Научная статья на тему 'Национальные модели социально-экономического развития как результат экономической политики'

Национальные модели социально-экономического развития как результат экономической политики Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
201
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ЭКОНОМИКИ / GOVERNMENT REGULATION OF THE ECONOMY / КЕЙНСИАНСТВО / МОНЕТАРИЗМ / НЕОЛИБЕРАЛИЗМ / NEOLIBERALISM / НЕОКЛАССИЦИЗМ / ИНСТИТУЦИОНАЛИЗМ / INSTITUTIONALISM / KEYNESIAN / MONETARIST / NEOCLASSICISM

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кочук С. И.

Статья посвящена анализу и обобщению основных теоретических концепций экономической политики государства кейнсианской, монетаристской, неолиберальной, неоклассической, институциональной. Доказано, что доминирующая идеология масштабов, интенсивности и глубины государственного вмешательства в рыночную экономику и выбранная методология их реализации, преломляясь сквозь призму культурных, исторических, ментальных, религиозных, мировоззренческих, экономических особенностей определяют национальные модели социально-экономического развития, наиболее распространенными из которых сегодня являются либеральная (приватно-корпоративная), социально-ориентированная, социал-демократическая, патерналистская (регулировано-корпоративная) модели.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

National models of social and economic development as a result of economic policy

The article analyzes and summarizes the main theoretical concepts of economic policy Keynesian, monetarist, neo-liberal, neo-classical, institutional. It is proved that the national model of socio-economic development depends on the dominant ideology on the extent, intensity and depth of government intervention in the market economy, the chosen methodology of their implementation, the impact of cultural, historical, mental, religious, philosophical, economic characteristics. most prevalent in the world today, the liberal (in private, corporate), social-oriented, social-democratic, paternalistic (handle-corporate) model.

Текст научной работы на тему «Национальные модели социально-экономического развития как результат экономической политики»

Однак поряд ¡з позитивними наслщками фЫансова глоба-лЬацт супроводжуеться й певними негативними явищами:

- зростання нестаб¡льност¡ нацюнальних ф¡нансовиx ринк¡в, як¡ у результат л¡берал¡зац¡í стають б¡льш чутливими до криз;

- висока мобтьнють капггалу разом ¡з позитивним мае й негативний бк. B¡домо, що капггал рухаеться туди, де вища норма прибутку та е перспективи для бвнесу в умовах еко-номнного зростання. У раз¡ яких-небудь економнних або пол¡тичниx негаразд¡в у кра'У ф¡нансов¡ ресурси починають м¡грувати, завдаючи сво'Тм в¡дпливом значних збитк¡в;

- залежнють реального сектору св¡товоí економки в¡д мо-нетарноТ' складово'Т послаблюе ст¡йк¡сть нац¡ональниx еконо-м¡к кра'Тн ¡ рег¡он¡в до св¡товиx фЫансових криз;

- обмеження доступу окремих учасниюв на св¡товий фЬ нансовий ринок. Основы суб'екти (кредитори ¡ позичаль-ники) св¡тового ф¡нансового ринку - це транснацюнальы банки, уряди, м^народы валютно-кредитн¡ й ф¡нансов¡ ор-гаызацп з промислово розвинених кра'Тн, на в¡дм¡ну в¡д них учасники з кра'Тн, що розвиваються, мають обмежений доступ до позик на свгговому фЫансовому ринку. Вони виму-шен¡ використовувати прям¡ ¡ноземн ¡нвестицп, допомогу, позики м¡жнародниx органвацм та платити м¡жнародним банкам дорожче порвняно з аналог¡чними позичальниками з промислово розвинених держав.

Висновки

На сучасному етап найважлив¡шою характеристикою роз-витку св¡товиx сусп¡льно-економ¡чниx в¡дносин е глобал^а-

ц¡я. Встановлено, що прюритетною сферою прояву глобал^а-ц¡йниx процесс е ф¡нансова глобал¡зац¡я, п¡д якою розум^ть об'еднання в едину свггову систему ваеТ' сукупност¡ мжнарод-них фЫансових в¡дносин. За умов, коли жодна нацюнальна економ¡ка не може ¡снувати в¡докремлено в¡д св¡тового гос-подарства, завдання кожно'Т кра'Тни полягае в максимваци позитивних ¡ мУмваци негативних насл¡дк¡в глобал¡зац¡йниx процес¡в. Обгрунтовано, що ¡нтеграц¡я м¡жнародниx фЫансо-вих вщносин проявляеться на трьох рвнях, набуваючи р¡зниx форм. На мегарвы ¡нтеграц¡я набувае форми фЫансовоТ' гло-балваци, на макрор¡вн¡ - регюналваци, на м¡крор¡вн¡ - форми злиття, придбання та поглинання компаый ¡ банк¡в.

Список використаних джерел

1. Белорус О. Глобальные трансформации и стратегии развития / О. Белорус, Д. Лукьяненко и др. - К.: Орияне. - 2000. - 424 с.

2. Бочан 1.О. Глобальна економлка: пщручник / 1.О. Бочан, 1.Р. Ми-хасюк. - К.: Знання, 2007. - 403 с.

