CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-157-161 УДК 616.12 - 005.4
Потяженко М. М., Настрога Т. В., Невойт Г. В., Kimypa О. €., Люлька Н. О. ПЕРСОН1Ф1КОВАНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЗАСАД ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЯК Д1€ВА СТРАТЕГ1Я В Л1КУВАНН1 I ПРОФ1ЛАКТИЦ1 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ УкраУнська медична стоматологiчна академiя (м. Полтава)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом ¡шщативно! НДР «Розробка алгоритмiв i технологи запроваджен-ня здорового способу життя у хворих на неiнфекцiйнi захворювання на пiдставi вивчення психоемоцiйного статусу», № державно! реестрац!! 0116U007798.
Вступ. За даними ВООЗ, iшемiчна хвороба серця (1ХС) займае першу позицш у списку основних 10 причин смертносл у свт, Ti частка - 12,8% [1]. Украина посщае одне з перших мкць в eвропi за показни-ками смертносл вiд хвороб системи кровообку [2]. Серцево-судиннi захворювання е основною причиною зниження тривалосл та якост життя в сучасному свт. Тому, важливе мiсце у процес надання медич-но! допомоги патентам з 1ХС займае стратифiкацiя ризику [3]. За даними ешдемюлопчних дослщжень, поширенiсть 1ХС зростае з шдвищенням артер!ально-го тиску (АТ) [4].
Традицшш фактори ризику 1ХС включають обтя-жений спадковий анамнез, вт, дислiпiдемiю, мета-болiчний синдром, абдомшальне ожирiння, курiння, гiподинамiю, нерацiональне харчування, артер!аль-ну гiпертензiю (АГ), цукровий дiабет, ппоестрог'ене-мiю [5].
Ведення хворих з 1ХС - одна з найбшьш супер-ечливих проблем сучасно! кардюлог!!. В теперiшнiй час, радикальш реваскуляризацiйнi технолог!!: ангi-опластика, стентування, аортокоронарне шунтуван-ня, здатш ¡стотно покращити яшсть життя хворих is гострими i, особливо, з хрошчними формами 1ХС. Але, вказаш втручання не в змоз! вплинути на пере-бк атеросклеротичного процесу - основно! причини 1ХС i не виключають необхiдностi подальшо! профи лактично! терап!! [6].
На сьогодш, основними заходами профтактики ССЗ, е виявлення фактор!в ризику (ФР), та проведен-ня втручань, направлених на зменшення загального ризику за допомогою впровадження засад здорового способу життя (ЗСЖ) та корекц!! ФР - медика-ментозно! та немедикаментозно! [7]. Для того, щоб проводити ефективну профшактику, необхiдно знати оптимальш р!вш основних факторiв ризику у паци ентiв з 1ХС, при яких органiзм людини нормально функцюнуе. Досягнення цих р!вшв зменшуе вщсо-ток iнвалiдностi та смертносл серед населення. До цшьових р!вшв належить визначення в якосл ключо-вих показнишв - оптимального артер!ального тиску (АТ), ¡ндексу маси тта (1МТ), вщсотка жиру в оргашз-м! тощо [8]. Загальнокл!шчна практика переконливо засвщчуе, що корекц!я i контроль АТ, так як i ¡нших фактор!в ризику в переважнш бшьшосл залежить в!д самого патента. Тому при обстеженш хворого необ-хщно провести: ретельний анал!з анамнезу життя та спадковосл; стереотипи поведшки та харчування, визначивши ¡снуюч! фактори ризику патента; об-["рунтувати або розрахувати оптимально-можлив! ци
льов! р!вш, як! необхщно пщтримувати; надати д!ев! рекомендац!! щодо врегулювання способу життя, харчування, режиму прац i вщпочинку тощо; пщи брати немедикаментозш та медикаментозш методи для досягнення цтьових р!вшв АТ [8].
Мета дослщження. З метою профтактики про-гресування 1ХС розробити персошфтований шдхщ - ¡ндивщуальну та д!еву стратепю, по дотриманню засад ЗСЖ у хворих на 1ХС.
