CC BY
24
УДК 630.235.6 Доц., ст. наук. ствроб. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbeie; Д.Д. Сухарюк, канд. бюл. наук - Карпатський бюсферний заповiдник; М.Б. Шптьчак, канд. с.-г. наук - природний заповiдник "Горгани"; Б. Коммармот, А. Бюргi- 1нститутлку, снку i ландшафту (WSL), Бiрменсдорф (Швейцары); Р. Швттер -
Вища лкова школа, Майенфельд
ПЕРЕФОРМУВАННЯ ПОХ1ДНИХ СМЕРЕЧНИК1В У М1ШАН1 СТРУКТУРОВАН1 Л1СИ У КАРПАТСЬКОМУ Б1ОСФЕРНОМУ
ЗАПОВ1ДНИКУ
У похщних смерекових люах на твденно-захщному макросхил1 гори Говерла Кар-патського бюсферного заповщника закладено 12 - секцшний стацюнар з переформу -вання насаджень. Головною метою довготривалого експерименту е встановлення оптимального режиму переформування одновшових насаджень у р1знов1ков1 м1шаш, а також визначення параметр1в цшьових (бажаних) насаджень тд впливом р1зно'1 ш-тенсивност виб1ркових рубок. Вивчення динамши деревосташв дозволить з'ясувати найдоцшьшшу штенсившсть виб1рки, черговють i повторшсть заход1в, напрямок i хщ сукцесшних процесiв.
Ключов1 слова: переформування насаджень, бюсферний заповщник, динамiка деревостанiв.
Assoc. prof. M.V. Chernyavskyy - NUFWT of Ukraine, L'viv; D.D. Sukharjuk -Biosphere preserve of Carpathians; Dr. M.B. Shpilchak - Nature reserve "Gorgany"; eng. B. Commarmot, Dr. A. Burgi - WSL; Ing. R. Schwitter - HFF
Transformation of secondary spruce forests into mixed structured forests in the Carpathian Biosphere Reserve
12 sample plots - a section plot of conversion cuts - have been established in derived spruce forests at south-western macroslope of the Hoverla of the Carpathian Biosphere Reserve. The main aim of a long-term experiment is to set optimal regime of conversion of even-age stand into uneven-age mixed ones as well as to define parameters of target afforestation under the influence of various intensity of selective cuts. Study of dynamics of forest stands will enable to define the most appropriate intensity of sampling, sequence of activities, direction and development of successive processes.
Одним is основних завдань Карпатського бюсферного заповщника (КБЗ) е проведення наукових дослщжень i спостережень, спрямованих на вивчення та розроблення наукових основ охорони, збереження i вщтворення природних бiогеоценозiв Украшських Карпат. Природш комплекси КБЗ, хо-ча i меншою мiрою порiвняно з прилеглими господарськими землями, але все-таки зазнали значних змш внаслщок антропогенного впливу. Тому, ^м заходiв збереження природних екосистем i ландшаф^в, важливим напрямком природоохоронно! дiяльностi КБЗ е вщновлення (ренатуралiзацiя) природних екосистем i !х компоненлв.
Вщновлення природних ресурЫв е одним iз десяти стратепчних прин-цишв Всесвггньо! стратеги збереження бютичного та ландшафтного рiзнома-шття. На територiях природно-заповщного фонду Карпат, в т.ч. i на територи КБЗ, зокрема в буфернш зош i зош антропогенних ландшаф^в (традицшного природокористування), е досить значний вщсоток трансформованих лiсiв [1,
3, 4], для яких важливо вмшо застосовувати систему господарювання, набли-жену до природного лiсiвництва.
Наближене до природи лiсiвництво, або природоохоронне лiсiвницто базуеться на таких способах люокористування, при яких безперервно юнуе лiсовий покрив, збер^аеться бiотичне рiзноманiття, вiдтворюеться i фор-муеться структура природних рiзновiкових лiсiв, постiйно пiдтримуеться стiйкiсть деревостанiв, деревина вирубаеться в обсязi рiчного приросту. За тако! системи господарювання характерною е постшна стабiльнiсть водоохо-ронних, захисних, кшматорегулювальних, санiтарно-гiгiенiчних, оздоровчих та шших корисних властивостей лiсiв, а заго^вля деревини ведеться iз засто-суванням природозберiгаючих технологiй [2, 5, 6, 7].
