CC BY
8
УДК 616.12-008.331.1-092:613.16]-036.868-07
0Ц1НКА ЯК0СТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАДИ, ЩО П0СТ1ЙН0 МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ АНТР0П0ГЕНН0Г0 НАВАНТАЖЕННЯ
Кривенко B.I., Гртенко Т.Ю.
Запор1зький державний медичний уыверситет, м.Запор1жжя
В cmammi зроблена ощнка я-Kocmi життя хворих на гтертотчну хворобу II cmadi'i, ят про-живають в умовах aнmрoпoгеннoгo нaвaнmaження. Зроблет висновки, що у хворих на гiперmoнi-чну хворобу II cmadi'i, що nocmi-йно мешкaюmь в умовах aнmрoпoгеннoгo нaвaнmaження, cman якocmi жиmmя вiрoгidнo гiрший, тж у aнaлoгiчних naцieнmiв з екoлoгiчнo cnрияmливoгo регюну.
Ключов1 слова: ппертошчна хвороба, антропогенне навантаження.
За визначенням В003, здоров'я - це не ттьки церебральних структур та мозкового кровооб1гу. вщсутысть захворювань, але i якюний стан ф1- Бюелектричну активнють вивчали на пщстав1 зичного, морального та со^ального благополуч- запису електроенцефалограми (ЕЕГ) за допомо-
чя [10]. За даними дослщниюв, ¡нтегративним показником, що визначае об'ективне бачення патентом свого суб'ективного стану е яюсть життя (ЯЖ) [9]. 3 ¡ншого боку, анал1з ЯЖ - один з основних фактор^, як1 визначають ефектив-HicTb д1агностики та лкування захворювань [1, 2].
Лопчно припустити, що у хворих на ГХ, як1 по-стмно проживають в умовах еколопчного забру-днення, формусться так званий синдром «взае-много обтяжування», який полягас в тому, що з одного боку кттини головного мозку ОДНИМИ ¡3 найперших уражаються при ппертонннм XBopoöi (ГХ) [4], а з другого боку ¡стотний вплив на функ-цюнальний стан головного мозку чинять факто-ри антропогенного навантаження [3, 7, 8]. Все вище зазначене може викликати значы змни як у nepeöiry ГХ, так i сприяти розвитку суттевих взасмопорушень у систем! «людина - сусптьст-во» [9].
Проте, в л1тератур1 ми не знайшли повщом-лень про дослщження ЯЖ у хворих на ГХ, як1 проживають в умовах хроннного еколопчного стресу.
Метою нашого дослщження стало вивчення ЯЖ та функцюнального стану головного мозку хворих на ГХ II стади, що постмно мешкають в умовах антропогенного навантаження.
Матер1али та методи дослщження
Обстежено 98 хворих на ГХ II стади (чоловшв - 38, жнок - 60). Середнм в1к пац1снт1в склав 51,6±0,96 роки. Верифкац1я д1агнозу ГХ проводилась на niflCTaßi шннних та лабораторно-¡нструментальних дослщжень вщповщно до ви-мог наказу МОЗ Украши №54 в1д 14.02.2002. Bei обстежеы пац1енти з дня народження мешкають i працюють в умовах антропогенного навантаження.
Групу порвняння склали аналопчы за кпнн-ними ознаками 28 хворих на ГХ II стади, що проживають у perioHi без постмного впливу про-мислових полютант1в.
Функцюнальний стан головного мозку анал1зу-вали за показниками бюелектричноТ активност1
гою комп'ютерноТ системи «Neurocom Standard» (УкраТна) Дослщжували наступы показники: середы ампл1туди дельта хвиль (СА 5), тета хвиль (СА т), альфа хвиль (СА а), бета хвиль (СА р), ¡ндекс а- ритму (IP) та коефщенти асиметри вище зазначених хвиль (вщповщно КА 5, КА т, КА а, КА р) [5].