Об'ект i методи дослщження. В дослщження були включен! 40 хворих на 1ХС: стенокардш напруги стабтьну ФК I (основна група) та 30 практично здо-рових оаб (контрольна група). Середнш в!к склав (41,7±2,4) р. Групи були ствставш за втом та статтю. Д!агноз 1ХС формулювали зпдно з наказом МОЗ № 152 [3]. Толерантшсть до ф!зичного навантаження вивчали за допомогою тесту з 6-ти хвилинною ходою (6 minute walking distance -6MWD). Так, вщстань, яку хворий проходить протягом 6 хвилин - дистанщя 426-550 м вщповщае - I ФК, 300-425 м - II ФК, в!д 150-300 м - III ФК, менше 150 м - IV ФК серцево! не-достатносл за New York Heart Association (NYHA).
Вс респонденти основно! та контрольно! групи заповнювали ¡нформовану згоду добровшьно! учас-т та надання правдиво! ¡нформац!!, а також опиту-вальник, розроблений дослщниками [9]. Етап «А» включав тестування за опитувальником «Сфор-мовашсть компонент здорового способу життя» (методика Носова А.Г). Етап «Б» - бю!мпендансна оцшка складу тта на моштор! (модель HBF-500-E, Omron, Япошя) з визначенням параметр!в: ваги, ¡ндексу маси тта (IМТ), вщсоткового вм!сту жиру, р!вню внутршнього жиру, вщсоткового стввщно-шення скелетно! та м'язово! тканини, обмшу речо-вин у повному споко! [9] та скриншгове тестування, що дозволяе виявити вщхилення в!д засад ЗСЖ, фактори ризику та об'ективш докази дотримання ЗСЖ. Етап «С» - обробка отриманих даних. Р!вень становлення здорового способу життя визначався за кшьшстю набраних бал!в таким чином: 0-27 (0-50 %) бал!в - об'ектно-пасивний (низький) р!вень, 28-45 (52-74 %) - об'ектно-активний (середнш), 45-54 (76100 %) - суб'ектний (високий) р!вень. В!ропдшсть отриманих результалв визначалася за допомогою t-критерш надшносл Стьюдента. Вщмшносл вважа-ли в!ропдними по загальноприйнятш у медикобю-лопчних дослщженнях ¡мов!рносл помилки p<0,05. Для натвктьмсних та яшсних показнишв будували частоты таблиц! та розраховували непараметричний критерш U Манна-Уп"ш, як непараметричний аналог ^критер!я Стьюдента.
Результати дослiдження та Ух обговорення. При обстеженш хворих на !ХС в!дм!чено суттев! розб!ж-носл в р!внях систол!чного артер!ального тиску (САТ), р!вш загального холестерину у пор!внянш з групою практично здорових. Так, середнш р!вень САТ у хво-
рих 1ХС становив (139,75±5,2) мм. рт. ст.; тод1 як в rpyni практично здорових - (122,4±3,12) мм. рт. ст. (р<0,05). Середнi показники дiастолiчного артери ального тиску (ДАТ) у хворих 1ХС - (89,75±4,13) мм. рт. ст. та (70,12±3,46) мм. рт. ст. у практично здорових (р>0,05). Середш показники рiвня холестерину в кровi у хворих основноТ групи склали - (5,33±0,71) ммоль/л та (3,8±0,36) ммоль/л у практично здорових (р<0,05), рiвню глюкози в кровi - (4,9±0,42) ммоль/л та 4,23±0,61 ммоль/л (р<0,05).
Оцiнка результатiв за рiвнем становлення ЗСЖ у хворих на 1ХС свщчила про суттeвi розбiжностi з гру-пою практично здорових людей. Так, низький рiвень (об'ектно-пасивний) - менше 50% виявлено у 15% (6/40) хворих на 1ХС i 12% (4/35) практично здорових (р>0,05); середнш рiвень (об'ектно-активний) - у 60% (24/40) па^етчв основноТ групи i 25% (9/35) - контр-ольноТ групи (р<0,05); високий рiвень (суб'ектний) - у 25% (10/40) хворих основноТ групи i 63% (22/35) практично здорових (р<0,05). Отриманi результати наведено на рис. 1.
