В мистещш XIV—XVI ст. починають щнувати стиль ea6i, який ввдображае красу спокою, тишi, скромности Ця категорiя е протилежнiстю категорп «юген». Ba6i — прелюдiя ca6i, стилю, який з'явився в японському мистецтвi XVI i протримався до XVIII ст. Щ естетичнi поняття доволi близью i часто пишуться разом — ea6i-ca6i.
Ca6i — це поняття витончено! простоти, що зосереджуе в собi дух старовини. Дух ca6i спочатку був втшений в чайнш церемонп, потiм вш став впливати на естетику живопису як естетична категорiя. Естетика ca6i пов'язана з дзенським свiтосприйняттям, так само як юген. Але на ввдм^ ввд юген, фiлософсько-естетична категорiя «ca6i» означае простi речi. Юген означае поступовий перехiд до ютини, а ca6i — раптовий стрибок, який вказуе на одночасне перебування у станi тут i зараз. Спокш, тьмянiсть фарб, елегiйний смуток, гармонiя, що досягаеться незначними засобами, — це мистецтво ca6i.
Наступна категорiя естетики «окаа» (смiх) стае одшею з головних у XVII ст., коли формуеться культура й естетика мюта. Метою мистецтва залишаеться макото (iстина), тшьки тепер вона виявляеться за допомогою смiху. Отже, «естетичний багатокутник повернувся до св^ новою стороною» [6, 234]: люди найбшьше цiнують окаа», знаходячи у ньому естетичну цiннiсть свого часу.
Дослвдники японсько! естетики виокремлюють також категорп «кшосп», «саякеса», «кадзарЬ». Естетика кадзарi (Цудзi Нобуо) демонструе тiсний зв'язок предметiв мистецтва i побуту зi свiтом синто!стських ритуалiв, особливо в найдавнiшому своему рiзновидi — сайс кадзарi. Естетика кадзарi i предмети декору кадзаршоно надають буденним речам атрибупв божественностi, тдкреслюючи цим базову для японського менталиету характеристику — шанування речей.
В сучасному свiтобаченнi японцiв непорушним залишаеться потяг до прекрасного, хоч i розумiеться це прекрасне вже в шшому контекстi: японцi вiрять, що немае ютини без краси i шлях до не! лежить через красу.
Таким чином, нами зроблена спроба наблизитись до окреслення систематики категорш японсько! естетично! культури. Зазначимо, що естетичш уявлення як японщв, так i iнших представник1в схвдно! культурно! традицп, вираженi в афористично-образнш формi, затиснути у «лещата» рацiоналiзованих, раз i назавжди усталених понять. Будь-яке намагання категоризувати цi естетичш погляди завжди буде супроводжуватися суб'ективiзмом з боку дослiдника i водночас збагачувати систематику естетичних категорiй, тобто, якщо говорити мовою постнекласично! рацюнальносп, процес цей е non-finito.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бишарова С. Г. Синтоистские основы традиционной японской культуры: Автореф. дис. ... канд.
филол.. наук. — Новосибирск, 2006. — 27 с.
2. Васильев Л. С. История религий Востока: Учеб. пособие для вузов. — 8-е узд. — М., 2006. — 704 с.
3. Григорьева Т. Японская эстетика и её окружение // Книга неклассической эстетики. — М., 1998.
— С. 76-108.
4. История эстетической мысли: Становление и развитие эстетики как науки: В 6-ти т. — Т. 2.:
Древний мир. Средневековье. Редкол.: Овсянников М. Ф. и др. — М.: Искусство, 1985. — 463 с.
5. Скворцова Е. Л. Современная японская эстетика: философские очерки. — М., 1996. — 458 с.
6. Семенов Н. С. Философские традиции Востока: Учеб. пособие. — Минск.: БГУ, 2004. — 304 с.
