CC BY
18
© Потяженко М.М., Невойт Г.В. УДК: 616.127-005.4:613:616-056.22
ОБГРУНТУВАННЯ ТА МЕТОДОЛОГ1Я ОЦ1НКИ Р1ВНЯ СТАНОВЛЕННЯ
____э1е
ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ*
Потяженко М.М., Невойт Г.В.
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», Полтава
Популяризация здорового способа жизни (ЗСЖ) позволила в развитых странах уменьшить показатели смертности. Всемирной организацией здравоохранения (ВОЗ) разработан «Глобальный план действий ВОЗ по профилактике неинфекционных заболеваний и борьбы/ с ними на 2013-2020 годы». Его квинтэссенция - актуализация вопросов ЗСЖ в каждой стране с целью снижения заболеваемости и смертности.
Ключевые слова: метод оценки, здоровый способ жизни, ишемическая болезнь сердца.
Вступ
«Ceim досяг критичноi точки в сторИ боротьби з не-iнфекцiйними захворюваннями i зараз мае безпрецедентну можливсть змнити ii розвиток. Держави члени ВООЗ уз-годили дев'ять добровльних глобальних ц/лей, як повинн бути досягнуmi до 2025 року»
Генеральний директор ВООЗ Д-р Маргарет Чен, 2014
[1].
Не дивлячись на значн HayKOBi досягнення фундаментально! i клУчноТ медицини XX стгрччя, сього-дення можна розглядати як кризовий час для систем охорони здоров'я чисельних краТн св^у. За статистич-ними даними серцево-судинн захворювання продов-жують залишатись «вбивцею №1», захворюванють i розповсюдженють ожирЫня, цукрового дiaбетy, мета-болiчного синдрому сягають рiвня епщемм у свт. На-томють нayковi дaннi XXI сторiччя ще раз доводять, що модифка^я образу життя i зниження фaкторiв ри-зику може yповiльнювaти розвиток захворювань, як до, так i пюля появи клiнiчних проявiв. Розвинyтi краТ-ни досягли певних yспiхiв в цьому напрямку: 80% смертей вщ серцево-судинних захворювань припадае тепер на краТни iз середнiм та низьким рiвнем дохо-дiв. Саме для закртлення позитивних зсyвiв в усьому свт Всесв^ньою оргaнiзaцiею охорони здоров'я (ВООЗ) був розроблений «Глобальний план дм ВООЗ по профтактиц неiнфекцiйних захворювань i боротьбi iз ними на 2013-2020 роки». ВЫ включае дев'ять добро-вiльних глобальних цтей: 1) вiдносне скорочення на 25% загальноТ смертностi вiд серцево-судинних захворювань, онколопчних захворювань, дiaбетy, хронь чних респiрaторних хвороб; 2) вщносне скорочення шкiдливого вживання алкоголю, м^мум на 10%, у вщповщних випадках, врaховyючi нaцiонaльнi умови; 3) вщносне скороченню на 10% розповсюдженост не-достатнього фiзичноТ aктивностi; 4) вщносне скорочення на 30% середнього вживання солi натрю хлориду серед населення; 5) вщносне скорочення на 30% поточноТ розповсюдженост вживання тютюну; 6) вщносне скорочення на 25% розповсюдженост пщвище-ного aртерiaльного тиску або стримування розповсю-дженостi пiдвищеного aртерiaльного тиску вщповщно-стi до нaцiонaльних обставин; 7) припинення зростан-ня числа випадюв дiaбетy i ожирiння; 8) забезпечення
щонайменше 50% людей iз вiдповiдними показами медикаментозною терaпiею i консyльтaцiями (вклю-чаючи глiкемiчний контроль) для профтактики шфар-кту та Ысульту; 9) досягнення, як у державних, так i в приватних закладах охорони здоров'я, 80% рiвня на-явностi базисних технологiй i основних лiкaрських за-собiв, включаючи лiки-генерики, необхiднi для лку-вання [1, 2, 4, 5]. Тобто квЫтесен^ею «Глобального плану дм ВООЗ по профтактиц неiнфекцiйних захворювань i боротьбi iз ними на 2013-2020 роки» можна вважати aктyaлiзaцiю питань здорового способу життя (ЗСЖ), як основного шляху боротьби з неЫфе-кцшними захворюваннями, у тому чи^ i з iшемiчною хворобою серця (1ХС).
