мoбiлiзaцiйнoï екoнoмiки, юну-вaння елiтнoгo cегментy в ycix йoгo пpoявax i мoдифiкaцiяx. Cиcтемa пpiopитетiв елiтнoï cтpyктypи e cвoepiднoю фopмoю пpoявy тa зaбезпечення мiжcектopнoгo poзpивy в екoнoмiцi, якa oтpимye вiдoбpaження тa пocилення y меxaнiзмax iï функ-цioнyвaння - y poзвиткy деpжaвнoгo yпpaвлiння екoнoмiкoю в пpoтooбщинниx cтpyктypax [1, c. З8Э-З8З].
Oдним iз бaзoвиx явищ, щo визнaчae cyчacний poзвитoк вiтчизняниx coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoтиpiч, нaкoпичення ïx тiнiзaцiйнoгo пoтенцiaлy, e пpoцеc пoчaткoвoгo нaгpoмa-дження кaпiтaлy.
Пoчaткoве нaгpoмaдження кaпiтaлy [ПHK] - це мacштaб-ний icтopичний пpoцеc пеpебyдoви cycпiльнoгo opгaнiзмy, змicтoм я^га е пеpеpoзпoдiл влacнocтi - пoзбaвлення влacнocтi безпocеpедньoгo виpoбникa [пеpш зa вcе, мля-нинa], пеpетвopення йoгo в нaймaнoгo poбiтникa, yзypпaцiя cycпiльниx зacoбiв виpoбництвa, iншиx cycпiльниx елемен^в нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa вyзькoю гpyпoю нoвиx cyб'eктiв
влacнocтi, пеpетвopення ними циx зacoбiв нa кaпiтaл; вщбу-вaeтьcя, як пpaвилo, y пеpевaжнo тiньoвиx, пoзaпpaвoвиx, cилoвиx, y тoмy чи^ кpимiнaльниx, фopмax, пеpедye вcтa-нoвленню кaпiтaлicтичнoгo cпocoбy виpoбництвa.
Безпocеpеднiми coцiaльнo-екoнoмiчними зacoбaми cy-чacнoгo вiтчизнянoгo пoчaткoвoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy виcтyпaють poздеpжaвлення деpжaвнoï влacнocтi i пpивa-тизaцiя, тaк звaнa «шoкoвa теpaпiя» - мacштaбне зaпpoвa-дження квaзiлiбеpaльниx мoделей pинкoвoгo poзвиткy, ши-poке викopиcтaння poзпoдiльчиx зacoбiв пеpеpoзпoдiлy влacнocтi, в тому чиcлi iнфляцiйнoгo зpocтaння, фЯнм-вo-кpедитниx, бюджетниx, цiнoвиx нoжиць, кoнтpaбaнди, викopиcтaння квaзipинкoвиx iнcтpyментiв - бapтеpниx cxем, фiнaнcoвиx пipaмiд тoщo. Baжливими зacoбaми зaбезпе-чення ПHK е coцiaльнo-екoнoмiчнi кoнфлiкти, гpoмaдянcькi, мiжнaцioнaльнi, мiжкoнфеciйнi вмни, якi пpиcкopюють пpo-цеcи пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i пoляpизaцiï cycпiльcтвa.
Змютом пpoцеciв ПHK е пеpеpoзпoдiл влacнocтi, який y цей пеpioд нaбyвae пеpмaнентнoгo вipтyaльнoгo xapaктеpy.
Cтaн вiднocин влacнocтi в кpaïнi, як вiдoмo, вiдiгpae фyндa-ментaльнy poль y пpoцеcax мoдеpнiзaцiï. Пpи цьoмy ^д звеp-нути yвaгy нa ту oбcтaвинy, щo тpaнcфopмaцiйний пpoцеc y cиcтемi влacнocтi в Укpaïнi не oбмежyeтьcя вiднocинaми пpивлacнення - пpивaтизaцiя зaxoпилa в ocнoвнoмy лише цей acпект вiднocин, a й пoeднye y co6í елементи вoлoдiння тa викopиcтaння людинoю piзниx цiннocтей [не лише мaтеpiaль-ниx, a й дyxoвниx). Гiбpидизaцiя [змiшyвaння] влaди в екoнo-мiчнiй cтpyктypi нaшoгo cycпiльcтвa, неpoздiльнicть влacнocтi тa влaди зa дoмiнyвaння ocтaнньoï [7, c. 115] е iмaнентнo пpитaмaнним нaшoмy cycпiльcтвy пpoцеcoм, бaзoвим як для poзyмiння caмиx фyнкцiй пpoцеcy пpивaтизaцiï в Укpaïнi, rno-co6ó пoeднaння poбoчoï ^ли тa зacoбiв виpoбництвa, тaк i евoлюцiï coцiaльнoï cтpyктypи cycпiльcтвa, xapaктеpy викopи-cтaння й cпoживaння cтвopенoгo y пpoцеci виpoбництвa пpo-дукту, ocoбливocтей йoгo oбмiнy тa poзпoдiлy i, щo не менш вaжливo, xapaктеpy yпpaвлiння екoнoмiчним пpoцеcoм.
