CC BY
18
2. Гребенюк О.С. Общие основы педагогики: учебник для студ. высш. учеб. заведений / О. С. Гребенюк, М. И. Рожков. — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — 160 с.
3. Вишковський I. Методи актишзацп шзнавально! д1яльносп / I. Вишковський // Психолопя дидактики. — 2004. — № 21-22 (117-118). — С. 100-114.
4. Касьян В.1. Фшософ1я: Ввдповвд на питания екзаменащйних бшетав: навч. помб. / В. I. Касьян. — 4-е вид., перероб. [ доп. — К.: Знания, 2006. — 343 с.
5. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися / Л. В. Кондрашова. —М.: Прометей, 1990. — 160 с.
6. Лавриченко Н. М. Педагопка сощал1зацп: европейсью обриси / Н. М. Лавриченко. — К.: В1РА 1НСАИТ, 2000. — 444 с.
7. Лукашевич М. П. Сощатзащя. Виховш мехашзми [ технологи: навч.-мет. помбник / М. П. Лукашевич. — К.: 13МН, 1998.— 112 с.
8. Мойсеюк Н. С. Педагопка: навчальний помбник / Н. С. Мойсеюк. — 4-е вид., доп. — К., 2003. — 615 с.
9. Орлянський В. С. Конфтктолопя: навчальний помбник / В. С. Орлянський. — К.: Центр учбово! л1тератури, 2007. — 160 с.
УДК 378:373.3:78 Натшпя МАР'СВИЧ
ШЛЯХИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВО? ШКОЛИ ДО ОРГАНВАЦП МУЗИЧН0-1ГР0В01Д1ЯЛЬНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
У cmammi окреслет шляхи фаховоХ тдготовки майбутнъого вчителя до оргатзаци музично-iepoeoi дгяльностг молодших школяргв у навчально-виховному процеа школи першого ступеня.
В статье намечены пути профессиональной подготовки будущих учителей к организации музыкально-игровой деятельности младших школьников в учебно-воспитательном процессе начальной школы.
In the article outlined ways of professional preparation of future teacher of initial classes are to organization of musically playing activity of junior schoolchildren in an educational-educate processof school of the first degree.
Сошально-еконо\пчш та псштичш перетворення в украшському сустльсга посилюють значения демократичних шдход1в до освггшх процеав. Надшним засобом демократизаци навчально-виховно! роботи з учшвською молоддю е гра. Саме крова д1яльшсть е тим д1евим фактором, котрий створюе умови для добровшьно! учасп шдивща у npoueci ocoOHCTicHoro самотворення. Тому гра е бажаною не лише для д1тей, але й залишаеться популярною серед юнацтва у nepioa професшного вибору i фахового становления.
Для майбутнього вчителя початкових клас1в у\пння керувати п ровою д1яльшстю д1тей мае стати оргашчною потребою. Адже у формуванш особистост1 молодшого школяра пров1дна роль належить першому вчителю, який закладае над1йне п1дгрунтя духовност1 й культури. Для дитини цього в1ку вчитель потр1бен як орган1затор життедi яльностi. що забезпечуе кардинальн1 потреби в самоактуалпацп. Тому саме через гру педагог мае змогу толерантно, ненав'язливо, технолопчно культурно ввести д1тей у спещально створен1 виховн1 cuTvauii. що власне е основою особиспсно зор1ентованого виховання учн1в.
Майбутн1й педагог повинен усвщомлювати той факт, що серед провщних irpoBnx сфер почесна роль належить мистецтву, де музика посвдае чшьне viicue. Недаремно досл1дники вважають музичне мистецтво вищою формою гри (И. Хейз1нга). Вт1м не кожей слухач (тим бшыпе дитина молодшого опального вп<у) п1дготовлений до адекватного сприймання i розум1ння музичних обра^в. Саме вчитель повинен допомогти учням ув1йти в художн1й д1алог з музикою, а найкращим шляхом до цього е музично-1грова д1яльшсть. Тому загальнопедагопчна й методична п1дготовка педагога для школи першого ступеня зобов'язана забезпечити належний р1вень готовност1 майбутнього фах1вця до орган1зац11 музично-irpoBo! д1яльносп молодших школяр1в.