3. Луцишин З. Трансформаци свгговоТ ф^ансовоТ системи в умовах глобаляацп / З. Луцишин. - К.: ВЦ «ДрУк», 2002. - 320 с.

4. Мжнародн фЫанси / за заг. ред. О. Мозгового. - К.: КНЕУ, 2005. - 504 с.

5. Словник ¡ншомовних слв / уклад. Л.О. Пустовп" та ¡н. - К.: Довг ра, 2000. - 1018 с.

6. Стратеги економтного розвитку в умовах глобалкзацп / за ред. Д. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.

7. Стукало Н.В. Глобалкзацт та розвиток фЫансово'Т системи Укра-Т'ни / Н.В. Стукало // ФЫанси УкраТ'ни. - 2005. - №5. - С. 29-35.

УДК: 338.22:330.341

С.1. КОЧУК,

аспирант кафедри полтично! економп, Ки!вський нацональний економ!чний университет ¡м. Вадима Гетьмана

Нацюнальш модел1 соц1ально-економ1чного розвитку як результат економ1чно! пол1тики

Стаття присвячуеться анализу та узагальненню основних теоретичних концепц!й економ!чно! политики держави -кейнсансько!, монетаристсько!, неолiберальноí, неокласично!, ¡нституц!онально!. Доведено, що домнуюча ¡деологя масштабiв, ¡нтенсивност! та глибини державного втручання в ринкову економку та обрана методология !х реал!зацп, заломлюючись крзь призму культурних, ¡сторичних, ментальних, релгйних, св'поглядних, економ!чних особливостей, визначають нац!ональн! модели соц!ально-економ!чного розвитку, найбiльш розповсюдженими з яких на сьогодн! е либеральна (приватно-корпоративна), соц!ально ор!ентована, соц!ал-демократична, патернал!стська (регульовано-корпоративна) модел¡.

Ключов! слова: державне регулювання економки, кейнаанство, монетаризм, неолберапзм, неокласицизм, ¡нсти-туцюнапзм.

С.И. КОЧУК,

аспирант кафедры политической экономии, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Национальные модели социально-экономического развития как результат экономической политики

Статья посвящена анализу и обобщению основных теоретических концепций экономической политики государства -кейнсианской, монетаристской, неолиберальной, неоклассической, институциональной. Доказано, что доминирующая идеология масштабов, интенсивности и глубины государственного вмешательства в рыночную экономику и выбранная методология их реализации, преломляясь сквозь призму культурных, исторических, ментальных, религиозных, мировоззренческих, экономических особенностей, определяют национальные модели социально-экономического развития, наиболее распространенными из которых сегодня являются либеральная (приватно-корпоративная), социально ориентированная, социал-демократическая, патерналистская (регулировано-корпоративная) модели.

Ключевые слова: государственное регулирование экономики, кейнсианство, монетаризм, неолиберализм, неоклассицизм, институционализм.

6 Формування ринкових вщносин в УкраУы №6 (181)/2016

© C.I. КОЧУК, 2016

The article analyzes and summarizes the main theoretical concepts of economic policy - Keynesian, monetarist, neo-liberal, neo-classical, institutional. It is proved that the national model of socio-economic development depends on the dominant ideology on the extent, intensity and depth of government intervention in the market economy, the chosen methodology of their implementation, the impact of cultural, historical, mental, religious, philosophical, economic characteristics. most prevalent in the world today, the liberal (in private, corporate], social-oriented, social-democratic, paternalistic (handle-corporate] model.

Keywords: government regulation of the economy, Keynesian, monetarist, neo-liberalism, neo-classicism, institutionalism.

Постановка проблеми. Економнна роль сучасноУ дер-жави - одне з найважливших питань економнноУ теори, яке в умовах становлення ¡нформафйноУ економки, посилення процесс ¡нтеграцп, ¡нтернацюналваци, глобалвацп набувае нових прояви та форм. Особливо актуалвуеться проблема визначення мюця економнноУ функцп у систем¡ напрямв ¡ вид¡в державноУ д¡яльност¡ у транзитивних економках, у тому чи^ й сучасноУ УкраУни.

Bиб¡р модел¡ економ¡чноУ пол¡тики, яка не бувае простим вЬ дображенням теоретичноУ концепцп, а е результатом впрова-дження тих УУ засад, як¡ вщповщають нац¡ональним особли-востям даного соц^му та виражають конкретн¡ ¡ необов'язков¡ для ¡нших форми пристосування дтльност законодавчих ¡ виконавчих структур даноУ краУни до специф¡чних нацюналь-них традицм, до того р¡вня ¡ способу життя, який в ый склав-ся, з метою найкращого використання сильних ¡ подолання слабких сторЫ свого нац¡онального спадку, визначають модель соцвльно-економнного розвитку. На наш погляд, саме теори та модел¡ державного регулювання економ¡ки, вивчення Ух ¡нструментарю та методологи, дозволяють дослщити про-блеми, загрози та перспективи розвитку нацюнальних еко-номк, визначити оптимальну, в¡дпов¡дну традиц¡ям, культура наявним ресурсам та запитам модель економнноУ пол¡тики.

Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Теоре-тичн¡ та прикладн¡ аспекти державного регулювання в краУнах з розвинутою економкою та краУнах, що розвиваються, широко висвгглюються в роботах як класиюв економнноУ науки В. Ойкена (неол^еральна концепц¡я) [5], М. Фрщмена (моне-таристський п¡дх¡д) [1], Е. Остром (неоЫституцюналвм) [2], так ¡ сучасних економ¡ст¡в С. Козловського (вивчення економнноУ пол¡тики як базового чинника розвитку економнних систем) [4], Ю. Шпака (анал¡з впливу економнноУ полггики на становлення ¡ розвиток галузевих ринюв) [7], О. Шнипка (модифЬ кац¡я економ¡чноУ пол¡тики в умовах глобалваци) [6] та ¡нших. Проте досл¡дження характеру взаемозв'язку мж економ¡чною пол¡тикою та нац¡ональною моделлю соцвльно-економнного розвитку поки що не знайшло достатнього висв¡тлення в нау-ков¡й л¡тератур¡, хоча проведення економнноУ полггики, вщпо-вщноУ не лише вимогам часу, а й нацюнальый специфщ кон-кретних сусп¡льств сприяе, на наш погляд, УУ перетворенню на потужний фактор зростання.

Мета статт'1. Дослщження взаемозв'язку мж теор¡ями економ¡чноУ пол¡тики та нацюнальними моделями соц^ль-но-економ¡чного розвитку.

Виклад основного матерюлу. Економнна пол ¡тика як «комплекс економнних цтей ¡ заход¡в держави ¡ уряду, яю за-безпечують вир¡шення довготерм¡нових (стратегнних) та ко-роткотерм¡нових (тактичних) завдань розвитку економнноУ системи вщповщно до ¡нтересв краУни ¡ вт¡люeться в еконо-м¡чн¡й програм¡» [4, с. 435] грае визначальну роль у форму-ваны нац¡ональноi' модел¡ соцвльно-економнного розвитку.

Безумовно, економ1чна пол1тика сама по co6i е результатом ¡сторичного, coцioкультурнoгo, екoнoмiчнoгo становлення та розвитку держави, але на даному цив^зац^ному етапi во-на перетворилась на провщний чинник характеру та динамЬ ки coцiальнo-екoнoмiчних транcфoрмацiй у будь-яюй краíнi. Незважаючи на те, що сучасы екoнoмiчнi мoделi не порушу-ють основ приватнoí влаcнocтi, вони е рiзнoманiттям варiа-цiй змшано'У екoнoмiки в межах коливань мiж чистим ринком (вiльним вiд державного впливу) та чистою плановою еконо-мкою (позбавлено'' навiть мiнiмальних ознак конкурентности

Теоретичною базою сучасних пiдхoдiв до регулювання еконо-мiки е переважно кейнciанcька, монетаристська, неoлiберальна, неокласична, неoiнcтитуцioнальна кoнцепцií. Жодна кра'на не реалiзуe яку-небудь кoнцепцiю в абсолютному вигляд - еконо-мiчна пoлiтика е мiкcoм рiзних кoнцепцiй, який визначаеться на-цioнальними особливостями кра'н, coцiумiв, cуcпiльcтв.

Державне регулювання за Кейнсом пюля Друго'' cвiтoвoí вЬ йни розглядали як неoбхiднicть втручання держави у функцЬ онування ринку, особливо в кризoвi перioди, проте з остан-ньо' третини XX столггтя цiллю держави визнана не корещя ринкового механiзму, а створення умов його втьного функ-цюнування та забезпечення кoнкуренцií. Bихiд з кризи, зрос-тання oбcягiв виробництва та рiвня зайнятocтi мають стиму-люватися за допомогою держави зниженням облково'У ставки кoмерцiйних банкiв (вщсотка), державними замовленнями з метою пщвищення сукупного платоспроможного попиту. Крiм того, держава бере на себе со^альы функци, виступаючи в рoлi компенсаторного мехаызму «прoвалiв ринку».

Кейнciанcький пщхщ став одним з базових у формуваны екoнoмiчнoí пoлiтики США та Велико' Британи наряду з монетаризмом. Суттева вiдмiннicть iнcтрументарiю реалiза-цií екoнoмiчнoí пoлiтики в кожый з цих шкiл вiдпoвiдаe по-лiтичнiй oрieнтацií прoвiдних партiй - перебування при владi демoкратiв в США (або лiбералiв у Британи) активiзуe використання кейнciанcьких метoдiв державного регулювання екoнoмiки (зростання державних витрат на розвиток со^ально'У сфери, пщтримка малозабезпечених верств на-селення, надання пiльг певним галузям економки з метою стимулювання сукупного попиту); перемога на виборах аме-риканських республкан^в або англiйcьких кoнcерватoрiв означае переважання монетаристських захoдiв в екoнoмiч-нiй пoлiтицi (зменшення податюв на кoрпoрацií i особистих прибуткових податюв, обмеження урядових витрат шляхом скорочення со^альних програм, проведення жорстко'У гро-шово-кредитно' пoлiтики з метою подолання ¡нфляцп, дере-гулювання пщприемницько'У дiяльнocтi).

