CC BY
36
УДК 343.971
О. М. Гумш
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", зав. кафедри кримшального права i процесу, д-р юрид. наук, проф.
ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ПРИЧИН ТА УМОВ ВЧИНЕННЯ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИН1В У CIM'Ï У СТАН1 АГРЕСИВНОÏ ПОВЕД1НКИ
© Гумш О. М., 2015
Аналiзуються деякi причини та умови вчинення насильницьких злочишв у cïm'ï в сташ агресивно'1 поведiнки. Проведено класифiкацiю причин та умов агресивно'1 поведiнки в cïm'ï. Узагальнено нaйiстотнiшi причини та умови вчинення насильницьких злочишв у cïm'ï в сташ агресивно'1 поведiнки.
Ключовi слова: причини, умови, фактори, насильницьк злочини в cïm'ï, aгресiя, агресивна поведiнкa, iндивiдуaльнa злочинна поведiнкa.
А. М. Гумин
ХАРАКТЕРИСТИКА НЕКОТОРЫХ ПРИЧИН И УСЛОВИЙ СОВЕРШЕНИЯ НАСИЛЬСТВЕННЫХ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СЕМЬЕ В СОСТОЯНИИ АГРЕССИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ
Анализируются некоторые причины и условия совершения насильственных преступлений в семье в состоянии агрессивного поведения. Произведено классификацию причин и условий агрессивного поведения в семье. Обобщены наиболее значимые причины и условия совершения насильственных преступлений в семье в состоянии агрессивного поведения.
Ключевые слова: причины, условия, факторы, насильственные преступления в семье, агрессия, агрессивное поведение, индивидуальное преступное поведение.
О. M. Gumin
DESCRIPTION OF SOME REASONS AND TERMS OF COMMITTING VIOLENT CRIMES IN FAMILY IN THE STATE
OF AGGRESSIVE BEHAVIOR
Some reasons and terms of committing violent crimes in family in the state of aggressive behavior are analysed in the article. Classification of reasons and terms of aggressive behavior in family is conducted. The most substantial reasons and terms of committing violent crimes in family in the state of aggressive behavior are generalized.
Key words: reasons, terms, factors, violent crimes in family, aggression, aggressive behavior, individual criminal behaviour.
Постановка проблеми. Комерцiалiзацiя ушх сфер сустльного життя, поширення духовного цишзму, алкоголiзацiя та наркотизащя сустльства, пропагування культу насильства та жорстокосп у засобах масово1 шформацп, а також iншi чинники, що зумовлюють зростання рiвня агресивносп людей, що не рщко набувае кримшальних форм.
Тенденщя до об'ективно зумовленого посилення та поширення напруження серед населення, що трансформуеться в агресивнiсть, реалiзуeться у вчиненш насильницьких та iнших агресивних злочишв, зокрема й у побутовш сферi, що визначае необхiднiсть вивчення кримшогенно! та психолопчно! сутностi такого явища, як агресiя у шмейних стосунках.
Мета роботи - з'ясувати особливостей характеристики деяких причин та умов вчинення насильницьких злочишв у шм'! в сташ агресивно! поведшки.
Стан дослiдження. Ця наукова проблема у рiзних виявах була об'ектом дослщження багатьох учених. I! висвгглюють працi А.1. Алексеева, Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, 1.М. Даньшина, О.М. Джуж^ А.1. Долгово!, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелiнського, О.М. Костенка, В.В. Лунеева та ш. Однак, незважаючи на велику увагу вчених до ще! проблеми, чимало li аспектiв потребують належно! штерпретаци та поглибленого розгляду в умовах динамiчних змш у сучасному соцiально-полiтичному життi.
Виклад основних положень. Як вiдомо, предмет кримшологи охоплюе низку фiлософських категорш, передусiм категорп причинностi, за допомогою яко! можна зрозумiти i виршити поставленi перед нею проблеми. Як свщчить iсторiя розвитку науки, загалом пошуки причин i умов виникнення та поширення тих чи шших явищ завжди починалися з феноменологи, тобто зi з'ясування усiх чинниюв, пов'язаних з iснуванням конкретного феномена [1, с. 43].
Дослщжуючи загальш причини насильницько! злочинностi, передусiм потрiбно враховувати соцiальнi процеси, що вщбуваються у суспiльствi. У перiод становлення незалежносп в Украш виникли серйозш кризовi явища в економiчнiй, сощальнш, полiтичнiй, психологiчнiй, органiзацiйнiй та шших сферах, що безпосередньо позначилося на масштабах злочинносп.
