CC BY
66
Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.12
А. В. Баран
Навчально-науковий iнституг права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри теори та фшософи права
ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ АКМЕОЛОГ11: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛ1З
© Баран А. В., 2015
Здшснено теоретичний аналп поняття акмеологй та його основних вид1в. Зокрема, видшено такi напрямки акмеологй: професшну акмеологiю, яка включае педагопчну акмеологiю, вiйськову акмеологiю, соцiальну акмеологш, шкiльну акмеологiю, медичну акмеологiю та юридичну акмеологiю; акмеологiю управлiння; креативну акмеологш; синергетичну акмеологш; акмеологш освгги; етнолопчну акмеологiю.
Аналiз зазначених вид1в акмеологй' доводить, що "акме" може бути досягнуте лише за умови комплексного дослщження певного об'екта, врахування уах фактор1в, що впливають на розвиток шдивща.
Ключовi слова: право; акмеолопя; професшна акмеолог1я; акмеолог1я управлшня; креативна акмеолог1я; синергетична акмеолог1я; акмеолог1я освiти; етнологiчна акмеолог1я.
А. В. Баран
ПОНЯТИЕ И ВИДЫ АКМЕОЛОГИИ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ
Осуществлен теоретический анализ понятия акмеологии и ее основных видов. В частности, выделены следующие направления акмеологии: профессиональная акмеология, которая, в свою очередь, включает педагогическую акмеологию, военную акмеологию, социальную акмеологию, школьную акмеологию, медицинскую акмеологию и юридическую акмеологию; акмеологию управления; креативную акмеологию; синергетическую акмеологию; акмеологию образования; этнологическую акмеологию.
Анализ указанных выше видов акмеологии доказывает, что "акме" может быть достигнуто только при условии комплексного исследования определенного объекта, учета всех факторов, влияющих на развитие индивида.
Ключевые слова: право, акмеология; профессиональная акмеология; акмеология управления; креативная акмеология; синергетическая акмеология; акмеология образования; этнологическая акмеология.
A. V. Baran
CONCEPT AND TYPES ACMEOLOGY: THEORETICAL ANALYSIS
In the article made a theoretical analysis of the concept and its main acmeology species. In particular, focuses the following areas acmeology: professional acmeology, which includes teaching acmeology, military acmeology, social acmeology, acmeology school, medical and legal acmeology acmeology; acmeology management; creative acmeology; acmeology synergistic; acmeology education; ethnological acmeology.
Analysis of the above mentioned types acmeology argues that "acme" can be achieved
only if a comprehensive study of a particular object, taking into account all factors that
influence the development of the individual.
Key words: right; acmeology; professional acmeology; acmeology management; creative
acmeology; synergetic acmeology; acmeology education; ethnological acmeology.
Постановка проблеми. У кожнш наущ, зокрема й правовш, е певна межа досягнень, яка не е постшною. Зростання наукових досягнень мае одну межу - людське тзнання природи. Пояснити природт законом1рносл в абсолютному вим1р1 людина не може у зв'язку з природним обмеженням 11 розуму. Проте кнують локальт вершини творчосл, як далею ввд абсолютних, тому е ввдносними. Наприклад, у прав1 абсолютними законами е природт та надприродт закони. До вщносних закотв належать людсью, державт закони, як перебувають в основ1 позитивного права.
Позитивне право е витвором людського розуму та почутпв. В одних випадках цей витв1р досягае апогею, вершини, а в шших - спостеркаеться недоопрацювання. Тому на побутовому р1вш йдеться про "досконале" чи недосконале законодавство, розумточи при цьому, що досконале законодавство - це система природних закотв, як людина не створювала i створити не може. Але нам1ри створити закони, як б максимально наближалися до природних, людина може. I це досягнення людини буде найбшьшим, максимальним у 11 дмльносп, 11 вершиною творчосп. Вивченням цих вершин творчосп займаеться наука акмеологiя.