Такий тип екoнoмiчнoí пoлiтики визначив i модель coцi-альнo-екoнoмiчнoгo розвитку - лiберальну або приват-но-корпоративну, яка реалiзуeтьcя не лише в США та Ве-лиюй Британií, але й в Нщерландах, 1рландУУ, Нoвiй ЗеландУУ. Основними и характеристиками е пoмiтне дoмiнування при-

Формування ринкових в1дносин в УкраУни №6 (181)/2016

7

вaтнoï влacнocтi; зaкoнoдaвче зaбезпечення мaкcимaль-нoï cвoбoди cyб'eктiв pинкy; oбмеженicть cфеpи деpжaвнoгo pегyлювaння пpoведенням мaкpoекoнoмiчнoï пoлiтики; вщ-нocнo невеликa чacткa деpжбюджетy y BBП тa питoмa вa-ra деpжaвниx iнвеcтицiй i виплaт coцiaльнoгo зaбезпечення y cтpyктypi деpжaвниx видaткiв; зaкoнoдaвче зaбезпечення мaкcимaльнoï дiï пpинципiв кoнкypенцiï тa пiдпpиeмництвa; виcoкий piвень coцiaльнoï дифеpенцiaцiï.

Bиcoкий piвень тa якicть iнcтитyцioнaлiзaцiï екoнoмiк нa-ведениx ^afa зaбезпечye пiдвищенy вiднocнo ^ix^x мoде-лей ефективнicть pинкoвиx меxaнiзмi кoopдинaцiï дiяльнocтi вcix cyб'eктiв екoнoмiчнoï cиcтеми, виcoкий piвень ган^ен-тocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки (тaк, C0A e лiдеpa-ми y cфеpi HT^ екcпopтi нayкoмicткoï пpoдyкцiï, iнвеcтицiяx в o^bry, нayкoвi дocлiдження, теxнoлoгiчнi poзpoбки), зaбез-печення пpийнятнoгo piвня життя нaвiть мaлoзaбезпечениx веpcтв нacелення зa paxyнoк пеpеpoзпoдiлy чacтки нaцio-нaльнoгo дoxoдy тa фicкaльнoï пoлiтики.

Ocнoвoпoлoжнa тезa неoлiбеpaльнoï ганцепци - Ыдивщу-aльнa cвoбoдa чеpез yкpiплення тa cтимyлювaння пpивaтнoï влacнocтi нa зacoби виpoбництвa, визнaчили ocнoвнi елемен-ти екoнoмiчнoï пoлiтики: невтpyчaння деpжaви в екoнoмiчний меxaнiзм pинкy, пocлiдoвне дoтpимaння пpинципiв ган^ен^ нoгo pинкoвoгo пopядкy тa зaпoбiгaння виникненню oлiгoпoлiй тa мoнoпoлiй, cтaбiльнa гpoшoвa пoлiтикa, втьне цiнoyтвopен-ня, дocтyпнicть тa вщфиткть pинкiв, cвoбoдa yклaдaння yгoд, пoвнa вiдпoвiдaльнicть екoнoмiчниx aгентiв зa пpийнятi ними екoнoмiчнi piшення, лiквiдaцiя негaтивниx coцiaльниx нacлiдкiв фyнкцioнyвaння pинкy. TO6to oб'eктoм деpжaвнoгo втpyчaн-ня неoлiбеpaлiзм визнaчив пеpевaжнo iнcтитyцioнaльнi ocнoви кoнкypенцiï, цiнoyтвopення тa poзпoдiлy дoxoдiв; деpжaвa мae не пpocтo пiдтpимyвaти, aле й фopмyвaти yмoви, неoбxiднi для фyнкцioнyвaння pинкy тa пiдпpиeмництвa. Eкoнoмiкa poзглядa-eтьcя ним як piвнoвaжнa тa вiднocнo гapмoнiйнa cиcтемa, |щ| зaбезпечye cycпiльний дoбpoбyт, a будь-яке втpyчaння в дiю pинкoвиx ^л зaвдae величезнoï шкoди.

Tеopетики неoлiбеpaлiзмy ввaжaють (нa вiдмiнy вiд неo-клacикiв], щo не мoжнa пoклaдaтиcя нa cпoнтaннicть pин-кoвиx меxaнiзмiв в пеpioд виникнення pинкoвoгo гocпoдap-cтвa. Ha цьoмy етaпi деpжaвa мae визнaчити «пpaвилa гpи» для pинкoвиx cyб'eктiв, зaкoнoдaвчy бaзy, iнcтитyцioнaльнy cтpyктypy. Cyчacниx лiбеpaлiв oб'eднye cпiльнicть метoдoлo-riï, a не кoнцептyaльнi пoлoження: oднi з ниx дoтpимyютьcя пpaвиx пoглядiв (пpoпaгaндa aбcoлютнoï cвoбoди); iншi - лЬ виx (визнaння неoбxiднocтi yчacтi деpжaви в екoнoмiцi). ^o-те вci неoлiбеpaли y poзyмiннi cycпiльнoгo poзвиткy cтoять нa пoзицiяx евoлюцioнiзмy, вci неoлiбеpaли пpидiляють пеpшo-чеpгoве знaчення пoведiнцi oкpемoï людини, фipми, piix^-ням, !o пpиймaютьcя нa мiкpopiвнi.

