Научная статья на тему 'Можливості індивідуалізації у змісті трудового навчання'

Можливості індивідуалізації у змісті трудового навчання Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
565
136
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Олеся Обух

У статті розкрито реалізацію принципу наступності між початковою та основною школою на уроках трудового навчання. Проаналізовано особливості навчання учнів 4–6 класів у процесі проектування та виготовлення виробів з текстильних матеріалів з урахуванням розвитку особистих якостей та навчальних можливостей школярів, виявлено труднощі адаптації п’ятикласників до здійснення конструкторсько-технологічної діяльності. Автором висвітлено оцінювання навчальних досягнень школярів початкової та основної школи щодо рівня оволодіння теоретичними знаннями, якості практичних умінь та навичок.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Можливості індивідуалізації у змісті трудового навчання»

матерiалiв. За цим же принципом можна розробити ушфшоваш навчальш плани для агробiологiчного, хiмiко-технологiчного, теплотехшчного профiлiв професiй.

Л1ТЕРАТУРА

1. Батышев С. Я. Формирование квалифицированных рабочих кадров в СССР. - М.: Экономика,

1974. - 192 с.

2. Гушулей Й. М. Загальнотехшчна тдготовка учнiв у процесi трудового навчання: дидактичний

аспект / За ред. Г. В. Терещука. - Тернотль: ТДПУ, 2000.- 312 с.

3. Думченко Н. И., Гуторов Г. С. Технический прогресс и группировка профессий //

Профессионально-техническое образование. - 1972. - № 11.

4. Леднев В. С. Содержание общего среднего образования. - М.: Педагогика, 1980.- 264 с.

Олеся ОБУХ

МОЖЛИВОСТ1 ШДИВ1ДУАЛ1ЗАЩ1 У ЗМ1СТ1 ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У статтi розкрито реалiзацiю принципу наступностi мiж початковою та основною школою на уроках трудового навчання. Проаналiзовано особливостi навчання учтв 4-6 клаав у процеа проектування та виготовлення виробiв з текстильних матерiалiв з урахуванням розвитку особистих якостей та навчальних можливостей школярiв, виявлено труднощi адаптацп п 'ятикласниюв до здтснення конструкторсько-технологiчноi дiяльностi. Автором висвiтлено оцтювання навчальних досягнень школярiв початковоi та основно'1' школи щодо рiвня оволодiння теоретичними знаннями, якостi практичних умiнь та навичок.

Модершзаци системи осв^и вимагае вщ навчальних заклащв створення нових умов для шдготовки учшв, як володдать фундаментальними знаннями, розвиненими здiбностями, самостшшстю i динамiзмом у прийнятп ршень та !х реалiзацii, здатнютю до творчо! дiяльностi та самоосв^и. Головним напрямком таких змш е переорiентацiя щодо особистостi школяра.

Уведення з 2005 року нових програм з освггньо! галузi «Технолопя» сприяе iндивiдуалiзацii навчання. Змiст програми передбачае проектно-технолопчний пiдхiд до учнiв, вщповщно до якого учитель може адаптовувати вивчення теоретичних та практичних частин занять, враховуючи виявленi особливостi, задатки та можливост школярiв. Однак, як свщчить практика, реальний стан трудово! пiдготовки в школi не забезпечуе належних умов для вирiшення вказаних завдань. Вважаемо, що особливо! актуальносп набувае формування творчого потенщалу учня на основi iндивiдуального пiдходу шляхом диференщацп змiсту й процесу навчання.

Проблема iндивiдуалiзацii навчання широко вщображена в психолого-педагогiчнiй лiтературi. Фундаментальними е вiдомi теори пiзнання i дiяльнiсного пiдходу (Г. Балл, П. Гальперш, Т. Кудрявцев, Я. Пономарьов); дослщження проблеми iндивiдуальних вiдмiнностей особистостi (Б. Ананьев, Л. Виготський, С. Рубшштейн, Б. Теплов); методолопчш основи iндивiдуального пiдходу до навчання та виховання учнiв (П. Блонський, А. Бударний, А. Юрсанов, е. Рабунський, С. Шацький). Основи трудового навчання вивчали П. Атутов, Ю. Васiльев, В. Гусев, В. Поляков, В. Сидоренко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський.

