CC BY
19
12. MaTepiai з Вшпеди. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki/ Тис_ягщний
13. Червона книга Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://redbook-ua.org/item/ taxus-baccata-l/
Лисовый Н.Н. Особенности стерилизации и введения в культуру in vitro эксплантов Taxus baccata L.
Проведен критический анализ и краткий обзор литературных источников, касающихся исследуемой тематики. Подробно описана примененная методика проведенных исследований: исходный растительный материал, который применяли как эксплан-ты при микроклонировании Taxus baccata L.; очередность использования химических реагентов, их концентрации и продолжительность обработки при стерилизации; виды и модификации питательных сред. Установлена оптимальная схема деконтаминации исходного растительного материала изучаемого вида, подобраны оптимальный состав среды и комбинации фитогормонов для проведения успешной инициации эксплантов. Обобщены и проанализированы полученные результаты.
Ключевые слова: Taxus baccata L., in vitro, эксплант, стерилизация, инициация, питательная среда, деконтаминация.
Lisoviy М.М. Features of Sterilization and Introduction to the Culture in vitro of Explants of Taxus Baccata L.
The critical analysis and a brief review of the literature concerning the studied subjects. Described in detail the methodology of the research applied: the initial plant material used as explants in micropropagation of Taxus baccata L.; sequence use of chemical reagents, their concentration and duration of soaking in sterilization; types and modifying nutrient media. An optimal scheme of decontamination initial plant material studied species and found optimal composition environment and phytohormones combination for a successful initiation explants. Summarized and analyzed the results.
Keywords: Taxus baccata L., in vitro, explants, sterilization, initiation, nutrient medium decontamination.
УДК 630*187 Директор 1.Ф. Коляджин, канд. с.-г. наук -
ДП "Брошшвське лкове господарство "
ДИНАМ1КА СКЛАДУ М1ШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В БАСЕЙНУ Р1ЧОК ЛУКВА I Л1МНИЦЯ
Простежено динамжу складу мшаних ялицевих деревосташв у 7 масивах волого! буково-смереково! суяличини Передкарпаття протягом 45 роюв - вщ 1967 до 2012 р. На шсщ шслявоенних зруб1в утворилися природш двоярусш люостани у вщ1 35-50 роюв з перевагою у склад1 ялини (60-80 %). Бук, внаслщок надм1рного зволоження грун-т1в, знаходиться тшьки у шдрост1. Шсля штенсивних саштарних рубок протягом нас-тупних 30-35 рокв сформувалися насадження 1з значною участю, а частше з перевагою ялищ. Оптимальш за породним складом деревостани 5-6Яц 2-3Ял 1-2Бк +Яв та 6-7Яц 1-2Ял 1-2Бк +Яв можна буде сформувати у подальшому 1з застосуванням виб1рко-вих рубок або рубок переформування. У таких насадженнях можливе зрщження намету не нижче з1мкненост1 крон 0,7. При цьому треба постшно регулювати склад деревоста-ну, збшьшуючи частку участ ялищ бука та явора, одночасно зменшуючи участь ялини.
Ключовi слова: ялиця, смереково-буково-ялицев1 деревостани, оптимальний склад, Передкарпаття.
Вступ. Рацiональне лiсокористування передбачае оптимiзацiю просторо-во1 структури лкових бюгеоценоз1в у межах водозбирання. Оптишзащя струк-тури мае враховувати i виходити iз типологiчноí належностi ценозш, тобто
адаптивно!' сутносп видш еволюцiйного процесу та фггоценогенезу природних популящй, найбiльш пристосованих i стабшьних в автохтонних умовах середо-вища iснування. При цьому необхщно враховувати особливостi вiдновлення це-нопопуляцш деревних видш, !х вжову, просторову i видову структуру залежно ввд лiсорослинних умов [ 1 ].
Для шдвищення рiвня ведения лiсового господарства у Карпатах необидно вивчити структуру природних лкш i опрацювати моделi ведення лiсового господарства, ят вiдтворювали би природний хвд розвитку мiшаних лiсiв [8]. Для умов Украшських Карпат оптимiзацiя складу насаджень традицшно зводилась до вiдтворення близьких до корiнних деревостанiв, а також введенню в культури швидкорослих щнних iнтродуцентiв. Критерieм оптимальностi складу лкш е максимальна продуктивнiсть насаджень iз врахуванням 11 бiологiчноí стiйкостi.