7. Юнак А. Е. Диалог Восток-Запад как проблема философии культуры на примере диалога Японии
и Европы XVIII-XX века: Автореф. дис. ... канд. фшол. наук. — Ростов-на-Дону, 2006 — 18 с.
Светлана Л1ПСЬКА
ЗМ1СТОВ1 АСПЕКТИ КУРСУ «ВИКОНАВСЬКЕ МИСТЕЦТВО» У ПРОЦЕС1 МУЗИЧНО-ШСТРУМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧН1В СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОГО ПОЗАШК1ЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У статтi висвiтлено проблему вдосконалення музично-виконавськог тдготовки учтв в умовах позашкыьноi спецiалiзованоi освти. Визначено мету та основт завдання розробленого курсу
«Виконавське мистецтво», обгрунтовано його теоретичну, практичну i творчу складовi. Детально описано змiст та тематику занять, прийоми навчальног роботи з учнями.
У ру^ сучасних тенденцш гумашзацн освинього процесу головною метою шкшьно! та позашшльно! системи освии стае забезпечення можливостей постшного духовного самовдосконалення особистосп, формування И свиоглядних уявлень та цiннiсних орiентацiй, набуття соцiокультурного досвiду. У цьому процеа iстотна i незмiнна роль вводиться музичному мистецтву, зокрема виконавству, залучення до якого створюе найбiльшi можливосл для гармонiйного розвитку творчо! особистосп, оск1льки мае спонукальну дiю особиспсних мотивiв самореалiзацii, сприяе розкрiпаченню и духовних здiбностей, активiзацп творчих можливостей. Будучи повноцiнним видом художньо-творчо! даяльносп, музичне виконавство включае в роботу зорову, слухову, тактильну, к1нестетичну системи, мобшзуе практично всi форми розумових дш, формуючи при цьому складш види сприйняття, мислення, уваги, пам'яп, уявлення про художнi й естетичш цiнностi.
Теоретичнi аспекти музично-виконавсько! даяльносп висвiтлено у науковому доробку Ф. Арзаманова, В. Белшово!, О. Бодано!, М. Давидова, Г. Когана, Н. Жайворонок, Н. Корихалово!, Ю. Кочнева, О. Лисенко, О. Марково!, Я. Мшьштейна, В. Москаленка, Ю. Цагарелл^ Аналiз виконавського процесу в музищ в контекстi загальних естетичних проблем художньо! творчостi здiйснено в роботах С. Гуренка, М. Кагана, Н. Жуково!, Г. Пльбурда. Практично-педагопчш основи формування морально-цiннiсного вiдношення та штересу до музично-виконавсько! дiяльностi, розвитку музично-естетично! культури та творчих здiбностей школярiв в процесi И здшснення дослiджували О. Щолокова, О. Олексюк, Л. Кузьминська, А. Король, С. Жуков, Т. Кротова, М. Матковська.
Водночас, не зважаючи на численш звернення науковцiв до рiзних аспекта окреслено! проблематики, актуальними залишаються пошуки оптимальних шляхiв оргашзацп музично-освинього процесу у виконавському класi спецiалiзованого позашкiльного закладу. Важливою домiнантою стае його наближення до реалiй i потреб сьогодення, пошук нових форм та методiв навчання, можливостей бшьш широкого застосування рiзних засоб1в педагопчного впливу, що надасть змогу продовжити й примножити традицп виховання майбутнього професюнала та аматора музичного мистецтва.
Метою статтi е розкриття змютових аспектiв розробленого курсу «Виконавське мистецтво» у процес музично-iнструментального навчання учшв спецiалiзованого позашк1льного закладу.
Дiяльнiсть початкових спецiалiзованих мистецьких навчальних заклад1в (шил естетичного виховання) з кожним роком набувае бшьш рiзнобiчного, комплексного характеру, закладаючи значний фундамент для виховання гармоншно!, з багатими духовними запитами творчо! особистост! За роки навчання в цих закладах учш повинш отримати рiзнобiчнi знання в галузi музичного мистецтва, навчитись розумiти його об'ективт закономiрностi, сформувати естетично-оцiннi судження, розвинути сво! здiбностi, виконавську майстершсть та художню компетенцiю.