Викладення основного мaтерiaлy. ЗСЖ - це ком-плексне поняття, яке включае вс сфери жит^яль-ностi людини, ТТ соцiaльно-кyльтyрний простiр розвит-ку i залежить вiд генетичних та етгенетичних факто-рiв. На наш погляд це бaгaтомiрний цiлiсний динaмiч-ний показник - сумарна похщна ментального вибору людини у вщбитп ТТ активних щоденних дiй, нaслiдком чого е виникнення у час фiзичноТ, психологiчноТ, по-ведiнковоТ складових ТТ здоров'я. ЗСЖ являеться од-ыею з головних передумов лiкyвaння i профiлaктики 1ХС. Однак науково обРрунтоваш методики його оцш-ки у хворих на 1ХС не застосовувались. Орiентyючись на добровiльнi глобaльнi ц^ «Глобального плану дiй ВООЗ по профтактиц неiнфекцiйних захворювань i боротьбi iз ними на 2013-2020 роки», задля оптимiзa-ц1Т лiкyвaння i профiлaктики хворих на 1ХС в УкраТн завданням було розробити/адаптувати методолопчш пiдходи до оцiнки рiвня становлення ЗСЖ у зазначе-ноТ категори хворих.
Для визначення рiвня становлення ЗСЖ за основу була взята методика Носова А.Г. (кафедра методологи освiти «Саратовського державного ушверситету iм Н.Г. Чернишевського», Росiя, 2014) [3]. В основi розроблений Носовим А.Г. опитувальник ««Сформова-нють компонентiв здорового способу життя». Опитувальник розподтено на три блоки: 1) цЫнютно-змiстовний (визначення потреби в ЗСЖ); 2) шформа-цмно-змютовний (визначення рiвень знань про зСж); 3) iндивiдyaльно-дiяльний (визначення реaлiзaцiя вмшь та нaвикiв здоров'язберiгaючоТ дiяльностi). Пи-
* Цитування при атестацТ кадрв: Потяженко М.М., Невойт Г.В. Обгрунтування та методологя оц/нки рвня становлення здорового способу життя у хворих на iшем/чну хворобу серця // Проблеми еколог/i i медицини. - 2016. - Т. 20, № 1-2. - С. 16-18.
Проблеми екологц та медицини
тання опитувальника вiдповiдають внутрiшнiй узго-дженостi i мають задовiльну надiйнiсть: значення ко-ефiцieнту а - Кронбаха у блоках: 0,71; 0,76; 0,71 (не-обхщний рiвень 0,7 i вище) вщповщно. Оцiнка загаль-ного рiвня сформованостi компонентiв становлення здорового способу життя здмснюеться пiдрахунком кiлькостi набраних респондентами балiв. В кожному по дев'ять питань. Кожне питання анкети дае можли-вiсть диференцiйованого вщповд i оцiнювався вiд 0 до 2 балiв, де вiдповiдь «так» вщповщав 2 балам, «не знаю, не впевнений» - 1 балу i «нi» - 0 балiв. В кожному з блогав максимально можливу кiлькiсть набраних балiв однаково i становить 18 балiв (в сумi за всiма компонентами 54), то можна використовувати наступ-ну формулу для розрахунку рiвня сформованост одного з компонент становлення здорового способу життя: п % = х*100/18, де п % це шуканий вiдсоток сформованостi компонента, х - отримане ктькють ба-лiв при додаванш, помножене на 100 %, i роздiлене на 18 (максимально можлива кiлькiсть балiв у блоц^. Для спрощення розрахункiв, результати по вах вщпо-вiдей опитувальника - N (загальне) можна порахувати за формулою : N % = Х*100/54, де X - це набране число балiв по вах блоках анкети, помножене на 100 % i роздтене на 54 (максимально можлива ктькють набраних балiв). За результатами можливi три рiвня становлення ЗСЖ: об'ектно-пасивний (низький), об'ек-тно-активний (середнiй), суб'ектний (високий). Якщо хворим набрано 0-27 (0-50 %) балiв - це об'ектно-пасивний р/'вень з критерiями: (1) - у нього здоров'я в iерархN цЫностей на низькому рiвнi - пiсля матерiаль-них благ; його ставлення до свого здоров'я носить споживчий характер, не спостер^аеться турбота про збереження; - здоровий споаб життя ним вщкидаеть-ся - не усвщомлюеться його необхщнють; у нього вщ-сутшй iнтерес до вивчення i реалiзацií засобiв збереження здоров'я; (2) - у хворого слабк уявлення про роботу людського органiзму i про фактори, що впли-вають на здоров'я, фрагментарнi знання про елемен-ти, складових здорового способу життя i про потреби людини; - вiн не знае сво'х антропометричних даних i особливостей нервово' системи, не розумiе впливу шдивщуальних особливостей органiзму на спосiб життя i стан здоров'я; (3) - ним не ведеться розробка н дивщуально' траекторп становлення здорового способу життя; у патента наявн безлiч шкiдливих звичок та вщсутш навички планування в питаннях здорового способу життя, бажання змЫити свм спосiб життя; - у нього немае довгострокових i короткострокових