CC BY
38
cyMrni з цшьним зерном кукурудзи, дещо pi3Hy кiлькiсть рщкого соевого замiнника молока, стартерного комбшорму власного виробництва, лучного сша та злаково-бобового зерноciнажy) cвiдчить, що за цей перiод у середньому телиця дослщно! групи дала на 1,6 кг бшьше приросту живо! маси (на 8 г середньодобового приросту). Рiзниця статистично доcтовiрна (Р < 0,05). Грошовi витрати кормiв на одержання 1 кг приросту живо! маси, на час проведення дослав, становили 3,29 грн. у дослщнш грyпi проти 3,76 грн у контроль
Висновки. Таким чином, можна зробити такий тдсумок: сумюне використання незбираного молока, соевого замшника знежиреного молока, престартерного гранульованого комбшорму «Малюк-60», цiлого (не подрiбненого) зерна кукурудзи, комбшорму для телят тсля молочного перiодy власного приготування, лучного сша i злаково-бобового (вика + овес + кормовi боби + пелюшка) зерно ciнажy протягом вирощування ремонтних теличок за перiод вщ народження до 6-мicячного вiкy забезпечуе оптимальний розвиток репродуктивного молодняку.
Л^ература
1. Даштаянц Г. А. Клиническая гематология. - К.: Здоровье, 1978. - С. 3-4.
2. Зборовский Л. В. Интенсивное выращивание телок. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 238 с.
3. Зельнер В. Р. Развитие пищеварительных процессов у телят // Сельское хозяйство за рубежом: Животноводство. - М.: Колос. - № 3. - С.10-14.
4. Цвшховський М. I., Погурський I. Г., Бондар В. О. та ш. Фiзико-хiмiчнi, морфолопчш та бiохiмiчнi до^дження кровi ciльcькогоcподарcьких тварин. - К.: Вид-во НАУ, 2002. - С. 12-22.
5. Шкурин Г. Т. Генезис симентальсько! породи в Укра!ш. - К.: Аграрна наука, 2002. - 300 с.
Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2015
УДК 636.2.082.2
Кориляк М. З., астрант (E-mail: [email protected]) ©
1нститутрибного господарстваНААН, Кигв,Украгна
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИШК1ВНИКА ТА ГЕПАТОПАНКРЕАСУ ДВОЛ1ТОК КОРОПА ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 РОЗМЕЛЕНИХ ПЛОД1В РОЗТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1
У статтг представленi результати ггстологгчного дослгдження кишювника та гепатопанкреасу коропа, якому згодовували у формi кормовог добавки рiзнi дози розмелених плодiв розторопшi плямистог. Встановлено, що згодовування до^джуваног кормовог добавки не викликало порушення гiстологiчног структури кишювника та гепатопанкреасу коротв. Морфометрично вiдмiчено збтьшення висоти ворсинок та глибини крипт слизовог оболонки кишювника у риб до^дних груп, порiвняно з контролем.
Гiстологiчна структура гепатопанкреасу коротв уих до^джуваних груп збережена. Печткова часточка сформована радiально розташованими вiд центральног вени гепатоцитами, у виглядi печткових пластинок Цитоплазма гепатоцитiв у до^дних груп переважно однорiдна, слабо базофыьна, у контрольной групи виявляли вогнища неоднорiдно забарвлет, часто з рiзного розмiру вакуолями.
Ефективтсть застосування кормовог добавки тдтверджено у вах до^дних групах. Проте найбтьш виражену рiзницю показниюв спостерiгали у риб, яким згодовували розмелеш плоди розторопшi iз розрахунку 1-5% до основного рацюну.