Таким чином, у переважноТ бiльшостi хворих на 1ХС (60%), вiдмiчено середнш рiвень становлення здорового способу життя, тодi як у бiльшостi практично здорових оаб - (у 63%) вiдмiчено високий ри вень. Наведет результати дозволяють стверджувати, що саме спосiб життя е виршальним в забезпеченн1 збереження здоров'я людини. Становлення ЗСЖ для хворого це процес свщомоТ змiни колишньоТ звичноТ стереотипноТ поведiнки через сприйняття цшност1 збереження здоров'я, чiтко засвоТвши необхщшсть дотримання алгоритму здоровоТ повсякденноТ пове-дiнки в своТй життедiяльностi.
При вивченш бiоiмпедансного аналiзу тiла у хворих на 1ХС у порiвняннi з групою практично здорових вiдмiчено суттевi розбiжностi по наступним по-казникам: 1МТ - у пащетчв основноТ групи становив (29,84±1,05) кг/м2 та (26,3±0,99) кг/м2 - у практично здорових (р<0,05); вiсцеральний жир - у па^ен-тiв основноТ групи (9,57±0,84) % та (7,2±0,82) % - у практично здорових (р<0,05); калораж - у па^ен^в основноТ групи (2533±79,9) ккал та (1553±54,9) ккал у практично здорових (р<0,05).
Отриманi дан свiдчать, що у хворих на 1ХС вщ-мiчене суттеве збтьшення 1МТ, вiсцерального жиру, калоражу у порiвняннi з групою практично здорових. Наукова та практична медицина надлишкову
масу тта сьогоднi розглядають як незалежний ФР, що достовiрно збiльшуе ризик виникнення, обтяжуе переб^ 1ХС та iнших серцево-судинних захворювань. Отриманi результати пiдтверджують думку авто-рiв, що метаболiчнi порушення та ожиршня часто е фоном, на якому машфестуе 1ХС [9,10].
При оцшюванш результатiв Етапу «Б» - скринш-гове тестування на предмет виявлення вщхилень вщ засад ЗСЖ, наявност факторiв ризику i об'ективних доказiв дотримання ЗСЖ, вiдмiчено суттевi розбiж-ностi (Р<0,05) мiж респондентами основноТ i контр-ольноТ групи за шкалами 4,5,9:
4. Чи робите ви ранкову зарядку? (р<0,05).
5. Чи займаетесь регулярно (два i бтьше рази на тиждень) спортом? (р<0,05).
9. Ви палите? (р<0,05).
Отриман результати дозволяють стверджувати, що недотримування основних засад ЗСЖ - ранковоТ зарядки, занять спортом, палшня негативно вплива-ють на кл^чний перебiг 1ХС i сприяють прогресуван-ню даноТ патологiТ. Таким чином, аналiз результатiв обстеження хворих IXC за допомогою опитувальника свщчить про важливкть дотримання засад ЗСЖ в профтактиц1 даного захворювання, дозволяе вияви-ти предиктори розвитку 1ХС i розробити iндивiдуалiзовано для кожного хворого алгоритм дш та особисткноТ поведiнки дотримання засад ЗСЖ. Алгоритм по-дальшоТ тактики передбачав усунення виявлених факторiв ризику 1ХС - палшня, висококалоршноТ дiети. Крiм того, кожному патенту надавались рекомендацп по виконанню комплексу фiзичних вправ ранковоТ пмнастики i конкретнi пора-ди щодо дотримання низькокалорiйноТ дiети з обмеженням вуглеводiв.
