CC BY
23
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 630* Проф. С.М. Стойко1, д-р бюл. наук;
доц. 1.В. Делеган2, канд. с.-г. наук
ВНЕСОК Л1С1ВНИКА-ЕКОЛОГА ТА ПЕДАГОГА У СТАЛЕ Л1С1ВНИЦТВО I ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЛ1С1В КАРПАТ (ДО 60-Р1ЧЧЯ В1Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М.В. ЧЕРНЯВСЬКОГО)
Висв^лено наукову i педагогiчну дiяльнiсть Миколи Ва-сильовича Чернявського - кандидата сшьськогосподарських наук, доцента кафедри екологи Нацiонального лiсотехнiчного унiверситету Укра1ни, старшого наукового спiвробiтника, чле-на-кореспондента ЛАН Укра1ни, спадкоемця кращих наукових традицш лгавничо! науки Укра1ни - П.С. Погребняка, П.1. Мо-лоткова, П.С. Пастернака, С.М. Стойка, послщовника евро-пейсько! школи Г. Ляйбундгута, Ш. Корпеля, експерта Б АО, НАТО, керiвника, координатора багатьох нацiональних та мiж-народних проектiв i форумiв, зокрема - украшсько-шмецького проекту "Дшстер" (1997-2002 рр.), Швейцарсько-Укра!нського проекту розвитку люового господарства в Закарпаттi РОИ2А (2004-2010 рр.), майстра шахово! композици. Основш напрями наукових дослiджень ювшяра стосуються лiсознавства, лiсiвництва, екологи, приро-доохоронно! та заповщно! справи. У науковш дiяльностi вiн надае перевагу експери-ментальним дослiдженням. Наведено список вибраних праць.
У кожного мандр1вника в житл - свш шлях. Хтось ще молодий, мля-во волочить за собою л1та, скшючи, скиглячи, намарно розтрачуючись на мь зер. А шший - поср1блений сивиною, з чималим вантажем пркого досв1ду 1 мудросп, впевнено крокуе вгору крутими життевими стежками, дивуючи ва-гомим доробком добрих справ, даруючи людям усмшку. Саме до таких осо-бистостей належить Микола Васильович Чернявський, вчений-л1с1вник, еко-лог, природозахисник, майстер шахово! композицп 1 великий труд1вник.
Народився вш 3 шчня 1952 р. у мальовничому гуцульському сел1 Брустури Кошвського р-ну 1вано-Франювсько! обл. Улюблений онук дщуся Миколи Федоровича (1888-1964 рр.) 1 бабуш Гафп Семешвни (1896-1984 рр.) рю в оточенш дбайливих 1 працьовитих горян. Як 1 бшьшють поважних гуцу-л1в дщ мав велике господарство (овець, кор1в, коней), був люорубом 1 запов-зятим мисливцем, волод1в пасовищами, 16-ма моргами добротного буково-ялицево-смерекового люу, що й тепер височ1е в урочищ1 "Бша Кобила". Бать-ко Миколи - Василь Миколайович (1925-1989 рр.) усе життя працював у лгс1, люоруб, майстер люозагопвель, мама - Мар1я 1вашвна (1931-1997 рр.) - до-могосподарка. Молодший брат 1ван (1954 р.) також л1с1вник - головний лю-
1 1нститут екологи Карпат НАН Укра1ни;
2 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в
ничий Нацюнального природного парку "Гуцульщина". Тож родина Чер-нявських - своeрiдна лiсiвнича династiя. З раннього дитинства Миколу манили смерековi люи, приваблювали кришталевi води рiчки Брустурки, що стру-менять в обiймах мальовничих скель. Люова практика молодого Миколи роз-почалася ще на початку 60-х роюв минулого столитя, коли вш помагав бать-ковi "куб^вати" на гiрських лiсосiках деревину й жив у колибi лiсорубiв. Гармоншне гiрське середовище, волелюбнi та працьовит гуцули сприяли формуванню лiсiвника-еколога з опришювським характером.
У 1958-1966 рр. Микола навчався у Брустурiвськiй восьмирiчнiй шко-л^ а в 1966-1968 рр. - у Коломийськш середнш школi № 2. Упродовж 19681973 рр. - студент люогосподарського факультету Львiвського люотехшчно-го шституту (тепер - Нацiональний лiсотехнiчний ушверситет Укра!ни, НЛТУ Укра!ни). Уже зi студентсько! лави захопився науково-дослiдною ро-ботою. Його дипломна робота, виконана тд керiвництвом А.Й. Швиденка, здивувала державну екзаменацiйну комiсiю оригiнальнiстю щей i пiдходiв до з'ясування закономiрностей формування типiв вирубок залежно вщ типiв лiсу в Горганах. За дипломом про вищу освiту Микола Васильович - "1нженер ль сового господарства". З 1977 р. вш е кандидатом сiльськогосподарських наук за спещальнютю 06.03.03 - люознавство i лiсiвництво, лiсовi пожежi та бо-ротьба з ними. Дисертацшну роботу на тему "Оптимальний склад насаджень волого! буково-ялицево! сураменi Укра!нських Карпат" захистив у Харювсь-кому сiльськогосподарському iнститутi iм. В.В. Докучаева. Вчене звання -старший науковий ствробггник - йому присвоено у 1986 р. в УкрНДШГА, доцента - у 2002 р. на кафедрi екологп та ландшафтно! архггектури Львiвсь-кого лiсотехнiчного iнституту.
