CC BY
19
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
УДК 631:524:630:521 Ст. наук. сшвроб. А. С. Мельник - Боташчний сад
УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ ПЛОД1В I НАС1ННЯ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В БОБОЦВ1ТИХ В УМОВАХ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Дослiджено особливостi формування генеративних оргашв iнтродукованих видiв бобоцв1тих на Зaхoдi Украши. Визначено параметричш показники плoдiв i нaсiння 10 таксошв дерев та кущiв. Проведено пopiвняльний aнaлiз фактичних i середшх по-казниюв вiдпoвiдних видiв. Запропоновано до використання в pегioнi адаптоваш види.
A.S. Melnyk - Botanical garden of USUFWT
Formation of the fruit and seed of fables introduced species in West
Ukraine conditions
Peculiarities of the formation of generative organs of Fabales introduced species in West Ukraine conditions have been investigated. It is defined indexes of fruit and seeds of 10 taxons of trees and shrubs. The comparative analysis of factual and medium indexes of corresponding species are developed. It is suggested the adapted species for use in this region.
Постановка проблеми. Порядок бобоцвггих (Fabales) е одним з найчисельшших шдроздшв рослинного свггу, який включае три родини, по-над 700 род1в i близько 19000 вид1в.
Види родин м1мозових (Mimosaceae) i цезальшшевих (Caesalpinia-ceae) зосереджеш, в основному, у трошках i субтрошках обох швкуль, а бо-бових (Fabaceae) у пом1рних зонах. Види розповсюджеш вщ Арктики до ан-тарктичних остров1в i представлеш р1зними життевими формами трав'янис-тих i дерев'янистих рослин у т.ч. велетенськими деревами понад 80 м заввиш-ки (пержопсис) i лiaнaми до 70 м завдовжки (цедрелшга, мора). Велика кшь-кiсть бобових давно впроваджена у культуру i е цшними харчовими, техшч-ними i лiкapськими рослинами. В Укршт нараховуеться понад 310 видiв бобових, як належать до 52 poдiв рослин.
Однiею з важливих властивостей бобових е !х здaтнiсть фжсувати азот пoвiтpя i накопичувати його в грунт у формах доступних для використання шшими рослинами. Деревина бобоцв^их тpoпiчних лiсiв е цшною сирови-ною для деревообробно! промисловость
Аборигенна дендрофлора бобових Заходу Укра!ни включае, в основному, тшьки невеликi кущi i нaпiвкущi, тому виникае необхщшсть збiльшити асортимент за рахунок штродукованих дерев i кущдв бобових, з метою впро-вадження !х у лiсoве господарство i озеленення.
Зважаючи на велике наукове i практичне значення впровадження но-вих тaксoнiв у pегioнi, проводяться заходи з штродукци бобових, що вимагае наукового обгрунтування та розробки практичних рекомендацш !х ефектив-ного вирощування.
Об'екти дослiджень. Протягом останнього десятиpiччя нами проведено дослщження росту i розвитку iнтpoдукoвaних дерев i кущдв родин цезаль-пiнiевих i бобових в умовах Заходу Укра!ни.
Об'ектами дослщжень були 10 тaксoнiв бобоцв^их пpедстaвникiв флори Швшчно! Америки, зокрема, бундук дводомний (Gymnocladus dioicus
3. Ф^омелшращя
341
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
C. Koch), гледичiя звичайна (Gleditsia triacanthos L.), г.з. ф.безколючкова (G.t.'Inermis'), кладрастис жовтий (Cladrastis lutea C. Koch); Япони - софора японська (Sophora japonica L.); Далекого Сходу - мааюя амурська (Maakia amurensis Rupr.); Швшчно! Свропи - золотий дощ альпшський i з.д. зви-чайний (Laburnum alpinum Bercht. et Prsl., L. anagyroides Med.), MixypHrn кшкшський та середнiй (Colutea cilicica Boiss. et Bal., C. media Willd.).
Результата дослщжень. З метою визначення piBM адаптаци дослщ-жуваних видiв проведено вивчення окремих етапiв формування генеративних оргашв рослин, морфологiчнi та параметричш показники плодiв i насшин, ix кiлькiснi i якiснi параметри.
