CC BY
17
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 630.574:582.632 Article info
Received 27.03.2017 р.
Н. В. Драган, С. I. Галкн
Державний дендрологiчний парк "Олександрiя" НАН Украши, м. Бта Церква, Украша
СТРУКТУРА I ДИНАМ1КА В1ДПАДУ ГОЛОВНИХ ПАРКОТВ1РНИХ ВИД1В ДЕРЕВ У ДЕНДРОЛОГ1ЧНОМУ ПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я" НАН УКРА1НИ
Наведено результати вивчення структури i динамки вiдпаду основних napKOTBÍpHHx видiв деревних рослин дендропарку "Олександрiя". Встановлено, що всихання Carpinus betulus L., Pyrus communis Mill., Populus L., Robinia pseudoacacia L. незначне i помiрне впродовж останшх 10 рокiв. Найбiльша кiлькiсть дерев випала у Acer platanoides L., Pinus sylvestris L., Betulapendula Roth., Piceа abies (L.) Karst., Tilia cordata Mill. Вщпад T. cordata йшов з невеликими шдйомами i спадами, в шших видiв вiн наростав, досягав шку i йшов на спад або продовжував наростати. Виявлено, що шки вщпаду у рiзних видiв роздшеш в ча-сi. Осередки вщпаду видiлялися у Fraxinus excelsior L. i P. abies. Причину масовоГ загибелi дерев встановлено тшьки у P. abies. Виявлено, що морфолопчш ознаки всихання ясенiв характеры для небезпечноГ хвороби Chalara fraxinea, яку спричиняе iнвазiйний вид Hymenoscyphus fraxineus. На деревах клена виявлено некрозно-раковi хвороби, гнил^ плодовi тiла дереворуйнiвних грибiв, липи - гнил^ пухлини, раковi виразки, берези - ознаки, характерш для бактерiальноí водянки. Проте бiльшiсть дерев клена i берези всихали без видимих ознак уражень. Причиною всихання бшьшоста вкових сосон е вiдмирання провщ-ноГ системи, середньовiкових - ценотичне пригшчення.
Ключовi слова: вiдпад дерев; причини всихання; некрозно-раковi хвороби; гнилц короГд-типограф.
Вступ. Наприкiнцi ХХ ст. проявилася така негативна тенденшя, як масове вiдмирання основних лiсотвiр-них порiд. Всихання зафiксовано у десятмв видiв деревних рослин (Zvyagincev & Sazonov, 2014). Вчеш од-ностайно вважають причиною цього небезпечного яви-ща глобальнi киматичш змiни i бiологiчне забруднення середовища (Olsson, 2011), якi ослаблюють iмунiтет рослин. Далi ослаблена рослина гине вщ шкiдникiв та хвороб (Kuzmichev, Sokolova & Mozolevskaya, 2004; Meshkova & Kolenkina, 2014).
Масового масштабу набуло всихання основних пар-котвiрних видiв у дендрологiчному парку "Олексан^я" НАН Украши. Всихають здебшьшого середньовiковi дерева, часто без видимих ознак уражень, у багатьох ви-падках на деревах виявлено чисельш патологи.
Мета дослщженння - встановлення структури i динамки вщпаду головних паркотв1рних вид!в дендро
парку за останш 10 рокiв, виявлення основних патоло-гiй дерев рiзних видiв та 1х ролi у всиханш дерев, аналiз основних причин всихання деревних рослин в Украш i визначення у зв'язку з цим загроз для колекцiй дерев-них рослин дендропарку.
Матер1али i методи дослщження. Динамку вщпаду дерев рiзних видiв у парку визначали на основi що-рiчних "Актiв за наслщками лiсопатологiчного обсте-ження насаджень на територи дендропарку "Олексан-дрiя". Уражешсть дерев хворобами встановлювали вiзу-ально за наявнiстю плодових тiл, ракових ран, дупел, некрозiв, вiдмирання крони тощо (Stark, 1932). За результатами анаизу динамiки вiдпаду дерев установлено, що всихання С. betulus (граба), P. communis (груш^, Populus (топол^, R. pseudoacacia (робши) - незначне (рис. 1, 2) i помiрне впродовж 10 роюв.