Другий етап дослщження проводився через 3 мюяц пiсля виконання хворими персонiфiкованих рекомендацш щодо дотримання ЗСЖ i включав повторне обстеження па^ен^в за допомогою опитувальника Носова А.Г., вивчення б^м-педансного складу тта, вимiрювання АТ, визначення толерантной до фiзичного навантаження, бiохiмiч-них показникiв. Через 3 мкяц спостереження хворих 1ХС, нами були видiленi групи: основна група - хворЬ що дотримувались розроблених рекомендацш (n=19) i контрольна група - хворЬ що не виконували рекомендацш (n=21).
За результатами повторного обстеження хворих 1ХС, через 3 мкяцЬ за допомогою опитувальника Носова А.Г., виявлено суттевi розбiжностi по рiвням ЗСЖ у порiвняннi з результатами, що отримаш при пер-винному обстеженнi. Так, об'ектно-пасивний (низький рiвень - менше 50%) виявлено у 8% (3) па^ен^в, проти 15% (6) при первинному обстеженш (р<0,05); об'ектно-активний (середнш) рiвень вiдмiчено у 31% (12) проти 60% (24) (р>0,05); високий рiвень суб'ектний - у 61% (25) проти 25% (10) (р<0,05). З на-ведених даних свщчить про усвщомлення бiльшiстю хворих на 1ХС необхiдностi i важливост дотримання ЗСЖ.
Бiоiмпедансометричний аналiз тiла у хворих на 1ХС через 3 мкяц засвiдчив суттевi розбiжностi по наступним показникам: 1МТ - у па^ен^в основноТ
Xeopi на IXC Практично вдоров1
Рис. 1. PiBeHb становлення здорового способу життя у хворих на 1ХС та практично здорових.
групи становив (27,66±0,51) кг/м2 проти (29,2±0,45) кг/м2 - у респондент контрольно! групи (р<0,05); ка-лораж ккал - у пащетчв основно! групи (1842±62,8) ккал та (2488±59,7) ккал у контрольнш гpупi (р<0,05).
При аналiзi аpтepiальнoгo тиску через 3 мюяц у пацiентiв 1ХС, що виконували рекомендацп по до-триманню низькокалормно! дiети, вiдмoвилиcь вiд палiння та виконували ранкову пмнастику, спосте-р^алися нopмалiзацiя cиcтoлiчнoгo аpтepiальнoгo тиску (САТ) i дiаcтoлiчнoгo аpтepiальнoгo тиску ДАТ. Отримаы результати наведено на рис. 2.
Таблиця.
Динамка 6 MWD (м) у хворих на 1ХС (основноТ та контрольно! групи)
Рис. 2. Показники систолiчного i дiастолiчного артерiального тиску у хворих основноТ i контрольно! групи через 3 мкяцг
З наведених peзультатiв свщчить, що в гpупi хворих, як дотримувались розроблених peкoмeндацiй, вiдмiчeнo суттеве зниження аpтepiальнoгo тиску, у пopiвняннi з контрольною групою. Так, у хворих основно! групи, середый piвeнь САТ становив (118,6±4,32) мм. рт. ст., тoдi як у хворих контрольно! групи середый piвeнь САТ склав (132,38±3,7) мм. рт. ст. (р<0,05). Середы показники ДАТ у хворих основно! групи ста-новили (71,12±3,38) мм рт. ст. та (84,52± 4,6) мм. рт. ст. у пащетчв контрольно! групи (р<0,05).
При пopiвняльнoму аналiзi окремих бioхiмiч-них показниюв, вcтанoвлeнi дocтoвipнi poзбiжнoc-тi piвню загального холестерину мiж групами. Так, середы показники холестерину у хворих основно! групи склали - (4,1±0,31) ммоль/л, то^ як у хворих контрольно! групи (5,5±0,23) ммоль/л (р<0,05). Сутте-во! piзницi piвню глюкози кpoвi мiж групами хворих не вiдмiчeнo - (4,01±0,61) мммоль/л та (5,12±0,52) ммоль/л (р>0,05).
При вивчены тoлepантнocтi до фiзичнoгo наван-таження за допомогою тесту з 6-ти хвилинною ходою
Група 6 MWD (м)
При первинному обстеженш, вщстань (м.) Через 3 мкящ вщстань (м.)
