CC BY
16
Таким чином, самостшна пiзнавальна дiяльнiсть перш за все повинна бути позбавлена випадковосп та непродуманосп, що створюе безсистемнiсть у засвоeннi матерiалу, а спрямована на закрiплення, розширення та поглиблення знань, вироблення умiнь та навичок.
Предметом подальшого дослiдження можуть бути аспекти вдосконалення методики застосування активних методiв навчання при викладанш окремих дисциплiн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буринський В. М. Самостшна робота як зас1б удосконалення граф1чно! тдготовки майбутшх учител1в трудового навчання: Автореф, дис. канд.. пед. наук: 13.00.02 — К., 2001, — 20 с.
2. Зимняя И. А. Педагогическая психология. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 476 с.
3. Кардаш Н. В. Щдготовка майбутшх учител1в обслуговуючо! пращ до оргашзацп самостшно! роботи учшв у процес вивчення художшх ремесел: Автореф, дис. канд.. пед. Наук: 13.00.02 — К., 2006, — 20 с.
4. Кардаш Н. В. Самостшна робота як вагомий компонент щдготовки вчителя обслуговуючо! пращ // Сучаст технологи та напрямки щдготовки майбутнього вчителя трудового навчання: Матер1али Мгжнародно! науково-практично! конференцii присвячено! 25-р1ччю педагопчно-шдустр1ального факультету (8-9 жовтня 2003 p.). — Полтава: Полтавський державний педагопчний утверситет 1меш В. Г. Короленка, 2003. — С. 152-154.
5. Федик Олександр. Самостшна робота курсанпв як зааб розвитку !х навчально-шзнавально! д1яльност1 // Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — Терноп1ль, 2006. — №6. — С. 59-62.
В^ор БЕРЕКА
ПРОФЕС1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧНА ПРАКТИКА МАЙБУТН1Х УПРАВЛ1НЦ1В:
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ I ТЕХНОЛОГ1Я
У статтi розкриваються основт принципи професiйно-педагогiчноi практики майбутнiх менеджерiв освiти. На прикладi досвiду Хмельницько'1' гуманiтарно-педагогiчноi академи подаеться технологiя и проведення.
Важливою частиною осв^нього процесу у педагопчних вищих навчальних закладах е педагогiчна практика. Вона створюе умови, яю дають змогу використати теоретичш знання в практичнiй дiяльностi, сформувати необхщш професiйнi умiння i осво!ти елементи педагогiчного досвiду.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми. Проблеми i принципи професшно-педагопчно! практики у свш час розглядали Е. Бондаревська, С. Кульневич, М. Дарманський, О. Глебов [1-3], оргашзащю педагопчно! практики вщповщно до принципу штеграци, що забезпечуе формування творчо!, всебiчно розвинено! особистостi вчителя, висвiтлювали Н. Дем'яненко, Л. Машкша, О. Савченко, С. Сисоева [4-8]. В останш роки з'явилося дисертацшне дослiдження Н. Казаково! [9] про органiзацiйно-методичнi засади педагопчно! практики майбутнiх учителiв початково! школи в умовах ступенево! пiдготовки. Однак вс вони стосуються практично! тдготовки майбутнього вчителя. Що ж до практично! тдготовки менеджерiв осв^и, то це питання залишилося поза увагою, хоча, очевидно, що змiст, форми оргашзаци, методи, прийоми, засоби практики значною мiрою сприяють становленню предметних якостей сучасного керiвника, здатного осмислено застосовувати глибоко усвщомлеш теоретичнi знання, волод^и методами !х творчого впровадження.
Квалiфiкована практика сприяе забезпеченню стiйкого iнтересу до практично! роботи, допомагае у визначенш потреб суспшьства в конкретних умовах юторичного розвитку, вказуе на засоби практичного задоволення особистостi.
Формування цшей статтi, постановка завдання. Мета ще! статтi - обгрунтувати основнi принципи та розкрити технолопю професшно-педагопчно! практики майбутшх менеджерiв освiти.
