CC BY
37
следующим признакам: сфере действия (экологический риск для окружающей среды, экологический риск для предприятия); уровню (степени) влияния (низкий, средний, высокий); возможным последствиям, связанными с юридической ответственностью (риск, связанный с деятельностью предприятия; риск, связанный с участием в акционерном капитале; риск, связанный с приватизацией). Приведены основополагающие принципы обеспечения максимальной эффективности процесса управления экологическими рисками.
Ключевые слова: экологический риск, инвестиционная деятельность, инвестирование.
Novak U.P. Environmental Risks in Investing Activities
The environmental risk in investing activities is studied. The classification of environmental risk in investing is proposed on the following grounds: the sphere of influence (environmental risk to the environment; environmental risk for the enterprise); the level (degree) of influence (low, medium, high); the consequences related to legal liability (risk associated with the activity of the company; risk associated with participation in equity; risk associated with privatization). The fundamental principles to maximize the efficiency of environmental risk management are shown.
Keywords: environmental risk, investing activities, investment, environment.
УДК 615.32:58 Доц. А.Д. Поспелова, канд. с.-г. наук -
Полтавська державна аграрна академiя
М1КРОФЛОРА НАС1ННЯ РОЗТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1 (SILYBUM MARIANUM (L.) GAERTN.)
Викладено результати ф^оекспертизи насшня розторопшi плямисто! (Silybum mari-anum (L.) Gaertn.). Охарактеризовано показники якосй, стушнь шфжованосп та видовий склад патогенних мжрооргашзмгв. Визначено 7 B^iB rprfiB, як за класифжащею належать до двох класв: Deuteromycetes (види родiв Fusarium, Alternaria, Botrytis, Sordari-omycetes) та Zygomycetes (представники роду Mucor). Виявлено, що серед щентифжова-них мжромщетгв переважали гриби iз родiв Alternaria та Mucor (22 i 52 % вщповщно). Менш поширеними були гриби родiв Fusarium, Botrytis та Stachybotrys. Заспорешсть ними змшювалася вщ 1 до 7 %.
Ключовi слова: розторопша плямиста, Silybum marianum (L.) Gaertn., патогенний комплекс, фггоекспертиза, ендогенна шфекщя, екзогенна шфекщя, мжромщети.
Актуальнiсть теми дослщження. У зв'язку 3i зростаючим забрудненням довкшля i збiльшенням кiлькостi захворювань печ^и пiдвищуeться попит на лiкарськi препарати рослинного походження. Вирощування та застосування та-ко1 корисно'' рослини як розторопша плямиста може певною мiрою вирiшити проблему полiпшення здоров'я людей: саме цш рослинi притаманнi щнш ль карськi властивостi. Завдяки сво'м якостям вона набувае значно'' популярной й широко використовуеться в практищ фiтотерапií в усьому свiтi [1].
У розторопш плямистiй зосереджено багатий комплекс iз понад 400 цш-них речовин. Сiм'янка мiстить жирш олп (близько 32 %), яю легко отримати у промислових умовах. Завдяки своему хiмiчному складу ii, окрiм фармакологи, використовуються у косметологи, парфумернш промисловостi, для виготовлен-ня харчових продуктiв [2, 3].
Флавоно'дний комплекс плодiв розторопшi, у складi якого переважае d-лiмарин, е основою лшарських препаратiв. Саме вш - едина вiдома на сьогодш природна сполука, яка ефективно захищае клiтини печiнки та вiдновлюе ii фун-кцп [2, 4]. Полтавщина за природно-клiматичними умовами пiдходить для куль-тивування розторопшi. I якщо донедавна ii вирощували тiльки аматори, то ниш
вона займае дед^ бiльшi площi. Але для отримання високоякiсноí сировини не-обхвдно володiти сучасною й ефективною технолопею вирощування, яка перед-бачае боротьбу з хворобами.
Аналiз основних дослщжень i публiкацiй, у яких започатковано вирь шення проблеми. Одним з основних критерив отримання високих i стабiльних урожаíв культури е посшш якостi насiння. Будь-який сорт або вид здатний пов-нiстю реатзувати себе тiльки за умов авби якiсним матерiалом. Таке насiння формуе дружш й сильнi сходи, що можуть протистояти стресовим ситуацiям: хворобам, штдникам, недостатньому зволоженню та бур'янам.
