CC BY
10
scanning of humeral artery. Results. In patients with osteoarthritis and accompanying NSAID-induced GDP there has been found out rising of endothelin-1and lowering of NO content, reducing of searing stress on endothelium and sensitivities of humeral artery to it. Patients with Hp-infection demonstrate more significant disturbances of endothelial dysfunction. Introduction of mucogen and amlodipin into the complex therapy allows to decrease the endothelin-1 level and to increased the nitric oxide content, as well as to improve vasomotor function of endothelium. Conclusions. 1. Patients with osteoarthritis and NSAID-induced GDP show endothelial dysfunction that is determined by disturbance of endothelium-dependent and endothelium-independent vasodilatation, endothelin-1 level increasing and NO depression. 2. Concomitant Helicobacter pylori infection under NSAID-induced GDP in patients with OA causes intensive disturbance of functional condition of endothelium. 3. Mucogen and amlodipin introduced into complex treatment of NSAID-induced GDP allow to improve endothelial function more effectively.
УДК 616.12-008.318-02:616.12-008.331.1]-053-055.1/.2(1-21)(1-31) Гртенко Т.Ю., Ковальова О.В., Котляревська Е.В.
В1К0В1 ТА СТАТЕВ1 0С0БЛИВ0СТ1 ВАР1АБЕЛЬН0СТ1 СЕРЦЕВ0Г0 РИТМУ У ХВ0РИХ НА Г1ПЕРТ0Н1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАДМ, ЯШ МЕШКАЮТЬ У ВЕЛИКОМУ ПР0МИСЛ0В0МУ М1СТ1
Запор1зький державний медичний университет, м. Запор1жжя1 Навчально-науковий медичний центр «Уыверситетська клшка», м.Запор1жжя2
Мета досл{дження - оцтити втов{ та статев{ особливост1 вар{абелъност{ серцевого ритму (ВСР) у хворих на гтертотчну хворобу (ГХ) II стадп, ят мешкаютъ у великому промысловому млстги. Було обстежено 95 хворих на ГХ II стадп (чолов{тв - 40, жшок - 55), що мешкали г пра-цювали у м. Запор{жжя. Середнш вт пац{ент{в склав 51±0,78 роки. ВЫм обстеженим проводили п'ятихвилинний запис ритмограми за допомогою комп'ютерног програми „СагсИо1аЪ 2000". Отримат результати вказуютъ на те, що у хворих на ГХ II стадп старше 50 роте спостер{-гаетъся зниження загальног потужност1 процесгв регуляцп серцевог д{ялъност{ з порушенням вегетативного балансу в бт симпатикотони пор{вняно з молодшими пащентами. В умовах по-стшного впливу екополютант1в у пащенток з ГХ II стадп формуютъся адаптацшт процеси, ят спрямоват на тдтримання нейрогуморального балансу, що тдтверджуетъся бшъшою зага-лъною потужтстю ВСР та в{дносним переважанням парасимпатичних вплив{в пор{вняно з чо-ловтами. Виявлет втов{ та статев{ особливост1 ВСР у мешканщв великого тдустр{алъного листа, ят страждаютъ на ГХ, доцшъно враховувати при вибор{ терапевтичних заход{в у такого контингенту хворих.
Ключов1 слова: вар1абельнють серцевого ритму, ппертошчна хвороба, в1к, стать.
Як вщомо, ряд автор1в визначае ппертошчну системи. хворобу (ГХ) як захворювання порушень адап- Анал1зуючи зазначеш вище факти, лопчно
тацм до змш фактор1в навколишнього середо- припустити, що у хворих на ГХ в умовах антро-вища [3,12]. При цьому велике значения для погенного забруднення та урбашзаци формуеть-
формування та стабт1заци патолопчного проце-су пщвищення артер1ального тиску мае саме ди-сфункц1я нейрогенноТ регуляцп кровооб1гу.