З щею метою застосовуються вибiрковi системи господарювання, як отримали загальну назву - '^зновжове лiсiвництвом у Швейцари i Болгари, "наближене до природи лiсiвництвом у Шмеччиш, Чехи, Словаччинi, Польщi, "вщповщне середовищу лшвництво" у Австри, "неперервний лiсовий покрив" у Великобритани й США та "наближене до природи лiсiвництво" i як синошм - "природоохоронне лiсiвництво" в Укра!ш [8-11].
Природоохоронне лiсiвницто провадиться методами та способами, що забезпечують формування i пiдтримання функцiонування лiсових насаджень як подiбних до найбiльш збережених природних екосистем.
Методика
Головна мета довготривалого експерименту - встановити оптималь-ний режим переформування i параметри цшьових (бажаних) насаджень пiд впливом рiзноl iнтенсивностi рубок та динамши деревостанiв iз з'ясуванням: параметрiв вибируваних i залишених дерев, iнтенсивностi вибiрки, черговос-тi i повторностi заходiв, напрямку i ходу сукцесiйних процешв у деревоста-нах, у т.ч. природного поновлення, технологи заго^вель деревини.
Пробш площi закладенi розмiром 100*100 м. Кожна пробна площа в свою чергу роздiлена на площадки 10*10 м. Дерева пронумеровуються i виз-начаються !х координати. ВЫ дерева за станом подшяються на 9 клашв: 1 -живе дерево, 2 - дерево, призначене для рубки, 3 - випадково зрубане, мер-тве, 4 - зникле з часу попереднього обстеження, 5 - лежаче дерево (живе або мертве), 6 - мертве стояче дерево (з кроною та гшками), 7 - мертвий цший стоячий стовбур, 8 - мертвий стовбур без крони, 9 - розкладена деревина [12].
За класифжащею ШБКО-1 дерева за класами висот подшяються на: 1 -верхнш ярус (> 2/3 И^т), 2 - середнш ярус (1/3-2/3 Ьаот), 3 - нижнш ярус (< 1/3 Ьаот). За життездаттстю дерева подшяються на: 1 - найвищого гатунку (дуже висока життездатшсть), 2 - здоровi дерева та 3 - з низькою життездаттстю.
За класифжащею 1иБЯО-2 [12] дерева за приналежшстю до лкогос-подарського класу подiляються на: елiтнi, корисш другоряднi, шкiдливi дру-горяднi; за класами якост стовбура: найвищого класу, середнього класу, сильно ушкоджене; за класами крони: висока (понад 1/2 висоти дерева), се-редня (1/4-1/2 висоти дерева), коротка крона (менше 1/4 висоти).
Проводиться детальний лiсотипологiчний опис дiлянок, вiдбираються дерева у рубку, основними критерiями яко! е: забезпечення природного вщ-новлення коршного деревостану; пiдбiр i покращення росту дерев "майбут-нього" (сортиментно! структури); регулювання структури деревостану для формування i пiдтримання його рiзновiковостi; лiсокористування - об'ем за-готовлювано! деревини у межах рiчного приросту; догляд за саштарним станом.
Вщповщно до поточного стану деревосташв на пробних площах мо-жуть бути застосоваш рiзнi наближенi до природи лiсiвничi системи втручан-ня в розвиток деревостану: вибiрка поодиноких дерев, групова вибiрка дерев, система групово-вибiркових рубок, рубка переформування [5, 7].
Об'екти досл1джень
Об'ектами дослщжень е похiднi смерековi лiси на швденно-захщному макросхилi гори Говерла [3] на територи Чорногiрського природоохоронного науково-дослщного вiддiлення Карпатського бiосферного заповiдника (КБЗ) у межах висот 1010-1160 м н.р.м. Культури смереки з участю бука i ялицi створенi у кварталi 10 на п'ятьох сумiжних видiлах (3, 5, 8, 16, 17 та 18) понад 105 роюв тому.