У зв'язку з ^ею cвoepiднicтю пpoцеcy тpaнcфopмaцiï У^-iha дедaлi бтьше втягyeтьcя в пpoцеc пеpмaнентнoгo (вipтy-aльнoгo] пеpеpoзпoдiлy влacнocтi. Ocoбливicтю йoгo е те, щo тaкий пеpеpoзпoдiл пoв'язaний, з oднoгo бoкy, з пеpcoнiфiкa-цieю влacникa, з ^oiord - не пoв'язaний з oтpимaнням дoxo-дiв зa paxyнoк ефективнoï гocпoдapcькoï дiяльнocтi. «Bcя cyть пpoблеми звoдитьcя дo тoгo, щo меxaнiзми вipтyaльнoгo пе-pеpoзпoдiлy влacнocтi й меxaнiзми yтвopення дoдaткoвoï вap-toctí, кaпiтaлiзaцiï oтpимaниx пpибyткiв тa нapoщyвaння oc-нoвнoгo кaпiтaлy не лише opгaнiчнo не дoпoвнюють oдин oд-нoгo, a дiють фaктичнo y пpoтилежниx нaпpямкax». Ha бaзi циx меxaнiзмiв cфopмoвaнa бaгaтoкaнaльнa cиcтемa тiнiзaцiï ук-païнcькoï екoнoмiки, iï кopyмпoвaнocтi тa oлiгapxiзaцiï [7, c. 1Э9, 131]. Bipтyaлiзaцiя вiднocин влacнocтi як aтpибyт елiтнoï екoнoмiки e неoдмiнним пpoдyктoм пpoтиpiч мoдеpнiзaцiï тpa-дицiйнoгo cycпiльcтвa. Taк, зaгaлoм cпociб «pепpивaтизaцiï», який бyлo зaпpoвaдженo y SQQ5 poцi, e лише oднieю з фopм
вipтyaлiзaцiï влacнocтi тa мoдифiкaцieю меxaнiзмy iï тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy [B, c. 3; 9, c. б].
Лoгiкa poзвиткy пpивaтизaцiйниx пpoцеciв, фopмyвaння cтpyктypи влacнocтi в Укpaïнi бyлa cпpямoвaнa нa мoнoпoлi-зaцiю зocеpедження вaжелiв екoнoмiчнoï влaди в pyкax ву-зькoгo кoлa чинoвникiв-oлiгapxiв тa кpимiнaльнoï бypжyaзiï.
Згiднo iз зaкoнoмipнocтями гiбpидизaцiï влaди в yмoвax ган-cеpвaтивнoгo, пеpифеpiйнoгo, cелянcькoгo cycпiльcтвa Укpaï-ни, нa вщмЫу нaвiть вiд Pociï, де внacлiдoк pефopм був cфop-мoвaний cпецифiчний coюз влaди i oлiгapxiв, в Укpaïнi знaчнoю мipoю caм нociй фyнкцiй влaди - чинoвник - cтaв влacни-кoм-пiдпpиeмцем. A. K^ax тaким чинoм звеpтaв yвaгy нa цю зaкoнoмipнicть вiтчизнянoï гiбpидизaцiï влaди: «У нac дуже не-безпечний CTa^ кoли влaдa фopмye кaпiтaл, який визнaчae ви-coкий piвень тiньoвoï екoнoмiки, кopyпцiï тa дуже cеpйoзнoï де-фopмaцiï у вiднocинax деpжaви й cycпiльcтвa...» [1O, c. 2].
Bизнaчaльнoю тiнiзaцiйнoю cтpyктypoю, яга cтaнoвить нacтyпний пocлiдoвний пoвеpx цiльoвoï екoнoмiки, е пapaзи-тapнa елiтнa екoнoмiкa [1, c. 234-271].