В умовах постшного забруднення екосистеми вегетативна дисфункц1я посилюеться, осктьки бтьшють промислових полютат1в негативно впливають на регуляци систем оргашзму, в тому числ1 й серцево-судинну. Так, наприклад, пору-шення автономно'!' регуляци д1яльносп серця на пщстав1 зниження вар1абельносп серцевого ритму (ВСР) пщтверджено для дисперсних сумн шей крупного та др1бного д1аметру, особливо тих, що утворюються шсля згорання палива [2]. За даними Е.Х. АхметзяновоТ та А.Б. БакировоТ (2006), свинець призводить до вегетативно'!' ди-срегуляци з перевагою ефект1в парасимпатично-го вщдту, порушуе вивтьнення адреналшу, а також викликае функцюнальы розлади з боку надсегментарних центр1в автономно'!' нервовоТ
ся так званий синдром «взаемного обтяжуван-ня», який полягае в тому, що з одного боку ней-рогуморальна дисфункц1я е одною з кпючових ланок патогенезу ГХ, а з ¡ншого боку, ¡стотний вплив на функцюнування вегетативно'!' нервовоТ системи чинять фактори еколопчного забруднення [5,6].
Одночасно на переб1г ГХ та виб1р тактики лн кування, зпдно з даними лп"ератури, впливае в1к та стать хворого [3,9]. За результатами Фремш-гемського дослщження, у вщ1 60 рош й старше серцево-судинний ризик збтьшуеться для чоло-втв у 2,4 рази, а для жшок - у 5,9 раз1в [14,15]. О.1. Дядик та ствавт. (2007) зазначають, що до 30 рош розповсюдженють ГХ у жшок вдв1ч1 ниж-ча, шж у чоловтв того ж вку. Ця р1зниця почи-нае скорочуватися у 40 рош, тобто ще до роз-витку менопаузи. Поширенють пщвищеного ар-тер1ального тиску у жшок стае бтьш високою,
* Дослщження виконано у межах науково-дослщноТ роботи кафедри амейноТ медицини та терапм факультету пюлядип-ломноТ ocBi™ 3anopi3bKoro державного медичного уншерситету "Оц1нка та шляхи корекцм порушень нейрогуморальних ме-хан1зм1в регуляци енергетичного метаболЬму у хворих з серцево-судинною та дихальною патолопею, яи проживають в умовах еколопчного забруднення", № державно!' реестрацм 0105U003127.
Том 10, Выпуск 3
143
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
пор1вняно з чоловками, июля 60 роюв. Але ж ц1 ж автори не радять розглядати менопаузу в яко-сп незалежного фактору серцево-судинного ри-зику, осюльки немае суттевих вщмшностей у па-тоф1зюлоги ГХ та характер! уражень оргашв-м1шеней у жшок та чоловшв. Проте, за даними ¡нших автор1в, вщ 60 до 80% жшок у постменопауз! страждають на артер1альну ппертензш, а смертнють жшок з ГХ вщ ¡нсулычв вдв1ч1 бтьша, шжу чоловшв (вщповщно 16% та 8%) [13].
У л1тератур1 е достатньо робп", яю присвячеы вивченню стану ВСР у хворих на ГХ [8,10,11]. Проте, у доступних джерелах ¡нформаци не було знайдено робп", в яких нейрогуморальна дисфу-нкц1я у хворих на ГХ анал1зувалася б кр1зь призму вкових \ гендерних змш та дм р1зноб1чних чинниюв антропогенного забруднення.
Тому метою дослщження стала оцшка вкових та статевих особливостей ВСР у хворих на ГХ II стади, як1 мешкають у великому промисловому мютк
Матср1али та методи дгкипджснни
Було обстежено 95 хворих на ГХ II стади (чо-ловшв - 40, жшок - 55), що мешкали I працюва-ли у м. Запор1жжя. Середнш в1к пац1ент1в скпав 51 ±0,78 роки. Верифкацш д1агнозу проводили на пщстав1 клшко-шструментальних дослщжень згщно з нормативними документами Мшютерст-ва охорони здоров'я Украши.
Загальну активнють адаптацшно-
регуляторних механ1зм1в та нейрогуморальноТ' регуляцп серцево-судинноТ' системи оцшювали за ВСР, яку визначали методом комп'ютерного анал1зу п'ятихвилинного запису ритмограми („Сагс!ю1аЬ 2000") згщно з1 стандартами Свро-пейського кардюлопчного товариства та Швшч-
Стан вар/'абельност/ серцевого ритму у хво}
ноамериканського товариства кардюстимуляци та електроф1зюлош. Оцшювали наступи! компо-ненти: часов! - SDNN (середне квадратичне вщ-хилення величин КК-штервал1в), RMSSD (квад-ратний коршь вщ суми квадрат1в р1зниц1 величин), спектральн1 - TP (вар1ац1я NN ¡нтервал1в на протяз1 всього запису), LF (потужнють у д1апазо-Hi низьких частот), HF (потужнють у д1апазош ви-соких частот), триангулярний ¡ндекс (HRV TI), стрес-шдекс (SI), ¡ндекс вагосимпатичноТ взае-моди (LF/HF), нормал1зоваш величини низько- та високочастотних коливань (LF Norm, HF Norm).
