CC BY
65
4. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук: 03.00.05. - Львов, 1970. - 30 с.
5. СЛнщина Л.В. Iсторiя вивчення й поширення Ginkgo biloba L. на УкраЫ// Вюн. Кшв. ун-ту. Бюлопя. - 2000, вип. 31. - С. 44-47.
6. Слнщина Л.В. Бiологiнi особливостi Ginkgo biloba L. в умовах девастованих лан-дшафтiв: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.05. - К.:, 2002. - 18 с.
7. Терещук А.1. Гiнкго цiлитель. - Рiвне: Волинськi обереги, 2005. - 228 с.
8. Терещук А.1., Рикульський А.М. Гiнкго дволопатеве. - Рiвне: Волинськi обереги, 2006. - 52 с.
9. Черняк В.М. Кульвивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи и викорис-тання та збагачення. - Тернопшь: В-цтво ТнПу, 2004. - 264 с.
УДК 630*221.23 Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ В СИСТЕМ1 МЕТОД1В I СПОСОБ1В НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ Л1С1ВНИЦТВА
Рубки переформування обгрунтовуються з еколопчних позицiй i принципiв наближеного до природи лiсiвництва. Для здшснення багатоцiльового ведення люо-вого господарства необхщне пiдтримання оптимально: вшово:, породно: i просторо-во: структури деревосташв, утримання постiйного лiсового покриву i неперевне ль сокористування. Рубки переформування проводять у випадку, коли склад та структура насадження не вщповщае типу люу та цшьовому призначенню, а також тодi, коли можна тдсилити процеси формування i розвитку рiзновiкового мiшаного лiсу. Люв-ничi заходи для досягнення мети переформування деревостану встановлюються конкретно для кожно: дiлянки i3 зазначенням термiну його проведення, повторюваностi та штенсивносп.
Ключов1 слова: рубки переформування, наближене до природи лiсiвництво
Assoc. prof. M.V. Chernyavskyy - NUFWT of Ukraine, L'viv
Conversion cuts in the system of methods and techniques of close to nature silviculture
Conversion cuts are determined by ecological principles and principles of close to nature silviculture. To carry out multifunctional forest management, it is necessary to maintain optimal age, species and space structure of forest stands, forest cover and perpetual harvesting. Conversion cuts are performed in case of discrepancy between forest stand composition and structure and forest type, or if processes of forming and growing of uneven-aged mixed forest can be intensified. Forestry activities in order to convert forest stands are prescribed separately for each plot with set schedules of work performing, sequence and intensity.
Вступ. Зпдно з1 сценарною моделлю "EFISCEN" Свропейського Л1со-вого 1нституту, багатофункцюнальний шдхщ до ведення люового господарства в Укра:ш може сприяти покращенню еколопчного функцюнування лшв
3 3
i забезпечити люокористування близько 22 млн. м (зараз - 14 млн. м ) дере-вини за рж, починаючи з 2036 р. Прогнозш розрахунки можуть реашзуватися лише за умови, що стан лшв не буде попршуватись та при цьому буде забез-печено люовщновлення на вс1х площах високопродуктивними насадження-ми. Половина лшв Украши - штучно створеш насадження. Ор1ентащя на ль сов1 культури i майже повне нехтування природним поновленням, висока
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
частка похщних деревосташв (14 %) - однi з найхарактершших рис лiсового господарства останшх десятирiч [8].
Для шдвищення стiйкостi i продуктивност лiсiв, у тому чи^ i похщ-них деревосташв, прюритетним е застосування наближених до природи прин-ципiв ведення люового господарства i ощадливих методiв лiсокористування.
Наближене до природи лiсiвництво, яке хоча i мае багатовжову юто-рiю, але невеликi обсяги впровадження, зараз набувае все бшьшого поширен-ня в европейських кра!нах. Воно базуеться на таких принципах i способах ль сокористування, за яких безперервно юнуе лiсовий покрив, вщтворюеться структура природних рiзновiкових лiсiв, постiйно пiдтримуеться стiйкiсть деревосташв, деревина вирубаеться в обсязi рiчного приросту. При цьому збе-р^аеться бiотичне рiзноманiття лiсових екосистем, характерною е постшна стабiльнiсть водоохоронних, захисних, кшматорегулюючих, сашгарно-гь гiенiчних, оздоровчих та шших корисних властивостей лiсiв. Передумовою цього е збалансоване лiсокористування, застосовування переважно вибiрко-вих систем господарювання i природозахисних систем заготiвлi деревини [14, 15]. В Укра1ш таю шдходи вимагають додаткових дослiджень.
