CC BY
120УДК 821.111 (73) «19»-311.4.09
Гольтер I. М.
старший викладач кафедри перекладу Днтродзержинського державного техычного уыверситету, здобувач кафедри зарубiжноT лiтератури Днiпропетровського нацiонального унiверситету
Поетика i символiка iмен у роман Дж. Д. Селiнджера «Над прiрвою у житi»
Мета даноТ роботи - дослщити поетику та символку iмен героТв роману Дж. Д. Селшджера «Над прiрвою у жил». Щоб чiткiше роздивитися «обличчя епохи» (40-вi роки ХХ ст.) у вщомому романi, спробуемо докладнiше охарактеризувати геротв роману. Зробити це, обминаючи символку iменi, практично неможливо. Адже художнш текст являе собою систему взаемозалежних поетичних елеменлв, якi не можна розглядати iзольовано, але лише з урахуванням Тх ролi для створення цшюного сприйняття всього доробку в цтому, i якi мають особливе значення для осмислення художньот моделi свiту письменника. Одним з таких елеменлв е iм'я. Пов'язане з арх^ектошкою твору в цтому, воно служить додатковими джерелами шформацп про героТв i подiT, надають вiдтiнки змiсту. Використання автором ^еТ' складовоТ дiе на сприйняття читачем всього оповщання , формуючи читацьке ставлення до того, що вщбуваеться у ромаш.
е багато робп" лiтературознавцiв, якi присвяченi символiцi iмен в тому чи iншому творк I це не випадково. Як справедливо вважае 1.В. Глинський, "людське iм'я е своерiдною характеристикою людини, а iнколи - й со^альним знаком". [3,с.38] Роль iменi й назви в л^ературному текстi надзвичайно важлива. Ф. Лосев пiдкреслюе особливу роль iменi, указуючи на ТТ онтологiчну значимiсть. [8, с.41] Дешифрування iменi дае можливiсть бiльш заглиблено й широко штерпретувати текст. Воно сприймаеться як джерело шформаци про характер персонажа, а також служить проявом духовноТ, культурноТ, соцiальноT сутност самого автора. Люди з давшх часiв знали, що iм'я кожноТ людини даеться Тй невипадково, невидимою ниткою зв'язуючи його з минулим, сьогоденням i майбутнiм. Вибiр iменi визначае вiдношення автора до героя. За словами Флоренского, <ом'я е найголовшшим словом про героя й мае особливе значення при створенн художнього образа». [13, с.18] Саме воно дае цшюне подання про персонажiв, забезпечуе сприйняття читачем образа
героя. «Кожне iм'я, назване в добутку, е вже позначення, що грае вама фарбами, на якi ттьки воно здатне» [12, с.22].
Потрапляючи в контекст i взаемодiючи з рiзними елементами поетики, iм'я актуалiзуе свiй семантичний потенцiал i забезпечуе еднють, цiлiснiсть i значенневу зв'язнють тексту, а аналiз i дешифрування iменi допомагае виявити iдейний i фiлософський задум автора. . 1м'я визначае приналежнiсть людини до певно'Г культурно', со^ально''', етычно' спiльностi, щентифкуе людину. Воно несе в собi iнформацiю про культурне, iсторичне, со^альне тло, на якому вiдбуваеться становлення й розвиток особистосп, а отже, е знаком культури - культури окремого народу, культури епохи. Так вважають вiдомi культурологи, зокрема Дж. Голд, О. Пономарiв, Л. Успенський, А. Бтецький, роботи яких послужили теоретичною базою нашого дослiдження.
Актуальшсть роботи полягае у стому, що ^рунтовних лiтературознавчих праць, якi б розкривали символку iмен геро'в Селшджера, нi в зарубiжному, нi у в^чизняному лiтературознавствi ми не знайшли. е лише невеличка доробка Дмитра Кузьменка «Символка iмен персонаж1в повют «Над прiрвою у житЬ> Джерома Девща Селшджера» [7], в якш автор, розглядаючi iмена геро'в твору, приходит до висновку: "бтьшють основних персонаж1в мають iмена, що багато можуть сказати про 'х характер, про 'х звички, про ставлення до них оповщача i, через нього, самого автора».