Статистична обробка отриманих даних здшс-нювалася за допомогою пакету статистичних програм „Statistics 6.0" (Stat Soft Inc, США), з ви-користанням параметричних та непараметрич-них метод1в.
Результати дослпджсння та iix обговорення
Анал1зуючи BiKOBy динамку показниюв ВСР у обстежених хворих, було виявлено зниження за-галыноТ потужносп вегетативно'!' регуляцп серцевого ритму з BiKOM (табл. 1). Так, величина SDNN, TP та HRV TI у пац1ешчв старше 50 роюв BiporiflHO (р<0,05) нижча, ыж у хворих молодше 50 роюв, вщповщно на -20%, -34% та -15%. Це збкаеться з даними ¡нших автор1в, яю вказують на зниження вар1абельносп регуляторних про-цеав з BiKOM як у здорових oci6, так i у хворих на ГХ [4.10,11]. Ф.Ю. Фомш та сшвавт. (2004) у сво-IX дослщженнях показали, що у пац1етчв похи-лого BiKy з ГХ наявне зменшення резерв1в швид-ких механ1зм1в адаптацГ|' регуляторних систем, але одночасно вони вказують на вщсутнють сут-тевого впливу фактор1в ризику серцево-судинних ускладнень ГХ на динамку ВСР у цих хворих.
Таблиця 1
на г'шертонЫну хворобу II cmadi'i залежно в/б в/'ку
Параметри ВСР До 50 роюв, 50 и старше,
п=40 п=55
SDNN, мс 39,7±2,17 31,9±1,38*
RMSSD, мс 25,8±2,41 18,2+1,61*
TP, мс2 1647±23,2 1085±84,7*
LF, мс2 450±42,3 297±31,1*
LF Norm, % 67,5±2,65 70,5±2,53
HF, мс2 231±32,8 142±24,9*
HF Norm, % 32,5±2,65 29,5±2,53
LF/HF, ум. од. 2,83±0,29 4,49±0,64*
HRV TI, ум. од. 10,0±0,48 8,49±0,34*
SI, ум. од. 39±3,02 58±5,04*
ripuMimKa. * - eipoaidHicmb eidMiHHOcmeU м 'ж аналогмними показчиками pi3Hux груп складае р<0,05.
Згщно з даними лп"ератури, у практично здорових оаб похилого вку переважае тонус пара-симпатичного вщдту ВНС [4]. В нашому доелн дженш у хворих старше 50 роюв виявлено зниження вагусних вплив1в на серцеву д1яльнють, про що евщчить в1рогщне (р<0,05) зменшення величини КМЗЭР стосовно пац1етчв молодше 50 роюв на -29,5%. Такожу цих пац1ент1в наявш порушення вагосимпатичноТ взаемоди з перева-жанням симпатичних стимуляцш. У хворих старше 50 роюв була бтьшою \ величина Б1 на
+48% (р<0,05), ыж у молодших пац1етчв. Отри-ман1 результати збкаються ¡з загальною динамн кою показниюв ВСР у хворих на ГХ у дослщженнях ¡нших автор1в [8,10,11].
У xofli анал1зу ВСР в евптм гендерних вплив1в у обстежених пац1ент1в (табл. 2) виявлено, що у жшок загальна потужнють регуляторних проце-ciB (SDNN та HRV TI) була в1рогщно (р<0,05) вища, шж у чолов1к1в (вщповщно на +19% та +20%).
Таблиця2
Стан вар/абельност/' серцевого ритму у хворих на г'тертонЫну хворобу II cmadiï залежно eid cmami
Параметри ВСР чоловки, п=36 жшки, п=59
SDNN, мс 30,2±1,73 36,2±1,73*
RMSSD, мс 16,6±1,80 21,7+1,91
TP, мс2 985±10,1 1411 ±15,1*
LF, MC2 330±43,3 319±32,2
LF Norm, % 76,5±2,22 66,4±2,21*
HF, MC2 119±26,3 183±25,8*
HF Norm, % 23,5±2,22 33,6±2,21*
LF/HF, ум. од. 5,3±0,78 3,1±0,39*
HRVTI, ум. од. 7,9±0,41 9,5±0,39*
SI, ум. од. 101 ±12,7 49±4,1*
ripuMirriKa: * - eipoaidHicmb eidMÍHHoemeü м 'ж аналогмними показчиками у чоловтв та жШок складае р<0,05.