Трудову дiяльнiсть Микола Васильович розпочав у 1973 р. шженером Карпатського фЫалу УкрНД1ЛГА. З 1977 по 1989 рр. працював у Харювсь-кому осередку лiсiвничо! науки, УкрНДШГА на рiзних посадах - молодшим, старшим науковим спiвробiтником лабораторп екологi!, завiдувачем лабора-торi! лiсiвництва i гiдрологi! лiсу. Його наставником був П.С. Пастернак, зна-вець не тшьки карпатських, але й ушх укра!нських лiсiв. З 1989 р. продовжив роботу у Львiвському люотехшчному iнститутi на посадi доцента кафедри екологп, де працюе i до сьогоднi.
Викладацьку роботу проводить за напрямами тдготовки "Лiсове i са-дово-паркове господарство" зi спещальностей - "Лiсове господарство", "Са-дово-паркове господарство", а також "Еколопя", "Економжа природокорис-тування". Викладае рiзнi навчальш дисциплiни: за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем "Бакалавр" - "Метеоролопя i клiматологiя", "Природозаповщна справа"; за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем "Спецiалiст" - "Екологiчна стандар-тизащя i сертифiкацiя"; за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем "Магiстр" - "Менеджмент природоохоронних територш". Чернявський М.В. вперше (1994 р.) не тшьки в Укра!ш, але й, принаймш, у Сврот розробив i започаткував курс "природозаповщна справа", а згодом - i вiдповiдну спецiалiзацiю. Науково-педагогiчний стаж вченого становить 38 роюв.
Основш напрями наукових дослщжень ювiляра стосуються люознав-ства, лiсiвнищ'ва, екологп, природоохоронноï та 3an0B^H0ï справи. У науко-вш дiяльностi Микола Васильович надае перевагу експериментальним досль дженням. Вiн провiв фундаментальнi дослiдження на 60 стацюнарах i3 пов-ним картуванням розмщення деревних i чагарникових рослин у буково-яли-цево-смерекових, кедрово-смерекових, липово-ясенево-дубових, грабово-ду-бових лiсостанах Карпат i Люостепу. Як спадкоемець кращих наукових тра-дицiй лiсiвничоï науки Украши, вш, у 1979-2010 рр. продовжив дослщження на 16 стацюнарах, якi заклали проф. А.Б. Жуков, П.С. Погребняк, П.К. Фаль-кiвський, П.П. 1зюмський, А.П. Богомолов, В.А. 1гнатенко у люостанах Крас-но-Тростянецькоï лiсовоï дослiдноï станцiï. На серiях пробних площ з догля-дових рубань (3 секцп з рiзним режимом i контроль) у свiжiй ясенево-липо-вш дiбровi з рiзними схемами змшання i розмiщення дерев експериментальним шляхом встановлено закономiрностi динамiки люосташв, оптимальний склад деревостанiв, схеми змiшування i розмiщення деревних порiд. У 1980-х роках Микола Васильович заклав серж> стацiонарiв з доглядових рубань у буково-дубових, грабово-дубових лiсах Подшля за схемою: три ступенi зрь дження, + варiант дерева майбутнього (вперше в Украïнi), + контроль. Двi се-рiï стацiонарних дшянок започаткував у природному заповiднику "Медобо-ри", двi серiï - у ДП "Чортювське ЛГ".
На основi фундаментальних дослiджень, виконаних на стацюнарах, Микола Васильович розробив оригшальний шдхщ до оптимiзацiï структури i складу деревосташв у динамiцi буково-ялицево-смерекових, кедрово-смере-кових, липово-ясенево-дубових, грабово-дубових лiсiв Карпат i Люостепу. Цей шдхщ отримав високу оцiнку з боку лiсiвникiв-практикiв, широку тд-тримку та визнання помiж учених i став засадничою основою подальшого розвитку лiсiвничоï науки в Украш. На його засадах продовжили дослщжен-ня учнi школи проф. П.С. Пастернака - В.П. Ткач, М.Д. Кучма, М.Д. Пола-тайчук, якi сформували нову плеяду вщомих учених.
Микола Васильович розробив системи ведення люового господарства у дiбровах Украïни, що висвiтлено у численних публжащях та нормативних актах колишнього Союзу РСР [4-15]. Спшьно з росiйськими вченими, на ос-новi популяцiйних дослiджень вiн опрацював методичнi рекомендацiï з вщ-творення широколистяних лiсiв [13].
У 80-х роках М.В. Чернявський розробив методолопю визначення еколопчного потенцiалу лiсорослинних умов, як лягли в основу подальших дослiджень 1нституту екологiï Карпат [5, 9]. Еколопчний потенцiал рiзних тишв лiсорослинних умов е iнтегральним показником взаемодп абiотичних, клiматичних, геологiчних i едафiчних факторiв середовища й слугуе основою для визначення потенцiйноï продуктивносп зростаючих насаджень. Еколо-гiчний потенщал рiзних типiв лiсорослинних умов розглядае як вiдповiднiсть умов середовища еколого-бюлопчним особливостям створюваних i вирощу-ваних деревосташв. Виходячи з цього, кшькюну оцiнку типiв лiсу розглядае як аналiз системи iнформативних показникiв: ктматичних, орографiчних i едафiчних умов i рослинносп, що репрезентативно вiдображае закономiрнос-
тi формування i динамiки типiв лiсу. Вона е регiональною i вiрогiдною (ймо-вiрною) й розробляеться окремо для природних та порушених мiсцезростань [6, 8].
