CC BY
10
УДК 340.132+351.741
I. Магновський
1вано-Франювський юридичний шститут Нацiонального унiверситету,
"Одеська юридична академм" д-р юрид. наук, доц., проф. кафедри загальноправових та гуматтарних дисциплш
ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ УКРА1НИ
© Магновський I., 2016
У теоретико-правовому аспект висвiтлено розумiння громадського контролю з погляду сучасност як запоруки запровадження европейських стандартiв у державотворенн УкраТни. Виокремлено iнституцiйну базу громадського контролю, яка складаеться з чотирьох основних компонент: суб'екта, об'екта, предмета та процедури його здшснення. Проаналгзовано та узагальнено запропонован в юридичнш науц1 дефшщн громадського контролю та виведено власне авторське його визначення. Розкрито характерш вiдмiнностi громадського контролю вщ будь-якого iншого виду контролю, як лежать у суб'ектно-об'ектнш сферь Визначено взаемозв'язок мiж громадським контролем i розвитком правово! держави та громадянського сусшльства, що пщтримуе владно-громадськi вщносини у станi стабшьност й ртноваги. Доведено та обгрунтовано, що основними завданнями для налагодження взаемовщносин мiж суспiльством i владою та подальшо! розбудови УкраТни як демократично! правово! держави мае бути ефективне здшснення громадського контролю, що дае змогу виявити недолжи в дiяльностi оргашв публiчноl влади, иерев1рити результати виконання ними завдань I функц1й, визначених нормативно-правовими актами щодо належного забезпечення прав i свобод громадян.
Ключов! слова: громадський контроль, органи публ!чно'1 влади, правова держава, громадянське суспшьство, соцiальна система, функщя.
И. Магновский
ПРАВОВОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ОБЩЕСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ СОЗДАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ
УКРАИНЫ
В статье в теоретико-правовом аспекте освещено понимание общественного контроля с учётом современности как залога внедрения европейских стандартов в создании государства Украины. Выделена институциональная база общественного контроля, которая состоит из четырёх основных компонентов: субъекта, объекта, предмета и процедуры его осуществления. Проанализированы и обобщены существующие в юридической науке дефиниции общественного контроля и выведено собственное авторское его определение. Раскрыты характерные отличия общественного контроля от любого другого вида контроля, которые лежат в субъектно-объектной сфере. Определена взаимосвязь между общественным контролем и развитием правового государства и гражданского общества, которая поддерживает властно-общественные отношения в состоянии стабильности и равновесия. Доказано и обосновано, что
основными задачами для налаживания взаимоотношений между обществом и властью и дальнейшего развития Украины как демократического правового государства должно быть эффективное осуществление общественного контроля, который позволяет выявить недостатки в деятельности органов публичной власти, проверить результаты выполнения ими задач и функций, определённых нормативно-правовыми актами относительно надлежащего обеспечения прав и свобод граждан.
Ключевые слова: общественный контроль, органы публичной власти, правовое государство, гражданское общество, социальная система, функция.
I. Mahnovskyi
THE LEGAL INTERPRETATION OF A REGIONAL ACCESS IN FORMATION OF THE TERRITORIAL MECHANISM OF UKRAINE
In the article in legal aspect considered regional approach of reforming of the territorial mechanism of Ukraine, as one of the possible options for improvement. Highlighted understanding such multifold category as region. With a glance to historical experience, modern political realities and future prospects, tend was valid for the optimizing of the territorial mechanism of Ukraine, including the feasibility of consolidation of administrative units by the formation of prorated regions. Defined territorial enlargement and consolidation of regional boundaries by the individual criterions: historical and political; socio-economic; geographic and climatic; ethnic and national-cultural. Brought the element of the aggregated potential of the region: labor, consumer, infrastructural, productive, innovation, financial, institutional and natural resources. Stated that the regionalization of the territorial mechanism of Ukraine has optimized and decentralized nature and will allow effectively realize national policy in the country, coupled with the development of government and provide proportional socio-economic and cultural elaborateness of the regions preserve their identity and ensure political stability in society in general. The introduction and expansion of the process of regionalization in Ukraine will contribute to further deepening democratization of society.
Key words: public control, public authorities, rule of law, civil society, social system, function.
