CC BY
17
УДК 343.37:351
I. В. Писарчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiр. кафедри кримшального права i процесу
ПРИЧИНИ I УМОВИ, ЯК1 СПРИЯЮТЬ ВЧИНЕННЮ НЕЦ1ЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ
© Писарчук I. В., 2016
Розглянуто причини i умови, як сприяють вчиненню нецiльового використання бюджетних кошт1в посадовими особами. Окреслено суб'ективш та об'eктивнi чинники, що впливають на вчинення зазначених злочишв. Визначено взаемозв'язок мiж причинами та умовами, як сприяють вчиненню злочинiв службовими особами. Охарактеризовано економiчнi процеси, як спонукають до вчинення нецiльового використання бюджетних кошпв службовими особами.
Ключовi слова: бюджетнi кошти, нещльове використання, причини злочишв, умови, як сприяють виникненню злочишв, об'ективш, суб'eктивнi фактори, економiчнi процеси.
И. В. Писарчук
ПРИЧИНЫ И УСЛОВИЯ, КОТОРЫЕ СПОСОБСТВУЮТ СОВЕРШЕНИЮ НЕЦЕЛЕВОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БЮДЖЕТНЫХ СРЕДСТВ СЛУЖЕБНЫМИ ЛИЦАМИ
Рассмотрены причины и условия, которые способствуют совершению нецелевого использования бюджетных средств должностными лицами. Очерчены субъективные и объективные факторы, что влияют на совершение отмеченных преступлений. Определена взаимосвязь между причинами и условиями, которые способствуют совершению преступлений служебными лицами. Охарактеризованы экономические процессы, которые побуждают совершению нецелевого использования бюджетных средств служебными лицами.
Ключевые слова: бюджетные средства, нецелевое использование, причины преступлений, условия, которые способствуют совершению преступлений, объективные, субъективные факторы, экономические процессы.
I. V. Pisarhuk
REASONS AND TERMS THAT ASSIST THE FEASANCE OF THE NO-PURPOSE USE OF BUDGETARY FACILITIES OFFICIAL PERSONS
Reasons and terms that promote feasance of the no-purpose use of budgetary facilities by public servants are considered. Human and objective factors are outlined, that influence on the
feasance of the marked crimes. Intercommunication is certain between reasons and terms that assist committing crime official persons. Economic processes that induce to the feasance of the no-purpose use of budgetary facilities official persons are described.
Key words: budgetary facilities, no-purpose use, reasons of crimes, terms that promote, objective, subjective factors, economic processes.
Постановка проблеми. Сучасна структура eK0H0Mi4H0i злочинносл включае велику частину злочинв, що вчиняються у бюджетнш сфер1 Науковщ та практики ввдзначають, що метою нецшьового використання бюджетних кошпв е вилучення коштiв з казни з використанням легальних форм господарсько'' дмльносп, чи повноважень, якими надшет службовi особи.
Спiвробiтникам пiдроздiлiв з протиди злочинностi у сферi економши (ППЗСЕ) з метою запобiгання нецшьовому використанню бюджетних коштiв необхiдно виявляти причини та умови, якi сприяють вчиненню злочинiв службовими особами.
Мета роботи - визначити основн причини i умови, якi сприяють вчиненню нецшьового використання бюджетних кошпв службовими особами.
Стан дослщження. Окремi аспекти з встановлення причин i умов, що сприяють вчиненню злочинв у бюджетнш сферi розглядались у контекст дослщження таких учених: В. I. Антипова, В. I. Василинчука, О. Ф. Долженкова, О. М. Джуж^ О. Г. Кальмана, О. В. Копана, М. В. Корненка, В. В. Коваленка, С. I. Ншолаюка, Д. Й. Никифорчука, В. В. Лисенка, В. Л. Ортинського, М. А. Погорецького, В. М. Поповича, Л. П. Скалозуба, О. Ю. Заблоцько' та ш.