Виклад основного матерiалу. Традицiйно грунтовне ознайомлення студента з професшною педагогiчною дiяльнiстю вщбуваеться на 4-5 роцi навчання, коли тд час практики майбутнi вчителi набувають досвiду викладання i виховання. Але особливий вид
практики вони проходять шд час навчання в магiстратурi за спецiальнiстю «Управлшня навчальним закладом». Слiд визнати, що проведення ще1 практики не обходиться без певних труднощiв, якi, як правило, мають одну i ту саму природу. Зокрема, частина мапстранпв не володдать навичками налагодження контакпв з учителями, школярами, особливо зi старшими пiдлiтками. Певнi труднощi пов'язаш зi здатнiстю до рефлекси; моральним вибором у проблемних ситуацiях; усвщомленням власно! значимостi для iнших людей, вщповщальшстю за результати дiяльностi; спрямовашстю на реалiзацiю «само» - самоосвгги, самоаналiзу, саморозвитку, самовизначення, самодетермшаци тощо; володiнням важливими шдивщуально-процесуальними характеристиками (рiзнобiчнiсть умiнь, самостiйнiсть, творчий потенщал, унiкальнiсть, неповторшсть), що е основою для плщних мiжсуб'eктних вiдносин i стимуляцieю прагнень до взаемоди, сшвроб^ництва, спiлкування. Цей перелiк вiдомий викладачам, як займаються педагогiчною практикою.
Безперечно, що коршня цих проблем криеться не стшьки в iндивiдуальних особливостях майбутшх керiвникiв i умовах практики, скшьки в самiй 11 методичнш оргашзацп. Необхiднiсть виваженого пiдходу до змюту i оргашзаци педагопчно1 практики очевидна. Досвщ Хмельницько1 гумаштарно-педагопчно1 академи [10] - один iз небагаточисленних варiантiв вирiшення накопичених проблем, пов'язаних iз педагогiчною практикою.
В академи введено посаду проректора з педагопчно1 практики. Щд його керiвництвом з 2000 року працюють над змшою форми i змiсту педагопчно1 практики. Новий тдх1д до оргашзаци i змiсту практики базуеться на декшькох принципових положеннях.
Пропедевтична спрямованiсть. Щоб включити магiстранта в управлiнську дiяльнiсть, необхiдно сформувати у нього базовi педагогiчнi умiння i навички: здатнють орiентуватися в новiй педагогiчнiй реальности вмiння педагогiчного спiлкування, професiйного аналiзу педагогiчних явищ. Тому практицi в магiстратурi повинна передувати практика, спрямована на формування педагопчних умiнь.
Зв'язок з предметами психолого-педагопчного циклу.
Професшно-педагопчна практика логiчно завершуе вивчення таких основних психолого-педагогiчних дисциплiн, як «Психолопя», «Вступ до спещальностЬ>, «Педагопчш теори, системи, технологи», попередньо допомагае ознайомитися з предметами, що вивчатимуться на наступних курсах, - «Основи управлшня педагопчними системами», «Фiлософiя осв^и», «Основи економiчних знань», «Маркетинг осв^и», - актуалiзуе знання студентiв, забезпечуе !х практичне застосування.
Розвиток педагогiчного мислення. Перш шж приступити до самостшно1 професшно1 дiяльностi, магiстрант повинен накопичити досвщ аналiзу педагогiчного процесу в школ^ набути навичок педагогiчноl майстерностi. Пщ час практики здiйснюеться уточнення тих чи шших понять, вивченi теоретичш положення наповнюються реальним змiстом i дають змогу магiстранту точно окреслити педагопчш явища i факти. Для цього до змюту професшно-педагопчно1 практики включенi спостереження i аналiз педагогiчного процесу в школi. За час практики мапстранти вiдвiдують i аналiзують заходи, пов'язанi з прийняттям управлiнських рiшень, де активно стимулюеться взаемонавчання, обмiн досвiдом мiж мапстрантами.