Тим важливш це зробити. Спробуемо довести слушнють цього. Немае, мабуть, сенсу зайвий раз повторювати про те, що Джером Девщ Селiнджер е одним з найзагадковших письменникiв нашого часу. I хоча, здавалося б, над дослщженням його творчост вже близько швстол^тя працюють лiтературознавцi, проте не можна сказати, що вс и аспекти вирiшенi . Однiею iз загадок е iмена головних геро'в роману «Над прiрвою у житЬ. На наш погляд, вибiр цей далеко не випадковий - 'х змют i значення допомагае глибше проникнути у сутнiсть ситуацiй, зображених автором. Це, на нашу думку, - один з прийомiв селiнджерiвськоl «пщводноТ течи». Вводячи в текст iмена, якi «промовляють», Селiнджер немов «окреслюе» характер персонажу й юторш його життя. 1м'я - то доля, життя, корiння, то без чого геро''' не мислять свого юнування. Тiсний зв'язок долi з iм'ям ми можемо прослiдкувати практично у вах геро'''в «Над прiрвою у житi». Отже, думаеться, вести мову про символку iмен у найвщомшому романi Селiнджера цiлком слушно.
1м'я е одним з найважливших змiстоутворюючих компонентiв поетичного свiту Селшджера. Мова й мапя iменi, на наш погляд,
в^грають для письменника величезну роль у створены й формуванн o6pa3iB героТв. Не можна не помiтити, що вiн ставить перед читачем питання онтолопчного порядку, якi стосуються щеТ спiввiднесеностi iменi й особистостi. Читач замислюеться про значення iменi в житп героТв, про те, який слщ воно залишае в долi героТв i, у бiльш широкому змюл, який слiд залишають iмена окремих особистостей у долi свого народу.
1м'я головного героя роману Голден Колфтд (Holden Caulfild). Як вважае Н.1ткша, «селiнджерiвський герой - вщкритий i беззахисний, щирий, пщпорядкований живiй стихiТ розмови...» [5, с.150]. Тому варто, на наш погляд, розглянути значення ^в, що складають саму сутнiсть хлопця, його внутршне «я», щоб вiдповiсти на запитання - чи вщповщае iм'я характеру героя. «Caul»- «водяна оболонка плода або сорочка у новонароджених» (недаремно у англшфв iснуе вислiв «to be born with a caul» - «в сорочц народитися». Слово «field» - «поле, луг» (асо^ацп, гадаю, очевидна the rye field - житне поле, са^ег in the rye - ловець у жил). Слово «hold» з англшськоТ перекладаеться як «утримання, опора, охорона, захист, укриття», До того ж, автор вживае застарiлий варiант дiеслова «to hold» - «holden», додаючи йому закiнчення, характерне для шфшп~иву дiеслiв, що походять вiд давньогерманськоТ мови - «en», пiдкреслюючи цим певну «старомоднють» хлопця, його вщмшнють, несхожiсть на iнших. Згiдно з даними сайту «Behind the Name: the Etymology and history of First Names» [15] iм'я Голден (Holden) походить вщ прiзвища, яке на староанглшськш означало мюце, що називалося «Behind the Name» - глибока долина, низина, лощина, виярок. Проте, не можна не звернути увагу, що юнуе й переносне значення - страшне мюце, важка ситуа^я [1 ] Паралелi тут очевидн - Голден дшсно опиняеться у скрул, вiн дiйсно на крок вщ безоднi -втрати власноТ особистостi.
Це з одного боку. Як не згадати тут заповщну мрш Голдена: оберiгати людей, ям надто близько пiдiйшли до краю прiрви. Вiдзначимо - не просто людей, а малечу, тих, у кого все ще попереду, хто мае чесний, неупереджений, щирий погляд на життя, хто може побудувати це життя зовам за шшими принципами, шж Тх батьки, зробити св^ кращим, свисшим, справедливом. Попри все свое небажання дорослшти Голден, однак, зовам не Ыфантильний юнак. В оточены дiтлахiв вш вщчувае себе дорослим, пiдкреслюючи: серед «thousands of little kids, and nobody's around - nobody big, I mean - except me. And I'm standing on the edge of some crazy cliff. What I have to do, I have to catch everybody if they start to go over the
cliff». («Принаймш, я co6i уявляв, як табунець малечi граеться серед поля. дiтлахiв, i довкола жодно'Г людини, тобто жодно''' доросло''' людини. KpiM мене, звичайно. А я стою на краю страшнючо''' npipB^ Нiбито я повинен ловити малюш, якщо вони пiдбiжать дуже близько до прiрви.» [19, c.177]
Герой дшсно вiдповiдае характеру свого iменi. Вiн постiйно намагаеться всiм допомогти, всiх зiгрiти теплом свого серця. Вш щиро турбуеться про долю невщомих йому дiвчат, котрих можуть розбещити й перетворити на повш, уважно спостер^ае за сестрою Фiбi та iншими малюками - i в зоопарку, i пiд час катання на каруселi тощо. Чуйна натура Колфтда мае таку властивють, що всi люди, з якими йому доводиться зус^чатися, нiби стають частиною його самого, нiколи не залишають його байдужим.