Коршний рослинний покрив басейну рiчок Луква i Лшниця у Передкар-патп представлений ялицево-буковими, дубово-ялицевими, рiдше буковими, бу-ково-ялиново-ялицевими, грабово-буковими та шшими складними за складом i структурою лками. В останне столiття тут значно скоротилися площi природних лiсiв, зокрема найбiльш продуктивних мiшаних ялицевих деревостанiв [3]. Прог-ресуючий антропогенний вплив на довюлля призвш до зниження бiологiчноí стiйкостi лiсових екосистем i небажаних змiн 1'х складу i структури. Тому для практики ведення лкового господарства вкрай важливим е опрацювания оптимь защ! вжово! i просторово! структури деревосташв залежно вщ типiв лiсу [4].
Мета роботи - вивчення складу мшаних ялицевих лiсiв та обфунтуван-ня спiввiдношения головних порiд у динамщ росту i розвитку мшаних ялицевих деревостанiв у басейш рiчок Луква i Лiмниця (Передкарпаття).
Методика i об'екти дослщження. Методолопя наближеного до природи лiсiвництва передбачае передовсш моделювання природних процесш, а вщтак проведення тако! системи заходiв, яка посилюе стiйкiсть деревосташв i 1'х бага-тофункцiональну роль за мшшально доцшьного i необхiдного втручання в лiс [8]. Методичш засади дослiджень структури i динамжи лiсiв грунтуються на ти-полопчнш основi i бiометрií дерев з перелшовою 1х таксацiею [7], вивченш процесс природного поновлення i розвитку деревосташв на популяцiйнiй основа
Проаналiзовано архiвнi та лiсовпорядкувальнi матерiали за останнi 60 роив з наступною iдентифiкацiею далянок за картографiчними матерiалами i да-ними грунтово-типолопчного картування Краснянського лiсництва Осмолодсь-кого лiсокомбiнату 1965-1966 рр. Динамшу складу лiсостанiв дослiджено на пiдставi вивчення закономiрностей будови i змши таксащйних параметрiв природних насаджень. Критер1ями оптимальностi були бiологiчна стшккть дере-востанiв i 1х продуктивнкть.
Дослiджения здiйснено у природних деревостанах за участю бука, сме-реки i ялицi мiж долинами рiчок Луква i Лшниця на Прилуквинськш височинi, пiвнiчна частина яко! тдшмаеться на висоту 300-400 м н. р. м., а пiвденна сягае 500 м i бiльше. Як модельний об'ект вибрано лiси Краснянського лiсництва ДП "Осмолодське ЛГ", оскшьки iсторiя 1х стану вiдома за матерiалами досль джень П.А. Трибуна [5, 7], яю охоплюють швстолинш перiод. Дослiджения на 7 стащонарних пробних площах (кожна з яких площею 1 га) проведено у 1967,
1989, 1994 та 2012 рр. Загальна площа масивiв лiсу становить 55,7 га. Тип лку -волога (мкцями сирувата) буково-смерекова суяличина, який переважае за пло-щею не тшьки на Прилуквинськiй височинi, але й у межах рiчок Лшнищ i Бис-трицi Солотвинсько!. Грунтовий покрив виражений винятково дерново-серед-ньо- i сильноопiдзоленими поверхнево-оглееними грунтами. Дшянки перезво-ложенi, ршень залягання грунтових вод близько 2 м. Деревостани за походжен-ням природнi, на мкщ пклявоенних зрубш. Двi типотвiрнi породи - смерека i ялиця - сформували двояруснi лiсостани. В обох ярусах переважае ялиця. Бук, внаслщок надмiрного зволоження груштв, знаходиться тiльки у пiдростi i не входить до складу ярусш деревосташв.