Основна група (n=18) 468,52±11,36 566,47±13,79*
Контрольна група (n=22) 451,32±14,58 478,73±12,84
Примiтка: * (р<0,05) - дocтoвipнicть peзультатiв при первинному oбcтeжeннi та через 3 мкяцг
З отриманих peзультатiв cвiдчить, що у па^ен^в основно! групи, як виконували poзpoблeнi рекомендацп по дотриманню ЗСЖ, вiдмiчeнo суттеве тдви-щення тoлepантнocтi до фiзичнoгo навантаження з (468,52±11,36) м. до (566,47±13,79) м. (р<0,05). Тoдi, як у пащен^в контрольно! групи пройдена вщ-стань збiльшилаcь не суттево з (451,32±14,58) м. до (478,73±12,84) м. (р>0,05).
Отpиманi результати cвiдчать про важливicть до-тримання засад здорового способу життя хворим на 1ХС i дозволяють рекомендувати:
1. Вам патентам з 1ХС контролювати та пщтри-мувати 1МТ в межах 18,5-24,9 кг/м2, дотримуючись низькокалоршно! дiети з обмеженням вуглeвoдiв.
2. Повну вщмову вiд тютюнoпалiння.
3. Ввести в алгоритм поведшки комплекс вправ ранково! гiмнаcтики.
Висновки. Результати проведеного дослщження cвiдчать, що cвiдoмe усунення виявлених фактopiв ризику у хворих на 1ХС - палiння, висококалоршно! дiети, малорухливого способу життя, може суттево вплинути як на переб^, так i на стримування про-гресування дано! патологи. Ефeктивнicть захoдiв пpoфiлактики залежить, виключно, вiд свщомого та вмотивованого ставлення пацiента до виконання ш-дивiдуальнo! стратеги основних засад ЗСЖ.
Перспективи подальших дослщжень. Вивчення та аналiз peзультатiв фiзiкальнoгo обстеження, бю-хiмiчних пoказникiв, б^мпендансометри, толерант-нocтi до фiзичнoгo навантаження у хворих на 1ХС, що включен у дocлiджeння, через 12 мюя^в спостере-ження.
2.
OTpMMaHi pe3y^bTaTM, m,o HaBegeHo y Ta6flM^.
fliTepaTypa
1. Kazakov YuM, Chekalina N1, Mamontova TV, Vesnina LE, Nakaznenko NV. Porivnyalna harakteristika pokaznikiv hronichnogo sistemnogo zapalennya ta centralnoi gemodinamiki u hvorix na stabilnu ishemichnu hvorobu sercya ta pri ii poednanni z autoimunnim tireoiditom. Visnik problem biologii i medicini. 2018;3,1(145):128-36. [in Ukrainian].
Handziuk VA. Analiz zakhvoriuvanosti na ishemichnu khvorobu sertsia v Ukraini. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2014;3:45-52. [in Ukrainian].
Nakaz Ministerstva Okhoroni Zdorov'ya Ukrayni 02.03.2016 № 152 «Unifikovanij klinichnij protokol pervinnoy, vtorinnoy (specializovanoy) ta tretinnoy visokospecializovanoy) medichnoy dopomogi (UKPMD) «Stabilna ishemichna hvoroba sercya». Dostupno: http://www.dec.gov.ua/ mtd/reestr.html [in Ukrainian].
Mostovoj YuM, Chekman IS, Stepanyuk AG, Burdejna LV. Arterialna gipertenziya, isheimchna khvoroba sercya, serceva nedostatnist diagnostika, klinika, likuvannya. Navchalnij posibnik. 2012:240. [in Ukrainian].
Sklyarov EYa. Maksimec ta faktori riziku i prediktori viniknennya ishemichnoy khvorobi sercya u zhinok. Lvivskij klinichnij visnik. 2013;4(4):52-5. [in Ukrainian].
Shirokova SV. Porivnyalna efektivnist zastosuvannya beta-adrenoblokatoriv ta ingibitora IF-kanaliv ivabradinu u pacientiv zi stabilnoyu stenokardieyu [disertatsiya]. 2015. 191 s. [in Ukrainian].