Це суперечить ¡снуючим дослщженням, ocKi-льки оды автори отримали вищ1 показники у чо-ловшв [10], а ¡HLui вчеы не знайшли ¡стотних вщмшностей стану ВСР залежно вщ стат1 об-стежених. Н.Б. Ам1ров та С.В. Чухнш (2008) до-слщжували вегетативну регуляцш серцевого ритму у здорових oci6 у спокшному стан1 та фн зичному навантаженш та не знайшли гендерних розб1жностей. У робот1 F. Beckers et al. (2006) також не було виявлено чпжих вщмшностей м1ж чоловками та жшками в показниках ВСР.
Лопчно припустити, що в умовах постшного впливу специф1чних фактор1в антропогенного забруднення у жшок з ГХ формуються адапта-ц1йн1 процеси, як1 спрямоваы у напрямку пщтри-мання вегетативного балансу.
Таку думку пщтверджуе й гендерна р1зниця показниш вагосимпатичного балансу. Так, пока-зник HF Norm у жшок був на +43% (р<0,05) ви-щий, н1ж у чоловтв, а LF Norm вщповщно ниж-чий на -13% (р<0,05). Також у жшок основноТ' групи був наявний достов1рно (р<0,05) нижний, пор1вняно з чоловками, ¡ндекс вагосимпатичноТ взаемоди (на -61%). Це свщчить про вищий тонус парасимпатичного вщдту вегетативно'!' нер-вовоТ' системи у жшок, н1ж у чоловтв з ГХ в умовах великого ¡ндустр1ального мюта та е захис-ним фактором, який попереджае розвиток арит-мш та ¡шем1чноТ хвороби серця [8]. IhluI автори також у своТх дослщженням вщм1чають перева-жання у жшок вагусних вплив1в у вегетативн1й регуляцП' серцево'1 д1яльносп пор1вняно з чолов1-ками як у здорових oci6, так i при патолопчних станах [10,12]. Зокрема, D.F. Dietrich et. al. (2006) у своТ'й poöoTi довели, що жшки пор1вняно з чолов1ками мали ¡стотно бтьш низью показники LF потужносп, що характеризують симпатичш впливи на серцеву д1яльн1сть.
Висновки
Таким чином, у хворих на ппертошчну хворобу II стади старше 50 роюв, яю проживають в умовах великого промислового мюта, cnocTepi-гаеться зниження загальноТ потужност1 процеав регуляцй' серцевоТ д1яльност1 з порушенням вегетативного балансу в 6iK симпатикотони nopiB-няно з молодшими патентами. В умовах пост1й-ного впливу екополютант1в у пац1енток з пперто-
н1чною хворобою II стади формуються адапта-ц1йн1 процеси, яю спрямован1 у напрямку пщтри-мання нейрогуморального балансу, що пщтвер-джуеться бтьшою загальною потужн1стю вегетативно'!' регуляцП' серцевого ритму та вщносним переважанням парасимпатичних вплив1в nopiB-няно з чоловками. Виявлен1 bíkobí та статев1 особливост1 вар1абельност1 серцевого ритму у мешканц1в великого ¡ндустр1ального мюта, як1 страждають на ппертон1чну хворобу, доцтьно враховувати при вибор1 терапевтичних заход1в у такого контингенту хворих.
JIÍTepaTypa
1. Амиров Н.Б. Вегетативная регуляция ритма сердца у здоровых лиц в покое и при функциональных загрузках / Н.Б. Амиров, E.B. Чухнин // Успехи современного естествознания. - 2008. -№1.-С. 12-18.
2. Ахметзянова Э.Х. Роль свинца в формировании артериальной гипертензии (обзор литературы) / Э.Х. Ахметзянова, А.Б. Баки-рова // Медицина труда и промышленная экология. - 2006. - №
5.-С. 17-21.
3. Беловол А.Н. Тактика ведения больных с артериальной гипер-тензией: взгляд сквозь призму кардиометаболического риска / А.Н. Беловол // Украшський кардюлопчний журнал. - 2007. - №
6.-С. 8-12.
4. Бойцов С.А. Возрастные особенности изменения показателей вариабельности сердечного ритма у практически здоровых лиц / С.А. Бойцов, И.Б. Белозерцева, А.Н. Кучмин [и др.] // Вестник аритмологии. - 2002. - №26. - С. 57-60.
