CC BY
19
УДК 674.09:674.093 Доц. 1.М. Сопушинський, канд с.-г. наук;
проф. Д. Екштайн, ун-ет м. Гамбурга (Нтеччина); доц. 1.С. Вттомв, канд. бюл. наук; доц. В.Г. Мазепа, канд с.-г. наук; ст. викл. С.В. Жмурко, канд. с-г. наук; мол. наук. ствроб. М.П. Сопушинська;
астр. I. С. Жмурко - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ДЕНДРОХРОНОЛОГ1ЧН1 ШКАЛИ Д1БРОВ БАСЕЙНУ Р1КИ ЗАХ1ДНИЙ БУГ
Стародавне мюто Львiв було одним i3 головних мют, через яке проходила межа рiчкових торпвельних шляхiв, як розмежовували рiки Балтiйського та Чорного мо-piB. Стародавнi будiвлi у Львовi та навколо нього е свщченням цього. Для визначен-ня вшу стародавшх будiвель необхiдно вибудувати регюнальш дендpохpонологiчнi шкали, якi представлеш у нашiй статтi як первинш результати дослiджень. У 12 люо-рослинних умовах дуба звичайного басейну р. Захiдний Буг було взято вщ 10 до 20 проб. За результатами дослщжень видiлено двi дендpохpонологiчнi шкали дуба звичайного вщ сьогодення до 1756 р. Для продовження дендрохронолопчно! шкали необхiдно проводити дендрохронолопчш дослiдження деревини дуба звичайного у дерев'яних будiвлях приблизно 1800-х роюв або i pанiше.
Assoc. prof. I.M. Sopushynskyy; prof. D. Eckstein - University of Hamburg (Germany); assoc. prof. I.S. Vintoniv; assoc. prof. V.G. Mazepa; assist. S.V. Zhmuko; junior research officer M.P. Sopushynska; post-graduate I.S. Zhmurko - NUFWT of Ukraine, L'viv
Dendro chronological maps of oak forest in the river basin of Western Buh
The ancient Lviv has been an important trading centre between the river systems connecting the Black Sea with the Baltic Sea during Medieval and early modern times. Old buildings located in and around Lviv bear witness of these former times. To shed light on their date of construction a regional tree-ring chronology of oak, the most common building timber in the past has to be established in order to use it as dating tool. Here, preliminary results of this project are presented. At 12 forest sites in the upper reaches of Western Buh, increments cores from 10 to 20 old-grown oak trees, each, were taken. Two, slightly different, regional tree-ring chronologies of oak were assembled covering the time span from the present back to 1756 AD. To extend this chronology it will be necessary to sample oak timber in wooden constructions from around 1800 and earlier.
Вступ
Деревш рослини довгов1чш, 1'хтй вж сягае вщ сотень до тисяч1 роюв. 1х дендрохронолопчна характеристика вщображае змшу швидкост росту протягом життя. На поперечному зр1з1 стовбура дерева добре помггш концен-тричш (р1чш) кшьця. Р1чне кшьце утворюеться за весняно-л1тнш перюд зав-дяки росту i подшу камб1альних (живих) кштин. Вивченням змши ширини р1чних кшець займаеться наука - дендрохронолопя, яка дае змогу датувати деревину з точшстю до календарного року. На шдстав1 результата досль дження зразюв деревини будуеться дендрохронолопчна шкала. Вона вщобра-жае послщовшсть товщини р1чних кшець у конкретних люорослинних умовах певного часового пром1жку, що допомагае з'ясовувати киматичш пара-метри минулих стол1ть, прогнозувати кшмат на майбутне i датувати археоло-пчш дерев'ян1 знах1дки. Датування археолопчних знах1док мае вагоме м1сце
в дослщженш юторичних подiй, економiчних зв'язкiв та сощально-культур-них подiй Свропи [Колчин, Черних 1977, Groves 1995, Битвинскас, Дергачев, Колищук 1988, Zunde 1999, Levanic, Pignatelli, Cufar 2001, Тишкин 2001, Wrobel 2004, Eissing 2005, Eckstein 2005, Eckstein, Wrobel 2007, Cufar 2007]. В юторичному аспект старовинний Львiв був одним з головних i найбшьших мiст Галицько-Волинського князiвства, Речi Посполито!, Австро-Угорсько! iмперil. Через мюто проходила межа рiчкових торпвельних шляхiв, якi роз-межовували ржи Балтшського та Чорноморського басейнiв, вщповщно рiчок Захiдного Бугу та Дшстра (рис. 1).