Голден недаремно ловить д^ей саме у житк Англiйське rye ( укр.жито, рос. рожь), за даними етимолопчного словника англшсько''' мови (Online Etymology Dictionary [18] походить вщ протогерманського *ruig, яке, очевидно, мае балто-слов'янське походження. У слов'янських мовах слова рожь, жито етимолопчно пов'язан ( у значены «вживати Тжу») зi словом життя [14, с.131,359]. Отже, можна ч^ко побачити - серед безтурботного життя д^ей пiдстерiгае небезпека, яку важко побачити одразу. Це «crazy cliff» -страшна прiрва, скажений бескид. Значить, Голден - не просто «ловець у житЬ>, вш -охоронець.
3i сво'ми батьками - заможними, ситими, задоволеними життям людьми хлопцю дуже важко знайти сптьну мову.
То ж коли Голден опиняеться над прiрвою, вони не спроможн подати йому руку допомоги. Цю прiрву вiн вiдчувае майже фiзично. Вiн зiзнаеться, що йому страшно ходити по вулицях Нью-Йорка: «Every time I came to the end of a block and stepped off the goddam curb, I had this feeling that I'd never get to the other side of a street. I thought I'd just go down, ...and nobody's ever see me again." ( " Щоразу, як ттьки доходжу до бюового перехрестя (мова йде про П'яту авеню - 1.Г.) i ступаю з тротуару на асфальт, виникае таке вщчуття, шби я ызащо не перейду на той бк вулицН Здаеться, ось провалюся зараз крiзь землю i полечу, полечу... I шхто мене школи не побачить...» [19, с. 197].
Голден ыби насправдi переходить (про це, до реч^ неодноразово говорили л^ературознавф, зокрема 1.Галинська, О.бременко, О.Зверев, В.Мулярчик, У.Френч, кЛевщова, П.Гудман, Р.Гутвтщ Н.Iткiна) зi свiту дiтей до св^у дорослих.Цей перехiд даеться йому дуже важко. «I в колi рщних Голден самотнiй. Нiби рефрен,
повторюеться у TBopi: "MeHi було сумно i самотньо» [6 ,с. 47].
Зус^вши Miccic Морроу, MaTip одного з учшв школи neHci, Голден називае себе Рудольфом Шмггом. З одного боку - ымецьке iM^ нiби пiдкpеcлюе його вiдокpемленicть. З шшого ж, Rudolf Schmidt ( шмецьке Шмiдт, aнглiйcьке Смiт, росшське Кузнецов, укра'Тнське Коваль -одне з найрозповсюджешших пpiзвищ, а отже, яскраво вказуе на бажання пщл^ка «бути як всЬ, стати непомiтним, загубитися на теренах Америки. Март Лаверн вш каже, що звуть його Джимом Сттом. Чи не через самотнють та бажання почати нове життя вщмовляеться Голден вiд власного iменi? Та йому й просто вщмовляють у власному iменi. А приятелька Д.Б. Фей Кавендш i взaгaлi називае його Коффi (Cawffle) [19, c.83], тим самим змшюючи значення пpiзвищa на протилежне: «caw» англшською значить «каркати», а у переносному значены - «накликати лихо», «приносити нещастя».
Таким чином, единими близькими йому людьми, котpi можуть простягнути Голденовi руку, пiдcтpaхувaти на хиткому мосту над безоднею, е сестра Фiбi та брат Аллi.
Померлий Аллi для Голдена - вттення доброти, щиpоcтi, тaлaновиcтоcтi. Ally,Allie - вщ Allan, Alan - походить вщ кельтського «alun» - гармошя, згода [9, c.39] Хлопець повсякчас згадуе брата, подумки звертаеться до нього, просить поради, допомоги. Спогади про Аллi являють собою яскрав^ психолопчно точнi, лipичнi, «вipтуозно побудован мiнiaтюpи iз завершеним сюжетом. Вони сприяють розкриттю характеру головного героя: безпосереднш, витончений Аллi i шсля cмеpтi протистоТ'ть облудному cвiтовi, пщтримуе духовнi поривання брата» [4, с.57].
Повернемося до вже наведеного нами ешзоду , що стосуеться П'ято'Т авеню: Голден благае брата не залишати його одного на pоздоpiжжi, не кидати напризволяще у цьому божевтьному cвiтi, де душа його немае спокою, знаходиться перед вибором - куди шти, який шлях обрати, i чи веде саме обрана дорога до Храму -внутршньо'Т злагоди й гармони? Тому вш i просить так вщчайдушно: «Аллi, не дай пропасти!» Аллi для Голдена - нiби зipкa, яка вказуе шлях, надихае, не дае втратити вipу. Завдяки Аллi герой може впоратися з вщчаем , опанувати себе, знайти сили йти назус^ч невiдомому. «I was talking to my brother Allie. I'd say to him. «Allie, don't let me disappear». And then when I'd reach the other side of the street without disappearing, I'd thank him». («Кажу йому: «Алл^ не дай пропасти! Алл^ не дай пропасти! А полм ттьки-но перейду, не провалившись, на другий бк вулиц^ й кажу йому: «Дякую!» ).
