CC BY
39
УДК 636.612.017:636.2
Данко Г.В., астрантка © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ПРОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1КАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВ1 РОЗТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1 13 ЗАСОБАМИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ Л1КУВАНН1
ТВАРИН З РАНАМИ
У статт1 описуються пор1еняльт дослгдження еплиеу лжарських препарат1е ( мазь розторопш1, календули, "Ведтол") рослинного походження на ефектиетсть загоення рани, знеболюеальний та протизапальний еплие. Зроблено еисноеки про еисоку ефектиетсть дослгджуеаног нами емульсИ е пор1енянШ з ¡ншими препаратами рослинного походження та препаратами тших груп як1 еикористоеуються у еетеринартй дерматолог1чтй практищ.
Ключо^^ слова: препарати рослинного походження, емульсп, маз1, ол1я плодге розторопш1 плямистог, загоення ран,
Вступ. Проблема л^вання ран, не дивлячись на велику кшьюсть препараив та методiв, що пропонуе сучасна фармацевтична галузь, залишаеться актуальною, особливо у ветеринарнш медицина В бшьшост випадюв при л^ванш тварин з ранами перевагу надають мюцевш терапп. Слвд сказати, що ефективнiсть запропоновано! терапп залежить не тiльки вщ правильного вибору лiкарського засобу, але i вiд форми, в якш И застосовують. На рiзних стадiях раневого процесу використовують не одинаковi лiкарськi засоби. Для лiкування тварин з ранами особливо в першш фаз^ широко застосовують протизапальнi лшарсью препарати, якi подiляються на двi групи: стерощш та нестерощш засоби. Не стерощш протизапальнi препарати, до яких в першу чергу належать похщш трозолону, iндометацин, здiйснюють л^вальну i профiлактичну дiю при гострому та хронiчному запаленнi. 1х дiя проявляеться в зменшеннi ексудацп, гальмуванш пролiферацil тканин, нормалiзаци бiохiмiчних показниюв кровi, знеболюваннi та зниженнi температури. Одним iз недолiкiв цих засобiв е !х висока токсичнiсть, яка найменше виражена у анальгiну i найбiльше у iндометацину [ 4, 10 ]. Стерощш протизапальш засоби е аналогами глюкокортиковдв. Частiше за все застосовують фторпохщш оксистеровдв: дексаметазон, триамцинолон, флуметазон, синафлан i шшь Вони здiйснюють протизапальну дiю при гострому та хрошчному запаленнi i за силою антиексудативно1 дп кращi за несерощш протизапальнi засоби в декшька разiв, але не володшть анальгезуючою та жарознижувальною дiею. Тривале застосування стеро1дних протизапальних засобiв супроводжуеться великою
© Науковий кер1вник, д.в.н., проф. Гунчак В.М. Данко Г.В., 2010
48
кшьюстю небажаних побiчних ефекпв, включаючи серйозш порушення гормонального фону в органiзмi [ 4, 10 ].
Для л^вання ран можливе застосування протимiкробних препаратiв, зокрема, антибютиюв. З цieю метою широко застосовують мазi, що мiстять левомщетин, левомiколь, левометоксин, еритромiцин, полiмiксин, гентамщин i сентамiцин. Недолiком антибютикотерапп е алергiзацiя органiзму, розвиток стшко1 ранево! мiкрофлори, дисбактерiоз та iншi побiчнi явища [ 4, 10 ].
В останш роки при л^ванш ран стали широко використовувати препарати ферментiв: протеаз, трипсину, хемотрипсину, амшокислот i iншi. Однак препарати ще! групи ефективнiшi в першiй фазi раневого процесу та можуть яюсно використовуватися лишень у комплексi з шшими ранозагоювальними препаратами [ 4, 10 ].