Nakaz Ministerstva Okhoroni Zdorov'ya Ukrayni 13.06.2016 № 564 «Unifikovanij klinichnij protokol pervinnoy, vtorinnoy (specializovanoy) ta tretinnoy (visokospecializovanoy) medichnoy dopomogi. Profilaktika sercevo-sudinnih zakhvoryuvan». Dostupno: www.dec.gov.ua/mtd/ reestr.html [in Ukrainian].
5.
6.
8. Barna OM, Rudichenko VM, Kalashchenko SI, Korost YaV. Efektivnist dosyagnennya tsilovih rivniv indeksu masi tila, vidsotka zhiru v organizmi ta arterialnogo tisku u patsientiv z ishemichnoyu hvoroboyu sertsya pri vtorinniy profilaktitsi zahvoryuvannya v praktitsi simeynogo likarya. Liki Ukrayini. 2017;1(30):19-23. [in Ukrainian].
9. Potyazhenko MM, Nastroga TV, Nevoyt GV, Kitura OYe, Lyulka NA. Evaluation of the healthy lifestyling level in patients with ischemic heart disease. Visnik problem biologiyi i medicini. 2018;4,1(146):115-8.
10. Treumova SI, Petrov Yele, Boriak VP. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2015;15,2(50):49-52. [in Ukrainian].
ПЕРСОН1Ф1КОВАНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЗАСАД ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЯК Д!€ВА СТРАТЕГ1Я В Л1КУВАНН! ! ПРОФ1ЛАКТИЦ! !ШЕМ!ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ
Потяженко М. М., Настрога Т. В., Невойт Г. В., Кггура О. 6., Люлька Н. О.
Резюме. Авторами статп, з метою оптим!зац!! профшактики i лтування хворих на !ХС, були адаптован методолопчш пщходи до обстеження пащенлв з визначенням i оцшкою р!вня становлення засад здорового способу життя ¡ндивщуально для кожного респондента, що дозволило виявити предиктори розвитку !ХС i розробити ¡ндивщуал!зовано для кожного хворого алгоритм дш та особиспсно! поведшки, щодо дотримання засад ЗСЖ.
Усунення виявлених фактор!в ризику у хворих на !ХС - палшня, висококалоршно! д!ети, малорухливого способу життя позитивно впливають на перебк захворювання, !ХС, сприяе попередженню ускладнень та про-гресуванню захворювання.
Ключовi слова: здоровий споаб життя (ЗСЖ), ¡шем!чна хвороба серця (!ХС).
ПЕРСОНИФИЦИРОВАННЫЙ ПОДХОД К ФОРМИРОВАНИЮ ОСНОВ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ КАК ДЕЙСТВЕННАЯ СТРАТЕГИЯ В ЛЕЧЕНИИ И ПРОФИЛАКТИКЕ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА Потяженко М. М., Настрога Т. В., Невойт Г. В., Китура О. Е., Люлька Н. О.
Резюме. Авторами статьи, с целью оптимизации профилактики и лечения больных ИБС, были адаптированы методологические подходы к обследованию пациентов с определением и оценкой уровня становления основ здорового образа жизни индивидуально для каждого респондента, что позволило выявить предикторы развития ИБС и разработать индивидуально для каждого больного алгоритм действий и личностного поведения, соблюдения принципов ЗОЖ.
Устранение выявленных факторов риска у больных ИБС - курения, высококалорийной диеты, малоподвижного образа жизни положительно влияют на течение заболевания ИБС, способствует предупреждению осложнений и прогрессирования заболевания.
Ключевые слова: здоровый образ жизни (ЗОЖ), ишемическая болезнь сердца (ИБС).
PERSONALIZED APPROACH TO FORMING HEALTHY LIFESTYLE AS A DEVELOPMENT STRATEGY IN TREATMENT AND PREVENTION OF CORONARY HEART DISEASE (CHD)
Potyazhenko M. M., Nastroha T. V., Nevoit H. V., Kitura O. Y., Lyulka N. O.