[19,c.197] Герой заспокоюеться, гармонiя його внутршнього CBiTy вiдновлюeться знов. Отже, Аллi - немов частка душi самого Голдена, певною мiрою, його образ-двшник, без якого рiвновага особистостi хлопця, тобто його згода з самим собою неможпивк Як i сестра Фiбi. Звичайно, Cелiнджер мав особливий намiр, обираючи для героТш iм'я грецького походження - Фiбi (Phoebe). «Фебою звали титанщу, дочку Урана (неба) i Ге'' (землi), разом з Кеем - божемство свп"ла, мати Лето й Астери, перед Апполоном посщала дельфiйський оракул» [10 , с.204]. Фiбi i символiзуе життя, символiзуе свiтло, чистоту й любов.
Спокшна, розумна, по-дорослому виважена i здатна логiчно мислити, Фiбi у сво'' десять рокiв чудово розумiе страшну й трагiчну самотнiсть Голдена, здатна шдтримувати його, взяти на себе частку його болю, подарувати юнаковi всю свою сестринську любов, чуйнiсть та увагу. Саме Фiбi, маленька, незрiла ще iстота певною мiрою допомагае Голдену пережити моральну кризу, позбутися глибокого песимiзму. I пщ холодним грудневим дощем Голден раптом вщкривае для себе: життя чудове, незважаючи н на що, i жити варто. Нiби сонце осяяло його змерзлу дуушу, подарувавши весняне тепло й вiдродження.
Дiвчина, яку щиро кохае Голден, хоча навпъ собi бо'ться зiзнатися в цьому, прикриваючись досить цишчними фразами, але переживаючи за не''' та ii майбутне (взяти хоча б бшку зi Стредлейтером, яка в цьому контекст може бути прочитана нами як рицарський туршр за Прекрасну Даму), носить iм'я Джейн. Хлопець згадуе про не'' з такою зворушливою теплотою та шжнютю: «Most girls if you hold hands with them, their goddam hand died on you... Jane was different. all you knew was, you were happy». [19, c. 95] («Здебтьшого з цими дiвчатами так бувае: вiзьмеш и за руку, а та рука наче мертва.А Джейн була не така.З нею я просто вщчув себе щасливим».)
1м'я Джейн (Jane, Анна, 1оанна) на iвритi означае «божа милiсть, благодать, дарунок». I справд^ дiвчина для Колфiлда - вттення найкращого - шляхетностi, цнотливосп, жiночостi, привабливостi, краси, благородства. [3, c.20]
Селiнджер взагалi майстер «писати мiж рядками», майстер прихованих натямв, зашифрованих символiв. Причому, як ми вважаемо, робиться це для того, щоб напружено працювати м^ читач - головний рецишент, штерпретатор та оцшювач творчостi письменника. Тому просто не можна не звернути увагу на використання автором шоземних прiзвищ. Так, директор школи Еклтон
Хтл, в якоТ Голдена вигнали за неусшшнють, мае голландське прiзвище Хаас (Haas), а не дуже порядний дток - власник мережi порохоннних бюро - Оссенбергер (Ossenberger) - явно шмецького (чи еврейського) походження. Ымецькою Burger - громадянин, буржуа, обиватель, мщанин, а ствзвучне Berg - гора ;Os - в перекладi з латинсько'1 (слово ввшшло в англiйську - кiстка (множина англ. - ossa) ; можна знайти асо^аци ще з ктькома спiвзвучними словами: нiм. - Beerdigungs - похоронний, Beerdigen - похорони; англ. : ossification - очерствшня, ossified - безсердечний, черствий. Цей пройдоха-комерсант справдi втратив будь-якi життевi орiентири, крiм одного - блиску Золотого ттьця та ще, ш на хвилину не замислюючись, передае свш «досвщ» школярам.
I з найкращим з вчт^в, мiстером Антолш^ Голден теж не може бути до кшця вiдвертим, повнiстю йому довiряти. За якимимись другорядними ознаками хлопець запiдозрив його в гомосексуалiзмi. Прiзвище Антолiнi теж, як бачимо, не англшське - воно натякае на палйське походження вчителя (отже, вш - нащадок римлян, а не англо-саксiв), повинно показати нам, насюльки вони чуж1 один одному. 1накше б не злякався так Голден, не втк би вночi буквально в нiкуди.