Результати дослiдження i "х обговорення. Матерiали лкотиполопчно-го аналiзу i таксацiйнi данi закладених пробних площ свiдчать, що у складi деревосташв рiзного походження i структури наявна певна участь типоутворю-вальних порiд i !х супутникiв. На всх 7 дшянках (квартали 2, 12, 18, 30, 15, 40, 31) шсля проведення у минулому рубок природно сформувалися насадження з перевагою у складi ялини (табл.). Незадовшьне вiдновления яличин у лках Карпат склалося внаслiдок неввдповвдносп застосовуваних правил рубок головного користування екологiчним особливостям ялицi, вiдсутностi вщповвдних спосо-бiв штучного розведення ще! деревно! породи [1]. Вибагливiсть ялищ до вологи повiтря i грунту та шдвищена чутливiсть до шзшх заморозкiв обмежують И природний ареал iзогiетою у 600-700 мм на рк у Прикарпаттi i 850-900 мм на Закарпатп [9, 10]. Сучасний ареал ялищ бшо! ткно пов'язаний з кл1матичними, лiтологiчними та едафiчними умовами.
Основними бiоекологiчними властивостями ялищ, яю впливають на райони й природного поширення, окр1м вибагливосп до вологи повiтря i грунту та чутливосп до заморозк1в, е низька стшккть до забруднення повиря, висока вiтростiйкiсть, сильно виражена тшьовитривалкть, пов1льний рiст у молодому вщ, перiодичне i пiзне шишкоутворення, низька схожкть насiния та iн. [9].
Ялина е сильним конкурентом ялищ, особливо на перезволожених дь лянках у молодому вiцi. Бук погано природно поновлюеться i в молодому вщ не витримуе надшрного зволоження, а тому росте дуже пов1льно. Таким чином, формуються молодняки з перевагою у складд ялини. З представлених даних у табл. видно, що у вщ 35-50 рокш у складi деревостан1в цього типу лку на 6080 % переважала ялина. На дшянках, де вiдбулася змiна корiнних змтаних на-саджень з перевагою ялищ на ялинов^ простежуеться значна видова збщненкть деревостанiв та iстотне зниження 'х продуктивностi (середнi запаси наявних на-саджень становлять лише 55-65 % до потенщйно можливих).
Однак протягом наступних 30-35 рокiв сформувалися насадження iз значною участю, а частше з перевагою ялицi. При цьому, судячи iз повноти i запасу деревостан1в, смерека поступово вибиралась санiтарними рубками, об'ем яких постшно великий в цих лiсах. 1нтенсивне вимушене користування призво-дить до того, що запас стовбурово!' деревини в одному i тому ж насадженш за-лишаеться практично однаковим протягом тривалого часу (30-40 ротв), коли вiдбуваеться змiна смереки у першому ярусi на ялицю.
Табл. Параметри динамики складу насаджень вологог буково-смерековог суяличини
Квартал/ видш Рк Склад Вiк, роки Ввднос-на пов-нота Запас, м /га Тривалють перюду, роки Змша за '«'запасом, м3/га
за перюд за рш
2./12 1967 7Ял3Яц 50 0,8 310 22 +20 +0,91
2./12 1989 8Яц2Ял И 0,6 330 5 +26 +5 2
2./12 1994 9Яц1Ял 77 0,7 356 18 +24 +1,33
2./12 2012 9Яц1Ял 95 0,7 380
Змша, ± 6Яц 45 70 +1,56
12./30 1967 8Ял2Яц 35 0,8 250 22 +30 +1,36
12./30 1989 4Яц6Ял 57 0,6 280
12./30 1994 6Яц4Ял+Яв 62 0,7 311 5 +31 +6,2
12./30 2012 6Яц4Ял+Яв 80 0,8 338 18 +27 +1,5
Змша, ± 4Яц 45 88 +1,96
18./8 1967 8Ял2Яц 40 1 300 22 +60 +2,72
18./8 1989 4Яц6Ял 62 0,6 360
18./8 1994 6Яц4Ял+Г 67 0,7 387 5 +27 +5,4
18./8 2012 6Яц4Ял+Г 85 0,7 405 18 +18 +1
Змша, ± 4Яц 45 105 +2,33
30./6 1967 7Ял1Яц2Ос 45 0,7 320 22 +38 +1,73
30./6 1989 5Ял3Яц2Ос 67 0,6 358
30./6 1994 5Ял4Яц1Ос 72 0,7 375 5 +17 +3,4
30./6 2012 5Ял5Яц 90 0,7 390 18 +15 +0,83
Змша, ± 4Яц 45 70 +1,56
15/21 1967 6Ял4Яц+Б 40 0,9 270 22 +40 +1,82
15/21 1989 9Яц1Ял 62 0,7 310
15/21 1994 9Яц1Ял 67 0,8 330 5 +20 +4
