CC BY
25
УДК 612.08: 661.842 + 669.721: 633.944.95 (477.44)
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВМ1СТУ КАЛЬЦ1Ю ТА МАГН1Ю У СОКАХ ДЕЯКИХ ДЕРЕВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН В1ННИЧЧИНИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д УМОВ
ЗРОСТАННЯ
В робот представлен результати дослiдження соку отриманого з деяких дерев'янистих рослин Вшинчинн, а саме з Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), з Клену гiннала (Acer ginnala) та з Грабу звичайного (Carpinus betulus). Розглянутi основнi морфолопчш та фiзiологiчнi ознаки вище вказаних дерев. Вщпрацьоваш методики збору й збереження союв. Проведено порiвняльний аналiз деяких органолептичних властивостей отриманого соку з обраних дерев'янистих рослин. Експериментальним шляхом, методом комплексонометри визначено юльюсний вмiст кальцiю та магнiю у соках дерев'янистих рослин та проведений порiвняльний аналiз щодо нявностi цих мiнералiв в залежностi вiд еколопчинх умов зростання дерев. Встановлено, що найбiльшу кiлькiсть кальцiю та магшю мiстить березовий сiк, найменша юльюсть у грабовому соцi, хоча Граб звичайний (Carpinus betulus) вщноситься до родини Березовi (Betulaseae). Спостерiгаeться тенденщя збiльшення кiлькостi кальцiю та магшю у сощ дерев в залежност вiд мiсця зростання. Дослiдженi соки можуть використовуватися в якост втмшних напо!в, як природне джерело кальщю та магнiю в перiод весняного автмшозу.
Ключовi слова: сiк, дерев'янисп рослини, умови зростання, кальцiй, магнш, кiлькiсний вмiст, комплексонометрiя.
Здавна люди шанують рослини за природне джерело цшющих компоненпв: бруньки, листя, гшки, цв1т, плоди, насшня та сш рослин використовують в народнш медициш, як потужш лши проти багатьох недуг. Вщомо, що сш отримують не лише з соковитих частин трав'янистих рослини, а з дерев також. Сш дерев'янисто! рослини представляе собою рщину г1дрол1зованих оргашчних сполук, яка рухаеться, у висхщному напрямку, тобто по елементам ксилеми [4, 5, 7].
З точки зору поживно! цшносп - це дуже корисний продукт, що мютить масу потр1бних для оргашзму речовин. Оскшьки, сш дерев, як бюгенш стимулятори, мають вплив на оргашзм, який можна пор1вняти з д1ею гормошв або ферменпв. Це природний продукт, який вщ наявност та кшькост х1м1чних сполук, мае виражеш фармаколопчш властивосп, як усшшно використовують в народнш медицин для лшування р1зноман1тних захворювань [7, 10, 12]. Вщомо, що серед ус1х макро- та мшроелеменпв кальцш i магнш входять в п'ят1рку надзвичайно важливих i необхiдних для нормального функцюнування всiх систем органiзму людини. Близько двох вщсотюв ваги тiла дорослого припадае на кальцiй. Завдяки реклам^ присвяченiй кальцiю, навряд чи знайдеться така людина, яка не обiзнана про те, що це мшеральна речовина вкрай необхiдна для здоров'я кюток i зубiв. Щодо магшю то, це елемент, який стабшзуе саме кюткову структуру i надае !м мiцностi. За участю магшю в органiзмi людини вiдбуваються понад триста ферментативних реакцiй, зокрема, яю пов'язанi з утилiзацiею енергп [7, 19].