Постановка проблеми. Нещодавш поди так званих Помаранчево!' революци та Революци гвдносп продемонстрували активну участь сотень тисяч украшщв у ввдстоюванш власних прав i свобод проти наступу авторитаризму, зухвалосл й ще бшьше закцентували увагу на необхвдносл проведення кардинальних полггичних та соцiально-економiчних реформ, що приведуть Укра'нську державу в обшми европейсько' спшьноти. Суспшьш перетворення, спричинет глобальними тенденцмми i европейського, i свггового розвитку, вимагають розроблення концептуальних засад оновленого правового осмислення громадського контролю i його ефективних оргашзацшних форм на сучасному етат державотворення Укра'ни. Тому юнуе зумовлена часом нагальна потреба в новггшх подходах до удосконалення функщонування громадського контролю, вщ якого великою мiрою залежить стабшьшсть функщонування суспшьства, перспективи його демократичного, сощального та правого розвитку, що визначае значущсть та актуальшсть виршення ще!' проблематики.
Аналiз дослщження проблеми. Незважаючи на певний доробок дослвдниюв, серед яких над означеною проблематикою пею чи шшою мiрою працювали науковщ: О. Ф. Андршко, О. В. Бермiчев, I. П. Голостченко, М. С. Кельман, Т. О. Коломiець, М. В. Косюта, I. Г. Кудря, В. I. Малюга, Т. В. Наливайко, Г. М. Перепилиця, В. Ю. Стрельцов, В. С. Шестак та деяк шш^ напрацювання котрих мiстять значний за обсягом фактичний матерiал, необхiднi подальшi
дослвдження ефективних шляхiв пiдвищення дiевостi громадського контролю як прогресивного шституту громадянського суспшьства.
Мета статтi - висвгглити у теоретико-правовому аспектi громадський контроль згвдно з вимогами сьогодення як запоруку розвитку демократично!' держави в Украгт.
Виклад основного матерiалу. Останшми роками простежуеться значне зростання кшькосл суспшьних i доброчинних органiзацiй, активiзацiя гхньо! участi у здiйсненнi заходiв соцiального захисту населення i контролю за сощальними процесами. Це сввдчить про iстотнi змiни у суспшьнш свiдомостi членiв суспшьства. З'являеться усввдомлення значущостi особисто!' участi у полшшент матерiального й духовного добробуту людей. Дмльшсть суспшьних i доброчинних оргашзацш - це вияв соцiальних шшдатив рiзних соцiальних верств, груп населення, окремих громадян у ввдповвдь на реалй соцiально-економiчноi ситуацii в крат, стан системи соцiального захисту населення та й проблеми, ринковi ввдносини з новим набором норм та цшностей [1, с. 69].
Т. С. Колосок указуе, що оскшьки у правовiй державi головною дточою особою е громадянин як автономна особиспсть, то держава повинна створити умови для вшьного розвитку кожному з громадян, а також !'х об'еднанням, не втручаючись безпосередньо в гхш життя й дiяльнiсть. Вщповщно до статтi 3 Конституцii Укра'ни права й свободи людини та !'х гарантii визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави [2, с. 492-494].
Громадянське суспшьство е складовим елементом держави, мае певну автономда, можливостi впливу на процес державного управлшня, унаслiдок чого реалiзацiя лептимацшного потенцiалу цього суспшьства певною мiрою зумовлена зд1йсненням контролю над державними шститутами [3, с. 69].
Т. В. Наливайко визначае особливе значення громадського контролю як ефективного шструмента мехашзму впливу в усiх сферах життед1яльносл суспшьства з урахуванням прискореного розгортання глобалiзацiйних процесiв та звертае особливу увагу на прiоритети функщонування та розвитку украшського суспшьства, як зумовлюють змiст i спрямованiсть шституту громадського контролю. Водночас дослвдниця шдкреслюе, що сучасна укра'нська дiйснiсть свщчить про численнi об'ективнi й суб'ективт перешкоди функцiонуванню громадського контролю, що, безумовно, негативно позначаеться на життед1яльносл соцiуму, призводить до поглиблення ттзацй в економiчнiй сферi, а ввдтак провокуе виникнення дестабiлiзацiйних процесiв у суспшьних вiдносинах [4, с. 11].
