CC BY
366
УДК 342.9.35 Олександр Андршович Смоляр,
здобувач
Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕР1 М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
У статп у систематизованому виглядi подаеться аналiз теоретичних i практичних аспектiв громадського контролю у сферi мiсцевого самоврядування, дослщжуються проблеми здiйснення контролю за дiяльнiстю органiв та посадових осiб мюцевого самоврядування, пропонуються напрямки удосконалення правового регулювання вiдносин у зазначенiй сферi
Ключовг слова: громадський контроль, об'еднання громадян, мiсцеве самоврядування, посадовi особи, публiчна влада.
У сучасних умовах розвитку державност пiдвищена увага придшяеться модершзацп мiсцевого самоврядування, активiзацii ролi органiв мiсцевого самоврядування у публiчному управлiннi на засадах субсидiарностi та децентралiзацii влади, що зумовлюе необхщшсть посилення контролю за !х дiяльнiстю, вдосконаленням його механiзму, всiх елеменпв останнього, правового пiдrрунтя контрольно'!' дiяльностi у сферi мiсцевого самоврядування, особливо з боку територiальних громад i громадськостi в цiлому.
Пiдвищення ролi i значення органiв мiсцевого самоврядування в системi суб'ектiв управлiння повинно паралельно вщбуватися iз переглядом пiдходiв до оргашзацп контролю за !'х дiяльнiстю, оскiльки вiдповiднi процеси повинш передбачати наявнiсть реальних важелiв впливу на органи та посадових оаб мюцевого самоврядування задля забезпечення законности та ефективностi !'х дiяльностi, одним iз яких i е контроль.
Мехашзм громадського контролю за дiяльнiстю органiв мiсцевого самоврядування привертав увагу багатьох учених, таких як: А. С. Крупник, В. В. Латишева, Т. В. Наливайко Т. В. Панченко [Див: 4; 5; 7; 8], однак, з огляду на рiзноманiтнiсть аспекпв цього напрямку дослщження залишаються невиршеними значна частина питань, як потребують розв'язання, вiд чого значною мiрою залежить подальший процес тдвищення громадсько'! активностi у сферi мiсцевого самоврядування.
Оновлення правово!' основи для активiзацii ролi громадськостi як головних суб'екпв контролю за дiяльнiстю органiв та посадових осiб мюцевого самоврядування мае грунтуватися на сучасному науковому базиа, саме тому цшком виправданим виглядае з'ясування на пiдставi аналiзу наявних джерел реального феномена базових елементсв механiзму громадського контролю у сферi мiсцевого самоврядування, висв^лення його специфiки, а також проблем, як стримують розвиток i досягнення ефективного результату такого виду контролю, що i е метою щс! статп.
Контроль е важливою функщею органiв публiчноi влади, формою впливу народу, населення, громадян на дiяльнiсть органiв та посадових осiб мюцевого самоврядування щодо органiзацii виконання норм права, реалiзацii суб'ектами правовiдносин сво'х прав i обов'язкiв, дотримання i захисту прав i свобод людини i громадянина. Т. Наливайко зазначае, що контроль - це свщома дiяльнiсть соцiального суб'екта, якiй притаманш пiзнавальнi, оцiнювальнi, регулятивнi ознаки [7, с. 10].
Одшею iз найважливших форм участi населення в житп суспiльства е громадський контроль, що стимулюе активну державотворчу позищю громадян, сприяе утвердженню громадянського суспiльства. Громадський контроль може бути направлений на органи державно1 влади, органи мюцевого самоврядування, державш i комунальнi тдприемства, установи й органiзацii, на окремих посадових оаб, з метою дотримання ними сощальних
норм, спрямованих на дотримання прав i свобод людини, задоволення потреб та штереав громадян. На думку О. Полтаракова, громадський контроль - це система вщносин громадянського суспiльства з державою, яка грунтуеться на тдзв^носп органiв державно! виконавчо! влади органам державно! законодавчо! влади (парламентський контроль) недержавним структурам («третьому сектору» та ЗМ1) [9].