Добра ранозагоювальна та протизапальна дiя проявляеться при використаннi лшарських препаратiв рослинного походження. З щею метою використовують мазi каланхое, ак алое, облiпiхову олiю, екстракти звiробою, календули, ефiрнi оли сосни, яловцю, рути. Як правило, це лшарсью препарати рослинного походження, що мютять в своему складi полiфенольний комплекс, представлений в першу чергу, флавоно!дними сполуками, а також жиро- та водорозчинними в^амшами.
Для вказаних ф^опрепараив характерними е поеднання виражено! фармаколопчно! ди з мiнiмальним негативним впливом на органiзм, так як будучи продуктами природного походження вони легко ним засвоюються [5].
Серед перерахованих дерматолопчних лшарських засобiв слiд вщзначити: мазь календули, що володiе вираженою протизапальною та ранозагоювальною дiею. Однак, серед И недолив е вщсутшсть болезаспокшливо1 ди.
Серед рослин, що зараз е актуальними, слiд вщзначити рослину родини айстрових (Л81егаоеае) Розторопшу плямисту (8ПуЬиш шапаииш (Ь.) ОаейИ) шрот яко! використовують для виготовлення гепатопротекторних препаратiв. До того ж препараив пщтримуючо1 терапп при застосуванш хiмiотерапil за розвитку онкологiчних захворювань, а олш для загоення дрiбних уражень шкiри, як протиопiковий зааб, включають в комплексну терапiю дерматиив та нейродермiтiв [ 6, 7, 8, 9 ].
Даш л^ературш [ 8, 9, 11, 14 ] та проведет нами дослщження вказують на те, що екстракти та олiя з плодiв розторопшi плямисто1 е нетоксичнi та володшть вираженою антигiпоксичною, ранозагоювальною, протизапальною та деякою анальгезуючою активнiстю [ 6, 8, 12, 14 ]. Однак лжарсью форми на основi екстракту чи олп розторопшi плямисто1 для ветеринарно1 дерматолопчно1 практики ще не розроблеш, що i становить актуальшсть проведених дослiджень.
Мета досл1джень - провести порiвняльне дослiдження препарату на основi оли Розторопшi плямисто1 з препаратами рослинного походження та препаратами, що використовуються у ветеринарнш дерматологи при л^ванш ран у тварин.
49
Матер1али 1 методика дослвджень. Дослщження проводились на кафедрi фармакологи та токсикологи i вiварil Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно1 медицини та бютехнологш iм.С.З.Гжицького.
У дослщах використовувались клiнiчно здоровi бiлi щурi вiком 3-5 мiсяцiв, масою тша 153,5±21,3 - 198,3±19,7 г. Ус втручання та забiй тварин проводили при легкому ефiрному наркозi з дотриманням вимог "£вропейсько1 конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються в експериментальних та для наукових цшей" (Страсбург, 1985) i ухвали Першого нацiонального конгресу з бюетики ( Ки1в, 2001).
У дослвд змоделювали рiзану асептичну рану у щурiв. Для цього тваринам за легкого ефiрного наркозу на депшьованш дiлянцi шкiри стегна скальпелем робили надрiз довжиною 30мм та глибиною 5мм. Було сформовано 4 групи щурiв по 5 тварин у кожнш: 1 група - контрольна, тваринам ще1 групи не наносили жодного препарату i рана загоювалась самостiйно, 2, 3 i 4 -дослщш зi змодельованими ранами яким наносили препарати рослинного походження. Тваринам 2 групи наносили дослщний препарат на основi оли розторопшi плямисто1 ( мазь, що мiстить 20% оли розторопшi плямисто1) ; щурам 3 групи наносили мазь календули; тваринам 4 групи на рану наносили мазь "Ведшол" (дшчою речовиною е ефiрнi масла сосни ). Упродовж 10 дiб проводили плашметрш ран, оцiнювали стан запально1 реакци та визначали швидкiсть !х загоювання .
Паралельно проводили оцiнку мюцево1 та загально1 знеболювально1 ди шляхом реестраци латентного перiоду вiдсмикування хвоста щурiв при термiчному подразненнi [13].