Abstract. Today, the main measures of prevention the cardiovascular diseases (CVD) are the identification of risk factors (RF) conducting interventions aimed at reducing overall risk through the introduction of a healthy lifestyle and risk factors correction.
Purpose. In order to develop a personalized approach in compliance with the principles of a healthy lifestyle, in the first stage, was conducted the study of the main risk factors (RF) for patients with CHD, developed an effective personalized strategy for the necessity of constant observance a healthy lifestyle. At the second stage, after 3 months of observation, a re-examination of patients was carried out to determine and assess the level of formation of the principles of a healthy lifestyle, comparative analysis of the results with correction and emphasis on the implementation of the most effective and economically most advantageous follow-up tactics for each patient.
Object and methods of research. The study was included 40 patients with CHD: stable angina pectoris Class I (the main group) and 30 practically healthy subjects (control group). The average age was 41.7 ± 2.4 y. Groups were matched by age and gender. All respondents filled in a questionnaire developed by researchers. Stage "A" included testing on the questionnaire "The Formation of Components of a Healthy Lifestyle" (Nosov's A.G. method). Stage "B" - bioimpedance assessment of body composition on the monitor (model HBF-500-E, Omron, Japan). Stage "C" - processing of the received data. Evaluating the results on the level of developing a healthy lifestyle in patients with CHD showed significant differences with a group of practically healthy people. In the study of bioimpedance analysis of the body in patients with CHD, significant differences were noted in the following indices: BMI - in patients of the main group was 29.84 ± 1.05 kg/m2 and 26.3 ± 0.99 kg/m2 in the practically healthy (p<0.05); visceral fat - 9,57 ± 0,84% and 7,2 ± 0,82% (p<0,05); calories - 2533 ± 79,9 kcal and 1553 ± 54,9 kcal (p<0,05). The results confirm the authors' opinion that metabolic disorders and obesity are often the background in which CHD manifests itself. When we evaluated the results of stage "B", significant differences (p<0,05) on the scale of 4,5,9 were noted. The results obtained suggest that the failure to adhere of the basic principles of a healthy lifestyle - morning exercise, sports, smoking - negatively affects the clinical course of CHD. The second stage of the study was conducted 3 months after the implementation of the patient's personified recommendations for the observance of a healthy lifestyle and included a re-examination of patients. We have identified groups: the main group - patients who followed the developed recommendations (n=19) and control group - patients who didn't follow the recommendations (n=21). Bioimpedance analysis of the body in patients with CHD after 3 months showed significant differences in the following indicators: BMI - in patients in the main group was 27.66 ± 0.52 versus 29.2 ± 0.49 in respondents in the control group (p<0.05); calories - 1842 ± 62,8 and 2488 ± 59,7 (p <0,05). In the analysis of blood pressure after 3
months, in patients with the main group, the average level of SBP was 118.6 ± 4.32, whereas in patients with control group - 132.38 ± 3.7 (p<0.05). The average level of DBP was 71.12 ± 3.38 and 84.52 ± 4.6 (p<0.05). The average levels of total cholesterol in patients in the main group amounted to 4.1 ± 0.31, where as in patients in the control group 5.5 ± 0.23 (p <0.05). In the study of exercise tolerance with a 6-minute walk test, results indicate that patients in the main group noted a significant increase in exercise tolerance from 468.52 ± 11.36 to 566.47 ± 13.79 m (р<0.05). While, the distance of the patients in the control group did not increase significantly.
Conclusions. The obtained results indicate the importance of adherence to the principles of healthy lifestyle in patients with coronary heart disease and allow all patients with CHD monitor and maintain BMI within the range of 18.5-24.9 kg/m2, while following the low calorie carbohydrate diet, the complete abandonment of smoking, introduce in the algorithm of behavior a set of exercises morning gymnastics.
Key words: healthy lifestyle (HLS), coronary heart disease (CHD).