Аналiз останшх дослiджень. Науковою проблематикою, пов'язаною iз теоретичним аналiзом поняття та видiв акмеологи, займалися такi вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, як: В. Антонов, А. Бодалев, В. Вакуленко, А. Деркач, В. Зазикш, С. Пожарський, С. Сливка, Г. Созаненко, Г. Яворська та ш.
Мета роботи - проаналiзувати поняття та змютовну суттсть акмеологи. Виокремивши основнi напрямки (види) акмеологи, дати 1м детальну характеристику.
Виклад основного матерiалу. Ввдомо, що грецьке слово акме (розквгг, цвiт, вершина, пiк, вищий стутнь чогось) - це вершина розвитку людини як iндивiда (природно! особи), як особистосп (учасника вiдносин) i як суб'екта дмльносл, його найбiльшi досягнення на життевому шляху, оптимальна самореалiзацiя [1, с. 12]; соматичний, фiзiологiчний, психiчний i соцiальний стан особистосл, що характеризуеться зрiлiстю 11 розвитку [2, с. 17]. Шсля "акме" настае поступове зниження фiзичноi працездатносп людини i починаються iнволюцiйнi процеси у психщк знижуеться спостережливiсть, починае розстоватися увага, важчим i повшьшшим стае запам'ятовування iнформацii, прискорюеться и забування тощо [3, с. 13]. Тому недаремно в античносп з "акме" ототожнювався творчий, продуктивний, зрший стан духу - стан творчого тднесення i натхнення, коли в людиш прокидаються вищi сили [4, с. 133]. Вищi сили у людиш -це, власне, той розум, почуття, завдяки яким вона творить закони, яю не суперечать природним.
Акмеолог1я - це комплексна наука, яка вивчае людину в перюд й найвищо1 життево1 зршоси [3, с. 13], дослiджуе закономiрностi та механiзми, що забезпечують можливють досягнення вищого ступеня (акме) шдиввдуального розвитку [5]. Акмеолог1я визначаеться як наука, яка виникла на перетиш природничих, сусп1льних та гуманiтарних дисциплш i вивчае закономiрностi, феномени розвитку людини на стиках й зршосл i особливо при досягненнi нею найвищого рiвня у цьому розвитку [6, с. 11].
Акмеолопчш теори використовуються й у правовiй наущ. Йдеться не стшьки про феномени розвитку окремо1 людини, ск1льки про феномени суспшьства, держави. На основi природних, сусп1льних, гуманiтарних, моральних, психолопчних та iнших напрямiв наукового тзнання акмеолопя скерована на два об'екти - людину i результати й дiяльностi. Йдеться про людину у прав^ професiоналiзм людини у правотворчш дiяльностi та якiсть самого права.
Акмеологм як наука, мае сво1 напрямки дослвдження, шакше кажучи, види.
Проанал1зувавши наукову лггературу 1з поставлено!' проблематики, можна видшити так основш напрямки акмеологи, як:
1. Професшна акмеолопя (О. Бодальов, Н. Кузьмша, К. Перепьолкша), яка, своею чергою, включае: педагопчну акмеолопю (О. Бодальов, А. Деркач, В. Тарасова); вшськову акмеолопю (В. Михайловський, Л. Лаптев, В. Новиков); сощальну акмеолопю (А. Лященко, Г. Фшшова); шкшьну акмеолопю (В. Максимова); медичну акмеолопю (В. Андронов, А. Васюк, С. Толстов); юридичну акмеолопю (А. Деркач).
2. Акмеологм управлшня (А. Деркач, В. Зазикш).
3. Креативна акмеологiя (Н. Вишнякова, А. Деркач, К. Перепьолкша).
4. Синергетична акмеологм (В. Бранський, С. Пожарський).
5. Акмеологм освгги (Н. Кузьмша, А. Деркач, Н. Фетккш).
6. Етнолопчна акмеологiя (В. Бранський).
Дал1 спробуемо детальшше охарактеризувати кожен 1з запропонованих напрямюв акмеологи.
Професшна акмеологiя е найбшьшим видом акмеологи, адже охоплюе багато напрям1в за професшною належшстю.