Виклад основних положень. Вивчаючи причини злочинв у бюджетнш сфер^ потрiбно враховувати, що великий (визначальний стутнь дш причини) плив на рiвень бюджетно' злочинносл мае сукупнiсть кримiногенних умов. Бюджетна злочиннiсть - це продукт складно!' взаемодй особистостi i середовища, за виршального впливу останнього [1, с. 44].
Причиною називають явища (системи), як породжують, продукують iншiявища (системи) -на^дки. Тобто мiж причиною i наслiдком е зв'язок генетичний, продукуючий. У тлумачних словниках слово "причина" етимолопчно пов'язуеться з дiесловом "вчиняти", тобто робити, творити, виробляти (явище, яке зумовлюе або продовжуе шше явище, мотив) [2, с. 496].
У ^^wi причинностi злочинност присутнi усi згаданi види причинного зв'язку: бшарний, злочинний ланцюг, причинна мережа [3, с. 12].
Причини i умови злочинносл за походженням i по сутi соцiальнi. Вони завжди включен до системи сощальних суперечностей суспшьства.
Причини i умови конкретних злочинiв виступають первинним елементом кримшогенно'' системи. Мiж елементами останньо! iснуе складна багаторiвнева взаемод!я. Через це кримшогенна система не може бути зведена до арифметично'' суми причин i умов конкретних злочинв. Вона мае iнтегральнi властивостi сощального явища. У нiй розрiзняються за механзмом дii (характером детермiнацii) два види елеменпв, що породжують злочиннсть (причини), i що зумовлюють i сприяють цьому (умови). Вони наявн i виявляються як на рiвнi злочинностi загалом, так i на рiвнi виду злочинiв i окремого злочину.
Отже, причини - це т сощальн явища, якi в бшарному зв'язку породжують i ввдтворюють злочиннiсть i злочини як закономiрний наслiдок [4, с. 116].
Умови - це так явища, як самi не породжують злочиннiсть i злочини, а сприяють, полегшують, штенсифшують: а) формування i б) дто причини. Це рiзноманiтнi явища, процеси, обставини, як сприяють або створюють можливють виникнення та прояву причини, яка породжуе наслвдок [5, с. 188].
Мiж причинами i умовами iснуе тiсна взаемод!я, наявнiсть яко'' i уможливлюе використовувати узагальнене поняття '^рим^^нн детермшанти", що охоплюе i тi та iншi. Умови самi по собi не можуть породити злочин, а тим бшьше !'х поеднати. Проте без !'х наявносп причина
або не зможе сформуватися чи реалiзуватися. Але усередиш взаемодiючоi системи "причини -умови" завжди збертаеться яюсна вiдмiннiсть як у характерi детермшацй спричинення i зумовлення, так i в змiстi.
Прихильники дiалектичного детермтзму подшяють фактори на причини та умови, суб'ективш та об'ективш, безпосередш та опосередкованi, узагальнюють та класифшують причини та умови злочинiв. Такий пвдхвд бшьшою мiрою був притаманний радянськш кримшологй, яка грунтувалася на принципах соцiалiстичноi iдеологii (що стверджувала можливiсть лiквiдацii злочинностi), пропагандистсько-виховноi полггики та радикальноi системи попереджувальних заходiв, що здiйснювалися державними установами iз широким залученням громадських органiзацiй. Яскравi представники цього пiдходу - радянськ вченi, якi видшяли три групи обставин, що сприяли вчиненню злочишв: 1) несприятливi умови морального формування особистостi; 2) привiд до вчинення злочишв; 3) обставини, що сприяють досягненню злочинного результату [6, с. 7].
В. М. Кудрявцев пропонував дослвджувати злочиншсть на загальносощальному, груповому та iндивiдуальному рiвнях. Пiд час розгляду злочинно!' поведiнки вiн видшяв три рiвнi: на нижньому рiвнi - iндивiдуального вчинку - вивчати мехашзм окремого правопорушення, особис-тють правопорушника, причини його д1яння; на вищих рiвнях - фшософському i соцiологiчному -дослiджувати стан, структуру i тенденцii злочинностi загалом, й причини, а також окремi види злочишв [7, с. 9-11]. Та^ само]1 думки дотримуються О. М. Джужа, С. М. Моюеев, В. В. Василевич [8], Н. Ф. Кузнецова, Г. М. Мшьковський [4, с. 160-162], А. I. Долгова [9, с. 14-17].
