CC BY
20
Коли ж економ1чна ситуацiя у державi покращиться, стимулювання природоохоронно! дiяльностi суб'екпв господарювання повинне здшснюва-тись за допомогою методiв прямого стимулювання шляхом надання:
• субсиди для здшснення природоохоронних програм, що мають загальнодержав-не значення (ращональне використання, збереження та розширене вщгворення земельних ресурс1в, озеленення територи, збереження природних об'екпв);
• дотаци на ведення сшьського господарства в особливо обмеженому режиму вирощування продукци без отрутох1м1кат1в;
• компенсаци на безповоротних засадах за вилучення з штенсивного використання та вщведення тд консервацш деградованих та малопродуктивних земель за ради ввдновлення та збереження !х природних властивостей. Висновки. Еколого-економiчнi шструменти е потужними важелями
еколопзацп системи сшьськогосподарського природокористування. Р1знома-нiття форм цих шструменлв дае змогу цшеспрямованого екологiчного орiентовного впливу на економiчнi iнтереси суб,ектiв господарювання. Умiле використання цих можливостей дае змогу ефективно виршувати складнi еко-лого-економiчнi проблеми в межах механiзмiв саморегулювання ринково! економ1чно! системи, яка формуеться в нашш державi.
Л1тература
1. Грунти. Еколопчш проблеми землекористування// Агропромисловий комплекс Украши: стан, тенденцп та перспективи розвитку: 1нформац1йно-анал1тичний зб. / за ред. П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ УААН. - 2002, вип. 5. - С. 12-25.
2. Ecotaxation/ Edited by T. O'Riordan. - London: Earthcan Publication Limited, 1997. - 338 p.
3. Environmental Policy in Europe: Industry, Competition and the Policy Process/ Edited by F. Leveque. - Cheltenham, UK: Edward Elgar, 1996. - 218 p.
4. Земельний кодекс Украши. - К.: Атша, 2003. - 9б с.
5. Михасюк I., Косович Б. Регулювання земельних вщносин: Монографiя. - Львiв, Львiвський нащональний унiверситет iм. 1вана Франка, 2002. - 264 с.
6. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування: Навч. посiб-ник. - Запорiжжя: Дике Поле, 2003. - 408 с.
7. Human Ecology: Ideas for an ecologically sustainable future/ Edited by M. Diesendorf and C. Hamilton. - St. Leonards, Australia: Allen & Unwin, 1997. - 378 p.
УДК 582.736.2:712 Acnip. Л. О. Бабш - Уманський державный
аграрный умверситет
ПОРУШЕННЯ ТВЕРДОНАС1ННОСТ1 GLEDITSCHIA
TRIACANTOS L.
Проведено дослщження для виявлення ефективних шляхiв порушення твердо-насшносп. Встановлено перевагу хiмiчноi скарифшацп (при 20-хвилинному витри-муваннi у концентрованш сiрчанiй кислотi) над термiчним обробленням. Вiдзначено задовiльнiсть наведених методiв усунення твердонасiнностi.
DoctorateL.O. Babiy - USAU Breach hardness seed Gleditschia Triacantos L.
The organized experiences on finding the efficient ways of the breach hardness seed. The installed superiority chemical scarification (under 20-minute endurance in concentrated by chamois to acid) on thermal processing. It is noted satisfactory result brought methods of the removal hardness seed.
У процес еволюци насiння багатьох видiв виробило здатшсть знахо-дитися у сташ органiчного спокою. Властивiсть насiння довгий час збер^ати життездатшсть, не проростаючи, е важливим чинником пристосування дерев-них рослин, що дае змогу !м переносити в насiнневiй стадп несприятливi умови навколишнього середовища. Ця властивють проявляеться в тому, що зупиняеться рют зародка пiсля його дозрiвання i насiнина переходить до стану спокою. Такий стан обумовлюеться фiзiологiчно-бiохiмiчними змiнами в насшит, що вiдображають змiни ритмiв умов навколишнього середовища (наприклад, сезошв року) [5].
Тривалють перiоду спокою неоднакова для насшня рiзних видiв рослин i перебувае у великих межах залежно як вiд умов навколишнього середовища, так i вiд бiологiчних особливостей рослинного виду.