В останш десятилптя проблеми професлйно! п1дготовки вчителя початкових класмв до ел i д ж\' в ал и с ь багатьма вченими (Н. Bi6iK, В. Бондар, Н. Ючук, С. Мартиненко,
О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, I. Шапошшкова та ш.). У !хшх роботах вивчаються питания аксюлопчного та технолопчного забезпечення шдготовки майбутнього педагога початково! школи, здатного до безперервного особиспсного самотворення 1 самоосвгги. Проте шдготовка майбутшх учит ел ¡в до ор ганпацп музично-крово! д!яльносп молодших школяр1в як окреслена наукова проблема до цього часу не була предметом спещальних дослщжень.
У той же час роль музично-крово! д1яльносп в особистюному становленш дитини неодноразово вщзначалася у спещальних достижениях (О. Апраксина. Н. Ветлугша, Д. Кабалевський, Л. Коваль, О. Лобова, Л. Масол, К. Орф, Г. Падалка, Г. Ртна, О. Рудницька, В. Шацька, Б. Яворський та ш.). У роботах В. Андреева, Л. Виготського, Ю. Гшьбуха, В. Давидова, О. Киричука, В. Крутецького, Н. Лейтюа, А. Лука, В. Моляки, М. Морозова, В. Рибалки, С. Рубшштейна, С. Сисоево!, Я. Пономарьова та ш. висвшноються психолопчш мехашзми творчого розвитку дггей засобами ¡грово! д!яльносп.
Сучасними дослщниками доведена визначальна роль особистосп вчителя в результативносп впливу музично-крово! д!яльносп на р!зш шдсистеми особистосп молодшого школяра: на емоцшно-почуттеву сферу (Т. Шевчук), твор1п зд!бносп (М. Алейшков, Е. Борисова), моральний досвщ (Т. Гризоглазова), цшшсш ор!ентаци (О. Павлова) тощо. Однак у виконаних дослвдженнях допоки немае единого погляду на сутшсть форм 1 метод1в оргашзацн музично-прово! д!яльносп молодших школяр1в та шдготовку майбутшх учител1в до ще! д!яльносп. Ця проблема вимагае, з одного боку, реал!зацн творчо! особистосп майбутнього вчителя, з шшого — науково-обгрунтовано! системи його шдготовки.
Метою спштпй е окреслення шлях1в фахово! шдготовки майбутнього вчителя початкових клаав до оргашзацн музично-1грово1 д!яльносп молодших школяр1в у навчально-виховному процес школи першого ступеня.
Ми виходимо з того, що процес професшно! шдготовки вчителя початкових класв до органпацп музично-прово! д!яльносп учшв початково! школи спираеться на гносеолопчну, рефлексивно-мотивацшну, методично-штерпретацшну та креативно-!мпров!зацшну основи фахового становления майбутнього педагога. Вщповвдно шляхами тако! шдготовки, на наш погляд, е:
- реагпзащя гносеолопчно-знанневого шдходу до оргашзацн музично-прово! д!яльносп дггей у процес! загальнопедагопчно! шдготовки майбутнього вчителя;
- забезпечення рефлексивно! готовносп майбутнього вчителя початково! школи до орган наш! музично-1грово! д1яльносп дггей у процеа становления педагопчно! майстерносп;
- розвиток у студент!в методично! вправносп щодо оргашзацн музично-прово! д!яльносп учшв на основ! штегрованого п!дходу до навчально! роботи у школ! першого ступеня;
- креативний шдхщ до оргашзацн позааудиторно! роботи з! студентами на музично-¿гровш основ!.