Мета роботи. Метою роботи виступало обгрунтування i викладення засад рубань переформування насаджень як одного iз заходiв у системi наб-лиженого до природи лiсiвництва, що здiйснюеться поетапно з одночасним проведенням вибiрки дерев, догляду за насадженням i сприянням природному поновленню в одному й тому самому насадженш iз застосування природо-охоронних технологiй.
Методика. Обгрунтування способiв i методiв рубань переформування здшснювалося на пiдставi вивчення закономiрностей будови пралiсiв i природних деревосташв. Для цього застосована "стратепя" сукцеси як швидкоп-линного процесу, яка подiбна до "стратеги" тривалого еволюцiйного розвит-ку бюсфери [6]. Експериментальнi дослiдження структури лiсiв i 1х стану грунтуються на типолопчнш основi [3], бюметри дерев з перелжовою 1х так-сащею [1], вивчення процесiв природного поновлення i розвитку деревоста-нiв. Для аналiзу розвитку деревостанiв застосованi шдходи, реалiзованi при вивченнi функцiонування пралiсiв i природних лiсiв [9, 10, 12]. Для ощнки стану насаджень використовувались унiфiкованi показники просторово! орга-шзаци фiтоценозiв [11]. Для прогнозу розвитку насаджень застосовувався системний шдхщ [4, 6] за параметрами, запропонованими для цього швей-царськими фахiвцями [16], як ми уточнили [15].
Об'екти дослiджень. Дослiдження проведенi у природних i штучних деревостанах за участю дуба звичайного у Люостепу на 26 стацiонарних дь лянках у 7 типах люу, 165 типових дшянках деревостанiв основних люоутво-рюючих порiд у 38 типах люу в Карпатах. На одногектарних стащонарних пробних площах пронумеровано вс дерева, вимiряно 1х дiаметри i висоти, протяжнiсть i ширина крони, встановлено форми крони, ощнено саштарний стан, пiдраховано кiлькiсть пiдросту i його стан. На всiх дшянках проведено вщповщш лiсiвничi заходи з переформування насаджень. Для обгрунтування
рубань переформування використано матерiали проведених дослiджень на-уковцями НЛТУ Укра!ни i УкрНД1Г1Рлю [7, 14].
Результати. Рубки переформування розглядаються як комплекснi рубки, спрямоваш на поступове перетворення одновiкових ^або чистих у рiз-новiковi й/або змшаш багатояруснi лiсовi насадження, низькостовбурних у високостовбурш деревостани. Вони проводяться в уЫх категорiях лiсiв, за винятком природозаповщних, та у деревостанах рiзних вiкових груп, поедну-ючи стратегiю одночасного вирубування окремих дерев або 1х груп i сприян-ня природному лiсовiдновленню за умови безперервного юнування лiсу. Внаслiдок таких рубань здшснюеться значна, або й докоршна змiна вжово! структури, складу i будови насаджень завдяки регулюванню спiввiдношення в них складових елеменлв i створення сприятливих умов росту цшьових дерев рiзних поколшь i ярусiв [13, 14].
Рубки переформування здшснюються поетапно, шляхом проведення комплексу люогосподарських заходiв для формування цшьового деревостану тодi, коли склад i структура насадження не вщповщають оптимальним, наб-лиженим до природного стану, параметрам.
Дослщжеш пристигаючi, стиглi i перестiйнi деревостани для переформування за походженням у Люостепу: 10 - природного насшневого, 4 - природного насшневого i порослевого походження та 12 - культури. У Карпатах дослщжеш 15 середньовжових, 52 пристигаючих, 62 стиглих i 36 перес-тiйних деревосташв, з яких - 63 природного насшневого, 26 - природного насшневого i порослевого походження та 76 - культури. Переважну бшьшють стацiонарiв (126 демонстрацiйних пробних площ) автор заклав разом з пра-цiвниками державних пiдприемств Закарпатського обласного управлшня ль сового господарства у рамках швейцарсько-украшського проекту розвитку люового господарства в Закарпаттi БО^Л протягом 2003-2006 рр.