Особливо важко проростае насшня, що знаходиться у фiзичному спо-ко! i часто вiдзначаеться термiном "твердонасшшсть" та пояснюеться повною водонепроникнiстю. У свою чергу, твердють насiння зумовлена будовою на-сшно! оболонки - наявшстю кутикули i сильно розвинутого шару палюадних клiтин, який перетинаеться одшею чи декiлькома свiтлими лшями. Природа останнiх ще цiлком не з'ясована, але часто простежуеться 1х зв'язок з водо-непроникнiстю [4].
Стан твердонасшност розвиваеться поступово, в мiру висихання насш-ня на останшх фазах дозрiвання та тд час зберiгання пiсля вiддiлення його вщ материнсько! рослини. Кiлькiсть твердого насшня сильно вардае залежно вщ видових особливостей та умов дозрiвання та зберiгання. Зокрема, низька воло-гiсть повiтря призводить до рiзкого збiльшення вiдсотка твердого насiння.
Проростання насшня е пробудженням зародка вщ спокою, тобто вщ-новленням у ньому ростових процешв, якi природним шляхом припинилися шсля дозрiвання. Воно вщображае перехiд рослин вiд гiпометаболiзму до оптимального чи нормального обмшу речовин i вiдновлення росту. Тривалють проростання насiння залежить не тшьки вiд форми i глибини спокою, а й вщ зовшшшх факторiв, строкiв заготiвлi, умов i тривалостi зберiгання та iн. Хщ проростання та необхiднi для цього умови рiзнi i залежать вщ виду деревно! рослини. Пов'язаний з цими умовами активний обмш речовин починаеться разом з набряканням насшня, тобто ще до появи видимих ознак проростання, i закшчуеться появою сходiв.
Тверде насiння не проростае, доки не набуде здатност до бубнявшня. У природi ця здатшсть набуваеться завдяки ди зовнiшнiх чинниюв: прогрь вання; проморожування; рiзкоl змши температури; пошкодження мжроорга-нiзмами i т. iн.
Передпосiвна пiдготовка твердого насiння полягае головним чином у фiзичнiй, хiмiчнiй та термiчнiй обробщ, спрямованiй на порушення цшснос-т насiнних покривiв (механiчна скарифiкацiя, замочування у концентрованш сiрчанiй кислотi, обшпарювання окропом i т. iн.).
Для подолання твердост насiння часто застосовують скарифшащю, яка полягае в мехашчному пошкодженнi твердих насiнних покривiв за допо-могою надрiзання, дряпання, обережного розтирання у ступщ з шском, завдя-
80
Збiрник науково-технiчних праць
ки чому оболонка насшини стае легкопроникною для повiтря та води. Недо-лiком цього способу е складшсть рiвномiрного пошкодження насiння, особливо великого.
Шсля скарифжаци насiння ретельно промивають (робшя звичайна, маслинка вузьколиста, гледичiя колюча та ш.), замочують у водi протягом
12 год., пiдсушують до стану сипкост i висiвають у вологий грунт [5].
До рослин, що вiдрiзняються твердонасiннiстю, належить вид 01е-ёЙБсЫа 1;пасап1;ов Ь. Плщ - крупний нерозкривний бiб. Насшня з великим за-родком, оточеним тонкою ендоспермальною плiвкою. Насiнна шюрка тверда. Гледичи властивий екзогенний фiзичний тип спокою, причина спокою - во-донепроникнiсть шкiрки. Насiння перед вишвом необхiдно обробляти одним
13 способiв для порушення непроникностi насшно! оболонки [1, 3, 4, 7, 8].
Насшня гледичи можна занурювати в окрiп на 15 сек. Рекомендуеться також замочувати насшня у 3-4-кратному об,емi гарячо! води (коло 85 °С) i залишати в нш до вистигання. Таке насшня потрiбно сiяти негайно. Пдротер-мiчну дiю можна замiнити скарифiкацiею або руйнування оболонки хiмiчни-ми сполуками. З практичного досвщу вiдомо, що найефектившше дiе сiрчана кислота, тривалють замочування в якiй коливаеться переважно вщ 10 до 60 хв. з обов'язковим 5-6-разовим промиванням насшня у водь Для гледичи тер-мiн рекомендованого намочування у концентрованш сiрчанiй кислотi стано-вить 2 год. [4, 7].