15/21 2012 9Яц1Ял 89 0,8 359 18 +29 +1,61
Змша, 5Яц 45 89 +1,98
40/11 1967 7Ял2Яц+Ос Б 35 0,9 260 22 +10 +0,45
40/11 1989 8Яц2Ял+Б,Ос 57 0,7 270
40/11 1994 8Яц2Ял+Б,Ос 62 0,7 316 5 +46 +9,2
40/11 2012 8Яц2Ял+Б 80 0,8 340 18 +24 +1,33
Змша, ± 6Яц 45 80 +1,78
31/16 1967 6Ял4Яц 30 0,9 270 22 +12 +0,55
31/16 1989 8Яц2Ял 52 0,6 282
31/16 1994 8Яц2Ял 57 0,7 325 5 +43 +8,6
31/16 2012 8Яц2Ял 79 0,7 352 18 +27 +1,5
Змша, ± 4Яц 45 82 +1,82
Далi в останш 20 ротв, коли в складi деревосташв домiнуe ялиця, запас стовбурово! деревини зростае. Одночасно пiдвищуeться стiйкiсть деревосташв, але лише природного походження. У таких деревостанах необидно диференщ-ювати, залежно вiд умов мкцьзростання, найбшьш ефективнi способи рубки, якi сприяють процесу насiннeвого вiдтворення всiх типоутворювальних порiд. Прийоми рубок мають вписуватись, як мшшум, в один рясний насшневий рiк едифiкаторного i кондомшантних видш. Зокрема, на вказаних дшянках ефек-тивними можуть бути рубки переформування, якi забезпечують рiзнопородну i рiзновiкову структуру деревосташв, однак потребують тривалого часу [3]. Ко-
рiнними (близькими до щльових з позицiй наближеного до природи лкшниц-тва) можуть бути як один, так i юлька типiв деревостанш. У вологш буково-смерековiй суяличин (тдтип - сируватий) деревостани складу 5-6Яц 2-3Ял 1-2Бк +Яв та 6-7Яц 1 -2Ял 1 -2Бк+Яв е коршними.
Прогресуюче зменшення площi ялицевих лiсiв у регiонi найбшьш чико проявлялося до 1965 р. Починаючи з 70-х рокiв ХХ ст., ситуащя в ялицевих ль сах дещо покращилася. Цьому сприяло вмше проведення доглядових рубань, переорiентацiя на поступовi рубання головного користування, розширення об-сягiв реконструктивних лiсокультурних заходш. Вiдновлюючи мiшанi ялицевi насадження, треба прагнути до якомога повнiшого використання здорового природного поновлення мiсцевого походження та насiния з корiнних деревоста-нiв, формування двоярусних рiзновiкових деревосташв [2, 3].
Для того, щоби не вiдбувалося заболочення дiлянок, необидно змшити принципи господарювання у таких лках. Передовсш необхiдно вiдмовитися вщ суцiльних i проводити лише вибiрковi рубання на малих площах. Проведет та-кi рубки у смереково-буково-ялицевому насадженнi вiком 90-110 роив (окремi дерева 120-140 роюв) у 2004 р. (кв. 41 Росшьнянського лкництва), за яких пiсля першого прийому вибрано не бшьше 10-15 % дерев за запасом, показали, що у прогалинах ввдбуваеться добре природне поновлення всiх порiд, щ частки д1ля-нок не заболочуються. Загалом формуеться рiзновiкове мiшане насадження за участю всiх головних лiсоутворювачiв [3].
Для вiдновления корiнних деревосташв можуть також застосовуватися i рубання, проводячи вибiрку як окремих дерев, так i !'х бiогруп з урахуванням мозаíчностi поновлення пiд наметом деревостану. У мiшаних ялицевих наса-дженнях можливе зрiджения намету не нижче зiмкненостi крон 0,7. При цьому можна регулювати склад деревостану, збшьшуючи частку участi ялицi та бука, одночасно зменшуючи участь смереки. За 4-5 прийомiв через 15-20, а то i 2530 роив можливо сформувати рiзновiковi деревостани складно!' вертикально!' i горизонтально!' структури, якi наближатимуться до природних [8]. Таю рубки потребують здiйснения природоохоронно! техиологií заготiвель i е варткними, однак, враховуючи збереження i посилення водоохоронних, захисних, кл1мато-регулятивних, саштарно-гшешчних, оздоровчих та iнших корисних властивос-тей лiсiв з метою полшшення навколишнього природного середовища, вони е виправданими.