Переформування насаджень - початкова ситуацш деревостану
РЬновжов! 2-3 ярусш
Однов[ков1 одноярусш
V
Достатня стшкшть молодого деревостану
> 50дсрев/газкропою
> 1/2
Низька стшкнлъ старого деревостану <50 дер ев/газ кроною > 1/2
Виб]ркова рубка
и
л -0-
Переформування Поновлсння
насаджень насаджень
п -а
I Пдтримка та покращання структури деревостану
Покращання
СТШКОСТ!
обраних дерев Поновлсння
Л,
Поступовий процес поновлення
Рмновшда насадження зпдно з рекомендован» ми критер1ями
Рис. 1. Схема процесу переформування насаджень
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.4
Стащонарш дiлянки охоплюють 4 субформацiï лiсiв Лiсостепу, 7 -рiвнинноï частини Карпат, 16 - ripcbKOÏ зони Карпат. Загальну схему eTaniB переформування насаджень наведено на рис. 1. Рубки переформування про-водяться у випадку, коли склад та структура насадження не вщповщають типу люу та цшьовому призначенню, а також тод^ коли можна тдсилити про-цеси формування i розвитку рiзновiкового змшаного лiсу.
Лiсiвничi заходи для досягнення мети переформування деревостану встановлеш конкретно для кожноï дiлянки. Попарне порiвняння iснуючого i цiльового (бажаного) кожного i3 п'яти дeрeвостaнiв показуе, що майже за всь ма показниками (особливо за складом i вжовою структурою) вони значно вiдрiзняються (табл. 1).
Перед прийняттям рiшeння стосовно переформування деревосташв встановлено критерп його оптимальност для кожного конкретного люового масиву з врахуванням типу люу та цiльового призначення дiлянки. Основни-ми критeрiями оптимaльностi майбутнього деревостану виступають характеристика насадження, його стшюсть i здaтнiсть до самовщновлення. Для них визначають цiльовi, чи граничш параметри [15]: склад деревостану, вшову, вертикальну i горизонтальну структури, стшюсть дерев (розвиток крони, ос-тшшсть, стрункiсть), природне поновлення (юльюсть нaдiйного пiдросту i нaявнiсть придатних мюць для його появи), стан насадження, проекцшне покриття трав'янистих рослин, юльюсть сухих дерев та ощнюють природнi загрози (вiтровaли, буреломи, заростання травами, зсуви грунту тощо). Критерп оптимальност дeрeвостaнiв наведено у табл. 1 для 5 типових насаджень.
Для переформування букового з незначною участю у склaдi дуба скельного i явора насадження (ПП 9М-06) для формування цшьового складу 5-6Дс1-2Бк1Г1Чрш1Яв i триярусноï абсолютно рiзновiковоï структури (Бк вщ 10 до 160 р., Дс вщ 10 до 180 р,. Чрш вщ 10 до 60 р., Г вщ 10 до 100 р.) здшснено вибiрку дерев 25 дерев граба, 18 - дуба скельного, 9 дерев бука (ш-тенсившсть 7,2 % вщ запасу) у п'яти малих вiкнaх загальною площею 1125 м2. Розмiр сформованих прогалин зумовлений наявшстю пiдросту у вже юнуючих вiкнaх i нeобхiднiстю сприяння плодоносшня i росту явора.
У заплавних в'язово-ясенево-дубових заплавних люах (ПП 1У-06) зараз i у майбутньому доцшьно зосередити увагу на формуванш цшьового за складом (6-7Д3-2Ясв1Г1Клп, Вз з дiaпaзоном ± 10 %о) i рiзновiкового три-ярусного деревостану (чотири поколшня дуба i ясена 10-20 р., 40-60 р., 90110 р.,140-160 р., три поколшня граба, клена польового та в'яза: 10-20 р., 4060, 80-120 роюв). Для цього створено три велию вжна загальною площею 2500 м2 за рахунок граба i двох уражених дубiв (штенсившсть вибiрки -11,2 %). Прогалини сформовaнi так, щоб здiйснити освгтлення нaсiнних дерев, проведено розпушення пiдстилки для появи сaмосiву. Нaдaлi буде про-водитись розширення юнуючих вiкон за рахунок граба.