У Колфтда е своерiдний «друг-ворог», з яким у школi Пенсi вш мешкае в однiй кiмнатi - Уорд Стредлейтер (Ward Stradlater). Недолюблюючи його, iнодi викликаючого вiдкриту вщразу ( i неакуратний, i брудний, i обличчя у фурункулах, ям вш постiйно давить), Голден все ж допомагае йому, намагаеться змшити на краще, нав^ь пише за нього твiр.
1м'я Уорд (Ward) асоцшеться з двома англiйськими словами: «ward» - ошка, пiклування, пщошчний; «to hold ward» - стояти на сторож^ та «wardheeler» (амер.) - лакиза (рос.-прихлебатель) при дрiбному боа; «straddle» - коливання, подвшна компромiсна полiтика ; «later» - колишнш, пiзнiй..
Це точно вимальовуе нам образ цього пщл^ка - ще не зовам зтсованого, зачерствтого та егоютичного, але не впевненого у соб^ хитрого, здатного йти на компромю, котрого насамперед цкавлять особистi iнтереси. Знаючи, що Голдена виключили зi школи, замiсть того, щоб пщтримати друга морально, Уорд, зi словами: «Тобi вже однаково», - просить Колфiлда виконати за нього завдання з англшськоТ. От i виходить, що Уорд Стредлейтер - колишнш пщошчний, лакуза, котрий сповщуе подвшну мораль, веде подвшну хитру пол^ику. Сперечатися з такою оцшкою важко.
Свого старшого брата Голден не називае на iм'я - вказуе ттьки iнiцiали- Д.Б. (D.B.); d.B. - так в англшськш мовi позначають децибел
(decibell) - акустичну одиницю, piBeHb BMMipy ry4HOCTi звуку. G neBHi асо^аци i 3i словом «dabbe» - займатися чимось поверхово та словом «dab» - камбала, яким американц називають людину, яку ми характеризуемо як «ж риба, нi м'ясо».
Д.Б., пройшовши вiйну, написавши ктька талановитих оповiдань, потiм став вщомим сценаристом у Голiвудi, вiддавши перевагу «синиц у руцi» - сцeнарiям, якi купують, анiж мiфiчному «журавлю у небЬ - майбутнiм щирим оповщанням, якi завоюють прихiльнiсть чи^в.
Недаремно у романi так часто звучить слово «phoney» - пщробка, липа. М.Тугушева вiдзначае, що через вс твори Сeлiнджeра проходить протиставлення «nice» i «phony» - краси, мри, кохання, дружнього сжвчуття, протесту проти роз'еднаност - та «липи», «показухи», якими суспiльство хоче замшити всi людськi цiнностi» [11].
Слово «рhoney» спiвзвучнe зi словом «phone» - фон, одиниця гучност в децибелах та «phoneme» - звук, фонема. Отже, в уявi Голдена Д.Б. - лише людина-гучномовець, якш ттьки "коливае повпря", не приносячи жкому користi, а виключно заробляючи долари для себе. На думку безкомпромюного Голдена, таким письменник бути не повинен.
У виборi iмeн своТх героТв Селшджер бувае й iронiчним. Повiю, яка приходить до Голдена в номер, звуть Санж (Sunny) - сонячна, щаслива. Хiба можна так назвати людину, котра жкому не здатна по-справжньому осяяти життя, подарувати щастя, не здатна жкого зробити щасливим. Навпаки, Саны стае причиною того, що Голдена тяжко образили, побили.
Не менш промовисте й шше iм'я - Джеймс Касл (James Castle) -хлопчик, котрий загинув на очах у Голдена, смерть якого справила на юнака незабутне враження. Джеймс (James) - давньоеврейське iм'я, багатьма дослщниками трактуеться як «той, хто йде у слщ Богу». Касл (Castle) означае замок, палац, твердиня, пристановище - тобто захист, опору; юнуе й вщоме при^в'я - build castles on the air -будувати повпрян замки, тобто, як трактуе МастИ^ English Dictionary - «to have hopes and dreams that are unlikely to become real» (плекати нади, як жколи не стануть реальнютю) [17, c.210] Опора рушиться, вiрнiшe, ТТ вибивають з-пiд нiг - адже хлопчика доводять до самогубства. I його чиста душа уходить у Небо.
Жшка, з якою Голден зустрiчаеться в поТзд^ син якоТ Ернст також навчаеться у Пена, мае прiзвищe Морроу (Morrow). Morrow - ранок, завтра, прийдешнш день. Символiчно, що зустрiчае Голден свою
милу супутницю , коли сподiваeться почати все наново.