Вивчаючи сощально-культурний аспект становлення iнфраструктури мистецько! освгги в Укра!ш, II нормативно-правовi засади, С. Волков стверджуе, що на сучасному етат означенi заклади мають можливiсть пiдсилити вплив на ошишзацш культурних процесiв в нашiй держав^ характер i динамiку И культурного розвитку. Через щ процеси реалiзуються актуальнi завдання збереження духовного багатства наци, формуеться естетична культура особистосп, И здатнiсть сприймання, розумiння й оцшки прекрасного [1, 5-6].
Значения початково! музично! освiти, що здобуваеться у спецiалiзованих позашк1льних закладах, обумовлено важливою роллю музичного мистецтва у розвитку тдростаючого поколiння. З цього приводу доречно згадати педагопчш мiркування В. Сухомлинського, який зазначав, що музика — могутнш засiб самовиховання. Завдяки музицi в людинi пробуджуеться уявлення про пiднесене, величне, прекрасне не тiльки в оточуючому свт, а й у самому собг Вiдомий педагог-гуманiст був впевнений: «Якщо в ранньому дитинствi донести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина вiдчуе багатогранш вiдтiнки людських почуттiв, вона шдшметься на такий щабель культури, що не може бути досягнутий будь-якими iншими засобами» [4, 83-84].
Зпдно з нормативними документами, основу навчально-виховного процесу становлять предмети теоретичного та виконавського циктв, а саме: музичний iнструмент, сольфеджiо, укра!нська й свиова музична лiтература, колективне музичення. Кожна з дисциплш мае свою специфiчну, чiтко визначену мету, предмет вивчення, логiку та структуру побудови, спрямовашсть на сферу практичного застосування та виршення певного кола педагогiчних завдань.
Вимоги сьогодення ставлять перед педагогами новi завдання з впровадження в осв^нш процес iнтегрованого пiдходу, визначення ефективних засобiв, шляхiв та шновацшних методiв викладання, потребують змiни педагопчних технологiй з авторитарно-iнформативних на особиспсно-розвивальш, рефлексивнi, дiалогiчнi. Головною метою стае оргашзащя творчо! роботи, в якш дитина зможе найбiльшою мiрою розкрити свш потенцiал, бути задоволеною результатами свое! дiяльностi, отримувати радiсть ввд спiлкувания з музикою [3].
В рiчищi цих завдань, враховуючи особливосп музичного мистецтва та специфiку виконавсько! дiяльностi, органiчним доповненням i продовженням загальнометодичного напрямку у вихованнi юних музиканпв, на нашу думку, може стати спецкурс «Виконавське мистецтво», який розрахований на учшв 6-8 клаив та викладаеться протягом одного року навчання ( по 1 год. в тиждень).
Його змют безпосередньо пов'язаний iз змiстом основних навчальних дисциплш та охоплюе дуже широке коло питань з юторп та теорп музики, розкривае сутшсть певних естетичних категорiй та понять, демонструе особливоси музично-виконавського мистецтва, сприяе досягненню цiлiсностi осягнення мистецьких явищ при збереженнi прюритетно! уваги до творчого аспекту музично-виконавсько! дiяльностi.
Впровадження курсу у навчально-виховний процес мае на метг
• розширення горизонту розумшня школярами сутност та юторичного розвитку музично-виконавського мистецтва, створення передумов для системного розгляду музичних явищ та понять;
• посилення взаемозв'язку штелектуального та емоцiйного осягнення музичного мистецтва, збагачення асоцiативно-слухового фонду та художньо-виконавського досвiду;
• залучення школяр1в до рiзних видiв музично! дiяльностi в !х комплекснiй взаемоди, задоволення iндивiдуальних потреб розвитку особистостi в атмосферi творчостi та спiвробiтництва.
