CC BY
69
УДК 371.035.3
л. В. СТАРОВОЙТ
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У
ПРОЦЕС1 ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Розкрито 3Micm та особливостг творчого розеитку учте на уроках трудового навчання. Виокремлено педагог1чнi умови, врахуеання яких у навчалъному процеа може розкрити dodamtcoei можлиеостi тдвищення ргвня творчого розеитку dimeù молодшого шюльного eivy. Подаеться обтрунтування оргатзацшно-методичног доцшьностг дотримання даних умов. Визначено роль декоратиено-ужиткоеого мистецтеа у теорчому розеитку молодших школяргв. Розкрито суть полгхудожнього nidxody до творчоЧ дгяльностг учте у процеа трудового навчання.
КлючосЛ слова: творчий розвиток, творча дгяльтсть, педагоггчнi умови творчого розеитку.
Л. В. СТАРОВОЙТ
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ТВОРЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ
Раскрыты содержание и особенности творческого развития учеников на уроках трудового обучения. Выделены педагогические условия, выполнение которых в учебном процессе может открыть дополнительные возможности повышения уровня творческого развития детей младшего школьного возраста. Также приводятся обоснования организационно-методической целесообразности данных условий. Определена роль декоративно-прикладного искусства в творческом развитии младших школьников. Раскрыта суть полихудожественного подхода к творческой деятельности учеников в процессе трудового обучения.
Ключевые слова: творческое развитие, творческая деятельность, педагогические условия творческого развития.
L. V. STAROVOYT
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE JUNIOR PUPILS' CREATIVE DEVELOPMENT IN THE PROCESS OF LABOUR STUDIES
Explores the meaning and characteristic features of creative development of pupils at the lessons of labour. The article formulates general pedagogic conditions, which, implemented in the study process, may create extra opportunities for developing the creative ability level of children at primary school. Explores the multiartistic approach to the creative activity ofpupils in the process of labour studies.
Key words: creative development, creative activities, pedagogical conditions creative development
Сощальш процеси, яи вщбуваються в УкраУнк зумовлюють потребу в створенш належних псдагопчних умов, опрацювання нових шдход1в i проблем ycieï системи технологи трудового навчання, дотримання яких забезпечуе творчий розвиток д1тей. Наукове осмислення i практичне розв'язання цих завдань пов'язане з штегращею фундаментально!' ocbîth i трудового навчання, ïx взаемод1ею i наступшстю.
Одним î3 прюритетних сощальних завдань ocbîth е творчий розвиток особистостг Розв'язання яких передбачае використання всього спектру псдагопчних засоб1в, що формують естетичний ¡дсал. виражаючи його у в игл яд i художшх образ1в, з допомогою яких естетичш
цшносп суспшьства перетворюються в особистий досвщ дитини, в оргашчш здобутки II характеру.
Однак у цшому проблема творчого розвитку молодших школяр1в у процса трудового навчання потребуе системного й послщовного вивчення. Недостатне обгрунтування теоретичных та практичных основ з боку педагопчно! науки, наявшсть протир1ч м1ж формою 1 змютом трудового навчання молодших школяр1в, м1ж метою та шляхами реатзацп творчого розвитку учшв у процса трудового навчання, м1ж завданнями й методами творчого розвитку молодших школяр1в у процса трудового навчання потребують негайного розв'язання зазначено! проблеми. У вщишенш цього завдання важливу роль вщграе теоретичне обгрунтування сутносп творчо! д1яльносп, визначення педагопчних умов, за яких можливий ефективний творчий розвиток молодших школяр1в у процса трудового навчання.
Мета ститпи полягае у виокремленш псдагопчних умов творчого розвитку молодших школяр1в у процса трудового навчання. Та в обгрунтуванш оргашзацшно-методично! доцшьносп дотримання даних умов.
На шдстав1 теоретичного анатзу до числа псдагопчних умов творчого розвитку молодших школяр!в у процса трудового навчання ми в1днесли: установка на адекватне сприймання естетичного потенщалу декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами; посилення мотивацп творчо! д1яльносп молодших школяр1в на уроках трудового навчання шляхом трансформацп когштивного змюту в емощйний; диференщйоване використання творчих завдань на уроках трудового навчання; пол1художнш тдхщ до творчо! д1яльност1 учшв у процса трудового навчання.