Висновки:
1. У корiнному рослинному покривi басейну рiчок Луква i Лгмниця у Пе-редкарпатп впродовж останнього столiття значно скоротилися площi природних лiсiв, зокрема найбшьш продуктивних - мiшаних ялицевих деревосташв. На мкщ пiслявоенних зрубш на значних площах утворилися природш двоярус-нi лiсостани у вщ 35-50 рокiв з перевагою у складi ялини (60-80 %). Бук, внас-лiдок надмiрного зволоження грунтш, знаходиться т1льки у пiдростi.
2. !нтенсивш вибiрковi санiтарнi рубки протягом наступних 30-35 рок1в призвели до формування насаджень iз значною участю, а частше з перевагою ялищ, однак i до зниження !х продуктивностi. Оптимальнi за породним складом
деревостани у вологш (пiдтип сируватий) буково-смерековiй суяличиш 5-6Яц 2-3Ял 1-2Бк +Яв та 6-7Яц 1-2Ял 1-2Бк +Яв. Для формування рiзновiкових склад-них за структурою насаджень можливе зрщження намету не нижче зiмкненостi крон 0,7. При цьому треба постшно регулювати склад деревостану, збiльшуючи частку учасп ялицi бука та явора, одночасно зменшуючи участь ялини.
3. На перезволожених дiлянках у складних деревостанах передовсiм не-обхвдно вiдмовитися вiд суцiльних i проводити лише вибiрковi рубання на ма-лих площах. Для вiдновлення коршних деревостанiв можуть також застосову-ватися i рубки переформування.
Лггература
1. Бродович Р.1. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратегiя вщтворення ялицевих ль ciB Украшських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 199-206.
2. Гаврусевич А.М. Удосконалити технологiю вирощування люових насаджень на перезволожених зрубах в Передкарпатп / А.М. Гаврусевич // Деревообробник. - 1998. - № 4. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo.info/info.php?i=4218&info_cat=137&info _rub=141.
3. Коляджин 1.Ф. Оcобливоcтi рубок реконструкци мшаних ялицевих культур басейну рь чок Свiча i Лшннця / 1.Ф. Коляджин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Сер.: Урбашзацшш процеси в гiрcьких ландшафтах i шляхи к регулювання. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 355-358.
4. Парпан В.1. Еколопчш основи використання лiciв Украши за 1'х цiльовим призначенням /
B.1. Парпан, М.В. Чернявський, В.М. 1льчук // Екологш та ноосферолопя. - 1996. - № 5, т. 3. -
C. 24-34.
5. Трибун П.А. Заболачивание предгорных лесов Ивано-Франковской области и меры борьбы с ними / П.А. Трибун // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1967. - Вып. 12. - С. 65-78.
6. Трибун П.А. О целенаправленном лесовыращивании в Украинских Карпатах / П.А. Трибун // Лесное хозяйство: журнал. - 1990. - № 7. - С. 14-15.
7. Цурик G.I. Таксацш динамши деревосташв : навч. поибн. [для студ. ВНЗ] / G.I. Цурик. -Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши, 2008. - 345 с.
8. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення люового господарства в УкраШ / М.В. Чернявський // Лсовий i мисливський журнал : зб. наук. праць. - 2008. - № 1. - С. 14-17.
9. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.
10. Швиденко А.Й. Формування ялицевих люосташв / А.Й. Швиденко // Науковий вюник Чершвецького ушверситету : зб. наук. праць. - Чершвщ : Вид-во Чершвецький ДУ iм. Юрш Федьковича. - 1997. - Вип. 19. - С. 116-122.
Коляджин И. Ф. Динамика состава смешанных пихтовых древостоев бассейна рек Луква и Лимница
Прослежена динамика состава смешанных пихтовых древостоев в 7 массивах влажной буково-еловой суяличинах Прикарпатья в течение 45 лет - с 1967 по 2012 гг. На месте послевоенных срубов образовались природные двухъярусные насаждения в возрасте 35-50 лет с преобладанием в составе ели (60-80 %). Бук, вследствие избыточного увлажнения почв, находится только в подросте. После интенсивных санитарных рубок в течение следующих 30-35 лет сформировались насаждения со значительным участием, а чаще с преобладанием пихты. Оптимальные по породному составу древос-тои 5-6Пх 2-3Е 1-2Бк + Яв и 6-7Пх 1-2Е 1-2Бк + Яв можно будет сформировать в дальнейшем с применением выборочных рубок или рубок переформирования. В таких насаждениях возможно снижение полога не ниже сомкнутости крон 0,7. При этом надо постоянно регулировать состав древостоя, увеличивая долевое участие пихты, бука и явора, одновременно уменьшая участие ели.