Репональну гемодинамку мозку дослщжували шляхом комп'ютерного анал1зу запису реоенце-фалограми (РЕГ) («Reocom Standard», УкраТна). Вивчали р1вень кровонаповнення судин головного мозку за параметрами ампл1туди систолнноТ хвил1 (АСХ) та реографнного систолнного ¡нде-ксу (PCI), тонус великих, середых та др1бних судин (вщповщно ампл1туда та тривалють швидко-го кровонаповнення (АШК, ТШК), тривалють по-втьного кровонаповнення (ТПК), м1жампл1туд-ний показник ¡нц1зури (МП1), стан венозного вщ-току (ампл1туда ¡нцЬури (AI) та ампл1туда fliac-толнноТ хвил1 (АДХ), а також коефщент пери-феричного опору (КПО) й асиметр1ю кровонаповнення головного мозку (АК) [6].
ЯЖ вивчалась на основ! адаптованого для кран СНД опитувальника SF-36 з визначенням наступних параметр^: GF - загальний стан здоров'я, PF - ф1зична активнють, RP - вплив ф1зи-чного стану на сусптьну дтльнють, RE - вплив емоцмного стану на сусптьну дтлы-лсть, SF -соц1альна дтльнють, BP - ¡нтенсивнють больо-вих вщчуттв, VT - енерпйнють, MH - психнне здоров'я [9, 10, 11].
Статистична обробка отриманих даних здмс-нювалася за допомогою пакету статистичних програм „Statistica 6.0" (Stat Soft Inc, США), з ви-користанням параметричних та непараметрич-них метода.
Результати дослщження
Отримаы результати показують, що у хворих на ГХ II стади, як1 постмно мешкають в умовах еколопчного забруднення, мае мюце ¡стотне зниження параметр^ ЯЖ пороняно з пац1ента-ми, як1 не зазнають постмного впливу промис-лових полютантв (табл. 1).
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Таблиця 1
Стан якост/життя хворих на ГХII стадп
Шкали БР-36 Основна група, Група поршняння,
п=98 п=28
ЭИ 41,4±1,17 50,1±3,49*
РР 47,6±2,01 64,8±4,56*
РР 28,4±2,80 48,2±4,62*
РЕ 42,5±4,09 33,5±7,08
БР 45,9±1,23 42,6±1,59
ВР 49,3±2,22 57,9±5,16
VI 45,7±2,08 43,7±3,13
МИ 44,9±1,75 61,8±3,01*
Примака. * - в1рогщнють вщмЫностей м1ж аналопчними показ
При цьому виявлено вфогщне зниження ф1зи-чного компоненту здоров'я. Це пщтверджусться зниженням вИ на -17,4% (р<0,01), РР на -36,1% (р<0,01), РР на -42,1% (р<0,01). У пац1ент1в ос-новно1 групи також зафксовано попршення стану психнного здоров'я (МИ = -27,4% (р<0,01). Одержан! дан1 ствзвучы з висновками ¡нших до-слщниюв, як1 вивчали ЯЖ у пац1ент1в з серцево-судинними захворюваннями [9].
Нами також зареестрована значна вар1абель-нють показника загального здоров'я у хворих
Кл1н1чна характеристика хворих на ГХ II стадп,
пиками складае р<0,01.
основно1 групи на вщмну вщ групи пор1вняння. При подальшому анал1з1 результат!в дослщжен-ня ус1 пац1енти основноТ групи були роздтеы на дв1 групи залежно вщ величини СИ: до 1-1 групи увмшли хвор1, в яких зазначений параметр був <50 бал1в (44 особи), 2-у групу склали 54 пац1ен-ти, у яких аналопчний показник був >50 бал1в.
Як випливае з табл. 2, ¡стотних вщмнностей в анамнестичних та шннних ознаках переб1гу ГХ м1жхворими 1-1 та 2-1 груп не зафксовано.
Таблиця 2
що постЮно зазнають впливу антропогенного навантаження
Анамнестичы та кпЫты ознаки 1 група, 2 група,
п=44 п=54
Вк, роки 51,4±1,2 51,8±0,92
Тривалють захворювання, роки 8,28±1,03 8,55±1,13
Обтяжена спадковють 45% 38%
Ктькють ппертензивних кризш на рк 7-8 3-4
Середнм динамтний артергальний тиск, мм. рт. ст. 134,3±12,5 123,6±11,3
Анпопатт атгавки 41% 35%
Проте, виявлено ¡стоты вщмнностей м1ж пщгрупами 1.1 та 1.2 у величин! складових опитувальника БР-36 (табл. 3).