А. Крупник визначае громадський контроль як громадську ощнку ступеня виконання органами влади та шшими пiдконтрольними об'ектами !х соцiальних завдань, дотримання певних сощальних норм. Громадський контроль е формою участ громадськосп в управлiннi для пщвищення ефективностi дiяльностi органiв публiчноi влади, пiдприемств, установ i оргашзацш, що надають соцiальнi послуги [1, с. 113; 4, с. 3].
Громадський контроль як вид сощального контролю е функщею громадянського суспшьства, способом залучення населення до управлшня суспшьством i державою. Вiн е важливою формою реалiзацii демократа, оскшьки дае можливiсть населенню брати участь у державному управлшш, у виршенш державних i суспiльних справ, активно впливати на дiяльнiсть органiв державно! влади та мюцевого самоврядування [3, с. 75]. Суб'ектами громадського контролю можуть виступати як окремi громадяни, так i !х об'еднання. Разом з тим, змушеш констатувати, що ефективнють громадського контролю е недостатньо високою через низку причин об'ективного i суб'ективного характеру.
Здiйснення контролю за дiяльнiстю органiв мiсцевого самоврядування i !х посадових осiб вимагае вщ членiв територiальноi громади певних витрат, необов'язково грошовi кошти, це може бути особиста участь, вшьний час тощо. Чи е вигоди, як б компенсували окремому громадянину витрати, пов'язанi зi здiйсненням контролю? Звюно е, це й безпечне довкшля, розвинутi в економiчному, сощальному i культурному аспектi села, селища, мюта, справедливий розподiл публiчних ресурав тощо. Однак цi блага загального характеру, зазвичай направлеш на задоволення колективних потреб. Мотиващя ж здшснення контролю громадян за дiями оргашв мiсцевого самоврядування заснована на позитивному стввщношенш шдивщуально! вигоди i шдивщуальних витрат, як правило, вiдсутня. Суб'ективна заштересованють у окремого громадянина виникае лише тод^ коли вигоди вщ виконання певно! дiяльностi, у тому чист у сферi контролю, для нього будуть значшшими, нiж витрати.
Результатом дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, посадових оаб е колективнi блага (майно, послуги, дороги, осв^лення вулиць тощо), як мають важливе значення для уае! територiальноi громади. Однак, по-перше, якщо це колективне благо, то i користуватися ним мають право всi, незалежно вiд того, чи несли вони якюь витрати (наприклад, здшснюючи контроль) для його створення чи ш. Тому, як правило, член громади, д^чи ращонально, уникае додаткових витрат, адже доступ до колективних благ вш отримуе i так. По-друге, вплив окремого громадянина на дiяльнiсть органiв i посадових осiб мiсцевого самоврядування дуже незначний, майже нульовий. По-трете, вщсутня зовшшня сила (звича!, традицii, громадська думка тощо), яка б спонукала, заохочувала громадян до контрольно! дiяльностi. Таким чином, у силу вказаних причин суб'ективна защкавлешсть окремого громадянина у здшсненш контролю за органами i посадовими особами мюцевого самоврядування вщсутня або в кращому випадку суттево ослаблена.