Буково-дубовоскельш насадження Загатського лiсництвa (ПП 2З-06) складом 5Бк4Дс1Г з трьома поколшнями порiд переформовуються на змiну головноï i введення цiнноï породи - черешш (6Дс4Бк+Г од. Чрш) та створен-ня рiзновiкового триярусного деревостану шляхом утворення трьох прогалин i 7 % вибiркою дерев вщ наявного запасу.
Мкцезна-ходжен-ня/Цшьсш парам етри Склад дере-востану BÍKOBa структура - BÍKOBÍ поко-лшня, роки Горизонтальна структура (з1мкну-т1сть, к-ть 1 розлпр прогалин) Вертикальна структура Остшшсть L/H (Va, УЗ, У2, УЗ) Сшвввдношення H/D (до 80, 80-100, <100) Проек-цшне покрит-тя, % Природне поновлення (склад, густота, розпо-дш) К-ть мер-твих дерев, шт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
ПП 9М-06, ВЛНС "Бе-резинка", 9/7 ЮБк+Дс од. Яв Два, Бк 100-120 р., Дс 140-160 р., Яв до 20 р. 31мкнутють 0,8; 4 прога-лини 80, 900, 50, 300 м2 Двоярусна: I - Бк Дс Яв, II - Бк Дс Яв Бк, Дс, Яв % до 60 %, '/з 30 %, !/2 до 5 %, 2/з 2-3 % Бк, Дс, Яв: до 80-30-40 %; 80-100-30 %; < 100-30 % 40 %, куртини ожини 7БкЗГ, 12,8 тис. шт./га, бюг-руповий Бк d> 20 см-3 шт.
Цшьов1 па-раметри у rani Ü2-бкДс 5-6Дс 1-2Бк1Г 1Чрш 1Яв Три, Бк 10-160 р., Дс 10-180 р,. Чрш 10-60 р., Г 10-100 р. 31мкнутють 0,7-0,8; заг. площа 3-4 прогалин -до 2000 м2 Три яруси 3 yciMa породами у них Бк, Дс, Яв % до 50 %, Уз 30 %, У2 до 10 %, % 10 %. Г, Чрш - Va до 20 %, Уз 30-40 %, Vi до 20 %, 2/з 20 %. Бк, Дс, Яв: до 80-20-30 %; 80-100-60 %; < 100-10 %. Г, Чрш: до 80-20-30 %; 80-100-40-50 %; < 100-10-20 %. 20-30 % 5Дс2Бк2Бк1 Г 1Чрш 1Яв, 15-20 тис. шт./га, б1ог-руповий D< 20 см -8-10 шт., d> 20 см -2-3 шт.
ПП 1У-06, Великодоб-ронське, 5/1 5ЯсвЗД1Г+ Клп, Вз Два, Ясв 110-120 р., Д 110-120 р., Г 30-40 р., Клп 20-30 р., Вз 20-30 р. 31мкпутють 0,7-0,75; 3 прогалини 30x30 м, 20x15м, 20x20 м. Двоярусна: I - Ясв Д, II - Г. Похи-лених дерев граба - 10% Ясв, Д: Va 50-80 %, Уз 10-20 %, У2 до 10 %, 2/з 10 %. Г, Клп, Вз: Va 10-20 %, Уз 20-30 %, У2 20-40 %, 2/з 10-50 %. Ясв, Д: до 80- 60-70 %, 80-100-10 %, <100-20%; Г, Клп, Вз: до 80 -20, 80-100-10 %, < 100-70 %. до 30 %, HepiBHO- м1рне 1ДЗЯс2Клп ЗГ1Вз; 7,7 тис. шт./га, у прогалинах d> 20 см -8 шт.
Цшьов! па-раметри у rani D3-B3-ясД 6-7ДЗ-2Ясв 1Г1Клп, Вз Чотири, Д Ясв -10-160 р., Г, Клп, Вз -10-120 р. 31мкну-тють - 0,7- 0,75. 4-5 прогалин заг. пл. 2,5 тис. м2. Триярусна: I-III- Д, Ясв Г, II-III -Клп, Вз Д Ясв: Va 60-70%, Уз 10-20 %, У2 до 10 %, 2/з 10 %. Г, Клп, Вз: У4 30 %, Уз 20-30 %, У2 20-30 %, 2/з 10-20 %. Д, Ясв до 80- 30 %, 80-100-50 %, < 100-20 %; Г, Клп, Вз: до 80 -20, 80-100-40 %, < 100-20 %. до 20-25% 5Д2Яс1Клп 11Вз; 20-25 тис. шт./га, р1вном1рно по площ1 D< 20 см -10-12 шт., d> 20 см -10-12 шт.