Особистiсна орiентацiя. Формування професiйних управлшських навичок i умiнь вимагають шдивщуального пiдходу до навчання кожного мапстранта. З цiею метою органiзовуеться безперервне наставництво: мапстранти по 1-2 чол. Прикршлюються до одного з керiвникiв школи; групою опiкуеться викладач вищого навчального закладу, вiн разом iз директором школи i його заступниками надають необхщну допомогу, консультують майбутшх менеджерiв освiти. В будь-який час мапстранти можуть отримати консультащю у наставниюв.
Динамiка самостiйностi. Розподiл рiзних видiв роботи i навчальних завдань передбачае шдвищення самостiйностi студентiв вщ початку i до закiнчення практики. Якщо на початку практики керiвники контролюють процес адаптацil магiстранта в навчальному заклад^ то вкiнцi майбутнш менеджер користуеться свободою у визначенш змiсту та графiка роботи. При шдбитп пiдсумкiв магiстранти беруть участь в ощнщ роботи кожного члена навчально1 групи.
Опора на реали педагогiчноl дiйсностi. Практика органiзовуеться на договiрних началах iз навчальним закладом. Навчальш завдання адаптуються до потреб школи, оргашв народно1 освiти (можуть вивчатися умови проходження атестацil педагопчних пращвниюв, ефективнiсть
проведення педагогiчних рад, результати фшансово-господарсько! дiяльностi, участь у дослiдницькiй i експериментальнш робот школи тощо). Змют практично! дiяльностi MaricTpaHTa в цiлому вщображае специфiку роботи того навчального закладу, де проходить практика.
Професшно-педагопчна практика виконуе роль базово! основи, яка дае змогу пiдготувaти мaгiстрaнтa до бшьш ускладнено! управлшсько! дiяльностi. Цим визначаеться li мiсце в системi рiзних форм педагопчно! практики. Практика слухaчiв мaгiстрaтури за спецiaльнiстю «Упрaвлiння навчальним закладом» тюно пов'язана зi змютом практики на попереднiх курсах, забезпечуе ii цiлiсну побудову, еднiсть окремих етатв, нaступнiсть основних iдей, змюту, взаемозв'язку дисциплш упрaвлiнського спрямування з психолого-педагопчними дисциплiнaми, aктуaлiзуе знання, сприяе формуванню у слухaчiв мaгiстрaтури умшь щодо !х практичного застосування.
Так, у процес практики на I освiтньо-квaлiфiкaцiйному рiвнi «молодший спецiaлiст» мaйбутнi слухaчi мапстратури набувають професiйних умiнь визначати мету i завдання навчально-виховного процесу з урахуванням вiкових та iндивiдуaльних особливостей дтей, вивчати особливостi учня i можливостi його розвитку, планувати педагопчну дiяльнiсть, використовувати рiзнi форми i методи оргашзаци навчально-виховного процесу, сшвпрацювати з учнями i вчителями, на основi спостережень aнaлiзувaти навчально-виховну роботу, коригувати !!, використовувати теоретичнi знання у реальнш прaктичнiй дiяльностi.
Практика, яка проводиться ще з другого курсу, дае можливють при подальшому вивченнi теори врахувати особистий досвщ i теоретично осмислити влaснi педагопчш спостереження. Студенти ознайомлюються з професшною дiяльнiстю вчителя i вихователя, особливостями функщонування сучасних навчальних зaклaдiв, видами навчально-виховно! роботи вчителя. Практична дiяльнiсть забезпечуе сприймання теоретичних дисциплiн. На I осв^ньо-квaлiфiкaцiйному рiвнi «молодший спещалют» мaйбутнi педагоги опановують вимоги до власно! поведiнки, вчаться керувати психiчними процесами. Результати практики на цьому освiтньо-квaлiфiкaцiйному рiвнi, сформовaнiсть окремих умшь i навичок, основ iндивiдуaльно! педагопчно! дiяльностi певним чином впливають на особистiсть майбутнього менеджера, вщбуваегься якiснa змiнa внутрiшнього свiту студента, визначаються шляхи та напрями професшного саморозвитку. Отже, забезпечуеться реaлiзaцiя навчально!, осв^ньо! i, частково, дiaгностич но! функцш.