Першим таким напрямом е педагопчна акмеологiя. Охарактеризуемо и.
Педагопчна акмеологiя - це новий науковий напрямок, предметом вивчення якого е професшне становлення педагога, досягнення ним вершин у професшнш дмльносл, шляхи 1 способи удосконалення його як професюнала. Педагопчна акмеологiя - це галузь науки акмеологи [7, с. 40-41].
Педагопчна акмеологм грунтуеться на психолого-педагопчнш концепци, зор1ентован1й на вивченш людини як предмета комплексних дослвджень, а саме: як шдиввда, особистосп, суб'екта дiяльностi та шдиввдуальносл. У свпш ц1е! концепци людина розглядаеться як динам1чна система, яка знаходиться у постшному розвитку, змт, при цьому одержуючи новi особиспст та iндивiдуально-психологiчнi якостi, якi забезпечують можливостi соцiальноi та професiйноi адаптаци. Важливе методологiчне значення у процеш становлення педагогiчноi акмеологii мають дослвдження з системно-структурно'' тематики, теори функщонування педагогiчних систем, теорii психологiчноi структури дiяльностi педагога [8, с. 126].
Предметом педагогiчноi акмеологи виступае саморозвиток суб'екпв педагогiчного процесу -вчителiв/викладачiв i тих, хто вчиться - учшв/студеилв, - засобами освiтньоi дмльносп. О. Бодальов до проблем цiеi науки вводить феноменологiю, тобто закономiрностi та механiзми розвитку людини пвд час и зрiлостi й, особливо, тд час досягнення нею найвищого рiвня у цьому розвитку [9, с. 73-78].
Отже, педагопчна акмеологм е найрозповсюджешшою галуззю цiеi науки, адже вона притаманна ушм сферам життед1яльносл людини. Кожен професiонал своеi справи, зокрема й творець правовоi норми, розпочинав свое професiйне становлення iз здобуття освiти (шкшьно', вищо'), що безпосередньо е основою педагогiчноi акмеологи.
Вiйськова акмеологм е наступним напрямом професiйноi акмеологii.
Акмеологм вшськова - це науковий i прикладний напрямок акмеологii, який розвиваеться на стику суспшьних, гуманiтарних, природничих i вiйськово-технiчних наук та вивчае феноменолопю i особливостi iндивiдуальних та групових суб'ектiв вiйськовоi служби, закономiрностi, мехашзми, умови i фактори !'х продуктивного розвитку та дмльносп пiд час виконання вшськово-професшних завдань. змют охоплюе проблеми теорii i практики розвитку i самореалiзацii вiйськовослужбовцiв i вiйськових колективiв пiд час вшськово!' служби. 1нтегративний характер вiйськовоi акмеологи виражаеться у використанш цЫсно!' архггектотки - моделi, алгоритму i технологи вшськово!' працi, яка забезпечуе оволодшня оптимальним стилем вiйськовоi справи у единому контексл життевоi стратеги. Акмеограма вiйськовослужбовця, грунтуючись на продуктивних основах акмеологи, вшськовш та iнших науках, системно описуе усi сторони вшськово!' справи та вимоги до не1\ У нiй вiдображенi основнi ознаки творчого потенцiалу вiйськовослужбовця - знання, умшня,
навички, професшш позицй, iндивiдуально-дiяльнi особливостi та акмеолопчш iнварiанти, якi утворюють модель творчого вшськового професiонала [10, с. 22-23].
Пвдсумовуючи, зазначимо, що вшськова акмеологiя безпосередньо не бере учасп в процесi творення права. Проте таю основш принципи вiйськового мистецтва, як дисциплша, субординацiя, витримка тощо, лише врiвноважують зазначений процес.
Ще одним видом профес1йно1 акмеологii е соцiальна акмеологк, яку ми й розглядатимемо.