Об'ект досл1джень - насшня 01еёйвсЫа 1;пасап1;ов Ь. Мета досл1д-жень - виявлення ефективних шляхiв порушення твердонасшность Викорис-товували насiння, зiбране 17 грудня на територи дендропарку "Софивка".
Для скарифжаци проводили термообробку та використовували Ырча-ну кислоту з рiзними термiнами ди. Частину насшня (100 штук з чотирьох-кратною повторнiстю дослiду) пiсля оброблення замочували у водi на 12 год., по^м розкладали у вологий шсок так, щоб насiння не торкалося одне до одного, та розмщували в умовах лаборатори. Дата виЫву - 20.12.2004. проро-щення проводили на свiтлi при юмнатнш температурi (20-24 °С).
Пророслим вважаеться насшня, в якого коршець сягае половини роз-мiру само1 насшини [2]. У табл. 1 показано динамжу проростання.
Табл. 1. Динамша проростання настня 01ейИ8еН1а ЫасаМвъ Ь.
в умовах лаборатори залежно вiд виду скарифпкаци
Вид скарифшаци Динамша проростання, шт. Загальна к-сть про-рослих насшин, шт.
23.12 25.12 27.12 30.12 04.01 09.01
Контроль 0 0 0 0 0 13 13
5 хв. Н2804 0 7 9 0 0 0 16
10 хв. Н2804 2 3 8 13 0 8 34
15 хв. Н2804 4 6 6 7 15 11 49
20 хв. Н2804 10 16 12 7 8 0 53
30 хв. Н2804 5 7 7 13 15 4 51
60 хв. Н2804 0 0 0 0 0 0 0
А 1 6 4 8 4 0 23
В 0 2 2 3 3 2 12
А - оброблення окропом 1 раз; В - оброблення окропом 2 рази.
1нше насшня (також по 100 штук у чотирьохкратнш повторностi) шс-ля оброблення та замочування протягом 12 год. у водi вишвали у вщкритий грунт. Дата висiву - 14.05.2005. Проводили мульчування та полив посiвiв. Появу сходiв спостерiгали на 6-23 день шсля висiву.
Табл. 2. Динамша проростання настня ОЬвйШеМа ЫасаМвъ Ь. в умовах вiдкритого tрунту залежно вiд виду скарифпкаци
Вид скарифшаци Динамша проростання, шт. Загальна к-сть пророслого насшня, шт.
18.05 21.05 25.05 30.05 03.06 06.06
Контроль 0 2 3 0 2 0 7
5 хв. Н2804 0 3 1 2 4 1 11
10 хв. Н2804 0 2 3 7 3 6 21
15 хв. Н2804 1 3 3 6 5 10 28
20 хв. Н2804 6 3 8 9 7 4 37
30 хв. Н2804 2 2 5 13 5 7 34
60 хв. Н2804 1 1 2 1 0 0 5
А 0 2 5 3 5 3 18
В 0 1 1 2 0 0 3
А - оброблення окропом 1 раз; В - оброблення окропом 2 рази.
Непророош насшини шсля закшчення термшу пророщування розрiза-ють i визначають кiлькiсть здорових, загнилих i пустих. На основi отриманих результата вираховують у вiдсотках схожiсть та енерпю проростання. Схо-жiсть - кшьюсть нормально пророслих за встановлений термш насiнин, вира-жена у вщсотках вiд загально! кiлькостi насшня, що взяте для пророщування. Енерпею проростання називаеться кiлькiсть насiнин, як проросли за першу третину термшу пророщування, у вщсотках до загально! !х кiлькостi. Термь ни пророщування для визначення схожост для кожно! породи рiзнi. Для гле-дичп вiн становить 20 днiв та 7 дшв для визначення енерги проростання. При висiвi насiння в грунт схожють дещо нижча лабораторно!. Це пояснюеться тим, що при пророшуванш насiння в лаборатори створюються бшьш сприят-ливi умови, шж при висiву у грунт. На схожють насiння в грунтi впливае не тшьки якiсть насiння, а й грунтово-кшматичш умови, способи передпошвно! пiдготовки насiння та агротехнiка [2, 4].