Установка на адекватне сприймання естетичного потенщалу декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами. Окреслюючи дану умову, ми опирались на те, що украшське декоративно-ужиткове мистецтво - одна з оргашчних складових нацюнально! культури, в якш над ¡й но збер1гаеться етшчна специф1ка. У р1зноман1тних формах декоративного мистецтва - вишивках, прикрасах, розписах тощо - втшеш св1тоглядш ¡дс! та естетичш смаки народу, його повсякденний потяг до прекрасного.
Педагог1чна цшшсть шзнання декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання полягае у том}', що твори цього вид}' мистецтва дозволяють виховувати в учшв вщповщну культуру сприймання мате р 1 ал ь но го \ духовного свт. сприяють формуванню естетичного ставлення до д1йсност1, допомагають глибше шзнати художш засоби ¡нших вид1в мистецтва, сприяють розвитку творчих зд1бностей.
Одне ¿з завдань, що сто!ть перед учителем, полягае у допомоз1 дтш зрозум1ти художшй задум твору, з'ясувати основн1 принципи декоративно-ужиткового мистецтва, що виражаються, по-перше, в необхщносп взаемозв'язку форми предмета з його функцюнальним призначенням, по-друге, у сп1вв1дношенш форми \ матер1алу ¡. по-трете, форми \ прикраси. У творчост1 народних майстр1в ми пост1йно зустр1чаемось з глибоким розумшням оргашчного зв'язку естетичного сприймання форми предмета з його функцюнальним призначенням.
Найбшып ефективною \ д1яльною формою ознайомлення д1тей з народним мистецтвом е практична участь учшв у створенш вироб1в, яю вони виготовляють ¡з глини, вишивають, розписують пензликом чи вир1зують з деревини. Творч1 завдання сприяють виникненню в уяв1 д1тей яскравих образ1в \ дозволяють систематично п1дтримувати штерес до декоративно-ужитково! д1яльност1 та и результат1в. Уже сам1 назви деяких творчих завдань - «Квт чий сад», «Ослння комора», «Чар1вний св1т витинанки», «Коли оживае метал», «Таемнищ писанкарства», «Чудо великого дня», «Казков1 пташки» - показують, що в ос но в 1 !х лежить образне поетичне начало, що сприяе розвитку емоцш, асощативного мислення.
Ид час виконання творчих завдань д1ти набувають впсвнсносп в тому, що вони можуть самост1йно з початку \ до кшця створювати гарн1 \ необхщш у побут1 реч1. Адже формування в учн1в ум1ння розбиратись в тому, що добре \ що погано в художньому вщношенш е основою для подалыпого розвитку !х творчих зд1бностей, естетичного смаку \ загально! художньо! культури.
Таким чином, сшлкування з творами декоративного мистецтва, що вщображають д1йсшсть, несе у соб1 не лише шзнавальне значения та забезпечуе зростання естетично! свщомосп дитини 1 удосконалення почутав, а й сприяе творчому розвитку молодшого школяра. Причому, чим рашше 1 актившше зд1йснюеться процес художнього 1 естетичного
виховання, тим вш е бшып ефективним, тим глибше закладаеться в дитини штерес 1 потреба в мистсцтвк тим продуктивнее здшснюеться процес II творчого розвитку. Тому важливють здшснсния творчого розвитку молодших школяр! в засобами декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання е незаперечною.