Умовами, як сприяють вчиненню злочину, е явища, процеси, як необхщш для дй причин цього виду злочишв, приводять у дто щ причини, а саме - недолши у регуляторному законодавстш, у дiяльностi державних установ, господарських оргашзацш, окремих громадян, що об'ективно сприяють скоенню злочину або настанню злочинного результату [5].
Виявлення причин i умов, як сприяють вчиненню злочишв, е одним iз обов'язюв оперативних шдроздшв з протидii злочинносп у сферi економiки (ППЗСЕ) Нацiональноi полщй Украши, передбачених ст. 7 Закону Украши "Про оперативно-розшукову дмльшсть" та iншими нормативно-правовими актами.
Так, умови злочинносп подшяють на три основнi групи: супутнг (вони утворюють загальний фон подш i явищ, обставини мюця i часу), необхгднг (без таких умов под1я могла б не настати), достатнг (сукупшсть усiх необхвдних умов) [10, с. 46].
Л. П. Скалозуб та В. I. Василинчук, визначаючи сощальш причини злочишв у бюджетнш сферi, насамперед видшяють наявнi стосунки у сферi економши, полiтичнiй сферi, у сферi сощальних стосункiв та в iдеологiчнiй сфер1 Науковцi стверджують, що за своею суттю вони становлять ядро суспшьно-сощального життя суспшьства i саме !'х взаемозв'язок загалом i окремо може впливати на розвиток злочишв у бюджетнш сферi [11, с. 310].
На наше переконання, причини - це и внутршш (суб'ективш) фактори стосовно особи злочинця, що породжують у неi злочинну мотиващю, тобто й психологiчнi якостi, в той час як умови - це зовшшш щодо особи злочинця обставини, що сприяють вчиненню злочину, створюючи сприятливу для цього обстановку.
Причини конкретного злочину - це явища та процеси, що породили антигромадськ погляди даноi особи та викликали й злочинш дii чи безд1яльшсть [12, с. 36]. Антигромадсью погляди (установка) перед сво'м виявленням у конкретному злочиш, як правило, протягом доволi тривалого за часом перюду формуються у свiдомостi особи. Джерелом формування конкретноi антигромадськоi установки е фактори бюлопчного (успадкованi психофiзiологiчнi особливостi особи, й темперамент тощо) та соцiального (конкретнi обставини життя та виховання особи) характеру, пвд впливом яких у неi з'являються егоютичт погляди, iндивiдуалiстичнi звички та навички.
На наш погляд, до економiчних причин злочишв у бюджетнш сферi належать таю явища: об'ективна супер ечливють мiж економiчними потребами особи i можливостями суспшьства в !'х задоволенш; наявнiсть i поширення "тшьово! економши"; вищий рiвень прибутковостi злочинно!'
економiчноi дмльносл порiвняно з рiвнем прибутковосл легально! економiчноi дiяльностi; недостатня штегроващсть нацiональноi' економiки у свiтову тощо.
У теорii кримiнально-процесуального права та кримшалютики тривають жвавi дискусii щодо доцiльностi виявлення та розмежування причин та умов вчинення злочишв. Зокрема, А. Р. Белкш стверджував, що тд час досудового розслiдування причини розслщування, як правило, встановити не вдаеться, крiм того, таке завдання нерщко слiдчим i не ставиться. Не дуже чггкий змiст мае й термш "умови". Тому вчений пщтримуе позицiю, згiдно з якою потрiбно говорити не про доказування причин та умов, що сприяють учиненню злочину, а про доказування обставин, що сприяють учиненню (та приховуванню) злочину [13, с. 23]. Щ твердження е дискусшними.