Наступний чинник, вщ якого залежить вплив члешв територiальноi громади на органи мюцевого самоврядування - можливють отримання об'ективно'1' шформацп про результати !х дiяльностi i г! оцiнка. У цьому напрямку також е декшька перешкод: по-перше, якосп колективного блага можуть проявлятися впродовж тривалого часу; по-друге, ощнка колективного блага вимагае вщповщно! квалiфiкацii i рiвня знань спецiалiста (в окремих випадках експерта), по-трете, юнують складносп з оцiнкою альтернативних можливостей (тобто, якби дiяли по-iншому, то отримали б кращi результати), така робота вимагае спещально! аналiтичноi роботи, для окремого громадянина це складно i дорого; по-четверте, отримання об'ективно!, повно! iнформацii часто вимагае додаткових витрат, яю громадяни, як правило не погоджуються нести, тому головним джерелом шформацп про
дiяльнiсть владних суб'екпв для них е безпосередньо орган чи посадова особа, яю не завжди зацiкавленi надати достовiрнy iнформацiю про результати свое'1' дiяльностi; по-п'яте, так як колективне благо е результатом роботи системи оргашв мГсцевого самоврядування, то часто складно ощнити вклад окремого органу, посадово'1' особи у його створення.
1з наведеного вище видно, що сподiватись на рiзкy активiзацiю iндивiдyального контролю членiв територГально'1' громади за дiяльнiстю органiв i посадових оаб мiсцевого самоврядування марно. Насправдi це пiд силу лише об'еднанням громадян, шшим iнститyтам громадянського суспшьства. При цьому у кожного i3 них може бути своя заштересовашсть у здiйсненнi контролю у сферi мiсцевого самоврядування i готовнiсть нести вщповщш витрати, пов'язанi з нею.
ПолГтичш партп готовi займати активну позищю, контролювати органи влади й нести вщповщш витрати, щоб на наступних виборах отримати голоси виборщв, а також для недопущення незаконного збагачення й посилення конкурентГв. Громадсью оргашзацп, здiйснюючи контроль у сферi мiсцевого самоврядування, у разi неефективного використання коштГв чи нерезультативних дш владних сyб'ектiв можуть апелювати до громади, що змусить органи й посадовi особи мГсцевого самоврядування в майбутньому консультуватися з ними. Таким чином, громадсью оргашзацп мають можливють впливати на формування мюцево'1' полГтики в тiй чи iншiй сферГ
Серед iнших форм колективного масового обговорення питань державного i громадського життя, у тому чист й в аспект здiйснення громадського контролю, слщ назвати з'1'зди i конференцп громадських органiзацiй, громадськi форуми i зльоти, в яких поеднуються риси безпосередньо'1' i представницько'1' демократп. Проте бшьше на громадський контроль орiентований iнший рiзновид зборiв громадян - мГтинги, демонстрацГï, пiкетyвання, якi використовуються або як засоби пiдтримки, або як засоби тиску на органи влади, зокрема мГсцевого самоврядування, з метою примусити ïx прийняти певш рiшення [6, с. 271].
Отже, громадський контроль у сферi мГсцевого самоврядування може бути ефективним за таких умов: а) суб'ективна защкавлешсть у здшсненш контролю (вигоди вщ контролю повиннГ перевищувати витрати, пов'язаш Гз його здiйсненням); б) наявшсть у суб'екта контролю вГдповГдного рГвня знань, внутрГшньо'1' оргашзацп, що забезпечуе його здатшсть до здГйснення ще'1' функцп (таку спроможнГсть мають навГть не всГ об'еднання громадян); в) можливють отримання об'ективно'1' шформаци про результати дГяльносп органГв мГсцевого самоврядування i ïï об'ективна оцГнка.
До форм здГйснення громадського контролю фахГвщ вщносять соцГологГчнГ i статистичнГ дослщження, громадськГ слухання, громадську експертизу акпв органГв публГчно'1' влади та ïx проектГв, публГкацГ'1' у пресГ, випуски на радГо, телебачення, оприлюднення в мережГ 1нтернет; громадську експертизу, участь громадськосп в роботГ колегГальних органГв влади, перевГрку дГяльностГ будь-яко'1' оргашзацп або вщповщально'1' особи, аналГз звернень громадян, результатГв дГяльностГ тощо [1, с. 114]. Назваш форми мають важливе значення для органГзацГ'1' громадського контролю, однак вони передусГм направлеш на збГр ГнформацГ'1' та ïï ощнку, що само по собГ ще не е повноцГнним контролем.