Рис. 1. Вiдпац основних napKOTBÍpHHx видiв у дендропарку "Олександрiя"
Виклад основного матерiалу. Найбiльша кiлькiсть листоГ) (див. рис. 2). Якщо вщпад липи вiдбувався з недерев випала у A. platanoides (клена гостролистого), P. великими шдйомами i спадами, то в шших видiв bíh на-sylvestris (сосни звичайноГ), B. pendula (берези повис- ростав, у певш роки досягав пку i йшов на спад (за ви-лоГ), P. abies (ялини звичайноГ), T. cordata (липи серце- нятком ясена i клена). Пки вщпаду у рiзних видiв були
Цитування за ДСТУ: Драган Н. В. Структура i динамiка вщпаду головних паркотвiрних видiв дерев у дендролопчному парку
"Oлександрiя" НАН УкраТни / Н. В. Драган, С. I. Галтн // Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 34-37 Citation APA: Dragan, N. V., & Galkin, S. I. (2017). The Structure and Dynamics of Major Parc Forming Tree Species Shedding in the Dendrological Park "Olexandria" of NAS of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 34-37. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/381
роздшеш в 4aci. Осередки вiдпаду видiлялися тшьки у ясена i ялини.
Однозначну причину масово'1 загибелi дерев вста-новлено тiльки у ялини звичайно1. Всихання 180 се-редньо- i старовiкових дерев спричинив коро'щ-типог-раф, спадах розмноження якого розпочався у 2009 р. i затух у 2013 р. (Zvyagincev & Sazonov, 2014). Масова загибель ялин вщ коро'ща-типографа на той час носила глобальний характер i була поширена по всiй пiвнiчнiй тв^ (Bakke, Alf., 1989).
У парку збереглося 27 вжових дерев ясену, бшь-шiсть з яких не мають видимих ознак уражень. На тре-тинi найстарiших дерев ясена виявлено чисельнi пато-логй'. Дерева уражеш плодовими тiлами трутовикiв. В основному, це справжнш (Foraes fomentarius (L.) Gill.) та лускатий Poliporus squamosus Hudr. е! Fr. трутовики. На деяких старовiкових деревах ясена утворилися дупла рiзного розмiру, виразки та пухлини. Дерева мають сух! верхiвки або у них всихають окремi скелетнi гiлки. Незважаючи на наявнiсть чисельних вад розвитку, за перюд наших спостережень жодне з вжових дерев ясена не загинуло, i це при тому, що вони наблизились до межi свого вiку (ясени у природi живуть 200-250 (350) роюв.
Всихання середньовiкових дерев ясена звичайного на територй' дендропарку у юльюсному вимiрi е не найбiльшим, проте його осередковий характер i особли-востi всихання мають небезпечний характер. Упродовж останнiх кiлькох рокiв сформувався осередок всихання середньовiкових дерев ясена у схщнш частинi парку. Морфолопчш ознаки всихання ясешв характернi для небезпечно'1 хвороби Chalara fraxinea, яку спричиняе агресивний iнвазiйний вид Hymenoscyphus fraxineus, що призводить до масового всихання ясеневих насаджень в Сврот (Davidenko, 2015). З огляду на це, в парку потрь бен мошторинг стану ясеневих насаджень, контроль 1х вщтворення, вiдбiр стiйких екземплярiв серед пщросту, оскiльки цi заходи вважають перспективними у виро-щуваннi стiйких ясеневих насаджень (Davidenko, 2015).
клен, 389; 26%/
Рис. 2. Кшьюсний склад вщпаду деревних рослин парку "Олександрк" за перюд 2006-2016 рр.
На цей час найбшьший вщпад дерев у парку вщбу-ваеться у клена гостролистого, в основному середнього вжу та пристигаючих. Потрiбно врахувати, що в молодому i середньому вщ у кленових i змшаних наса-дженнях вiдмираe до 10 % дерев. Для клена перюд природного максимального зрщження припадае на вж 30 роюв. Випадки масового всихання клена, причини якого залишилися невиясненими, вiдзначали неоднора-
зово. В OKpeMi роки всихання клешв починалося пiсля засух i тривало 2-3 роки, мало осередковий характер. Хоча масове всихання клена спостеркали i без зв'язку з погодними умовами (Fedorov, Kovbasa & Yarmolovich, 2004).
Клен гостролистий пошкоджують шкiдники i хвороби (Kuzmichev, Sokolova & Mozolevskaya, 2004). На ста-pовiкових i пристигаючих деревах клена в дендропарку виявлено гнкт, дупла, кленовий трутовик. На се-pедньовiкових деревах клена масово виявлено стушн-частий рак клена, який спричиняють гриби Nectria ditis-sima Tul. i Cylindrocarpon wiükommii (Lind) Wr.