О^мюсть схилiв сягае вщ 15 до 24 град. Грунт на вЫх дiлянках - бурозем вологий середньо- i важкосуглинковий середньоглибокий сильно ще-бенистий на карпатському флшь У шдлюку зрiдка: Lonicera nigra, Sambucus racemosa, Sorbus aucuparia. У трав'яному TO^mi постiйними видами на всiх дшянках е: Rubus sp., Oxalis acetosella L., Anemone nemorosa L., Maianthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Homogyne alpine (L.) Cass, Geranium sylvaticum L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Polygonatum multiflorum (L.) All., Stellaria ne-morum L., Pulmonaria obscura Dumort., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Soldanella montana Willd., Symphytum cordatum Waldst.et Kit., Gentiana asclepi-adeaL., Dentaria glandulosa Waldst.et Kit., Streptopus amplexifolius (L.) Dc i трапляються у рiзному стввщношенш. Тип люу - волога буково-ялицева смеречина.
Рубки переформування у похщних смерекових насадженнях КБЗ зап-лановано провести за три етапи (табл. 1).
Експеримент базуеться на вибiрковiй системi господарювання [2, 7, 8]. На трьох пробних площах плануеться провести незначну вирубку дерев групами (штенсившсть 10-15 %), на трьох - поступовi рiвномiрнi рубки (2025 %), рiвномiрно-вибiрковi на трьох - вибiрковi рубки (30-35 %) i три пробш дшянки залишаються в якост контролю. У рубку призначаються переважно дерева смереки. Дерева шших порщ вщбираються тшьки пошкодженi, якi не здатш до плодоношення.
Результати
Насадження, у яких проводиться експеримент з рубок переформуван-ня, е першим поколшням пiсля вирубки на мющ буково-ялицево-смерекових пралiсiв.
Табл. 1. Етапи лшвничого експерименту рубок переформування _насадженьу КБЗ_
Етапи робгт Перелш робгт Термши проведення
I П1дб1р д1лянок, закладання пробних площ, проведения обмь р1в, опис1в 1 картування дерев, облш природного поновлення, проведення грунтових 1 геоботатчних оиис1в, ввдб1р та мар-кування нам1чених дерев до рубки 20052006 рр.
II Проведення вирубки ввд1браних дерев, облш дшово! 1 дров'яно! деревини та деревини, що залишаеться в л1с1, тре-лювання деревини кшьми та земспуском стгом, проведення опис1в ситуаци тсля рубання (пошкодження грунту, трав'яно-го покриву, тдросту, ростучих дерев тощо); обл1к витрат на загот1влю, трелювання 1 вивезення деревини, фшсування да-них про отримання кошт1в з продажу лшопродукци 20072008 рр.
Розроблення програми мотторингу
III Проведення швентаризаци пробних площ за вс1ма параметрами, як використовувалися при закладант дослвдних об'екпв. Здшснення програми мотторингу. 2011 1 2015 рр.
Проведення ощнки саттарного стану насадження, природного поновлення 1 геоботатчних опис1в 2011 1 2015 рр.
Визначення лшвничого ефекту тсля проведення рубань (ко-мшшно) 1 визначення потреби та доцшьносп чергових рубань (об'ем1в та особливостей рубань тощо). 2016 1 по-дальш1 роки
Склад насадження (загалом 7-8См 1-2Яц 0,5-1Бк) не вщповщае цшьо-вому (6-7См 2-3Бк 1-2Яц +Яв Яс), тут переважають одновiковi (вiк близько 105 роюв), а не рiзновiковi й абсолютно рiзновiковi деревостани (110-250 ро-кiв) насадження, переважна одноярусна вертикальна структура, а не триярус-на, переважно нерiвномiрне розмiщення порiд, а не бюгрупове, то постае зав-дання переформування насаджень. Параметри цшьового деревостану наведе-нi за даними дослщжень розмiщеного поруч пралiсу.
У деревостанах вщзначаеться помiтний вiдпад дерев. Вщзначена тен-денцiя розпаду i зниження стiйкостi насаджень. в багато пошкоджених i вси-хаючих дерев, уражених кореневою губкою, опеньком та коро1дами.
Лiсiвнича характеристика пробних площ наведена в табл. 2 на основi матерiалiв дослiджень КБЗ, проведених у 2005-2006 рр.
Обговорення результат1в
Основною метою наближеного до природи лiсiвництва у буково-яли-цево-смерекових люах Карпат е: пiдвищення 1х бюлопчно! стшкосл та про-дуктивностi; максимально можливе використання природного насшневого вщновлення; формування мiшаних за складом i складних за структурою насаджень природного, а iнодi i природно-штучного походження; вiдбiр i селек-щя мiсцевих екотипiв i форм, популяцш смереки, якi найбiльш стiйкi до кль матичних факторiв i захворювань; створення високопродуктивних насаджень насшневого походження на зрубах шсля здiйснених рашше рубок, а за необ-хщност - доповнення головними i супутшми породами.