Незважаючи на значш досягнення щодо реалiзацii iндивiдуального пiдходу до учнiв у процес вивчення окремих дисциплiн, вщсутш дослiдження з ще! проблеми на уроках обслуговуючо! працi.

Мета статп: висвiтлити можливостi iндивiдуалiзацii у змют трудового навчання на прикладi проектування та виготовлення виробiв з текстильних матерiалiв.

У Державному стандарт! базово! та повно! загально! середньо! освпи зазначено, що вiдбiр змiсту предмета 12-р!чнно! школи грунтуеться на принцип наступностi м!ж початковою та основною, основною та старшою школами. Освггня галузь «Технолопя» представлена предметами «Художня праця» «Трудове навчання». Вони е невщ'емною частиною особистюно орiентованоi моделi освгги, сприяють формуванню активно! особистоси, здатно! до творчого конструктивного перетворення довкшля вщповщно !з дотриманням закошв гармонii, доцшьност1 i краси.

Художня праця — це пор!вняно новий вид проектно! д!яльносп. Вш поеднуе окремi елементи художньо! та техшчно! творчосп, образотворчого мистецтва, трудового навчання. «Метою

художньо! працi е забезпечення для учнiв цiлiсного сприймання сучасного культурного простору Укра!ни, розвиток у молодших школярiв творчо! активностi в процес конструктивно-художньо! дiяльностi» [3, 49]. Учш ознайомлюються з елементами архиектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну. Промислове мистецтво у поеднаннi з образотворчим мистецтвом е предметом навчання художньо! пращ [1, 18]. Мета i завдання художньо! пращ реалiзуеIъся у змютових лiнiях «»Природа», «Людина», «Технiка», «Умовт знаки», «Художне довкiлля», що вщображет в роздiлах програми.

Конструктивно-художнiй шдхщ, передбачений в програмi, забезпечуеться на основi методу художнiх проектiв. З метою устшного навчання проектуванню утилiтарних та художньо оформлених виробiв передбачено взаемопов'язаш етапи дiяльностi: формулювання творчого задуму через словесне образотворення; використання графiчних та кольорових засобiв для розробки маке^в, моделей, композицiй, якi б шюстрували словесно сформульованi творчi задуми; виготовлення (художне конструювання) з рiзних пластичних матерiалiв об'ектiв, що е предметним втiленням вiдповiдно до задуманих графiчних зображень. Ц структурнi складовi методу проектiв взаемодоповнюючi i пов'язаш з виникненням творчо! ще!', «виношуванням» задуму та його реалiзацiею.

Мета i завдання трудового навчання в 3-4 класах реатзуються на основi змiсту кшькох основних напрямюв житщщяльносп, вiдповiдно до яких видiлено п'ять модулiв: «Людина i природа», «Я сам та iншi люди», «Людина i знаки шформацл», «Людина i технiка», «Людина i художне довюлля». Нова програма переорiентовуе учителя на конструктивно-технолопчний пiдхiд для реалiзацi! завдань освiтньо! галузi «Технологи». Вiдомостi з конструювання та технологи видшеш в переважнш бiльшостi тем кожного розд^. Крiм того, важливим е поеднання загальнотрудових умiнь iз знаннями про матерши, технiки !х обробки. Теми програми запропонованi варiативно i вчитель вибирае !х iз врахуванням наявносп матерiально!' бази. У результатi вивчення трудового навчання пiсля закiнчення 4 класу школярi знайомi з видами суспшьно корисно! працi; з особливостями дiяльностi у сферах природи, техшки, знаково! iнформацi!, обслуговування, художнього довкшля; з графiчними й кольоровими засобами передачi iнформацi!; розмiрами лiнiй на кресленнях та есюзах; з деякими елементами електротехшки; з технiчною творчютю, макетуванням, дизайном, фiтодизайном та з репональними видами декоративно-ужиткового мистецтва. Вони знають прийоми виконання розгорток об'емних фiгур; технiку плет1ння iз смужок паперу; технiку аплiкацiйних робiт iз соломки; види ручних швiв та !х використання. Четвертокласники вмiютъ виконувати найпростiшi есюзи, рисунки проектованих виробiв, моделей; з'еднують деталi за допомогою ниток, способом пшпння; конструюють дитяч iграшки, моделi з рiзних мат^атв; виготовляють об'емнi вироби з тканин та художньо оздоблюють вироби.