Становлення й розвиток громадського контролю значною мГрою залежить вщ можливостей впливу на органи та посадових осГб мГсцевого самоврядування за результатами контрольно'1' дГяльностГ. Адже якщо вщсутня реакцГя щодо виявлених недолГкГв, навГть у найбГльш завзятих опускаються руки. Вплив суб'екпв громадського контролю на органи та посадових осГб мГсцевого самоврядування можливий у таких формах: а) громадська думка; б) визнання в судовому порядку рГшень, дш чи бездГяльностГ органГв, посадових осГб незаконними; в) здатнГсть до шдивщуальних чи колективних дГй протестного характеру з метою захисту власних штереав; г) аптащя «за» чи «проти» для отримання голосГв виборцГв на виборах, мюцевому референдумГ для вщкликання депутата мГсцево'1' ради. На жаль, жодна з названих форм у сучасних умовах розвитку нашо'1'
державносп не е дieвою i самодостатньою, а тому реальний результат можливий лише за умови ïx поеднання.
З активiзацiею громадського контролю посилюеться вплив громадянського суспiльства на вс сфери життедiяльностi суспiльства. У процес становлення i розвитку громадянського суспшьства зростае роль самооргашзацп та оргашзацп як важливих процесiв структуризацГï суспшьних вiдносин [7, с. 9]. Для прикладу, з метою забезпечення контролю за використанням та охороною земель територГально'1' громади мюта Хмшьника, у зв'язку зГ змiнами в законодавста щодо процедури його проведення, необхщнютю визначення повноважень самоврядного контролю у галузГ земельних вГдносин, керуючись ст. 3 Закону Украши «Про землеустрш», ст. 189 Земельного кодексу Украши, Законом Украши «Про охорону земель», статтями 26 та 54 Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Укрш'ш», мГська рада рГшенням вщ 21.02.2013 р. затвердила Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у мют Хмшьнику. Основними завданнями самоврядного контролю за використанням та охороною земель е:
- забезпечення додержання фГзичними i юридичними особами вимог земельного законодавства з питань використання та охорони земель;
- вжиття разом з шшими уповноваженими органами вщповщно до закону заходГв, спрямованих на ращональне використання земель, розташованих в межах територп мюта Хмшьника, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацшного та юторико-культурного призначення, земель водного фонду;
- запобГгання порушень законодавства Украши у сферГ використання й охорони земель, своечасне виявлення таких порушень та вжиття вщповщних заходГв щодо ïx усунення;
- забезпечення контролю за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходГв Гз землеустрою i дотриманням вимог, встановлених законами Украши та шшими нормативно-правовими актами, при розробщ документацп Гз землеустрою;
- забезпечення контролю за усуненням порушень при використанш земельно'1' дшянки без оформлення правовстановлюючих документГв;
- координацГя дГяльностГ мГсцевих оргашв земельних ресурсГв.
Така практика безперечно заслуговуе на пщтримку i поширення. Разом з тим, аналГз рГшення про склад комюп з самоврядного контролю за використанням та охороною земель у мют Хмшьнику свщчить, що до не'1' включенГ лише депутати та посадовГ особи оргашв влади, а представниюв громадськостГ, об'еднань громадян i суб'екпв господарювання у ïï складГ немае, хоч включення ïx до комюп передбачено вищевказаним положенням.