О. М. Джужа, П. П. Михайленко та iншi ученi вказують, що причини - це п процеси i явища, якi породжують злочинтсть як свiй безпосереднiй наслщок. Що стосуеться умов, то вони безпосередньо не породжують злочиннiсть, але "вщкривають шлях" для дii причин, полегшують настання суспшьно небезпечних наслщюв. Умовами виступають усiлякi недолiки в управлшськш та органiзацiйнiй сферi дмльносп рiзних галузей господарства i державного апарату [5, с. 79-91].
Причини конкретного злочину - це явища та процеси, що породили антигромадськ погляди особи та викликали й злочинн дй чи бездiяльнiсть [12, с. 36].
Антигромадсью погляди (установка) перед сво!м виявленням у конкретному злочин, як правило, впродовж дуже тривалого перюду формуються у свщомосп особи. Джерелом формування конкретноi антигромадськоi установки е фактори бiологiчного (успадкован психофiзiологiчнi особливостi особи, 11 темперамент тощо) та сощального (конкретнi обставини життя та виховання особи) характеру, пщ впливом яких у неi з'являються егоiстичнi погляди, iндивiдуалiстичнi звички та навички.
Явища i процеси як так, як правило, не викликають ршучосл вчинити злочин. Вони поступово впливають на особу, формують у свщомосл останньоi певну антисуспшьну установку, яка й викликае намiр скогги умисний злочин. Тому негативнi явища i процеси безпосередньо навряд чи можуть бути причинами конкретного злочину. Винятком може стати ситуацм, коли злочин вчиняеться з метою збагачення. Тому намiр вчинити протиправну дто здебшьшого не виникае раптово, зненацька. Явища i процеси, як правило, можуть виступати тшьки причинами несприятливого формування особистосл, причинами виникнення антисуспшьних поглядiв, навичок, звичок, тобто антисуспiльноi установки у свщомосп особи. I, перебуваючи у певнiй ситуацй, людина дiе вже вiдповiдно до своеi ранте сформованоi у свiдомостi установки. Вважаемо, що антисуспшьна установка за сво!м змiстом щодо злочинiв, вчинених злочинними трупами, може бути лише корисливою. Практика свщчить, чим мщнша така установка, тим бшьша вiрогiднiсть вчинення й носiем злочину. Отже, з'ясування причини антисуспiльноi установки мае велике практичне значення. Вказана установка, яка виникла у свщомосп особи, е нчим iншим, як можливiстю вчинення злочину. Для реалiзащi злочинного намiру необхiднi певнi умови, за яких можливють може перетворюватися на реальнст
О. В Пчелiна зазначае, що умови, як сприяли вчиненню злочину, як правило, можуть бути розкрит пщ час аналiзу об'ективноi сторони злочину. Часто вони перебувають у безпосередньому зв'язку з обстановкою вчинення злочину, зумовлюючи спосб злочинного посягання. Зокрема, економiчнi злочини, як вщомо, являють собою злочинну технологiю збагачення, тобто комплекс (с^уднсть) злочинiв, серед яких видшяють основнi та пiдпорядкованi. У такому ланцюзi часто пщпорядкований злочин е умовою, способом учинення основного злочину. Тому спосiб учинення злочину нерiдко становить ключ для виявлення тих обставин, як у цьому випадку полегшили реалiзацiю злочинного намiру [14, с. 144].
Встановлення умов злочину, як i його причин, полягае в аналiзi ^явно! (вихiдноi) шформацй про злочинне д1яння, виборi та плануваннi процесу проведення як оперативно-розшукових заходiв, так i в подальшому слiдчих (розшукових) дш. Пiд час ознайомлення з матерiалами кримiнальних проваджень про злочини у бюджетнш сферi було встановлено, що кримшогенн фактори найчастiше виявляються в процес проведення таких слiдчих (розшукових) дш, як допит, обшук та вт'мка документiв, призначення експертиз тощо.