Посилення мотиваци творчог д1яльност1 молодших школяр1в на уроках трудового навчання шляхом трансформацп когттивного змгсту в емоцШний. Окреслюючи дану псдагопчну умову, ми враховували особливосп дитячо! творчосп. Молодил школяр! шд час виконання творчо! роботи намагаються опиратися на сво! сили й можливостк набуп рашше умшня розв'язувати творч1 завдання, ¡снуючий емоцшний та штелектуальний досвщ. Разом з тим у них зазвичай виникають певш труднопц в цьому, 1м важко скористатися тими можливостями, якими володпоть. Насамперед це стосуеться мотиваци творчо! д1яльностк умшня самостшно сприймати, осмислювати та узагальнювати вияви прекрасного в дшсност! й мистсцтвк передавати !х у пропса творчо! роботи на уроках трудового навчання. Тому щ та шип труднопц вимагають своечасно! педагопчно! допомоги.
С. Гончаренко наголошуе, що розвиток особистост! вщбуваеться в д1яльностк яка керуеться системою мотив1в, притаманних дашй ос обистосп. Мотив е спонукальною причиною дш 1 вчиню в людини. Як передумова й результат розвитку особистост! виступають потреби [1, с. 289]. В свою чергу мотиващю автор розу\пе як систему мотив1в або стимул!в. яка спонукае людину до конкретних форм д1яльносп або поведшки [1, с. 217].
Тому важливою умовою, що впливае на змют 1 характер творчо! роботи молодшого школяра у процса трудового навчання е мотиващя, яка т1сно пов'язана з потребами дитини. Потреба у творчост11 потреба у самореал1защ! виникае на основ! нахшпв, зд!бностей, задатков, обдарованост!, яю можуть бути реал!зоваш через процеси включения дитини у д!яльшсть, сп!лкування. За таких умов потреби е рухом зд!бностей у реальному та уявному св!тах. Реал!защя потреби у творчост! д!яльшсть переходить у самод!яльшсть ! навпаки, а реал!защя зд!бностей стае справжшм творчим самовираженням потенц!йних можливостей дитини. При цьому творчють зб!гаеться з процесом саморозвитку, самореал!зацн, самовдосконалення, самоствердження, самовиховання.
Ми схиляемось до думки О. Савченко, що для формування повнощнно! мотиващ! молодших школяр!в важливо забезпечити таю умови: збагачувати зм!ст особистюно ор!ентованим ц!кавим матер!алом; бачити в дитиш особист1сть. утверджувати гуманне ставлення до вс!х учн!в; шд час навчання вдовольняти потреби у сшлкуванш з однокласниками ! вчителем; мислення збагачувати штелектуальними почуттями; формувати шзнавальний !нтерес та допитлив!сть; формувати адекватну самоощнку сво!х можливостей; зм!цнювати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення [5, с. 139].
Зазначимо, що д!ти у процес! творчо! д!яльност! - своерщш, прагнуть по-своему передавати побачене, почуте, сприйняте в навколишн!й д!йсност! та мистецтв!. Але !м бракуе знань ! ум!нь, щоб повною м!рою реал!зувати творчий потенщал. Тому в процес! творчого розвитку молодших школяр!в на уроках трудового навчання виникае потреба в поступовому залученш до художньо! творчост!, здобуваючи тим самим необхщний досвщ творчо! самореал!зацн. Зважаючи на це учитель мае забезпечити необхщну мотиващю творчо! д!яльност! учшв, сприяючи виявленню творчо! активност! д!тей на уроц! [6, с. 3-5].
У процес! творчого розвитку молодших школяр!в учитель повинен вчити д!тей спостер!гати за прекрасним у дшсносп й мистецтв!, спиратися на здобутий досвщ емощйно-естетичного сприймання окремих предмет!в ! явищ. Завдання вчителя полягае не лише у передач! знань, а у розкригп особистих можливостей дитини. За цих обставин головним е емоцшна реакщя дитини. Тому учитель повинен здшенювати трансформащю когштивного зм!сту в емощйний та приймати ! шдтримувати емощйш реакцн дитини.
Ми вважаемо, що емощйно забарвлене творче ставлення до пращ - важлива риса розвинено! особистосп молодшого школяра. Творчий розвиток дитини у процес! трудово! д!яльност! мае супроводжуватись вщповщною емоц!йною реакц!ею. Бона може проявлятися у форм! естетично! насолоди чи задоволення як самим процесом творчого пошуку, так ! результатами цього процесу. Наявшсть творчих аспект ¡в у трудовш д!яльност! активно сприяе досягненню б!льш високих показниклв як у безпосередшх результатах пращ, так ! у формуванш творчого ставлення до пращ.
