CC BY
11
СОЦИАЛЬНЫЕ САНКЦИИ КАК СПОСОБ ВОСПИТАНИЯ ПРАВОСОЗНАНИЯ В ПРОСТРАНСТВЕННО-ЧАСОВОМ КОНТИНУУМЕ
Калиновский Ю. Ю.
Осуществлен философско-правовой анализ социальных санкций как способа воспитания правосознания. Проанализированы разновидности социальных санкций, а также их возможное влияние на общественное правосознание. Доказано, что через санкции общество требует от индивида определенного поведения (определенного правосознания.), угрожая ему в случае невыполнения установленных правил отторжением из упорядоченного социального пространства и времени, а также отказывает ему в коммуникации.
Ключевые слова: общественное правосознание, социальные санкции, социальное пространство, социальное время.
SOCIAL SANCTION AS A METHOD OF LEGAL CONSCIOUSNESS EDUCATION ORDER IN THE CONTINIUM OF TIME AND SPACE
Kalinovski J. J
The article deals with social and philosophic analysis of social sanction as a method of legal consciousness aducation. Analysed types of social sanction and there interference on legal consciousness. Is proved, that society demands from individual person the particular legal socialization in order to sanction. There were also proved that in case of individual ignore the society rules person will be excluded from social environment, time and communication.
Key words: legal consciousness, social sanction, social environment, social time.
УДК 340. 12+316. 3
1.1. Коваленко, кандидат фшософських наук, доцент
ПРО ДЕЯК1 КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ Ф1ЛОСОФП ПРАВА У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Присвяченорозгляду новихметодологiчних асnектiв викладання фтософп права у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Показано варiанти скептичного ставлення до фтософсько-правовог рефлексп у професшному та студентському середовищах. За-пропоноване нове бачення ролi фтософп права як супровiдника сучасного правового проекту, зокрема, у демократичному суспiльствi.
Ключовi слова: фiлософiя права, методика викладання, сучасна правова система, демократичний розвиток.
© Коваленко I. I., 2010
85
Спещалгст подiбний до флюсу — повнота його однобiчна
Козьма Прутков
Актуальтсть проблеми. В умовах кредитно-модульно! системи навчан-ня виникають потреби додаткового обгрунтування доцшъносп вивчення дис-циплш, не пов'язаних безпосередньо з професшним спрямуванням. Це сто-суеться передусiм предметiв гуманiтарного циклу, що не входять до перелiку обов'язкових. Фiлософiя права тут не е винятком. Студенти — майбутнi юристи, читаючи перелiк пропонованих на вибiр дисциплiн, обов'язково з!-ткнуться з питаниями сенсу i корисностi вивчення фшософп права.
Слiд зазначити, що на сьогодт у вiтчизнянiй лiтературi майже вiдсутнi публжаци за даною проблематикою [1 — 3], що, безумовно, потребуе у най-ближчому майбутньому докладання зусиль як фамвщв у фiлософсько-правовiй галузi, так i викладачiв само! фшософп права.
Перш тж зробити спробу з сучасно! точки зору обгрунтувати доцiльнiсть викладання фшософп права, треба згадати про ошр ^ навiть, недовiру, що юнують у професiйному юридичному середовищi вiдносно фшософп права i, на жаль, як за чаклунством, передаються до студентсько! молодi. Щоправда, ниш серед студенпв вiдбуваеться пожвавлення штересу до фшософсько-правових проблем (про що, зокрема, свщчить трирiчний досвщ мiжвузiвських студентських науково-практичних конференцiй, як! проходять в Нацiональнiй юридичнiй академи Укра1ни iменi Ярослава Мудрого), в той час коли серед юриспв збер^аеться довол! стшкий отр фшософсько-правовш рефлексп.