Згвдно з матерiалами кримiнальних проваджень (вивчено 80 справ) про злочини у бюджетнш сфер^ вчинених службовими особами, виявлено, що специфiчними умовами, як сприяли вчиненню злочину, е: ввдсутшсть належного контролю з боку державних контролюючих органiв -у 40 випадках (50 %); недолiки нормативного регулювання бюджетно! системи дiяльностi даного виду - (23,3 %), неналежне виконання службовими особами сво!'х обов'язюв - (17 %), недостовiрне вiдображення ведомостей у бухгалтерсько-фшансовш документаци (8,7 %).
Ми встановили, що принципово важливим е положення стосовно нерозривного зв'язку причин нецшьового використання бюджетних кошта iз психологiчними та соцiальними властивостями службових ошб, якi працюють у бюджетних установах.
Таю властивосп формуе психолопчна атмосфера у державному середовищ^ а саме: конкуренцм, прагнення влади та збагачення. До основних властивостей, що спонукають зазначених осб до вчинення злочитв, зараховують [15, с. 345-348]:
1) прогресуючi матерiальнi потреби, прагнення бути заможною людиною, яка мае грошi не тшьки для задоволення повсякденних потреб, але й для створення певного '"мвджу" - належносп до вищих кш суспшьства;
2) переконанiсть у тому, що грошш - це найвища ц^н^ть у життi, та постiйна потреба "робити грошi" стае основною, а школи единою метою;
3) правовий i моральний нМшзм, тобто зневажання законв i норм моралi та прагнення досягти поставлено!' мети будь-якими, зокрема незаконними, а школи й ввдверто злочинними методами;
4) нехтування як штересами суспшьства загалом, так i окремих людей, зневажання людей, як стоять нижче за сво!'ми фшансовими можливостями;
5) схильнiсть до ризику в службовш дiяльностi та в житп загалом, яка переростае в авантюризм (неврахування пiд час прийняття рiшень явно iснуючих небезпечних обставин);
6) динамiчнiсть поведiнки залежно ввд життевих обставин (можливiсть 1'х змши на прямо протилежнi).
Згiдно з матерiалами дослiджень (вищезгаданих кримiнальних проваджень) про злочини, вчинен службовими особами у бюджетнш сфер^ джерелами отримання шформаци про особистiсть обвинуваченого, яка мютить вiдомостi про тi внутрш^ чинники, якi спричинили вчинення злочинв, були: протоколи допитiв свiдкiв-пiдлеглих обвинуваченого - у 40 випадках (50 %), протоколи допита свiдкiв-керiвникiв обвинуваченого - 33 (41,2 %), протоколи допита сввдюв-родичiв обвинуваченого - 34 (42,5 %), протоколи допита сввдюв-пращвниив банку, казначейства iншого тдприемства чи органу державно!' влади - 8 (10 %), характеристика з мiсця роботи чи проживання обвинуваченого - 75 (95 %), особисл щоденники звинувачених -14 (17,5 %) тощо.
Зважаючи на щ положення, пiд причинами i умовами, що сприяють нецшьовому використанню бюджетних кошта посадовими особами, необхвдно розумгти обставини зовнiшнього матерiального свiту, що зумовлюють вибiр людиною злочинно!' поведiнки та полегшують вчинення нею злочину або його приховування. Яисншому розумiнню сутi зазначених причин i умов вчинених зазначених правопорушень сприяе 1'х класифiкацiя, що полягае у розподш на групи за спшьними ознаками, властивостями тощо.
Висновки. Для визначення причин i умов, що сприяють вчиненню нецшьового використання бюджетних кошта службовими особами, необхвдно встановити с^упн^ть конкретних соцально-економiчних негативних явищ, як знаходяться iз злочиннiстю i злочинами в причинно-наслвдкових (у тому числi i таких, що зумовлюють) зв'язках.