Розглядаючи проблематику насильницько! злочинносп, потрiбно зауважити, що насамперед потрiбно враховувати загальнi причини, як породжують злочиннiсть загалом, i лише тсля цього можна видiляти специфiчнi ознаки (якщо такi е), притаманш насильству.
Розма!ття причин i умов, що породжують шдивщуальну злочинну поведшку або сприяють !! здiйсненню, подшяють на: умови несприятливого морального формування особистосп, якi призводять до виникнення в ll свiдомостi потреб, штерешв i цiннiсних орiентацiй, що створюють основу антигромадських установок поведшки, та на конкретш умови, що сприяють реальному вияву антигромадсько! установки, а також вщчужешсть (вщсторонення) громадян вщ управлiння державою й суспiльством, антигромадський спошб життя, негативний вплив мшросередовища тощо [2, с. 109].
Очевидно, така класифшащя специфiчних причин конкретного злочину цшком прийнятна i для виокремлення причин насильства.
Злочиннють - це соцiальне явище, наслщок соцiальних суперечностей. I оскiльки суспшьство у сво!й органiзацil системне, то i причини злочинностi (кримiногеннi детермшанти) утворюють, на думку науковцiв, своерщну систему або безлiч складових компонента [3, с. 136]. З одного боку, загальш причини злочинносп можуть бути зараховаш до причин насильницько! злочинносп, з шшого, - щ самi причини насильницько! злочинностi, по суп, е також причинами злочинносп загалом.
Багато науковщв визначальними причинами саме насильницько! злочинносп вважають гос^ суперечносп, що виникають у сферi побуту та дозвшля, причому у тш сферi, що тривалий час мала другорядне значення з погляду високих державних прюршепв. Однак побутова невпорядкованють i вiдсутнiсть мiнiмальних умов для культурного проведення дозвшля, на думку В. Н. Кудрявцева, ще не е причинами тяжких насильницьких злочишв i хултанства, а стають такими за наявносп !х комплексного впливу на особиспсть, створюючи стабшьну основу, що формуе спошб життя ошб iз соцiально заниженими або суперечливими статусними позищями [4, с. 361].
Насильницька злочиннють пов'язана не тшьки з побутом, станом у сучасних шм'ях, а й iз процесами урбашзацп. Як зазначае В. I. Шакун, сьогоднi навiть не можна зафшсувати будь-якi позитивнi зрушення у вихованш дiтей за нових умов. У великих мютах за наявностi специфiчно! субкультури 11 населення виявляеться схильнють до жорстокостi i наживи, а молодь загалом починае сприймати лише грубють i агресивнiсть [5, с. 97].
Кримшологи наголошують на тому, що причинами зростання рiвня та тдвищення небезпеки насильницько! злочинностi е низка чинниюв, а саме: докоршне переоцiнювання колишнiх цiнностей i моральних принцитв, визнання масовою свiдомiстю "влади" грошей, матерiального фактора як едино! щнносп i, як наслiдок, знещнення людського життя, якщо воно не шдкршлене високими матерiальними показниками; загальне розмивання меж моральности морального i аморального; посилення масштабiв i ступеня сощально! конфлiктностi у суспiльствi у зв'язку з безпрецедентним зростанням сощально-економiчно! диференщацп населення; виникнення жорстокостi у суспiльствi та переорiентацiя на будь-яю засоби досягнення мети, а також вщчуття нестiйкостi й непередбачуваностi [6, с. 45]. Усе це - специфiчнi причини поширення насильства, однак вони цшком характернi як для насильницько! злочинносп, так i злочинносп загалом.
Щодо випадкiв учинення тяжких насильницьких злочишв варто зазначити, що вони вчиняються жорстоюшими способами, а привщ до вияву насильства стае менш значущим. Це свiдчить про те, що за приводом криеться серйозна причина, якою е "сощальна хвороба" - бажання якомога швидше виршити сво! життевi проблеми. Виникае шби важлива мотивацiя поведiнки, що орiентуе людину на самостiйне виршення конфлiктiв, причому з урахуванням переважно суто особистих штереив i використанням будь-яких способiв [6, с. 452].