На думку науковцГв, важливють у реалГзацп громадського контролю також довели таю форми ствробГтництва мюцевого самоврядування й громадськостГ, як громадськГ ради, що юнують у виглядГ публГчного органу представництва громадськостГ, експертно-консультативного органу або сполучають представницькГ та експертнГ функцп [8, с. 276]. Дшсно, переважна бГльшГсть оргашв публГчно'1' влади створюють такГ органи, i це не лише громадськГ ради, координацшш комГтети, а й студентськГ, дитячГ ради тощо. Основними напрямками ïx дГяльностГ е: обговорення значущих соцГально-економГчних питань; участь у розробщ або пщготовка проектГв рГшень органГв публГчно'1' влади; експертно-аналГтичне забезпечення дГяльностГ органу публГчно'1' влади. Разом з тим, на нашу думку, ïx роль у здГйсненнГ громадського контролю значно перебшьшуеться. По-перше, вони переважно здшснюють консультативнГ та дорадчГ функц11', тобто дГяльнГсть допомГжного характеру. По-друге, створюються таю консультативно-дорадчГ органи за рГшенням керГвниюв вГдповГдних органГв публГчно'1' влади, якГ намагаються включити до ïx складу бГльш-менш конформютськи налаштованих осГб. По-трете, на засщання таких органГв зазвичай не виносяться питання, яю можуть викликати критичну ощнку дГяльностГ органГв та посадових осГб публГчно'1' влади, чи в подальшому стати основою для громадських розслщувань.
У сферГ мГсцевого самоврядування достатньо ефективними в процесГ оргашзацп громадського контролю можуть бути загальш збори громадян за мГсцем проживання.
Загальш збори е формою безпосередньо'1' участГ члешв територГально'1' громади в обговоренш та вирГшення питань мГсцевого значення, якГ належать до вГдання мГсцевого самоврядування. Збори громадян передбачають не лише наявшсть мехашзму отримання учасниками таких зборГв певноï шформацп, але й ïï ощнку та здГйснення контролю за виконанням прийнятих рГшень. Учасники зборГв приймають рГшення безпосередньо тсля обговорення винесеного на порядок денний питання, що можуть мати не лише консультативний, а й Гмперативний характер. ОкрГм цього, культурна або виховна функщя зборГв спрямована на формування громадсько! свГдомостГ, вдосконалення самоврядних навичок та навичок громадського контролю [10, с. 96]. Поряд Гз функщею контролю за дГяльнютю органГв влади, збори громадян виконують низку специфГчних функцш, якГ безпосередньо пов'язаш з громадським контролем: полГтичну, дорадчу, шформацшну, культурну тощо [3, с. 77].
Важливу роль у мехашзмГ контролю громади за дГяльнГстю органГв мГсцевого самоврядування ввдграють громадськГ слухання. Вщповщно до ч. 1. ст. 13 Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Укршш» територГальна громада мае право проводити громадськГ слухання - зустрГчатися з депутатами вГдповГдно! ради та посадовими особами мГсцевого самоврядування, тд час яких члени територГально! громади можуть заслуховувати ïx, порушувати питання i вносити пропозицп щодо питань мГсцевого значення, що належать до вГдання мГсцевого самоврядування [2]. В Укршш вже Гснуе практика застосування громадських слухань як однiеï зГ складових механГзму контролю за яюстю управлГнських послуг. Важливим е перелГк питань, якГ можуть виноситися на громадськГ слухання. У статутах територГальних громад, як правило, закршлюють такГ питання: а) звГти депутатГв та посадових осГб мГсцевого самоврядування; б) обговорення найважливГших проблем мГсцевого значення; в) розгляд мюцевих Ыщатив; г) обговорення проектГв нормативно-правових актГв мГсцевого самоврядування [5].
Деяю мГста конкретизують найважливГшГ проблеми мГсцевого значення, визначаючи обов'язковим для розгляду на громадських слуханнях питання житлово-комунального господарства та мГсцевого бюджету. Оскшьки саме проблеми контролю за яюстю послуг найбшьше турбують споживачГв, фахГвщ пропонують запровадити громадський контроль у статутах усГх територГальних громад, бшьше того, дану норму зробити ушверсальною, щоб вона поширювалася не лише на сферу житлово-комунального господарства, а й на весь спектр послуг, що надаються громадГ [3, с. 78]. Для тдвищення ефективностГ громадського контролю потребуе удосконалення порядок реалГзацп пропозицГй громадських слухань. Зазвичай, ïx розглядають на засГданнГ виконавчого комГтету чи на пленарному засщанш вГдповщнох' ради. В. В. Латишева слушно вказуе, що пропозицп та рекомендацп громадських слухань, проведених з тщативи громадських оргашзацш, осередкГв полГтичних партГй, профспГлкових комГтетГв, груп громадян тощо мають бути оприлюднеш в мас-медГа i розглянутГ в ходГ заходГв в органах пyблiчноï влади [5].