Сощальна акмеологм як напрямок професiйноi акмеологii отримала виразнi науковi межi недавно, пiд час розроблення проблем професiоналiзму соцiальних працiвникiв у складних умовах перехiдного перiоду. Сощальна акмеологм охоплюе галузi дiяльностi, що належать до професшних груп "людина - людина" i "людина - спшьнота", що функцiонують в ускладнених соцiальних i економiчних умовах. Саме тому сощальна акмеологм найтiснiше взаемодiе iз соцiальною психологiею та психолопею працi в особливих умовах. При цьому вкрай важливим е вид професiйноi дiяльностi. Проблема професiоналiзму теж стопъ особливо гостро, тому що сфера соцiальноi роботи досi не мае единоi системи пiдготовки професiоналiв [6, с. 138].
Соцiалiзацiя особи е довготривалим процесом, ^ як правило, тривае протягом усього життя. На нашу думку, не треба зводити роль сощально!' амеологй лише до чинника, який визначае рiвень професiоналiзму. Соцiальна акмеологм е свого роду фундаментом для формування спершу особистостi, а вже потiм професюнала.
Наступним видом професiйноi акмеологii е шкшьна акмеологм - наука про саморозвиток зростаючоi людини як суб'екта життед1яльносп в освiтньому просторi школи. Предметом шкшьно!' акмеологii е саморозвиток суб'еклв педагогiчного процесу (педагогiв та учшв) засобами освггньо' дiяльностi [11, с. 8, 10].
Акмеолопчний освптай простiр - суспшьство, держава, педагопчний та учнiвський колективи, сiм'я та природт умови - охоплюе як макро-, мезо-, мiкропростiр освiтнього закладу, так i простiр мiжособистiсноi взаемодй суб'ектiв освiтнього процесу. Це прослр закладу та соцiуму, що взаемодiе з нею, духовно формуе впливи, як спрямованi на досягнення акмеолопчно значущих результатiв як учнями, вчителями, так i батьками в умовах творчо!' партнер^^ дiяльностi, самовдосконалення, самовизначення та самореашзацй [11, с. 11].
Акмеолопчна школа - це навчальний заклад (лщей, гiмназiя, колегiум, профшьний навчально-виховний комплекс, загальноосвiтня школа), освптай процес якого вибудовуеться на засадах акмеологiчноi концепцй, методологii iнтеграцii знань про розвиток людини (учня) як шдиввда, особистостi, iндивiдуальностi та суб'екта життед1яльносп. Водночас визначальними у розвитку особистосп учня е синергетичнi тдходи, де центральним ядром виступае едтсть мети (мiсii) та результату дмльносл [11, с. 11].
Отже, можна зробити висновок, що об'ектом дослщження шкшьно' акмеологii е пiдростаюча людина. НаШнтенсившший розвиток людини проходить у шкшьш роки, що супроводжуеться яюсними перетвореннями усiх сфер й життед1яльносп.
Ще одним видом професiйноi акмеологй е медична акмеолог1я.
Медична акмеолопя, як нам видаеться, - це наука, яка вивчае рiвень професiоналiзму працiвника медичноi сфери, процес особиспсно-професшного розвитку людини. У той самий час, предметом медичноi акмеологii буде вивчення механiзмiв, закономiрностей досягнення фахiвцем-медиком вершин у професiйному та особиспсному розвитку, методiв збереження, змщнення, вiдновлення психiчноi стiйкостi тощо.
Характеризувати роль медичноi акмеологii у структурi професiйноi, буде простiше за допомогою порiвняльного аналiзу медичноi та юридично!' деонтологii.
Як вiдомо, деонтолог1я - це наука про мораль. Медична деонтологм передувала юридичнш, яку започаткував 1ерем1я Бентам. Варто наголосити, що моральшсть, як критерiй добра i зла, мае визначальне значення у процесi становлення особистостi, й професiоналiзацii. Зрештою, на нашу думку, i в юридичнiй, i в медичнш сферах дiяльностi людини "акме" не буде досягнуте за умови кнорування основних моральних чеснот.
Останшм напрямом професiйноi акмеологii е юридична акмеолопя.