Обгрунтовуючи перший !з вказаних шлях!в (реагпзащя гносеолопчно-знанневого п!дходу до орган!зац!! музично-!грово! д!яльност! д!тей у процес! загальнопедагопчно! шдготовки майбутнього вчителя), зазначимо, що студента протягом навчання у педагопчних ВНЗ традицшно отримують м!цну загальнопедагопчну п!дготовку. Вивчення нормативних курс!в ютори педагопки, дидактики, теор!! виховання, методики виховно! роботи, етнопедагопки та ш. збагачуе майбутнього фах!вця системою педагопчних знань про значения ! мюце гри в навчально-виховн!й робот! з дггьми молодшого шк!льного в!ку. Поступово формуються ц!л!сн! уявлення про кшька базових вид!в д!яльност!, якими оволод!вае дитина протягом навчання у школ! (дгрову й навчальну д!яльн!сть, працю, спшкування). Причому гра здатна стати тим своерщним «модулем», який об'еднуе ! наскр!зно проймае навчання, працю, спшкування.
Усвщомлення майбутшм учителем незамшно! рол! три для навчання, виховання й розвитку молодшого школяра (хоча вона поступово 1 втрачае значения провщно! д1яльносп) мщшшае у процесс ознайомлення з науковою спадщиною видатних педагопв, яю працювали в рпних сощально-юторичних умовах (П. Блонського, В. Верховинця, А. Макаренка, С. Русово!, В. Сороки-Росинського, В. Сухомлинського, К. Ушинського, С. Шацького, Я. Чешги та ¡и.). упм одностайно дали високу оцшку педагог!чним функщям художньо-¡грово! д!яльносп.
Написания педагопчних проект!в на спещально ор!ентоваш теми («Соф1я Русова про музичну гру: погляд у майбутне»; «Музично-виховний подвиг Василя Верховинця»; «Василь Сухомлинський 1 створений ним музично-казковий свгг» та ш.) допоможуть студентам осмислити роль музично! гри у формуванш емоцшно-естетично! культури дитини. Так, у пропса проектування майбутш педагоги пильно вдивляються в досвщ минулих столпь 1 знаходять чимало конструктивного для сьогодшшшх ¡нновашй. Зокрема, усвщомлюють, що С. Русова, оцшюючи власний педагопчний досввд, постшно шукала чогось мистецького, творчого, ухиляючись вщ усяко! традицшност! й формалпму: «Душа дггей, 1х задоволення — от що чарувало мене, коли я оповщала 1 бачила уел 1х ясш оч1, звернеш до мене, блискуч! вщ защкавлення 1 задоволення, то й я вщчувала це задоволення; коли я гралася з ними, то теж разом п ними переживала хвилювання т1е! чи шшо! гри» [8, с. 143]. Тож для студента е надто сучасним формулювання С. Русовою головно! мети школи - збудити, дати змогу виявитися самостшним творчим силам дитини. 3 подивом 1 увагою майбутш вчител1 дпнаються. що педагог придшяла велику увагу використанню музичних ¡гор та драматизаци. М1цн1шае переконання в тому, що й на сучасному еташ засобами колискових, забавлянок, народних казок, ¡гор. п1сень, л1чилок, загадок мае зд1йснюватися прилучення д1тей до нац1онально1 культури, в1дбуватись етшзащя особистост1.
Корисним для розвитку фахово! культури педагога е ознайомлення и спадщиною В. Верховинця, педагопчний 1 громадянський подвиг якого по-справжньому оцшений лише сьогодн1. Видатний укра1нський педагог, етнограф, композитор, хореограф став одним п основоположник! в створення украшського муз и ч но-¡гр о во го репертуару для д1тей; розробив 1 вт¡лив ¡дею комплексного використання елемент1в музичного, хореограф1чного 1 драматичного мистецтва у навчально-виховному процес1 початково! школи. Студенти замислюються над глибоко людяними 1 педагогично адекватними ¡деями митця, який вважав, що «гра е наймилша хвилина, котро! потр1бно дитиш для всеб1чного виховання II молоденького тша, розуму та II шдивщуальних зд!бностей» [1, с. 3]. Не може залишити студент!в байдужою й громадянська иозиц1я педагога, за яку вш в1ддав життя, проголошуючи, що музичш ¡гри е засобом формування нацюнально! культури укра1нця.