Громадський контроль у демократичному суспшьста мае розглядатися як цГлеспрямований та дГевий вплив сощальних суб'ектГв. СпГвпраця органГв пyблiчноï влади з Гнститутами громадянського суспшьства е невщ'емним елементом демократичноï полiтичноï культури европейського зразка. НаявнГсть налагоджених ефективно дГючих каналГв комунГкацП мГж органами влади та громадськими об'еднаннями виступае запорукою вГдкритосп державноï полГтики та ïï тдконтрольносп суспГльству, i в цшому -вГдповГдностГ стратепчним нацГональним Гнтересам [3, с. 77]. Досвщ спГвпрацГ ГнститутГв громадянського суспшьства з органами влади у сферГ громадського контролю засвщчуе наявнГсть проблем, що характерш для вГдносин мГж владою та громадським сектором в Укршш в цшому: традици замкненосп держапарату, непрозорГсть вироблення державноï полГтики, взаемна недовГра, низька ефективнГсть громадських об'еднань у лобГюванш свохх позицш [9].
Спираючись на наведенГ вище аргументи, можна зробити висновки, що громадський контроль е не тшьки обов'язковою невщ'емною складовою розвитку мГсцевого
самоврядування, але й формою функщонування громадянського суспшьства. Для устшного функщонування i розвитку мГсцева влада гостро потребуе постшного узгодження своИх дГй Гз суспшьними потребами та Гнтересами, яю вГдстоюе населення як безпосередньо, так i через шститути громадянського суспшьства. Громадський контроль е потужним фактором залучення людей до суспшьно'1' дГяльностГ, що дозволяе 1'м набувати щнного досвщу i навичок самооргашзацп та реалГзацп власних штереав у поеднанш з Гнтересами громади.
З метою посилення суспшьно'1' значущостГ й ефективностГ громадського контролю необхГдно удосконалювати чинне законодавство, зокрема в частиш спрощення процедури отримання шформацп про дГяльнють органГв публГчноЛ влади, посилення вщповщальносп за не реагування або неналежне реагування органГв державно! влади та органГв мюцевого самоврядування, ïx посадових осГб на звернення суб'ектГв громадського контролю. Вважаемо за доцшьне доповнити законодавство, що дГе у сферах освГти, охорони здоров'я, сощального захисту, транспорту, земельних вщносин, охорони довкшля, виконання покарань, дГяльностГ армп, правоохоронних та шших органГв, нормами, яю б встановлювали порядок, форми та способи здшснення громадського контролю.
У статутах територГальних громад, регламентах дГяльностГ мюцевих рад та ïx виконавчих органГв обов'язково повинен закрГплюватися мехашзм здГйснення громадського контролю. Системний характер оргашзацп громадського контролю, чГтке визначення його форм, процедури, порядку розгляду й ощнки результатГв, механГзму реагування на факти правопорушень i зловживань у сферГ мюцевого самоврядування забезпечить його максимальну ефективнють та запобГгання можливому використанню громадського контролю полГтичними опонентами для деструктивного впливу.
Напрямами подальшого дослГдження мае бути аналГз зацГкавленостГ органГв та посадових осГб мГсцевого самоврядування у розвитку громадського контролю, ощнка ефективностГ форм i методГв громадського контролю для вдосконалення правового регулювання мехашзмГв його здГйснення, вивчення основних шляхГв оновлення правових та оргашзацшних засад пГдвищення професшного рГвня, спещалГзацп громадських контролерГв та запровадження дГевих механГзмГв запобГгання корупцп у цьому середовищГ.