Вже будучи у Нью-Йорку i намагаючись хоч якось розважитись, Голден згадуе про свою давню знайму - Фей Кавендш (Faith Cavendish). «After a while I sat down in a chair and smoked a couple of cigarettes... Then ...I took out my wallet and started looking for this adress a guy I met at a party last summer, gave me. It was the adress of this girl wasn't exactly a whore or anything but that I didn't mind doing it once in a while.... Her name was Faith Cavendish» [ 19, c.81]. ( «...Я ав у крюло i висмолив ктька сигарет пщряд... I раптом на думку спала щея! Я дютав гаманця i почав шукати адресу, яку дав мен один кадр. То була адреса одшеТ кралi - не те, що справжньоТ пови, але.при нагодi вона не вщмовить... Звали ТТ Фей Кавендш»)
«Faith» означае вiра, довiр'я, погляди, переконання [1, c.489], а «^vendish» - сорт тютюну у плитках. Чи не тому i виплило це нашвзабуте iм'я в Голденовш пам'ятi, коли вiн запалив сигарету? I знов-таки, чи не таке «промовисте» iм'я дiвчини пщкреслюе, що насправдi вiри в добропоряднють дiвчат - таких собi легковажних пустунок, Голден не мае.
Дiвчину, поцтунок якоТ з певною теплотою згадуе Голден, звуть Саллi (Sally) Хейс. Саллi - дериват вщ бiблейського iменi Sarah (Сарра) - давньоеврейською - княгиня або власна. Дiвчина i дiйсно е для хлопця «княгинею» - об'ектом шанування й захоплення.
Щодо лiфтера, який нещадно побив Хол дена, коли той вщмовився доплачувати йому за так i не надан послуги «жриц кохання», його звати Морю (Morris, Maurice)- з латини перекладаеться як мавр, мавританський. Дшсно, цей сутенер-американець, який любить тшьки грошi i заради них торгуе дiвчатами, настiльки ж далекий й ненависний Голдену, як i середньовiчнi мусульмани-маври, з якими боролися християнськ рицарк
Тож Селiнджер вводить у текст iмена, досить вiдомi у свтовш культурi та лiтературi. Нiхто, мабуть, не заперечуватиме, що через них^мена, вiдомi у свiтовiй культурi й психологи, iмена-мiфологеми, до твору «пщключаеться» потужний шар культурно!' iнформацiТ, що багато в чому визначае сприйняття л^ературного тексту.
Так, i вщомий американський письменник i поет, людина трапчноТ долi, Едгар Аллан По, i Аллан (Allan) Вудкорт - герой роману Ч.Дккенса «Холодний дiм», i Алан Брек Стюарт - головна дшча особа твору Роберта Ственсона «Викрадений, або пригоди Девща Бел фура», i Аллан Квотермейн - шукач скарбiв головний герой сери пригодницьких ромаыв Рейдера Хаггарда, найвщомший серед яких «Копальнi царя Соломона», - безумовно, яскравi особистостк
мршники, поетичж натури i водночас, дуже цiлеспрямованi люди, -чимось нагадують Аллi Колфiлда.
Джейн (Jane) - ím^ головнот героМ вiдомого роману Шарлоти Бронте «Джейн Ейр» - дiвчини, яка bmíc щиро i вiрно кохати i йти на жертви заради свое' любовк Саме так Голден оцшюе Джейн Галлахер.
Фiбi (Феба, Phoebe) - пастушка, кохана Сильвiя у комедп Шекспiра «Як вам це сподобаеться», нагадуе Фiбi Колфiлд своею наТвнiстю та по-дитячому свалим сприйняттям життя, а якщо ми згадаемо, що Фiва (один з варiантiв iменi) - бiблiйне iм'я, що його носила дьяконюа церкви Конхрейсько!, яка згадуеться у «Посланы до Римлян» св. апостола Павла, сильна особистють, жшка, яка мала неабияк чесноти, паралель стае ще яскравшою.
Яскравi аллюзп пов'язаш i з iм'ям Джеймс (James, рiзновиди - Jim, Jimmie, Jacob, Jake, Jakie). Бiблiйний 1аков - один з дванадцяти апостолiв, Джеймс Каркер - один з центральних персонажiв роману Ч.Дккенса «Домбi i син», Джейк Барнс -головний герой роману Е.Хемшгуея «Фiеста», якого Перша свтова вiйна скалiчила i фiзично, i духовно, Джим Хоумнс - юний герой роману Роберта Л.Спвенсона «Острiв скарбiв», Джим - також ím^ втiкача-негра, друга Гека Фшна у романi Марка Твена «Пригоди Гекльберрi Фiнна», Джек - ím^ вiдомого американського письменника Лондона, (який, до реч^ покiнчив життя самогубством) Вс цi геро', про яких йдеться, чимось схожi на Джеймса Касла - вони горд^ незалежш, вони прагнуть духовно' свободи, яскравi особистостi, здатнi на неординарш та смiливi вчинки, i водночас дуже вразливi й беззахиснi.