Таблиця 3
Стан якост/життя хворих на ГХ II стадп, що пост!йно зазнають впливу антропогенного навантаження
Шкали БР-36 1 група, 2 група,
п=44 п=54
ЭИ 36,0±1,28 61,7±1,52*
РР 57,8±3,52 69,6±3,14**
РР 23,3±5,35 47,4±4,64*
РЕ 28,9±5,70 53,6±5,37*
БР 45,1±1,92 46,6±1,59
ВР 42,2±2,79 55,2±3,13*
VI 38,3±2,58 51,8±2,91*
МИ 39,1±2,53 56,6±2,81*
Примака: *,** - в1рогщнють вщмЫностей м1ж аналопчними г
Враховуючи вищезазначеы результати, зако-ном1рно випливае питання: як1 чинники провоку-ють суттев1 вщмнност1 у ЯЖ пац1ент1в, як1 по-стмно проживають в умовах хроннного еколоп-чного стресу.
Як вщомо з л1тературних джерел, промислов1 полютанти можуть викликати, зокрема, неодно-значы змни у функцюнуваны центрально!' нер-вово1 системи [3, 7, 8]. Тому наступним етапом нашого дослщження було зютавлення стану б1о-електричноТ активност1 головного мозку у патент! в 1-1 та 2-1 груп.
пиками 1-1 та 2-Т груп складае р<0,01 та р<0,05 вщповщно.
Отримаы результати (табл. 4) вказують на по-рушення функцюнальноТ активное^ кл1тин головного мозку у пац1ент1в 1-1 групи пороняно з 2-ю. Це пщтверджусться вфогщним пщвищенням СА та КА 5-хвиль вщповщно на +46,9% (р<0,05) та +85% (р<0,05). Поряд з цим вщбувасться досто-в1рне зниження СА а- та р-хвиль, 1Р а-хвиль вщповщно на -19,3% (р<0,05), -15% (р<0,05) та -34,8% (р<0,05). Одержан! дан1 показують, , що у хворих, яю мали суттеве попршення ЯЖ, мае мь сце ¡стотна дисфункцт церебральних структур [5].
Таблиця 4
Бюелектрична активность головного мозку хворих на ГХII стадп
Показники 1 група, 2 група,
n=44 n=54
СА 5, мкВ 58,9±4,33 40,1±2,08*
СА т, мкВ 17,8±1,31 18,3±1,78
СА а, мкВ 17,6±1,07 21,8±1,55*
СА р, мкВ 14,8±0,61 17,4±0,99*
IP а, % 40,5±3,13 62,1±3,12*
КА 5, % 43,3±4,37 23,4±1,83*
КА т, % 26,3±2,61 24,5±4,21
КА а, % 30,2±2,04 22,4±1,65*
КА Р, % 34,5±3,55 24,8±2,32*
Примака: * - BiporiflHicTb вщмЫностей м1ж аналопчними показниками 1-1 та 2-1 груп складае p<0,05.
Висловлене припущення опосередковано пщтверджуе ¡снування суттевих вщмнностей ммхворими 1-1 та 2-1 груп в параметрах, KOTpi характеризують стан мозкового кровооб1гу (табл. 5).