Науковий тсиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
о D< 20 см - 1 шт., d> 20 см -6 шт. D< 20 см - 5 шт., d> 20 см - 6 шт. D< 20 см - 1 ШТ., d> 20 см - 2 шт. D< 20 см - 6 шт., d> 20 см -6 шт. D< 20 см - 4 шт., d> 20 см -2 шт. D< 20 см - 6-8 шт., d> 20 см -5-6 шт.
о\ ЮГ, 28 тис.шт./г а w о -fc: W со 'NJ" Н •з |о ев in ^н М Л (-Н ^ 4Бк1Г1Д1Г2 Яв1Б, Лп, 7,5 тис.пгг./г а на всш пло-iiji 4Бк2Яв2Д1Г 1Г+Б, Лп, 15 тис.пгг./г а. ä л О н | с § § = р S'SH н U СЧ И 4-5Д1-2Бк 1-2Яс1Г +Бт, Чрш Клг, 1617 тис.шт./г а
00 3 %, мю-цями ожина до 2030% до 20 %, нема загрози задер-ншня ч® рч О СО оч О со рч О
Бк, Дс: до 80- 30 %, 80-100-50 %, < 100-20 %; Г до 80- 20 %, 80100-30 %, < 100-50 %. Бк, Дс: до 80- 30 %, 80-100-60 %, < 100-10 %; Г, Чрш до 80- 20 %, 80-100-30 %, < 100-50 % Бк, Д: до 80- 30 %, 80-100-60 %, < 100-10 %; Г, Яв, Чрш до 8030 %, 80-100-40 %, <100-30 % Бк, Д: до 80- 2030 %, 80-100-5060 %, < 100 - до 10 %; Г, Чрш до 8020-30 %, 80-100-5060 %, < 100-10 % Яс, Д, Мд: до 8020-30 %, 80-100-5060 %, < 100 - до 10 %; Г, Чрш до 8030-40 %, 80-100-3050 %, < 100-10 % Яс, Д, Бк, Бт: до 8020-30 %, 80-100-5060 %, < 100 - до 10 %; Г, Чрш, Клг до 80- 20-30 %, 80100-40-60 %, < 100 -10%
ю , О^о СО^ч ^(N^OO ö ^ -4 ^ ^ ° ^■О Н4 чО И1? г" WO 1-1 О Tt го чР , . ^ ^ е-о ^ ^ о ч? 1 (N о о ON ^ ^ ^ ^ ^ -NOvJ «О О I _ rfvp«« чп N4 И 2ч ■-N - Он -iS IT1 ч? чО О4 Н ¿4 оч Я чр Ь о О О <N рч Н к-, ^ О 40 Ьн ч" 4JTO Ч^ 1 (41 „ м4 и; „ чО дОО И в4 к ^ ^ W О ^„ч* „ о g чя а „ «ч" ЁГ1 чр"чО ° ^"ЧР Л°н 1—11 f-ч О4 Ч" чЯ Wo ^ l-ч ^ чО Ч" Ч" ^ «ч 4J0 л с (ЧЧ О 4P 4P „ н ®N ОЧ чР 4jO . О -Ч СО vО I—1 О чр Li чГ( ОЧ ^ TJ- О4-S о Ч" О S 4P <N я ^ « ОЧ Я чР w о ^ V о ^ о LJ чР ° rg ьч О В ^ О „О <N ОнО С'» М ^ ч" Cr1 CN Ч" PQ -ч" ^
Двоярусна з ycix порвд ев .3 М Он Р О 1* Двоярусне, однак II ярус вира-жений слабо Триярусне з yciMa породами у них Двоярусне, I ярус -Д, Я, Мд, II-Г, Чрш Три яру си: 1-Ш-Д,Яс, Бк, Бт II-III - Г Чрш, Клг
■sr 3iMKHyricTb 0,7; три про-галини 7x10, 10x15 i 20x30 м 3iMKHyricTb 0,6. 3-4 про-галини пл. до 2 тис. м2 3iMKHyricTb 0,8, мкцями 0,9 -1,0. Прогалини 5x8, 10x12, 5x5, 8x10 м В и о .а а § v g£ Ь 5 и -Э-'S <N И й ЕГ И ™ X % |> N о Т о •J о" 5 S ^ ГО я И 3iMKHyTiCTb 0,7. Прогалини 5x8, 10x15, 5x10, 8x10, 25x10 м | S S N-s з го
Три поколшня: Бк 20-110 р., два поколшня: Дс 60-120 р., Г 2060 р. Чотири поколшня: Бк, Дс 20200 р., три - Г Чрш-10-80 р. Два, Бк 20-50 р. i 80-100 р., Г 20-60 р., Д 6080 р. ¡до 100 р., Чрш 60-100 р., Яв 60-90 р. Чотири, Бк, Д, Яв 20-160 р., Г, Чрш 20100 р., Лп, Клг-20-120 р. Два, Д, Яс 40 i 120 р., Г 4080 р., Мд, Чрш 60 р. Чотири, Д, Яс, Бк,Бт 20-160 р., Г, Клг 20-120 р., Чрш. 20-100 р.