Об'ект та метод дослщження
Один з важливих деревних видiв для дендрохронологiчних досль джень в умовах помiрно континентального кшмату Заходу Укра!ни е дуб зви-чайний. Для побудови дендрохронолопчно! шкали дуба звичайного басейну р. Захщний Буг нами було пiдiбрано 11 пробних площ, якi були розмщет на максимальнiй вiдстанi одна вщ одно! приблизно 350 км (табл. 1, рис. 1). На кожнш пробнш площi за допомогою вжового бурава (довжиною 400 мм) вь дiбрано вiд 10 до 15 дослщницьких зразкiв. Пробну площу U006 було закла-дено у Стрийському парку м. Львова (49°49'11" пн.ш., 24°01'21" сх.д., 341 м н.р.м.).
Табл. 1. Коротка характеристика пробних площ
Пробна площа Географiчнi координати Тип лшу Склад насадження Мшцевшть
U001 49°48'03'' пн.ш., 23°53'18'' сх.д., 329 м н.р.м. C2 ГД 8Дз2Г с. Лапа!вка
U002 49°47'09'' пн.ш., 23°52'56'' сх.д., 325 м н.р.м. C2 ГД 6Дз3Г1Сз с. Лапа!вка
U003 50°27'40'' пн.ш., 24°20'32'' сх.д., 239 м н.р.м. ^Д 8Дз2Сз м. Сокаль
U004 50°27'19'' пн.ш., 24°20'02'' сх.д., 257 м н.р.м. CзГД 7Дз2Г1Яс м. Сокаль
U005 51°26'53'' пн.ш., 23°56'02'' сх.д., 169 м н.р.м. C3 ГДС 10 Дз смт. Шацьк
U007 51°27'09'' пн.ш., 23°55'32'' сх.д., 172 м н.р.м. C3 ГДС 10 Дз смт. Шацьк
U008 51°37'13'' пн.ш., 23°51'38" сх.д., 165 м н.р.м. C3 ГДС 4Сз4Дз2Бп смт. Шацьк
U009 49°32'08'' пн.ш., 23°20'21'' сх.д., 294 м н.р.м. D2ГД 9Дз1Г с. Корналовичi
U010 49°31'56'' пн.ш., 23°20'12'' сх.д., 297 м н.р.м. D2ГД 9Дз1Г с. Корналовичi
U011 51°57'30'' пн.ш., 23°40'58'' сх.д., 298 м н.р.м. D2^ 7Дз3Сз с. Лелехiвка
U012 51°37'48'' пн.ш., 23°53'22'' сх.д., 168 м н.р.м. CзГДС 4Сз4Дз1Бп1Яс смт. Шацьк
Для вимiрювання ширини рiчних кiлець використовували прилад Lin-tab та програмне забезпечення Catras [Baillie, Pilcher 1973, Aniol 1983].
Результати дослщження
PicT та розвиток дерева залежить вiд рiзних факторiв (тривалостi веге-тацiйного перюду, температурного режиму, кшькосл опадiв тощо), що вщоб-ражаеться на ширинi рiчних кiлець тобто у рiзнi роки життя дерева ix ширина буде рiзна в однш мiсцевостi [Biondi, Waikul 2004]. Пщ час вивчення ден-дроxронолоriчноi характеристики деревного виду необxiдно також врахову-вати iсторичнi складовi у формуванш деревостану та його розвитку [Eckstein, Bauch 1969, Eckstein 2005]. Результати дендрохронолопчного дослщження дуба звичайного в басейш р. Захщний Буг вщображають локальнi змiни на цш територи в межах 25-50 км (рис. 2).