За 10 роюв спостережень випало 102 середньо- та старовжових дерев липи (Т. cordata Mill.) Серед пато-логш на лит виявлено гнкт, пухлини невщомо'' етюло-rií, pаковi рани, багато дерев уражеш омелою. Про випадки масового всихання липи в лiтеpатуpi даних не виявлено, разом з тим осеpедковi всихання - явище звич-не. Причини такого всихання липи невщом^ проте на вс1х деревах, що гинули, було виявлено бактеpiальну водянку, яку спричиняе бактеpiя Erwinia multivora Scz. - Parf.
За перюд спостережень у дендропарку зафжсовано вщпад 271 середньовжового дерева берези, пiк вiдпаду припадае на 2008-2010 pp. На цей час не описаш хвороби берези або шюдники, яю здатш спричинити масове всихання дерев цього виду. Хоча випадки осередкових масових усихань берези вiдомi з середини ХХ ст. В ок-ремих мiсцезpостаннях причиною загибелi берези вважають бактерюз, збудником якого е E. multivora (Fedorov, Kovbasa & Yarmolovich, 2004). У середньовжових дерев берези, яю згодом всихали, була зрщжена крона, сухi скелетнi гiлки. На живих гiлках часто листя було недорозвиненим. У нижнiй частинi стовбуpiв спостерь гали некpозно-pаковi рани. В окремих випадках на коpi вид^лися чоpнi плями з темною рщиною. Пiд корою з темними плямами знаходився мокрий мертвий темний луб. На шших деревах перед вiдмиpанням на ropi з'яв-лялися темно-сipi горбики, що характерно для цитоспо-розу берези, який спричиняе гриб Cytospora horrida Sacc. Проте бшьшкть дерев берези всихали без види-мих ознак уражень (Fedorov, Kovbasa & Yarmolovich, 2004). На старовжових деревах берези мкцями спосте-ркаються капи, на окремих вiкових деревах - сухобо-чини, гнилi, дупла, на двох деревах омела бша, проте з такими патолопями дерева в парку живуть десятки роюв (Dragan, 2012).
Вщомо, що сосну звичайну уражують хвороби ш-фекщйного i неiнфекцiйного характеру та шюдники, яю piдко призводять до масштабних фатальних наслiдкiв (Kuz'michev, Sokolova & Mozolevskaya, 2004). Останшм часом вщбуваеться масове всихання сосни звичайно'1 в Gвpопi, котре пов'язують з пщвищенням активностi вершинного коро'да (Zvyagincev & Sazonov, 2014). У Бшорус^ де здшснюють сеpйознi науковi дослщження загибелi лiсiв вiд шкiдникiв i хвороб, це нове патолопч-не явище отримало назву "коро'дне всихання сосни". Враховуючи новизну цього явища i "маскування" його симптомiв тд iншi патологи лiсу, вченi не можуть пов-нiстю окреслити масштаби проблеми. В Укpаíнi масове
всихання сосни звичайно! розпочалося в 2010-2012 рр. За остант роки на Львiвщинi всохло 960 га соснових лiсiв, однieю з причин е ураження сосни стовбуровою нематодою та и переносником вершинним коро!дом, у Житомирi площа ураженого невiдомою хворобою (си-нява деревини) соснового лiсу становить 2000 га. В. Мешкова (2014 р.) цю хворобу пов'язуе з дiею патогенного грибка офктоми, який активiзуеться внаслiдок засухи чи перезволоження грунту. До масового всихання сосни у Кшвськш та Черкаськш обл. призводить ураження и омелою австрiйською (Tsyliuryk & Urdi-akov, 2012). У парку за 10 роюв спостережень загинуло 254 середньо- та старовшових дерев сосни звичайно!. Спецiальних дослiджень фiтосанiтарного стану сосни за цей перюд не проводили. Очевидно, що основною причиною всихання середньовшових сосон було ценотичне пригнiчення у перезагущених насадженнях. Старовiковi дерева гинули переважно у схвднш та пiвнiчнiй части-нах парку (в останньому випадку в умовах техногенного забруднення). Причиною загибелi бшьшосп сосен у схвднш частинi парку було вiдмирання провщно! систе-ми. Враховуючи те, що з участю сосни звичайно! створено одт з найкращих паркових композицiй та реальнi ризики для 11 життя (омела австрiйська, вершинний ко-ро!д), потрiбнi грунтовнi обстеження соснових наса-джень та подальший монiторинг за !х станом, уражен-ням фiтопатогенами.