Еколопчний потенцiал рiзних титв лiсорослинних умов у регiонах Розточчя, Полюся i Лiвобережного Лiсостепу визначено на mдставi таких ш-формативних показниюв: клiмат типу лiсорослинних умов, генетичний тип Грунту, потужнють гумусового, гумусованого горизонтiв Грунту i запашв гумусу у них, потужнють корененаселеного горизонту, рiвень залягання Грун-тових вод, склад деревостану, загальна фiтомаса насаджень, поточний при-рют за запасом, верхня висота, боттет за верхньою висотою деревостану. За П.С. Погребняком (1968), при цьому кiлькiснi змiни напруженостi еколо-пчних факторiв середовища спричинюють рiзну продуктивнють деревоста-нiв, а за М.В Чернявським - ще й рiзну стiйкiсть i стабiльнiсть лiсiв. Як еколопчний потенщал лiсорослинних умов, так i кiлькiсна оцiнка титв люу слу-гують основою рацюнального вибору систем господарювання залежно вщ типу лiсу [4-15, 20].
Внаслщок спiвпрацi з проф. А.З. Швиденком та проф. В.О. Рожковим (1нститут Грунтознавства РАН), Микола Васильович розробив уткальну методику розпiзнавання та видшення типiв лiсу на основi аналiзу системи ш-формативних ознак. Його щея полягае у тому, що за допомогою статистико-математичних методiв можна достовiрно описати i видiлити (класифiкувати) типи лiсiв на основi iнформативних (найбiльш значущих) ознак середовища i лiсу. Детально щ дослiдження висвiтлено в одноосiбних наукових звггах, публiкацiях i виступах на конференщях [8, 10, 14].
Як гуцул^ивник, значну увагу Микола Васильович придшяе вивчен-ню функцiонування пралiсiв, як найбiльш збережених екосистем свиу. Вiн заклав 4 стацiонари з вивчення пралiсiв: букових - в Угольщ (7 одногектар-них проб) та у басейт р. Боржава (безперервний профшь протяжнiстю 1,6 км з повним картуванням), кедрово-смерекових, релжтово! сосни, буково-ялице-во-смерекових та смереково-буково-ялицевих - у заповiднику "Горгани" -42 пробт площi - 2 типолопчт профiлi) та кедрово-смерекових в урочищi "Плай" (Закарпаття, Горгани) - 8 пробних площ (всi - з повним картуванням ушх рослин). У вивченш пралiсових екосистем Микола Васильович е дос-тойним послщовником школи Г. Ляйбундгута, Ш. Корпеля. Вш уперше в Ук-ра!т встановив тривалiсть фаз i стадш розвитку пралiсiв (вiдновлення, молодого люу, жердняку, оптимально!, вибiрковоI, старшня, розпаду) i !х струк-турш характеристики. Спiльно з фахiвцями Карпатського бюсферного запо-вiдника ювiляр розробив обгрунтування необхiдностi включення букових пралiсiв Карпат до СвiтовоI спадщини ЮНЕСКО. Вш також запропонував надати такий самий статусу пралюам Горган.
Микола Васильович завжди послщовно вiдстоюе думку про те, що вш пралюи, як найприроднiшi екосистеми свiту, потрiбно занести до "Зелено! книги", до Свгтово1 спадщини ЮНЕСКО, незалежно вщ того, де вони е i яку займають площу. До певно! мiри завдяки старанням ювiляра в ЮНЕСКО ця теза стала основоположною i офщшною щодо включення пралiсiв до найви-
датшших мюць свiту. На думку Миколи Васильовича, дотепер ми охороняли i збершали те (види, популяцi! i угруповання), що виявилося найменш стiйким i пристосованим до антропогенного впливу, а не те (пралюи), що цей вплив витримало через рiзнi причини найкращим чином завдяки цiлiсностi оргашзацп свое! внутрiшньо! структури i стабшьного функцiонування. Для пралiсiв властивi найвищi та найкращi, порiвняно з ушма iншими екосисте-мами: природнiсть, цЫсшсть, безперервнiсть функцiонування, самовщнов-люванiсть, самооргашзованють, стiйкiсть, збалансованiсть (припасованiсть) компонентiв ^ що найбiльш важливо - малозмiнюване у просторi та часi се-редовище iснування. Така парадигма дае змогу видiлити пралiси в окрему ка-тегорiю заповiдних об'ектiв, яю потребують свого вичленування з-помiж ш-ших найприроднiших екосистем i постшного монiторингу за ними.
У 2006-2009 рр. ювшяр розробив принципи адаптацп та впровадження методологi! iдентифiкацi! особливо цшних для збереження лiсiв (ИСУБ) в Укра!нi (пункт 9 сертифжацп лiсiв за принципами Г8С) [19]. Особливо цшш для збереження люи - лiси, що мають одну чи бшьше таких ознак:
• л1сов1 територи, яю мгстять важлив1 на глобальному, нацюнальному або регь ональному ршнях: осередки бюр1зномашття та/або велию л1сов1 ландшафти, розташоваш в межах одинищ господарювання або мютять кшька таких оди-ниць, де життездатним популящям бшьшосп, якщо не всх аборигенних видав, властив1 природт характеристики структури, поширення та чисельностц
• л1сов1 територп, що мютять рщюсш екосистеми та екосистеми тд загрозою зникнення, або входять до складу таких екосистем;
• л1сов1 територи, яю забезпечують основш природно-захисш функци;
• л1сов1 територи, що е визначальними для задоволення основних потреб та/або для традицшно! культурно! щентичносп мгсцевих громад [19]. Микола Васильович розробив принципи планування та проведення
господарських заходiв в особливо цiнних для збереження люах згiдно з чинною законодавчо-нормативною базою ведення лiсового господарства в Укра-!нi та програму !х монiторингу (стану лiсiв та оцшки ефективностi заходiв iз збереження або полшшення ознак) [19]. Ц пiдходи вже застосовуються пiд час сертифжацп лiсiв Iвано-Франкiвщини.