© Кориляк М. З., 2015
218
Ключовi слова: короп, розторопша плямиста, морфологгя, морфометргя, гепатопанкреас, кишювник, кормова добавка, ефективтсть. УДК 636.2.082.2
Корыляк М. З. астрант
Институт рыбного хозяйства НААН, Киев, Украина
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАК КИШЕЧНИКА И ГЕПАТОПАНКРЕАСА ДВУХЛЕТОК КАРПА ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РАЗМОЛОТЫХ ПЛОДОВ РАСТОРОПШИ ПЯТНИСТОЙ
В статье представлены результаты гистологического исследования кишечника и гепатопанкреаса карпа, которому скармливали в форме кормовой добавки разные дозы размолотых плодов расторопши пятнистой. Установлено, что применение исследуемой кормовой добавки не вызвало нарушения гистологической структуры кишечника и гепатопанкреаса карпов. Морфометрически отмечали увеличение высоты ворсинок и глубины крипт слизистой оболочки кишечника у рыб исследовательских групп по сравнению с контролем.
Гистологическая структура гепатопанкреаса карпов всех исследуемых групп сохранена. Печеночная долька сформирована радиально расположенными от центральной вены гепатоцитами, в виде печеночных пластинок Цитоплазма гепатоцитов в исследовательских групп преимущественно однородная, слабо базофильная, у контрольной группы отмечено очаги неоднородно окрашенные, с разными размерами вакуоль.
Эффективность применения кормовой добавки подтверждено во всех опытных группах рыб. Однако наиболее выраженную разницу показателей наблюдали у рыб, которым скармливали размолотые плоды расторопши в дозе 1-5% к основному рациону.
Ключевые слова: карп, расторопша пятнистая, морфология, морфометрия, гепатопанкреас, кишечник, кормовая добавка, эффективность.
UDC 636.2.082.2
Korylyak M. Z.
Institute of fisheries NAAS, Kyiv, Ukraine
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS INTESTINE TVO-YEARS CARP HEPATOPANCREAS AND IN APPLYING MILLED FRUITS THISTLE
The results of histology intestine and hepatopancreas of carp, which fed feed additive in the form of different doses milled fruits of milk thistle. It was established that the use of the studied feed additive did not cause violations of histological structure of carp hepatopancreas and intestine. Morphometric noted the increasing villus height and crypt depth intestinal mucosa in fish research groups compared with the control.
Carp hepatopancreas histological structure of all studied groups maintained. Hepatic lobule formed radially spaced from the central vein hepatocytes in a liver plates cytoplasm of hepatocytes in research groups preferably homogeneous, weakly basophilic, the control group showed fire unevenly colored, often with vacuoles of various sizes.
The effectiveness of this feed additive is confirmed in all experimental groups. However, the most pronounced difference indicators observed in fish fed milk thistle fruits grinded at a dose of 1-5% to the basic diet.
Key words: carp, milk thistle, morphology, morphometry, hepatopancreas, intestine, feed additive, efficiency.
Вступ. Розторопша плямиста (Silybum marianum) (L.) як лшарська рослина, досить широко застосовуеться як у медицину так i у ветеринара. Виготовлеш на И основi препарати шдсилюють утворення i виведення жовчи секреторну та моторну функцп шлунково-кишкового тракту, шдвищують дезштоксикацшш властивосп
219
печшки. Найбшьш ефективною сировиною розторопшi е !! плоди (Fructus Silybi mariani). У насшш мютяться жирна i ефiрна оли, вiтамiни А, В, F, E, К, амши (гiстамiн, тирамiн), смоли, чинник Т, а також макро- та мшроелементи. В склащ розторопшi е комплекс лiпiдiв (токофероли, фосфолшщи, ацилглiцерини), серед яких переважае кверцитин, а також в нш мютиться рiдкiсна бiологiчно активна речовина -силiмарин, яка включае в себе три iзомери: сiлiбiн, силiдiанiн, силiхрiстiн [1, 2].
Розробка та впровадження у ветеринарну практику нових кормових добавок передбачае обов'язкове проведення випробування !хньо! ефективностi на цшьових видах тварин. Оцiнка ефективностi включае комплексш дослiдження з визначення ряду показниюв: зоотехнiчних (продуктивнiсть), гематологiчних, бiохiмiчних, патоморфологiчних та iнших. Використання традицшних та сучасних методiв патоморфологiчних дослщжень дае можливiсть оцiнювати стан оргашзму на рiзних його рiвнях та одержати шформащю щодо гiстологiчних змш, якi виникають i розвиваються в кл^инах, тканинах, органах i системах оргашзму [3, 4].