В. В. Голша акцентуе увагу на тому, що у сферi побуту, в родиш через несприятливi соцiально-економiчнi та морально-психологiчнi обставини формуються доволi стiйкi специфiчнi мiжособистiснi стосунки, що сприяють здiйсненню насильницьких злочишв. Вони виникають i iснують постшно, а зовнi виявляються як взаемна ворожнеча, неприязнь, тдозри, ревнощi. Близько 70 % навмисних убивств i тяжких тiлесних ушкоджень були наслщком сварок, бiйок, провокацiй з боку потерпшого або оточення; при цьому часто конфлшт виникае через тривалi сутички сторiн iз приводу справжшх або надуманих iнтересiв, претензiй, статусу особи [7, с. 21].
В узагальненому контексп визначають такi причини (фактори) насильницьких злочишв [8, с. 149]:
□ недолши шмейного та шкшьного виховання;
□ нерозвиненiсть сфери дозвшля;
□ алкоголiзацiя i наркотизащя молодо
□ деградацiя вiтчизняно! культури на тлi експансi! кримiнально! культури з культом насильства та iндивiдуалiзму;
□ негативна роль засобiв масово! iнформацi!;
□ криза iдеологi!, моральности
□ полiтична та економiчна кризи;
□ сощальна нерiвнiсть;
□ втрата авторитету батьюв, закону, влади;
□ неефективне функщонування правоохоронно! системи;
□ нездатнють держави ефективно контролювати незаконний об^ збро!;
□ нерозвиненiсть системи вштимолопчно! профiлактики злочинiв.
Як зазначае I. А. Петш, будь-який злочин е формою незгоди людини з оточенням. Згода або незгода визначаються системою щншсних орiентацiй особистосп, що формуеться за учасп оточення. Насильницька поведшка е крайньою формою протесту особи, яка вважае iншi форми вираження свое! думки марними або неефективними. На основi цього висновку визначаються причини насильницько! злочинносп: подш пращ, вщчуження виробника вiд продукпв його працi,
виникнення суперечностей мiж потребами людини i можливостями для ïx реалiзацiï, що призводить до зростання напруженосп у суспшьсга та пошуку способiв виршення цього конфлiкту. Якщо його правомiрне вирiшення i3 зазначених та шших причин неможливе, то людина домагасться своïx цiлей насильницьким шляхом. Тому насильство розглядасться як спосiб узгодження зовшшнього i3 внутрiшнiм свiтом людини [9, с. 91-94].
Причинами злочинносп як сощального феномена, а тому й насильницьких злочишв, е суперечносп ("напруження") мiж потребами людей i реальними можливостями (шансами) 1'х задоволення, що залежать насамперед вщ мюця iндивiда або групи у сощальнш структурi суспiльства. Причому потреби людей поширеш й мають тенденцiю до зростання, а можливосп 1'х задоволення рiзнi i нерiвнi. I хоча певний стушнь нерiвностi залежить вщ iндивiдуальниx особливостей, проте головним джерелом неоднакових можливостей е соцiально-економiчна нерiвнiсть [10, с. 158]. Такий шдхщ грунтуеться на загальнiй методологiчнiй установщ, що поняття "насильницью злочини" або "злочини проти особи" - умовш, оскiльки в усix злочинах виявляеться насильство в широкому значенш цього слова, уи злочини так чи шакше зачiпають iнтереси особистостi [10, с. 181].
На основi вивчення причин насильства у рiзниx сферах життедiяльностi людини й суспiльства група науковщв дiйшла висновку, що жоден чинник окремо не може бути поясненням того, чому одна людина поводиться агресивно, а шша - ш, оскшьки насильство - результат складноï взаемоди iндивiдуальниx, групових, сощальних, культурних факторiв i факторiв середовища [11, с. 13]. У цьому контексп особливостi особистостi розглядаються за допомогою виявлення бiологiчниx факторiв i факторiв особистоï бiографiï, якi спшьно впливають на поведiнку людини, а також таких конкретних властивостей, як iмпульсивнiсть, низький рiвень освiти, наявнють у минулому фактiв агресiï, жорстокосп та iн. 1деться про такий тип особистосп, який шдвищуе ймовiрнiсть того, що людина стане або жертвою насильства, або його винуватцем.