Pеaлiзaцiя неoлiбеpaльнoï мoделi екoнoмiчнoï пoлiтики aco-цiюeтьcя iз coцiaльнo-opieнтoвaнoю мoделлю екoнoмiчнo-no poзвиткy кoнтинентaльнoï 6вpoпи в ц^му, тa Hiмеччини зoкpемa. «Змiшaнa екoнoмiкa», в якiй дocтaтньo виcoкa вa-гa деpжaвнoï влacнocтi; здiйcнення мaкpoекoнoмiчнoгo pе-гyлювaння не тiльки зacoбaми кpедитнo-гpoшoвoï i пoдaт-кoвo-бюджетнoï пoлiтики, aле й чеpез iншi cфеpи екoнoмiки (cтpyктypнa, iнвеcтицiйнa пoлiтикa] i тpyдoвиx вiднocин ^егу-лювaння зaйнятocтi), пiдтpимкa деpжaвними opгaнaми ган-

кypентниx вiднocин в екoнoмiцi, щo зaбезпечyeтьcя зacoбaми cтpyктypнoï пoлiтики i пiдтpимкoю мaлoгo i cеpедньoгo бiзнеcy, вимга дoля деpжбюджетy y BBП («деpжaвнa дoбpoбyтy»], ви-coкий piвень oпoдaткyвaння пpивaтнoгo cектopy i нacелення зi знaчними дoxoдaми, poзвиненa cиcтемa coцiaльнoï пiдтpимки нacелення зa пpoвiднoï poлi в нiй деpжaви, видaтки ягата пo цiй лн cклaдaють знaчнy чacтинy деpжбюджетy.

Пpoте cтpoгий aнaлiз неoлiбеpaльнoï кoнцепцiï i, нaпpи-клaд, нiмецькoï нaцioнaльнoï мoделi дoзвoляe пoмiтити, щo coцiaльнo-opieнтoвaнa мoдель екoнoмiчнoгo poзвиткy не-piдкo cyпеpечить неoлiбеpaльнiй мoделi екoнoмiчнoï пoлiти-ки. Coцiaльне pинкoве гocпoдapcтвo не зoвciм piзнoвид неo-лiбеpaлiзмy, функци coцiaльнoгo pинкoвoгo гocпoдapcтвa не вклaдaютьcя в меxaнicтичнi пpaвилa кoнкypенцiï. Coцiaль-нo opieнтoвaнa екoнoмiкa rpyнтyeтьcя нa бaзoвиx цiннocтяx деpжaви тa cycпiльcтвa, вoнa не е виключнo теopieю кoнкy-pенцiï, це, crapi!^ фiлocoфcькa, coцiaльнo-екoнoмiчнa кoн-цеп^я, щo oбrpyнтoвye тa зaбезпечye ефективну кoopдинa-цiю мiж вciмa cyб'eктaми екoнoмiки, мiж cфеpaми життя, !o пpедcтaвленi pинкoм, деpжaвoю, coцiaльними гpyпaми.

Toбтo пpaктичнa pеaлiзaцiя неoлiбеpaльнoï ганцепци вiдpiз-няeтьcя вiд не1 пеpедyciм кpaйньoï coцiaлiзaцieю, щo вiдпoвi-дae пpинципy «coцiaльнoï кoмпенcaцiï» зapaди «coцiaльнoгo миpy» в cycпiльcтвi, aтмocфеpи cпiвpoбiтництвa тa взaeмo-дoпoмoги. Ocнoвними iнcтpyментaми виcтyпaють вже згaдaнi пpoгpеcивнa cиcтемa oпoдaткyвaння, щo дoзвoлить cкopoти-ти poзpив мiж виcoкими тa низькими дoxoдaми; бюджетнi дo-тaцiï мaлoзaбезпечениx веpcтв нacелення, щoб зaбезпечити пpийнятний piвень життя; cтвopення poзвинyтoï ™стеми coцi-aльнoгo cтpaxyвaння тa coцiaльнoï iнфpacтpyктypи.

Пpиxильники кoнцепцiï coцiaльнoгo pинкoвoгo гocпoдap-cтвa, не aбcoлютизyючи poль деpжaви, визнaючи í'í «пpoвa-ли» тa «пpoвaли pинкy», виcтyпaють зa cпiвicнyвaння pин-ку тa деpжaви в неpoзpивнiй eднocтi, де pинoк зaбезпечye екoнoмiчнy ефективнicть, a деpжaвa пiдтpимye ocнoви йoгo ефективнocтi тa кoнкypентocпpoмoжнocтi. Biдпoвiднo, co-цiaльнa пoлiтикa coцiaльнoï деpжaви - фopмyвaння екoнo-мiчнoгo cеpедoвищa, щo cпpияe aктивiзaцiï кoжнoгo членa cycпiльcтвa тa гapaнтye кoжнoмy дocтaтнiй дoxiд тa впев-ненicть в зaвтpaшньoмy днi (пpичoмy aбcoлютизaцiя пpин-ципу oбoв'язкoвoгo зaбезпечення зacoбaми icнyвaння мaкcимaльнoï кiлькocтi гpoмaдян лише пocлaбить ocнoви кoнкypентнocтi, cпpиятиме зaгocтpенню пpoблем зaйнятoc-тi тa негaтивнo вiдoбpaзитьcя нa вcезaгaльнoмy дoбpoбyтi).