Фундаментальне дослiдження соку з Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), було проведено вперше науковцем Willits (1958), за результатами якого було визначено б^ п'ятнадцяти мiнеральних сполук, серед яких переважали: калiй - 173 мг / л, натрш - 16 мг / л, кальцш - 13 мг / л, магнш - 6 мг / л, алюмшш - 1-2 мг / л, марганець - 1 мг / л, та ш. Поряд з цим, сш з берези мютить сапонши, дубильш речовини, ефiрнi масла та фруктовий цукор, бшя - 1-4 %. [12]. Майже за сорок рокiв, iншi науковцi Kozlowski, Pallardy (1997) продовжили дослiдження в цьому напрямку й доповнили склад березового соку оргашчними кислотами, ф^онцидами та визначили кшькють сахарози. При чому, показник вмюту цукру в березовому соку може коливатися i залежатиме вiд сукупност факторiв: часу збору, погодних умов, наявносп грунтових вод, вiку рослини та ш. [15]. Отже, за хiмiчним складом березовий сiк перевершуе багатовгамшш склади й вважаеться справжшм елiксиром здоров'я i довголiття [10], а низька калоршшсть (всього 22 ккал в 100 грамах рщини) дозволяе його включати в дiетичнi рацiони харчування [12, 18, 19, 21, 22]. Серед дослщжень союв дерев'янистих рослин, найбшьшу популярнiсть отримав Клен бiлий (Acer pseudoplatanus) [19]. Так, за лтературними джерелами основним компонентом кленового соку е вода - бшьше 90 %. Крiм води сш мiстить сахарозу, у невеликш кiлькостi олiгосахарозу в тому чи^ й рафiнозу [20]. Концентращя сахарози в кленовому соку зазвичай становить 2-3 %, хоча !! кшькють може варiювати вiд 0,5 до 10 %, в залежносп вщ умов зростання
дерев. Якщо, глюкоза i присутня у складi соку, то зазвичай !! змют не перевищуе 1 % вщ оргашчно! речовини i становить не бшьше - 0,004 % у свiжому соку. [10, 15]. Важливо вщзначити, що у склад кленового соку входить натуральна Декстроза (D - глюкоза) - моносахарид, легкозасвоюваний вуглевод, що вщповщае за нормальну роботу вшх органiв i систем оргашзму людини. Саме декстрозi выводиться головна роль у функцiонуваннi головного мозку, якому щодня потрiбно близько 120 г цшно! речовини. Щодо мiнеральних речовин кiлькiсть !х в середньому складае - 0,66 %, при цьому переважае калiй - 0,26 %, кальцш - 0,07 % оксид кремшю - 0,02 %, а також марганець, залiзо, цинк, магшю, фосфор, натрiй i навiть каучук [13, 15, 20, 21]. Також, на даний час, проведено ретельне дослщження кленового сиропу, який отримують саме з кленового соку. Результати дослщжень викладеш сшвроб^ником Унiверситету Род-Айленда Navindra Seeram на щорiчнiй конференцп американського хiмiчного товариства. Seeram виявив в кленовому сирот бшьше 20 корисних сполук, з яких 13 будуть оформленi, як вщкриття. Вчений встановив, що iнгредiенти сиропу мають властивостi, якi допомагають органiзму боротися з онкологiчними захворюваннями, iнфекцiями i цукровим дiабетом [16, 17, 19, 21].
Хоча, наукова медицина не використовуе препарати з Грабу звичайного (Carpinus betulus), але дослщжено, що екстракт з листя мае протигрибкову дiю щодо грам позитивних мiкроорганiзмiв. Фiтотерапевти використовують насто! i вiдвари з цвiту грабу для профшактики та лiкування порушення мозкового кровообiгу, а сiк для очищення судин вiд атеросклеротичних бляшок [4, 7, 10].
Стресовi ситуаци, надмiрне розумове й фiзичне навантаження, неякiсне харчування, хронiчнi захворювання та фактори пов'язаш з екологiею життя - це невеликий перелiк чинниюв, що призводять до дефiциту кальщю та магнiю в органiзмi людини. В сучасних умовах життя - це е дуже актуальною проблемою.
Метою роботи було дослщити кшьюсний вмют кальцiю та магнiю у соках деяких дерев'янистих рослин Вшниччини та провести порiвняльний аналiз щодо вмюту цих мiнералiв в залежност вiд умов зростання дерев.