Значний вплив на формування факторiв ризику насильства справляе неблагополучна родина. Насильство у шдлггковому i зршому вiцi мае тюний зв'язок з конфлiктами мiж батьками протягом перших роюв життя дитини. Це i вщсутшсть згуртованостi, i розумшня в родинi. Результати дослщжень також вказують, що дiти, як ростуть у родинi з одним iз батькiв, бiльше пiддаються ризику насильства. Низький соцiально-економiчний статус родини також мае прямий зв'язок з насильством у майбутньому. На формування особистосп шдлггюв значний вплив справляють зв'язки з однолггками, яю, з одного боку, е необхщними як чинник соцiалiзацiï особистосп, з шшого, - можуть мати й доволi негативш наслiдки, якщо йдеться про втягування у злочинш угруповання, банди. У мютах бiльше беруть участь у насильсга тi молодi люди, яю живуть у районах з високим рiвнем злочинностi, де зафшсоване iснування органiзованиx злочинних угруповань, наявш зброя та наркотики. Дослiдження показало, що торпвля наркотиками супроводжувалася переважно забороненим носшням зброï, а тому 80 % затриманих 19^чних ошб, якi займалися наркобiзнесом, мали при собi вогнепальну зброю. На зростання рiвня насильницько1' злочинностi завжди впливали засоби масово1' iнформацiï. Насамперед це стосуеться дггей i молодо ймовiрнiсть пiддатися насильству iстотно пiдвищилася з появою вщео^ор, вiдеофiльмiв та 1нтернету [11, с. 38].
Кримiнальне насильство, наслщком якого е кримiнальна агрешя, нерозривно пов'язанi з низьким рiвнем культури населення загалом i прогалинами в штелектуальному розвитку злочинцiв; з низьким рiвнем освiченостi - цей рiвень у насильницьких злочинцiв поступаеться рiвню освiти не тiльки населення, а й усього контингенту ошб, яю вчиняють злочини. Особи, яю не мають загально1' середньо1' освгги, вчиняють до 55 % навмисних убивств i тяжких тiлесниx ушкоджень, до 50 % згвалтувань, до 60 % хултанських дiй. Понад 50 % злочинщв-насильниюв займаються працею, що потребуе низько1' квалiфiкацiï; вони також е порушниками трудово1' дисциплши, часто змiнюють мiсце роботи. Безробггтя е окремим чинником, що детермшуе як насильницьку злочиннiсть, так i злочиннють загалом [12, с. 267].
Як показали результати опитування щодо причин насильницьких злочишв, коли йдеться про чинники ризику насильства, то ними можуть бути: зброя (62,2 %), кримшальне минуле (87 %), вживання наркотичних засобiв (59,7 %), вживання алкоголю (72,2 %), вживання токсичних речовин (72,5 %). Реальну допомогу у запобтанш насильства з боку прокуратури заперечували 84,8 % опитаних, з боку суду - 80,2 %, оргашв внутршшх справ - 76,5 %, медичних установ - 58 %, сощальних оргашв - 91,5 % опитаних. Про вщсутшсть нетерпимости у суспшьсга до факпв насильства заявили 91,5 % опитаних, про байдужють суспшьства до шмейного насильства - 72,3 %.
На запитання: "Яю основш причини насильства серед молодi?" отримано таю вщповщк неправильне виховання (79,5 %), вплив засобiв масово! шформацп - телебачення, радю (72,7 %), вживання алкоголю (46 %), вживання наркотичних речовин (41 %), вживання токсичних речовин (8,5 %), кризовi явища в економщ (92,2 %), наслщування поведшки дорослих (59,5 %), послаблення впливу рел^и (18,5 %), неповага до норм моралi (83 %), неефективш дiï правоохоронних органiв (47,2 %), конфлштш стосунки в сiм'ï (72,2 %); упевнешсть у безкарностi (47,7 %) .
Аналiз результатiв дослiдження причин насильницькоï злочинносп в сiм'ï свiдчить, що уш вони е ознаками органiчно цiлiсноï системи "особистiсть - суспiльство", пiдпорядкованоï законам дiалектичного зв'язку загального та одиничного, коли загальне юнуе в нерозривному зв'язку з одиничним i через нього. У цшсносп "особистють - суспiльство" дiють i загальш закони формування складноорганiзованих систем, вщповщно до яких кожна частина вщображае властивостi цiлого (системи), а цше е наслiдком взаемодiï сво1'х частин. Тому вщособлеш дослiдження чи то суспшьства, чи то людини (особистосп) не можуть дати iстинноï картини 1'х стану i життедiяльностi. Тшьки розумшня та утримання у свщомосп цiеï органiчноï едностi -ефективний шлях тзнання. Але, щоб уявити собi цей шлях, необхiдно визначити ri напрями, якi до нього ведуть. Сам шлях - це синтез знання про людину i суспшьство, а напрямки, яю до нього ведуть, це ri конкретш науки, якi поки ще переважно вивчають окремi сторони життя людини i функщонування сощуму.
