CC BY
8
15. Zunde, M. (1999): Timber export from old Riga and its impact on dendrochronological dating in Europe. Dendrochronologia 16, pp. 119-130._
630*031.751.9:630*18/(477.8) Асист. З.М. Юрмв, канд с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПЕРЕРОБЛЕННЯ ПЛОД1В БАРХАТА АМУРСЬКОГО ТА НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ
Дослiджено поавш якостi насiння, встановлено його вихщ i3 свiжозаготовле-них та перезимованих на деревi плодiв. Установлено технологiю переробки плодiв бархата. На основi посiвних якостей насшня встановлено норму висiву для насшня другого класу якостi.
Assist. Z.M. Yurkiv-NUFWTof Ukraine, L'viv, Lviv Processing of garden-stuffs of velvet amur and norms to sowing of seed
Investigational sowing qualities of seed, his exit is set from the garden-stuffs fresh to provided and to winter on a tree. Technology of processing of garden-stuffs of Velvet is developed. On the basis of sowing qualities of seed the norm of sowing for the seed of tourist class of quality is set.
Оскшьки деревш породи розмножуються переважно насшням, то для вщтворення люових насаджень щороку заготовляють значш обсяги насшного матер1алу. Як показуе практичний досвщ, насшня в р1зш роки мае неоднако-ву схожють, а виЫв насшня низько! якост призводить до значних економ1ч-них втрат. Тому заготовлене насшня повинно обов'язково перев1рятись на по-Ывш якость Особливо це стосуеться насшня штродукованих порщ, поЫвш якост яких можуть бшьшою м1рою залежати вщ киматичних умов, шж насшня аборигенних вид1в.
Для отримання насшня нами використовувались р1зн1 способи переробки плод1в (висушування плод1в з наступним перетиранням, перетирання св1жих плод1в через сито з р1зними розм1рами отвор1в, вщмивання водою то-що). Однак, найбшьш доцшьним i ефективним виявився один з1 способ1в переробки плод1в, суть якого полягае в наступному.
Свiжозiбранi плоди (збiр вересень-жовтень) перемiшували з водою без попереднього намочування з наступним перетиранням вручну через ситко дь аметром 5,0 мм. У нижнш частит цього ситка вставленi ще два ситка дiамет-рами 2,7 та 1,6 мм. Верхне ситко мае отвори такого дiаметра, який забезпечуе руйнування плодiв при проходженш !х через отвори. При цьому насiння за-лишаеться неушкодженим. Нижнi ситка мають отвори таких дiаметрiв, як за-безпечують розподiл насiння бархата на крупне i дрiбне. Тобто крупне насшня, розмiри якого перевищують 2,7 мм, залишаеться на середньому ситку, а все дрiбне насшня спадае на нижне ситко. При цьому дрiбне насшня, як зви-чайно, е порожшм або таким, що не може дати нормально розвинутих сходiв. Коли плоди е вже перетерт через перше ситко, не виймаючи його, насшня промивають водою шд тиском. Шсля цього промите насшня розстеляемо на
рiвну поверхню тонким шаром i просушуемо. Висушене насшня вщвдаемо вiд насiнних лусок та залишюв м,якотi.
При переробленнi плодiв, заготовлених в груднi-лютому, 1х теж до-цiльно переробляти наведеним вище способом, але попередньо необхiдно на-мочити на одну-двi доби, залежно вiд вмiсту вологи у плодах.
Важливим е показник виходу насшня iз перероблених плодiв. Так, за лггературними даними [2-5, 8] вихщ насiння iз свiжозаготовлених плодiв ста-новить 4-12 %, а з шдсушених - 12-14 %. За нашими даними, при перероб-ленш сирих плодiв породи (заготiвля жовтень-листопад) вихщ чистого насш-ня становить 12-14 %. Отримаш данi е дещо вищими вiд наведених у лггера-турi, i свiдчать про бшьшу крупнiсть насiння, що ми заготовили, виражаеться в значнш перевазi маси 1000 штук насiнин (табл. 1).