Таблиця 5
Церебральна гемодинамка хворих на ГХ II стадп
Показники 1 група, 2 група,
n=44 n=54
Р1вень кровонаповнення судин головного мозку:
АСХ, Ом 0,024±0,001 0,019±0,001*
PCI 0,238±0,018 0,193±0,011*
Тонус крупних мозкових судин:
АШК, Ом 0,006±0,0001 0,007±0,0002
ЧШК, с 0,032±0,001 0,038±0,002*
Тонус cepeflHix та др1бних судин:
ТПК, с 0,088±0,004 0,085±0,008
МП1, % 75,1±2,42 64,7±3,89*
Стан венозного вщтоку:
AI, Ом 0,016±0,001 0,013±0,001*
АДХ, Ом 0,013±0,001 0,009±0,001*
КоефМент периферичного судинного опору (КПО)
115,5±1,78 104,9±1,88*
Асиметрт кровонаповнення головного мозку (АК), %
53,8±4,86 21,3±2,24*
Примака: * - BiporiflHicTb вщмЫностей м1ж аналопчними пон
У хворих 1-1 групи визначено достовфне зни-ження тонусу крупних (ЧШК), пщвищення тонусу середых й др1бних судин (МП1), порушення венозного вщтоку (AI, АДХ), що свщчить про nori-ршення мозкового кровооб1гу. Це положения пщтверджуеться вфогщним з&льшенням у хворих ц1еТ групи величини КПО та АК головного мозку на +10% (p<0,05) та +150% (p<0,05) вщпо-
ВЩНО.
Звертас увагу ¡стотне пщвищення у хворих 1-Т групи периферичного судинного опору на тл1 збтьшення кровонаповнення мозкових судин (АСХ збтьшилась на +26,3% (p<0,05), PCI - на +23,3% (p<0,05), що може привести до церебро-васкулярних ускладнень (TIA, ¡нсульти) нав1ть без пщйому системного артер1ального тиску [4].
1стотний внесок функцюнального стану головного мозку у BiflMiHHOCTi ЯЖ у хворих 1-1 та 2-Т груп пщтверджуеться наявыстю м1ж отриманими показниками тюного взаемозв'язку (критерм Cni-рмана R). Так, у пац1ент1в 1-1 групи визначено, що бюелектрична активнють церебральних структур бтьше впливае на психолопчний аспект здоров'я. Це пщтверджуеться вфогщним кореляцмним зв'язком СА альфа-хвиль та VT (життездатнють) (R=0,36, p=0,044), СА бета-хвиль та МН (психнне здоров'я) (R=0,35, p=0,016), ¡ндекс альфа-ритму та SF (соц1альне
сами 1-1 та 2-1 груп складае p<0,05.
функцюнування) (R=0,42, p=0,008). ФЬичний компонент ЯЖ у цих хворих в бтьшм Mipi зале-жав вщ стану мозкового кровооб1гу. Так, BP (¡н-тенсивн1сть больових вщчутт1в) мала достов1р-ний вщ'емний взаемозв'язок зА1, АДХ, КПО, PCI, МП1 (в1дпов1дно R=-0,34, p=0,036; R=-0,45, p=0,003; R=-0,34, p=0,034; R=-0,32, p=0,046; R=-0,36, p=0,026), PF (ф1зична активнють) з МП1 (R=-0,34, p=0,034), RE (рольове ф1зичне функцн онування) з КПО (R=-0,38, p=0,03). Схож1 тенде-нцп виявлено й у пац1ет1в 2-1 групи.
Таким чином, на ЯЖ хворих на ГХ II стади, що постмно проживають в умовах еколопчного за-бруднення, ¡стотно впливають навколишне ан-тропогенне навантаження та функцюнальний стан головного мозку, що необхщно враховувати в комплексномулкуваны таких пац1ент1в.
Висновки
У хворих на г1пертон1чну хворобу II стади, що постмно мешкають в умовах антропогенного навантаження, стан якост1 життя вфогщно прший, ыж у аналопчних пац1ет1в з еколопчно сприят-ливого perioHy (показник загального здоров'я нижчий на -17,4% (p<0,01), ф1зична активысть на -36,1% (p<0,01), рольове фзичне функцюну-вання на -42,1% (p<0,01), психнне здоров'я на -27,4% (p<0,01).
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Попршення якост1 життя в умовах хроннного еколопчного стресу (при величин! показника за-гального здоров'я <50 бал1в (за опитувальником ЭР-36) супроводжуеться дисфункцию бюелект-ричноТ активное^ головного мозку (зростання ампл1туди дельта-хвиль на +46,9% (р<0,05), зниження ампл1туди альфа- й бета-хвиль вщпо-вщно на -19,3% (р<0,05) та -15% (р<0,05), ¡ндек-су альфа-ритму на -34,8% (р<0,05) та попршен-ням церебрально!' гемодинамки (пщвищення периферичного судинного опору, асиметри кро-вонаповнення судин вщповщно на +10% та +150% (р<0,05), порушення венозного вщдтоку на +44,4% (р<0,05).