Заняття проводяться у груповiй формi, що дозволяе застосовувати комплекс рiзноманiтних методiв активiзацi! навчально-пiзнавально! та художньо-творчо! дальност школяр1в, створювати сприятливу морально-психологiчну атмосферу для художнього спiлкування та вшьного виявлення потенцiйних творчих можливостей. Залежно ввд теми занять доцiльним е застосування нестандартних форм уромв, (урок-беада, урок-концерт, урок-диспут, урок-презентацiя). До основних переваг !х використання варто вщнести незвичнiсть i захопленiсть змiсту, набуття учнями практичного та суспiльного досввду, посилення творчо! складово!, нетрадицiйнi тдходи до ощнювання.
Крiм того, створення на уроках проблемних ситуацiй закладае основу для вироблення школярами особиспсного ставлення до музичних явищ, сприяе моделюванню власних думок та оцшних суджень, надае можливостi нацiлити учшв на самостшне вирiшення творчо-виконавських завдань.
Вiдповiдно до мети визначеш такi основнi завдання курсу:
• забезпечити у комплекс систематичне та послвдовне засвоення iсторико-теоретично! iнформацi! та художньо-виконавських вмiнь, формування естетичного ввдношення до музики, iнтенсивного розвитку загальних та музичних здiбностей;
• залучити учнiв до активно! та цшеспрямовано! участi в рiзних видах музично! дiяльностi за рахунок пiзнання всього розма!ття художньо-мовних засобiв музичного мистецтва, мобшзацп попереднього художнього досвiду для виршення музично-творчих завдань;
• сприяти формуванню в учшв особиспсно! позицп в процес спшкування з творами музичного мистецтва р!зних жанр!в та стил!в через розвиток умшня !х сприймати, розбирати, анал!зувати, та творчо штерпретувати.
Зазначимо, що штегрований змют курсу мютить як шформацшну, так [ практичну складов!, мае виражену творчу спрямовашсть.
Теоретичний матер1ал включае детальне, поглиблене вивчення найважливших проблем виконавського мистецтва, формування грунтовно! бази ¿сторико-теоретичних знань та музикознавчих понять, вироблення цшшсних ор!ентацш та набуття навичок художнього спшкування, виховання свщомого ставлення до виконавсько! д!яльносп, розумшня И творчого характеру та особливостей функцюнування у сучасному житл суспшьства.
Практична частина курсу спрямована на збагачення асощативно-слухового фонду та виконавського досввду, формування практичних умшь та навичок, озброюе прийомами роботи з нотними текстами, розвивае вмшня обирати доцшьш виконавсьш прийоми втшення художньо-образних уявлень. Д1ти залучаються до сприймання та обговорення музичних твор1в, оцшювання !х художньоьзмютовно! сутносп та анал1зу формобудови, самостшного розучування твор1в або !х фрагменпв, творчого музикування.
Творча складова курсу реал1зуеться завдяки залученню учшв до обговорення та виршення творчих завдань з вшьним висловлюванням власних вдей, думок та почутпв, що сприяе виробленню активно-творчого ставлення до виконавсько! д!яльност!, методично! бази для подальшо! самостшно! роботи над творами.