5Бк4Дс1Г 6Дс4Бк+Г од. Чрш 7Бк1Г1Д1Яв + Б, Чрш, Лп, Клг 4-5Бк1-2Яв2Д2Г+Ч рш, Лп, Клг 9Д1Г+Яс Мд од. Чрш 4-5Д1-2Бк 1-2Яс 1Г+ Бт, Чрш Клг
- ПП 23-06 Загатське, 8/19 Цшьов1 па-раметри у тит D2-Bk-Дск ПП 4Х-06, Виншвсь-ке, 9/14 Цшьов1 па-раметри у rani Оз-гД ПП У1-04, Улаппавсь-ке, 69/1,5 Цшьов1 па-раметри у тип1 Бз-г-бкД
У вологш грабовiй дiбровi (ПП 4Х-06) для формування цшьового складу 4-5Бк1-2Яв2Д2Г+Чрш, Лп, Клг i багатоярусно! структури проведено середньоштенсивне зрiдження насадження (17,2 %) з вирубуванням окремих крислатих дерев i !х бiогруп. У субформаци подiльських грабово-буково-ду-бових лiсiв головним завданням е створення деревостанiв за участю бука. З щею метою на ПП У1-04 проведено заходи для сприяння росту дуба i ясена у другому ярус й створено пiднаметовi бюгрупи бука (цшьовий склад - 4-5 Д1-2Бк1-2Яс 1Г+Бт, Чрш Клг).
Обговорення результатiв. З екосистемних позицш важлива оцiнка пралшв i теперiшнiх, переважно штучних деревосташв, для обгрунтування таких практичних заходiв, якi вiдповiдали би природi люу як екосистеми. На пiдставi узагальнення отриманих результатiв на пробних площах можна кон-статувати, що вщмшносп в структурi, життевому циклi, загальному гомеоста-зi, а значить в енергетищ угруповань, тиску добору, кругообiзi бiогенних ре-човин, мiж природно-штучними i пралiсовими екосистемами досить вщмшт.
Тривалiсть iснування пралiсiв нелiмiтована, тодi як штучних деревос-танiв - обмежена в чаш, що призводить до перерваност динамiчних процесiв масивiв лiсiв. Пралiси е цiлiсними масивами люу, !х стiйкiсть, на вщмшу вiд висаджених лiсiв, - саморегульована i самовiдновлювана. Для них характер-не послiдовне проходження фаз розвитку, яке еволюцшно закрiплене - вщ вiдносно простих до складних, а для штучних лiсiв - регульоване зовш, що призводить до !х знижено! стiйкостi i стабiльностi. Порушенiсть зворотних зв,язкiв, сформовано! рiвноваги, наявшсть неперiодичних рiзких стресiв, зменшена пристосовувашсть до умов середовища характернi для штучно створено! i пiдтримувано! лiсово! екосистеми [9, 10, 12].