Матерiал та методи дослiдження. Ботанiчний (морфолопчний, систематичний), фiзичний (органолептичний), хiмiчний (комплексонометрiя), iнформацiйно-пошуковий, сiк отриманий з дерев: Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), Клену гшнала (Acer ginnala) та Грабу звичайного (Carpinus betulus).
Результати дослщження та Тх обговорення. Нами були визначеш видовi та фiзiологiчнi особливост Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), Клену гшнала (Acer ginnala) та Грабу звичайного (Carpinus betulus). Враховуючи спшьну територда мюцезростання вище вказаних дерев, рашше за всiх сокорух розпочався у Клену гшалла (кiнець лютого - початок березня), потiм у берези бородавчасто! (перша половина березня) i шзшше у грабу звичайного (кшець березня -початок квггня). Пiд час збору соку нами були враховаш деякi фактори вщ яких залежала кiлькiсть та яшсть видiленого соку, а саме: метеоролопчш умови (температура, вологiсть, напрям i сила вiтру, температура землi, сонячне освiтлення), топографiчнi (рельеф i експозищя мiсцевостi, ухил на пiвдень), бюлопчш (дiаметр стовбура дерева, потужнiсть коренево! системи i крони, густота люонасадження, наявнiсть пiдлiску) та технiчнi фактори ^аметр i глибина отворiв, !х кiлькiсть i розташування) [5, 6, 11].
Збiр соку проводився у сонячну погоду у перший половиш доби. При цьому в стовбурi обраного дерева на вiдстанi 30-35 см вщ землi було зроблено отвiр до 5 см в глибину та невеликим нахилом донизу. В отвiр вставлялася трубка вщповщного дiаметру по якiй стiкала рщина у скляний посуд. Вважаеться, що безпечний для рослини одноразовий об'ем заготiвлi соку становить до двох лiтрiв з дорослого дерева. Пюля отримання нами необхiдно! кiлькостi соку отвiр у стовбурах дерев закупорювали мохом, або корком.
Таким чином, були отримаш соки з Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), Клену гшнала (Acer ginnala) та Грабу звичайного (Carpinus betulus) у люопарковш зош м. Вшнищ. З метою порiвняння кшькост дослщжуваних речовин, сiк з вище вказаних дерев було взято у люовш зош Вшницького району (село Прибужське), за 25 км вш мюта (враховуючи вiдсутнiсть автомобшьних магiстралей та виробничих пiдприемств).
Нами були дослшжеш деякi органолептичнi властивосп рослинних розчинiв. Отже, зовнi вш соки майже безбарвнi i представляють собою, прозору рiдину. За смаком, найбшьш солодким виявився кленовий та березовий шк, сiк з грабу мав в'яжучий смак. Щодо запаху дослщжуваш соки вiдрiзнялися з незначною рiзницею вiд нейтрального до травянисто-дерев'янистого. Слщ вiдмiтити, що не було визначено особливо! рiзницi за прозорютю, кольором та запахом мiж
соками отриманими в урбазош та за мютом. Щодо смаку, то яскраво виражений солодкий смак спостершався у Клену гшнала (Acer ginnala) та Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), якi вщповщно збиралися за мiстом [2, 4]. Для визначення кiлькiсного сумарного вмюту кальцiю та магнiю у соках дерев'янистих рослин використовували метод комплексонометрп. Широке застосування комплексонометрiя отримала з тих шр, як в практику аналогично! хiмi! увiйшли амiнополiкарбоновi кислоти та !х солi - комплексони, а сам метод заснований на застосуванш реагенлв [1, 8]. Зокрема, при проведенш комплексонометричного титрування загалом використовують металохромш iндикатори, якi мають рiзне забарвлення у вiльному i зв'язаному станi. Точка переходу iндикатора iз комплексу у вiльний стан вщповщае змiнi забарвлення iндикатора. Точка кшця титрування у комплексонометрi! передуе точщ еквiвалентностi [3]. У нашому дослiдженi були використанi металохромнi iндикатори, що вiдносяться до групи азо-сполук - це кислотний хромовий чорний - ерюхром чорний Т та мурексид [9].