Вiд 1989 до 1994 рр. тд керiвництвом Миколи Васильовича розробле-но систему мониторингу стану rрунтiв i рослинносп Львова. Його учень Я.В. Геник захистив кандидатську дисертацiю на тему "Вплив важких металiв на рослиншсть i Грунти урбанiзованих територiй". Вперше для одного з великих мют заходу Укра!ни - Львова - проведено комплексне досль дження нагромадження важких метал1в Грунтами, трав'яними газонами, корою, листям, хвоею та опадом деревних порщ (105 пунклв мереж1 екомошто-рингу, 4 еколопчш профЫ). Встановлено середш значення нагромадження свинцю, кадмж>, цинку, мда, шкелю, кобальту, мол1бдену й шших металiв, а також середш коефщенти !х аномальносп в Грунтах та опад1 Складено кар-ти поширення кожного елементу зокрема, а також карти сумарного пол1еле-ментного поширення важких метал1в в опад1 та Грунтах Львова. Вивчено характер нагромадження х1м1чних елеменпв у р1зних типах вегетуючо! по-верхш в однакових за р1внем забруднення зонах. Встановлено роль рослин-
ност1 та Грунт1в як бюгеох1м1чного бар'еру. Простежене нагромадження важ-ких метал1в р1зними видами деревних рослин. Висунуто 1 певною м1рою обГрунтовано гiпотезу щодо мехашзму в1дносно! стшкост1 дерев до забруд-нення важкими металами, як передадаптивну здатнють вид1в - неспециф1чну форму пристосування до змiнених умов середовища. Встановлено шформа-тивш показники забруднення довкшля (iндекс чистоти пов1тря, коефщент б1-олопчного поглинення, рад1альний прирют дерев (клена гостролистого 1 в'яза гладкого), концентращя елеменлв у верхньому шар1 Грунту 1 певною м1рою -комбшований клас дефол1ацп 1 дехромацп листя/хво!) та опрацьовано реко-мендацiI для посилення еколопчно! рол1 зелених насаджень та щодо особли-востей озеленення великих мют, як1 знаходяться пiд впливом штенсивного техногенного забруднення.
Микола Васильович зробив значний внесок в опрацювання принцишв типологiI i бонiтування мисливських угiдь Укра!ни. Його практичш рекомен-дацiI щодо розвитку мисливського господарства пiд час запровадження бага-тофункцiонального, наближеного до природи ведення люового господарства впровадженi у виробництво i Iх широко застосовую лiсовi пiдприемства Ук-раIнських Карпат [2]. Вш розробив лiсомисливське районування Украши за оригiнальними принципами, суть яких полягае у застосуванш критерпв про-вiдних факторiв середовища у поеднанш з поширенням звiрiв i птахiв у не-розривнiй едносп з якiстю мисливських уг1дь. В Украш вiн видiлив 7 люо-мисливських областей: А - Украшське Полiсся; В - Лiсостепова Правобереж-на; С - Лiсостепова Л1вобережна; Б - Пiвнiчностепова; Е - П1вденностепова; Г - Карпатська; О - Кримська. У межах Украшського Полюся е двi л1сомис-ливсью округи 1 п'ять лiсомисливських райошв, у межах ЛiсостеповоI Право-бережноI областi - двi округи i три райони; ЛiсостеповоI ЛiвобережноI облас-тi - одна округа й три райони; ПiвнiчностеповоI областi - три округи i п'ять райошв; ПiвденностеповоI областi - одна округа 1 п'ять райошв. У Карпатсь-кш лiсомисливськiй областi видiлено двi округи i три райони, а в Кримськш лiсомисливськiй областi - одна округа i два райони. Микола Васильович оп-рацював чотирьохрiвневу типологiю мисливських угiдь, за якою найбшьший таксон - екотоп мисливських упдь, нижчi рiвнi - категорiя, група i тип мисливських упдь. Бонiтування мисливських угiдь опрацьоване з одним iз авто-рiв цього повiдомлення. Пiд час боштування мисливських угiдь з усiеI рiзно-манiтностi факторiв, що впливають на життя мисливських тварин, для кожного виду видшено основний фактор, який рiзко погiршуе умови юнування i спричинюе скорочення чисельностi виду, а отже, перешкоджае вести на нього господарство. Саме цей фактор, взятий за середньою багаторiчною характеристикою, слугуе основою для встановлення боштету упддя. Боштування вважаеться найскладшшим 1 найвщповщальшшим етапом мисливського впорядкування. Найбiльш ретельно опрацьовано принципи боштування упдь для лося, оленя, сарни, кабана, зайця, боровоI й водоплавноI дичини.
У сферi наближеного до природи i багатофунцiонального лiсiвництва Микола Васильович уперше в Украш наближене до природи лiсiвництво означив як систему ведення люового господарства, за я^ безперервно юнуе ль
совий покрив, вщтворюеться структура природних рiзновiкових лiсiв, пос-тiйно пiдтримуеться стiйкiсть деревосташв, деревину вирубують в обсязi рiч-ного приросту, зберiгаеться бiотичне рiзноманiття лiсових екосистем, характерною е постшна стабiльнiсть водоохоронних, захисних, ктматорегулятив-них, санiтарно-гiгiенiчних, оздоровчих та шших корисних властивостей лiсiв [15, 16]. Вш розробив Концепцiю створення демонстрацшних стацiонарiв вiд наближеного до природного = природоохоронного лiсiвництва.