Мехашзм адаптацi! лiсових угруповань спрямований не на нагрома-дження максимальних запаЫв деревини, а на самозбереження [2, 12]. Коршт лiсовi угруповання, безумовно, найбшьш стiйкi i краще пристосоваш до умов мiсцезростання. Щоб шдняти продуктивнiсть лiсостанiв необхiдно знизити !х стабiльнiсть. Це досягаеться шляхом господарських заходiв, кожний з яких, змшюючи структуру бiогеоценозу, знижуе стабiльнiсть системи i пробуджуе механiзм саморегуляцi! [2]. Пщтримуючи природнi процеси, поступово пере-формовуючи деревостани, можна покращити !х структуру i посилити стшюсть, що на теперiшньому етапi замши похщних насаджень на близькi до природних е найважлившим заходом [14].
При проведенш всiх лiсогосподарських заходiв якнайточнiше врахову-вались бiологiя деревних порщ i лiсорослиннi умови. Формування цшьового за породним складом i структурою майбутнього насадження провадилося комбь новано, включно з вибiрковими рубками i рiзними лiсовiдновними заходами. Позитивш тенденцi! розвитку деревостану з лiсiвничо! i природоохоронно! точки зору шдсилювались, негативнi - своечасно усувались чи обмежувались.
Розмiр прогалин формували залежно вiд структури i складу деревостану, так щоб на одному гектарi дшянки утворити вiд 2-3 до 5 прогалин з поперечником приблизно у межах одше!-швтори висоти деревостану (за площею приблизно вщ 100-200 до 700 м кожна, залежно вщ висоти деревостану).
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008, вип. 18.4
Максимально сумарна площа "вжон" на 1 га за один етап переформування -
2
близько до 2000 м . Чим старше насадження, тим бшьшою були площа куртин, що вирубуються, i менша ïx юльюсть.
Iнтенсивнiсть i перiодичнiсть вибiрки дерев (у середньому 10-15 ро-юв) визначалася станом i структурою конкретного деревостану, наявшстю пiдросту, природними вщновлювальними процесами насадження, техноло-пею заго^вель деревини, наявнiстю дорiг, економiчною доцшьшстю заxодiв i встановлювалася диференцiйовано. Вирубування дерев чи бюгруп здшсню-валося у межах рiчного приросту, кратного тривалост етапу переформування, переважно у мюцях наявного пiдросту i у можливих групах поновлення головних i супутшх порiд. При рубках переформування на противагу пошу-ковим рубкам обов'язково залишали найбiльшi i найстарiшi дерева. Кожний наступний етап рубки призначаеться за умови появи надшного природного поновлення на попередньо зрубаних дшянках. Якщо на дшянщ, де проведено рубку, протягом 5-6 роюв не з'явиться достатня кшьюсть надшного шд-росту в утворених прогалинах, то необхщне додаткове втручання у процес переформування деревостану шляхом здшснення лiсовiдновниx заxодiв, у тому чи^ з шдЫвом чи посадкою цiльовиx порiд у створених "вшнах".
У гiрськиx умовах система технологш рубань переформування ба-зуеться на рацiональному поеднаннi наземного, нашвшдвюного i шдвюного способiв трелювання. Застосовуванi теxнологiчнi процеси i системи машин та розташування шляxiв первинного транспортування деревини в межах люосжи забезпечують мiнiмально допустимий негативний вплив на люову екосистему.
Висновки
1. Перехщ вiд вирощування одновiковиx до формування рiзновiковиx насаджень грунтуеться на: поетапному створенш i розвитку рiзновiковиx, мь шаних деревостанiв; пiдтриманнi оптимальноï структури деревостанiв для досягнення ïx стшкосп i високого поточного приросту дерев; забезпеченш безперервноï наявностi люового покриву на дiлянцi; проведеннi поетапних рубань шляхом вибiрки окремих дерев i бюгруп у межах рiчного приросту; одночасному проведенш заготiвель, доглядових рубань i сприяння природному поновленню в одному й тому самому насадженш чи люовому масивь
2. Проведенi дослiдження у природних i штучних деревостанах за участю дуба звичайного у Люостепу i в Карпатах показують, що майже за вЫма показниками (особливо за складом i вжовою структурою) вони значно вiдрiзняються вiд цiльовиx.
3. Для переформування насаджень здшснено диференцшований комплекс лiсогосподарськиx заxодiв (вибiрка окремих дерев i бiогруп, сприяння природному поновленню, посадка шд наметом деревостану щнних порiд то-що) залежно вiд лiсорослинниx умов, стану деревостану i бюлопчних особ-ливостей порщ. Позитивнi тенденцiï розвитку деревостану з лiсiвничоï i при-родооxоронноï точок зору пiдсилювались, негативнi - своечасно усувались чи обмежувались.