На II i III освiтньо-квaлiфiкaцiйному рiвнях «бакалавр» i «спещалют» реaлiзуегься дiaгностичнa функцiя практики. Для цього проводиться дослщно^агностична та переддипломна практика. В ll процесi майбутш керiвники навчальних зaклaдiв озброюються сучасними методиками дослiдження особливостей розвитку учня, вчаться aнaлiзувaти, проектувати, узагальнювати даш спостережень та дослiджень, робити т чи iншi висновки.
При оргашзаци практики за спещальнютю «Упрaвлiння навчальним закладом» враховуеться те, що педагопчна праця в цiлому, а особливо управлшська, за своею логiкою, фшософською основою, творчим характером неможлива без дослщжень, i майстром управлшсько! пращ стае той, хто вщчув у собi дослiдникa. Отже, практика оргашзовуеться i проводиться так, щоб вона була не тшьки засобом формування управлшських умiнь, але й розвивала пiзнaвaльну i творчу aктивнiсть слухача мапстратури, забезпечувала дiaгностику його професшно! спрямовaностi, креативне зaкрiплення i поглиблення теоретичних знань.
Тому в ll змюп е вiдповiднi вправи багатоаспектного управлшського характеру: вправляння з певними зaкономiрностями, демонстрaцiя зрaзкiв упрaвлiнськоl дiяльностi, вiдтворення побаченого, залучення слухaчiв мапстратури до роботи з вправлянь, надання !й творчого, дослiдницько-експериментaльного характеру. Саме творчють у ходi практики -усшшний шлях до мaйстерностi майбутнього управлшця.
У цiлому взaемодоповнюючi, таю, що змшюють одна одну, види практики утворюють цiлiсний процес, спрямований на формування управлшця-професюнала. Логiкa професшно! практично! тдготовки менеджера в мaгiстрaтурi з точки зору професiйно-особистiсного розвитку бачиться таким чином: упродовж ушх роюв навчання мaйбутнiй мaгiстр вивчае основш психолого-педaгогiчнi дисциплiни - «Вступ до спецiaльностi», «Педaгогiчнi теор^, системи, технологи», «Психолопя людини», «Вiковa психолопя», «Педагопчна психолопя». У
цей перюд вiдбуваеться перебудова свiдомостi: буденне, житейське уявлення про сутнiсть людини, призначення i особливостi педагопчно! дiяльностi трансформуються в наукову систему знань. 1ндивщуальний учнiвський досвiд (кожен студент мае мшмум десятилiтнiй стаж безпосередньо! участi в ролi суб'екта практично! шкшьно! педагогiки) може бути переосмисленим на новому рiвнi i змютовно збагаченим. Освоення нових ролей - педагога, оргашзатора, дослiдника проходить внаслщок вкраплення практичних знань у вивчення основних теоретичних курсiв. Такi завдання спрямоваш на вивчення особистостi учня, спостереження за життедiяльнiстю дiтей i його аналiз. Майбутнiй учитель повинен вступити в контакт з дитиною, спонукати !! до спiвробiтництва, глянути на школу очима професюнала. Через ставлення студента до школи, педагопчно! пращ в свщомосп виростае нехай iдеалiзована, але своя, сприйнята особистютю картина майбутнього професiйного самовизначення. Вона пов'язана з розумшням i прийняттям вiдповiдальностi, спiвучастi з тим, з чим майбутш педагоги зустрiчаються в школь Прояв критичного максиматзму i оцiнки з цих позицiй педагопчно! дiяльностi можуть свiдчити про те, що студент не бажае пов'язувати свое подальше життя з профешею вчителя. В цьому випадку можна констатувати той факт, що вш не включений у процес професшно! щентифшацп.