Для визначення кшькюного сумарного вмiсту кальщю та магнiю використовували спосiб тпетування. При титрування у сiк об'емом 25,00 мл додавали 5,0 мл амiачно-буферно! сумiшi (pH = 9,5-10) та суху iндикаторну сумiш ерюхром чорний Т, NaCl (1:200) до появи помггаого вишнево-червоного забарвлення розчину. Титрували робочим розчином Трилону Б 0,05Н до змiни забарвлення з вишнево-червоного на синьо-зелене. Таким чином, ми визначили об'ем трилону Б для кожного експериментального зразка вщповщно.
^екв (Трилону Б) = ^екв(Са2+) + ^екв(Мд2+), (1.1), де, и екв. - кшькють речовини е^валента в розчиш (моль).
Наступним етапом було визначення кшькюного вмiсту кальщю в дослщжуваних зразках вищевказаним методом. Для титрування у сш об'емом 25,00 мл додавали 6,0 мл NaOH 2Н та суху iндикаторну сумiш (мурексид) до появи пом^ного рожевого кольору. Пiсля чого титрували робочим розчином трилону Б до змши забарвлення у фюлетово-бузковий колiр. Таким чином, визначили об'ем трилону Б, який використали на титрування кальщю для кожного експериментального зразка.
^екв (Трилону Б) = СН(Трилону Б) х ^(Трилону Б) (1.2)
^екв(Са2+) + ^екв(М#2+) = Сн(Трилону Б) х ^(Трилону Б) (1.3)
де, Сн - молярна концентращя Трилону Б в розчиш (моль/л); V1 - кшькють об'ему Трилону Б витраченого на титрування Ca 2+ та Mg 2+ (мл).
^екв(Са2+) = СН (Трилону Б) х У2(Трилону Б) (14), де, V2 - кшькють
об'ему Трилону Б витраченого на титрування Ca2+(мл).
Знаючи обсяг розчину, витраченого на титрування кальщю i магшю з ерюхромом чорним Т, i обсяг розчину, який шшов на титрування кальщю, визначаемо обсяг розчину комплексона, який витрачаеться на титрування магшю.
^екв(М#2+) = Сн (Трилону Б)х(Уг (Трилону Б) - ^(Трилону Б)) (1.5)
Пюля розрахункiв ми отримали результати кшькюного вмiсту кальцiю та магнiю в соках дерев'янистих рослин у люопарковш зош мiста Вiнницi та вщповщно у лiсовiй зонi за 25 км вщ мiста. У зведенш таблицi представленi отриманi показники нашого дослiдження у порiвняннi з лтературними даними [10, 13, 15, 20].
Таблиця 1
Показники вмюту кальщю та магмю у соках дерев'янистих рослин_
Вид дерева, сж якого дослщжували Вмют Ca 2+(мг/л) Вмют Mg 2+(мг/л)
За л1тературою Власн1 досл1дження За л1тературою Власш досл1дження
Береза бородавчаста (Betula verrucosa) 130 140 ±2,3 - м1сто 152 ±2,3 - за м1стом 6,0 28,8±1,4 - мюто 33,6±1,4 - за м1стом
Клен пинала (Acer ginnala) 0,07 92 ±2,33 - мюто 116 ±2,33 - за мютом В1дсутн1 досл1дження 12,0±1,4 - м1сто 21,6± 1,4 - за мютом
Граб звичайний (Carpinus betulus Вщсутш досл1дження 64 ±2,3 - мюто 76 ±2,3 - за мютом В1дсутн1 дослщження 14,4±1,4 - м1сто 16,8±1,4- за м1стом
Отже, за власними дослщженнями найбшьшу кiлькiсть кальцiю та магшю мютитъ сш Берези бородавчасто! (Betula verrucosa), найменшу кiлькiсть цих мiнералiв спостерiгаeмо у грабовому сощ, хоча Граб звичайний (Carpinus betulus) вiдноситься до родини Березовi (Betulaseae). По кiлькостi кальцiю та магшю за результатами дослщження ciK з Клену гшнала (Acer ginnala) займае середне положення.