Метою дослщження було вивчити вплив рiзних доз розмелених плодiв розторопшi плямисто! у формi кормово! добавки на пстолопчну структуру кишкiвника та гепатопанкреасу коропа.
Матерiал i методи дослiдження. Для визначення ефективносп використання розмелених плодiв розторопшi плямисто! та вивчення !! впливу на органiзм коропа препарат згодовували протягом 60 дшв з кормом в рiзних дозах: 1 група отримувала звичайний комбiкорм (контроль), 2 група - до комбшорму було введено 1% розмелених плодiв розторопш^ 3 група - 5% розторопшi i 4 група -10% плодiв розторопшi.
Пiсля вилову дослщних ставiв провели повний патологоанатомiчний розтин по 5 особин з кожно! групи з вiдбором внутршшх органiв для гiстологiчного та морфометричного дослiджень [3, 5, 6]. Матерiал (шматочки кишкiвника, гепатопанкреасу) фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiну з подальшою заливкою в парафiн. Парафiновi зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином за загальноприйнятою методикою [4].
У кишювнику морфометрично визначали довжину ворсинок, глибину крипт i !хне спiввiдношення. Мiкроскопiю проводили з допомогою мiкроскопа OLIMPUS СХ-41та фотокамери OLIMPUS С-5050. Морфометрiю проводили з використанням морфометрично! програми DP-SOFT.
Результати дослщження. Макроскошчно кишкiвник риб всiх дослщжуваних груп помiрно заповнений кормовими масами. Слизова оболонка кишок гладка, блискуча, волога, без нашарувань.
Пстолопчна будова кишювника збережена у риб вшх груп. Стiнка кишки представлена трьома шарами: слизовий, м'язовий i серозний. Власна пластинка слизово! оболонки утворюе пальцепоподiбно! форми вирости - ворсинки, та трубкоподiбнi заглиблення - крипти. Ворсинки у риб, яким згодовували з кормом розмелеш плоди розторопш^ добре виражеш, переважно однаково! висоти, компактно розташоваш одна до одно! (рис.1-2), вкритi одношаровим цилiндричним епiтелiем. Серед клiтин епiтелiю добре видно стовпчасп епiтелiоцити, келихоподiбнi та ендокринш клiтини.
Стовпчастi епiтелiоцити цилiндрично! форми, висота яких значно перевищуе ширину. Ядра овально! форми, в переважнш бшьшосп клiтин, розмiщенi у базальнш частинi цитоплазми. На апiкальнiй поверхш епiтелiоцитiв добре вираженi мiкроворсинки, що формують щiточкову облямiвку. Мiж ештелюцитами виявляли келихоподiбнi клiтини заповненi слизом Ашкальна частина цих клiтин була розширена, а базальна звужена. Крипти представлеш трубкоподiбним заглиблення епiтелiю у власну пластинку слизово! оболонки кишювника. Вхiд у крипти
220
обмежувався основою ворсинок. Стшка крипт сгптслюци'пв. келихопод1бних \ ендокринних кл1тин.
побудована з стовпчастих
Рис. 1. Гктолопчна структура кишк1вника коропа. 3 група
Гематоксилш та еозин. 0к.10, об.10.
Пiдслизова оболонка представлена
Рис. 2. Гктолопчна структура кишювника коропа. 2 група
Гематоксилш та еозин. 0к.10, об.10. пухкою волокнистою сполучною
тканиною в якш наявш помiрно наповненi кровоносш судини, також виявляли вогнищеве скупчення лiмфо!дних клiтин.