У зв'язку з цим необхщно розр!зняти два мотиви одного й того самого ставлення: з одного боку, ФшосоФ!я права вважаеться шкщливою !стиною в останнiй шстанцп, тод! як, з другого боку — вона оголошуеться непотрiбною в умовах достатньо! забезпеченостi права в наукообразних ресурсах. У першо-му випадку артикуляцию неприйняття фшософп права знаходимо у вислов-люваннях М. Вшея, який переконаний, що Гоббс, Локк, Юм, Кант, Гегель, а також низка сучасних ФшосоФ!в розбалансували власне юридичт репрезен-тацп правових феномешв, наситивши !х легалiстським або соцюлоочним позитив!змом [4; 5]. При6!чники другого мiркування акцентують увагу на непродуктивной фшософп права, вважаючи 11 частковою метафiзичною спекуляцiею, позбавленою перспективи [6].
Як наслщок у ВНЗ складаеться ситуащя, коли правознавчi дисциплши збшьшуються за обсягом за рахунок суттево скорочено! фшософп права. Мовляв, фшософ1я права гiдна бути викарбуваною в юторп, однак потреби сучасност полягають у розвитку власне правознавства.
06идв! щ форми ставлення резюмують ситуацго, що склалася у викла-даннi фшософп права. Можливо, причина цього криеться у часах, коли фшо-86
софiя, вважаючи себе наукою-мапр'ю, зволiкла розвитком дiалогу з власне юристами, а також з рiзними науково-практичними дискурсами.
Метою статтi е не аналiз таких двох форм опору i зневажання, а знайом-ство з такими орiентирами у викладанш фшософп права, якi б допомогли здолати професшну неприязнь юриспв до нiбито тщетних мовлень i привнесли дещо корисне й оригшальне у право. Очевидним у зв'язку з цим принай-мш е те, що викладання фшософп права мае вiдповiдати правовiй концепци, прийнятiй в даному суспiльствi1.
У цiй статтi поступово розвиватимется думка про те, що фшософп права мае бути вщведено роль супровщника сучасного юридичного проекту. Шд останнiм же розумiеться певний правовий вектор, що його обрало суспшьство. Отже, викладання фшософп права вбачатиметься у тому, аби сприяти розу-мiнню ще1 ролi та його практичному втшенню.
Передусiм слщ зазначити, що викладання фшософп права саме як супро-вщника юридичного проекту передбачае обопшьну вiдмову вiд «розпоряджу-вально!» ролi з боку як юриспруденци, так i фшософп права, що не дозволить останнш перетворитися на юридичну фiлософiю. Також слщ здолати вщмову фшософп права вщ вдумливого дiалогу з позитивним правом, так само як i з демократичним вимiром.
Таким чином, фiлософiя права вже не може претендувати на «висвгтлен-ня» шляху права, яке вже достатньо «висвгглюеться» власними силами. Вщ-мовившись вiд розпоряджувально1 ролi, фiлософiя права, тим не менш, може плiдно супроводжувати сучасний юридичний проект у частинi вироблення аргументiв та мiркувань на користь нього.
Звичайно, фiлософiя права не передбачае конкретш вiдповiдi та рецепти, проте рiвноправно бере участь у рефлекси, яку необхiдно здiйснювати у зв'язку зi складнiстю сучасно1 юриспруденци. I в цьому разi фшософ1я права — насамперед аргументацшна дiяльнiсть, гласнiсть, як е необхвдними та неминучими в умовах демократичного розвитку.
Фiлософiя права, виходячи з цього, мае допомагати вщкривати та ушвер-салiзовувати громадянськ1 переконання, цшносп та передзаданi смисли, а також супроводжувати професшний дискурс. Зокрема, фшософ1я права може стати у нагод^ коли необх1дно розпiзнати та визначити культуро-фшософсью параметри, що е в юридичнш царинi. До того ж, фiлософiя права може допо-могти осво1тися з рiзними способами суб'ективного осягнення зв'язку мiж правом та мораллю, м1ж суспiльством та шдивщом. У такому разi вона працюе не над формальними якостями права, добров^но втддяючи це правознавчим дисциплшам, а супроводжуе рефлексiю смислiв та горизонпв сучасного юридичного проекту.