Першш групi щурiв (4 тварини) на поверхню хвоста наносили вазелш. Другш групi щурiв (4 тварини) наносили мазь, що мютить 20% оли розторопшг Третiй групi наносили мазь календули. Четвертш групi (4 тварини) мазь "Ведшол". Шсля нанесення мазей через кожш 20 хв до хвоста щурiв пiдносили металеву пластинку, нагрiту до температури 80°С i визначали час вiдсмикування хвоста вщ пластинки (латентний перiод на термiчний подразник).
Результати дослщжень. Клiнiчнi симптоми: тварини, яким було проведено хiрургiчне втручання були дещо пригшчеш, старались менше рухатись, займали таке положення в якому рана менше травмувалась, часто вилизували рану, пили багато води, середня температура тiла була в межах норми i не перевищувала 38, 4°С.
Площа рiзаних асептичних ран у щурiв становила 160-165 мм2 тд час обстеження виявленi ексудацiя серозного характеру, шфшьтращя, набряк i гiперемiя кра1в.
З даних таблицi 1 усi препарати яю ми дослiджували е ефективш при лiкуваннi тварин з ранами. Мазь "Розторопша", що застосовувалась для дослщжень за ефективнiстю була кращою за мазь календули, гранулящя спостер^алась у тварин друго1 групи на 5 добу, тодi як у тварин третьо1 групи лише на 6-7, тварини змодельоваш рани яких ми змазували мазю "Ведiнол" гранулящя спостер^алась на 5-6 добу.
50
Таблиця 1.
Динамика переб^у раневого процесу при застосуванш препарате _рослиного походження_
Площа загоення рани в1д загально!' (%)
Дослщт групи тварин Доба
2 4 6 8 10
Змодельоваш рани без Група 1 0 5,4 25,4 53,1 73,3
л1кування
Дослщна мазь "Розторопша" Група 2 2,5 11,6 38,3 69,3 96,4
Мазь Календули ГрупаЗ 2,1 10,4 36,5 67,3 94,8
Мазь "Ведшол" Група 4 2,7 10,3 39,7 70,3 95,7
Переважно раневi процеси супроводжуються больовою реакщею. Мазевi основи, що входять до складу мазей i мають виражену гiперосмолярну дiю, за умов вказано! патологи також посилюють больову реакцш. Саме тому в мазi призначенi для лiкування ран додають анестезуючi препарати ( анестезин, новока!н, лщока!н), що дуже часто викликають алергiчнi реакци в гiперчутливих тварин. В зв'язку з чим слщ надавати перевагу препаратам в складi яких е природнi анестетики, зокрема наявшсть дубильних речовин та флаволпнашв Розторопшi плямисто! справляють анестезуючу дш на раневий процес.
У щурiв контрольно! групи вiдсмикування хвоста вщ пластинки настало вiдразу. Латентний перюд практично дорiвнював нулю.
4,5
ш
¡с ч
О 'а. ш с
>5
X 1-X
V 1-пз с
3,5
2,5
1,5
0,5
20 40 60 80 тривалють дм (хв)
100
120
4
3
2
1
0
мазь з розторопшою плямистою мазь календули мазь "Ведонт"
У щурiв першо! групи, яким наносили емульсiю на основi оли розторопшi плямисто!, латентний перюд вщсмикування хвоста вiд гарячо!
51
пластинки протягом 20хв наставав через 1,5сек. У наступш 20-60хв латентний перюд вiдсмикування хвоста настав через 1,3 сек, через 60-100хв вш становив 1,1 сек. Через 120хв реакцiя тварин на термiчний подразник ще не вiдновилася. Тодi як мазi календули та "Ведонш" якi ми використовували для порiвняння не проявляли знеболювально! дИ.