Середш дендроxронологiчнi шкали вiдображають прирiст деревини для конкретних люорослинних умов. Розходження в товщиш кiлець тобто приростi у дубових деревостанах до 100 роюв (U002, U004, U0012) ютотно вiдрiзняеться вщ приросту у дубових деревостанах бшьше 100 рокiв (U001, U003, U005, U007, U008, U0011), що необхщно враховувати при побудовi се-редньоi дендроxронологiчноi шкали для басейну р. Захщний Буг. Необхщно зазначити, що вщмшност у прирост дуба звичайного будуть виникати зде-бiльшого у зош ювенiльноi деревини та невщповщност умовам зростання (типам лiсу, люопарковим зонам, поодиноким деревам тощо). Графж залеж-ностi дендроxронологiчниx шкал залежно вiд вiдстанi розташування мiж пробними площами та коефiцiента кореляци наведено на рис. 3.
Рис. 2. Дендрохронологiчна шкала у конкретных лшорослинних умовах
200 300 400
Вщстань мга пробними площами, км
Рис. 3. Залежшсть мiж дендрохронологiчними шкалами
Рис. 4. Дендрологiчнi шкали для рiзнихумов зростання
Логарифмiчнi кривi залежност дендрохронолопчно! характеристики мiж деревостанами свщчать, що юнуе тенденцiя у залежностях мiж дендрох-ронологiчними шкалами i вiдстанi розташування деревостанiв, тобто iз збшь-шенням вiдстанi мiж деревостанами 1х дендрохронологiчнi шкали будуть
бiльшe рiзнитиcя. Heoбxiднo тaкoж зaзнaчити, щo для oтримaння рiвнянь зa-лeжнocтeй мiж дeндрoxрoнoлoгiчними шкaлaми нeoбxiднo прoвecти ш£ дo-дaткoвi дocлiджeння.
Щoб пoрiвняти, нaвoдимo ceрeднi дeндрoxрoнoлoгiчнi шкэли дубa звичaйнoгo у прирoднoму дубoвoму дeрeвocтaнi (U001), лicoпaркoвiй зoнi (U002) тa Cтрийcькoму пaрку м. Львoвa (U006) (ри^ 4).
Як виднo iз риc. 4, пiки прирocтiв дубa звичaйнoгo у рiзниx умoвax зрocтaння icтoтнo вiдрiзняютьcя. Heoбxiднo зaзнaчити, шр в oднaкoвиx л^-рocлинниx умoвax мaкcимaльнi тa мiнiмaльнi прирocти мaють oднaкoву тeн-дeнцiю. Piвeнь дocтoвiрнocтi тa кoeфiцieнти дoвiри мiж дeндрoxрoнoлoгiчни-ми шкaлaми дубoвиx дeрeвocтaнiв нaвeдeнo в тaбл. 2.
Табл. 2. Сmаmисmичне поpiвняння дендpоxpонологiчниx шкал
Прoбнa плoшa U001 U003 U005 U007 U008 U009 U010
t P t P t P t P t P t P t P
U002 3,15 67,9**
U003 4,47 66,7***
U004 2,85 61,6* 8,18 71,5***
U005 2,98 59,9* 3,54 60,9*
U007 3,56 63,5** 3,67 62,4** 6,84 80,1***
U008 - - 4,35 63,2** 4,84 64,9*** 4,4 65,2***
U009 - - 2,58 59,7* 2,23 58,2* 2,71 59,8* - -
U010 3,43 61,5** 3,58 64,7*** 2,7 60,2** 4,54 64,1*** - - 11,9 73,9***
U011 2,83 62,5** 2,86 60,9* 3,15 62,3** 6,52 73,9*** 1,4 59,1* - -
U012 1,14 63,5* 1,46 63,9* 3,82 63,3* 3,06 62,8* 2,01 63,3*
ПпимШка: t — кoeфiцieнт дoвiри; P — рiвeнь дocтoвiрнocтi (0,95 - , 0,99 - , 99,9 - *)
Огатиетичт пoкaзники ^бл. 2) тa вiзуaльнe пoрiвняння ршшв ^ли-вaнь мaкcимaльниx тa м^м^льн^ прирocтiв дэють пiдcтaву видiлити двi групи дeндрoxрoнoлoгiчниx шкэл. Дo пeршoï групи нaлeжaть дубoвi дeрeвoc-тaни нa прoбниx плoшax U001, U003, U005, U007, U008, U011, a дo друго1' -U009, U010. Уceрeднeннi дeндрoxрoнoлoгiчнi шкэли U000001 s - пeршoï (1-шa грута) тa U000002 s (2-гa грум) нaвeдeнo нa риc. 5.