У табл. 3 подано схожють та енерпю проростання по кожному варiан-ту дослщу.
Табл. 3. Схожесть та енергiя проростання ОЬвйШеМа ЫасаМвъ Ь.
Вид скарифшаци В умовах лаборатори В умовах грунту
схожшть, % енерпя проростання, % схожшть, % енерпя проростання, %
Контроль 12,75 0 7,25 5,00
5 хв. Н2804 15,50 16,25 11,00 4,00
10 хв. Н2804 34,00 13,00 20,50 5,25
15 хв. Н2804 49,00 16,25 28,00 6,75
20 хв. Н2804 53,25 38,00 37,25 17,00
30 хв. Н2804 50,50 19,00 34,00 9,25
60 хв. Н2804 0 0 5,25 3,50
А 23,00 10,75 17,75 7,00
В 12,25 4,00 4,25 2,00
А - оброблення окропом 1 раз; В - оброблення окропом 2 рази.
82
Збiрник науково-техшчних праць
Вiдзначено, що кожний скарифiкатор мае свш специфiчний вплив на схож^ть насшня (табл. 1-2). Анашз отриманих даних св^ить, що як xÏMÎ4Ha, так i термiчна оброблення насiння сприяють усуненню твердонасiнностi, руйнуванню покривiв та проростанню насiння. Найбiльш ефективною скари-фiкацiею е оброблення насiння концентрованою сiрчаною кислотою протягом 20 хв. Цей метод дае 53,25 % лабораторно! схожост та 37,25 % грунтовой
Отже, наведенi методи усунення твердонасшност е задовiльними, а ix застосування можливе при розмноженнi гледичи. Та при використаннi Ырча-но! кислоти потрiбно враховувати, що при недостатньо довгш ди кислоти за-лишаеться багато твердого насiння, в той час як кислота згубно дiе на насшня, що у зразку не е твердонасшним.
Лггература
1. Гартман Х.Т., Кестер Д.Е. Размножение садовых растений. Перевод с англ. Под общ. ред. и с предисл. канд. с.-х. наук Тарасенко М.Т. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 471 с.
2. Гладкий Н.П. Питомник декоративных деревьев и кустарников. - М.-Л.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1954. - 280 с.
3. Деревья и кустарники СССР. Под ред. Лапина П.И. - М.: Мысль, 1966. - 637 с.
4. Лкове насшництво. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. -Львiв: Свгг, 1998. - 432 с.
5. Лков1 культури. Гордiенко М.1., Корецький Г.С., Маузер В.М. - К.: Сшьгоспосвь та, 1995. - 328 с.
6. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - 348 с.
7. Справочник лесовода. Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. и др./ Под ред. П.С. Пастернака - К.: Урожай, 1990. - 296 с.
8. Холоденко Б.Г. Деревья и кустарники для озеленения в Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1974. - С. 62-63. _
УДК 630*583,894 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти;
В.М. Михайлюк -Березшвський л1сний коледж
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА УМОВНО-КОР1ННИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто результати дослщжень принцитв вертикально!' та горизонтально'1 просторово'1 структури умовно-коршних соснових насаджень Захщного Полюся. Визначено вплив ярусносп насаджень на морфолого-таксацшш показники насаджень та на ïx просторову структуру. Представлено лiсiвничо-таксацiйнi характеристики та результати кореляцшного та регресшного аналiзу дерев та деревосташв у соснових насадженнях репону.
Doc. I.V. Shukeldoc. H.H. Hrynyk-NUFWTof Ukraine;
V.M. Muhajliuk - Forestry College, Berezne
The spatial structure of the esse-native forests pine of Western Polissia
To considered the results of researched the principals vertical and horizontal spatial structures of esse-native forests pine of Western Polissia. Determined impact layering on morphological and taxations trait of planting and on they spatial structures. Represent forestry and taxations characteristics and results of correlations and regressions analyses of trees in esse-native forests pine of region.