Професiйно-педагогiчна практика дае змогу адаптувати слухача магiстратури до реального життя школи, створити умови для практичного застосування знань психолого-педагопчних дисциплш, формувати i вдосконалювати базовi професiйно-педагогiчнi навички i умiння, дiагностувати професiйну придатнiсть магiстранта до управлшсько! дiяльностi, забезпечити в подальшому його усшшшсть у цiй сферi.
Оргашзащя професшно-педагопчно! практики вимагае вiд керiвникiв дотримання певно! послiдовностi дiй. Наказом по вищому навчальному закладу мапстранти направляються в школи, з якими попередньо укладаеться договiр. Цим же наказом затверджуеться керiвник практики, педагог i психолог. Змiст i об'ем завдань розрахований на 36-годинний робочий тиждень. Магiстранти працюють у школi по 6-8 годин щоденно, виконують навчальнi завдання i функцiональнi обов'язки керiвника. Мiнiмальна кiлькiсть часу, який мапстрант проводить у школi, визначаеться часом перебування в навчальному закладi вчителiв.
У перiод практики можливий такий графш роботи. Впродовж першого тижня магiстранти вiдвiдують усi заходи, яю проводить керiвник, що дае змогу !м адаптуватися до школи. Вони приходять у школу за твгодини до початку занять i заюнчують роботу через 6-8 годин. На другому тижш практики мапстранти вщвщують заходи вибiрково, у вщповщносп до завдань. Час перебування !х у школi узгоджуеться з керiвником закладу i обумовлюеться виробничою необхщшстю.
Режим роботи магiстрантiв-практикантiв визначае керiвник практики, викладачi педагогiки i психологи. Пщ час практики робота мапстранта може плануватися таким чином: 1-2 година перебування в школi - вщвщування оперативних нарад, участь в корекцшнш роботi щодо оперативного втручання в навчально-виховний процес, пiдготовка оперативних даних, допомога органам учнiвського самоврядування; 3-4 година практики - вщвщування та аналiз урокiв, виховних заходiв, методичних об'еднань, робота з громадськими органiзацiями, аналiз нормативно-правово! бази; 5-6 година перебування в школi - коригування плану роботи наступного дня, робота з питань учшвського самоврядування та громадськими оргашзащями, робота гуртюв, клубiв за iнтересами, робота з громадсьюстю; аналiз фшансово-господарсько! дiяльностi; 7-8 година практики - робота з шкшьною документащею, опрацювання нормативно-правових документ, робота за мiсцем проживання, участь в громадсько-полiтичному життi школи. В залежносп вiд плану роботи школи час i змiст дiяльностi практиканта протягом дня можуть змшюватися.
Керiвники практики працюють у школi за графiком, згiдно з яким мають бути враховаш години навчального навантаження викладачiв i розподiл часу роботи таким чином, щоб впродовж робочого дня мапстранти i викладачi працювали разом. Викладачi вiдповiдають за оргашзащю роботи мапстрант1в, контролюють !! виконання, консультують, радять, допомагають практикантам, працюють з керiвниками школи. Крiм чергування за графiком, вони виконують поточш обов'язки в iншi дш тижня (проводять практичнi заняття, шструктують, консультують, приймають звiти, перевiряють виконання завдань тощо).
Впродовж усього дня з мапстрантами працюють директор школи i заступники директора: проводять консультаций iнструктажi, допомагають оргашзувати роботу за напрямами практики.
Навантаження викладачiв, керiвникiв практики визначаеться кшьюстю магiстрантiв, зайнятих на практицi.
Завщувач практикою за погодженням з кафедрами педагопки i психологи пiдбирае бази для проведення практики, забезпечуе необхщш умови для оргашзаци та И проведення. Разом iз завiдувачем мапстратури укладае договiр зi школою; бере участь в установчих i тдсумкових конференцiях; контролюе роботу керiвникiв груп, методистiв, адмшютраци школи i вчителiв з питань керiвництва практикою у вщповщносп з договором; вiдвiдуе залiковi заходи, що проводять магiстранти; усувае недолши в оргашзаци практики; контролюе проходження документаци на оплату тим, хто причетний до керiвництва професшно-педагопчною практикою в школi (директор, заступники, вчител^ класнi керiвники); сприяе оргашзаци оптимального режиму для штатних викладачiв вищого навчального закладу, якi поеднують керiвництво практикою з аудиторним навантаженням.