Особливо ¡нформативною для майбутшх педагопв у контекст! використання музичних фактор1в виховання е спадщина В. Сухомлинського, який вважав, що у вихованш музикою виражаеться едшеть морально!, емоц1йно! та естетично! сфер людини. Для педагога музика була мовою почутпв, 1 в1н учив д1тей II слухати й чути. Метою ж музичного виховання у школ! педагог вважав виховання не музиканта, а людини. Студенти з глибокою в!рою до щей великого педагога сприймають його пораду щодо врахування особливостей мислення дггей молодшого вжу. В. Сухомлинський н!би кр!зь час застер!гае вчител!в в!д насильства над дитячим еством ! нагадуе, що природа шестил!тньо! дитини потребуе гри ! фантаз!!, адже «без казки, без гри дитина не може жити» [9, с. 282].
Надшним шляхом фахово! шдготовки вчителя початково! школи е забезпечення його рефлексивно! готовност! до оргашзаци музично-!грово! д!яльносп д!тей у процес! становления педагопчно! майстерност!. Ми виходимо з того, що педагопчна майстерн!сть — це професшне вм!ння оптим!зувати ва види навчально-виховно! д!яльност!, спрямувати !х на всеб!чний розвиток та вдосконалення особистост!, що забезпечуе належну оргашзащю педагопчного процесу. Вона характеризуеться високим р!внем розвитку спец!альних узагальнених вмшь, !, звичайно, суть цих учшь — в особистост! викладача, його позици, здатност! керувати провою д!яльшстю на високому р!вн!.
У формуванш педагопчно! майстерносп значну роль вщграе комплекс властивостей особистосп, яю забезпечують самооргашзацш високого р1вня профеайно! д1яльносп на рефлексивнш основ1 [6, с. 30]. До таких важливих властивостей належать гумашстична спрямовашсть д1яльносп вчителя, його професшна компетентшсть, педагопчш зд1бносп 1 педагопчна техшка. Для того, щоб учитель д1яв творчо, вш повинен мати певне внутршне опертя, певш властивосп, риси, розвиток яких забезпечить професшний саморозвиток педагога, а через нього — 1 розвиток учня [там само].
У той же час, як засвщчуе спешальне опитування, проведене на баз1 Барського гумаштарно-педагопчного коледжу ¡м. М. Грушевського, студента недостатньо усввдомлюють необхщшсть оволодшня музично-1гровими технолопями 1 невпевнено ошнюють власну готовшсть до тако! роботи в школг Рефлексивна реакщя бшыпосп опитаних е достатньо млявою ('3-пом¡ж 256 респонденпв лише чверть виявили повну готовшсть; 32 % зазначили часткову готовшсть; 34 % не змогли себе оцшити).
Необхщною школою педагопчно1 майстерносп в контексп оволодшня ¡гровими технолопями можуть стати заняття з методики виховно! роботи, де студента вчаться ал го ритм ¡в оргашзацн ¡грових ситуацш на музичному матер1алг Вони усвщомлюють, що принципова особливють керування музично-1гровою д1яльшстю — це турбота вчителя про виникнення 1 збереження штересу д1тей упродовж \ciei гри. Тому, оргашзовуючи гру, студенти вчаться дбати про змютовшсть та емоцшну насичешсть уах II еташв, шдказуючи дням шкав1 прийоми 1 засоби ¡грового спшкування (жест, \п\ш<а. ¡нтригуючий тембр голосу, незвичш ¡мена. неспод1ване продовження ¡грових сюжет ¡в. нов! рол! вщомих персонажа в тощо). За рекомендащями О. Савченко, майбутш вчител1 початкових к л ас ¡в вчаться забезпечувати шд час моделювання музичних ¡гор так! педагопчш умови:
- вплив на емоцшну та мотивацшно-шзнавальну сфери дней, розширення 1хшх уявлень про особливосп 1 способи художньо! д1яльносп;
- шдготовка учшв до виконання нових способ1в художньо-естетичних дш;
- залучення д1тей до спшьного створення або вдосконалення матер1альних атрибут!в
гри;
- сприйняття школярами необхвдносп дотримання правил гри, мотивування 1 заохочення самоконтролю та саморегуляцн ¿грових дш [7, с. 85-86].