Вiдповiдно до Нацiональних Стандарт Украши, сортовi та посiвнi якос-■п насiння мають вiдповiдати вимогам державних стандартiв й iнших норматив-них документiв у галузi насiнництва. Посшш й технологiчнi якостi насiння ефiр-но-олiйних культур (до яких належить розторопша плямиста) залежать вiд ба-гатьох факторiв, провiдне мiсце з-помiж яких займае ураження íх хвороботвор-ними органiзмами, зокрема фiтопатогенними грибами. На насшш складноцвiтих культур паразитуе понад 40 видiв збудникiв грибних хвороб, бiльшiсть iз яких здатш проникати в середину сiм'янок. У такому разi посiвний матерiал е джере-лом зберiгання й поширення збудникiв хвороб, якi передаються насшням: перо-носпороз, бiла, сiра, суха, попеляста гнил^ фомопсис, фузарiоз, альтернарюз, вертицильоз та iн.
Патогенна м^офлора спричиняе збитки насiнню внаслiдок первинного ураження в пол^ а також за невiдповiдних умов зберiгання. Уражеш мгкромще-тами сш'янки знижують сво1 посiвнi якостi, втрачаючи лабораторну i польову схожiсть, внаслiдок чого неможливо отримати першокласний пос1вний матерiал. Саме тому одним iз головних завдань насшництва е вирощування здорового, вшьного вiд патогенних гриб1в насiнневого матерiалу. На основi багаторiчних дослiджень хвороб сшьськогосподарських культур доведено, що формування патогенно!' флори рослин пов'язано з мiнливiстю мiкроорганiзмiв. Через змши 'х вiрулентностi виникають новi форми прояву вже вiдомих хвороб, ят за законом еволюцií незмiнно "отримують перемогу" над рослиною-господарем, долаючи його стШктсть, тому швидко нарощують темпи свого розвитку [5].
Зростання площ вирощування розторопшi плямисто!, змша погодних чинникiв й умов вирощування може призвести до розвитку на цш культурi збуд-ник1в хвороб, збшьшення iнфiкованостi насiння i перерозподшу в видовому складi насiнневоí мкрофлори [2, 6].
Методи дослщжень та методика к проведення. Мета проведених дос-лiджень - визначення якосп насiння розторопшi плямисто1: енергií проростання, лабораторно1 схожостi та iнфiкованостi насшня патогенною мiкрофлорою, а також виявлення зв'язку мiж цими показниками.
Дослiдження проведено на виробничих пос1вах розторопшi плямисто1 та в лабораторц фiтосанiтарного монiторингу Полтавсько1 державно* аграрно1 академií. Енергда проростання i лабораторну схожкть насiння розторопшi плямисто1 визна-чено за ДСТУ, а фггопатолопчну експертизу здiйснено за методикою НА. Наумо-во1 [7]. Морфологiчнi ознаки гриб1в вивчено методом роздавлено1 краплi [7].
Результати дослщження. За результатами до^дження, загальна зараже-нiсть насшня розторопшi плямисто1 мiкромiцетами становила 56,5-66,0 %
(табл. 1). Енерпя проростання та лабораторна схожють, незважаючи на значний piBeHb контамшацп, були досить високими. Так, енерг1я проростання змшювала-ся за роками дослщження у межах 71,3-79,0 %, а лабораторна схожiсть - 85,791,6 %. Фактично, мiкpофлоpа не мала ютотного впливу на проростання насшня.
Табл. 1. Поавш якостi настня розтороnшi плямистог
Показник Pík збирання насiння
2011 р. 2012 р. 2013 р
Енерпя проростання, % 71,3 73,7 79,0
Лабораторна схожють, % 85,7 87,0 91,6
[нфкованють насiння, % 59,5 66,0 56,5
Найбшьш зараженим виявилося насiння розторопшi урожаю 2012 р. У патогенному комплекс виявлено тiльки представники грибно' iнфекцií, якi належать до двох клаав: Deuteromycetes (види родiв Fusarium, Alternaría, Botrytis, Stachybotrys) та Zygomycetes (представники роду Mucor) (табл. 2).
Табл. 2. Видовий склад MÍKpoMÍu,emie на настт розторопшi плямистоИ
Вид грибiв Частота прояву шфекци
Alternaria alternate Fr. Keissi + + +
Fusarium spp. Link +
Stachybotris ssp. +
Mucor mycedo Frens. emend. Bref. + + +
Botrytis ssp. +
Прим1тки: + - вид трапляеться дуже рдао - до 5 % дослвджуваних ам'янок; + + -
BHg TpanraeTbca pigKO - 6-15 % ciM'aHOK; + + + - BHg TpaniaeTbca nacTO - 16-30 %
ciM'aHOK.