2. Екологiя довкiлля
33
Табл. 2. Коротка лiсiвничо-таксацiйна характеристика пробних площ
№ пр. Ви-сота н. р. м., м Стр1м шсть схи- лу,° Склад на-садження Середнш д1аметр по-породно, см Серед-ня ви-сота на-саджен-ня, м Бон- тет Пов-нота Загаль-ний за- 3 пас, м % ви-б1рки
1 1120 21 8 См 2Яц+Бк См-39,2 Яц-40,7 Бк-12,8 35,8 1б 0,81 937 22,9
2 1140 20 7 См 2Яц 1Бк См-40,0 Яц-51,9 Бк-13,6 36,2 1б 0,82 955 0
3 1160 18 7 См 2Яц 1Бк См-39,4 Яц-49,4 Бк-16,1 33,0 1а 0,79 919 14,0
4 1130 21 7 См 2Яц 1Бк См-39,0 Яц-50,6 Бк-16,6 33,5 1а 0,79 918 18,8
5 1140 17 8 См 2Яц +Бк См-39,6 Яц-49,6 Бк-14,9 34,9 1б 0,80 934 21,5
6 1060 15 7 См 2Яц 1Бк См-42,6 Яц-55,6 Бк-17,7 35,6 1б 0,78 900 29,2
7 1070 20 7 См 2Яц 1Бк См-36,8 Яц-48,2 Бк-13,8 35,2 1б 0,92 1078 29,7
8 1080 16 8 См 2Яц +Бк См-37,8 Яц-36,9 Бк-13,9 36,5 1б 0,81 945 29,3
9 1075 21 8 См 2Яц +Бк См-38,3 Яц-43,5 Бк-13,7 33,2 1а 0,85 990 0
10 1010 23 9См 1Яц +Бк См-38,7 Яц-49,8 Бк-13,7 35,1 1б 0,74 864 29,3
11 1010 22 8 См 2Яц +Бк См-39,5 Яц-49,3 Бк-12,0 35,7 1б 0,83 961 17,7
12 1020 24 7 См 2Яц 1Бк См-37,6 Яц-44,5 Бк-13,6 32,7 1а 0,93 1081 0
Принцип вщбору дерев до вирубування на вшх 9 дшянках полягае у такiй розiмкнутостi намету, за яко! утворюються мвiкнам, у яких або вже е шдрют смереки, ялищ, бука, явора i в'яза, або вiн ймовiрно появиться тсля проведення рубки (табл. 3). При цьому враховуються розмiщення дерев у на-садженнi, тобто горизонтальна структура деревостану.
Табл. 3. Густота стояння, запаси деревини на пробних площах
та штенсившсть вибiрки
№ Порода Кшьшсть дерев, шт. Запас деревини, м3 Визначено до рубання
пр. загальна живих мертвих загальний живо! мертво! дерев, шт. запас, 3 м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
См 469 405 64 833 786 47 95 174
Яц 41 38 3 80 80 0 11 29
1 Бк 151 151 11 11 0 1 0
8 4 4 12 7 5 0 0
разом 669 598 71 937 884 53 107 203
2 См 455 377 78 843 764 79 0 0
Яц 28 22 6 91 76 15 0 0
1 2 3 4 5 6 7 S 9 10
Бк 191 190 1 20 20 0 0 0
iншi 2 2 0 1 1 0 0 0
paзом б7б 591 85 955 860 95 0 0
3 См 40б 331 75 729 672 57 59 101
Яц 52 41 11 152 124 28 7 15
Бк 179 175 4 32 32 0 2 0
iншi 12 11 1 6 6 0 0 0
paзом б49 55S 91 919 833 86 68 117
4 См 411 397 14 720 707 13 79 133
Яц 57 56 1 176 176 0 17 34
Бк 107 104 3 21 20 1 0 2
paзом 575 557 18 918 904 14 96 170
5 См 459 3S2 77 833 785 48 102 170
Яц 2б 23 3 76 69 6 S 19
Бк 130 129 1 19 19 0 0 0
iншi S S 0 7 7 0 0 0
paзом б23 542 81 934 880 54 110 189
б См 31б 263 53 670 609 61 S3 155
Яц 50 40 10 187 162 25 20 75
Бк 147 140 7 33 33 0 5 7
iншi 13 13 0 10 10 0 0 0
paзом 52б 456 70 900 813 87 108 237
7 См 49S 364 134 773 684 89 141 229
Яц 101 85 16 282 262 19 20 59
Бк 221 213 S 24 23 0 0 0
paзом S20 662 158 1078 970 109 161 288
S См 492 391 101 809 752 58 138 219
Яц 6S 58 10 107 100 7 18 37
Бк 194 189 5 23 21 2 5 2
iншi 2 2 0 5 5 0 0 0
paзом 756 640 116 945 878 67 161 258
9 См 476 385 91 806 735 72 58 108
Яц 71 58 13 159 144 16 13 37