Слiд вiдзначити, що спостершаеться тенденцiя збiльшення кiлькостi кальщю та магшю у соках дерев'янистих рослин в залежноси вщ еколопчного мiсця зростання. Так найбiльшi
показники кальц1ю та магшю спостертаються в л1сов1и зош за mictom, що сшвпадае з лтературними даними. Представлен! рослинш соки за наявносп корисних речовин можуть використовуватися в якост ушкальних, цшющих напо1в, яких потребуе оргашзм людини в кшщ зими на початку весни - в перюд так званого «вгамшного голоду».
1. Визначеш ф1з1олог1чн1 особливост обраних дерев'янистих рослин та вщпрацьоваш методики збору И збереження союв. Експериментальним шляхом, визначено кшьюсний вмют кальщю та магшю та проведено пор1вняльну характеристику кшьюсного вмюту кальщю И магшю в залежност вщ видових та еколопчних чинниюв.
2. Вище викладений матер1ал сприятиме засвоенню, як теоретичних знань, пов'язаних з медициною i бюлопею, формуванню у майбутшх спещатспв наукового св1тогляду та допоможе практичному втшенню медико-ботанiчних та технологiчних досягнень.
1. Bolotov V. V. Analitichna himiya : Navch. posIb. dlya far mats. vuziv ta f-tIv III - IV rivniv akreditatsiyi / V. V. Bolotov, O. M. Svechnikova, S. V. Kolisnik [ta in.] // - H.: Vid-vo NFaU; Original, - 2004. - 480 s.
2. Benzel L. V. Likarski roslini i fitoterapiya (fItoterapevtichna retseptura) : [navch. posib.] / L. V. Benzel, R. E. Darmogray, P. V. Oliynik [ta in.] // - K. : VSV «Meditsina», - 2010. - 400 s.
3. Vasilev V. P. Analiticheskaya himiya: v 2 kn. Kn. 1. Titrimetricheskie i gravimetricheskie metodyi analiza / V. P. Vasilev // -M.: Drofa, - 2003. - 368 s.
4. Kovalov V. M. Praktikum z identifikatsiyi likarskoyi roslinnoyi sirovini / V. M. Kovalov, S. M. Marchishin, O. P. Hvorost [ta in.] // - Ternopil.: TDMU, - 2014. - 264 s.
5. Mamaev S. A. Problemyi lesovedeniya i lesnoy ekologii / S. A. Mamaev, S. N. Sannikov // Printsipyi sovremennoy lesnoy ekologii. - 1992. - M. - S. 34-35.
6. Petrov S. A. O minimalnoy chislennosti derevev v ohranyaemyih populyatsiyah / S. A. Petrov // Lesovedenie. - 1989. - No. 6. - S. 338-345.
7. Solodovnichenko N. M. Likarska roslinna sirovina ta fItopreparati : navch. posIb. z farmakognoziyi z osnovami biohimiyi likarskih roslin dlya stud. vischih farmats. navch. zakladiv III-IV rivniv akred. / N. M. Solodovnichenko, M. S. Zhuravlov, V. M. Kovalov // - H.: Vid-vo NFaU; MTK-kniga, - 2003. - 408 s.
8. Feduschak N. K. Analitichna himiya : pidruchnik dlya studentiv napryamku „Farmatsiya" i „Biotehnologiya" vischih navchalnih zakladiv / N. K. Feduschak, Yu. I. Bidnichenko, S. Yu. Kramarenko [ta in.] // - Vinnitsya: Nova Kniga, - 2012. - 640 s.
9. Haritonov Yu. Ya. Analiticheskaya himiya (analitika): v 2 kn. Kn. 2. Kolichestvennyiy analiz. Fiziko-himicheskie (instrumentalnyie) metodyi analiza / Yu. Ya. Haritonov // - M. : Vyissh. shk. - 2001. - 559 s.
10. Shobinger U. P. Fruktovyie i ovoschnyie soki. Nauchnyie osnovyi i tehnologii. Tehnologiya, himiya, mikrobiologiya, ekspertiza, znachenie i normativnoe regulirovanie / U. P. Shobinger // - M. SPb: Novovita. Professiya, - 2004. - 639 s.