Н. Л. Бойко аналiзуе особливостi трансформацй громадського контролю в сучасному украшському суспiльствi, обгрунтовано подае трактування громадського контролю як фактора не тшьки зовшшньо'' директивностi, а й як зовнiшньо-внутрiшнього процесу цшшсно-нормативно'' соцiалiзацii, результатом яко'' е не лише штерюризацм, тобто внутршне формування норм i цiнностей, але й засвоення товно'' стратегii соцiальноi поведiнки на рiвнi особистiсних диспозицш [5, с. 6].
В енциклопедй державного управлiння зазначено, що громадський контроль - це один з видiв сощального контролю за дмльшстю органiв державноi влади i мкцевого самоврядування, який здiйснюють самi громадяни та !'х об'еднання, е важливою формою реалiзацii демократii й способом залучення населення до управлiння суспшьством i державою [6].
У законопроект "Про громадський контроль" № 4697 ввд 14.04.2014 р. визначено, що громадський контроль - це дмльшсть суб'екпв громадського контролю з нагляду, перевiрки та оцiнки дiяльностi об'екпв громадського контролю на предмет ввдповвдносл такоi дiяльностi вимогам, встановленим законодавством Украши, та суспшьним iнтересам [7].
У доввдковому виданнi зазначено, що громадський контроль - це мехашзм саморегуляцй у соцiальних системах (групах, колективах, органiзацiях, суспiльствi загалом), що здшснюе й за допомогою нормативного (морального, правового, адмтстративного тощо) регулювання поведшки людей [8, с. 124].
Сучаст американськi вченi Н. Аберкомб^ Н. Хшл та С. Тернер указують, що громадський контроль безпосередньо впливае на комутативш процеси, як виражають тi або iншi способи взаемодй
рiзних сощальних суб'ектв. Тому громадський контроль досягаеться поеднанням факторПв схильностi людей до пвдпорядкування, примусу й прихильносп соцiальним ц1нностям [9, с. 303].
Своею чергою, науковщ запропонували таке узагальнене визначення: контроль - це облпк, спостереження за будь-чим, перевiрка дiяльностi будь-яко!' iншоi органiзацii або вщповщально!' особи, звiтнiсть, аналiз результата iх дiяльностi й виконання стратепчних планiв, вжиття заходiв щодо корегування таких планiв для досягнення необхвдних результатiв. Укладач словника термiнiв i понять з державного управлiння Г. Райт навiв таку дефiнiцiю: "Контроль - це будь-яка перевiрка ввдповщносп певного об'екта встановленим обмеженням та зашб впливу органiзацii на досягнення необхвдних результатiв" [10, с. 80].
Вггчизняш соцiологи визначають громадський контроль як: а) процес у сощальнш системi (суспiльствi, групi), що забезпечуе й стiйкiсть i можливiсть управлшня функцiонуванням й елементiв (людьми, шститутами тощо); б) механiзм оцiнки i санкцiонування дiяльностi елементiв соцiальних систем i пiдсистем з огляду на суспшьш iнтереси i панiвнi норми; в) спосiб саморегуляцй сощально!' системи, що забезпечуе упорядковану взаемодiю й елементiв за допомогою нормативного (зокрема правового) й регулювання [11, с. 496].
Юридична енциклопед1я визначае громадський контроль як "...один iз видiв сощального контролю, який здiйснюеться об'еднаннями громадян та самими громадянами. С важливою формою реалiзацii демократа i способом залучення населення до управлiння суспшьством та державою. Об'ектом громадського контролю е дмльшсть державних органiв, пвдприемств, установ i органiзацiй, а також поведшка окремих громадян. Основним методом громадського контролю е перевiрка виконання вимог чинного законодавства та прийнятих ршень на пвдконтрольних об'ектах. Вона може здшснюватися як самостiйно, так i разом з органами державного контролю. За результатами перевiрок на пiдставi складених при цьому протоколiв та актiв громадськоi органiзацii шформують вiдповiднi державнi органи про виявлет порушення, вносять пропозицii щодо притягнення правопорушниюв до вiдповiдальностi тощо" [12, с. 639].