З огляду на аналз наявних визначень понять причин i умов встановлено, що вчинення нецшьового використання бюджетних кошта е причини, як сформован пвд впливом рiзних негативних економiчних явищ i процешв, i насамперед антисуспшьна установка в свiдомостi особи, яка спонукае конкретного посадовця на незаконне заволодшня державними коштами з метою швидкого збагачення.
Умовами, як сприяють вчиненню нецшьового використання бюджетних кошпв, е явища, процеси, як необхщн для ди причин цього виду правопорушень, приводять у дто цi причини, а саме недолши у регуляторному законодавствi щодо використання бюджетних кошпв та його супроводження.
Дослiдження причин i умов, що сприяють нецшьовому використанню бюджетних кошпв, уможливлюе розроблення заходiв, спрямованих на !'х виявлення та припинення. Так, фахiвщ пiдроздiлiв з протидй злочинностi у сферi економiки набувають практики щодо здiйснення тактики виявлення i документування злочинних дш, вчинених посадовими особами у бюджетнш сфер1
1. Макаров А. В. Преступность в бюджетной сфере: дисс. ... д-ра юрид. наук: спец. 2.00.08 / А. В. Макаров. - СПб., 2005. - 396 с. 2. Тлумачний словник украгнськог мови /укл. Т. В. Ковальова, Л. П. Коврига. - Х.: Синтекс, 2002. - 672 с. 3. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова. - М.: Юридическая литература, 1984. - 204 с. 4. Криминология: учеб. / под ред. Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. - М.: БЕК, 1998. -556 с. 5. Кримiнологiя: тдруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та т.; за заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юртком 1нтер, 2002. -416 с. 6. Звирбуль В. К. Выявление причин преступления и принятие предупредительных мер по уголовному делу / В. К. Звирбуль, В. Н. Кудрявцев, А. И. Михайлов, Р. Д. Рахунов, Н. А. Якубович. -М.: Юрид. лит., 1967. - 152 с. 7. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: учеб. пособ. / В. Н. Кудрявцев. - М.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. - 216 с. 8. Крuмiнологiя. Спещальний курс зi схемами (Загальна та Особлива частини): навч. поыб. / О. М. Джужа, С. М. Моюеев, В. В. Василевич. - К.: Атжа, 2001. - 368 с. 9. Криминология: учеб. для юрид. вузов / под ред. А. И. Долговой. - М.: Юристъ, 1997. - 440 с. 10. Крuмiнологiя: навч. поыб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Г. Колб та т.; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О. М. Джужи. -К.: Атка, 2009. - 312 с. 11. Скалозуб Л. П. Причини i умови, яю сприяють вчиненню злочитв в бюджетнш сферi / Л. П. Скалозуб, В. I. Василинчук // Науковий вюник Львiвського державного утверситету внутрштх справ. Серiя "Юридична". - Львiв. ДУВС, 2011. - Вип. 3. - С. 306-316. 12. Тарарухин С. А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты / С. А. Тарарухин. -М.: Юрид. лит., 1974. - 224 с. 13. Белкин А. Р. Теория доказывания : науч.-метод. пособ. / А. Р. Белкин. - М.: Норма, 1999. - 429 с. 14. Пчелта О. В. Причини та умови, що сприяють учиненню економiчнuх злочитв / О. В. Пчелта // Право i безпека. - Харюв, 2009. - № 5 (932). -С. 141-146. 15. Кримталктична профшактика економiчнuх злочитв: наук.-практ. поЫб. / С. В. Велтанов, А. Ф. Волобуев, В. А. Журавель та т.; за ред. В. А. Журавля. - X.: Харюв юридичний, 2006. - 236 с.
