CC BY
72ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОЖЕНЬ АКМЕОЛОГП У ПРОЦЕС1 КРЕАТИВНО1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х Ф1ЗИЧНИХ РЕАБ1Л1ТОЛОГ1В
Бугеря Т.М.
Луганський нацiональний педагопчний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка
Анотащя. У статгi дослiджуeться роль акмеологи у процесi професiйного розвитку фах!вщв з ф!зично! реабштаци. Для полшшення навчально-виховно! роботи з професшно! тдготовки фахiвцiв з ф!зично! реабштаци необх!дно використовувати досягнення акмеологи. Плюралiзм форм, методiв i пiдходiв дозволяе оптимiзувати досл1дницький iнтерес студентiв, стимулюе !х креативнiсть, веде до науково-досл1дного пошуку й до вершин у професшнш оздоровчiй дiяльностi. Важлива роль у процес прилучення студентiв до навчально-дослщницько! дiяльностi належить мiжпредметним зв'язкам. Ключовi слова: акмеологiя, професiйна подготовка, фаxiвцi з ф!зично! реабштаци.
Аннотация. Бугеря Т.М. Использование положений акмеологии в процессе креативной профессиональной подготовки будущих специалистов по физической реабилитации. В статье исследуется роль акмеологии в процессе профессионального развития специалистов по физической реабилитации. Для улучшения учебно-воспитательной работы по профессиональной подготовке специалистов по физической реабилитации необходимо использовать достижение акмеологии. Плюрализм форм, методов и подходов позволяет оптимизировать исследовательский интерес студентов, стимулирует их креативность, ведет к научно-исследовательскому поиску и к вершинам в профессиональной оздоровительной деятельности. Важная роль в процессе приобщения студентов к учебно-исследовательской деятельности принадлежит межпредметным связям.
Ключевые слова: акмеология, профессиональная подготовка, специалисты по физической реабилитации. Annotation. Bugerja T.M. Use of positions akmeology during creative vocational training of the future specialists in physical rehabilitation. The role of akmeology during the process of professional development of specialists in physical rehabilitation is researched in the article. For improvement of teaching and educational work on vocational training experts on physical rehabilitation it is necessary to use achievement akmeology. The pluralism of forms, methods and approaches allows to optimize research interest of students, stimulates them creative, conducts to research search and to tops in professional improving activity. The important role during familiarizing students with educational research activity belongs to intersubject communications. Key words: akmeology, professional training, specialists in physical rehabilitation.
Вступ.
Вщносно нова фундаментальна гуманитарна наука акмеолог!я, яка вивчае фактори, що сприяють досягненню вершин устху та найвищо! майстерносл в будь-якому видi людсько! д!яльносл; вона досл!джуе стратеги та технологи саморуху особистосл до вершин продуктивносл в кожному з видiв творчо! роботи. В цш галузi працювали так! вiдомi вчеш, як М. Рибников, О. Бодальов, К. Альбуханова-Славська, Б. Ананьев, О. Ашамов, I. Степанов й особливо Н. Кузьмша (Головко-Гаршина) [1, 2, 3, 4, 11]. Щоб чпташе усвщомити суть акмеологи, звернемося до и основ i джерел. Грецький термш "акме" означае важливу крапку, вютря, розкшт, зршсть, кращу пору життя. Фiлософ М. Мамардашвилi в однiй зi сво!х робiт "Бесiди про мислення"[13] звертае увагу на те, що стародавш греки поняттям "акме" iменували такий перiод у житгi людини, коли яскраво проявляеться майстернiсть, зрiлiсть i якостi всього того, на що здатний iндивiд у творчому сена цього поняття; це пора життя, коли на повну силу, яскраысть i широту можливостей розгортаються, розкриваються i розквiтають усi сили, таланти й здатносл саме цiеl людини.
У вжиток слово "акмеологiя" як наука про розвиток зрiлиx людей було уведено М. Рибниковим ще напришнщ 20-х рокiв XX-го столитя, однак лише через чотири десятилитя академiк Б. Ананьев чiтко визначив м!сце акмеологii в системi дисциплш, що дослiджують вiк i часовi фази життя людини як шдиввда, побудувавши таку логiчну послiдовнiсть: ембрюлопя людини, морфологiя та фiзiологiя дитини, педiатрiя, педагогiка, акмеологiя, геронтологiя [2, 18].