При гiстологiчнi оцшщ вiддiлу кишкiвника коропiв 4 дослщно! групи виявляли дещо бiльшу кшьюсть келихоподiбних клiтин з наявним слизом, у порiвняннi з особинами 2 i 3 груп, що може свщчити про гiперсекрецiю слизово! оболонки (рис. 3). У риб контрольно! групи спостертали вогнищевi дистрофiчно-некротичш процеси у слизовiй оболонцi.
Бшьш виражену рiзницю у морфологiчнiй структурi кишкiвника мiж особинами дослiдних та контрольно! груп спостер^али при морфометричному дослщженш.
Результати морфометрi! кишечника: висота ворсинок, глибина крипт та сшввщношення висоти ворсинок до глибини крипт наведет у таблищ. Зпдно даних таблицi висота ворсинок у груп риб, як отримували кормову добавку була бшьшою у порiвняннi з контролем. Так, висота ворсинок кишки коротв 2 i 3 груп достовiрно збшьшувалася, вiдповiдно, на 101 мкм (р<0,01) i 80 мкм (р<0,01) у порiвняннi з 1 (контрольною) групою. Розмiри ворсинок у риб 4 дослщно! групи були також вищими шж у контрсш, проте, достов1рно! р1знищ не вщупчали.
-'-г.
/
х* „ - ■ й.
Рис. 3. Ворсинки кишювника коропа 4 групи
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40.
Глибина крипт кишки була достовiрно бшьшою у вшх дослщних групах в порiвнянi з контрольною: 2 групи риб на 28 мкм (р<0,01), 3 групи на 21,5 мкм (р<0,01) i 4 групи на 19 мкм (р<0,05). Сшввщношення висоти ворсинок до глибини крипт (ВВ/ГК) у кишечнику риб становить: у 1 груш - 1:0,13; 2 груш -1:0,16; 3 груш - 1:0,15; i 4 груш - 1:0,16.
221
Таблиця
Морфометричш показники слизовоТ оболонки кишкчвника коропа при
Показники А) Дослiджуванi групи
1 група (контроль) 2 група 3 група 4 група
Висота ворсинок, мкм 377,5±11,3 478,9±13,2** 457,4±10,7** 398,2±10,8
Глибина крипт, мкм 46,7±2,3 75,4±1,7** 68,2±3,2* 65,7±1,9*
Сшввщношення В/ГК 1:0,13 1:0,16 1:0,15 1:0,16
Примггка: * р < 0,05; ** р < 0,01 порiвняно до контролю.
Збшьшення висоти ворсинок { глибини крипт у дослщних груп риб в пор!внянш з контрольною, призводить до збшьшення всмоктувально! поверхш слизово! оболонки кишечнику, а в свою чергу до покращення засвоювання корму, обмшних процешв в оргашзм! корошв, як отримували кормову добавку у вигляд! розмелених плод1в розторопшь Найбшьш виражена р1зниця показниюв спостерпалась у риб яким вводили до основного рацюну кормову добавку в кшькосп 1-5% . На нашу думку, саме у такш доз! дана кормова добавка найбшьш ефективно себе проявляе.
Пстолопчна структура гепатопанкреасу корошв ус1х дослщжуваних груп збережена. Печшкова часточка сформована рад1ально розташованими вщ центрально! вени гепатоцитами, у вигляд! печшкових пластинок (рис. 4). Печшков! пластинки (балки) утвореш двома рядами гепатоципв з'еднаних десмосомами. Синусо!дш { жовчш капшяри чггко контуроваш. М1ж рядами гепатоципв наявш жовчш капшяри. Перисинусо!дний проспр (проспр Дюсе) не збшьшений. Гепатоцити полпонально! форми, ядра збережеш, контури ч!тю, з одним або декшькома ядерцями. Цитоплазма гепатоципв у дослщних груп переважно однорщна, слабо базофшьна, у контрольно! групи виявляли вогнища неоднорщно забарвлеш, часто з р1зного розм1ру вакуолями (рис. 5).