За М.В. Чернявським, багатофункцюнальне лiсiвництво базуеться на розумшш лiсу як природно! екосистеми, що використовуеться без надужи-вання, збер^аючи свою цiлiснiсть i самовщновлюванють. Ведення лiсового господарства за екосистемного тдходу Грунтуеться на кращих традищях ль сiвництва, якi нинi викристатзувались у вчення наближеного до природи формування i вирощування лiсу. Наближене до природи лiсiвництво передба-чае, на пiдставi моделювання природних процешв, проведення тако! системи заходiв, яка посилюе стшюсть деревостанiв i !х багатофункцiональну роль за мiнiмально доцшьного i необхiдного втручання у лю. Технологiя створення i формування деревосташв базуеться на вирощуванш цiльових насаджень за-лежно вiд мети господарювання, ктматичних i Грунтово-гiдрологiчних умов, бюлогп i екологi! порiд. При цьому застосовуються рiзнi, але якомога ближчi до природного лiсу, бiльш шдивщуальш та диференцiйованi пiдходи до пла-нування i ведення лiсового господарства.
Вш розробив "Концепцiю з наближеного до природи лiсiвництва" для лiсiв Укра!ни (спiвавтори - Г.Т. Криницький, В.1. Парпан, В.Л. Коржов, М.М. Рековець, В. О. Тарасенко), яку затверджено ДКЛГ Укра!ни 2010 р. Ювшяр е один iз авторiв впровадження кластерного аналiзу лiсового сектору Карпатського регюну Укра!ни.
Микола Васильович виконав безпрецедентш за масштабами лiсiвничi дослщження з проблеми рубок переформування. У рамках проекту ГО^А (Швейцарсько-Укра!нський проект розвитку лiсового господарства в Закар-паттi) вiн спiльно з виробничниками заклав: у Закарпатськш обл. 126 стащ-онарiв з рубок переформування у 38 типах люу - вщ низинних дубових до високопрних; в Iвано-Франкiвськiй обл. - 6 стацiонарiв. Особисто заклав 12 одногектарних пробних площ з рубок переформування у дубових заплав-них люах (3 рiзнi ступенi зрiджування + контроль) i 12 стацiонарiв у буково-дубових лiсах (та ж схема) у Закарпаттц 12 стацiонарiв разом iз науковцями Укра!ни i Швейцарi! у буково-ялицево-смерекових лiсах Карпатського бюс-ферного заповiдника - переформування похщних ялинових лiсiв у змшаш структурованi лiси.
Спецiально для потреб люогосподарського виробництва Микола Васильович уперше в Укра!ш у "Правилах полшшення якiсного складу лiсiв" (2007) написав роздш "Рубки переформування", а також розробив спещальну "Iнструкцiю з рубок переформування". Рубки переформування ювшяр роз-глядае як комплекснi рубки, спрямоваш на поступове перетворення одновжо-вих i/або чистих у рiзновiковi й/або мiшанi багатояруснi лiсовi насадження, низькостовбурних у високостовбурш деревостани. Лiсiвничi заходи для до-
сягнення мети переформування деревостану встановлюються конкретно для кожноI дшянки iз зазначенням термiну його проведення, повторюваносп та iнтенсивностi. Разом з Агенством регюнального розвитку Закарпаття, як на-уковий керiвник проекту в 2006-2008 рр., учений, проанатзувавши рiзнi види альтернативноI енергiI i можливють Iх застосування, розробив Концепцiю комплексного використання бюмаси у Закарпаттi. У 2010-2011 рр. дав оцшку бюмаси (лiси, вживана деревина, сiльське господарство, вщходи) в УкраIнi (вiн единий експерт вщ УкраIни) у рамках проекту СБРР за участю Туреч-ччини, БолгарiI, Бiлорусi, РумунiI [1].
Працюючи за проектом ГЬБО "Удосконалення систем правозастосу-вання й управлшня в лiсовому секторi у крашах-учасницях Свропей^^ по-лiтики добросусiдства та Росп" за участю РосiI, Азербайджану, Грузп, Вiрме-нiI, Молдови, Украши, 2010-2011 рр., Микола Васильович сформулював ори-гiнальне визначення незаконних рубок, незаконноI заготiвлi деревини, неле-гальноI деревини [20]. Незаконна (нелегальна) рубка - рубка, яку здшснили громадяни чи пiдприемства без дозвшьних документiв, або з недотриманням встановлених для вирубки деревини чинних правил, або з матпулюванням обсяпв заготiвлi чи технiчних даних деревини, або з ухиленням вщ податкiв i зборiв за продукцiю, або з недотриманням встановлених правил продажу пи-ломатерiалiв, або видачi концесiй. Нелегальну лiсозаготiвлю можна розгляда-ти як загопвлю деревини, що здiйснюеться без наявносп офiцiйних дозвшь-них докуменпв згiдно з чинним законодавством чи за к наявностi, але не у вщведеному мiсцi, або рубання бiльшоI кiлькостi, нiж дозволено дерев, а та-кож рубання дерев не тих порщ, якi зазначеш у дозвiльних документах (зпд-но з чинним Кримшальним кодексом Украши), або з недотриманням встановлених для вирубки деревини чинних правил, або тсля встановлених у дозвшьних документах термшв рубки, або тсля винесення ршення про при-пинення, обмеження або припинення дiяльностi люокористувача або права користування люовим дшянкою. За М.В. Чернявським, нелегальна деревина - деревина, яку заготовлено або добуто шляхом: крадiжки, недозволеного люоповалу, незаконного рубання або перевезено, перероблено, куплено або продано з порушенням або з недотриманням державних норм i правил. Роз-межування i точне трактування цих трьох понять (незаконна рубка, нелегальна люозагопвля i нелегальна деревина) створюе передумови для законодав-чих основ боротьби з незаконними рубками [20].