Зпдно Б. Ананьеву, акмеолог!я вивчае людину як iндивiдуума з його природними властивостями (стать, в!к, здоров'я, рiвень фiзичного розвитку, генетичш передумови розвитку, рiвень розвитку штелекту); у сво!х масштабних дослiдженняx, здшснених iз групою сподвижникiв i соратнишв (М. Обозов, О.Бодальов). Учений дшшов висновку, що в xодi розвитку доросло! людини зростае стутнь й! навченостi при деякому вповiльненнi швидкосп iнтелектуально-розумовиx реакцiй. Освiта дорослого допомагае пiдвищенню житгездатностi й житгестiйкостi, а все це помггао сповiльнюе шволюцшш процеси; основна думка полягае у тому, що освгга е провщним фактором творчого розвитку зрiлоi людини. Предметом акмеологи е закономiрностi розвитку й саморозвитку особистосл, самореалiзацiя творчого потенщалу й розвиток готовностi до майбутньо! професiйноi дiяльностi. А це дуже важливо для формування професшного спрямування та розвитку здатностей до професшно! дiяльностi, розвитку професiйноi компетентности Акмеологiчна стратегiя навчання будуеться на основi принципу акмеолог^'. На думку О. Сергеева, I. Богданова, "акмеолопчний принцип визначае взаемозв'язок загально! й професшно! (спещально!) освiти. I в цш якостi вiн виступае як синтетичний принцип, що мiстить в собi так! дидактичнi принципи: наступносл, мiжпредметниx зв'язк!в, системностi, iнтеграцi! та ш., як! у сво!й сукупносл,
зважаючи на квалiфiкацiйну характеристику майбутнього спещалюта, визначають як1сть його пiдготовки в оптимально сти^ термши"[16].
Професiя фiзичного реабiлiтолога е поки ще новою в Украхш: вона не нараховуе й двох десятилiть, тодi як у багатьох кранах Заходу тдготовка аналогiчних фахiвцiв проводиться вже бшьше пiвстолiття. У вузах немедичного профшю сусiднiх з Украшою державах (наприклад, у Польщi) накопичений великий позитивний досввд професшно1 пiдготовки подiбних фахiвцiв. Однак виявити акмеологiчнi дослвдження з професшно! пiдготовки та становления реабштолопв у доступнiй лiтературi та в шших iнформацiйних джерелах, включаючи 1нтернет, нам не вдалося.
Вiдповiдно до викладеного вище, нам видаеться актуальним дослiджувати проблему використання досягнень акмеологп при пiдготовцi фахiвцiв з фiзичноl реабштацп, тому що спецiальнiсть е досить затребуваною в сучасному свт.
Робота виконана згiдно з планом НДР Луганського нацюнального педагогiчного ушверситету iменi Тараса Шевченка.
Формування цшей роботи.
Метою дослвдження е активне застосування акмеологiчних положень при шдготовщ фiзичних реабiлiтологiв.
Результати дослiдження.
Шд нашим спостереженням перебувало в перюд 2004-2005 рок1в 212 слухачiв 1нституту тслядипломно1 освiти Луганського нацiонального педагопчного унiверситету iменi Тараса Шевченка, яш одержують професiю фiзичного реабiлiтолога. У дослвдженш було задiяло 188 оаб жшочо1 статi та 24 чоловiчоl статi. Явне превалювання осiб жшочо! статi пояснюеться тим, що в реабштолопчнш службi (як i в установах освии та охорони здоров'я в цшому) традицiйно к1льк1сть жшок набагато бiльша кiлькостi чоловiкiв, працюючих у цiй галузi.
У дослщженш взяли участь студенти вiком вщ 26 до 34 рок1в, ус вони мали базову середню фахову освггу (медичну, педагогiчну або фiзкультурну).