Для шмейно-побутових стосункiв, як пiдтверджують дослiдження, характерш такi ознаки, оцiнюванi з позицш кримiнологiï:
■ наявнiсть соцiальних суперечностей, що переростають у конфлiкти мiж людьми, якi перебувають у шмейно-побутових стосунках, що нерiдко призводять до вщповщних правопорушень, зокрема й злочишв;
■ наявнють специфiчних причин i умов правопорушень, зокрема й злочишв у сферi шмейно-побутових стосунюв;
■ наявнiсть осiб, якi ведуть антигромадський спошб життя, допускають правопорушення i внаслiдок цього здатнi вчинити шмейш злочини або схильнi до вчинення саме злочишв у шмейно-побутовш сферi;
■ наявнiсть ошб, якi вчинили злочини у сферi сiмейно-побутових стосункiв i засудженi за щ злочини;
■ наявнiсть осiб, рашше судимих за насильницькi злочини, яю ведуть злочинний спосiб життя, унаслщок чого схильнi до рецидиву саме злочишв у шмейно-побутовш сферi;
■ перюдичне виникнення кримiногенних ситуацiй, яю утворюють загалом несприятливу кримiнологiчну обстановку, що викликае сощальну напруженiсть у шмейно-побутових стосунках;
■ наявнiсть соцiально-економiчних, демографiчних, культурно-виховних та iнших факторiв, що викликають суперечностi у шмейно-побутових стосунках, конфлiкти, злочини та iншi правопорушення;
■ запобiгання злочинам у сферi сiмейно-побутових стосункiв та iншим правопорушенням, коли це не лише сощально виправдано, а й сощально необхщно для зняття соцiальноï напруженостi саме у стосунках мiж членами шм'1', родичами.
Для кримшолопчно1' характеристики шмейно-побутових злочинiв, учинених у станi агресiï, необxiдно насамперед проаналiзувати проблеми соцiальниx суперечностей i виникнення конфлшив у цiй сферi у зв'язку з вiдповiдними злочинами, ïx причинами та умовами. Важливо при цьому дослщити й чинники, що зумовлюють учинення злочинiв та шших правопорушень у сферi шмейно-побутових стосункiв.
Сiмейна злочиннiсть, ïï причини та умови пов'язанi зi злочиннiстю загалом. Вона належить до системи суспшьних вiдносин загалом. Але така вщособленють надае можливiсть зрозумгги специфiку сiмейно-побутовоï злочинностi, конкретизувати предмет дослщження - шмейно-побутовi стосунки, що виникають у зв'язку iз шмейною злочиннiстю. Особливо1' уваги при цьому потребують "имейш форми" злочинно1' поведiнки. У пiдсумку все зводиться до дш реальних особистостей, яю вчиняють злочини у сферi шмейно-побутових стосункiв.
Складнiсть суспiльниx вiдносин, що виникають у цш сферi, створюе вщповщш труднощi у життi та дiяльностi людей, унаслiдок яких виникають сощальш суперечностi, часто непереборнi, а тому призводять до злочишв та шших правопорушень.
Дослщжуючи злочини у сферi шмейно-побутових стосункiв, учинених у сташ агресiï, необxiдно враховувати, що одшею з умов ïx учинення е конфлшт, i саме шмейно-побутовий конфлiкт.
У сiмейно-побутовиx конфлiктаx слщ видiлити усвiдомлюване людьми зiткнення (протиборство) особистих штереив, прагнень, поглядiв ошб, пов'язаних шлюбно-сiмейними, родинними, дружнiми, штимними або сусiдськими стосунками.
Дослiдження понять "конфлшт", "конфлiктна ситуацiя" розглядае низку наукових праць провщних вiтчизняниx кримшолопв. Так, Ю. М. Антонян шд конфлiктною ситуацiею розумiе таку ситуащю, в якiй вiдбуваеться зiткнення протилежних штереив, поглядiв, прагнень, де виникають ютотш розбiжностi сторiн, що спричиняють складш форми боротьби [13, с. 12].
В. В. Петров видшяе три групи суперечностей, що зумовлюють виникнення i розвиток конфлштних ситуацш у шмейно-побутових стосунках: мiжгруповi, груповi та мiжособистiснi [14, с. 11-12].
Мехашзм впливу чинникiв на правопорушення у шмейно-побутових стосунках доволi складний. 1нколи кримiногенний або антикримiногенний вплив того чи шшого чинника на виникнення конфлшту е умовним.