Завiдувач магiстратурою встановлюе зв'язок з базами практики, розподшяе магiстрантiв за мюцем практики, враховуючи iнтереси i можливостi магiстрантiв, викладачiв, керiвникiв шкш; оформляе документи для оплати керiвникам практики в школi; контролюе роботу викладачiв, магiстрантiв; вибiрково вiдвiдуе заходи, складае графш роботи викладачiв у школi i стежить за його виконанням; контролюе i реалiзуе виконання навантаження викладачiв, адмшютраци школи в перюд практики; вибiрково вiдвiдуе консультаций iнструктажi, залiковi заходи, якi проводять мапстранти; оргашзовуе i проводить шдсумки практики, установчi i пiдсумковi конференци за И результатами; спiльно з шшими викладачами оцiнюе роботу практикант; звiтуе перед кафедрою педагогiки про шдсумки практики.
Викладач педагогiки бере участь у дотриманш режиму роботи шд час практики, надае оперативну допомогу магiстрантам у ходi практики, проводить шструктага, консультаций приймае зв^и про виконання завдань; вiдвiдуе i оцiнюе залiковi виховнi заходи, разом зi студентами вiдвiдуе заходи, пов'язаш з управлiнським процесом, проводить показовий 1х аналiз; оцiнюе якiсть виконаних навчальних завдань мапстрантами, використовуючи рейтингову ощнку; бере участь в установчих i тдсумкових конференщях, спiльно з шшими викладачами, завщувачем магiстратури ощнюе роботу практикантiв.
Викладач психологи проводить консультаций iнструктажi, приймае звiти магютранлв про виконання завдань; дае шдивщуальш консультаци магiстрантам з питань налагодження взаемовiдносин в учнiвському та учительському колективах, допомагае в розв'язаннi складних психологiчних проблем; контролюе виконання мапстрантами психолопчного блоку програми практики; приймае щотижневi звiти практикантiв про роботу; перевiряе якiсть виконання навчальних завдань; оцшюе роботу магютранив, використовуючи рейтинговi оцiнки; працюе з керiвним складом навчального закладу.
Директор школи створюе умови для проведення практики в школ^ обумовлеш договором; видае розпорядження про закршлення керiвникiв за мапстрантами, знайомить 1х зi школою, режимом роботи, правилами внутршнього розпорядку, якюним складом учителiв, документацiею школи, И матерiально-технiчною базою, традицiями; забезпечуе еднють вимог до магiстрантiв з боку вчителiв i керiвникiв практики; бере участь в установчих i тдсумкових конференщях, оргашзовуе педради, на яких обговорюються проблеми проходження практики, ощнюе роботу практикантiв.
Заступники директора налагоджують взаемозв'язки мiж учасниками проходження практики, створюють умови для И забезпечення; включають магютранпв в навчально-виховний процес школи; iнформують про змiни в режимi навчальних занять i виховних заходiв; проводять практичнi заняття, шструктаж^ консультаци, надають вiдповiдну допомогу; вщвщують заходи, якi проводять практиканти, беруть участь в ощнщ залiкових заходiв; координують зусилля всiх, хто причетний до проведення практики.
Мапстрант тд час практики повинен знаходитися в школi не менше 6 годин, дотримуватися трудово! дисциплiни i правил, встановлених у закладц бути присутшм на всiх нарадах, iнструктажах, консультащях; вiдвiдувати уроки та заходи управлшського характеру, вести протоколи, спостерiгати й аналiзувати; щотижня звiтувати перед керiвниками практики,
викладачами педагогiки, психологiï про виконанi навчальш завдання; складати iндивiдуальний план роботи, затверджувати його в керiвника практики, а по ïï завершеннi зв^увати в уснiй або письмовiй формц вести науково-дослiдницьку роботу у вщповщносп до тем курсових i дипломних робгт з педагогiки i психологи, проводити дослщження на замовлення школи, оргашв управлiння освiтою.