Юридична акмеологм розглядаеться як вид акмеологй, об'ектом яко' е професiоналiзм дiяльностi юристiв та пращвниюв правоохоронних органiв, а предметом - закономiрностi, умови та фактори, що використовуються для вдосконалення 'х професшно' майстерностi та особистого професiоналiзму. Основними й завданнями е: побудова, розробка i вдосконалення системи професюнально' тдготовки та перепiдготовки юристiв вищо' квалiфiкацй; розробка програм самовдосконалення з метою покращення продуктивностi 'х професiйноi дiяльностi [6, с. 147].
Характеризуючи професiйну акмеолопю, потрiбно зазначити, що усi й складовi напрями, якi ми розглянули, взаемодтоть один з одним, адже спрямоваш кожен на певний вид професшно' дiяльностi.
1ншим напрямом акмеолопчно' науки iз зазначеного вище перелшу е акмеологм управлiння.
Управлiнська акмеологм отримала визнання i сформувалася як самостшний напрям у зв'язку з актуалiзацiею суспшьно' потреби в управлшських кадрах, що мають високий професшний рiвень. Акмеологм управлiння як напрям акмеологй мае серйозний науковий базис - загальну акмеолопю, психолопю управлшня, теорiю менеджменту. I хоча в психологй управлiння i теорй менеджменту фактично не розглядалися питання професюнашзму керiвникiв, менеджерiв i управлiнських кадрiв, було проведено чимало цiкавих i результативних дослiджень, що виявляють описи психолопчних детермiнант ефективного управлiння. У сучасному розумiннi, акмеолопя управлiння являе собою серто наукових знань, що забезпечуе досягнення вищого рiвня професiоналiзму в управлiнськiй дiяльностi. Тому в акмеологй управлшня центральною проблемою е професiоналiзм як особистосп, так i керiвника, як суб'екта управлiнськоi дмльносл [6, с. 140].
Отже, зважаючи на те, що позитивне право е результатом дмльносл уповноважених оргашв, якi надiленi управлiнськими функцмми, потрiбно визнати, що саме акмеологм управлшня е центральним напрямом акмеологй для нашого дослвдження. Бшьше того, управлшська дiяльнiсть притаманна не тшьки державовладним органам та структурам, а й ушм видам громадських формацш.
Наступним структурним елементом акмеологii е креативна акмеологм.
Для того, щоб й охарактеризувати, звернемось до поняття креативности
Креативнiсть - це одна з найважливших, пов'язаних з оптимальною психолопчною зрiлiстю характеристик повноцiнно функцiонуючоi людини, яка реалiзуе свiй потенцiал, рухаеться у напрямку повного пiзнання само' себе та сфери сво'х переживань. Долаючи зовшшньоспрямоваш обмеження та стандарти, креативна особиспсть здатна продукувати новi незвичайнi iдеi, вiдхилятись у мисленш вiд традицiйних схем, швидше виршувати проблемнi ситуацii. Iсторiографiя категорii вказуе на таю характеристики: креатившсть - здатшсть адаптивно реагувати на необхщшсть у нових пiдходах та нових продуктах, яка уможливлюе усвiдомлювати нове, незвичайне у бут, хоча й сам процес мае як свщомий, так i несвщомий характер; специфiчними властивостями креативного процесу е оригшальшсть, спроможнiсть, валiднiсть; пiдвищене сприйняття факпв, концепцiй, гiпотез, вiдносна вiдкритiсть по ввдношенню до власних переживань, iмпульсiв, фантазiй; найяскравiше виявляеться у нестандартности нешаблонностi мислення, вiдсутностi страху перед чужим авторитетом, здатносп протистояти стшким переконанням, поглядам, точкам зору [12, с. 108].
На основi взаемозалежностi акмеологй та психологй творчосп з'явився новий напрям, який умовно окреслюеться як креативна акмеологк. Остання дае змогу з позицiй психологii творчостi виявити та дослщити певнi аспекти традицшних концепцiй психологii особистостi i педагопчно' психологii, впроваджувати 'х у акмеолопчну науку, як нову галузь людинознавства. Креативна акмеологм орiентована на гумашстичш традицii у вивченнi специфiки самоактуалiзацii доросло' людини у всiх вшових перiодах творчо' зрiлостi спецiалiста, досягнення професшного "акме" [13].