Корисними стануть 1 педагопчш творч1 ¿гри, системним компонентом методики оргашзацн 1 проведения яких е моделювання: передбачення педагогом модел1 гри у власному уявленш: сценарш, ролей, виховних завдань [3] (наприклад: «Ми — оргашзатори дитячого свята»; «Шкшьна впсгорина»: «Подорожуемо у чаа1 простор!»). У процеа квазшрофесшно! д1яльносп студенти набувають необхщних навичок оргашзацн музичшмгрово! д1яльносп д1тей.
Одним ¿з шлях1в фахово! шдготовки майбутнього вчителя початково! школи може стати розвиток у студент! в методично! вправносп щодо орган наци музично-прово! д1яльносп учшв на основ1 штегрованого шдходу до навчально! роботи у школ1 першого ступеня. Спешальш дослщження, а також педагопчна практика засвщчили, що застосування ¡грових форм навчання 1 виховання сприяе гумашзацп педагогично! взаемоди, збагачуе II змютовними позитивними емошями. нейтралпуе протидто двох важливих важел1в розвитку дитячо! особистосп — «хочу» 1 «треба», викликае шзнавальний ¡нтерес (Н. Б1бп<. Н. ГДдгорна, I. Школьна та ш.) [7, с. 84-85]. Сучасному вчителю початкових клаав треба вмпи захопити школяра навчанням, створювати ситуашю вибору, змагання, передбачати у зм1сп уроку емоцюгенний матер ¡ал. Тому вивчення методик викладання окремих шкшьних пред мет ¡в у початковш школ1 повинно послвдовно готувати студент ¡в до оргашчного поеднання ¡грово! д1яльносп з навчальною. Ми згодш з позищею дослвдниюв у тому, що сучасний учитель початкових клаав мае вшьно ор1ентуватися в розмати музично-1грових форм навчально-виховно! роботи з молодшими школярами. У процеа професшно! шдготовки вш повинен опанувати орган наш йно-методичш алгоритми щодо введения музичних ¿гор в урочну та позакласну роботу з учнями, оскшьки кожна музична гра волод1е
неабияким дидактичним [ розвивально-виховним потенщалом [5, с. 8]. Доведено, що гид впливом рацюнально оргашзовано! ¡грово! д1яльносп позитивш змши дитячо! особистосп вщбуваються ефектившше [4, с. 12].
1нтегрований шдхщ до навчально! д1яльносп молодших школяр1в передбачае наскрпне вплетения музично! три в хщ уроюв з уах дисциплш початково! школи. Зокрема, у процесс професшно! шдготовки майбутшх учител1в початкових клаав методисти БГГЖ ¡м. М. Грушевського навчають студент!в р1зних прийо\пв використання музичних ¡гор на уроках. Так, у процеа педагопчно! практики на уроках мови 1 читання студенти усшшно використовують шсню-гру «Чижику, чижику...» (Чижику, чижику, пташечко маленька, / Чи ти бачив, чи ти чув, як у пол! сшть мак?). Д1ти рухами показують, як ають мак, як вш росте, цвгге, присшвуючи (Ось так-так, ось так-так, так у пол! сшть мак). На урош мови за допомогою шсш-гри можна визначати звертання, а також питальш речения.