Умовно вся робота шд час практики для мапстраипв дiлиться на навчально-ознайомлювальну роботу i роботу в якост керiвника навчального закладу.
Змiст навчально-ознайомлювальноï дiяльностi визначаеться кафедрами педагогiки i психологи зпдно з вимогами, яю пред'являються до пiдготовки керiвника навчального закладу. Вони включають: ознайомлення зi школою, умовами роботи в нш, вiдвiдування i аналiз заходiв управлшського характеру. Змiст роботи в якост керiвника навчального закладу визначаеться його функщональними обов'язками.
Кожен тиждень практики орiентований на виконання окремих навчальних завдань. Це й визначае оргашзащю роботи iз магiстрантами. В залежност вiд кiлькостi викладачiв, якi працюють з ними в школ^ група подiляеться на декiлька пiдгруп.
Кожною пiдгрупою впродовж тижня опiкуеться педагог, який вщповщае за виконання певного завдання. Через тиждень мапстранти шдгруп переходять до шшого викладача.
Змют усiеï роботи на практицi подаеться у виглядi блокiв, наприклад: «Ознайомлення зi школою», «Психолого-педагогiчна характеристика педагопчного i учнiвського колективiв», «Психологiчний анатз уроку», «Дидактичний аналiз уроку», «Педагопчна майстернiсть», «Педагогiчна дiяльнiсть». Робота з кожного блоку ощнюеться, i впродовж практики мапстранти отримують рейтинговi ощнки. Пiдсумкова оцiнка визначаеться в кшщ практики, вона залежить вiд особливостей практики в конкретнш школi. Мапстранту пiд час здачi завдань i звтв про проведену протягом тижня роботу повщомляються оцiнки за кожний блок. За сукупнютю роботи виводиться шдсумкова рейтингова оцiнка, яка по^м переводиться в традицiйнi залiковi бали - «незадовiльно», «задовiльно», «добре», «вщмшно».
У кiнцi кожного тижня в шдивщуальнш бесiдi з викладачами мапстранти доповщають про те, що зроблено. Ц звiти дають змогу вщмовитися вiд пiдсумкового письмового звiту. Однак для вдосконалення змiсту i оргашзаци практики доцiльно на пiдсумковiй конференци, яка проводиться в останнiй день практики в школ^ обговорити таю питання:
1. Чого Ви очшували вiд практики в школi?
2. Що Вам дала практика? Чого Ви навчилися?
3. Що б Ви запропонували змшити в оргашзаци i проведенш практики, аби максимально використати ïï можливосп?
4. Яю пропозици Ви хотiли б висловити на адресу колективу школи, де проходили практику?
5. Що Ви хотши б побажати керiвникам практики?
6. Чи збиралися Ви працювати на керiвнiй посадi в школi до практики?
7. Чи змшилися Вашi намiри щодо керiвноï посади в школi пiсля практики?
8. Чи знадобляться у вашiй подальшiй робоп умiння i навички, набутi на практищ?
На основi узагальнення результат дослiдження проблеми формування основних принцитв професiйно-педагогiчноï практики та технологiï ïï використання, аналiзу мiсця i ролi даноï проблеми в процесi тдготовки менеджерiв освiти у Хмельницькiй гумаштарно-педагогiчнiй академiï, а також вивчення втизняних та зарубiжних джерел, нами сформульоваш такi висновки:
1. Вимоги до сучасного керiвника освiтнього закладу в процеш його пiдготовки потребують переходу вщ передачi знань до прюритетносп розвитку особистостi, яка спроможна функцiонувати в мiнливих умовах педагогiчноï дiяльностi, до розвитку в слухачiв магiстратури творчого потенцiалу, здатностi до науково].', дослiдницько-експериментальноï роботи.
Модернiзацiя методологiï процесу навчання полягае в його переорiентацiï iз лекцiйно-iнформацiйноï на шдивщуально-диференщйовану, особистiсно орiентовану форму та на оптимiзацiю органiзацiï самоосвiти слухачiв мапстратури.