Пiдсумовуючи, зазначимо, що вщповщно до креативно-акмеологiчного тдходу, кожна людина досягае вершин досконалосл у сво'й професii найприйнятнiшими та найоптимальшшими для не' шляхами, серед яких е розвиток креативносп, що виводить на домшантний рiвень
професшне зростання, яке зумовлюе стабiльнiсть i успiшнiсть не тшьки професiйного становлення особи, але й його культурного простору.
Ще одним видом науки акмеологй е синергетична акмеологм.
Синергетична акмеологм входить до базовоi акмеологй, а не е галузевою наукою. К предметом дослiдження виступають iндивiдуум i сощум як системи, що самоорганiзуються [14, с. 78, 79].
Детальний аналiз синергетичноi акмеолоii у сво'й науковш статтi пiд однойменною назвою здшснив В. Антонов.
Синергетика (вiд грец. synergos, вупв^вга - сушсно дточий, сумiсна праця, спiвпраця) -термш нiмецького фiзика Г. Хакена (1971 р.) для ново!' науки, що мае принципово мiждисциплiнарний характер. Синергетик дослвджуе кооперативнi явища у нелшшних, не рiвно дiйсних, не стащонарних вiдкритих системах. Цi дослiдження пов'язаш з вивченням процесiв самоорганiзацii у складних динамiчних системах [15].
Синергетика дае змогу будувати математичнi моделi складних систем, що розвиваються. Наприклад, у психологй, акмеологй, кiберакмеологii за допомогою синергетики можна математично моделювати рiзнi типи сощально' поведiнки, виникнення архетитв, а також моделювання виникнення штелекту, моделювання поведiнки клiтинних автоматiв. Це дае змогу напрацьовувати рекомендацii з керування (самокерування) людиною колективом, дослвджувати використання синергетичного пiдходу в аналiзi психологiчних аспектiв iнформацiйних технологiй тощо [15].
Пвдсумовуючи, потрiбно погодитись iз розробленою автором цiеi роботи концепщею та принципами застосування синергетично' акмеологй та юберакмеологй до аналiзу людини на основi юбернетично-акмеолоИчно'' та медико-бюлопчно' iнформацiйних систем з метою яюсного дослiдження потенцiйно-ресурсних можливостей особи та надання ввдповвдних рекомендацiй щодо досягнення нею "акме" - точок гармоншно' життедiяльностi [15].
I остане: напрямом акмеологй iз перелiку основних е акмеологм освiти. Проведемо й аналiз.
Згiдно з культурологiчною концепцiею освгти, до 11 змiсту повиннi бути включет усi компоненти культури, а мета освгги трактуеться, як прищеплення шдиввду культурних цiнностей. Розвиток особистосп та iндивiдуальностi, цшсний розвиток людини - доросло' г тдростаючо! в умовах освггаьо' системи - це одна Гз стрижневих проблем людинознавства, що вимагае штеграцй знань Г самостшного напряму в наущ [14, с. 78, 79].
Не потрГбно ототожнювати акмеолопю освгти Гз шкшьною акмеолопею. По-перше, тому, що акмеолопя освгти е цшсним структурним елементом акмеолопчно! науки, в той час, як шкшьна акмеолопя - е лише одним Гз напрямГв професшно! акмеологй (вузьке значення). По-друге, шкшьна акмеологм вивчае вершини розвитку суб'еклв педагопчного процесу лише у школг об'ективш Г суб'ективш фактори досягнення професюнашзму вчителя, досягнення вершин у навчанш Г розвитку учшв, у дмльносл педагопчного колективу, а предметом дослвдження акмеологй освгти е набагато ширше коло суб'еклв освггаьо' д1яльносп (широке значення).
Висновки. Отже, проанашзувавши фшософську, психолопчну та педагопчну наукову лгтературу, ми видшили кшька основних напрямГв акмеолопчно' науки. Переважно цей перелш не е вичерпним, адже можливГсть, Г, що найголовшше, необхвдшсть знаходження досконалостг присутньо' у вшх сферах життед1яльносл людини.