жит-тевих цiлей, його життедiяльнiсть не органiзована; у нього слабка фiзична пiдготовка (1-2 бали за 5 - баль-ною шкалою) - спостер^аеться регрес. Якщо хворим набрано 28-45 (52-74 %) балiв - це об'ектно-активний рiвень з критерiями: (1) - здоров'я в iерархií цiнностей хворого не на вищому рiвнi, а лише пюля матерiальних благ; його ставлення до свого здоров'я носить нейтральний характер, у нього спостер^аеться етзодична турбота про збереження здоров'я; - здоровий споаб життя сприймаеться ним як «стихмне» явище, ним не усвщомлюеться його необхщнють i си-стематичнють; у хворого спостер^аеться байдуже ставлення до вивчення та реалiзацií засобiв збереження здоров'я; (2) - у хворого мають мюце неповн уявлення про роботу людського оргашзму i про фактори, що впливають на здоров'я i наявнi лише частко-вi знання елементiв здорового способу життя i потреб людини, ним не усвщомлена логiка здорового способу
життя; - у хворого наявне часткове знання своТх антропометричних даних i особливостей нервовоТ системи; у нього мають мюце неповне розумЫня впливу Ыдивщуальних особливостей оргашзму на споаб життя i стан здоров'я; (3) - хворим не ведеться розробка ЫдивщуальноТ траекторп становлення здорового способу життя або вона фрагментарна, у нього наявш шкiдливi звички; у хворого не розвинен навички планування в питаннях здоров'язбер^аючих дiяльностi i мае мiсце слабке бажання змЫити свiй спосiб життя; -жит^ цiлi хворого не враховують важливють збереження здоров'я, його жит^яльнють органiзована недостатньо; у нього мае мюце середня фiзична пщ-готовка (3-4 балiв) - не спостер^аеться прогрес. Якщо хворим набрано 45- 54 (76-100 %) балiв - це суб'ектний (високий) р/'вень: (1) - у патента здоров'я в iерар-хи цiнностей на вищому рiвнi; у нього ставлення до свого здоров'я носить вщповщальний характер, спо-стерiгаеться турбота про його збереження; - здоровий споаб життя сприймаеться ним як потреба, ним усвь домлюеться його важливють; у хворого спостер^аеть-ся активне ставлення до вивчення та реалiзацiТ засо-бiв збереження здоров'я; (2) - хворим ведеться розробка ЫдивщуальноТ траекторп становлення здорового способу життя, шкiдливi звички у нього вщсутш або ним ведеться боротьба з ними; (3) - у нього розвинеш навички планування в питаннях здоров'язбер^аючих дiяльностi, спостер^аеться бажання оптимiзувати свм спосiб життя; - жит^ цiлi пацiента враховують важливють збереження здоров'я , жит^яльнють його ч^ко органiзована; вЫ мае хорошу фiзичну пiдготовку (4-5 балiв) - спостерiгаеться прогрес .
Отримаш данi вiддзеркалюють стадiю еволюцшно-го процесу особистiсного росту у хворих на 1ХС, як пщ^рунтя для подальшоТ iндивiдуальноТ роботи iз ними задля модифiкацiТ фаюгрв ризику [2] серцево-судинних захворювань. При цьому мае мiсце ч^ка на-уково об^рунтована градацiя стану вщношення до ЗСЖ, що надае критери, показники i рiвнi - повний критерiальний апарат даного явища у хворих на 1ХС.
Висновки
Використання зазначеноТ методики в адаптаци до хворих на 1ХС дозволить:
1) об'ективувати категори пацiентiв для створення Ыдивщуальних цiльових груп в процес лiкування;
2) екстраполiрувати результати на об'ективн показники психосоматичного стану хворих;
3) виробляти шдивщуальну стратепю комплексного лiкування хворого.
4) Впровадження методу буде сприяти досягненню цл «Глобального плану дш ВООЗ по профiлактицi неiнфекцiйних захворювань i боротьбi iз ними на 2013-2020 роки».
Л^ература
1. Доклад о ситуации в области неинфекционных заболеваний в мире 2014 "Достижение девяти глобальных целей по НИЗ, общая ответственность"/ Всемирная организация здравоохранения - 2014. -http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/148114/6/WHO _NMH_NVI_15.1_rus.pdf
2. Коваленко В. М. Сучасн прюритети i результати розвитку кардюлогп в УкраТж / В. М. Коваленко // УкраТнський кардюл. журнал. Додаток. - 2012. - №1. - С. 4-8.
3. Носов А.Г. Диагностика уровня становления здорового образа жизни у обучающихся/ А.Г. Носов // Фундаментальные исследования. - 2014. - №12. -С. 2644-2648.
4. Профилактика неинфекционных болезней и борьба с ними: осуществление глобальной стратегии (WHA61.14). Женева / Всемирная организация здравоохранения. - 2008. -(http://www.who.int/gb/ebwha/pdf_files/A61/A61_8-en.pdf).