К^м цього з плодiв, якi перезимували на деревi i були зiбранi в лютому мюящ, вихiд чистого насiння був значно вищим i становив 32-33 %, а з плодiв, як були заготовленi в квiтнi, вихщ чистого насiння становив 43-45 %.
Техшчш умови визначення посiвних якостей насшня бархата амурсь-кого зазнали ютотних змiн протягом останнiх 50-ти роюв. За архiвними мате-рiалами, якi ми дослiджували якiсть насшня бархата за стандартом 1942 р. (ГОСТ 1438-42 "Посевные качества семян древесных и кустарниковых пород" визначали на доброяюсшсть (Д) i чистоту (Ч), причому кожен клас якос-т характеризувався рiзною чистотою (I кл. - Д>75 %, Ч>96 %; II кл. -Д>60 %, Ч> 93 %; III кл. - Д>45 %, Ч>90 %).
За стандартом 1967 р. (ГОСТ 13204-67 "Посевные качества семян древесных и кустарниковых пород") яюсть насшня бархата вже визначали методом життездатност (Ж) при стандартнш чистой не менше 93 % для вЫх кла-сiв якостi (I кл. - Ж>95 %; II кл. - Ж>70 %; III кл. - Ж>45 %).
За стандартом 1991 р. (ГОСТ 13204-91 "Семена косточковых и семечковых древесных пород. Посевные качества, технические условия"), який дiе до сьогодш, поЫвш якост насшня бархата амурського також визначають за життездатшстю за тими ж вщносними показниками за класами якост^ але при стандартнiй чистотi не менше 89 % для вЫх клаЫв якостi. Саме цим стандартом ми користувалися при визначеннi поЫвно! якостi насiння породи.
Насiння для аналiзу на посiвнi якостi ми заготовляли в 2003-2004 роках шляхом переробки плодiв згаданим вище методом. Маси партп насшня, вщ яких вщбирались середнi зразки, наведено в табл. 1.
Аналiз вщбраних середнiх зразкiв насiння бархата проводився в лабо-раторп Львiвськоi державно! зонально! люонасшнево! iнспекцii. При цьому встановлено життездатшсть насiння (фарбування шдигокармшом) у межах 74-84 %. Фактична чистота середшх зразкiв становила 92,1-97,2 %. Обидва показники вiдповiдають другому класу якостi насiння (див. табл. 1).
Маса 1000 шт. насшня, як уже зазначалось вище, е досить високою (15,06-18,40 г). Порiвняно iз масою 1000 шт. насшин в умовах Далекого Сходу i Хабаровського краю, маса 1000 шт. насiнин, яку ми визначили е на 3032 % бшьшою (рис. 1).
Табл. 1. Результати перевiрки настня бархата амурського _на чос'кииякостi та норми висту_
№ партп насш-ня Рк ур°- жаю Час загопвл1 плод1в Маса парти насшня, кг Показники якосп Встановлена норма виаву для II класу якосп, г/м. п.
Життездат нють, % Чистота, % Маса 1000 шт, г Клас якосп
1 2002 24.02.03 р. 1,2 77 94,3 18,40 2 1,68
2 2002 21.04.03 р. 1,5 74 92,1 17,27 2 1,68
4 а 2003 05.10.03 р. 1,8 84 93,8 15,82 2 1,33
4 б 2003 09.10.03 р. 1,6 79 97,2 15,06 2 1,30
4 в 2003 17.10.04 р. 0,9 82 95,4 15,74 2 1,33
Ми не встановили залежност мiж життездатшстю та масою 1000 шт. насшин (див. рис. 1). Часто бшьш крупне за масою насшня мае нижчу житте-здатнiсть. Очевидно, вирiшальну роль тут вщграють iншi чинники - способи переробки плодiв, способи збер^ання насiння тощо, якi могли певним чином вщобразитися на його життездатносл.