1 Деяю положения цiвl статгi Грунтуються на вивченнi досвiду викладання фшософп права у Канадi (див. Електронний ресурс. - Режим доступу: www.reds.msh-paris. £г/.../1ех1е8/ше13.Ь1ш)
Под!бна рефлекмя може здшснюватися за умови, коли враховуються ре-алл сучасного розвитку, а також вщбуваеться дiалог з науками, зокрема право-знавчими. Саме останнi можуть дати фшософп права вщомосп, що послужать виробленню осмислення сучасного юридичного проекту. Юридичне канпан-ство, запозичене i розвинуте Г. Кельзеном, на жаль, завдало шкоди сучасному юридичному проекту, можливо, й усупереч очiкуванням самого Канта, бажа-ючи замкнути юридичний проект усерединi чистого правознавства та право-во! сутносп, вщмовившись вщ дiалогу з полличними, соцiальними, мораль-ними та релтйними переконаннями громадян.
Завдання, отже, полягае у тому, аби у викладант фшософп права показа-ти, що вона сама слугуе не позитивному праву, а саме правовому проекту в штерсуб'ективютськш парадигм!. Це означае, що право мае розумггися як нормативне саме в тому сенс!, що питання про права громадян ставиться у форм! належного ! стверджуе громадянам права як водночас авторам та !х адресатам.
Критичний студентський розум вщразу прокинеться, якщо на заняттях з фшософп права викладач! зможуть показати, як фшософсько-правов! м!рку-вання аргументовано розгортаються у контекстах правознавчих курив ! як вони можуть простежуватися впритул до структуризацп юридичного результату, наприклад, судового. Так, судд! не мають розцшюватися як фшософи права (якими !х, наприклад, вважають чимало сучасних фшософ!в права, зокрема Р. Дворкш), а як так!, що заслуговують на штерес, сшврозмовники на тему вщповщальност! громадян у рол! автор!в та адресапв !хшх же прав.
Розумшня фшософп права саме як акомпашатора аргуменпв та м!ркувань щодо юридичного проекту передбачае !! вщмову в!д рол! «арбира» на користь публ!чних дискусш. З цього випливае, що фшософ!я права мае розглядатися як один з учасник!в дискурсу з приводу сучасних правових реалш. Вона також повинна розумгтися як така, що проходить конкретне випробовування в сус-п!льному простор!. Саме в публ!чному простор! «сила», «валщшсть» або ж важлив!сть узгодженост! в аргументах ! судженнях мають обговорюватися й координуватися вщкрито ! на очах у вмх.
Саме стосовно такого публ!чного простору зявляеться можлив!сть осмис-лювати рацюнальшсть взагал! ! своер!дн!сть юридично! рац!ональност! в контекст! правового проекту зокрема. З такого мiркувания випливае щея верховенства комушкативно! рацюнальност!. Передбачаючи вироблення аргу-мент!в ! м!ркувань як найголовн!шу мету правового проекту, фшософ1я права практично спроводжуе його, показуючи, що практична рацюнальшсть, на яку посилаеться право, вплюеться в публ!чному обговоренн!. Дискурс як штер-!ндив!дуальна практика правових смисл!в продукуе аргументи та мiркувания, а також пропонуе !х аудитор!! як дшсш/лептимш 88
Акцент на публiчному контекст у навчанш фiлософiï' права пояснюeться передусiм бажанням призвичагги студентiв бачити право в публiчному простор^ а також тим, що цей простр вiдiграe ключову роль для розвитку i шд-тримання комунно! формацп волi та думки, що, врешп-решь, становить сутнiсть сучасниx правовю реалiй. У вимiрi, де право перетворюeться на першу особу множини, на «ми», викладания фiлософiï' маe зосередитися на-вколо практичниx спорiв та дискурсiв, що сприятимуть розвитку публiчного простору i рацiональноï' формацп волi та розуму.
Подiбне бачення фiлософiï' права вiдбиваe саме фшософську позицию. За-ключна ж теза полягаe у тому, що головною метою викладания фшософп права мають стати засади демократично! правово! концепцп. Причому демократiя розумieться не як замб або iнструмент пропаганди лiберальноï' моральности, а як цiннiсть-по-собi. Такий пiдxiд корелюe з канпвським уявленням про фшо-софгю права, що становить вющ людини з-шд панування гетерономiï' (аргу-ментiв авторитету) в простр автономiï' (розумовиx аргументiв, такж, якими ïx бачить iндивiд). Саме така автономiя й маe засвщчувати буття.