5. Artinian N. T. Interventions to promote physical activity and dietary lifestyle changes for cardiovascular risk factor reduction in adults: a scientific statement from the American Heart Association / N. T. Artinian, G. F. Fletcher, D. Mozaffarian [et al.] // Circulation. - 2010. -Jul. 27; vol. 122 (4). - P. 406-441.
ENGLISH VERSION: SUBSTANTIATION AND METHODOLOGY FOR ASSESSMENT OF HEALTHY LIFESTYLE FORMATION IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE*
Potiazhenko M. M, Nevoitt G. V.
HSEEU «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
Promoting healthy lifestyle (HLS) allowed the developed countries to reduce mortality. World Health Organization (WHO) has developed the "Global Action Plan for the Prevention and Control of Noncommunicabie Diseases 2013-2020". Its quintessence consists in actualization of the healthy lifestyle issue in each country in order to reduce morbidity and mortality.
Key words: method of assessment, healthy lifestyle, coronary heart disease.
«The world has reached a decisive point in the history of noncommunicabie diseases (NCDs) and has an unprecedented opportunity to alter its course. WHO Member States have agreed on a time-bound set of nine voluntary global targets to be attained by 2025»
WHO Director-General Dr Margaret Chan, 2014 [1].
Despite significant scientific achievements of fundamental and clinical medicine of the XXth century, nowadays can be observed as the crisis time for healthcare systems of numerous countries. According to statistics, cardiovascular diseases continue to be the "killer No.1". The incidence and prevalence of obesity, diabetes, metabolic syndrome reach the epidemic levels worldwide. Instead, the scientific data of the XXIst century show once again that modification of lifestyle and reducing risk factors may slow the development of disease, both before and after the onset of clinical symptoms. Developed countries have made progress in this direction: 80 % of deaths from cardiovascular diseases now account for countries with medium and low income. The World Health Organization (WHO) has developed "Global Action Plan for the Prevention and Control of Noncom-municable Diseases 2013-2020" to consolidate the positive shifts in the world. It includes nine voluntary global targets: 1) A 25% relative reduction in the risk of premature mortality from cardiovascular diseases, cancer, diabetes, or chronic respiratory diseases; 2) At least 10% relative reduction in the harmful use of alcohol, as appropriate, within the national context; 3) A 10% relative reduction in prevalence of insufficient physical activity; 4) A 30% relative reduction in average population intake of salt/sodium; 5) A 30% relative reduction in current prevalence of tobacco use; 6) A 25% relative reduction in the prevalence of raised blood pressure or contain the prevalence of raised blood pressure, according to national circumstances; 7) To halt the rise in diabetes and obesity; 8) At least 50% of people with relevant indications should receive drug therapy and counseling (including glycaemic control) to prevent heart attacks and strokes; 9) An 80% availability of the affordable basic technologies and essential medicines, including generics, required to treat
major noncommunicabie diseases in both public and private facilities [1, 2, 4, 5]. The quintessence of "Global Action Plan for the Prevention and Control of Noncom-municable Diseases 2013-2020" is to consider the actualization of the healthy lifestyle (HLS) as the main way to combat non-communicable diseases, including Coronary heart disease (CHD).
Presentation of basic material
The HLS is a comprehensive concept that includes all areas of human life, its socio-cultural space of development and it depends on the genetic and epigenetic factors. In our view, it can be a holistic multidimensional dynamic parameter, the total derivative of man's choice in reflection of daily activities, resulting in the appearance of physical, psychological, and behavioral components of one's health. HLS is one of the main preconditions for the treatment and prevention of CHD. However, scientifically substantiated methodology for its assessment in patients with CHD has not yet been applied. The aim of the research is to develop/adapt methodological approaches to assessing the level of healthy lifestyle formation in these category patients to optimize the treatment and prevention of CHD in patients of Ukraine considering global voluntary targets of "Global Action Plan for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases 2013-2020".
We used the method by A.G. Nosov (Department of Education methodology of "Saratov State University named after N.G. Chernyshevsky", Russia, 2014) in order to determine the level of HLS formation [3]. Nosov's Questionnaire «Formation of healthy lifestyle components» underlies this method. The questionnaire is divided into three blocks: 1) block of values and content for determining the need for healthy lifestyle; 2) block of meaningful information for determining the level of knowledge about healthy lifestyle; 3) block of individual activity for determining the implementation abilities and skills of healthy activities. The questions in questionnaire meet internal consistency and have satisfactory reliability: value of the coefficient a - Cronbach in blocks is 0.71;
* To cite this English version: Potiazhenko M. M., Nevoitt G. V. Substantiation and methodology for assessment of healthy lifestyle formation in patients with coronary heart disease //Problemy ekologii ta medytsyny. - 2016. - Vol 20, № 1-2. - P. 18-19.