4. Унаслiдок реалiзацiï зазначених заxодiв на довгострокову перспективу можна забезпечити сталють люокористування, значно полiпшити яюс-
ний склад лiсiв, оптимiзувати вжову структуру насаджень, домогтися понов-лення деревостанiв природним шляхом, тдвищити стiйкiсть i стабшьшсть ль сiв та забезпечити реально 'х багатофункцiональну роль.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 5-е изд., 1982. - 552 с.
2. Буш К.К., Иевинь И.К. Экологические и технологические основы рубок ухода. - Рига: Зинатне, 1984. - 172 с.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1969. -
388 с.
4. Голубець М., Царик Й. Стшкють i стабшьшсть - важливi ознаки живих систем// Ойкумена. - 1992, № 1. - С. 21-26.
5. Морозовь Г.Ф. Учеше о лъсъ. Введете въ бюлопю лъса. - С-Петербургъ: Тип. Спб. Град. Изм. п., 1912. - 83 с.
6. Одум Ю. Основы экологии. - М.: Мир, 1975. - 740 с.
7. Парпан В.1., Шпарик Ю.С. Засади сталого люокористування та збереження бiорiз-номашття прських лiсiв Укра'нських Карпат. - Iвано-Франкiвськ, 2005. - 13 с.
8. Савущик М.П., Попков М.Ю., Полякова Л.В. Особливосп лiсового фонду Державного ком^ету лiсового господарства Укра'ни, 2.06.2003./ [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// www.fmsc.com.ua/content/view/82/66/.
9. Смаглюк К.К. Девственные леса Украинских Карпат/ Лесоведение. - 1969, №4. -С. 3-13.
10. Стойко С.М., C.I. Цурик, П.Р. Третяк та in Морфолопчна структура букових пра-лiсiв/ Флора i рослиннють Карпатського заповiдника. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 178-189.
11. Уткин А.И. О показателях лесных биогеоценозов// Бюлл. Моск. о-ва испытат. природы. Отд. биологии. - 1975, т. LXXX (2). - С. 95-107.
12. Чернявський М.В. Буковi прашси як еталони люв майбутнього Украшських Карпат// Дослщження басейново'' екосистеми Верхнього Днютра: Зб. наук. праць. - Львiв, 2000. -С. 164-183.
13. Чернявський М.В. Рубки переформування деревосташв// Зб. "Науковi основи тд-вищення продуктивностi та бюлопчно'' стiйкостi люових та урбанiзованиx екосистем". -Львiв, 2005. - С. 85-88.
14. Чернявський М.В. Наближене до природи лiсiвництво// Люовий i мисливський журнал. - 2008, № 1. - С. 14-17.
15. Чернявський М.В., Швггтер Р., Ковалишин Р.В. та ш. наближене до природи ль авництво в Укра'нських Карпатах. - Львiв: ЛА Пiрамiда, 2006. - 88 с.
16. Fregner M., Wasser B., Schwitter R. Nachhaltigkeit und Erfolgskontrole im Schutzwald. Wegleitung für Pflegemassnahmen in Waeldern mit Schutzfunktion, Vollzug Umwelt. - Bern: Bundesamt fuer Umwelt, Wald und LandsсhafL 2005. - 564 S.
17. Leibundgut H. Ziele und Wege der naturnahen Waldwirtschaft// SZFW. - 1986, № 137. S. 245-250.
УДК 581.526.:581.524 Ст. наук. ствроб. В.Г. Кияк, канд. бюл. наук -
1нститут екологй Карпат НАН Украти; студ. Р.М. Черепанин -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
ПОПУЛЯЦ1ЙНА РВНОМАШТШСТЬ RANUNCULUS THORA L.
ЗА МОРФОМЕТРИЧНИМИ ОЗНАКАМИ I ЖИТТСЗДАТШСТЮ
НАС1ННЯ
У популящях Ranunculus thora Чорнопрського масиву Карпат вивчено морфо-лопчну мшливють особин i життездатшсть насшня. Визначено рiвнi внутршньо- i мiжпопуляцшноi рiзноманiтностi виду за морфометричними ознаками нижнього стеблового листка. Виявлено залежнють маси насiння вiд життевост i вiкового стану