Бк 204 194 10 21 20 1 2 0
iншi 5 5 0 3 3 0 0 0
paзом 756 642 114 990 901 SS 73 146
10 См 4S0 386 94 828 755 72 0 0
Яц 3 3 0 9 9 0 0 0
Бк 160 159 1 17 17 0 0 0
iншi 6 6 0 10 10 0 0 0
paзом 649 554 95 864 791 73 0 0
11 См 44S 335 113 810 716 94 79 133
Яц 47 38 9 137 120 17 7 17
Бк 199 197 2 12 12 0 4 1
iншi 5 5 0 2 2 0 0 0
paзом 699 575 124 961 850 111 90 151
12 См 49S 375 123 80S 726 81 0 0
Яц 103 S3 20 241 221 21 0 0
Бк 246 243 3 26 25 0 0 0
iншi 5 4 1 6 4 2 0 0
paзом S52 705 147 1081 976 105 0 0
Наступний етап проведення виб1ркових рубок буде проведено тсля появи надшного пiдросту, але не ранiше, нiж через певний перюд, який виз-начаеться рiчним приростом.
Створений 12-секцiйний лiсiвничий стацюнар, результати дослiджень на якому дадуть змогу:
• започаткувати обгрунтування i створення мереж1 постшних наукових поль готв для вiдпрацювання i обгрунтування регулятивних заходiв в рiзних еко-системах природозаповiдних територiй;
• дасть змогу ввдпрацювати i обгрунтувати програму монiторингу i запрова-дити його (стан деревостану, бiорiзноманiття, вплив втручання на екосисте-му тощо);
• реалiзувати до певно1 мiри шляхи виршення окремих соцiальних питань мшцевого населення (збiльшення робочих мiсць, паливо, дрова, будматерь али тощо);
• удосконалити природозахисну технологiю проведення загопвель деревини i рубок з позицш зменшеного (послабленого) впливу на екосистему;
• визначити бiотичний потенцiал типу лшу, динамiку фiтоценозiв, змiни мш-роклiмату, грунтiв, напрямки i хвд сукцесiй формованих деревостанiв порiв-няно з поруч розташованими пралiсами;
• обгрунтувати i визначити економiчнi аспекти ведення вибiрковоï системи господарювання;
• апробувати передовi технологiï рубок i лшового господарства як одне iз зав-дань бюсферних резерватiв;
• створити постшно дiючий науковий полiгон як базу для практики фахiвцiв: еколопв, бiологiв, лiсiвникiв, ентомологiв, мiкологiв, геоботантв та iн. та залучати студенив (практика, дипломнi проекти) для виконання наукових дослiджень;
• розвивати мiжнародну спiвпрацю у наукових дослiдженнях з проблем ведення вибiркового господарства.
Висновки
Насадження, у яких проводиться експеримент з рубок переформування, е буково-ялицево-смерековими культурами, як створет тсля суцшьних рубок на мющ буково-ялицево-смерекових пралшв.
Склад насадження i структура не вщповщають коршному типу деревостану, тому необхщно здшснити ряд заход1в, спрямованих на виршення сощальних, економ1чних, науково-практичних питань. Внаслщок цього пос-тае завдання переформування насаджень. Параметри цшьового деревостану наведет за даними дослщжень розмщеного поруч пралюу.
Головна мета експерименту - встановити оптимальний режим переформування i параметри цшьових (бажаних) насаджень тд впливом р1зно1" ттенсивност рубок та динамжи деревостатв 1з з'ясуванням параметр1в ви-бируваних i залишуваних дерев, штенсивност виб1рки, черговост i повтор-ност заход1в.