Ключевые слова: пихта, елово-буково-пихтовые древостой, оптимальный состав, Прикарпатье.
Kolyadzhyn I.F. The Dynamics of the Composition of Mixed Fir Stands of the Lukva and the Limnytsya River Basins
The dynamics of the composition of mixed fir stands in seven wet beech-fir forest arrays of the Precarpathians during 45 years in the period from 1967 to 2012 is observed. Natural two-level forest stands aged 35-50 years with the advantage in the composition of spruce (60-80%) are formed on the site of the postwar clear-cut areas. Beech, due to excessive soil moisture, is only to grow up. As a result of intensive sanitation felling over the next 30-35 years coeval plantations with significant share, but more often with a predominance of fir have been formed. Stands that are optimal by species composition 5-6 S 2-3 F 1-2 B + 6-7 S and 67 S 1-2 F 1-2 B + Syc can be further formed using selective or landscape felling. Stands that are optimal by species composition 5-6 F 2-3 S 1-2 B + Syc and 6-7 F 1-2 S 1-2 B + Syc can be further formed using selective or landscape felling. In these plantations canopy thinning is possible with canopy density being not lower than 0.7. The composition of the stand should be constantly adjusted, increasing the share of fir, beech, and sycamore, while reducing the share of spruce.
Keywords: fir, fir-beech-spruce stands, optimal composition, the Precarpathians.
УДК 630 *232 Здобувач B.I. Блиств - УкрНДЫрлк;
проф. В.С. Олшник, д-р с.-г наук -Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
В1ТРОВАЛИ I СН1ГОЛАМИ У ГРАБОВИХ БУЧИНАХ ЗАКАРПАТТЯ
Розглянуто показники вiтровалiв у буковому та ялиновому поясах Карпат. Оцше-но 1х поширення у висотнш смузi грабових бучин. Наведено рангування лiсотвiрних порщ букового поясу за ступенем посилення 1х в^остшкосй. Охарактеризовано особ-ливост виникнення в^овальних ситуацш у басейш рiчки Латориця залежно вщ експо-зицп i крутизни схилiв та висоти мюцевосп. Висв^лено процеси формування сшгола-мгв. Запропоновано заходи щодо посилення стшкост букових лiсiв шляхом вщтворен-ня коршних деревосташв та впровадження системи протиштровального 1х захисту.
Ключовi слова: всовали, сшголами, насадження, лiсотвiрнi породи, крутизна i експозиця схилiв, висота н.р.м.
Ввдомо, що на спйккть насаджень у прських умовах негативно вплива-ють екстремальш метеоролопчш умови. У цьому плаш досить небезпечними е сильш вiтри та випадання мокрого снiгу, наслiдком яких е вiIровали i сшгола-ми лку.
Вiтровали - перманентне стихшне явище, яке виникае при вирах i3 швидкiстю понад 15 м-с-1, особливо бшьше 20 м- с-1, шсля попереднього перез-воложення лiсових rрунтiв. Найб1льше вираженi в 40-юлометровш смузi вздовж головного вододшу Карпат у верх1в'ях басейнiв рiчок Тересви, Тиси, Лiмницi, Бистриць Солотвинська i Надвiрнянська, Пруту i Черемошу, в лiсовому покривi яких домiнують чистi ялиновi i, меншою мiрою, буково-ялиновi лiси [5, 6]. Найбiльшi вiтровали виникали в 1868-1869, 1885, 1957, 1964 i 1989-1990-х роках, ят пошкодили вiд 150 до 5200 тис. м3 деревини [3, 5]. При цьому вировали 1957-1964 рр. охопили площу 520 тис. га i повалили 21,8 тис. м3 деревини, що вщповвдно становить 39 % вiд лкопокрито!' площi регiону Карпат та 6,7 % ввд загального запасу деревини.