У деяких iнформацiйних джерелах [7, 8, 9] про акме йдеться як про соматичний, фiзiологiчний, психолопчний i соцiальний стан людсько1 особистосп, що характеризуеться зрiлiстю И розвитку; а вжовий перiод, як правило, охоплюе строки ввд 30 до 50 рошв. Ми думаемо, однак, що задля досягнення мети цього дослвдження доцiльно трохи розширити часовi рамки акме для реабiлiтологiв, тому що на свш попереднiй професшний шлях (медсестри, викладача початкових клаав та iн.) вони вступають у вщ трохи бiльше 20 рошв i до 25 рок1в досягають уже досить високих показник1в професiоналiзму, усвiдомлено й за покликанням набувають освiти у вищiй школi.
Ми вважаемо, що акме здатне переконливо демонструвати насшльки людина ввдбулася як особистють, громадянин i фахiвець-професiонал. Акме при цьому не е застиглою i статичною формою, а вiдрiзняеться бiльшою або меншою варiативнiстю й мшливютю. Нас цiкавили в цьому дослвдженш, насамперед найбiльш сприятливi умови, яш сприяють досягненню розквiту освишх i креативних здатностей i тзнавальних здiбностей тих осiб, як1 одержували професiю фiзичного реабiлiтолога в педагопчному вузi. Для досягнення мети цього дослвдження ми застосували методику складання акмеограм (Э. Рапацевич, 2005), а також розглядали акмеологiчнi iнварiанти професiоналiзму фiзичного реабiлiтолога (Т. Д 'яченко 2003 - 2005рр.).
Спираючись на положення науково1 акмеолопчно1 школи Н.В. Кузьмшо1 (Головко-Гаршино1), ми глибоко переконаш, що акмеологiя професiйного розвитку дослщжуе тонк1 механiзми, поступальну технологш та алгоритми закономiрностей руху особистостi ("саморуху" в термшологп Н.В. КузьмшоГ) до вершин професiоналiзму й продуктивностi в професшнш дiяльностi фiзичного реабiлiтолога - фах1вця в галузi в1дновлення втраченого здоров'я, а також повернення тих або шших змшених хворобою або травмою здатностей i можливостей потерпшого.
Як вiдомо, прикладна акмеологiя безпосередньо пов'язана з розробкою й створенням нових треншпв, новiтнiх методiв, шновацшних методик, як1 забезпечують появу конкурентоспроможних продуктiв. У нашому випадку таким "продуктом" е оздоровчi технологil, уживаш стосовно пацiента (реабiлiтанта). У даному контекстi нам уважаеться дуже актуальним забезпечувати студентiв найновiшими вiдомостями зi сх1дних i зах1дних оздоровчих технологш (СПА, релаксацiйнi методи та ш.). Крiм того, досить важливим було б дослщження закономiрностей продуктивного навчання, що забезпечувало б випускниковi широк можливостi продуктивного саморозвитку в умовах його професiйноl дiяльностi (реабiлiтацiйнi центри, вiддiлення в санаторiях, лiкарсько-фiзкультурнi диспансери тощо) при одночасному запобiганнi самоблокування креативних особистiсних потенцiалiв. Слiд зазначити, що проблема попередження самоблокування творчосл в професil реабiлiтолога виявилася досить нелегкою. Виховаш всiею своею попередньою професшною дiяльнiстю й середньою фаховою освггою (медсестри, iнструктори фiзичного виховання, масажисти ) з великими зусиллями переходили на творчi "рейки": !х креативно-управлiнський потенцiал при збереженш амбiцiйностi був гранично загальмований. 1нтерв'ювання, особистi бес1ди, анонiмне анкетування, опитування пацiентiв, якi проводили пiд час проходження практик майбутнi фiзичнi реабштологи переконали нас у тiм, що вдосконалювання, корекцiя й реорганiзацiя професшно1 дiяльностi реабiлiтологiв можливi з одного боку на акмеолопчнш основi, а з шшого - при штенсивному
системному впровадженш теорп й практики мiжпредметних зв'язк1в у вузi (ввд випускаючо1 кафедри до всього вузу, а в перспективi - галузi в цшому).
Особливо цiнною й насущно необхщною повинна стати акмеологiя вдосконалювання, корекцп й професшно-педагопчно1 дiяльностi в контексп безперервно1 освiти (самовиховання й самоосвгга, безперервний професiйно-особистiсний розвиток у системi "довiчноl" освiти). Як зазначае В. Мартиненко, "щея довiчноl освии - потреба особи, прагнення до тзнання себе й навколишнього свиу, освiта "крiзь усе життя" "[14 ].