АналГз зазначених видГв акмеологй доводить, що "акме" може бути досягнуто лише за умови комплексного дослвдження певного об'екта, врахування ушх факторГв, що впливають на розвиток шдиввда.
Акмеологм вивчае основш закономГрносл осягнення людиною суп свого Гснування, досягнення нею власного професюнашзму у дкльносп, продуктивного виявлення у житп усГх Гстотних сил шдиввда, орГентованих на виршення сощально значущих проблем. Дослвджуючи професюналГзм, акмеологм розглядае рГзт етапи життя людини. При цьому предметом
дослвдження в акмеологй виступае саморозвиток зршо' (доросло') людини засобами самоосвiти, самонавчання, самовдосконалення тощо.
Поряд з шшими науковими галузями, акмеолопчш теорй використовуються й у правовш науцi. Йдеться не стшьки про феномени розвитку окремо' людини, скшьки про феномени суспшьства, держави. На основi природних, суспiльних, гуманiтарних, моральних, психолопчних та iнших напрямiв наукового пiзнання акмеологя скерована на два об'екти - людину i результати й дiяльностi. Йдеться про людину у прав^ професiоналiзм людини у правотворчш дiяльностi та якiсть самого права.
1. Акмеологический словар / под общ. ред. А. А. Деркача. - М.: Изд-во РАГС, 2004. - 161 с. 2. Великий тлумачний словник укралнсъког мови (з дод., допов. та СБ) /уклад. гол. ред. В. Т. Бусел. -К.; 1ртнъ: ВТФ "Перун", 2009. - 1736 с. 3. Психологична енциклопедгя / автор-упор. О. М. Степанов. - К.: Академвидав, 2006. - 424 с. 4. Чанъшев А. Н. Курс лекций по древней философии. - М.: Высш. шк., 1981. - 374 с. 5. Психологгя розвитку, акмеологгя // Паспорт спецгалъностг 19.00.13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу [www.aspirantura.spb.ru/pasport/ 19_00_13.html. Читалъний www.webcitation.org/685x5hzUF з першоджерела 1 червня 2012]. 6. Акмеология: учоб. пособ. /А. Деркач. В. Зазыкин. - СПб.: Питер, 2003. - 256 с. 7. Вейсман А. Д. Греческо-русский словарь. - М.: ГЛК "Греко-латинский кабинет" Ю. А. Шичалкина, 1991. -С. 40-41. 8. Вакуленко В. М. Педагогична акмеологгя: досягнення I проблеми / В. М. Вакуленко // ФЫософгя освти. - 2006. - № 3(5). - С. 124-133. 9. Бодалев А. А. О предмете акмеологии / А. А. Бодалев // Психологический журнал. - 1993. - № 1. - С. 73-78. 10. Акмеологический словарь / под общ. ред. А. А. Деркача. - М.: Изд-во РАГС, 2004. - 161 с. 11. Созаненко Г. С. Шктъна акмеологгя: для кого й навщо, або що е мгрою досконалостг сустлъства / Г. С. Созаненко // Управлтня освтою. - 2010. - № 18. - С. 8-11. 12. Сегеда Н. А. Змгст креативно-акмеологгчного тдходу до вивчення феномену професшного зростання викладача вищог школи / Н. А. Сегеда // Педагогика, психология та медико-б1олог1чн1 проблеми ф1зичного виховання I спорту. - Х., 2009. -№ 4. - С. 106-110. 13. Яворсъка Г. Х. Акмеологгя - наука ХХ1 столття: психологгчт проблеми акмеологй. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://mgu.com.ua/docs/KOD/ Yavorska.akmeologiya.pdf]. 14. Пожарский С. Д. Предмет, принципы и методы синергетической акмеологии: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.13. - СПб., 2002. - 240 с. 15. Антонов В. М. Синергетична акмеологгя. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.sworld.com.ua/ konfer34/146.pdf].