Ус теми програми трудового навчання для 5 класу забезпечують послщовне формування в учнiв уявлень про змют та етапи цiлiсного процесу проектування та виготовлення виробiв, !х шдготовку до проектно-технологiчно!' дiяльностi, яка буде вщбуватися у наступних класах; обгрунтування цього вибору; художне конструювання; техшчне конструювання; пiдбiр конструкцiйних матерiалiв; вибiр технологiчних процесiв, iнструментiв, обладнання; виготовлення виробiв; аналiз i результати пращ; нескладш маркетинговi дослiдження. Така структура змюту навчання забезпечуе залучення учшв не лише до практично! технолопчно! дiяльностi, а й до дослiдницько!. Акцент у робой школярiв переноситься на розвиток творчого i критичного мислення, умшня працювати з iнформацiйними джерелами, рiзними видами проектно-технологiчно! документацi!; формування в учшв навичок проектно! дiяльностi, умшня здшснювати аналiз та оцiнку технолопчних об'ектiв, свiдомо обирати тi чи iншi технологiчнi процеси, трудовi прийоми i технiчнi засоби.

У результат аналiзу змiсту навчальних програм трудового навчання ми зробили висновок, що у початковш школi варiативнiсть навчання забезпечуеться шляхом вибору вчителем варiативних практичних робщ учнi вiльно вибирають об'екти пращ для виготовлення; художне оформлення виробiв школярi здiйснюють за власним задумом. На уроках у 5 клаш варiативнiсть навчання забезпечуеться шляхом вибору учителем i учнями технологш обробки матерiалiв та техшк декоративно-ужиткового мистецтва. Процес вибору здшснюеться з урахуванням наявно! матерiально-технiчно! бази;

штересу, здiбностей i бажань школярiв; регiональних можливостей; виробничого оточення школи; кадрового забезпечення.

Трудове навчання у 5 клас сприяе формуванню в школярiв технiчного та технолопчного кругозору, культури працi та побуту, розвитку особистих якостей; виховання вщповщальносп за результати власно! дiяльностi. Учш виконують рiзнi види практичних робщ результати яких е коригуючим фактором виставлення шдоумково1' оцiнки. Навчальнi досягнення школярiв з трудового навчання учитель ощнюе у двох аспектах. У процес усного чи письмового опитування враховуеться рiвень володiння теоретичними знаннями. Щц час виконання практичних роб^ оцiнюеться яюсть практичних вмiнь та навичок. У результат! педагог може зробити висновок про здатнiсть учня застосовувати теоретичш знання на практищ. У зв'язку з цим критери оцiнювання навчальних досягнень учшв мають комплексний характер. Критерiями у визначент навчальних досягнень школяр!в початково! школи е: яюсть знань про об'екти працi та способи трудово! д!яльностц рiвень графiчних умшь створювати площинт зображення об'екпв працi; рiвень навичок виготовлення об'екпв працi [2, 38]. За вказаними критерiями i вщповщно р!внями навчальних досягнень учитель ощнюе досягнення учшв 3-4 клашв.