Якщо сучасне право маe зосередитися на вимизi, що вс суб'eкти права розглядаються як автори i адресати прав, норм та шститутш, це означаe, що викладания фшософп права не може замикатися на досвад гетерономп, ко -лишньо! «лiберальноï моральность», а маe прийияти i роздiлити сучаснiсть.
Висновки. Фiлософiя права не може пiдмiняти авторiв права, ïï завдан-ня — супроводжувати ïx i вщбивати демократичну мету сучасниx правовиx реалш. Перебування ж викладання фiлософiï права у серцевиш сучасниx правовик реалш даe змогу сполучати практичний аспект права з рефлексивним аспектом фшософп, ув'язуючи в такий спомб правовий проект з iдеeю фшо-софи як демократично1 практики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Некишев, В. Л. Философия права [Текст] : учеб.-метод. пособие для курсантов дневной формы обучения и слушателей ФЗО / В. Л. Некишев. — Владимир : Владимир. юрид. ин-т Минюста России, 2000. — 47 с.
2. Електронний ресурс. - Режим доступу: www.sipk.ru/conference/pdf_200S/Nikitchenko.pdf
3. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.dkvartal.ru/mahneva/3296
4. Кравцов, Н. А. Проблема кризиса современной правовой мысли в философии права Мишеля Вилле [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. иаук / Н. А. Кравцов. — Ростов-н/Д, 199S. -- 2S с.
5. Villey, M. Reflexions sur la philo et le droit carnets de michel villey Editeur [Text] / M. Villey. — Puf , 1995 — 147 р.
6. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.netda.ru/slovo/0103kss.htm
7. Современный либерализм : Джон Ролз, Рональд Дворкин, Исайя Берлин, Уил Кимлика, Майкл Дж. Сэидел, Джереми Уолдрои, Чарльз Тейлор [Текст] / Л. Б. Макеева ; пер. с англ. — М. : Прогресс-Традиция, 199S. — 24S с.
S9
О НЕКОТОРЫХ КОНЦЕПТУАЛЬНЫХ ОСНОВАНИЯХ ПРЕПОДАВАНИЯ ФИЛОСОФИИ ПРАВА В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
Коваленко И. И.
Посвящено рассмотрению новых методологических аспектов преподавания философии права в высших учебных заведениях (ВУЗах). Показаны варианты скептического отношения к философско-правовой рефлексии в профессиональной и студенческой средах. Предложено новое видение роли философии права как сопроводителя современного правового проекта, в частности в демократическом обществе.
Ключевые слова: философия права, методика преподавания, современная правовая система, демократическое развитие.
ABOUT SOME CONCEPTUAL BASICS OF TEACHING LAW PHILOSOPHY IN HIGH EDUCATIONAL INSTITUTES
Kovalenko I. I.
This article tells us about the consideration of new methodological aspects of teaching law philosophy in high educational institutes. There are shown the variants of skeptical relation to philosophical — judicial reflection in professional and student's sphere. There is a new vision of law philosophy role as follower of the modern judicial project, in particular, in democratic society offered.
Key words: law philosophy, a teaching technique, modern judicial system, democratic development.
УДК 340.12 + 34.124.4 + 504.03
В. О. Захарова, здобувачка
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ВРАХУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ В1ТЧИЗНЯНО1 ПРАВОВО1 МЕНТАЛЬНОСТ1 НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНО1 МОДЕЛ1 ЕКОПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В УКРА1Н1
Проаналiзовано можливостi впливу правового менталтету населення Украгни з точки зору формування сучасног моделi екоправового виховання.
Ключовi слова: екоправове виховання, правовий менталтет, правосвiдомiсть, екофыьтсть.
Актуальтсть теми. Оскшьки екоправове виховання е ще недостатньо дослщженою складовою процесу правового виховання в цшому, виникае на-гальна потреба довести зростання його рол! в сучасних умовах глобальних
90 © Захарова В. О., 2010