Таким чином, посилення мотивацп творчо! д!яльносп молодших школяр1в шляхом трансформацп когштивного змюту в емоцшний е необхщною умовою творчого розвитку молодших школяр1в у процесс трудового навчання.
Диференцтоеане еикористання теорчих заеданъ на уроках трудового навчання. Вважаемо за потр1бне зазначити, що творчють як процес створення нового передбачае перетворювальну працю дитини, що нероздшьно пов'язана з II шзнавальною д1яльшстю. яка е воображениям об'ективного свт в свшомосп дитини. Процес воображения не е дзеркальним в1дбиттям дшсностг У процес! творчосп не тшьки вшображаються предмета та явища навколишнього середовища, а й шзнаеться мета, умови та причини виникнення та ¡снування цих предмет!в та явищ.
Фази творчого процесу вщображають структурно-ступеневу природу мехашзму творчостг Тут доцшьно говорити про спектр творчих завдань. Диференщащя в середиш спектру здшснюеться залежно в1д р1вня протир1ч м1ж творцем та проблемною ситуацию. що метиться в цьому завданш.
Ми схиляемось до думки О. Савченко, що застосування диференщйованих завдань на уроках мае в1дпов1даги основним вимогам. Учитель повинен враховувати загальну готовшеть д1тей до навчально! д!яльносп та готовшеть до засвоення конкретного матер1алу; ум1ти передбачати труднопц, яю можуть виникнути в д1тей шд час його засвоення; у систем! уроюв використовувати диференщйоваш ¿ндивщуальш та групов1 завдання; проводити перспективний анатз завдань [6, с. 2].
Ми подшяемо думку X. Древелова, що дитиш потр1бно пропонувати таю завдання, на виконання яких у не! вистачило б часу, яю передбачають творчий пошук, сприяють розвитку дослщницьких якостей учня. Для творчо! д!яльност! властивий високий стушнь свободи у пошуках можливого р!шення при виконанш завдань, самостшшсть у вибор! засоб!в та шлях!в розв'язання, а також здатшеть до систематичного щлеспрямованого комб!нування та конструювання [2, с. 24].
Отже, перед школою стоггь завдання формувати творчу особистють, що вимагае системи спещальних завдань творчого характеру. Зм!ст та форма цих завдань мае враховувати специфшу уроюв трудового навчання.
Полгхудожнт тдх^д до творчог д^ялъност/' учтв у процеЫ трудового навчання. Окреслюючи зазначену педагопчну умову, ми схиляемось до думки Л. Масол, що загальна мистецька осв!та гармошйно поеднуе навчання, виховання ! розвиток д!тей та покликана шдготувати !х до подальшо! художньо-естетично! осв!ти. Мета загально! мистецько! осв!ти - у процес! сприйняття твор!в в!тчизняного та заруб!жного мистецтва ! практично! художньо! д!яльност! виховувати в учн!в особистюно-цшшсне ставлення до мистецтва, розвивати загальш та спещальш зд!бност!, художньо-образне мислення, творчий потенщал особистост!, забезпечити набуття учнями життевих компетентностей - здатносп до художньо-творчо! самореал!защ!! готовносп до духовного самовдосконалення [4, с. 35-42].
В оргашзацп творчо! робота молодших школяр!в на уроках трудового навчання суттеве значения мае комплексне використання р!зних засоб!в естетичного впливу. Повноцшний творчий розвиток д!тей у процес! засвоення знань, умшь ! навичок можлив! на основ! накопиченого естетичного досв!ду, акумулящя якого зумовлюеться безпосередн!м або опосередкованим сприйманням навколишньо! д!йсност!.