Найвищого ступеня адаптаци досягли види, яю в умовах регiону про-ходять усi етапи онтогенезу, формують доброякiсне насiння, i поновлюються насшнево (самосiвом) у природних умовах.
За даними багаторiчниx спостережень (1994-2003 роки) морфолопчш i параметричнi показники плодiв i насiння переважноi бiльшостi штродукова-них бобоцвiтиx вiдповiдають середнiм показникам виду, а у деяких випадках i перевищують ix. Данi наведено в табл. 1.
Фактичнi показники плодiв i насiнин порiвнювали iз середнiми даними даного виду в т.ч. для плодiв: довжина i ширина плоду, для насшин: юль-юсть у плодi, довжина, ширина i товщина насiнини, маса 1000 шт. насшин, лабораторна i грунтова схожють. Визначали вiдxилення показниюв вiд серед-нix у вщсотках.
Параметричнi показники плодiв в умовах регюну характеризують такi данi: за довжиною плодiв найвищi показники мають такi види як кладрастис жовтий - 167 %, гледичiя звичайна ф.безколючкова - 140 %, бундук дводом-ний - 115 %, а найнижчi - золотий дощ - 89 %; за шириною плодiв найвишд показники мають золотий дощ звичайний - 125 %, бундук дводомний -120 %, гледичiя звичайна - 115 %, а найнижчi - мixурник кшкшський -78 %. Параметричш показники насшин характеризують таю даш: найбшьшу юльюсть насiнин у плодi формують таю види як гледичiя звичайна -117 %, г.з. ф.безколючкова - 108 %, мixурник кшкшський - 108 %, а найменшу -софора японська - 48 % i кладрастис жовтий - 70 %.
За довжиною насшини найвищд показники мають бундук дводомний -156 %, гледичiя звичайна - 134 % i мixурник кшкшський - 121 %, а найниж-чi - софора японська - 45 % i золотий дощ альпшський - 89 %. За шириною насшин найвищд показники мають золотий дощ звичайний - 147 %, бундук дводомний - 135 % i гледичiя звичайна - 133 %, а найнижчi - софора японська - 45 % i мixурник кшкшський - 81 %. За товщиною насшини найвищих показниюв досяг бундук дводомний - 180 %, мixурник кшкшський - 133 % i мixурник середнш - 123 %, а найнижчих - софора японська - 56 % i золотий дощ альпшський - 76 %.
Одним з основних показниюв якост насшня е ix вага яка визначаеться масою 1000 шт. насшин. Порiвняння фактичних даних iз середшми показни-ками показало що найвищим показником серед дослщжуваних видiв вщзна-чаються золотий дощ звичайний - 166 % i золотий дощ альпшський - 133 %,
342
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
№ 1/Е Назва таксошв Плоди Насшини Схожють
ширина, см довжина, см кшьисть, шт. товщина, мм ШИ| рина, мм довжина, мм маса 1000 шт. лаб. гр.