Отже, з всього вищеописаного ми можемо зробити висновок , що мазь на основi оли з плодiв Розторопшi плямисто! завдяки оптимальному складу бюлопчно активних речовин ( флавоно!дов, дубильних речовин, жиро- та водорозчинних вiтамiнiв, ненасичених жирних кислот) позитивно впливае на загоення ран, зшмае запалення та больовi явища, запоб^ае розтрiскування раневого струпа, поряд з цим оптимальне поеднання з мазевою основою не забивае пори, вщбуваеться вiльний доступ кисню до ранево! поверхнi та обмiн теплом.
Висновок. 1. Мазь на основi Розторопшi плямисто! забезпечуе краще поеднання ранозагоювального, протизапального та знеболювального ефекту.
2. Мазь не проявляе токсично! ди, безпечна i!! можна рекомендувати застосовувати для сшьськогосподарських тварин.
3. Не мае виражено! побiчно! ди.
4. Даш дослщження е лише фрагментом дисертацшно! роботи i експериментi будуть проводитись в дальнiшому.
Л1тература
1. Аркуша А. С. К вопросу изучения консистенции мазей. В кн. "Тезисы докладов Ш съезда фармацевтов УССР".-Харьков, 1979, с. 136-137.
2. ВФС 42-816-79 "Unguentum "Calendula", Мазь "Календула".- М., 1979, с. 3.
3. Государственная фармакопея XI издания. М.: Медицина, т. 1., с. 199
4. Костюченок Б.М., Даценко Б.М., Блатун Л.А. и др. Современные принципы местного медикаментозного лечения гнойных ран. Мат. 2-й Всесоюзн. конф. "Раны и раневая инфекция".-М.- 1986, с. 128.
5. Раны и их лечение в тибетской медицине./И.О.Убашеев, В.Э.Назаров-Рыгдылон, С.М.Баторова, К.С.Лошакова. Новосибирск: Наука, 1990, с. 192.
6. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав и использование. Сем.БаЬаоеае. Л.,19., т.3., с.103.
7.Фармакогнозiя /I.A. Бобкова, Л.В. Варлахова, М.М. Маньковська. - 2-е вид., перероб. Та доп. - К.: Медицина,2010. - 512с.
8.Фитотерапия с основами клинической фармакологии / Под ред. В.Г. Кукеса. - М.:Медицина, 1999. - 192с.
9. Барнаулов О.Д., Детоксикационная фитотерапия, или Противоядные свойства лекарственных растений. - СПб.: Политехника, 2007. - 409с.
10. Саргин И.А., Нартайлаков М.А., Хусаинов Р.З. и др. Комплексное лечение гнойных ран и трофических язв в фазе воспаления // Клиническая хирургия, 1992, N 1, с. 66-67.
11. Тенцова А.И., Грецкий В.М. Современные аспекты исследования и производства мазей.-М.: Медицина, 1980, с. 190.
52
12. Кшюга О.1., Tymax B.M., Дшко T.B., Алексaндpюк О.Г./ Фapмaкокiнетикa i бiотpaнсфоpмaцiя флaволiгнaнiв pозтоpопшi плямисто^ огляд лiтеpaтypи). / Шуковий в1сник ЛНУBMтaБT 1м.. С.З.Гжицького. Т11, №2(41), Ч-2, Льв1в-2009, 124с.
13. Mетодичнi pекомендaцiï по експеpиментaльномy (докл1н1чному) вивченню лiкapських пpепapaтiв для мкцевого лiкyвaння pan /Б.M.Дaценко, aB^rc^a, T.I.Taмм тa 1н. - M.: MОЗ СРСР. 1989.- 47с.
14. Дaнко Г.B., Гyнчaк B.M. Bивчення pегенеpyючоï aктивностi олiï тa екстpaктy з плод1в Pозтоpопшi плямистоï (Silibum marianum (L) Gaertn.) Нayковий вкник ЛНУBM тa БТ 1м.С.З.Гжицького. Том 11 № 5 ( 6)., Ч 1 ст.56-58 . Л - 2009
Стаття надшшла доредакци 16.09.2010
53