у = 1 9,029 Щх) ■+ 30:Й61 у = 9,49441_п(х) + 65,538 Ж
Р2= 0,0220 ^=0,0317
+ 3агсп1еля в умовах: природного ареалу (Далекий Схщ, Хабаровс-ький край) а Власна загствля (в умовах За Одного Люостепу Украши)
Рис. 1. Залежшсть мiж показниками життeздатностi настня бархата амурського та масою його 1000 насшин
Поряд iз визначенням життездатносп, з метою уточнення типу спо-кою насшня ми виставили в апарат для пророщування чотири сотш насшин з рiзними способами шдготовки до пророщування:
• перша сотня - без попередньо! шдготовки;
• друга сотня - тсля 24-годинного намочування у вод1 температурою 20-24оС;
• третя сотня - тсля п'яти д1б намочування;
• четверта сотня - тсля п'яти д1б намочування з наступною скарифшащею у протилежному вщ зародка бощ насшини.
Пiсля 25 днiв витримування насiння в апаратi для пророщування при стандартнш температурi (20-30оС) проросло лише 3 насшини з четверто! сотнi (скарифiкованi). Все iнше насшня було зняте з апарату для пророщування, ос-кшьки почало масово плюнявгги. Таким чином можна стверджувати, що на-сiння бархата перебувае в глибокому споко!, зумовленому ендогенними причинами.
Встановивши посiвну яюсть насiння, ми маемо можливiсть визначити норму його виЫву. Для цього, ^м встановлених показникiв (маси 1000 шт., чистоти, життездатност^, експериментальним шляхом потрiбно визначити коефiцiент поправки на грунтову схожiсть. У науковiй лiтературi цi вiдомостi вiдсутнi, тому ми визначали цей показник, як вщношення кiлькостi отрима-них сходiв у вщкритому грунтi до кiлькостi виЫяного насiння. Всього було проведено 5 дослщв у десятиразовiй повторностi.
Для сшвставлюваност даних все насiння з дослщжуваних проб та 1х повторювання висiвали в грунт навеснi на однш дiлянцi з глибиною загортан-ня 1,0-1,5 см. До вишву дослiджуване насiння зберiгалося в холодильнш ка-мерi при температурi +2.. ,+5°С. Показник життездатностi насiння за вЫма ва-рiантами визначався безпосередньо за 2-3 тижш перед висiвом.
У проведених дослщах середньоарифметичний коефiцiент поправки на грунтову схожють насiння бархата амурського другого класу якостi стано-вить 0,68 зi середнiми коливаннями 0,58-0,78. Уточнеш данi поправки на грунтову схожють за окремими дослщжуваними партiями насiння наведено в табл. 2.
Табл. 2. Середш значення коефЩенту поправки на tрунтову схож^ть для
настня бархата амурського другого класу якостi
Номер парти насшня та кшьшсть проб Кшьшсть насшин у проб1, шт. Середня кшьшсть отри-маних сход1в у ввдкри-тому грунт!, шт. Життездат-тсть, % Коефщ1ент поправки на грунтову схожшть
1/10 100 52 77 0,668
2/10 100 50 74 0,678
4 а/10 100 56 84 0,668
4 б/10 100 54 79 0,677
4 в/10 100 55 82 0,676
Встановивши показник поправки на грунтову схожють, розраховували норму виЫву насшня другого класу якост (г/м.п.) за формулою розробленою кафедрою люових культур МЛТ1 [6]:
Т ■ К-Ч
де: Н.В. - норма виЫву насiння, г/м.п.; О - оптимальна кшьюсть сходiв на м.п.; В - фактична маса 1000 насшин, г; Т - техшчна схожють, %; К - коефь щент поправки на грунтову схожiсть; Ч - чистота, %.
При цьому, оптимальну кшьюсть сходiв на 1 м.п. приймаемо 45 шт., керуючись результатами юнуючих дослiджень у цьому напрямку [4, 7, 9, 10].