Микола Васильович здшснив аналiз законодавчого регулювання у сферi неефективних i несталих методiв ведення лiсового господарювання i незаконних рубок лiсу, можливостей для корупцшних ризикiв та схем у кон-текстi дозвiльного регулювання використання люових ресурсiв. Вiн першим висловив думку про те, що необхщне створення бшатеральних бiосферних резервапв "Роточчя" (з Польщею), "Мармароськi гори" (з Румутею), "Полiс-ся" (з Польщею), бюсферного заповiдника "Горгани". Разом з колегами, вш обГрунтовував створення природних заповщниюв "Горгани" та "Медобори", бiосферного заповiдника "Розточчя", Нацiонального природного парку "Гу-цульщина", регiональних ландшафтних парюв "Знесiння", "Надсянського",
"Поляницький", "Равське Розточчя", "Винниювський", заказникiв "Корнало-вичГ", "Кошiв", "Дубовий гай", видiлення шести люових генетичних резерва-TiB, обгрунтування екомережi Карпат та запропонував специфiчнi диферен-цiйованi способи пiдтримання стшкост лiсових екосистем на природозапо-вщних територiях через впровадження окремих постулапв наближеного до природного лiсiвництва. У десятках його праць вивчено стан рослинносп та способи 11 збереження на заповщних територiях Укра!ни [17-19].
На загал за роки науково! та педагопчно! дiяльностi вчений опубл^-вав понад 300 наукових та навчально-методичних праць. У сво!й робот М.В. Чернявський надае перевагу узагальнювальним працям, особливо для практикiв люового господарства. Допоки вiн единий ствавтор трьох ви-дань - довщниюв для лiсничого, яю вийшли в Укра!ш iнтервалом понад 30 роюв - "Посiбник карпатського лiсiвника" (1980), "Справочник лесовода" (1990) та "Порадник карпатського лiсiвника" (2008); в останньому вiн був редактором. Iншi працi ювiляра у цьому аспект стосуються екологiчних засад оргатзацп та ведення люового i мисливського господарства в Укра!ш [2, 1521]. Микола Васильович Чернявський, як офщер запасу, брав участь у лжвь дацп аварп на ЧАЕС: служив командиром пожежного взводу на 4-му енер-гоблощ. Як науковець, тсля аварп, дослiджував лiсовiдновлення у зот ЧАЕС [3]. Ювшяр е потужною iнтелектуальною силою лiсiвничоl науки не тшь-ки Укра!ни, а й уше! Свропи. Його дослщницьке слово звучить на важливих конференщях, семiнарах, форумах, з його думкою звiряються науковцi й практики Укра!ни, Росп та iнших кра!н.
Чернявський М.В. вiльно володiе росшською, нiмецькою та польсь-кою мовами. Ствпрацюючи з вченими-лiсiвниками багатьох кра!н свiту неодноразово бував в Австрп, Албанп, Бiлорусi, Грузп, Куб^ Латвп, Литвi, Лiх-тенштейнi, Молдов^ Нiмеччинi, Польщi, Росп, Румунп, Словаччит, США, Угорщинi, Чехп та тших кра!нах Вiн експерт FAO, НАТО, керiвник, координатор багатьох нацюнальних та мiжнародних проектiв i форумiв, зокрема -укра1нсько-тмецького проекту "Днютер" (1997-2002 рр.), Швейцарсько-Ук-ра!нського проекту розвитку лiсового господарства в Закарпатп FORZA (2004-2010 рр.).
Микола Васильович захоплюеться шаховою композицiею - складан-ням шахових задач (з 1970 р.). Понад 280 його задач опублжовано у вшх ша-хових кра!нах свiту. Отримав 36 призiв i 48 вiдзнак на мiжнародних шахових конкурсах. Був капiтаном збiрноl Укра1ни (1980-1982 рр.), яка здобула срiбнi медалi в команднiй першосп СРСР. Дев'ять шахових композицiй Миколи Ва-сильовича увiйшли в "Album FIDE" - збiрника кращих шахових задач свиу. Понад 25 роюв вш редагував шаховi вiддiли в газетах i журналах. Ювiляр е автором десятка теоретичних статей зi шахово! композицп. Вiн щороку проводить мiжнароднi конкурси складання задач-мшатюр у офiцiйному виданнi укра!нських шахових композиторiв "Проблемiст Укра!ни". Активно працюе як проблемют i як арбггр.
Микола Васильович значну увагу придшяе вихованню студентiв, мо-лодих учених - астрантську пiдготовку проводить з 1987 р. Щд його керiв-
ництвом захищено одну кандидатську дисертащю, пiдготовлено - три. Його люблять i шанують студенти, аспiранти та здобувачi наукового ступеня, по-важають колеги по роботг Особисте життя ювiляра склалося щасливо, разом з дружиною Галиною Дмитрiвною, судмедекспертом, донькою Ольгою, лжа-рем, тiшиться внуком Михайлом - майбутшм лiсiвником.