Передбачаеться, що у результат! вивчення курсу учш повинш оволод!ти певним комплексом знань, умшь та навичок, а саме:
- мати уявлення про суттсть та особливють музично-виконавського мистецтва, знати ¿сторш розвитку !нструменту фортетано, його технолопчних та художшх можливостей;
- усввдомлювати теоретичний змют основних понять та категорш музичного мистецтва, бути здатними використовувати отримаш знання, вмшня та навички у власнш практично-виконавськш д!яльностц
- навчитись емоцшно та усввдомлено сприймати музичш твори, виявляти особисте вщношення до них, викладати сво! думки [ враження щодо образного змюту, знаходити зв'язки м1ж асоц!ативними уявленнями та законом1рностями втшення художньо-смислових явищ;
- вм1ти грамотно розбирати та анал!зувати музичн! тексти, визначати стильов! та жанров! особливосп твор!в, характерн! ознаки музично! форми, мелодики, гармони, фактури, драматург!! розвитку на основ! розкриття та засвоення зм!сту нотних знашв та символ!в;
- розум!ти сутшсть творчост! виконавця-!нтерпретатора, значення техн!чно! майстерносп та засоб!в виконавсько! виразност!, адекватносп застосування прийом!в вт!лення художньо-змютовно! сутност! твор!в.
Пам'ятаючи, що важливим чинником усп!шного засвоення теоретичних знань та необхвдних понять стае структурна, системна оргашзащя навчального матер!алу, оптимальне сшвв!дношення в н!й факт!в, зрозумша лог!ка розгортання зм!сту [2, 173]: за основу побудови музичних занять обраний тематичний принцип навчання. Весь матер!ал зг!дно ¿з засадами лопчно! ! посл!довно! орган!зац!! розпод!лено на завершен! смислов! блоки та розташовано у порядку зростання складност!. Це дозволяе запобшти стих!йност! у засвоенш знань, повн!стю перев!ряти ст!йк!сть закршлених понять та навичок.
Вступна бесвда (1 год.) мае орган!зац!йний характер та присвячуеться ознайомленню учн!в з метою та завданнями предмета. Учш мають усв!домити, для чого !м потр!бно вивчати вказаний курс, що !м доведеться засво!ти, як основш навчальн! завдання вир!шувати. Доц!льним стае виявлення ¿снуючого р!вня !х музично-виконавсько! п!дготовки на основ! опитування та анкетування.
Тема «Музично-виконавське мистецтво в життi людини» (2 год.) розкривае природу та законом!рносп музично-виконавського мистецтва, сприяе розумшню його особливостей серед шших вид!в мистецтв, усв!домленню значимост! в житт! сучасно! людини. П!д час !! вивчення есшзно розглядаються питання становлення та розвитку музичного виконавства, його традицп та особливосп функцюнування на р!зних етапах ¿снування людського сусп!льства.
Дотримання юторично1 послiдовностi в пояснениях забезпечуе формування цiлiсного уявлення про музичне мистецтво як образно! форми ввдображення дiйсностi. Також передбачаеться знайомство з системою музично! осв^и, загальна характеристика рiзноманiтних музичних професш та форм iснування музичного виконавства, що демонструе школярам складний шлях становлення музиканта, посилюе розумiння цшносп та престижностi цiеï професiï, стае неввд'емним аспектом ïx художньо-творчого розвитку.
Тема «Виникнення та еволюцшний розвиток фортетанного виконавства» (2 год.) пропонуе учням здшснити невеликий екскурс в юторш створення iнструменту фортепiано та побачити тривалий шлях розвитку фортетанно-виконавського мистецтва. Пiд час розкриття цiеï теми увага учнiв звертаеться на зародження перших клавiшниx музичних шструметтв, iсторичнi пошуки можливостей ïx удосконалення для досягнення тембро-динамiчного багатства звучання. Особливоï значимост набувае знайомство з особливостями звуковидобування та теxнiчними прийомами виконання на рiзниx клавiшниx шструментах, слухання та порiвняння ïx звучання. Отримана iнформацiя допомагае учням усввдомити унiверсальнiсть iнструменту фортепiано та зрозумии його величезну популярнiсть серед населення.