Отже, норма виЫву насшня бархата амурського другого класу якост^ яку ми експериментальним шляхом встановили, становить 1,30-1,68 г/м.п. (див. табл. 1). Встановлена ця норма вишву забезпечуе стандартний вихщ сь янщв бархата з одного погонного метра пошвного рядка (45-50 шт.), що вщ-повщае нормативним даним. 1снуюча на сьогодш норма висiву насiння бархата першого класу якостi (2,0 г/м.п.) е дещо завищеною.
Таким чином, узагальнюючим е висновок, що iз рiзних способiв пере-робки плодiв бархата найбiльш рацiональним е послщовне перетирання свь
жих плодiв через три ситка з дiаметром, вiдповiдно, 5,0, 2,7 та 1,6 мм. При переробленш заготовлених плодiв у груднi-лютому 1х доцiльно намочити на 1-2 доби.
Вихщ чистого насшня при переробленнi сирих плодiв становить 1215 %, що на 5-6 % е бшьшим вiд вказаних у лiтературних джерелах даних. Це зумовлено насамперед бшьшою масою 1000 шт. насiнин в умовах Захщного Лiсостепу. При переробленш плодiв, якi перезимували на дерев^ вихiд чистого насiння становить 31-45 %.
Аналiз насiння бархата на життездатшсть вказуе на приналежшсть його до другого класу якост у всiх п'яти дослiдах. Насшню бархата амурсь-кого властивий глибокий спокш, зумовлений ендогенними причинами.
Встановлений нами коефщент поправки на грунтову схожiсть становить 0,68 i пiдтверджуеться високою точнiстю проведених дослiдiв. Вираху-вана норма висiву для насшня бархата другого класу якост становить в межах 1,3-1,7 г/м.п.
Лггература
1. ГОСТ 13056.7-67. Семена деревьев и кустарников. Методы определения жизнеспособности. Введ. 13.07.67. - М.: Изд-во стандартов, 1966. - 32 с.
2. Нестерович Н.Д., Чекалинская Н.И., Сироткин Ю.Д. Плоды и семена лиственных древесных растений. - Минск: Наука и техника, 1967. - 285 с.
3. Новосельцева А.И., Смирнов Н.А. Справочник по лесным питомникам. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 280 с.
4. Павленко Ф.А. Опыт выращивания сеянцев быстрорастущих и технических пород. -М.: Гослесбумиздат, 1958. - 53 с.
5. Пинчук М.Г. Расширять насаждения бархата амурского и пробкового дуба// Лесн. хоз-во. - 1956, № 7. - С. 37-39.
6. Редько Г.И., Родин А.Р., Трещевский И.В. Лесные культуры. - М.: Агропромиздат, 1985. - 400 с.
7. Указание по разведению хозяйственно ценных древесных пород/ А.А. Цымек, К.П. Соловьев, Л.В. Любарский, Г.М. Трегубов, С. Д. Емашев и др./ Под ред. М.Г. Пинчука. -М.: Из-во Мин-ва л/х СССР, 1956. - 80 с.
8. Черствш В.О., Давидова Н.1. Збирання та збер1гання насшня деревних 1 чагарнико-вих порщ. - К.: Урожай, 1973. - 93 с.
9. Юркив З.М. Влияние предпосевной подготовки семян бархата амурского на рост сеянцев в условиях Западной Лесостепи Украины// Проблемы лесоведение и лесоводства: Материалы Третьих Мелеховских чтений, посвященных 100-летию со дня рождения И.С. Мелехова. - Архангельск: Изд-во АГТУ, 2005. - С. 153-157.
10. Ягниченко Н.М. Разведение бархата амурского в Украинской ССР// Сб. науч. тр. -К.: Лесохоз. ин-та. - 1953, вып. 2. - С. 68-102.
УДК 630*238.7 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ ТА ЖИТТеЗДАТШСТЬ В'ЯЗА ШОРСТКОГО У СВ1ЖИХ Д1БРОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Розглянуто питання росту та продуктивное^ в'яза шорсткого на територп Природного заповщника "Медобори".