Життевий шлях i творчий доробок ювiляра викликае у нас бажання мислити, удосконалюватись, творити. Переконуе, що основнi складники сенсу життя - працьовитють, мудрють, i зокрема творчiсть, яка, керована лю-бов'ю до ближнiх i до Батькiвщини, збагачуе стан сустльства добрими справами i матерiальними благами, розвивае почуття краси i гармони. Микола Васильович бадьоро крокуе вперед. Обминае малозначущi поди, сторониться метушливих зустрiчей, уникае безцшьного застiлля, чужi для нього беззмю-товнi розмови i безплiднi дша. Вiн безмежно залюблений у Гуцульський край, у рiдне село Брустури.
Колектив Нацюнального лiсотехнiчного унiверситету Укра1ни, колеги, друзi та знайомi щиро вiтають Вас, Миколо Васильовичу, з Днем наро-дження i бажають мiцного здоров'я на довп-довп роки. Нехай доля усмь хаеться Вам щасливими днями, а Вашi добрi справи вiдгукнуться у серцях людей повагою й добрим словом.
Л1тература
1. Бедя О.1. Концепщя комплексного використання бюмаси у Закарпагп / О.1. Бедя, В.С. Грищенко, А.М. Казаков, В.1. Родша М.В. Чернявський, В.Ю. Чопак. - Ужгород, 2008. -204 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.arr.com.ua/.
2. Делеган 1.В. Перспективи розвитку мисливського господарства в Закарпагп (Прак-тичш рекомендаци щодо розвитку мисливського господарства при запровадженш багатофун-кцюнального, наближеного до природи ведення люового господарства) / 1.В. Делеган, М.В. Чернявський, В.С. Феннич. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фол1ант", 2007. - 158 с.
3. Кучма Н.Д. Особенности лесовосстановления на дезактивированных площадях зоны ЧАЭС / Н.Д. Кучма, П.П. Подкур, Г.А. Шлончак, Н.П. Савущик, Н.В. Чернявский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1990. -Вып. 91. - С. 18-22.
4. Рекомендации по усовершенствованию лесоводственных мероприятий в дубравах / И.Ф. Федец, Н.А. Лохматов, Н.В. Чернявский, А.П. Богомолов, Б.В. Ткаченко, А.А. Тшук, В.В. Гречуха, В.А. Игнатенко, Н.Д. Кучма // Сборник рекомендаций и методических указаний по лесному хозяйству и защитному лесоразведению. - Харьков, 1989. - С. 63-86.
5. Чернявский Н.В. Экологический потенциал типов лесорастительных условий, как основа оптимизации структуры сосновых древостоев / Н.В. Чернявский // Ход роста и строение древостоев : сб. науч. тр. ЛитСХА. - Каунас-Академия, 1983. - С. 56-58.
6. Чернявский Н.В. Подход к разработке количественной оценки типов леса УССР / Н.В. Чернявский // Современные проблемы лесной типологии : сб. матер. Всесоюзн. конф., г. Львов, 1983. - С. 69-71.
7. Чернявский Н.В. Лесовосстановление в дубравах УССР / Н.В. Чернявский (соавтор). - М. : Изд-во "Гослесхоз"-ВДНХ, 1984. - 10 с.
8. Чернявский Н.В. Подход к разработке количественной оценки типов леса УССР / Н.В. Чернявский // Современные проблемы лесной типологии : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - С. 72-75.
9. Чернявский Н.В. Экологический потенциал и производительность дубрав лесостепи Украины / Н.В. Чернявский // Закономерности роста и производи тельности древостоев : тез. докл. - Каунас, 16-17 апр. 1985 г. - С. 181-183.
10. Чернявский Н.В. Усовершенствовать систему лесоводственных мероприятий по ведению лесного хозяйства на зонально-типологической основе с учетом целевого назначения
лесов и возрастного строения древостоев для лесов Украинской ССР : отчет о НИР (заключит.) / Н.В. Чернявский / УкрНИИЛХА. № ГР 81097426; Инв. № . 0285.0081420. - Харьков, 1985. - 249 с.
11. Чернявский Н.В. Основные положения по ведению хозяйства в дубравах / Н.В. Чернявский (соавтор). - М. : Изд-во "Гослесхоз", 1987. - 44 с.
12. Чернявский Н.В. Программы формирования оптимальных древостоев / Н.В. Чернявский (соавтор) // Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - С. 314-329.
13. Чернявский Н.В. Методические рекомендации по воспроизводству разновозрастных широколиственных лесов европейской части СССР (на основе популяционного анализа) / Н.В. Чернявский (соавтор). - М. : Изд-во ВАСХНИЛ, 1989. - 19 с.
14. Чернявский Н.В. Методика распознавания и выделения типов леса на основе анализа системы информативных признаков / Н.В. Чернявский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1990. - Вып. 80. - С. 6-10.
15. Чернявський М. Еколопчш засади оргашзацп та ведення люового господарства в Укра1ш / Н.В. Чернявский // Пращ Наукового товариства iм. Шевченка : зб. наук. праць. -Сер.: Екотехнологи. - Львiв. - 1998. - Том II, розд. V. - С. 561-576.
16. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Украшських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швггтер, Р.В. Ковалишин та ш. - Львiв : Вид-во "Шрамща", 2006. -88 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.forza.org.ua
17. Чернявський М.В. Природоохоронне лгавництво у дубових люах Люостепу / Н.В. Чернявский // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2006. - Вип. 30. - С. 178-187. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/lglpdp/2006_30/178_Czerniawski_LG_30.pdf.
18. Чернявський М.В. Природний заповщник "Горгани" / М.В. Чернявський, М.Б. Шшльчак. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фолiант", 2010. - 76 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.awsassets.panda.org/downloads/gorgany_nature_reserve.pdf.