2. Новий шдхщ до органiзацiï i змюту практики базуеться на декшькох принципових положеннях: пропедевтичнiй спрямованостi; зв'язку з предметами психолого-педагопчного циклу; розвитку педагопчного мислення; особистiснiй орiентацiï; динамщ самостiйностi; опорi на реалiï педагогiчноï дiйсностi.
3. Професiйно-педагогiчна практика виконуе роль базовоï основи, що дае змогу шдготувати магiстра до управлшсько1' дiяльностi, яка постiйно ускладнюеться.
4. Взаемодоповнююч^ такi, що змiнюють одна одну, види практики утворюють цшсний процес, спрямований на формування управлшця-професюнала.
5. Органiзацiя професiйно-педагогiчноï практики вимагае вщ керiвника певно1' послiдовностi дш: видаеться наказ, яким фiксуеться мюце практики, закрiплюються ïï керiвники; встановлюеться режим роботи практиканта; складаеться графш роботи вiдповiдальних за практику; визначаються посадовi обов'язки директора школи i його заступниюв; розподiляеться навантаження керiвникам практики; здiйснюеться умовний подiл практики на навчально-ознайомлювальну роботу i роботу з керiвництвом закладу; проводиться тдготовка i здача звiтiв про проведену роботу та (як особливий атрибут) участь у шдсумковш конференцiï.
За рамками ще1' статтi залишилося висв^лення досвiду пiдготовки керiвникiв навчального закладу до участ в професiйно-педагогiчнiй практищ, грунтовна розробка завдань i вцщв робiт, якi виконуються пiд час практики, та iншi важливi аспекти практично!' шдготовки магiстрiв. Вважаемо, що щ питання потребують спецiальних опрацювань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаревская Е. В., Кульневич С. В. Личность в гуманистических теориях и системах воспитания. - Ростов-на-Дону, 1999. - 560 с.
2. Дарманський М. М. Оргашзац1я д1яльност1 чотириступеневого вищого педагопчного навчального закладу (на приклад1 Хмельницького гумашгарно-педагопчного шституту) / За заг. ред. академжа Ничкало Н. Г. - Хмельницький: Вид-во Х1П1, 2001. - 94с.
3. Глебов А. А. Принципы структирования и отбора содержания педагогической практики студентов //http: // borytro. nm. ru / papers /subjetc 5-3/ glebov / htm.
4. Педагогическая практика студентов Волгоградского государственного педагогического университета / Под. ред. Н. К. Сергеева и Г. Л. Ястребовой. - Волгоград, 1998. - 79 с.
5. Дем'яненко Н. М. Загальнопедагопчна тдготовка вчителя ютори вищо1 школи (XIX- перша третина XX ст.). 13.00.04. - Дис...докт. пед. наук. - К., 1998. - 469 с.
6. Педагопчна практика в систем! ступенево1 шдготовки вчител1в початкових клас1в. Програма та методичш рекомендаци щодо ïï реал1зацп. - Хмельницький: Вид-во Х1П1, 2001. - 52с.
7. Савченко О. Я. Удосконалення професiйноï подготовки майбутн1х учител1в початкових клас1в // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С.3-11.
8. Сисоева С. О. Розвиток особистосп в умовах пост1ндустр1ального сустльства // Професшна осв1та: педагог1ка i психолопя / За ред. I. Зязюна, Т. Летовицького, I. В1льш, Н. Ничкало. -Ченстохов - Кшв, 2001. - 254с.
9. Казакова Н. В. Оргашзацшно-методичш засади педагогiчноï практики майбутшх учител1в початковоï школи в умовах ступеневоï п1дготовки. 13.00.04. - Дис.канд. пед. наук. - К., 2004. -253с.
10. Берека В. £. Оргашзащя практичноï шдготовки слухач1в маг1стратури за спец1альн1стю «Управлшня навчальним закладом». - Хмельницький: Вид-во Х1П1, 2005. - 216с.