Гoлoвний iдеoлoг неoлiбеpaльнoï мoделi екoнoмiчнoï пo-лiтики B. Oйкен вiдмiчaв, щo не вapтo poзглядaти coцiaльнy пoлiтикy як безкoштoвний дoдaтoк дo вcieï iншoï екoнoмiчнoï пoлiтики, o«^™ немae нiчoгo, щo не бyлo б вaжливим в co-цiaльнoмy плaнi: бyдь-якi зaxoди екoнoмiчнoï пoлiтики oднo-чacнo (пpямo чи oпocеpедкoвaнo) мaють зa coбoю coцiaльнi нacлiдки тa мaють coцiaльне знaчення. ^му дуже вaжли-вo пеpшoю чеpгoю пpидiляти yвaгy фopмyвaнню зaгaльнoгo пopядкy, який зaпoбiгaв би виникненню coцiaльниx пpoблем. Bиpiшyвaти ж coцiaльнi пpoблеми мoжнa лише в ефективнiй екoнoмiцi, ocкiльки cпoживaти мoжнa лише те, !o виpoбле-нo: «Якщo в paмкax cтвopенoгo тoгo чи ^ix^o пopядкy люди гoлoдyють, тo це не е виpiшенням пpoблеми ы cпpaведливo-гo poзпoдiлy, нi безпеки, ы якoï-небyдь iншoï фopми пpoявy

8 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami №6 (181)/2016

coцiaльнoгo питaння. Boнa не бyде виpiшенa i в тому випaд-ку, якщ^ cпpoбyвaти зpoбити цей вплив негaтивнoгo пopядкy пpийнятним шляxoм етичнoгo пpикpaшaння йoгo i шиpoкoï aпеляцiï дo cпiльниx iнтеpеciв вcix людей» [5, c. 4O5].

Ha пpaктицi екoнoмiчнa пoлiтикa в Hiмеччинi, щo зaбезпе-чилa виcoкi темпи зpocтaння, мaлa тaкi pиcи:

- ocoбливa poль деpжaви. B ocнoвi гocпoдapcькoí' ^стеми - вiльнa pинкoвa екoнoмiкa, кoнкypентний pинoк. Eкoнoмiч-ний пopядoк caмocтiйнo не вcтaнoвлюeтьcя, йoгo мae вcтa-нoвити деpжaвa - зaтвеpдити пpaвилa пoведiнки тa aктивнo пpoвoдити ïx в життя, a не зaймaтиcя гocпoдapcькo-виpoб-ничoï дiяльнicтю;

- poзpoбкa тa пpoведення cпецифiчнoí' деpжaвнoï co^-aльнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï нa вcтaнoвлення екoнoмiч-нoгo, coцiaльнoгo, пoлiтичнoгo пopядкy, ocкiльки вoни тicнo взaeмoпoв'язaнi тa взaeмoпеpеплетенi. Ïo мipi poзвиткy co-цiaльнa пoлiтикa виcyвaлa пpoблеми зaбезпечення зaйня-тocтi, пoдoлaння pегioнaльниx вiдмiннocтi в piвняx дoxoдiв, бiль пoвнoï coцiaльнoï зaбезпеченocтi, вдocкoнaлення фopм yчacтi poбiтникiв в yпpaвлiннi пiдпpиeмcтвoм;

- пеpетвopення кoнкypенцiï нa фaктop ^стеми пopядкy. Для цьoгo неoбxiднi бopoтьбa з мoнoпoлiзмoм, cпpияння мa-лoмy тa cеpедньoмy пiдпpиeмництвy, cтвopення для кoжнoï людини yмoв для пoяви здiбнocтей тa пpиxoвaниx мoжли-вocтей. Koнкypенцiя зaбезпечye екoнoмiчний пpoгpеc, зpoc-тaння пpoдyктивнocтi, е iнcтpyментoм зaбезпечення caмo-cтiйнocтi гocпoдapювaння.

Pезyльтaтoм pеaлiзaцiï неoлiбеpaльнoï ганцепци тa co-цiaл-opieнтoвaнoï мoделi екoнoмiчнoгo poзвиткy е пoтyж-нa екoнoмiкa (тaк, Hiмеччинa е aбcoлютним лiдеpoм cеpед eвpoпейcькиx кpaí'н тa oдним з ключoвиx cyб'eктiв глoбaль-нoï екoнoмiки], виcoкий piвень poзвиткy людcькoгo кaпiтaлy, poзвинyтa coцiaльнa cиcтемa, вiднocнa coцiaльнa piвнicть.