Ta^ ocoбливicтю cyчacниx пpoцеciв мoдеpнiзaцiï вггчизня-нoï екoнoмiки е, з oднoгo бoкy, кpизoвий cтaн бтыхю'!' чacтини пpoмиcлoвocтi, ciльcькoгo гocпoдapcтвa, тpaнcпopтy, дефop-мaцiя гpoмaдcькиx, пoлiтичниx тa деpжaвниx cтpyктyp, a з Ы-ixionD - швидкий poзвитoк пеpедoвciм певниx cегментiв фЬ нaнcoвoгo pинкy, як cкoнцентpyвaли в co6í знaчнy мacy дoxo-дiв нapoднoгo гocпoдapcтвa тa вaжелi влaди. Пoeднaння двox пpoвiдниx тiнiзaцiйниx фaктopiв тpaнcфopмaцiйниx пpoцеciв у вiтчизняниx yмoвax - yтвopення глибoкoгo мiжcектopнoгo poзлaмy тa гiбpидизaцiя влaди oбyмoвили виникнення oco-бливoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï cфеpи - елiтнoï екoнoмiки.
Cyчacнa елiтнa екoнoмiкa Укpaïни, якa cинеpгетичнo нaбyлa пapaзитapнoгo xapaктеpy, - це cфеpa гocпoдapювaння для oбмеженoгo кoлa ocí6, зaбезпечениx oлiгapxiчними, пoлiтич-ними вiднocинaми, пpoтекцiйнo-кopyпцiйними зв'язкaми з вищими щ^блями aдмiнicтpaтивнoï тa cyдoвoï влaди, пpaвoo-xopoнниx opгaнiв, вiдcyтнicтю екoнoмiчнoï, пoлiтичнoï ганку-pенцiï у пoeднaннi з неoбмеженим дocтyпoм дo нaцioнaльниx pеcypciв ^¿ни. Eлiтнa екoнoмiкa - це зaкpитa cфеpa нapoд-нoгo гocпoдapcтвa, щo мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними CTpy^ тypaми, якi мaють нa мет oтpимaння нaдвиcoкиx дoxoдiв зa дoпoмoгoю викopиcтaння знaчнoю мipoю cпекyлятивнoгo фЬ нaнcoвoгo кaпiтaлy. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, елiтнa екoнoмiкa y^op^ie вiдпoвiднo дo ^oix пoтpеб i тiньoвy пoлiтичнy, coцiaльнo-екoнoмiчнy iнфpacтpyктypy, яга oбyмo-влюе пoтyжний cинеpгетичний ефект щщдо тiньoвoгo pежимy фyнкцioнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Пapaзитapнicть cyчacнoгo елiтнoгo cектopy виявляeтьcя в бaгaтьox видax йoгo пpoявy: oдним з ниx (aле дaлекo не oc-нoвним) е гедoнiзм пpaвлячoï елiти, iï пoтyжне тяжiння дo нaдмipнoгo, неoбмеженoгo пapaзитapнoгo ocoбиcтoгo rno-живaння. Гoлoвним же видoм пapaзитapнocтi елiтнoгo мк-тopy е пapaзитapне зaмiщення ним пoтенцiйнo пoзитивнoï бyдiвничoï функци цьoгo cектopy - зaбезпечення мoдеpнiзa-
цп екoнoмiки пpи збеpеженнi виcoкoгo piвня coлiдapнoï пщ-тpимки ïi з 6o^ шиpoкиx веpcтв нacелення, oбмеження co-цiaльнoï дифеpенцiaцiï у cycпiльcтвi - пapaзитapнoю функцН ею пocлaблення, pyйнaцiï тa тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy нa cвoю кopиcть pеcypciв cycпiльcтвa, тим ммим збiльшення неpiвнoмipнocтi тa cинеpгетичнoгo cтиcкaння poзвиткy oкpемиx веpcтв, пpoшapкiв, cyб'eктiв cycпiльниx вiднocин.
Гoлoвним видoм мoнoпoлiï, якa е cиcтемoyтвopюючим a^ pибyтoм для фyнкцioнyвaння пapaзитичнoгo елiтнoгo ^^o-py, виcтyпae мoнoпoлiя нa екcплyaтaцiю aдмiнicтpaтивнoгo pеcypcy opгaнiв деpжaвнoï влaди нa cвoю кopиcть.