факт. Рн 57 о факт. л 57 о факт. Рн 57 о факт. Рн 57 о факт. Рн 57 о факт. Рн 57 о факт. Рн 57 о ^ ^
1 Бундук дводомний 4,2 3,5 120 16,1 14 115 4,9 5,5 89 1,8 1,0 180 20,3 15,0 135 25,0 16,0 156 1460 1500 97 92,5 83,3
2 Гледич1я звичайна 3,3 2,9 115 26,8 25 107 23,5 20,0 117 4,0 3,9 102 8,0 6,0 133 12,7 9,5 134 141 175 80 91,1 76,4
3 Г. з. ф. безколючкова 3,1 2,9 114 42,0 30 140 27 25 108 2,0 2,0 100 4,5 4,0 113 7,5 7,0 107 99 150 66 82,0 64,0
4 Золотий дощ альпшський 1,0 0,9 111 4,0 4,5 89 2,9 3,0 97 2,0 2,9 76 3,4 3,0 113 4,2 4,5 89 33,3 25,0 133 84,2 60,0
5 Золотий дощ звичайний 1,0 0,8 125 5,0 5,5 89 4,0 4,0 100 2,8 2,3 121 4,4 3,3 147 5,9 6,0 98 41,6 25,0 166 90,0 75,5
6 Кладристис жовтий 1,0 1Д 100 9,2 5,5 167 2,1 3,0 70 2,2 2,3 96 4,1 3,5 117 7,2 6,8 106 35,2 45,0 78 90,2 70,3
7 ]УНхуринк кшкшський 2,1 2,7 78 6,0 5,8 103 21,7 20,0 108 2,0 1,5 133 зд 3,8 81 5,2 4,3 121 24,0 25,0 96 91,6 81,4
8 М. середнш 2,5 2,4 104 6Д 5,8 105 18,6 18,0 103 2,1 1,7 123 4,0 3,3 121 4,5 3,8 118 21А6 24,0 90 80,8 72,1
9 Мааюя амурська 1,2 1Д 109 6,0 5,8 103 1,8 2,5 72 2,2 2,3 96 3,7 3,8 97 6,5 6,5 100 4А0 55,0 84 76,2 62,1
10 Софора японська 0,9 1,0 90 5,0 5,5 91 1,9 4,0 48 1,8 3,2 56 2,5 5,5 45 3,5 7,5 47 80 160 50 0 0
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
а найнижчим - софора японська -50 % i гледичiя звичайна ф.безколючкова -66 %. Доброяюсшсть i схожють насiння визначалась методом пророщування в лабораторних i польових умовах. Найвищий показник лабораторно1' схо-жостi мають бундук дводомний - 92,5 % i мiхурник кiлiкiйський - 91,6 %, а найнижчий - софора японська (0 %) i мааюя амурська - 76,2 %.
Найвищий показник Грунтово1 схожост мають бундук дводомний -83,3 % i мiхурник кшюйський - 81,4 %, а найнижчий - софора японська -0 %. Пошв насшня бобових у лабораторних та польових умовах показав, що насшня наступних видiв - бундук дводомний, гледичiя звичайна, золотий дощ звичайний, вишяне безпосередньо пiсля збору проростае протягом 7-8 дiб. При зберiганнi протягом одного року вимагае стратифшаци термшом до 210 дiб.
Проростання насшня - надземне, шсля розкривання Ым'ядоль, вщбу-ваеться ix збiльшення в розмiрах i формування у клггинах хлорофiлу. До пе-рiоду формування справжшх листкiв зеленi сiм,ядолi виконують роль фото-синтезуючого апарату проростюв.
Листки закладаються у центральнiй бруньщ i ïx рiст вiдзначаеться поступовим збшьшенням черешка i листочкiв у кожному наступному листку. У юнщ вегетацшного перiоду росту листки досягають розмiрiв, притаманних даному видовi. Мiжвузля центрального пагону поступово збiльшуються до максимальних розмiрiв у перiод штенсивного росту (протягом 18-21 дня) i надалi поступово зменшуються до повного припинення росту пагона у висо-ту та закладання верxiвковоï бруньки.
За перший вегетацшний перiод у вщкритому грунт (розсадники, вщ-крит парники) ювенiльнi рослини у своему рост досягають висоти 22-25 см i за дiаметром 1,0-1,5 см у кореневi шийщ. За цей перюд вiдбуваеться штен-сивний рют кореневоï системи рослин, формуеться потужний стрижневий ко-рiнь з невеликою юльюстю бокових коренiв. Величина меxанiчноï частини кореневоï системи (довжина, дiаметр, маса) значно перевищуе за даними по-казниками надземну частину рослин, однак поглинаючi коренi розвиваються повшьно, що вимагае вiдповiдниx заxодiв по догляду за вирощуванням стандартами садивного матерiалу.
Перiод вегетацiï ювеншьних рослин дослiджуваниx видiв в умовах Заходу Украши починаеться з друго!" декади кв^ня i завершуеться в третiй де-кадi жовтня i становить у середньому 108-210 дiб. Перюд штенсивного росту пагошв становить 50-60 дiб з третьо1' декади квiтня по другу декаду червня.