Hеoiнcтитyцioнaльний пiдxiд в екoнoмiчнiй пoлiтицi пеpед-бaчae вpaxyвaння cклaднoгo взaeмoзв'язкy мiж пpaвoвим ycтpoeм cycпiльcтвa тa ефективнютю екoнoмiчнoгo меxaнiз-му - якщщэ тpaнcaкцiйнi витpaти низькi, тo екoнoмiчний poз-витoк зaвжди буде мaти oптимaльнy тpaeктopiю незaлежнo вiд нaявнoгo нaбopy iнcтитyтiв. Звiдcи випливae, |щэ будь-яке cycпiльcтвo пpиpечене нa пpoцвiтaння, ocкiльки теxнiчний пpoгpеc тa нaгpoмaдження фiзичнoгo тa людcькoгo кaпiтaлy мaють aвтoмaтичнo зaбезпечyвaти екoнoмiчне зpocтaння.

У cвoeмy aнaлiзi екoнoмiчнoí' ^стеми як чacтини co^-aльнoï aбo кyльтypнoï cиcтеми, щo пocтiйнo poзвивaeтьcя, неoiнcтитyцioнaльнa кoнцепцiя близькa дo кейнciaнcтвa -деpжaвa е пpoвiднoю cилoю coцiaльнo-екoнoмiчниx тpaнc-фopмaцiй в cycпiльcтвi, aле нa вiдмiнy вiд ^ix^x нayкoвиx шкiл, неoiнcтитyцioнaлiзм poзpoбив шляxи тa метoди тpaнc-фopмaцiï pинкoвoï cиcтеми в «нoвy iндycтpiaльнy деpжaвy». Як метoд cтимyлювaння екoнoмiчнoгo зpocтaння зaпpoпo-нoвaнi деpжaвне пpoгpaмyвaння тa iндикaтивне плaнyвaн-ня в yмoвax бypxливиx змiн пiд впливoм нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpеcy. «Узгoджене гocпoдapcтвo» пеpедбaчae дoбpo-вiльнy згoдy вcix зaцiкaвлениx cyб'eктiв y виpiшеннi зaвдaнь, зaзнaчениx в iндикaтивнoмy плaнi.

Пpaктичнa pеaлiзaцiя щей неoiнcтитyцioнaльнoí' шкoли в кoжнiй ^ami вiдpiзнялacя певнoю cвoepiднicтю, якa вiдoбpa-жaлa ocoбливocтi icтopичниx, coцiaльнo-екoнoмiчниx, куль-

тypниx тa iншиx yмoв ^eï кpaïни. Taк, ^aí^ Cкaндинaвiï xa-paктеpизyютьcя гpaничнoю coцiaлiзaцieю, знaчнoю poллю деpжaвнoгo cектopy, в cтpyктypi яга^ пеpевaжaють oб'eкти coцiaльнoгo пpизнaчення, дoмiнyвaнням y деpжaвниx видaт-кax витpaт нa coцiaльнy cфеpy, pегyлювaнням тpyдoвиx вщ-нocин не нa piвнi пiдпpиeмcтв i гaлyзей, a нa нaцioнaльнo-му piвнi, aктивнoю деpжaвнoю пoлiтикoю пo мiнiмiзaцiï piвня безpoбiття тa дифеpенцiaцiï нacелення зa piвнем дoxoдiв.

Hеoклacичнa теopiя y визнaченнi цiлей, метoдiв тa ^CTpy-мен^в екoнoмiчнoï пoлiтики деpжaви нaгoлoшye нa aвтoмa-тизмi pегyлювaння pинкoвoí' ^стеми, де дoмiнyють cyдження пpo те, екoнoмiчнi кpизи aбo взaгaлi немoжливi в yмoвax кaпiтaлicтичнoï екoнoмiки, aбo мaють випaдкoвий xapaктеp, i щщэ cиcтемa вiльнoï кoнкypенцiï здaтнa caмocтiйнo ïx дoлaти. Hеoклacичний ^нтез як нaпpям зaxiднoí' екoнoмiчнoï нayки е cпpoбoю пoeднaти в зaгaльнy теopiю кoнцепцiï цiнoyтвopен-ня, poзпoдiлy дoxoдy тa кейнciaнcькy кoнцепцiю мaкpoекoнo-мiчнoï piвнoвaги тa зpocтaння нaцioнaльнoгo дoxoдy.

Пpиxильники неoклacичнoгo пiдxoдy нaгoлoшyвaли нa ca-мopегyлюючiй функци pинкoвoï екoнoмiки, якa чеpез вть-ну кoнкypенцiю пpизвoдить дo cycпiльнoгo дoбpoбyтy. Бга-нoмiчне пpoцвiтaння cycпiльcтвa пoв'язyвaлocь iз зaxиcтoм пpивaтнoï влacнocтi тa вдocкoнaленням меxaнiзмy цiн, cтвo-pенням дoдaткoвoï cиcтеми зaxoдiв, cпpямoвaниx нa пщви-щення кoнкypентocпpoмoжнocтi pинкoвoï екoнoмiки: ефек-тивнa фicкaльнa пoлiтикa (втpyчaння деpжaви нa мiкpo- тa мaкpopiвняx в кopектyвaння piвня дoxoдiв piзниx веpcтв нa-cелення, кoopдинaцiю тa pегyлювaння iнвеcтицiйнoï пoлiти-ки, фopмyвaння пpoгpеcивнoï гaлyзевoï cтpyктypи]; poзпoдiл тa ефективне викopиcтaння pеcypciв.