19. Чернявський М.В. Особливо цшш для збереження люи: визначення та господарю-вання : практ. поабн. для Украши / Н.В. Чернявский (соавтор) // High Conservation Value Forests Toolkit. A practical Guide for Ukraine. Друга редакщя, 20 червня 2008. - 147 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hcvf.org.ua/oczl.pdf).
20. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та не-законш рубки в люах Карпат i Захщного Полюся / за ред. М.В. Чернявського, 1.П. Соловiя, Я.В. Геника : монографiя. - Львiв : Вид-во "Зелений Хрест", Лша-Прес. - 2011. - 256 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gcs.org.ua/publish/FLEG_monograf.pdf.
21. Chernyavsky M.V. Forests of Ukraine and improvements of forest management / M.V. Chernyavsky // Restoration of Forest. Environmental Challenges in Central and Eastern Europe. NATO ASI Series. Series 2: Environment. - Vol. 30: Kluver Academic Publishers. Dordrecht, Boston. -London, 1997. - Р. 195-204.
Стойко С.М., Делеган И.В. Вклад лесовода-эколога и педагога в устойчивое лесоводство и сохранение девственных лесов Карпат (к 60-летию со дня рождения Н.В. Чернявского)
Освещена научная и педагогическая деятельность Николая Васильевича Чернявского - кандидата сельскохозяйственных наук, доцента кафедры экологии Национального лесотехнического университета Украины, старшего научного сотрудника, члена-корреспондента ЛАН Украины, наследника лучших научных традиций лесной науки Украины - П.С. Погребняка, П.И. Молоткова, П.С. Пастернака, С.М. Стойка, продолжателя европейской школы Г. Ляйбундгута, Ш. Корпеля, эксперта FAO, НАТО, руководителя, координатора многих национальных и международных проектов и форумов, в частности - украинско-немецкого проекта "Днестр" (1997-2002 гг.), Швейцарско-Украинского проекта развития лесного хозяйства в Закарпатье FORZA (2004-2010 гг.), мастера шахматной композиции. Основные направления научных исследований юбиляра касаются лесоведения, лесоводства, экологии, природоохранного и заповедного дела. В научной деятельности он предпочитает экспериментальные исследования. Приведен список избранных трудов.
Stojko S.M., Delegan I. V. The contribution of specialist-environmentalist and teacher in sustainable forestry and saved of Carpathians virgin forest (To 60-anniversary from Birthday of M.V. Chernyavskyy)
The article deals with scientific and pedagogical activity of M.V. Cherniavskyy -candidate of agricultural sciences, assistant professor of ecology of the National Forestry University of Ukraine, senior scientist, correspondent member of Ukraine LAN, the heir to the best scientific tradition Forest Science of Ukraine - P.S. Pogrebnyak, P.I. Molotkov, P.S. Pasternak, S.M. Stoyko, successor to the European school G. Lyaybundguta, S. Korpela, an expert FAO, NATO, the manager, the coordinator of many national and international projects and forums, in particular - the Ukrainian-German project "Dniester" (19972002 g .), the Swiss-Ukrainian forestdevelopment Project in Transcarpathia FORZA (2004-2010 years), master of chess composition. Main directions of scientific research relating to forestry celebrant, forestry, ecology, environmental and nature conservation. In scientific work, he prefers to experimental studies. A list of selected works.
УДК[332.122:338.43]:331.5 Доц. П.П. Гаврилко, канд. екон. наук -
Ужгородський навчальний центр Кшвського НТЕУ
ПРОБЛЕМИ П1ДГОТОВКИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СЕЛА
Основною метою аграрно! освгги е штегращя до европейського освггнього простору, в процес яко1 повинш вщбуватись ягасн змши в оргащзаци навчального процесу для шдготовки конкурентоспроможних фахiвцiв на ринку пращ. Виявлено проблеми кадрового потенщалу села.
Ключовi слова: кадровий потенщал, сшьське господарство, аграрна освта, ри-нок пращ, реформування.
Вступ. Економ1чна криза в Украш спонукала до закриття значно! кшькосп тдприемств провщних галузей промислового виробництва, скоро-чення пращвниюв аграрно! сфери i, як наслщок, до зростання р1вня сшьсько-го безробтя. Це негативно впливае на економiчний стан держави, не сприяе зростанню ВВП та нарощенню експорту вироблено! сшьськогосподарсько! продукцп тощо. Поширення явищ сшьсько! бщносп ускладнюють процеси розвитку трудового потенщалу села. Внаслщок трансформацп системи сощ-ально-економiчних вщносин i поведшки сiльського населення зазнало знач-них змш середовище трудово! дiяльностi на селг
Рiзнi аспекти розвитку сшьських територiй та регулювання процесами формування i використання трудового потенцiалу широко дослщжують вгг-чизнянi вченi: А.В. Базилюк, О.А. Гршнова, А.М. Колот, В.В. ОнЫенко, 1.Л. Петрова, П.Т. Саблук, М.В. Шаленко, К.1. Якуба та iншi. Незважаючи на достатньо великий науковий штерес до проблем формування i використання трудових ресуршв села, недостатньо вивченими залишаються щ питання i потребують подальших дослщжень.
Мета досл1дження: виявити проблеми кадрового потенщалу села.
Виклад основного матер1алу. За роки незалежносп в Украш вщбу-лись кардинальнi змiни у розвитку економжи та в сощальнш сферi, якi безпо-середньо вплинули на людину, умови ïï пращ i життя. На жаль, украшське село зазнало реформацшних впливiв, що призвели до змiни традицшного укладу життя сiльського мешканця. Трудовий потенцiал сiльських територiй фор-