У подальшому необхщно встановити хщ процесу природного поновлення, напрямки i хщ сукцесшних процеЫв, оптимальт технологи загот1вель деревини.
Лггература
1. Парпан В.1., Шпарик Ю.С., Бюрг1 А., Коммармот Б., Цшг А., Гамор Ф.Д., Суха-рюк Д.Д. HayKOBi основи сталого лiсокористування Укра'нських Карпат// Матер. мiжнар. конф. "Гори i люди" (в контекст сталого розвитку). Том 1. - Рaхiв, 2002. - С. 433-437.
2. Парпан В.1., Чернявський М.В., 1льчук В.М. Еколопчш основи використання лiсiв Украши за ix цiльовим призначенням// Еколопя та ноосферолопя. - 1996, № 5, т.3. - С. 24-34.
3. Проект оргашзацИ' територп та охорони природних комплексiв Карпатського бюс-ферного зaповiдникa. - Iрпiнь: Укрдержлюпроект, 2002. - 577 с.
4. Стойко С.М. Прашси як еколопчш моделi для ренатурашзацп вторинних фпоцено-зiв// Укр. ботан. журн. - 2006, 63, № 3. - С. 358-368.
5. Сухарюк Д.Д., Саик Д.С., Шпильчак М.Б. Структура, направление смен пород и продуктивность природных буково-пихтово-еловых лесов Карпатского заповедника// Сб. на-учн. тр.: Формирование эталонных насаждений. - Каунас, 1979, ч. II. - С. 90-92.
6. Сухарюк Д.Д. Структура древостоя и смены пород в экосистемах смешанных лесов Карпатского заповедника// Современные проблемы географии экосистем: Матер. научн. конф. - М., 1984. - С. 170-172.
7. Сухарюк Д.Д. Шляхи реашзацп концепцп сталого управлшня люами i люового гос-подарства Карпатського репону// Розвиток народногосподарського комплексу Карпатського репону: Зб. наук. праць мiжнaр. наук.-практ. конф. (Хуст, 20-22 травня 2003 р.) - Хуст: Уш-верситет "Украша". - 2004. - С. 203-206.
8. Чернявський М.В. Рубки переформування деревосташв// Hayковi основи шдвищен-ня продyктивностi та бюлопчно'' стiйкостi лiсовиx та урбашзованих екосистем. - Львiв, 2005.
- С. 85-88.
9. Чернявський М.В., Schwitter R., Коржов В.Л., Угрин А.1., Ковалишин Р.В., Зва-
рич В.1. Настанови з наближеного до природи лiсiвництвa в Рaxiвськомy ДЛГ. Рукопис. -Ужгород, 2004. - 22 с.
10. Чернявський М.В., Шв1ттер Р., Ковалишин Р.В. та ш. Наближене до природи ль сiвництво в Укра'нських Карпатах. - Львiв: ЛА Пiрaмiдa, 2006. - 88 с.
11. Шютц Жан-Филип. Лесовъдство. - София: Земиздат, 1999. - 436 с.
12. Helliwell, D.R. Dauerwald// Forestry № 70, 1997. - рр. 375-380.
13. Oliver C.D., Larson B.C. Forest stand dynamics// New York: John Wiley and Son, 1996.
- 286 р.
14. Jean-Phillipe Schuetz. Der Plenterwald und weitere Formen strukturierter und gemischer Waelder. Parey Bucherwald/ Berlin, 2001. - 207 S.
15. Leibundgut, H., 1958. Beispiel einer Bestandesanalyse nach neuen Baumklassen. In: International Union of Forest Research Organisations, 1958. 12-th Congress Oxford 1956 Rapports Papers Abhandlungen. Volume 2. Section 23, Section 24. London 1958, 95-118.
УДК 599.323.4 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
acnip. Н.О. Стецула- ТНПУiM. ВолодимираГнатюка
Р1ДК1СН1 ВИДИ ДР1БНИХ ССАВЦ1В ТЕРИТОРП НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Проaнaлiзовaно охоронний статус дрiбниx ссавщв ННП "Стшвсью Бескиди". 1з 23 видiв, поширених на територп НПП, два види занесено до Червоно'' книги Украши, один вид - до Свропейського Червоного списку, ам е рщкюними на Львiвщинi.
Ключов1 слова: Neomys anomalus, Arvicola scherman, Червона книга Украши, Львiвськa область.