Важливу роль у творчш д!яльност! молодших школяр!в на уроках трудового навчання та художньо! пращ вщграе навчання навичкам спостереження за навколишньою дшешетю. Тому учителю необхвдно звертати увагу учшв на незвичайш, винятков! елементи в довколишньому середовипц, поеднання яких дасть поштовх до розвитку образного мислення, фантам!, уяви тощо. Дитину необхвдно навчити бачити головне, властиве тшьки цьому предмету, образу, мил, стану, явищу тощо, що е недосяжним для зору звичайного спостер!гача.
Г. Тарасенко у сво!х дослщженнях доводить, що сформувати гумашетичний св!тогляд -головну мету осв!ти сьогодення - неможливо поза естетичною константою буття. «Дитина просто не може не творити, адже це и оргашка, спос!б самовираження, шлях до гармош! з довкшлям» [7, с. 18].
Оск!льки естетичш почуття, переживания, враження, яю виникли шд впливом навколишньо! д!йсност! спонукають дитину до творчосп, то одне з важливих завдань уроюв трудового навчання полягае у художньо-естетичному розвитку молодших школяр!в, ум!нн!
знаходити адекватш засоби для найповшшого выражения власних почутпв, переживань, уявлень.
Творчому розвитку молодших школяр1в на уроках трудового навчання та художньо! пращ сприяе використання твор1в художньо! словесность Вони дозволяють дитиш подолати бар'ери у розвитку творчо! уяви, що сприятиме виникненню нових напрямюв !! фантазп i залишаться на все життя. За таких обставин зростае роль художнього слова, л1тературних фрагмент!в i казок, що е для дитини оргашчними та зрозумшими.
У npoucci сприймання та вщтворення художнього образу дитина активно дослщжуе його художньо-емоцшну цшшеть, змютове навантаження. Активно включаючись у процес створення власного художнього образу, дитина комбшуе Bci отримаш емоцшно-естетичш враження, отримуючи найбшып повну шформащю про змют, ¡дсю художнього твору.
Творчому розвитку молодших школяр1в сприяе створення художшх образ1в за допомогою штеграцп р1зних вид1в мистецтв, шляхом впуалпацп зв'язюв та конкретизацп взаемодп р1зних вид1в мистецтва м1ж собою. Художшй розвиток особистосп е не лише передумовою формування вмшь та навичок розум1ти, а й творчо активно сприймати справжню художньо-естетичну шншеть мистецького твору, отримуючи насолоду в!д самого процесу власно! творчостг
Ще одним вагомим засобом творчого розвитку молодшого школяра у npoucci трудового навчання та художньо! пращ е театральна творчють. Особливють ii в тому, що вона заснована на дп, яка близька для дитини й сприяе безпосередньому зв'язку творчо! д1яльност1 з особистим переживаниям. Будь-яка драматизащя базуеться на rpi, яка е коренем дитячо! творчостк мютить у co6i найр!зномаштшш! елементи. Театральна творчють сприяе перетворенню звичайного уроку на справжнш урок мистецтва. Це передбачае створення проблемно-пошукових та евристичних ситуацш, яю пщвищують емощйний i креативний потенщал уроку, а також оргашзащю художньо-шзнавально! д1яльност1 д1тей [4, с. 60].
Завдяки схильност1 молодших школяр1в до рухливост1, гри, фантазй' сцешчна д1яльшсть е дуже продуктивною у творчому розвитку д1тей. Вона допомагае подалыпому розвитку ¡нтсрсслв та зд1бностей учшв. Театральна творч1сть викликае у д1тей емоц1йне захоплення i сприяе розвитку ix особист1сно! виразност1.
Важливим прийомом естетичного впливу на учшв в npoucci творчо! д!яльност! на уроках трудового навчання та художньо! пращ е музика. Вона по-своему вщтворюе реальний св!т, оперуе можливостями емощйного впливу, звертаеться переважно до почутпв, емощй, передаючи настро! людей у звукових образах. Музика заохочувально впливае на фантаз!ю та уяву, що найяскравше виявляеться у дитячому виц. Для дитини зоров! образи, яю виникають шд впливом музики, мають особливе й особистюне значения. На думку Д. Кабалевського музика здатна висловити рух людських почутпв та думок, порухи душ! та серця. У цьому - !! найкрапц можливост! й сила, секрет !! незаперечно! д!! на слухач!в, яких вона захоплюе, кличе за собою [3, с. 132].