На нашу думку, громадський контроль - це ефективний шструмент громадськосл щодо виявлення, попередження та усунення порушень прав i свобод громадян, е складовим елементом 1х захисту та спрямований на забезпечення пвдвищення продуктивностi дiяльностi оргашв публПчно!' влади, пiдприемств, установ й оргашзацш, що надають вiдповiднi послуги.
Iнституцiйну базу громадського контролю становлять чотири основш компоненти: суб'ект, об'ект, предмет та процедура його здшснення. Суб'ектами громадського контролю е громадяни та громадсью об'еднання - неоргашзована та оргашзована громадськiсть. Об'ектами громадського контролю можуть бути органи публiчноi влади, державнi та комунальнi пвдприемства, установи та органiзацii, а також недержавш суб'екти будь-яких органiзацiйно-правових форм, що вирпшують соцiальнi завдання. Предметом громадського контролю е дмльшсть вказаних об'екта з реалiзацii прав П свобод громадян, задоволення !'хшх потреб та iнтересiв. Процедура громадського контролю метить комплекс форм П методПв його здшснення ввдповвдно до завдань та характеру згаданих вище компонента [13, с. 3].
Стосовно суб'ектного аспекту громадського контролю як цшшсного феномену, то вш розкриваеться через визначення характеру причетностП до громадського контролю П виявлення його значущосл для суб'екта (людини, групи, спшьноти, сусппльства). На думку Р. Лотце, цшшсть Пснуе лише в 11 значущостП для суб'екта, вона е об'ективною як всезагальновизначальна форма бажання та поведшки [14, с. 112].
Громадський контроль повинен увшти в дмльшсть усПх видПв соцПальних груп, громадських об'еднань, спрямованих на подолання конформного ставлення до недолтв П зловживань повсякденно!' практики, на застосування санкцПй до тих, хто порушуе чиннП правовП норми. НауковцП розрПзняють два основних процеси контролю, що полягають в штерюризаци норм та цшностей. СоцПалПзац1я пов'язана Пз засвоенням прийнятних способПв дП1 як "само собою зрозумших", що не пвдлягають сумнПву, ПмперативПв, або як сощально "заведеного порядку"; застосування санкцПй щодо правопорушниюв П актПв непокори, або позитивних - винагороди за конформне поводження, або негативних - покарання за непокору "неформальними" засобами
("догана", осммння, остракiзм), аж до "формальних" (претензii, позбавлення волi аж до довiчного ув'язнення) [15, с. 255].
Н. Л. Бойко наголошуе, що громадський контроль у сучасному демократичному суспшьстш може визначатися як контроль усiх суб'ектiв соцiального процесу: i правово' держави, i громадянського суспшьства, i влади та держави над й громадянами, i громадян та громадянського суспшьства над дiяльнiстю оргашв державноi влади. Так формуеться оптимальна модель реалiзацii можливостей iнституту громадського контролю у сучасному демократичному суспшьства Особиспст вияви сощально' поведiнки, яю зумовлюють можливiсть демократизацй громадського контролю в Укра'ш, пов'язанi з низкою детермшувальних чинникiв: особливостями особистiсноi пострадянськоi свiдомостi, якi впливають на специфшу реалiзацii соцiальних вiдносин в укра'нсь-кому суспiльствi; труднощами перехiдного перюду, що спричиняють маргiналiстичнi настроi та вияви, ускладнюючи соцiальну ситуацiю, що характеризуе сучасний стан суспшьства i не сприяе активному становленню ново!' соцiальноi самосвiдомостi укра'нського громадянина [5, с. 9-10].
Загальноприйнята модель оргашзацй громадського контролю е самооргашзованою системою, здатною до саморозвитку, системою, у якш процеси ввдбуваються успiшнiше, тому що в нш iснують мехашзми взаемодii соцiальних агентiв, спрямованих на пвдтримку взаемодiй вiдповiдно до правил i норм, закрiплених у формах суспшьно' свiдомостi. Це позначаеться на особливостях групово' свiдомостi: якщо у закритш системi конфлiкт стае руйшвним началом i здебшьшого система сама припиняе його на будь-якому рiвнi, то на початку перехвдного етапу починають формуватися "подвiйна" мораль i "подвiйнi" стандарти поведiнки, якi поступово спричиняють розрив мiж офiцiйною й побутовою iдеологiею. 1деолопя як цементуюче начало суспшьства втрачае свою мiфологiзуючу роль [16, с. 465].