На уроках читання деяю поетичш твори дгги з допомогою студекпв-практикакпв шсценпують шд супровщ музики: спешально д!браш мелодм супроводжують, наприклад, вивчення в!рппв П. Тичини «Хор люових дзвшочюв», «Га1 шумлять» — дгги дзеленькають у дзвоники, передають голосом шешт трав, шум га!в тощо. Висока мелодшшсть в!рппв дае можливють застосувати ¡гровий шдхщ 1 провести паралель \иж 1х милозвучшстю та музикою.
На заняттях п методики викладання початкового курсу математики студенти знайомляться з методикою проведения дидактичних ¡гор (у тому чиап на музичному \iaTepiaii). Так, на уроках математики в першому клаа майбутш вчител1 усшшно використовують музичш ¡гри з «Весняночки» Василя Верховинця («Я коза-дереза», «1ваночку, покинь схованочку», «Ой де ж ти була?», «Павук арий» тощо). Таю ¡гри використовують для вправляння у л1чб1 ввд 1 до 10, що сприяе мщшшому засвоенню матер1алу. Пюня-гра дае змогу актив1зувати шертних д1тей 1 забезпечити емоцшно позитивне тло уроку.
Врепт, не менш важливим шляхом фахово! шдготовки майбутшх учит ел ¡в початкових клаав мае стати креативний шдхщ до органпацп позааудиторно! роботи и студентами на музично-1гровш основг Важливу роль у формуванш практичних ирофеайних умшь 1 навичок вщграе ирофеайно ор1ентована шсляурочна д1яльшсть студенев. Саме вона дае можливють реал1зувати креативно-!мпров!зацшну основу фахового становления майбутнього педагога. За умови використання виховного потенщалу педагопчно! ¡мировпацп музично-прова д!яльшсть надае можливють кожному студенту заглибитись у свгг мистецтва. У цьому зв'язку виключного значения набувають д1алопчна св1до\псть вчителя, його ¡мировпашйш вмшня. навички, знания у галуз1 ¿мпровАзацшно! д!яльностг Цд новоутворення е шдгрунтям педагопчного кер1вництва формуванням особистосп молодших школяр1в засобами музично-прово! д!яльносп.
Так, традицшними у БГГЖ ¡м. М. Грушевського стали конкурси ¡грово! майстерносп, що проводяться у фор\п змагання \пж акадехпчними трупами педагопчного вщдшення. Одшею з основних вимог конкурсу е розробка 1 презентащя ¡гор-подорожей («У св1т музичних профеай». «Музичною стежкою по Вшниччшп»), музичних ¡гор-впсгорин («Вгадай мелодш», «Музична Мультлянд1я», «Пюш з бабусино! скриш»), музичних свят («Свято дитячо! теш», «Мамина теня», «Музика Новор1чних свят») тощо.
Щор1чно у ход! педагопчних КВК студенти активно готуються до представления казок-опер «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Котик 1 ГПвник». «Колобок»; беруть участь у конкурсах дитячих и ¡сень, народного танцю, хороводу тощо.
Перед проведениям лггньо! педагопчно! практики викладачами педагопчних дисциплш щороку проводиться тижневий таб1рний зб1р и студентами 3 курсу уах спещальностей на баз! л1тнього оздоровчого табору «Фортуна». Метою тако! д!яльносп е оптим!защя шдготовки майбутшх учител1в до роботи з дпъми у л!тшх оздоровчих таборах з максимальним використанням музично-шрово! д!яльносп (свята «У свт музично! казки», «Музично-еколопчна стежина», «Весел 1 музичш старти», «Свято 1вана Купала» та ¡и.).