Koрeляцiйний зв,язoк мiж уceрeднeнoю дeндрoxрoнoлoгiчнoю шк^тою тa шкaлaми вiдпoвiднo дo видiлeниx груп нaвeдeнo в тaбл. 3.
Табл. 3. Kоpеляцiйний зв'язок дендpоxpонологiчниx шкал у гpуnаx
Прoбнa плoщa U000001 s Прoбнa плoщa U000002 s
t P (99,9) t P (99,9)
U001 9,81 71,10 U009 30,1 86,5
U003 10,23 74,40 U010 37,8 89,3
U005 9,69 74,90
U007 11,68 79,00
U008 19,8 75,9
U011 10,4 73,9
Peзультaти пoрiвняльнoгo aнaлiзу дocлiджeння тa aнaлiз мaкcимaль-ниx тa мiнiмaльниx прирocтiв дeндрoxрoнoлoгiчниx шкэл дэють пiдcтaви ви-дшити двi уceрeднeнi дeндрoxрoнoлoгiчнi шкэли для дeрeвocтaнiв дубa зви-чaйнoгo у бaceйнi р. Зaxiдний Буг.
Рис. 5. Усереднент дендрохронологьчт шкали дуба звичайного у басейш р. Захьдний Буг
Висновки. Для басейну р. Захщний Буг рекомендовано двi дендрох-ронолопчш шкали, як е характерними для цього регiону. Для продовження дендрохронологiчних шкал необхщно проводити дендрохронологiчнi досль дження деревини дуба звичайного у дерев'яних будiвлях 18-19 ст. Важливим е також вивчення дендрохронолопчно! характеристики дiбров Украши вiд клiматичних чинникiв та люорослинних умов.
Л1тература
1. Битвинскас Т.Т., Дергачев В.А., Колищук В.Г. и др. Анализ годичных слоев древесины для исследования астрофизических и геофизических процессов// Экспериментальные методы астрофизических и геофизических явлений. - Л., 1988. - С. 9-55.
2. Колчин Б. А., Черных Н.Б. Дендрохронология Восточной Европы. - М.: Наука, 1977. - 127 с.
3. Тишкин А.А. Методика отбора проб для радиоуглеродного и дендрохронологическо-го датирования: Учебно-методическое пособие. Барнаул: Изд-во Алт. Гос. ун-та, 2001-40 с.
4. Aniol, R.W. (1983): Tree-ring analysis using CATRAS. Dendrochronologia 1, pp. 45-53.
5. Baillie, M.G.L., Pilcher, J. R. (1973): A simple cross-dating program for tree-ring research. Tree-Ring Bulletin 33, pp. 7-14.
6. Biondi, F., Waikul, K. (2004): DENDROCLIM2002: A C++ program for statistical calibration of climate signals in tree-ring chronologies. Computers & Geosciences 30: 303-311.
7. Cufar K. (2007): Dendrochronology and past human activity - a review of advances since 2000. Tree-Ring Research 63 (1), pp. 47-60.
8. Eckstein, D. (2005): Wood science and art history - interdisciplinary research illustrated from a dendrochronological point of view. In: Van de Velde, C., Beeckman, H., Van Acker, J., Ver-haeghe, F. (eds.), Constructing wooden images. Proc. Symposium on the Organization of Labour and Working Practices of Late Gothic Carved Altarpieces in the Low Countries, Brussels, 25-26 Oct. 2002. Brussels: VUB Press, pp. 19-26.
9. Eckstein, D., Bauch, J. (1969): Beitrag zur Rationalisierung eines dendrochronologischen Verfahrens und zur Analyse seiner Aussagesicherheit. Forstwiss. Centralblatt 88, pp. 230-250.
10. Eckstein, D., Wrobel S. (2007): Dendrochronological proof of origin of historic timber -retrospect and perspectives. Trace -Tree Rings in Archeology, Climatology and Ecology. Vol. 5. Proc. of the Dendro Symposium 2006. Tervuren, Belgium, pp. 8-18.