11. ShalImov M. O. Landshaftna ekologiya : navch. posib. dlya stud. ekol. spets. vischih navch. zakladIv / M. O. Shalimov // -O.: Nauka i tehnika, - 2012. - 372 s.
12. Adams L. S. Pomegranate juice, total pomegranate tannins and punicalagin suppress inflammatory cell signaling in colon cancer / L. S. Adams, N. P. Seeram, B. B. Aggarwal [et al.] // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2006. - № 54. - P. 980-985.
13. David W. Ball. The Electromagnetic Spectrum A. History / David W. Ball. // Spectroscopy. - 2007. - Vol. 21 (3). - P. 14-20.
14. Gao K. The citrus flavonoid naringenin stimulates DNA repair in prostate cancer cells / K. Gao, S. M. Henning, Y. Niu [et al.] // Journal of Nutritional Biochemistry. -2006. - № 17. - P. 89-95.
15. Kozlowski T. T. Physiology of Woody Plants / T. T. Kozlowski, S. G. Pallardy // - Second Edition. - 1997. - 411 p.
16. Li L. Chemical composition and biological effects of maple syrup: American Chemical Society (ACS) Symposium / L. Li, N.P. Seeram // Oxford University Press, Washington Dc, USA, -2012. - Chapter 18. - P. 323-333.
17. Zhang L. New gallotannin and other phytochemicals from sycamore maple (Acer pseudoplatanus) leaves / L. Zhang, Z-C. Tu, T. Yuan, H. Ma [et al.] // Natural Products Communications. - 2015. - № 10. P. 1977-1980.
18. Seeram N. P. Berry Fruits: Compositional elements, biochemical activities and the impact of their intake on human health, performance and disease / N. P. Seeram // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2008. - № 56. - P. 627-629.
19. Seeram N. P. Mining red maple (Acer rubrum) trees for novel therapeutics to manage diabetes / N. P. Seeram, J. Xu, L. Li [et al.] // Medicine and Health Rhode Island. - 2012. - № 95. - P. 283-284.
20. Willits C. O. Browning of sugar solutions / C. O. Willits, J. C. Underwood; [et al.] // Food Science. - 1958. - P. 1365-2621.
21. WHO monographs on selected medicinal plants / World Health Organization. - Geneva, - 2007. - Vol. 3. - 390 p.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОДЕРЖАНИЯ КАЛЬЦИЯ И МАГНИЯ В СОКАХ
НЕКОТОРЫХ ДЕРЕВЬЯНИСТЫХ РАСТЕНИЙ ВИННИЧИНЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УСЛОВИЙ ПРОИЗРОСТАНИЯ Бобровская Е. А., Новицкая М. В. В работе представлены результаты исследования сока полученного из некоторых деревьянистых растений Винничины, а именно с Березы бородавчастой (Betula verrucosa), Клена гинала (Acer ginnala) и Граба обыкновенного (Carpinus betulus). Расмотрены основные морфологические и физиологические
COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF CALCIUM AND MAGNESIUM CONTENT IN THE JUICES OF SOME LIGNEOUS PLANTS OF VINNITSA REGION DEPENDING ON THE GROWTH CONDITIONS Bobrovskaya O.A., Novitskaya M.V. The results of research of juice obtained from some ligneous plants of Vinnitsa region, namely from Birch (Betula verrucosa), Maple (Acer ginnala) and Hornbeam (Carpinus betulus) are presented in this article. The basic morphological and physiological characteristics of specified
признаки выше указанных деревьев. Отработаны методики сбора и сохранения соков. Проведен сравнительный анализ некоторых органолептических свойств полученного сока с выбраных деревьянистых растений. Експериментально, методом комплексонометрии определен количественный состав кальция и магния в соках деревьянистых растений и проведен сравнительный анализ содержания этих минералов в зависимости от экологических условий произростания. Установлено, что наибольшее количество кальция и магния содержится в березовом соке, наименьшее в грабовом, не смотря на то, что Граб обыкновенный (Сагртш ЬеМш) относится к семейству Березовые (ВеМазеае). Наблюдается тенденция увеличения колличества кальция и магния в соках в зависимости от условий произростания. Исследованные соки могут использоваться в качестве витаминных напитков, как природный источник кальция и магния в период весеннего авитаминоза.