HaciHHH po3Toponmi nnaMHCToi' bh^bhhoc^ no3HTHBHHM cyöcTpaTOM gna ^HTTegiantHocTi ak eni$iTHo'i, TaK i napa3HTapHoi Mkpo^nopH. Cepeg BHABneHHx мiкpoмiцeтiв nepeBa^ann rpnÖH i3 pogiB Alternaria Ta Mucor. MeHm nomnpeHHMH 6ynH rpnÖH pogiB Fusarium, Botrytis Ta Stachybotrys. TaKy 3acnopemcTt HaciHHa gocnigHHKH noB'^yroTt i3 bhcokhm BMicToM ^upHHx omfi (3a O.I. MapneHKo -6hh3bko 28 %) [8]. BapTo 3ayBa^HTH, ^o BigMiHHocTefi y BHgoBoMy CKnagi 3ÖygHH-KiB xBopoö Ha HaciHHi po3Toponmi nnflMHCTo'i 3a poKaMH gocnig^eHHa ^aKTHHHo He cnocrepiranoca, pi3HHua nonarana TintKH b nomnpeHocri rpnöiB. y naToreHHoMy KoMnneKci i3 npegcTaBHHKiB nepBHHHoi ^nopn, ak npaBHno, goMmyBann rpnÖH pogy Alternaria (21 %, 13 % Ta 21 % BignoBigHo go poKiB BHpomyBaHHa) (puc.).
эи-
—
/1 n >8<
Ä
Qfl JU- V/, &
20- £7 Y
У/ >л<
10- — // // Y
Y ■__ Y Y
n r-n—i7m 1771—F79I Y 5c Y
Alternaria Fusarium Stachybotrys Botrytis Mucor Здорове насшня
□ 2011 21 6 2 3 27 40,5
□ 2012 13 7 1 1 43 34
02013 21 5 2 4 24 43,5
Рис. 1. Результати фтосамтарно'1 експертизи настня розторопшi плямистог
(урожай 2011-2013 рр.)
Ввдсоток ураження насшня розторопшi грибами родiв Fusarium та Botrytis був невисоким i за роками майже не змшювався. Так, в умовах 2012 р. фузарюзом було iнфiковано 7 % сш'янок, у 2011 р. - 6 % i мiнiмальне значення цей показник мав у 2013 р. (5 %). Досить широко на насшш розторопшi плямис-то1 були представленi сапрофiтнi гриби роду Mucor, частка яких становила 24,044,0 %. Варто зазначити, що в незначнiй кiлькостi виявлено паразитичш гриби роду Botrytis. На !х частку припадало 1-4 %, яш е збудниками сiроí гнилi, та сап-рофiти роду Stachybotris - з частотою прояву 1-2 %.
Усi гриби, видiленi в ходi фiтоекспертизи насiння розторопшi плямисто1, е некротрофами i можуть iснувати i як сапрофiти, i як паразити. Так, гриби родiв Alternaria, Fusarium i Botrytis за паразитичного способу життя спричиняють кореневу гниль i в разi дифузного ураження можуть розвиватися за трахiомiкозним типом, тобто закупорювати мiцелiем провiднi тканини рослини, викликаючи в'янення i в подальшому ix загибель.
Висновок. На основi проведеного аналiзу встановлено, що для насшня розторопшi плямисто1 найбшьш небезпечною е "первинна" або польова шфек-цiя, представлена грибами родш Alternaria, Fusarium та Botrytis. У перюд зберь гання до основного патогенного комплексу долучалися види Mucor, Stachybotrys, mi призводили до активного плкнявшня насiння. Такий комплекс патогенних мiкроорганiзмiв створюе iстотну загрозу як шд час зберiгання, так i в ход сшби насiння, що потребуе застосування профшактичних заxодiв.
Лггература
1. Лушпа В.И. Розторопша плямиста в офщшнш та народнш медицин / В.И. Лушпа // Фгго-терашя в Украхш : зб. наук. праць. - 2001. - № 4. - С. 38-44.
2. Поспелов С.В. А не посеять ли нам чертополох? / С.В. Поспелов, В.Н. Самородов // Зерно : зб. наук. праць. - 2009. - № 6. - С. 66-70.
3. Поспелов С.В. Расторопша пятнистая: вопросы биологии, культивирования и применения / С.В. Поспелов, В.Н. Самородов, В.Н. Кисличенко, А.А. Остапчук; Полтавская гос. аграр. акад., Над. гос. фармацевт. ун-т. - Полтава, 2008. - 164 с.
4. Кисличенко В.С. Расторопша пятнистая - от интродукции к использованию : монография / В.С. Кисличенко, С.В. Поспелов, В.Н. Самородов [и др.]. - Полтава : Изд-во "Полтавський л1те-ратор", 2008. - 288 с.
5. Натюна Н.С. Переваги - численш, технолопя - доступна / Н.С. Натюна // Фермерське господарство : зб. наук. праць. - 2004. - № 38 (223). - С. 30.
6. Ханеманн А. Здоровье начинается с семян / А. Ханеманн, М. Госманн, М. Бандте // Новое сельское хозяйство : сб. науч. тр. - 2004. - № 6. - С. 38-42.