Запропонована для засвоення тема «Музичний твiр як зааб передання ШформацП» (5 год.) спрямовуе школярiв на усввдомлення едност засобiв виразностi у музичному творi, що слугують для передання його емоцшно-образного змiсту. Розповiдаеться насамперед про юторичну обумовленiсть виникнення нотопису, його умовшсть та значимiсть для збереження композиторського задуму. Звертаеться увага на особливосп музично! мови творiв, драматургiю розвитку музичноï думки, використання певноï фактури, темпоритмiчниx та гармотчних особливостей для втiлення художньо-образного змюту. Поглиблюеться орiентацiя в жанрово-стилютичних особливостях музичного мистецтва, усвiдомлення основних синтаксичних одиниць на рiвнi музичноï форми, ïx пiдпорядкованiсть загальному змюту. Спостер^аючи за тим, як композитори використовують комплекс засобiв музичноï виразносп в творах рiзниx жанрiв, юш виxованцi накопичують необxiдну базу для формування штерпретацшних умiнь та виконавського мислення.
Засвоення попереднix тем дозволяе тдготувати учнiв до сприйняття бшьш складного навчального матерiалу. Пiд час вивчення теми «Виконавець та основт стильовi напрямки музичного мистецтва» (5 год.) розглядаеться поняття стилю як юторично сформованоï спiльностi ритмо-iнтонацiйниx, мелодико-гармоншних композицiйниx норм, пропонуеться загальна характеристика основних стильових напрямшв (полiфонiчно!' музики епохи бароко, ввденського класицизму, романтизму, iмпресiонiзму, а також нацiональноï та сучасно].' естрадно-джазовоï музики), вiдзначаються особливосп виконання музичних творiв рiзниx стилiв.
Основнi теоретичнi положення цiеï теми шдкршлюються знаходженням елементарних асоцiативниx паралелей образно-емоцшного змiсту у спецiально вшбраних музичних творах, зразках арxiтектури та живопису. Критерiем вiдбору творiв е яскравють почерку митця, ïx змютовна наповненiсть та внутрiшня завершенiсть, образна цшсшстъ, гармонiчнiсть та логiчнiсть форми.
Тематичний матерiал другого пiврiччя спрямований на поглиблення розумiння сутностi музично-виконавського мистецтва, посилення творчого ввдношення до виконавськоï дiяльностi. Пiд час засвоення теми «Виконавська дiяльнiсть як творчий процес» (6 год.) характеризуються основш ознаки та специфiчнi особливосп виконавськоï дiяльностi, вказуеться на ïï творчий характер, пояснюеться важливiсть ланцюгового зв'язку композитор-виконавець-слухач, визначаються необxiднi якостi виконавця. Розглядаються особливостi сценiчного виступу, обговорюються питання культури поведiнки на сцеш, надаються критерiï оц1нювання виконавського результату, що прививае вмiння здiйснювати самоаналiз, самоконтроль та самооцiнку власноï виконавськоï дiяльностi, слугуе псиxологiчною пiдготовкою до прилюдного виступу, стае обов'язковою умовою успiшноï самостiйноï роботи учня.
Школярi ознайомлюються з поняттями iмпровiзацiï та штерпретацп, визначають ïx спiльнiсть та ввдмшшсть. Розповiдаеться про iснування чотирьох типiв iнтерпретацiï: редакторськоï як адаптованого до виконавських вимог оновленого варiанта нотного тексту;
виконавсько!, тобто втшення в музичному звучанш особиспсного прочитання твору виконавцем, композиторсько].', що передбачае певну обробку (аранжування) музичного першоджерела, припускае коригування його ритмо-звуковисотно! оргашзацп: музикознавчо! (науково! чи художньо1) як трактування музики засобами немузично! мови. Увага учнш концентруеться на вар1ативност1 виконавсько! штерпретацп, анал1зуються засоби виконавсько1 виразносп, м1сце i роль творчого процесу у д1яльност1 музиканта-виконавця Наголошуеться на необхвдносп володшня комплексом техн1чно1 майстерносп, засобами звукоутворення, оперування штерпретацшними моделями виконання музики, визначення важливих виконавських завдань та оцшних критерпв.