До критерпв оцiнювання навчальних досягнень школяр!в 5 класу належать: рiвень застосування знань та вм№ у практичнш робой ; ум!ння користуватися р!зними видами конструкторсько-технолопчно! документаци та шшими джерелами iнформацiï; дотримання технiчних вимог у процеа виконання робгг ум!ння оргашзовувати робоче мiсце i пiдтримувати порядок на ньому в процесi роботи; рiвень сформованост трудових прийом!в i ум№ виконувати технологiчнi операцiï; дотримання правил безпечно! працi та сашгарно-ппешчних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рiвень самостiйностi у процеа органiзацiï та виконаннi роботи; виявлення елеменпв творчост! За зазначеними критерiями характеризують вщповщш чотири р!вш навчальних досягнень учшв (початковий, середнш, достатнiй, високий) за 12-бальною шкалою.

Програма для дiвчат 5 класу передбачае вивчення художнього та техшчного конструювання виро6!в i технологiчнi процеси ïx обробки. Матерiал включае основи текстильного матерiалознавства, швейного устаткування, конструювання та моделювання виро6!в, ïx розкроювання та пошиття. Пщ час вивчення технологи виготовлення одягу передбачаеться залучати школяр!в до творчо! роботи. У кожному наступному класi конструкщя i споаб обробки виро6!в поступово ускладнюються: вщ наволочки у 5 клас до виготовлення плечових виро6!в у 9 класг Кр!м того, учш вчаться з ушх запропонованих вибирати найрацiональнiший спошб пошиття та оздоблення деталей виробу. Проводячи заняття технологи виготовлення швейних виро6!в вчителевi рекомендуеться опиратися на знання та вмшня учшв з обробки текстильних матерiалiв, набутi у попереднix класах. Кожний вид теxнологiчноï обробки деталей та вузл!в одягу мае бути опрацьовано практично, для того, щоб школяр! оволодши та закрiпили набутi знання й умшня, i змогли в подальшому застосувати ïx у практичнiй д!ЯЛЬНОСТГ

Як приклад розглянемо особливост iндивiдуалiзацiï навчання учшв 6 класу на заняттях обслуговуючо1 пращ. Пщ час вивчення матерiалу з технологи пошиття швейних виро6!в у будь-якому класi передбачаеться вшьний ви6!р зовшшнього вигляду моделi. Серед основних чинниюв, що впливають на цей ви6!р, е психоф!зюлопчш вщм!нносп, шзнавальш iнтереси, зд!6ност школяра, економiчнi умови життя сiм'ï, в якш проживае учень.

У процесi вивчення ученицями 6-го класу теми «Ручна i мехашчна обробка деталей виро6!в. Монтаж вирс^в» завдання вчителя полягае у формуванш в них знань про технолопчну послщовшстъ обробки складових деталей, ïx з'еднання, остаточну обробку виробу. Школярки набувають вмшь аналiзу кшькох технолопчних послiдовностей виготовлення фартуха й вибору доцшьного, тдготовки деталей крою до обробки, ручноï та машинжл обробки окремих деталей i ïx з'еднання.

3 метою оргашзаци навчального процесу за паралельного виготовлення на урощ кшькох р!зновидов швейних виро6!в за покроем та оздобленням, забезпечення теоретичного засвоення кожним учнем навчального матерiалу на доступному р!вш розроблено алгоритм послщовносп виготовлення виробу. Вироби вщр!зняться м!ж собою за складшстю конструкцiï i ïï теxнологiчною обробкою. Учням пропонуеться виготовляти робочий одяг за трьома р!внями складносп: I рiвень - фартух без нагрудника, II - фартух суцшьно викроеним нагрудником,

III - фартух i3 пришивним нагрудником. В основу pîbhîb конструкторсько-технологiчноï складностi швейних виробiв покладено: технолопчш властивостi матерiалiв, яю використовують для ïx виготовлення; силует виробу (прилеглий, напiвприлеглий, трапецieподiбний, прямий); кшьюсть конструктивних та конструктивно-декоративних елементiв (виточка, рельеф, волан i т. д.); технолопчш способи обробки деталей (вузлiв); вид оздоблення (вишивка, аплiкацiя i т. д.). Для кожноï моделi фартуха рiзноï складностi рекомендуеться розробити альбом шструкцшних карт вiдповiдно до алгоритму виготовлення деталей i3 графiчним зображенням операцiй. До карт треба включити теxнологiчнi способи обробки деталей (вузлiв). Учнi повиннi самостiйно обрати спошб обробки, залежно вiд моделi виробу i тканини, яку використовують.