Ключевые слова: сок, деревьянистые растения, условия произростания, кальций, магний, количественное содержание, комплексонометрия.
Стаття надшшла 10.01.2017 р.
above trees are considered. The methods of collection and storage of juices are worked out. The comparative analysis of some organoleptic properties of juice of selected ligneous plants is carried out. Experimentally, quantitative content of calcium and magnesium in the juices of ligneous plants is defined by chelatometry and comparative analysis of presence of these minerals depending on environmental conditions tree growth is carried out. It was found that the highest number of calcium and magnesium contained in the birch juice, the lowest number is in the hornbeam juice, although Hornbeam (Carpinus betulus) belongs to the family Birch (Betulaseae). The increase of calcium and magnesium in the trees juice depending on the growth location are observed. The Researched juice can be used as vitamin drink and as a natural source of calcium and magnesium during the spring beriberi.
Key words: juice, ligneous plants, growing conditions, calcium, magnesium, quantitative content, chelatometry.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 634.71632.95(489.24)
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДОВ НА ВИНОГРАДНИКАХ АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ
На виноградниках, правильно выбрав видовой состав сорняков и гербицидов, нужно вести химическую борьбу до конца вегетации правильно повинуясь регламенту гербицидов. Вовремя примененная химическая борьба вместе со снижением экологического риска увеличить урожайность винограда в значительной степени. Вместе с урожайностью увеличилась и рентабельность.
Ключевые слова: посадки винограда, сорняки, гербициды, экология, агроценоз, полезная фауна, пищевой режим, микрофлора, остаточное количество, урожай.
Жизненный уровень человека и его выживание зависит от его отношения к окружающей среде. Человек должен создать благоприятные экологические условия для производства растениеводческих и животноводческих продуктов, для защиты природных запасов и других окружающих его ценностей. Борьба с сорняками-один из действий, который ведется для изменения экосистемы. Он нужен для безопасного, эффективного, экономического выращивания продовольственной растительности и для защиты нашего здоровья.
Сельско-хозяйственную растительность выращивают в сложном агроценозе. Более 1500 видов из них каждый год служат причиной серьезных экономических потерь. До 50 видов сорняков засоряют посадки основной продовольственной растительности и каждый год нужно с ними бороться [3]. Гербициды обладают всесторонним действием на агроценоз как физиологические активные вещества. Их круговорот в атмосфере, в почве, в воде, в трофическом кольце питательной цепочки приводит к загрязнению биосферы остатками их трансформаций и веществами. Это приводит к необходимости проведения экологического мониторинга. К особо чуждым элементам мониторинга относятся: фитотоксичность по отношению к растительности, наличие остатков в продукции, изменения в процессе репродукции; накопление постоянных видов сегетальной группы, резистентность различных видов при регулярном применении, персистентность в почве, стекание грунтовых вод через обрезы почвы, отрицательное влияние на микрофлору почву и на энтомофауну, снижение урожайности почвы, наличие остатков в воде и отравление, и уничтожение рыб, птиц, животных [6].
Безопасность последнего поколения гербицидов для людей и теплокровных животных обеспечивается не только особенностями самого препарата, но и использованием более безопасных способов приготовления препаратов (концентрат эмульсия, концентрат суспензия), позволяющих выработать рабочую смесь в баке опрыскивателя [1].
Одно из требований к гербицидам это экологическая безопасность. Он был определен рядом показателей: что бы не оказывать плохого результата на растения; активные вещества препарата должны разлагаться в течении одного вегетационного периода, чтобы предотвратить накопление действующих веществ гербицидов в пахотном слое почвы, на верхнем слое почвы