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття наджшла 17.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-161-166 УДК 616.711+616.832-06-036.4-089-092.4 Сальков Н. Н., Овчаренко Д. В., Зозуля Н. А.
КОРРЕЛЯЦИЯ СОСУДИСТОГО ФАКТОРА С ТЯЖЕСТЬЮ СОСТОЯНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ПОЗВОНОЧНО-СПИННОМОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ КУ «Областная клиническая больница им. И.И. Мечникова» (г. Днепр)
Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Работа выполнена в рамках плановых научно-исследовательских работ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромодано-ва НАМН Украины»: «Исследование эффективности инновационных методов восстановления функции спинного мозга и периферических нервов с использованием тканевой нероинженерии и электрохирургических технологий в эксперименте», № государственной регистрации 0117U004270 (2017-2019 гг.).
Вступление. Метод прогнозирования основан на визуализации данных ангиографического исследования и корреляции с МРТ данными и неврологическим статусом пациента. Метод может быть использован в экспериментальной нейрофизиологии, патофизиологии или в практике экспериментальной и клинической травматологии и нейрохирургии. Согласно литературным данным главная роль в патогенезе позвоночно-спинномозговой травмы отводится первичной и вторичной травме спинного мозга. Первичное повреждение спинного мозга происходит в момент травмы, образуя зону ушиба спинного мозга. Отмечаются нарушения местной сосудистой сети, образуя отек и геморрагию в сером, и в меньшей степени в белом веществе. В зоне повреждения возникает паралич нейронов, вовлеченных в моторную, сенсорную и автономную функции. Развитие второй фазы происходит в течение первых 24-48 часов. В этом периоде развивается сосудистая дисфункция, ишемия, глутаматергическая эксайто-токсичность, воспаление и апоптоз клеток в перифо-кальной зоне [1-5].
По нашему мнению одним из ведущих механизмов в формировании вторичной травмы является сосудистый фактор, который возникает не в зоне повреждения спинного мозга, а в сосудах кровоснаб-жающих спинной мозг, в ветвях позвоночной, восходящей и глубокой шейной артерий [6-8].
Цель исследования. Разработка метода прогнозирования вторичных изменений шейного отдела спинного мозга при позвоночно-спинномозговой травме.
Объект и методы исследования. На лечении в КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», с января 2013 по август 2017 гг. находилось 11 пациентов с осложненной по-звоночно-спинномозговой травмой шейного отдела позвоночника, включенных в это исследование. Возраст пациентов соответствовал 18-70 лет. Степень тяжести неврологических расстройств пациентов по шкале ASIA (Amеrican spinal injury association) соответствовала A-D. У всех пациентов проводилось стандартное МРТ исследование и тотальная селективная ангиография.
Результаты исследования и их обсуждение. В основе метода является проведение тотальной селективной ангиографии шейных и позвоночных артерий у пациентов с позвоночно-спинномозговой травмой в сроках до 18 дней с целью диагностики посттравматической окклюзии позвоночных артерий, возникновении раннего артериального сброса и наличия или отсутствия артерии шейного утолщения и сравнительный анализ с МРТ исследованием [9,10].
На основании полученных результатов, проведена корреляция сосудистых расстройств с тяжестью развития ишемии спинного мозга и тяжестью состояния пациентов.
По результатам исследования оценивается степень развития компенсации нарушений кровоснабжения спинного мозга, вызванных посттравматической окклюзией сосудов, и проводится корреляция между развитием вторичной травмы спинного мозга и тяжестью позвоночно-спинномозговой травмы.
Для наглядности приводим следующие наблюдения:
1. Пациент Ш-й история болезни №4772. Диагноз: Закрытая позвоночно-спинномозговая травма (ЗПСМТ). Ушиб спинного мозга в шейном отделе. Переломо-вывих С4-С5. Неврологически: отмечается тетрапарез (мышечная сила в руках 2б., в ногах 4,5б.), чувствительных расстройств нет. Нарушение функции тазовых органов не отмечается. На пятые сутки с момента травмы выполнена МРТ, определя-