7. Наумова Н.А. Анализ семян на грибную и бактериальную инфекцию / Н.А. Наумова. - Л. : Изд-во "Колос", 1970. - 207 с.
8. Марченко О.1. Характеристика деяких господарських ознак насшня розторопш1 плямис-то1 в умовах Жсостепу Украши / О.1. Марченко // Науков1 прац1 Полтавсько! державно! аграрно! академп : зб. наук. праць. - 2005. - Т. 4(23). - С. 87-88.
Поспелова А.Д. Микрофлора семян расторопши пятнистой (Silybum marianum (L.) Gaertn.)
Представлены результаты фитоэкспертизы семян расторопши пятнистой. Охарактеризованы показатели качества, степень зараженности и видовой состав патогенных микроорганизмов. Определено 7 видов грибов, которые в соответствии с классификацией относятся к двум классам: Deuteromycetes (виды родов Fusarium, Alternaria, Botrytis), Stachybotrys) и Zygomycetes (представители рода Mucor). Среди идентифицированных микромицетов преобладали грибы из родов Alternaria и Mucor (13-21 % и 2444 % соответственно). Менее распространенными были грибы родов Fusarium, Botrytis и Stachybotrys. Заспоренность ими варьировала от 1 до 7 %.
Ключевые слова: расторопша пятнистая, Silybum marianum (L.) Gaertn., патогенный комплекс, фитоэкспертиза, эндогенная инфекция, экзогенная инфекция, микромицеты.
Pospelova A.D. The Microflora of the Milk Thistle Seeds (Silybum Mari-anum (L.) Gaertn.)
The results of phytoexamination of Milk Thistle seeds are provided. Quality indicators, the degree of infestation and species composition of pathogenic microorganisms are characterised. Seven species of fungi, which in accordance with the classification belong to two classes: Deuteromycetes (species of the genera Fusarium, Alternaria, Botrytis), Stachybotrys) and Zygomycetes (representatives of the genus Mucor), are defined. Fungi of the genera Alternaria and Mucor (13-21 % and 24-44 % respectively) are revealed to dominate among the identified micromycetes. The fungi of the genera Fusarium, Botrytis and Stachybotrys appeared to be less common. The number of fungal spores ranged from 1 to 7 %.
Keywords: Milk Thistle, Silybum marianum (L.) Gaertn., pathogenic complex, phytoexa-mination, endogenous infection, exogenous infection, micromycetes.
УДК004.94:630 Acnip. О.В. Турковська1'2; acnip. I.A. Охремчук1;
доц. М.1. Густ!12' канд. техн. наук
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПОЛ1ТИКИ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИД1В СО2 Л1САМИ УКРАШИ ПРИ Р1ЗНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ
СЦЕНАР1ЯХ
Розроблено три сощально-еконо]шчш сценарп, кожен з яких вщображае можливий напрям розвитку економши та енергетично! пол^ики Украши щодо використання вщ-новлювальних джерел енергп, фокусуючись на енергп бiомаси. Кожен сценарий е чи-сельно виражений через цшу на вуглець та динамику попиту на деревину. За допомогою Ьштацшно! моделi Global Forest Model (адаптовано! для Украши) показано, як змшюва-тиметься поглинання СО2 лiсами, а також ефект запровадження податку на викиди СО2 у секторi лiсового господарства для розроблених соцiально-економiчних сценарй'в.
Ключовi слова: соцiально-економiчнi сценарп, використання бюмаси, прогнозу-вання викидiв СО2
Постановка проблеми. Одшею з основних причин замши традицшних джерел енергií на вщновлювальш джерела енергй' (ВДЕ) е скорочення викидав парникових газш в енергетичному секторi, як складово!' пом'якшення змiни ктма-ту. Очевидно, що змiни в енергетичному балансi краши на користь тих чи шших джерел енергií вплинуть не тшьки на сектор енергетики, а й на сумiжнi сектори.
Саме тому, в контекста охорони навколишнього середовища та пом'якшення 3Mira клшату, розглянуто питання використання ВДЕ з погляду змiни ви-кидш вуглекислого газу у секторi лiсового господарства залежно вiд обсяпв використання деревно!' бiомаси, а також ефективносп впровадження оподаткуван-ня викидш вуглекислого газу. При цьому необхiдно вiдповiсти на питання, внас-лiдок яких причин i яким чином може змшитись обсяг використання деревно!' 6i-омаси як джерела первинно!' енергй?
Щоб знайти вiдповiдi на щ питання розроблено соцiально-економiчнi сценарií можливого розвитку економiки та енергетично!' политики щодо використання ВДЕ та зниження викидiв парникових газiв, а також проведено оцшку ви-
1 НУ "Львгвська полггехнка";
2 Мгжнародний шститут прикладного системного анал1зу, м. Лаксенбург