Становлення й акмеолопчне просування в будь-як1й професп можливi тшьки при стiйких мотивацiйних механiзмах, активносп особистостi в навчаннi й удосконалюванш протягом вае1 професшно1 життедiяльностi.
Стосовно наших шддослщних ми застосували методики дослвдження стилю навчання й мислення (за П. Торрансом, С. Рейнолдом, Т. Ригелем, О.Боллом), метод оцшних тверджень "Я як читач", "Я i комп'ютер", а також тести самодiагностики iндивiдуальних особливостей власно1 штелектуально1 дiяльностi [15, 17].
Слiд зазначити, що з 212 шддослщних лише 32 студенти нерегулярно брали участь у вах дослвдженнях, 180 студенпв з бажанням брали участь у кожному з дослвджень. У першу чергу нас щкавила здатнiсть пщдослщних до концентраци уваги, що представлено завданням вiдшукати певнi числа з маскуючого "тла".
Як показало дослщження, iз самого початку нашо1 роботи (2004 рш) гарний рiвень умшня концентрувати увагу показали лише 40 оаб, середня здатнiсть до концентраци уваги була виявлена в 98 оаб, низька - у 42 оаб. По друге, для перевiрки рiвня розвитку мнемiчних здатностей ми застосували методику завчання восьми пар мехашчно зв'язаних слiв [15]. Блискучий результат показали 3, вiдмiнний -17, гарний - 46, задовшний - 102, слабкий -12 осiб.
Шсля виконання тестiв на концентрацiю уваги й на рiвень розвитку мнемiчних здатностей (дiагностичний "зрiз") ми провели зi студентами заняття, присвячене законам запам'ятовування навчального матерiалу. Ми закликали тих, хто навчаеться, глибше осмислювати навчальний матерiал, користуючись рiзними джерелами (вiдеоматерiали кафедри, статтi зi збiрникiв конференцiй, сайти 1нтернету та ш.). Рекомендували студентам перетворювати навчальний матерiал, готуючи узагальнюючi доповiдi й виступаючи з ними перед колегами в реабштацшних центрах, перед пацiентами й реабштантами, а також перед викладачами й студентами на комплексних тематичних конференцiях. Особливо цiнувалися так1 роботи студенпв, у яких висвiтлювався особистий досвш, використання ними тих або шших устшних пiдходiв до оздоровлення й реабштацп. Так, студентка Омонова О. представила на одну з конференцш (згодом цi данi були опублжоваш в збiрнику матерiалiв конференцп) особистий досввд реабштацп пацiентки з ураженням лицьового нерва. Упроваджено в практику активне залучення тих, хто навчаеться до обговорення тематики курсових i дипломних робiт. Викладачi профiлюють i конструюють теми науково-прикладних дослвджень студентiв так, щоб вони були цiкавi й кориснi не тшьки самим виконавцям, але й аудитори, де цi роботи надалi доповвдатимуться. Ми активним чином домагалися ввд студентiв розвитку вербально-логiчного, наочно-образного й наочно-дшчого видiв мислення. Науковi керiвники заохочують тих, хто навчаеться, хто енергшно аналiзуе рiзнi джерела з конкретно1 навчальнiй теми (наприклад, iсторичнi вiдомостi використання масажу на Сходi й у кра1нах Заходу). Одержували висок1 оцiнки й заохочувалися тi особи, як1 проводили порiвняльно-зiставний аналiз матерiалiв з 1нтернету або тих джерел, яш надавалися гм на робочих мiсцях (звiти установ охорони здоров'я, реабштацшних центов та ш.). Нерiдко ми запрошували на заняття тих випускнишв, якi усшшно працюють реабiлiтологами в держустановах або вшкрили власнi (приватнi) реабiлiтацiйнi центри. Досввд показуе, що взаемозв'язок рiзних бок1в штелектуально1 дiяльностi дорослих, що навчаються, особисте спiлкування з процвпаючими творчими людьми виявляеться досить вагомим для мотиваци навчально1 дiяльностi. Педагопчно (на початку кожного навчального семестру й наприкiнцi) ми застосовували тестування професiйних якостей студентiв вiдносно того, яш риси повиннi бути у майбутшх фiзичних реабiлiтологiв. Для цього ми рекомендували студентам скласти по два ряди ств, розподшивши !х у стовпцi "Мiй iдеал" i "Антиiдеал". Аналiз результатiв дозволив виявити наск1льки чiтко студенти можуть себе критично ощнювати. Особливо1 уваги на другому етат нашо1 роботи ми придшили iндивiдуальнiй роботi з найбшш допитливими студентами, к1льк1сть яких у ходi виконання дослiдження поступово збшшилася, склавши наприкiнцi осiннього семестру 2005/2006 навчального року 52 студенти. Це були особи, яш прагнули працювати у великих багатопрофiльних клiнiках або ввдкрити приватнi реабiлiтацiйнi кабiнети й центри. Уа вони мали середню самооцiнку й досить критично себе сприймали, у бiльшостi студентiв ще1 постiйно зростаючо1 групи, був досить високий рiвень образного мислення, що допомагав !м легше засвоювати новий навчальний матерiал, швидше зв'язуючи його з уже наявними знаннями, умшнями, навичками й базовою компетентнiстю.