Рис.4. Гепатопанкреас коропа 2 групи. Рис.5. Гепатопанкреас коропа 1 групи. Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об.40 Гематоксилш та еозин. 0к.10, об.40
В бшьшосн випадках, як в контрольнш так { в дослщних групах, в печшщ корошв виявляли остр!вщ екзокринно! частини шдшлунково! залози -гепатопанкреас. Включення шдшлунково! залози були р!зш за розм1рами { локал1зувалися як в паренх1м1 печшки, так { по ходу кровоносних судин (рис. 6). Секреторш вщдши часточок у форм! трубочок, стшка яких представлена екзокринними панкреатоцитами (ациноцити), кошчно! форми, ядра з ч!ткими контурами, розмщеш у базальн!й частин! ациноцит!в (рис. 7).
222
*
- Ш
■ ' > ■ ' • Я
9. • - у. ' ■„.- •
jß
Рис.6. OcTpiB^ екзокринноТ частини пщшлунковоТ залози. 2 група.
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 10.
Висновоки. 1. Результати пстолопчного дослщження кишювника та гепатопанкреасу KoponiB, яким згодовували розмелеш плоди розторопшi плямисто! у виглядi кормово! добавки в кшькосп 1%, 5% та 10% до основного рацюну, вказують на !х активний мopфoфункцioнальний стан.
2. Морфометрично встановлено збiльшення висоти ворсинок та глибини крипт слизово! оболонки тонко! кишки у риб дослщних груп пopiвнянo з контролем.
3. Гiстoлoгiчна структура гепатопанкреасу коротв усiх дoслiджуваних груп збережена. Печшкова часточка сформована равдально розташованими вiд центрально! вени гепатоцитами, у виглядi печiнкoвих пластинок. Цитоплазма гепатоципв у дoслiдних груп переважно oднopiдна, слабо базoфiльна, у контрольно! групи виявляли вогнища неoднopiднo забарвлеш, часто з piзнoгo poзмipу вакуолями
Ефективнють та дoцiльнiсть застосування дослщжувано! кормово! добавки пiдтвеpдженo у вшх дoслiдних групах. Проте, найбiльш виражену piзницю пoказникiв спoстеpiгали у риб, яким згодовували розмелеш плоди poзтopoпшi iз розрахунку 10-50 г/кг корму (1-5%).
Лггература
1. Кориляк М. З. Дослщження poзтopoпшi плямисто! штродуковано! в захiднoму регюш Укра!ни / Бензель I. Л., Качай Г. В., Ткачук В. Л. // Науково-практична конференщя «Сучасн аспекти медицини i фармацл пiвдня Укра!ни». - Одеса, - 2013. - 131с.
2. Колесник М. Д Особливост хiмiчнoгo складу poзтopoпшi плямисто! / М. Д. Колесник, С. О. Семенов, I. Б. Баньковська та ш. // Вюник Полтавсько! державно! академп. - 2007. - №1. - С. 93-95.
3. Жила М. I. Лабораторн дoслiдження при ктшчному випpoбуваннi ветеринарних лiкаpських засoбiв // Науковий вiсник Львiвськoro нащонального унiвеpситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького. - Львiв, -2011. Том 13, № 4 (50) Ч. 1 - С .128-134.
4. Клшчш до^дження ветеринарних препарапв та кормових добавок / I. Я. Коцюмбас, I. Ю. Бiсюк, В. М. Горжеев, О. Г. Малик [та ш.]; за ред. I. Я. Коцюмбаса. - Л.: ТОВ Видавничий дiм «САМ», 2013. - 252 с.
5. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л.: Медицина. - 1969. - 423 с.
6. Rotkiewicz T. Patomorfologiczne metody badania zwierzat. - Wyd. ART Olsztyn 1990. - 138 s.
7. Takashima F., Hibiya T. An Atlas of Fish Histology. Normal and Pathological Features. - Gustav Fischer Verlag, 1995. - 196 p.
Стаття надшшла до редакцИ 2.09.2015
Рис.7. Екзокринш панкреатоцити секреторного вщдшу залози. 2 групи,
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40.
223