Використання музики на уроках трудового навчання сприяе усуненню труднопцв, яю виникають у процес! сприймання, шд час оцшочних суджень, при виявленш суттевого й несуттевого у в!дображенш окремих предмет!в i явищ, сприяе розвитку образно-комбшаторних якостей nenxiKn. що мають суттеве значения при визначенш творчого задуму, п1д час
знаходження в!дпов!дно! форми виразу у виробь
Важливим засобом актив!зац!! творчо! д1яльност! учн1в е створення cviouiиного комфорту на уроках трудового навчання. Продуктивна, творча д1яльшсть дитини неможлива без емоцшно-шднесеного настрою. Створенню тако! атмосфери уроку сприяе спещально оформлений штер'ер класно! юмнати, дизайн та дотримання ергоном1чних вимог. Таким чином, забезпечення позитивного впливу ергоном1чних чинник!в на творчий розвиток молодших школяр1в залежить в1д естетично! оргашзащ! середовища.
Працюючи над даною проблемою, дослщники наголошували на нсобх1дност1 забезпечення композищйно! цЫсносп предметного середовища; вираження у форм! призначення предмета, його взаемозв'язок з дитиною; використання виразносп засоб1в констру кцп та ¡нтсреру: використання об'емно-просторового р1шення предметного
середовища, граф1чних слсма-тв тощо; залучення художшх елеменлв та декору при створенш композицшних акценпв.
Отже основш завдання пол1художнього шдходу до творчо! д1яльност1 учшв у процса трудового навчання е: розширення загальномистецько! ерудицн учшв початкових клаав. накопичення досвщу спшкування з р1зними видами мистецтв; виховання здатносп сприймати, штерпретувати й оцшювати художш твори; умшня висловлювати особистюне ставлення до мистецьких твор1в, аргументуючи при цьому сво! думки; виховання художшх штсрсав. смаклв. морально-естетичних щеал1в, потреб у художньо-творчш самореал1зацн, духовно-естетичного самовдосконалення; розвиток творчих зд1бностей, ¿нтелектуально! та емощйно-почуттево! сфер, стимулювання художньо-образного мислення, збудження асощативно! уяви, ¡нтуУцй'.
Таким чином, запропоноваш нами педагопчн1 умови творчого розвитку молодших школяр1в на уроках трудового навчання спрямоваш на забезпечення емоцшно-естетичного забарвлення творчого процесу, закр1плення умшь й навичок знаходження належного емощйно-чуттевого в1дгуку на мистсцькл твори, побудови художшх образ1в на ос но в 1 влас но!' уяви, фантаз11, встановлення асощативних зв язклв м1ж словом, музикою, навколишшм середовищем 1 власноручно виготовленим виробом. У ход! педагопчного процесу це сприятиме розвитку у молодших школяр1в умшь прислухатися до сво1х почутпв, опиратися на естетичний досв1д у творчому процса. збагачували знания та уявлення д1тей про найважлив1ш1 вияви естетичного в декоративно-ужитковому мистецтв1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Укра1нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либиь. 1997. - 376 с.
2. ДревеловХ. Домапшие задания/X. Древелов.-М.: Просвещение, 1989. - С. 21-34.
3. Кабалевский Д. Б. Про трех китов и многое другое / Д. Б. Кабалевский. - М.: Детская литература,
1976. - 244 с.
4. Масол Л. М. Методика навчання мистеитва у початковш шюш / Л. М. Масол. - X.: Ранок, 2006. - 130 с.
5. Савченко О. Я. Дидактика початково! школи / О. Я. Савченко. - К.: Генеза, 1999. - 368 с.
6. Савченко О. Я. Уроку початкових класах/ О. Я. Савченко//Початкова школа. - 1995. -№ 3. - С. 1-12.
7. Тарасенко Г. Любов помножити на творчють / Г. Тарасенко, О. Прушшвська // Початкова школа.
- 1999.-№ 9.-С. 18-21.