Профе^ реабiлiтолога, що базуеться на педагопчнш освiтi, багато в чому е напрямною (направляе реабiлiтанта на шлях оздоровлення й подолання фiзичних недолЫв) i перетворюючою (перетворюе спосiб життя й стиль життя пащента, роблячи !х активними й валеотропними). Властивють i особливiсть професil фiзичного реабштолога - постiйна змiна обставин дiяльностi, мобiльний i багатоплановий об'ект оздоровлення й виховання. Працюючи з такою безлiччю змiнних величин i характеристик, реабштолог нерiдко здатний потрапляти в ситуацп, коли йому бувае надзвичайно нелегко зорiентуватися й своечасно
вщреагувати на них. Так може з'явитися на свгт "реабштолог-ремюник", який характеризуеться вiдсутнiстю розма!тосп в методах i 3MicTi оздоровчо! дiяльностi, недостатнiм урахуванням властивостей i рис iндивiдуальностi реабштанта, що завжди е "единим i неповторним".
На жаль, у загш "ремiсникiв" усе бiльше потрапляють молодi реабiлiтологи: через iнтенсивне навантаження на робочих мюцях вони не встигають, а потiм уже й не бажають пiзнавати й упроваджувати у сво!й професiйнiй дiяльностi iнновацiйнi реабштацшш пiдходи й цiнний досвiд колег. Подiбна пасивнiсть докорiнно суперечить акмеологи.
Для того, щоб перебороти самоблокування подальшого розвитку майбутнiх фiзичних реабштолопв й перемогти небажання вдосконалювати професшну майстернiсть, ми впроваджували привертання випускнишв вузу до рiзних видiв креативно! д!яльностг пiдготовцi рефератiв, доповiдей, вистутв, повiдомлень, а особливо - курсових i дипломних робiт. Тематика курсових i дипломних робiт обговорювалася в груш й при цьому вгталася студентська iнiцiатива: особливо високо ощнювалися теми, пов'язанi iз творчою актившстю, безпосередньо орiентованi на формування дослщжувано! реальностi. Добре вiдомо, що створюючи свгт оточуючих предметiв, людина творить i самого себе. Таким чином, практика, присвоения, дiалектика, опредмечення й розпредмечення, колективна й iндивiдуальна д1яльшсть, спiлкування, ввдчуження знаходяться в основi тих в!домих наукових теорiй, яш розроблялися педагогами й психологами (культурно-юторична теорiя Виготського й психологiчна теория дiяльностi Давидова-Ельконiна).
При виконанш нашого дослвдження ми повнiстю спиралися на положения теори розвиваючого навчаиия й згаданих вище пiдходах. Тому надавали особливо! уваги курсовим i дипломним роботам, осшльки самi студенти нерiдко не повною мiрою усввдомлювали роль подiбних проекпв у сво!й подальшiй професiйнiй дiяльностi. У цьому плаш ми постiйно пiдкреслювали так функцй' студентських творчих робiт у формуванш !х майбутньо! професiйно! компетентности
- безпосередне знайомство з колом практичних реабiлiтацiйних проблем;
- навчання вмiнню орiентуватися в iнформацiйних потоках i адекватно !х аиалiзувати й використовувати;
- усвщомлення мотиваци тих, хто навчаеться, до пошуку необхвдних елементiв iнновацiй i передового досвщу як в iнформацiйних джерелах, так i в практицi реабiлiтацiйних центов i окремих пров!дних спецiалiстiв;
- розвиток креативного й акмеолопчного шдходу до свое! професи;
- розширення арсеналу засобiв вирiшения професiйних реабштацшних завдань;
- формувания здатностi до швидкого реабiлiтацiйного реагувания.