Н. Л. Бойко цшком слушно й обгрунтовано вважае, що особливостi реалiзацii функщонування iнституту громадського контролю в укра'нському суспiльствi адекватнi суспiльно-полiтичнiй ситуацii в крат, яка упродовж останнiх десяти роюв з великими труднощами долае полггико-правовi синдроми посттоталiтарноi системи, здшснюе серйозний реформаторський поступ по шляху впровадження ринкових економiчних ввдносин. Науковець пiдкреслюе, що громадський контроль як елемент сощально' системи, системи сощального управлiння виконуе регулятивну функщю пiдтримки порядку в суспiльствi, запоб^ання небажанiй девiантнiй поведiнцi, що доволi широко висвiтлено в науковiй лггератур1 Однак механiзм громадського контролю мае також значний потенщал для виконання конструктивно' творчо' функцii в суспшьстш й здатен сприяти прогресивним змшам характеру взаемин соцiальних суб'ектiв, переосмисленню 'хшх можливостей у межах реалiзацii курсу на демократизацiю соцiальних ввдносин у суспшьства Однiею з головних умов демократичних перетворень в крат повинна стати змiна логiки функщонування громадського контролю, ввдхвд вiд розумшня механiзму громадського контролю як реалiзацii лише суб'ект-об'ектних вiдносин i акцент на суб'ект-суб'ектних принципах реалiзацii соцiальних вiдносин, що припускае можливють здiйснення двобiчних контрольних функцiй, зумовлюе дiевiсть i активнiсть усiх агента соцiально-контрольних вiдносин й забезпечуе санкщональш можливостi рiзним сторонам соцiальноi взаемодй [5, с. 10].
Функцii громадського контролю полягають у забезпеченш ввдповвдносл свiдомостi громадян правовим, моральним та шшим соцiальним нормам. Соцiальна ситуацм, поведiнка i громадський контроль тюно пов'язанi: чим краща соцiальна ситуацм, тим позитивнiшою е поведiнка населення i менша необхiднiсть у контрольному нагляд^ й навпаки [17, с. 163].
Сучасним вектором функцiонування шституту громадського контролю, як стверджуе Т. В. Наливайко, е таю цшшст орiентири: екзистенцiально значущий порядок у суспшьстш, зростання масштабу свободи сощальних суб'ектiв, формування соцiально-конструктивних свiтоглядних орiентацiй особистостi, створення умов для розвитку й пiдприемницькоi iнiцiативи i реалiзацii творчих потенцiй. Вiдтак у зв'язку з цим закономiрно зароджуеться й утверджуеться тенденц1я поступального розвитку громадянського суспшьства, стимулюючи тдприемницький iнтерес щодо вдосконалення ринкових механiзмiв господарювання, зростае значення оргашзацй та
самооргашзацй у функщонуванш iнституту громадського контролю, посилюеться вплив громадських форм контролю на вш сфери життедiяльностi суспшьства [4, с. 13].
Висновки. Отже, сьогодт в Украiнi на сучасному етапi ii державотворення, враховуючи суспшьш реалii та динамiку змiн, вибрано орiентир на створення якiсно продуктивно'' концепцй i громадського контролю, що мае вiдповiдати принциповим засадам становлення та утвердження соцiально-правовоi держави, якому ввдведена роль ефективного iнструменту у виявленш, запобiганнi та усуненнi причин порушень прав i свобод громадян, оскшьки вiн е засобом забезпеченш законностi в дiяльностi органiв державно'' влади та оргашв мiсцевого самоврядування, виступае свого роду соцiально детермшованим механiзмом пiдтримання соцiальноi' рiвноваги, сприяе розвитку позитивних сощальних змiн у суспшьства Отже, громадський контроль е одним iз найважливiших та основоположних елеменпв розбудови европейського, демократичного, правового простору на теренах держави Укра'ни.