I таких прикладiв можна навести ще чимало. Звичайно, риси характеру названих персонаж1в iнодi аж нiяк не ствпадають з вдачею геро'в Селшджера. Та вони викликають у читачiв певнi асоцацп, примушують уважнiше вчитуватися у текст, шукати аналоги чи розбiжностi тощо, тобто, не залишають байдужими.
Bзагалi, для Селiнджера надто важливими були пошуки еталону добра, кохання, краси. В т'х пошуках вiн звертаеться i до середньовiчних фiлософiв IндiТ, чому е ч^ке пояснення - захоплення письменника буддизмом. Про близькють релiгiйних переконань Селшджера та про риси дзен-буддизму в його творах докладно говорила I. Галинська в робот «Загадки вщомих книжок» [2]. Вщомо-бо, що стародавн iндiйськi теоретики вважали, що змют справжнього лiтературного твору мае складатися з двох пласпв: один з них виражений словесно, шший - сугестивний (що його слщ мати на уваз^.
Сугестивний шар прямо не висв^лений, а прихований, проте е стрижнем поетичного твору.
Один з основоположник цеТ теорп, iндiйський вчений IX ст. Анандавардхан писав своТ поетичнi твори з пщтекстом, натяком (в стародавнш iндiйськiй поетицi мае назву «дхванЬ). Переклад цього слова означае «вщгук, який доноситься через стiну виголошених думок». За теорiею дхванi, яку Анандавардхан виклав у трактат Дхваньялока» («Свпло дхван» виявлене значення може бути рiзним:
1 .Маеться на увазi проста думка;
2.Маеться на увазi будь-яка риторична фiгура;
3.Читачевi прищеплюеться, навiюеться певний поетичний настрй Останнiй тип дхванi е головним призначенням л^ератури. Такий стан свщомосп читача стародавнi iндiйськi поети називали словом "раса" (настрш, смак). Викликати його дозволяе, на Тхню думку, сугестивна сила мистецтва, тобто дхваш.
Викладаючи теорiю раса, iндiйський мудрець Бхарате (VI-VII ст.) мав на увазi вiсiм поетичних настроТв: еротичний; гумористичний; ствчуття; настрiй жаху; настрш гшву; настрiй мужностi;настрiй здивування;настрiй огиди;
^зшше, у VIII ст., Удбхата додав ще один настрш - настрш спокою. ( Докладно про це можна прочитати у робот : Keith A.B. A History of Sanscrit Literature. Oxford, 1923, p.383-385)
Тож, аналiзуючи "Ловця у житГ з точки зору поетичного настрою раса, маемо змогу спостер^ати в багатьох iменах власний "стрижень".
- головне почуття - любов - Фiбi, Аллi, Джейн, Саллi
- смiх, iронiя - чернець,Оссенбергер
- гнiв - Морiс, Санн
- спiвчуття - Спенсер
- мужнють - Аллi
- страх - Антолш^ Джеймс Касл
- вщраза - Стредлейтер, Саннi
- вщкриття - Саннi, Фiбi
- зречення власного св^у - Д.Б., Джеймс Касл
Тож ми впевнено можемо сказати: вибiр iмен у Селшджера не випадковий. Тх значення й смисл допомагають глибше проникнути у сутнiсть ситуацiТ, яка зображуеться. Це цiла знакова система, що характеризуе внутршнш свiт героТв, Тх вщносини, роль, яку Тм належить зiграти у подальших подiях. 1мена героТв твору також сприяють тому, щоб ми погодилися з шмецьким лггературознавцем Рiзе Утц: «Над прiрвою у житЬ е однiею з перших книг в американськш л^ературк де знаходить свое матерiальне пщтвердження почуття
глибокого невдоволення молодi США американськми щеалами пюля Другоï свiтовоï вшни» [20, c.120].
Саме у сороковi роки ХХ ст. починае швидко розвиватися масова культура. I Голден, i Стредлейтер, i Д.Б., i Фiбi е, на нашу думку, одними з перших "витворiв" епохи масово'1' культури. Адже масова культура - це, насамперед, споаб життя, споаб духовного споживання, певн моральнi цшностк I саме з точки зору, на наш погляд, варто розглядати символку iменi у Селшджера - iм'я, як одна зi складових характеристики людини, яка живе у певну епоху.