REFERENCES
1. Makarov A. V. Prestulnost' v bjudzhetnoj sfere: diss. d-ra jurid. nauk: spec. \2.00.08 / AndrejgVladimirovich Makarov. [Crime in the public sector] Spb. Publ., 2005. - 396 p. 2. Tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy / ukl. T. V. Koval'ova, L. P. Kovryha. [Dictionary of Ukrainian language]. Kharkiv.: Synteks. Publ. 2002. 672 p. 3. Kuznecova N. F. Problemy kriminologicheskoj determinacii / N. F. Kuznecova. [Criminological problems of determination]. Moskva.: Juridicheskaja literatura. Publ., 1984. 204 p. 4. Kriminologija: uchebnik / pod red. B. V. Korobejnikova, N. F. Kuznecovoj, G. M. Min'kovskogo.[Criminology]. Moskva. BEK. Publ., 1998. 556p. 5. Kryminolohiya: pidruchnyk dlya stud. vyshch. navch. zakl.(O. M. Dzhuzha, Ya. Yu. Kondrat'yev, O. H. Kulyk, P. P. Mykhaylenko ta in.); za zah. red. O. M. Dzhuzhy. [Criminology: textbook for university students] Kyiv.: Yurinkom Inter, 2002. 416 p. 6. Zvirbul' V. K. Vyjavlenie prichin prestuplenija i prinjatie predupreditel'nyh mer po ugolovnomu delu /[V. K. Zvirbul', V. N. Kudrjavcev, A. I. Mihajlov, R. D. Rahunov, N. A. Jakubovich]. [dentifying the causes of crime and the adoption of precautionary measures in the criminal case]. Moskva. Jurid. Lit. Publ., 1967. 152 p. 7. Kudrjavcev V. N. Genezis prestuplenija. Opyt kriminologicheskogo modelirovanija: ucheb. posobie / V. N. Kudrjavcev. [The genesis of crime. Experience criminological modeling]. Moskva. FORUM-INFRA-M. Publ., 1998. 216 p. 8. Kryminolohiya. Spetsial'nyy kurs zi skhemamy (Zahal'na ta
Osoblyva chastyna): navch. posibnyk / O. M. Dzhuzha, Ye. M. Moiseyev, V. V. Vasylevych. [Criminology. Special rate schemes (General and Special Section)]. Kyiv. Atika. Publ., 2001. 368 p. 9. Kriminologija: ucheb. dlja jurid. vuzov /pod red. A. I. Dolgovoj. - [Criminology] Moskva.: Jurist. Publ ., 1997. 440 p.
10. Kryminolohiya: navch. posibnyk / [O. M. Dzhuzha, V. V. Vasylevych, O. H. Kolb ta in.]; za zah. red. dokt. yuryd. nauk, prof. O. M. Dzhuzhy. [Criminology: teach. manual] - Kyyiv: Atika. Publ., 2009. 312 p.
11. Skalozub L. P. Prychyny i umovy, yaki spryyayut' vchynennyu zlochyniv v byudzhetniy sferi / L. P. Skalozub, V. I. Vasylynchuk // Naukovyy visnyk L 'vivs 'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriya yurydychna. [The causes and conditions that facilitate the commission of crimes in the public sector] L'viv. DUVS. Publ., 2011. Vol.3. pp. 306-316. 12. Tararuhin S. A. Prestupnoe povedenie. Social'nye i psihologicheskie cherty / S. A. Tararuhin. [Criminal behavior. Social and psychological traits] -Moskva: Jurid. lit., 1974. - 224 p. 13. Belkin A. R. Teorija dokazyvanija : [nauch.-metod. posobie] / A. R. Belkin.[Theory of Evidence]. Moskva. Norma Publ., 1999. - 29 p. 14. Pchelina O. V. Prychyny ta umovy, shcho spryyayut' uchynennya ekonomichnykh zlochyniv / O. V. Pchelina // [The causes and conditions that facilitate the commission of economic crime] Pravo i bezpeka. - Kharkiv. Publ, 2009. -Vol. 5. - P. 141-146. 15. Kryminalistychnaprofilaktyka ekonomichnykh zlochyniv: [nauk.-prakt. posib. / S. V. Velikanov, A. F. Volobuyev, V. A. Zhuravel' ta in.]; za red. V. A. Zhuravlya. [Forensic prevention of economic crimes]. Kharkiv. Kharkivyurydychnyy. Publ., 2006. 236p.