1. Карась А. Дискурсивне розрЬзнення сощальних ттенцш на шляху до громадянського сустльства в Украгт / А. Карась // Громадянське сустльство i сощалью перетворення в Украгт. -Л. : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2001. - С. 64-78. 2. Колосок Т. С. Толеранттсть як критерш активного дiалогу культур / Т. С. Колосок // Людина-свт-культура. Актуалью проблеми фыософських, полiтологiчних i релтезнавчих до^джень : матер. Мхжнар. наук. конф. - К., 2004. -С. 492-494. 3. Арийоши А. Контроль за движением капитала : опыт стран по его введению и отмене / А. Арийоши, К. Хабермайер, Б. Лоренс, И. Эткер-Роб, Дж.-И. Каналес-Криленко; науч. ред. И. М. Осадчая, пер. с англ. В. А. Архангельская. - М. : Весь Мир, 2001. - 134 с. 4. Наливайко Т. В. Громадський контроль в Укралт як iнститут громадянського сустльства: теоретико-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових вчень" / Т. В. Наливайко ; Львiвський державний утверситет внутршюх справ. - Л, 2010. -17 с. 5. Бойко Н. Л. Информатизация и перспективы демократизации общества (к вопросу о новых возможностях социального контроля) / Н. Л. Бойко // Соцiологiя в контекстi сучасних сощальних змгн. - 2003. - Вип. 2. - С. 98-103. 6. Енциклопедичний словник з державного управлтня [Текст] / уклад. : Ю. П. Сурмт,
B. Д. Бакуменко, А. М. Михненко [та т.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурмта. - К. : НАДУ, 2010. - С. 120. 7. Про громадський контроль [Електронний ресурс] : проект Закону Украгни № 4697 вiд 11.04.2014р. - Режим доступу : http: //rada.gov.ua. - Назва з екрана. 8. Краткий словарь по социологии / под общ. ред. Д. М. Гвишиани, Н. И. Лапина. - М. : Прогресс, 2001. - 479 с. 9. Аберкомби Н. Социологический словарь / Н. Аберкомби, С. Хилл, Б. Тернер. -Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2000. - 420 с. 10. Англтсько-украТнський словник термШв i понять з державного управлтня / уклад. Г. Райт та 1н. ; пер В. 1вашко. - К. : Основи, 1996. - 128 с. 11. Соцiологiя: короткий енциклопедичний словник / уклад. В. I. Волович, В. I. Тарасенко, М. В. Захарченко та т. ; за заг. ред. В. I. Воловича. - К. : Укр. центр духовног культури, 1998. -736 с. 12. Юридична енциклопедiя: В 6 т. /редкол. : Ю. С. Шемшученко вдп. ред.) та т. - К.: Укр. енцикл., 1998. - Т. 1: А-Г. - 672 с. 13. Крупник А. С. Громадський контроль: суттсть та мехатзми здтснення / А. С. Крупник / Теоретичн та прикладн питання державотворення [Електронний ресурс] : On-line збiрник наукових праць ОР1ДУ НАДУ при Президентовi Украгни. - Вип. 1. -2007. -
C. 3. - Режим доступу : http: // novyi-stryi.at.ua/gromkontrol/ KRUPNYK_A_pro_grom_kontrol.pdf. -Назва з екрана. 14. Горпинич О. В. Сощальна робота як фактор формування громадянського сустльства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фтос. наук : спец. 09.00.03 -"Сощальна фiлософiя та фiлософiя ^торП" / О. В. Горпинич ; 1нститут вищог освти Академи педагогiчних наук Украгни. - К., 2005. - 18 с. 15. Брагина Л. М. Гражданский гуманизм в творчестве Маттео Пальмиери / Л. М. Брагина // Средние века. - М. : Изд-во АН СССР, 1981. -Вып. 44. - 340 с. 16. Корх О. М. Проблема iндивiдуалiзму (iсторико-фiлософський аналiз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фтос. наук : спец. 09.00.05 "Iсторiя фтософИ" / О. М. Корх; Днтропетр. нац. ун-т. - Днтропетровськ., 2002. - 33 с. 17. Потрубач Н. Н.
Социально-экономическая безопасность социума / Н. Н. Потрубач, А. Н. Борисевич // Социально-гуманитарные знания. -2001. - № 3. - С. 153-167.