Пщсумовуючи сказане, варто сказати, що в роман Селшджера Над прiрвою у житЬ> iменi надаються функцiï iндивiдуалiзацiï та генералiзацiï. Iм'я поеднуе геро'в, консолщуе й, водночас видiляe, диференцiюe, визначае рiзницю мiж ними. Це говорить, на наш погляд, про прагнення письменника вписати поди й життя сво'х геро'в як у загальнолюдський культурний контекст, так i в контекст культурно-юторичний. Звернемо увагу й на такий факт. В англшськш газет «Таймс» щорiчно публкуються списки найрозповсюдженiших iмен, якi дають змогу хоча б приблизно уявити еволюцш сучасних антропонiмiв. У 1949 роф, тобто пiд час написання роману, найпопуляршшими були чоловiчi iмена John, William,Robert,Christopher,James, Peter,David Richard, Charles,Michael. Серед жiночих „пальма першостГ' належала таким iменам -Ann,Mary,Elihabeth, Jane,Susan,Margaret,Sarah,Caroline,Jennifer, Frances [21]
За даними сайту «Behind the Name» [15] найпопуляршшими наприкшц тридцятих-початку п'ятдесятих були таю iмена: James, Robert, John, William, Richard,David,Charles,Thomas,Michael, Ronald, Mary, Linda, Barbara, Patricia, Carol, Sandra, Nancy, Sharon ,Judith, Susan. Як бачимо, деяк з геро'в Селшджера потрапляють до ^е' категорiï. Щодо iменi Голден, воно не ввiйшло нав^ь у першу сотню. Що теж красномовно. Адже Голден - ушкум, вш неповторний, не схожий н на кого.
Вибiр iменi в романах Селшджера, таким чином, обумовлений творчим задумом письменника. !м'я в його текстах мае колосальний значенневий потен^ал i найтюшшим образом пов'язане з шшими елементами художнього цтого.
Лтература
1. Большой англо-русский словарь. В двух томах. Под общ.рук. И.Р. Гальперина. М.: Русский язык, 1977.
2. Галинская И. Л. Загадки известных книг I И. Л. Галинская . -
М.: Наука, 1986. - 245 с.
3. Глинський I. В. Твое iM^ - твш друг. / I. В.Глинський . - К.: Веселка, 1985. . - 358 с.
4. бременко О.В. Тринадцятий апостол? / О.В.бременко // Всесвтя л^ература в середых навчальних закладах Укра'ни . - 2000.
- № 4. - С. 56-58.
5. Иткина Н.Л. Лирический герой Сэлинджера / Н. Иткина // Эстетические проблемы американской литературы Х1Х-ХХ векав. . -М.: Изд-во РГГУ, 2002 . - С. 134 - 158.
6.Конева Т. Безодня, в яку ти летиш / Т.Конева //Зарубiжна л^ература в навчальних закладах, , 1998. -№ 5. - С. 47- 48.
7. Кузьменко Д. Символка iмен персонажiв повют «Ловець у житЬ> Дж.Д. Селшджера» [Ел. ресурс]: http://salinger.narod.ru/Texts/ _Kuzmenko -Symbolism. htm)
8. Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. / А.Ф. Лосев // М.:Мысль, 1993. - 958 с.
9. Рыбакин А.И. Словарь английских личных имен. / А.И.Рыбакин // М.: Сов. энциклопедия , 1973. - 408 с.
10. Словник антично!' мiфологi'l' . - К., Наукова думка, 1989. - 238 с.
11. Тугушева М.П. Дж.Сэлинджер / М.П. Тугушева //Современная американская новелла. - М.: Высшая школа, 1972. - С.48-58.
12.Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. / Ю.Н.Тынянов // - М. Наука, 1977. - 574 с.
13. Флоренский П.А. Малое собрание сочинений. / П.А.Флоренский // Вып.1.: Имена. - Кострома, 1993. - 316 с.
14.Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка: 2-е изд. / Г. П. Цыганенко // К.: Рад.шк., 1989. - 514 с.
15.Behind the Name: the Etymology and history of First Names [Ел. ресурс]: / http://www. behind the name.com.
16.Keith A.B. A History of Sanscrit Literature. / A.B. Keith. - Oxford, 1923.
17. МаотИ^ English Dictionary.-Bloomsbury Publishing, Ма^Н^ Publishers ltd.- 2002. - 1692 с.
18.Online Etymology Dictionary [Ел. ресурс]: http:// www.etymonline.com.
19. Salinger J.D. The Catcher in the Rye, Moscow, Progress, 1968.
- 246 c.
20. Utz Riese Jerome D. Salinger: Verinnerlichter Protest unter dem Eindruck der Massenkultur // Zwischen Verinnerlichung und Protest Academie - Verlag Berlin, 1982. - С. 80-84.
21. рл. ресурс]: http://www.imena.org.