Як показали проведет нами дослщження, а також результати навчально! й практично! (у клшжах i реабiлiтацiйних центрах) д1яльносл, студенти, як1 успiшно виконували креативш роботи, прагнули й реально перебували в акме, виявлялися набагато краще п1дготовленими до виконания виробничих практик i безпосередньо професiйно! реабiлiтацiйно! роботи. Бшше того, !хия професiйна д1яльшсть практично завжди носила креативний характер, про що сввдчать !х друковаш працi, а також виступи з доповвдями на наукових форумах у вузах Луганська, в шших мютах i кра!нах. Висновки.
Таким чином, для полшшення навчально-виховно! роботи з професшно! тдготовки фахiвцiв з фiзично! реабштаци необхщно використовувати досягнення акмеологи. Плюралiзм форм, методiв i пiдходiв дозволяе оптимiзувати дослiдницький iнтерес студеипв, стимулюе !х креативнiсть, веде до науково-досл1дного пошуку й до вершин у професшнш оздоровчш д1яльносп.
Важлива роль у процесi прилучення студентiв до навчально-дослiдницько! дiяльностi належить мiжпредметним зв'язкам.
Подальшi досл1джения передбачаеться провести у напрямку реалiзацi! мiжпредметних зв'язшв у навчаннi професiйно орiентованим дисциплiнам у фаховiй пiдготовцi майбутшх фiзичних реабiлiтологiв.
Лiтература
1. Альбуханова-Славская К. А. Стратегия жизни. - М. - Изд-во «Мысль», 1991.- 262с.
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - М., 1977. - 380с.
3. Анисимов О.С. Акмеология мышления. - М., 1997.-186с.
4. Бодалев А.А., Рудкевич В.Г. Как становятся великими или выдающимися? - М., 1997. - 204с.
5. Бордовский Г.А., Тестеров А.А., Трапицын С.Ю. Управление качеством образовательного процесса. -СПб, 2001.-314с.
6. Варавина Е. Н., Ветрова Е. В. Использование методов активного обучения в системе высшего образования // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. за ред. Ермакова С. С. - Х., 2003. - №23. - С. 36 - 41.
7. Варфоломеева Л.Е. Акмеологические технологии развития у студентов творческой готовности к предстоящей деятельности. - СПб, 2002.- 328с.
8. Деркач А.А. Акмеология управления. - М., 2001.-196с.
9. Деркач А., Орбан Л. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости. - М.: РАГС, 1995. -208 с.
10. Келасьев В.Н. Интегративная концепция человека. - СПб, 1992. - 168с.
11. Кузьмина Н.В. Предмет акмеологии. - Спб, 1995.
12. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1978. - 210с.
13. Мамардашвили М.К. Беседы о мышлении. Сб.: Мысль изреченная, М., 1991. - С. 3 - 28.
14. Мартиненко В.В. Проблеми неперервно1 професшно1 тдготовки фахiвцiв фiзичного виховання i спорту // Педагопка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. за ред. Ермакова С. С. - Х., 2006. - №3. - С. 55 - 58.
15. Основы андрагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Под ред. И.А. Колесниковой. - М.: Академия, 2003. - 240с.
16. Сергеев О., Богданов I. Акмеолопчний принцип: його сутшсть i призначення //Зб. наук. праць. Педагопчш науки. - Херсон, 2000. - Вип. 15. - С. 147- 153.
17. Столяренко Л. Основы психологии. Ростов н / Д. Издательство "Феникс", 1997. - 736с.
18. Хозяинов Г.И. Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Г.И. Хозяинов, Н.В. Кузьмина, Л.Е. Варфоломеева. - М.: Академия, 2005. - 208с.
Надшшла до редакцп 23.11.2006р.