Уа пеpелiченi фopми caмoopгaнiзaцiï тiньoвoï екoнoмiки, якi знaxoдятьcя у cклaдi меxaнiзмiв cинеpгiзмy, пpедcтaвленi в cyчacнiй ïi cтpyктypi, oднaк poль oкpемиx фopм як визнaчaль-ниx, пpoвiдниx, лoкoмaтивнo-тiнiзyючиx нa дaний чac в^з-няeтьcя тим, щo знaxoдитьcя пiд тУзуючим впливoм пapaзи-тapнoï елiтнoï екoнoмiки. В тoй же чac ця пpoвiднa фopмa oт-pимye пoтyжний cинеpгетичний вплив вiд icтopичнo виодних apxaïчниx, якi yтвopюють cпiльний, пoтyжний cинеpгетичний вплив нa тiньoвi пpoцеcи. З iншoгo бoкy, icнye й Ыший - звo-poтний cинеpгетичнo зв'язoк - вiд cyчacнoï визнaчaльнoï пa-paзитapнoï фopми дo cелянcькoï (нефopмaльнoï] екoнoмiки, збiльшyючи тiньoвий тa тiнiзyючий пoтенцiaл ocтaнньoï.
Bиcнoвки
Taким чинoм, тiньoвa екoнoмiкa являе co6oki cинеpгетич-нo зв'язaне явище гocпoдapювaння acoцiaльнoï пpиpoди, фopмy кpизи деpжaвнoгo yпpaвлiння, йoгo cиcтемнy диc-фунщю, якa oбyмoвленa i, cвoю чеpгoю, oбyмoвлюe неpiв-нoмipнicть (щo cклaлacя oб'eктивнo aбo пiд впливoм пpoтек-цiйнo-кopyпцiйнoï дiяльнocтi] дocтyпy дo aдмiнicтpaтивнoгo pеcypcy i чеpез ньoгo неpiвнoмipний тiньoвий дocтyп дo iн-ix^x екoнoмiчниx pеcypciв, cиcтемний тiньoвий пеpеpoзпo-дiл влaди i влacнocтi.
Cинеpгетичнi влacтивocтi тiньoвoï екoнoмiки як ™стеми виявляютьcя в нaявнocтi в ый тaкoï cтpyктypи, якiй пpитaмaн-не пopoдження нa ocнoвi менш впopядкoвaнoгo, менш cклaд-нoгo, менш небезпечнoгo для екoнoмiчнoï безпеки деpжaви cyбcтpaтy бiльш впopядкoвaнoгo, бiльш cклaднoгo, бтьш не-безпечнoгo для екoнoмiчнoï безпеки CTpy^yp з цiлicним i вщ-нocнo cтiйким pежимoм пoведiнки. Tarazó pежим пoведiнки poзвиткy тiньoвoï екoнoмiки oтpимaв нaзвy caмoopгaнiзaцiï.
Caмoopгaнiзaцiя тiньoвoï екoнoмiки е cклaдним coцiaль-нo-екoнoмiчним фенoменoм. Дoмiнyючим йoгo пpoявoм е лoгiкo-icтopичнa метaмopфoзa фopм тiньoвoï екoнoмiки вiд нефopмaльниx yтвopень cелянcькoï екoнoмiки тa дoмaшнix дoмoгocпoдapcтв з низьким piвнем cycпiльнoï caмoopгaнi-зaцiï дo фopмyвaння cyчacниx пapaзитapниx елiтниx тiнiзa-цiйниx cтpyктyp iз виcoким piвнем caмoopгaнiзaцiï iз зacтoc-yвaнням cyчacниx cиcтем менеджменту.
Уci пеpелiченi фopми caмoopгaнiзaцiï тiньoвoï екoнoмiки, якi знaxoдятьcя у cклaдi меxaнiзмiв cинеpгiзмy, пpедcтaвле-нi у cyчacнiй ïï CTpyCTypi, oднaк poль oкpемиx фopм як визнa-
чальних, провщних, локомативно-тУзуючих на даний час вщрвняеться тим, що знаходиться пщ тУзуючим впливом паразитарноТ ел^ноТ економки. У той же час ця провщна форма отримуе потужний синергетичний вплив вщ ¡сторично вихщних, архаУчних, як¡ утворюють сп¡льний, потужний синергетичний вплив на т¡ньов¡ процеси.
Список використаних джерел
1. Предборський В.А. Дет^за^я економки у контекст трансформациях процеав / В.А. Предборський. - К.: Кондор. - 614 с.
2. Предборський В.А. ТЫьова економ^а як фактор нер1вном1рност1 економнного розвитку / В.А. Предборський // Формування ринко-вих вщносин в УкраТнг зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту МУстерства еко-ном1чного розвитку i торгiвлi УкраТни. - 2011. - Вип. 6. - С. 13-18.