Список лггератури: 1. ЕнциклопедГя державного управлГння : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при ПрезидентовГ Украши ; наук.-ред. колепя : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш. -К. : НАДУ, 2011. - Т. 1 : ТеорГя державного управлГння / наук.-ред. колепя : В. М. Князев (ствголова), I. В. Розпутенко (ствголова) та ш. - 2011. - 748 с. 2. Про мюцеве самоврядування в Укршш : Закон Украши № 280/97-ВР вщ 21 травня 1997 року // ВВР Украши. - 1997. - № 24. - Ст. 170. 3. 1жа М. Громадський контроль в системГ публГчного управлГння як ефективний шструмент експертизи державно-управлшських рГшень / М. ïжа, О. Радченко // ПублГчне управлГння: теорГя та практика. - 2012. - № 4(12). - С. 74-79. 4. Крупник А. Громадський контроль: сутнють та мехашзми здГйснення / А. С. Крупник // ТеоретичнГ та прикладнГ питання державотворення. - 2007. - № 1. - Режим доступу: www.library.oridu.odessa.ua. 5. Латишева В. В. ГромадськГ слухання як мехашзм громадського контролю за якГстю управлГнських послуг [Електронний ресурс] / В. В. Латишева // Державне будГвництво. - № 2. - 2007. - Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2007-2/doc/3/08.pdf. 6. Муниципальное право Российской Федерации: учебник / Борисова Н. Е., Дмитриев Ю. А., Комарова В. В., Пылин В. В., Шапкин М. А., Шевелева Н. А. / Под ред. Ю. А. Дмитриева. - М.: Изд-во МЦУПЛ, 1999. - 512 с. 7. Наливайко Т. В. Громадський контроль в Укршш як шститут громадянського суспшьства : теоретико-правовий аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. н. : спец. 12.00.01 - ТеорГя та юторГя держави i права; юторГя полГтичних i правових учень / Т. В. Наливайко. - ЛьвГв, 2010. - 18 с. 8. Панченко Т. В. Громадський контроль i його вплив на формування ефективностГ роботи мГсцевого врядування / Т. В. Панченко // ЗарубГжний досвщ оргашзацп та роботи мiсцевоï влади [монографГя] / О. В. Власенко, П. В. Ворона,
М. О. Пухтинський та ш. - Полтава, 2009. - С. 261-276. 9. Полтораков О. Громадський контроль над «силовими» структурами в Укршш: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / О. Полтораков // Нащональний шститут проблем мiжнародноi безпеки. Публшацп. - Режим доступу : http://www.niisp.org.ua/defau~38.php. 10. Прieшкша О. В. Мюцеве самоврядування в Укршш: правове регулювання безпосередньо'1' демократа : [навч. поабник] / О. В. Прieшкiна. - К. : Кондор, 2004. - 336 с.
ОБЩЕСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ В СФЕРЕ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ:
ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА Смоляр А. А.
В статье в систематизированном виде дается анализ теоретических и практических аспектов общественного контроля в сфере местного самоуправления, исследуются проблемы осуществления контроля за деятельностью органов и должностных лиц местного самоуправления, предлагаются направления совершенствования правового регулирования отношений в указанной сфере
Ключевые слова: общественный контроль, объединение граждан, местное самоуправления, должностные лица, публичная власть.
CIVIL CONTROL IN LOCAL GOVERNMENT: THEORY AND PRACTICE
Smolar O. A.
This article discovering in systematic way analysis of the theoretical and practical aspects of civil control in local government, the problems of monitoring the activities of agencies and local government officials, also author proposed areas of improvement of legal regulation of relations in this area.
Key words: social control, association of citizens, local government, officials, public authority.
Надтшла доредакцИ 14.03.2014р.