ФЬичний компонент здоров'я в бтьшм м1р| за-лежить вщ стану церебрально! гемодинамки, на що вказуе тюний кореляцмний зв'язок ¡нтенсив-ност1 больових вщчутт1в з периферичним судин-ним опором (Р=-0,34, р=0,034), з попршенням венозного вщтоку (Р=-0,45, р=0,003), ф^ичноТ активност1 з тонусом середых та др1бних судин (Р=-0,34, р=0,034), а психолопчний компонент -в1д бюелектричноТ активност1 головного мозку (в1ропдний взасмозв'язок життсздатност1 з амп-л1тудою альфа-хвиль (Р=0,36, р=0,044), показника психнного здоров'я з ампл1тудою бета-хвиль (Р=0,35, р=0,01б), соцального функцюну-вання з ¡ндексом альфа-ритму (Р=0,42, р=0,008).
Реферат
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ ПРОЖИВАЮТ В УСЛОВИЯХ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКИ.
Крывенко В.И. Гриненко Т.Ю.
Ключевыеслова: гипертоническая болезнь, антропогенная нагрузка.
В статье сделана оценка качества жизни больных II стадии, живущих в условиях антропогенной нагрузки. Сделаны выводы, что у больных гипертонической болезнью II стадии, проживающих в условиях антропогенной нагрузки, показатель качества жизни вероятно ниже, чем у аналогичных пациентов, проживающих в экологически благоприятном регионе.
10.
11.
Л1тература
Андреева Г.Ф., Оганов Р.Г. Изучение качества жизни у больных гипертонической болезнью // Терапевтический архив. - 2002. -№1. - С.8-16.
Влияние гипотензивной терапии на качество жизни / Остроумова О.Д., Мамаев В.И., Абакумов Ю.Е. и др. // Кардиология. -2003. - № 3. - С. 99-102.
Гапон В.О., Ященко А.Б. Марганець у навколишньому середо-вищ1 та його вплив на органам // Довктля та здоров'я. - 2005. -№ 2. - С. 69-72.
Гипертоническая энцефалопатия: патогенетические особенности и лечебная тактика / Винницкий В.А., Усатенко А.Г., Клименко Е.И.и др. // Журнал практичного л1каря. - 2002. - №1. - С.20-22.
Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии). Руководство для врачей / Л.Р. Зенков - 3-е изд. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 368 с. Иванов Л.Б., Макаров B.A. Лекции по клинической реографии -М.: АОЗТ «Антидор», 2000. - 320 с.
Мережгана H.B. Еколог1чно-г1г1ен1чна оцшка стану забруднення автотранспортом атмосферного пов1тря м. Киева // Довктля та здоров'я. - 2005. - № 1. - С. 48-51.
Эффективность мер оздоровления рабочих в условиях воздействия серововдородсодержащих газов / Володина Е.П., Фоменко A.B., Новиков И.В. и др. // Медицина труда и пром. экология.
- 2004. - № 6. - С. 39-41.
Яновский Г.В. Качество жизни у больных с заболеваниями системы кровообращения // УкраТнський кардюлопчний журнал. -2005. - №1. - С.16-20.
Ware J., Gandek B., Kosinski M. et al. The equivalence of SF-36 summary health sores estimated using standard and control specific health in 10 constricts from JOOZA Project // J. Clin. Epidemiology.
- 1998. - Vol. 11. - P. 1167 -1170.
Ware J., Gandek B. Overview of the SF-36 Health Surveg and the International anality of Life Assessment (JQOLA) // J. Clin. Epidemiology. - 1998. - Vol. 11. - P. 903 -912.
БОЛЕЗНЬЮ II СТАДИИ, КОТОРЫЕ ПОСТОЯННО