Вивчення теми «Виконавець та музичний meip» (4 год.) готовить учшв до усввдомлено1 роботи з нотним текстом, вчить грамотному його прочитанню та ввдтворенню, навичкам редагування. Важливим стае усввдомлення послвдовносп еташв опанування музичного твору (есшзне знайомство, детальний розб1р нотного тексту, проробка звукових та техшчних складнощ1в, формування ц1л1сно1 виконавсько1 концепци), що стае своервдною ор1ентащею у виниклих проблемних ситуащях, виступае важливим фактором для творчих пошушв шлях1в ïx виршення.
Робота з нотним текстом вимагае також формування спещальних навичок художньо-виконавського анал1зу, використання якого в шструментальному клас сприяе бшьш повному осягненню нотного тексту, розумшню псного взаемозв'язку композиторського задуму та застосованих прийом1в його виконавського втшення.
Наступна тема «iHdueidycmbHuü стиль дiяльносmi виконавця» (5 год.) покликана поглибити усввдомлення неповторноï 1ндив1дуальност1 кожного виконавця. З'ясовуеться, що першоджерелом виконавськоï iнтерпретацiï, ïï похвдним смисловим матер1алом е композиторсьш засоби виразносп — лад, гармошя, метроритм, фактура, мелодика, авторськ ремарки, якими визначаеться вдейно-образний зм1ст музичного твору, художнш задум автора. Анал1з виражального сшвввдношення цих засоб1в спонукае виконавця до прояву особиспсного ввдношення до музичного твору, створення власно1' виконавсько1' трактовки, визначае шдив1дуальний стиль його д1яльност1.
Учш ознайомлюються з виконавськими засобами виразносп — динамшою, агопкою, артикулящею, тембровою експрес1ею, педал1защею, що допомагають розкриттю лопки структури музичного твору, драматурги розвитку музично1' думки. Усввдомлення можливосл р1зного втшення нотного тексту за допомогою цих засоб1в виступае своервдним «поштовхом» для створення власно1' 1нтерпретац1йно1' модел1 музичного твору. Кр1м того, слухання та обговорення р1зних вар1анпв виконання музичних твор1в видатними шашстами збагачуе художнш кругоз1р, допомагае створити зв'язки м1ж асощативними уявленнями та законом1рностями музичного втшення образно-смислових явищ.
Тема «Музично-виконавське мистецтво та сучастсть» (2 год.) спрямована на розвиток цшшсних ор1ентацш школяр1в, формування художнього смаку та музично-естетично1' культури. Розповвдаеться, що нового вшс техшчний прогрес в юнування музично-виконавського мистецтва (звукошдсилююча апаратура, аудю-ввдео техшка, електрошструменти, комп'ютерш ефекти), з'ясовуються нов1 технолопчш можливосп його розповсюдження. Шдкреслюеться прим1тившсть штонацшних формул та гармошчних комплекс1в сучасно1' естрадно1' музики, неадекватшсть манери поведшки на сцеш та зовшшнього вигляду ïï виконавщв.
Наданий матер1ал допомагае зор1ентуватись в явищах масового музичного мистецтва, зрозум1ти змютовшсть та багатомаштшсть образ1в класичноï музики, складшсть та цшшсть «живого» акустичного виконавства, з'ясувати його значения для життя сучасноï людини.
Остання тема «Я — виконавець» (1 год.) передбачае розкриття цшшсного смислу музично-виконавськоï д1яльност1 для людини через операцшну причетшсть до неï. Кожному учню надаеться можливють оцшити та усввдомити себе в рол1 потенцшного виконавця, виробити внутршню установку на творче виршення практично-виконавських завдань, як1 виникають у навчально-виховному процеа, вщчути ввдповвдальшсть за власш д11".
Ввдзначимо, що програма складена з урахуванням мети й завдань початковоï музичноï осв1ти та допускае вар1антну множиншсть ïï практичноï реалiзацiï.