REFERENCES
1. Karas' A. Dyskursyvne rozriznennya sotsial'nykh intentsiy na shlyakhu do hromadyans'koho suspil'stva v Ukrayini [Discursive distinctions of social intentions on the way to a civil society in Ukraine]. Civil society and social transformation in Ukraine. Lviv, Tsentr LNU im. Ivan Franko? 2001, pp. 64-78. 2. Kolosok T.S. Tolerantnist' yak kryteriy aktyvnoho dialohu kul'tur [Tolerance as a criterion for active dialogue of cultures]. Actual problems of philosophical, political and religious studies: proceedings of the international. Sciences. Conf., Kiev, 2004, рр. 492-494. 3. Aryyoshy A. Kontrol' za dvyzhenyem kapytala: oprnt stran po eho vvedenyyuy otmene (Control over the movement of capital: the experience of countries in his introduction and cancellation), Moscow, Whole World Publ., 2001, 134 р. 4. Nalyvayko T. V. Hromads'kyy kontrol' v Ukrayini yak instytut hromadyans'koho suspil'stva: teoretyko-pravovyy aspekt. Kand, Diss. [Public control in Ukraine as an Institute of civil society: theoretical and legal aspect. Kand, Diss,]. Lviv, 2010, 17 р. 5. Boyko N.L. Informatyzatsyya y perspektyvbi demokratyzatsyy obshchestva (k voprosu o novukh vozmozhnostyakh sotsyal'noho kontrolya) (Informatization and prospects of democratization of the society (the question of new possibilities of social control)). Sociology in the context of contemporary social change. Vol. 2, 2003, рр. 98-103. 6. Entsyklopedychnyy slovnyk z derzhavnoho upravlinnya [Encyclopedic dictionary of public administration]. Kiev, 2010, р. 120. 7. Pro hromads'kyy kontrol' [About public control] the project the law of Ukraine on April 11, 2014. Availadle at: http: // rada.gov.ua. 8. Kratkyy slovar' po sotsyolohyy [A concise dictionary of sociology]. Moscow, Progress Publ., 2001, 479р. 9. Aberkombi N. Sociologicheskij slovar' [Sociological dictionary]. Kazan, publishing house of Kazan. University, 2000, 420 р. 10. Anglijs'ko-ukrains'kij slovnik terminiv i ponjat' z derzhavnogo upravlinnja [English-Ukrainian dictionary of terms and concepts of public administration]. Kiev, The Basics Publ., 1996, 128 р. 11. Sotsiolohiya: korotkyy entsyklopedychnyy slovnyk [Sociology: a short encyclopedia]. Kiev, Ukr. the center of spiritual culture, 1998, 736 р. 12. Yurydychna entsyklopediya: V 6 t. [Legal encyclopedia: In 6 volumes]. Kiev, 1998, Т. 1: А - G, 672 p. 13. Krupnyk A.S. Hromads'kyy kontrol': sutnist' ta mekhanizmy zdiysnennya (Public control: essence and implementation mechanisms). On-line collection of scientific papers of the oripa NAPA under the President of Ukraine, Vol. 1, 2007. Availadle at: http: // novyi-stryi.at.ua/gromkontrol/ KRUPNYK_A_pro_grom_kontrol.pdf. 14. Horpynych O.V. Sotsial'na robota yak faktor formuvannya hromadyans'koho suspil'stva Kand, Diss. [Social work as a factor of formation of civil society. Kand, Diss,]. Kiev, 2005, 18 р. 15. Bragina L. M. Grazhdanskij gumanizm v tvorchestve Matteo Pal'mieri [Civil humanism in the works of Matteo Palmieri]. Moscow, Izd-vo an SSSR, 1981, Vol. 44, 340 р. 16. Korkh O. M. Problema indyvidualizmu (istoryko-filosofs'kyy analiz) Kand, Diss. [The problem of individualism (historical-philosophical analysis) Kand, Diss.]. Dnepropetrovsk, 2002, 33 р. 17. Potrubach N.N. Social'no-jekonomicheskaja bezopasnost' sociuma (Socio-economic security of the society). Socially-humanitarian knowledge, 2001, Vol. 3, рр. 153-167.