Отже, за результатами здшсненого аналiзу динамiки i структури вiдпаду деревних рослин у дендропарку "Олександрiя" здiйснено, що для багатьох видiв дерев характерний високий ввдпад з рiзних причин. Для адекватного реагування на загрози, що з'являються остантм часом у дендропарку, потрiбна органiзацiя комплек-сних дослвджень стану деревних рослин. Насамперед треба вивчити ураження деревних рослин шюдниками та хворобами, дослiдити роль швазшних органiзмiв в ослабленнi i загибелi рослин, розробити i здiйснити заходи iз пiдвищення життездатностi деревних рослин та !х збереження.
Перелж використаних джерел
Bakke, Alf. (1989). The recent Ips typographus outbreak in Norway -experiences from a control program. Holarctic ecology, 12, 515-519.
Davidenko, E. V. (2015). Osnovnye prichiny massovogo usyhaniya yasenya v central'nyh i vostochnyh oblastyah Ukrainy [The main reasons for the massive drying of ash in the central and eastern regions of Ukraine ]. Izvestiya Sankt-Peterburgskoj lesotekhnicheskoj akademii, 211, pp. 147-160. [in Russian].
Dragan, N. V. (2012). Vsykhannia yalynovykh nasadzhen v dendrolo-hichnomu parku "Oleksandriia" NANU vid koroida-typohrafa [Drying of spruce planting in the arboretum "Oleksandria" NASU from bark beetle-typographer ]. Mezhdunarodnye chteniya, posvyashchennye 110-letiyu so dnya rozhdeniya d.b.n., professora Leonida Ivanovicha Rubcova: materialy konferencii, pp. 284-287. [in Ukrainian].
Fedorov, N. I., Kovbasa, N. P., & Yarmolovich, V. A. (2004). Bakte-rial'naya vodyanka berezy - novoe zabolevanie v lesah Belarusi [Bacterial dropsy of birch - a new disease in the forests ]. Trudy BGTU. SeriyaI. Lesnoe hozyajstvo, 12, 277-279. [in Russian].
Kuzmichev, E. P., Sokolova, E. S., & Mozolevskaya, E. G. (2004). Bolezni drevesnyh rastenij [Diseases of woody plants [Pests and diseases in forests of Russia]. Vrediteli i bolezni v lesah Rossii. M-VNIILM, 1, 120 p. [in Russian].
Meshkova, V. L., & Kolenkina, M. S. (2014). Defoliaciya i sanitarnoe sostoyanie derev'ev sosny v ochage ryzhego sosnovogo pilil'shchika v svezhej subori (V2) Luganskoj oblasti [Defoliation and sanitary condition of pine trees in the outbreak of the pine sawfly in the fresh subori (B2) of the Lugansk region ]. Lesovedenie, 1, 34-41. [in Russian].
Olsson, R. (2011). Boreal'nye lesa i izmenenie klimata [Boreal forests and climate change]. Ustojchivoe lesopol'zovanie: Vsemirnyj fond prirody, 5(28), 27-38. [in Russian].
Stark, V. N. (1932). Rukovodstvo po uchyotu povrezhdenij lesa (s op-redeleniem) [Guidance on accounting for forest damage (with definition)]. Gos. izd-vo s.-h. i kolhozno-kooperativnoj literatury, 408 p. [in Russian].
Tsyliuryk, A. V., & Urdiakov, I. M. (2012). Bioekolohichni ta morfo-lohichni vlastyvosti omely avstriiskoi (Viscum avstriacum W.) ta rozpovsiudzhennia yii v lisoparkovykh hospodarstvakh mista Kyi-eva [Bio ecological and morphological properties of mistletoe Austria (Viscum avstriacum W.) and its distribute to the city forest park farms]. Naukovi dopovidi NUBiP, 3(32), 36-42. [in Ukrainian].
Zvyagincev, V. B., & Sazonov, A. A. (2014). Koroednoe usyhanie sosny (Pinus sylvestris L.) v lesah Belarusi [Bark beetle drying out of pine tree (Pinus sylvestris L.) in the forests of Belarus ]. Vrediteli i bolezni drevesnyh rastenij Rossii. Materialy mezhdunarodnoj konferencii VIII chteniya pamyati O.A. Kataeva; pod red. D. L. Musolina i A. V. Selihovkina. Sankt-Peterburg, 34 p. [in Russian].