Для досягнення оптимальноï ефективностi навчання весь матерiал проходить через музично-творчi завдання, як складенi з урахуванням тематики урошв та охоплюють рiзнi аспекти його засвоення (аналиичний, слуховий, виконавський, творчий). Основш юторико-теоретичнi ввдомосп, музикознавчi термiни та поняття подаються лакошчно й обов'язково пiдкрiплюються емоцшно-образним сприйманням реальних музичних творiв в едносп з формуванням практичних вмшь, встановленням асоцiативно-слуxовиx зв'язк1в з життевими явищами. Пiдбiр високоxудожнix зразк1в музичного мистецтва для слухання та аналiзу спрямовуеться на усвiдомлення учнями результату взаемодп з музичним мистецтвом, розширення досвiду його емоцiйно-цiннiсного пiзнання.
В процес викладання курсу важливо уявляти цшсну систему навчальних завдань в ïx лопчнш послiдовностi та вести учшв шляхом активного осягнення навчального матерiалу. Ввдмова вiд пасивних, репродуктивних способiв навчальноï дiяльностi органiзуе псний зв'язок мiж засвоенням знань та практичним ïx застосуванням, дозволяе учшв перебудовувати свш минулий досвiд на основi набутоï в процесi навчання рiзноманiтноï iнформацiï.
Особливого значення набувае врахування вiковиx та iндивiдуально-псиxологiчниx особливостей учнiв, мiри ïx готовностi до творчоï дiяльностi, а також створення належного мшроктмату для забезпечення дружньоï злагодженоï роботи в межах групи. Це, вiдповiдно, вимагае вiд викладача високого професiйного рiвня викладання, методичноï грамотностi та творчоï свободи, защкавленост та постiйного невтомного пошуку, надае новi iмпульси для самостiйного визначення альтернативних форм та методiв залучення учнiв до художньо-творчоï дiяльностi.
Наприкiнцi кожного семестру обов'язковим е здшснення пiдсумкового контролю за усшшшстю учнiв (1 год.), що передбачае опитування, участь у дискусiяx, виконання музично-творчих завдань, конкурснi змагання.
Таким чином, розроблений спецкурс «Виконавське мистецтво» е важливою складовою процесу музично-шструментального навчання учшв. Його основне призначення полягае не стiльки в передачi учням певноï системи знань та виробленш необxiдниx навичок, скшьки в пiдвищеннi iнтересу до музичного мистецтва, розширенш художнього кругозору, формуванш естетичних смак1в та оцiнного судження, створеннi можливостi пов'язувати теоретичну шформацш з теxнологiею музично-творчоï дiяльностi. Впровадження цього курсу у навчально-виховний процес спецiалiзованого позашк1льного закладу дозволить в комплекс реалiзувати основнi завдання початковоï музично!' освiти, забезпечити формування духовно та штелектуально розвиненоï особистост!
Виконане дослiдження не вичерпуе вех аспектiв визначеноï проблеми. Серед перспективних напрямк1в подальшого наукового пошуку варто назвати питання органiзацiï музично-iнструментального навчання учшв рiзниx вiковиx категорiй, створення оптимального навчально-виховного середовища для музично обдарованих дией, пошук ефективних шляxiв залучення ïx до самостiйноï виконавськоï творчостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Волков С. М. Система мистецько! освiти в культурi Украши 90-х рокв ХХ столтля: традицп, реформи, перспектива: Дис. ... канд. мистецтвознавства. — К., 2003. — 209 с.
2. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i псиxiчний розвиток особистост. — К.: Рвдна школа, 1989. — 608 с.
3. Освггш технологи: Навчально-методичний поЫбник / За заг. ред. О. М.Пехоти. — К.: А.С.К., 2002. — 255 с.
4. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. — К.: Рад. школа, 1981. — 382 с.