Таким чином, майбутнш учитель початково! школи зобов'язаний знати, поважати i любити дитячу гру. Адже вона стае тим чар1вним viicTKOvi. по якому д1ти легко, без душевних травм переходять 3i свпу дошкольного дитинства у свп- школьного життя. I саме вчитель початкових класов не мае права зневажати гру, оскшьки зазначений вид д1яльносп — це також «школа» життя, у якш дитина вчиться сприймати й ошнювати навколишнш св1т, правильно позицюнувати себе в ньому [2, с. 6]. Музичш ж irpn. завдяки свош емошогеншй природ!, е абсолютно незамшним фактором навчання, виховання i розвитку молодших школ яр ¡в. Завчасно шдготуватися до грамотно! ix оргашзаци — обов'язкова умова усшшно! професшно! д1яльност1 педагога школи першого ступеня. Тому одним i3 перспективних напря\пв дослщження вважаемо розробку технологи формування у майбутшх учител1в початково! школи готовносп до органпацп музично-irpoBoi д1яльност1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верховинець В. М. Весняночка / В. М. Верховинець. — К.: Музична Укра1на, 1989. — 343 с.
2. II величшсть гра: Teopin i методика оргашзаци дитячо! irpoBoi д1яльиосп в контекст наступносп дошкшьио! та початково! освпп: зб1рник статей / за ред. Г. С. Тарасенко. — Вшнищ: ВДПУ ¿м. М. Коцюбииського, 2009. — 322 с.
3. Карпенчук С. Г. Теор1я i методика виховання: навч. noci6. / С. Г. Карпенчук. — 2-ге вид., допов. i переробл. —К.: Вигца школа, 2005. — 343 с.
4. Кудикша Н. В. 1грова д1яльшсть молодших школяр1в у позаурочному иавчально-виховиому процеа /
H. В. Кудикша. — К.: КМПУ, 2003. — 272 с.
5. Нестерович Б. I. Оргашзащя музично-виховно! роботи з молодшими школярами в контекст компетенттсного шдходу до педагопчно! практики майбутшх учитетв початкових кламв / Б. I. Несторович. — Вшниця: ВДПУ, 2008. —61 с.
6. Педагопчна майстершсть: шдручник / I. А. Зязюн, JI. В. Крамугценко, I. Ф. Кривонос та ш.; за ред.
I. А. Зязюна. — 2-ге вид., допов. i переробл. — К.: Вигца школа, 2004. — 422 с.
7. Савченко О. Я. Виховний потенщал початково! ocBmi / О. Я. Савченко. — 2-ге вид., доповн., переробл. — К.: Богданова A.M., 2009. — 226 с.
8. Сухомлинська О. В. Украшська педагопка в персонал1ях XX столптя / О. В. Сухомлинська: у 2-х кн. — К.: Либщь, 2005. — Кн. 2. — 550 с.
9. Сухомлинський В. О. Серце ввддаю д1тям / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5-ти т. — К.: Радянська школа, 1976. — Т. 3. — С. 7-279.
УДК 378.14:37.036:373.3 Богдан НЕСТОРОВИЧ
МЕТОДИ ФАХ0В01П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО?
ШКОЛИ ДО МУЗИЧИ0-ВИХ0ВИ01 РОБОТИ 3 МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
У cmammi презентоват специфгчт методы музично-педагоггчног тдготовки майбутшх учителгв початкових класгв до euxoeno'iроботи у школг першого ступеня.
В статье представлены специфические методы музыкально-педагогической подготовки будущих учителей начальных классов к воспитательной работе в школе первой ступени.
In the article some specific methods of musical and pedagogical training of future junior school teachers to character-building work at primary school are presented.
Професшна шдготовка вчителя початково! школи до виховно! роботи потребуе технолопзацн цього процесу на основ! впровадження ефективних метод1в i форм роботи з належним оргашзацшно-процесуальним забезпеченням. Яюцо ж йдеться про шдготовку вчителя початкових класов до оперування мистецьким матер1алом, то технолопя його професшного становления будуеться на засадах розумшня себе i мистецтва як суб'екпв художньо-педагопчного спшкування з учнями.
Дослщники виявляють значний штерес до формування художньо-виховного потенщалу вчителя. Ця проблема вивчаеться у тюному взаемозв'язку з педагопчною твор1пстю (В. Андрущенко, В. Вербець, Н. Гузш, В. Загвязинський, I. Зязюн, Н. Кшук.