11. Eissing, T. 2005: Dendro-provenancing in Thuringia and the southern part of Saxony-An-halt. Abstract Book of the International Conf. of Dendrochronology EuroDendro. Viterbo, Italy, Sept. 28th - Oct. 2nd, P. 17.
12. Groves, C. (1995): The dating and provenancing of imported conifer timbers in England -the initiation of a research project. In: Sinclair, A., Slater, E., Gowlett, J. (eds.), Archaeological Sciences. Proc. of Conference on the Application of Scientific Techniques to the Study of Archaeology. Liverpool, Great Britain, Oxbow Monograph 64, pp. 205-211.
13. Levanic, T., Pignatelli, O., Cufar, K. (2001): A regional larch chronology of trees and historic buildings from Slovenia and Northern Italy. Dendrochronologia 19, pp. 221- 229.
14. Wrobel, S. (2004): Dendrochronologie - Datierung und Herkunft von Bauholz in der Hansestadt Wismar. In: Städtesystem und Urbanisierung im Ostseeraum in der Frühen Neuzeit. F. Braun, S. Kroll (Hrsg.). Münster: LIT-Verlag 2004, pp. 173-183.
15. Zunde, M. (1999): Timber export from old Riga and its impact on dendrochronological dating in Europe. Dendrochronologia 16, pp. 119-130._
630*031.751.9:630*18/(477.8) Асист. З.М. Юрмв, канд с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПЕРЕРОБЛЕННЯ ПЛОД1В БАРХАТА АМУРСЬКОГО ТА НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ
Дослщжено посiвнi якостi насiння, встановлено його вихщ is свiжозаготовле-них та перезимованих на деревi плодiв. Установлено технологiю переробки плодiв бархата. На основi посiвних якостей насшня встановлено норму висiву для насшня другого класу якостi.
Assist. Z.M. Yurkiv-NUFWTof Ukraine, L'viv, Lviv Processing of garden-stuffs of velvet amur and norms to sowing of seed
Investigational sowing qualities of seed, his exit is set from the garden-stuffs fresh to provided and to winter on a tree. Technology of processing of garden-stuffs of Velvet is developed. On the basis of sowing qualities of seed the norm of sowing for the seed of tourist class of quality is set.
Оскшьки деревш породи розмножуються переважно насшням, то для вщтворення люових насаджень щороку заготовляють значш обсяги насшного матер1алу. Як показуе практичний досвщ, насшня в р1зш роки мае неоднако-ву схожють, а виЫв насшня низько! якост призводить до значних економ1ч-них втрат. Тому заготовлене насшня повинно обов'язково перев1рятись на по-Ывш якостт Особливо це стосуеться насшня штродукованих порщ, поЫвш якост яких можуть бшьшою м1рою залежати вщ киматичних умов, шж насшня аборигенних вид1в.
Для отримання насшня нами використовувались р1зн1 способи переробки плод1в (висушування плод1в з наступним перетиранням, перетирання св1жих плод1в через сито з р1зними розм1рами отвор1в, в1дмивання водою то-що). Однак, найб1льш доц1льним i ефективним виявився один з1 способ1в переробки плод1в, суть якого полягае в наступному.
Свiжозiбранi плоди (збiр вересень-жовтень) перемiшували з водою без попереднього намочування з наступним перетиранням вручну через ситко дь аметром 5,0 мм. У нижнш частит цього ситка вставленi ще два ситка дiамет-рами 2,7 та 1,6 мм. Верхне ситко мае отвори такого дiаметра, який забезпечуе руйнування плодiв при проходженш !х через отвори. При цьому насiння за-лишаеться неушкодженим. Нижнi ситка мають отвори таких дiаметрiв, яю за-безпечують розподiл насiння бархата на крупне i дрiбне. Тобто крупне насшня, розмiри якого перевищують 2,7 мм, залишаеться на середньому ситку, а все дрiбне насшня спадае на нижне ситко. При цьому дрiбне насшня, як зви-чайно, е порожшм або таким, що не може дати нормально розвинутих сходiв. Коли плоди е вже перетер^ через перше ситко, не виймаючи його, насшня промивають водою шд тиском. Шсля цього промите насшня розстеляемо на