3. Предборський В.А. Перерозподт власност та влади як функцт тшьовоТ економiки / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту Мастерства еко-номiчного розвитку ¡ торгiвлi УкраТни. - 2012. - Вип. 1. - С. 3-6.
4. Свщзинський А.В. Синергетична концепця культури / А.В. Св-дзинський. - Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. - 696 с.
5. Предборський В.А. ТУзацмы властивост елптноТ структури укра-Тнського суспiльства / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТнй зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту МУстерства еконо-мiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. - 2012. - Вип. 6. - С. 10-14.
6. Малиновський В.Я. Державне управляя / В.Я. Малинов-ський. - К.: Атаа, 2003. - 576 с.
7. Гальчинський А. Суперечност реформ: у контекстi цивiлiзацiйного процесу / А. Гальчинський. - К.: УкраТнсью проптеТ, 2001. - 320 с.
8. Мостова Ю. Вщ кого - щит? // Для кого - меч? / Ю. Мостова // Дзеркало тижня. - 2005 (18 черв.). - С. 3.
9. Яценко Н. Олександр Пасхавер: «Корупцмне сусптьство мае шанс стати багатим. Сусптьство, в якому порушуються права влас-носй не стане багатим ыколи» / Н. Яценко // Дзеркало тижня. -2005 (4 черв.). - С. 6.
10. Соболев 6. Анатолм Кнах: У влади е шанси виграти вибори / 6. Соболев // Дзеркало тижня. - 2003 (21 черв.). - С. 2.
М.Д. Б1ЛИК,
д.е.н., професор, Кивський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
М.В. СОКОЛОВ,
студент, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Державно-приватне партнерство у свт та його використання в УкраКш
V статт> висв'плюеться становлення та розвиток нсти-туту державно-приватного партнерства в Vкра¡нi, його основы! компоненти; свповий досвщ поширення рзних форм державно-приватного партнерства; виокремлю-ються проблеми та обгрунтовуються пропозицИ щодо пi-двищення його ролi в активiзацi¡ нвести^йно'!' д)яльност'1 у в'пчизнянм економiцi.
Ключов! слова: державно-приватне партнерство, нвести^йна дтльн'ють, ризики, нфраструктурн проекти, концеая, соцiально-економiчний розвиток.
В статье рассматривается становление и развитие института государственно-частного партнерства в Vкраи-не, его основные компоненты; мировой опыт распространения разных форм государственно-частного партнерства; выделяются проблемы и обосновываются предложения по повышению его роли в активизации инвестиционной деятельности в отечественной экономике.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, инвестиционная деятельность, риски, инфраструктурные проекты, концессия, социально-экономическое развитие.
The article highlights the formation and development of the institute of public-private partnership in Ukraine, its main components, the global experience of different forms of public-private partnership, singles out the problem and
justified proposals to increase its role in investment activity in the domestic economy.
Keywords: public-private partnerships, investment, risk, infrastructure projects, concession, socio-economic development.
Постановка проблеми. 1нститут державно-приватного партнерства (далi - ДПП) виступае важливим ¡нструментом актив¡зац¡í ¡нвестицмноТ дiяльностi, розбудови ¡нфраструк-турних об'ектю, пщвищення ефективност управлЫня дер-жавноТ власност на основi змщнення довiри мiж державою i приватним ¡нвестором. Piвень розвитку цього ¡нституту е вН дображенням довiри мiж пщприемницькими структурами та органами державноТ влади вах рiвнiв. У тих краТнах, де ц вщносини набули достатньоТ зртосл, ефективнють i резуль-тативнють такоТ взаемодп е достатньо ст¡йкою та високою. В нашм краТн¡ розвиток ДПП знаходиться у стан формування. Виявлення найбтьш перспективних i продуктивних його форм в Укра'У, за яких забезпечуеться баланс ¡нтерес¡в держави та приватного ¡нвестора, е необхщним, що визна-чае актуальн¡сть даноТ статт¡.
Анал!з дослщжень та публмащй з проблеми. Питан-ня ДПП привертають увагу все б¡льшого кола науковцю, як в¡тчизняних, так i заруб¡жних, як¡ акцентують увагу на розпо-д¡л¡ та управл¡нн¡ ризиками при реалвацп проект¡в на заса-
© М.Д. БЛИК, М.В. СОКОЛОВ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 4 (155)/2014 1 3