Етап ювеншьного розвитку золотого дощу звичайного, мixурникiв кi-лжшського i середнього тривае 3-4 роки, мааки амурсько1' - 10-15 роюв, со-фори японсько1' - 12-15 роюв, кладрастиса жовтого - 15-20 роюв, гледичй' звичайно1' - 20-25 роюв, бундука дводомного - 25-30 роюв. У насадженнях зi значною зiмкнутiстю крон ювенiльний перiод у дерев бобових може тривати до 30-40 роюв. По заюнченню ювеншьного перюду рослини формують гене-ративш пагони, на яких закладаються чоловiчi i жiночi суцвiття.
Формування генеративних оргашв розпочинаеться закладанням чоло-вiчиx квiток у дводомних видiв, а через 2-3 роки - жшочих. В однодомних видiв ця тенденщя аналогiчна.
344
Проблеми урбоекологй" та ф^омелюраци
Науковий вк'иик', 2003, вип. 13.5
При розвитку сiянцiв i саджанцiв у сприятливих умовах рют припи-няеться тшьки при рiзкому зниженнi температури, що нерщко спричиняе пошкодження частини пагошв, якi не повнiстю шдготовлеш до зимових умов i не здерев'янши. Переважна бiльшiсть дослiджуваниx видiв повнiстю завер-шують рiчний цикл розвитку i добре шдготовлеш до зимового перюду.
Висиовки. Формування доброяюсного насшня штродукованих видiв бобоцвiтиx в умовах Заходу Украши е ютотним показником адаптацп штро-дуцентiв. З десяти дослщжуваних видiв - 9 формують доброяюсне насiння, а 6 таксошв у природних умовах поновлюються насшневе, що е найвищим сту-пенем адаптацп. До таких видiв у першу чергу можна зарахувати мааюю амурську, золотий дощ звичайний, кладрастис жовтий, гледичш звичайну, бундук дводомний i мixурник середнiй. Даш види дерев i кушдв можна про-понувати до впровадження у люове господарство та озеленення.
Лггература
1. Гресюк Н.М. К вопросу о соержании азота в различных органах интродуцирован-ных древесных деревьев. Интродукция растений и зеленое строительство. - К.: Наук. думка. 1973. - С. 40-42.
2. Деревья и кустарники СССР. т. IV. М. И-во АН СССР. 1958. С. 96-62.
3. Мельник А.С. 1нтродукщя деревних чагарниюв бобоцв1тих в умовах Заходу Украши// Наук. исник, вип. 9.1. 1998. - С. 127-128.
4. Rehder A. Mannual of cultivated trees and shrubs. New York: The MacMillan Company. 1949. P. 482-522.
5. Weymar H. Buch der Schmetterlingsblüter. Radebeul: Neuman Verlag. 1966. - 199 s.
УДК 582.4/9 1нж. М.Д. Надрага; доц. А.1. Прокотв, канд. бюл. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка, ботатчний сад
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦП БОТАН1ЧНО1 СИСТЕМИ БОТАН1ЧНОГО САДУ ЛЬВ1ВСЬКОГО
НУ 1М. 1ВАНА ФРАНКА
Окреслеш основш принципи оргашзацп колекцп "Систематики" боташчного саду Львiвськoгo НУ iм. 1вана Франка, яка охоплюе 72 родини. Рослини у колекцп укла-деш згщно системи А. Енглера з розмежуванням груп рослин залежно вiд 1х обсягу.
Eng. M.D. Nadraga, Doc. A.I. Prokopiv - Ivan Franko National University of
L'viv, botanical garden
The main Principe formation collection botanic system of botanical garden Ivan Franko National University of L'viv
The principle of organization of plant systematic collection in Botanical Garden Ivan Franko National University of L'viv. The collection of plants are presented in agreement with the A. Engler system, consists 72 families of plants.
Для впорядкованого представлення piзнoмaнiття видiв природно! фло-ри у бшьшост боташчних сaдiв створюють колекцп "Систематики рослин", яю у першу чергу покликаш вщдзеркалювати тaксoнoмiчне piзнoмaнiття флори.
3. Ф^омелшращя
345