Tеopетичне пщфунтя пaтеpнaлicтcькoï (pегyльoвaнo-кop-пopaтивнoï] мoделi coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy (Япo-нiя, Пiвденнa Kopея, Taйвaнь, Ciнгaпyp] фopмyють з oднoгo бoкy, iдеï неoклacикiв, з Ы|±юпэ - cпецифiчний coцioкyльтyp-ний тa ментaльний пpoфiль циx кpaïн: знaчнo cyттeвiшy нiж в iншиx ^ai^ax poль деpжaви в pегyлювaннi екoнoмiчниx пpoцеciв пpи невеликiй чacтинi деpжaвнoï влacнocтi; пеpе-плетiння кaпiтaлy бaнкiвcькиx i пpoмиcлoвиx кoмпaнiй чеpез взaeмне вoлoдiння aкцiями пpи вкpaй незнaчнiй iндивiдyaль-нiй влacнocтi нa a^ií; oб'eднaння великиx кoмпaнiй з мaли-ми i cеpеднiми; безyмoвний пpiopитет iнтеpеciв нaцiï, кoмпa-нГ1 i виpoбничoï гpyпи нaд iнтеpеcaми ocoбиcтocтi; екcпopтнa opieнтaцiя нaцioнaльнoí' екoнoмiки; Ыдигативне плaнyвaння, яке в yмoвax ментaльнoï cпецифiки (вкaзiвки вищиx пoca-дoвцiв е oбoв'язкoвими для викoнaння кopпopaцiями) мaй-же пеpетвopюeтьcя нa диpективне (тaк, китaйcькi pефopми екoнoмiки зaвжди пpoвoдятьcя пiд гacлoм - «Лiбеpaлiзaцiя екoнoмiки зa нaявнocтi пoлiтичнoгo кoнтpoлю»).

Bиcнoвки

Haцioнaльнi мoделi coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy вiд-piзняютьcя oднa вiд oднoí' не лише cтpyктypoю влacнocтi, co-цiaльнoю пoлiтикoю, yчacтю деpжaви y пеpеpoзпoдiльчиx пpoцеcax, межaми деpжaвнoí' yчacтi в екoнoмiцi, cиcтемaми мoтивaцiï, кpитеpiями ефективнocтi, метoдaми деpжaвнoгo pегyлювaння, aле й coцioкyльтypними ocoбливocтями, якi е pезyльтaтoм icтopичнoгo, кyльтypнoгo, екoнoмiчнoгo poзви-тку дaнoí' кpaí'ни. Безyмoвним тpендoм ocтaннix деcятилiть е

Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №6 (181)/2016

g

cпецифiчна диверсифка^я рис рУзних моделей екoнoмiчнoí полУтики з метою адаптаци до мЫливих технолопчних, цивЬ лУзацмних, глобальних змЫ.

У виборУ вiтчизнянoí моделУ i екoнoмiчнoí полУтики, i соцУаль-но-економУчного розвитку необхщно враховувати вщсушсть абcoлютнoí ¡дентичност досвщу - не ¡снуе краТни, соцУально-економУчн особливост яш абсолютно збУгались би з укра^-ськими, тому прямого переносу досвщу бути не може. Проте поеднання джерел i методУв досягнення cучаcнoí соцУально-екoнoмiчнoí ефективност дае можпивють оцЫювати перспек-тиви використання значного досвщу ¡нших кра^ для пщвищен-ня ефективност соцУально-економУчного розвитку Укради.

Список використаних джерел

1. Friedman М. Capitalism and Freedom: Fortieth Anniversary. -University Of Chicago Press; 40 Anv edition, 2002.

2. Ostrom E. Understanding Institutional Diversity. - Princeton University Press, 2005.

3. EKOHOMiHHa eHqèKëoneflin: y Tpbox TOMax. T. 1/ PeflKOë.: ...C.B. Mo-HepHèé (Bifln. pefl.) Ta iH. - K.: BèflaBHMHMé qemp «AKafleMiH», 2000.

4. K03ë0BCbKèé C. EKOHOMiHHa noëiTèKa hk 6a3OBèé eëeMeHT Mexa-Hi3My ynpaBëiHHH HèHHMKaMè pO3BMTKy cyHacHèx eKOHOMiHHèx CMCTeM // AêTyaëbHi npOBëeMè eKOHOMiêè = Actual problems of economics. -2010. - №1. - C. 13-20.

5. OéKeH B. OcHOBHbie npMHqwnbi SKOHOMèHecKOé nOëèTMKè. - M.: ÏpOrpecc, 1995.

6. 0HènKO O. ÊOHKypeHTOcnpOMOœHicTb yKpaïHè b yMOBax rëO6aëi-çaqiï [TeKcT]: [MOHOrpa^in]. - K.: fly «Ih-t eKOH. Ta npOrHOçyBaHHH HA-Hy», 2009.

7. 0naK ro. EKOHOMiHHa nOëiTèêa flepœaBè b pOçpiçi flepœaBHOrO pe-ryëroBaHHH arpapHOrO ceKTOpa HaqiOHaëbHOï eKOHOMiêè // iHBecTMqiï: npaKTèêa Ta flOcBifl. - 2010. - №23. - C. 96-98.

10 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №6 (181)/2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.