Таким чином, запропоноваш школярам для виконання завдання iз метою здшснення iндивiдуального тдходу дають змогу враховувати яюсш характеристики при виборi конструкцiï виробу i тканини, що забезпечуе отримання кожним учнем нових знань, умiнь та навичок на доступному йому рiвнi у визначеному самостiйно темпi, гарантуе виготовлення яюсного виробу з цiкавiстю та задоволенням. Так при збереженнi загального завдання (виготовлення виробу) здшснюеться оптимiзацiя навчального процесу на урощ, його переорiентацiя на особистiсть учня.

З огляду на вищезазначене ми вважаемо, що навчання для школярiв 5 класу е на значно складнiшому рiвнi порiвняно з початковою школою. Передуам це пов'язано iз змiстовим компонентом навчально-практично1' дiяльностi: п'ятикласники набувають техшко-технолопчних знань: про рiзнi матерiали, заготовки, натвфабрикати - як предмети пращ; про вироби, деталi -як результат виконажл роботи; про робоч^ контрольно-вимiрювальнi iнструменти, допомiжнi пристосування - як засоби пращ; про трудовi дп та послiдовнiсть ix виконання. 10-11^чним учням необxiдно усвiдомити, розумгги значну кiлькiсть нових понять i термЫв. Осюльки у дiтей такого вшу лише формуеться теоретичне мислення, ми би рекомендували науковi назви вводити поступово, вчити школярiв ïx виокремлювати, характеризувати, використовувати у рiзниx ситуацiяx. Учитель повинен враховувати шдивщуальш можливостi розумового розвитку учня. Операцшно-оргашзацшний компонент пов'язаний з виконанням трудових дш, трудових завдань. Вiдмiнною ознакою цього компоненту е врахування швидкост дiяльностi п'ятикласника. Вважаемо, що правильшсть та вчаснiсть виконаноï роботи залежить не лише в^ розумiння завдання, новизни умов завдання, самостшносп виконання, вщ усвiдомлення способу та поетапност виконання, а й вiд цшеспрямованосп, працелюбностi, частково сенсомоторних здiбностей школяра. Емоцшно-мотивацшний компонент виявляе ставлення учня до навчально-практично1' дiяльностi: його байдужють, зацiкавленiсть, терпiння, дiевiсть та ш.

Пiдсумовуючи зазначене, ми зробили висновок про необхщшсть вдосконалення змiсту i якост трудово1' пiдготовки, врахування особливостей рiзниx видiв дiяльностi у процес проектування та виготовлення виробiв з текстильних матерiалiв на уроках обслуговуючо1' працi з орiентацiею на особистють школяра з метою пiдвищенню рiвня вiдповiдниx знань, вмiнь та навичок. Крiм того, оскiльки у зв'язку з переходом до основно1' школи учш 5 класiв стикаються з труднощами в процесi вивчення трудового навчання, вчитель повинен забезпечити штегращю знань учшв з основ наук, враховувати ïx шдивщуальш якосп, навчальш можливосп, здiйснювати диференцiйований пiдxiд у навчанш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Календарне планування уроков з художньо1 пращ. 1-4 класи (автор В. Тименко) // Початкова школа. - 2002. - № 9. - С. 18-21.

2. Критери ощнювання навчальних досягнень учшв початково! школи. Трудове навчання. Художня праця // Початкова школа. - 2002. - № 8. - С. 38-39.

3. Навчальш програми для 4-р1чно1 початково! школи // Початкова школа. - 2002. - № 12. - С. 49-59.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.