Враховуючи, що дiапазон чинниюв, якi впливають на злочиннють, е широким, ми обмежимось розглядом тих, що впливають на злочиннють у шмейно-побутових стосунках. При цьому ми видшили саме ri, як притаманнi конкретно стосункам мiж членами сiм'ï.
До перших з них, на нашу думку, належать демографiчнi, соцiально-економiчнi (матерiальнi, житлов^ стан охорони здоров'я), культурно-освiтнi та виховш чинники тощо.
Чинники, що впливають на виникнення конфлш^в у шмейно-побутовш сферi, мають деякi особливосп. Аналiзуючи сiмейно-побутовi стосунки як особливу форму вщносин, необxiдно зазначити, що саме на ïï рiвнi перетинаються дп усix традицiйниx установок у шмейно-побутових стосунках, включаючи i процеси взаемоди мiж ними.
У результат вивчення арxiвниx кримiнальниx справ ми встановили, що насильство в шмейно-побутових стосунках виявляеться переважно у таких формах: пропаганда диктатури насильства; формування у молодiжному середовищi орiентацiï поведiнки, яка неможлива без застосування насильства; вплив протиправних традицш i звичаïв у сферi сiмейно-побутовиx стосунюв; вияв байдужостi до забезпечення нормальноï життедiяльностi сiм'ï та побуту з боку державних оргашв i недержавних структур.
Як зазначае Д. А. Шестаков, учинення злочину на шмейному груш! зумовлюють двi групи причинно-наслщкових чинникiв. Одна - це власне причини шмейних конфлiктiв (боротьба за лщерство, перерозподiл сiмейного бюджету та домашшх обов'язкiв, рiзнi погляди на виховання дггей, стосунки з батьками, мiж подружжям, вiдмiннiсть поглядiв щодо статевоï моралi). Однак
будь-яка поведшка людини, зокрема й конфлштна, зумовлена суспшьними факторами. Друга -причини суспшьно небезпечно! поведiнки. У зв'язку з цим найважливше значення мае з'ясування того, яю сощальш чинники породжують у сiм'ях вщсутшсть взаеморозумшня мiж подружжям [15, с. 43-44].
Висновки. Отже, причини побутово! злочинносп необхiдно шукати у всш палiтрi вiдносин людини iз зовшшшм середовищем як соцiально! iстоти, у тому, що е змютом сощального буття людини в усiх його особливостях i суперечностях.
1. Шестаков Д. Л. Семейная криминология / Д. Л. Шестаков. - СПб. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1996. - 171 с. 2. Криминология. Общая часть : учеб. - СПб. : Питер, 1992. - 131 с.
3. Криминология / под ред. Н. В. Кузнецовой и Г. М. Миньковского. - М. : Бек, 1998. - 236 с.
4. Криминология: учеб. для юрид. вузов / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. - М. : Юристь, 1995. - 511 с. 5. Шакун В. I. Урбатзащя 7 злочинмсть / В. I. Шакун - К. : Ат1ка, 1996. - 93 с. 6. Криминология : учеб. для юрид. вузов / под ред. А. И. Долговой. - М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1997. -286 с. 7. Голта В. В. Попередження злочинност1 : лекщя / В. В. Голта. - Харюв : Нац. юрид. акад. Украгни, 1994. - 48 с. 8. Иншаков С. М. Криминология : учеб. / С. М. Иншаков. - М. : Юриспруденция, 2000. - 144 с. 9. Петин И. А. Механизм преступного насилия / И. А. Петин. -СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. - 349 с. 10. Гилинский Я. Й. Криминология. Теория. История. Эмпирическая база. Социальний контроль : курс лекций / Я. Й. Гилинский. - СПб. ; М. ; Харьков; Минск : Питер, 2002. - 172 с. 11. Насилие и его влияние на здоровье // Доклад о ситуации в мире. - М. : Норма, 2003. - 13 с. 12. Криминология : учеб. для юрид. вузов / под ред. В. М. Глибко. -СПб. : Питер, 1999. - 273 с. 13. Антонян Ю. М. Роль конкретной ситуации в совершении преступления / Ю. М. Антонян. - М. : Наука, 1973. - 90 с. 14. Петров В. В. Криминологические проблемы предупреждения преступлений, совершаемых в сфере бытовых отношений : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В. В. Петров. - М., 1981. - 22 с. 15. Шестаков Д. А. Внутрисемейное насильственное поведение: уголовно-правовой аспект / Д. А. Шестаков // Правоведение. - 2001. -№ 2. - С. 163-172.