Н. В. Драган, С. И. Галкин
СТРУКТУРА И ДИНАМИКА ОТПАДА ГЛАВНЫХ ПАРКООБРАЗУЮЩИХ ВИДОВ ДЕРЕВЬЕВ В ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОМ ПАРКЕ "АЛЕКСАНДРИЯ" НАН УКРАИНЫ
Поданы результаты изучения структуры и динамики отпада главных паркообразующих видов древесных растений в дендро-парке "Александрия". Установлено, что усыхание Carpinus betulus L., Pyrus communis Mill., Populus L., Robinia pseudoacacia L. незначительное и умеренное на протяжении последних 10 лет. Наибольшее количество деревьев отпало у Acer platanoides L., Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth., Picea abies (L.) Karst., Tilia cordata Mill. Отпад T. cordata происходил с небольшими подъемами и спадами, у других видов он нарастал, достигал пика и шел на спад или продолжал нарастать. Выявлено, что пики отпада у разных видов разделены во времени. Очаги отпада определились у Fraxinus excelsior L. и P. abies. Причина массовой гибели деревьев установлена только у P. abies. Выявлено, что морфологические признаки усыхания ясеней характерны для опасной болезни Chalara fraxinea, которая вызывается опасным инвазивным видом Hymenoscyphus fraxineus. На деревьях клена выявлены некрозно-раковые болезни, гнили, плодовые тела дереворазрушающих грибов, липы - гнили, опухоли, раковые язвы, березы - признаки, характерные для бактериальной водянки. Вместе с тем, большинство деревьев клена и березы гибли без видимых признаков поражения. Причиной усыхания большинства вековых сосен является отмирание проводящей системы, средневековых - ценотическое угнетение.
Ключевые слова: отпад деревьев; причины усыхания; некрозно-раковые болезни; гнили; короед-типограф.
N. V. Dragan, S. I. Galkin
THE STRUCTURE AND DYNAMICS OF MAJOR PARC FORMING TREE SPECIES SHEDDING IN THE
DENDROLOGICAL PARK "OLEXANDRIA" OF NAS OF UKRAINE
Drying of major tree forming species has become of mass scale on the territory of Dendrological Park "Olexandria". It justifies the aim of the research that is to define the structure and dynamics of woody plants shedding in the arboretum for the last 10 years to identify the main pathologies of trees of different species. The dynamics of tree shedding was determined on the basis of annual "Acts on the Results of the Forest Pathology Survey of Plantations in the Territory of the Park "Olexandria". The authors have visually defined the infestation of tree by diseases and pests by the presence of fruiting bodies, cancerous wounds, snipe, necrosis etc. Drying of Carpinus betulus L, Pyrus communis Mill., Populus L., Robiniapseudoacacia L. was small (25-40 exemplars) and relatively flat levels for 10 years. Most trees shedding are Acer platanoides L., Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth., Picea abies (L.) Karst., Tilia cordata Mill. (102389 exemplars). T. cordata shedding was with some ups and downs, in other species it grew, reached its peak and went on the decline or continued to grow (in A. platanoides and F. excelsior). Peaks of shedding of different species did not match. Shedding centers were allocated in F. excelsior and P. abies. The cause of tree death was found only in P. abies. Drying of 180 trees was caused by bark beetle-typographer. Morphological features ofF. excelsior drying are characteristic for a dangerous disease Chalara fraxinea, caused by invasive type of Hymenoscyphus fraxineus. On the A. platanoides massively observed necrosis-cancerous disease. Most often A. platanoides trees, like B. pendula, dried due to invisible signs of injury. On T. cordata rot, tumor, cancerous wounds were found, many trees of various ages were affected by mistletoe. The main reason of medieval P. sylvestris drying was coenotic oppression, old age - dying of conduction system. The carried analysis of the dynamics and structure of woody plants shedding in the Park "Alexandria" has shown that for some tree species shedding is typical high. To respond to the threats emerging recently, the organization of comprehensive research status of woody plants, studies of defeat of tree by pests and diseases, the study of the role of invasive organisms in the weakening and destruction of trees are needed.
Keywords: tree falling off; causes of drying; necrosis-cancerous disease; rot; typographer bark-beetle.
1нформащя про aBTopiB:
Драган HiHa BiKTopiBHa, канд. бюл. наук, наук. ствробтик, Державний дендролопчний парк "Олександрiя" НАН Укра'ни,
м. Бта Церква, Укра'на. Email: [email protected], [email protected] Галкш Серий 1ванович, д-р бюл. наук, ст. наук. ствробггник, директор, Державний дендролопчний парк "Олександрiя" НАН Укра'ши, м. Бта Церква, Укра'на. Email: [email protected]