5. Власов B.H. Показатели старения сердца и сосудов как критерий опасности химических веществ / Б.Н. Власов // Токсикологический вестник. - 2005. - № 5. - С. 27-31.
6. Григоршчук B.I. "СпонтаннГ розриви висхщноТ аорти у жшок по-хилого та старечого bíку: етюлопя (зв'язок ¡з ксенобютиками) i фактори ризику / B.I. Григоршчук // Практична медицина. -
2006. -Т XII, №2. -С. 81-83.
7. Дядык А.И. Артериальная гипертензия у женщин: вопросы эпидемиологии, патофизиологии, лечения / А.И. Дядык, А.Э. Баг-рий, A.C. Воробьев, В.Г. Яковенко // Серце i судини. - 2007. -№1.-С. 116-120.
8. Жаршов О.Й. Дослщження вар1абельност1 ритму серця: чи з'являться узгоджеш рекомендаци? / О.Й. Жаршов, У.П. Черня-га-Ройко // Украшський кардюлопчний журнал. - 2007. - № 6. -С.97-102.
9. Коваль C.H. Артериальная гипертензия у женщин в постменопаузе. Особенности патогенеза, клинических проявлений и лечения / C.H. Коваль // Украшський кардюлопчний журнал. -
2007. - № 6. - С. 28-34.
10. Машин B.A. Трехфакторная модель вариабельности сердечного ритма в психофизиологических исследованиях функциональных состояний, негативно влияющих на надежность деятельности операторов / B.A. Машин - М.: Медицина, 2007. - 345 с.
11. Фомин Ф.Ю. Особенности регуляции сердечного ритма у пожилых больных с артериальной гипертонией / Ф.Ю. Фомин, O.A. Назарова, Е.А. Шутемова [и др.] // Вестник аритмологии. -2004. -№35, приложение А, В. - С. 150.
12. Conte M.R. Gender differences in the neurohumoral control of the cardiovascular system / M.R. Conte // Ital. Heart Journal. - 2003. -№4. - P. 367-370.
Tom 10, Выпуск 3
145
BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
13. Stangl V. Coronary aterogenetic risk factors in women / V. Stangl, Study: a cohort study / R.S. Vasan, M.G. Larson, E.P. Leip [et al.] // G. Baumann, K. Stangl // European Heart Journal. - 2002. - № 23. Lancet. - 2001 .-№ 358(9294). - P. 1682-1686.
- P. 1738-1752. 15 Vasan R.S. Residual lifetime risk for developing hypertension in
14. Vasan R.S. Assessment of frequency of progression to hyperten- middleaged women and men: The Framingham Heart Study / R.S. sion in nonhypertensive participants in the Framingham Heart Vasan, A. Beiser, S. Seshadri [et al.] // JAMA. - 2002. - № 287(8).
-P. 1003-1010.
Реферат
ВОЗРАСТНЫЕ И ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ II СТАДИИ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ В БОЛЬШОМ ПРОМЫШЛЕННОМ ГОРОДЕ Гриненко Т.Ю., Ковалева О.В., Котляревская Э.В.
Ключевые слова: вариабельность сердечного ритма, гипертоническая болезнь, возраст, пол.
Цель исследования - оценить возрастные и половые особенности вариабельности сердечного ритма (ВСР) у больных гипертонической болезнью (ГБ) II стадии, которые проживают в большом промышленном городе. Было обследовано 95 больных ГБ II стадии (мужчин - 40, женщин - 55), которые жили и работали в г. Запорожье. Средний возраст пациентов составил 51 ±0,78 год. Всем обследованным проводили пятиминутную запись ритмограммы с помощью компьютерной программы „Cardiolab 2000". Полученные результаты свидетельствуют о том, что у больных ГБ II стадии старше 50 лет наблюдается снижение общей мощности процессов регуляции сердечной деятельности с нарушением вегетативного баланса в сторону симпатикотонии сравнительно с более молодыми пациентами. В условиях постоянного влияния экополлютантов у пациенток с ГБ II стадии формируются адаптационные процессы, направленные на поддержание нейрогуморального баланса, что подтверждается большей мощностью ВСР и относительным преобладанием парасимпатических влияний сравнительно с мужчинами. Найденные возрастные и половые особенности ВСР у жителей большого индустриального города, которые страдают ГБ, целесообразно учитывать при выборе терапевтических мероприятий у такого контингента больных.
Summary
AGE-SPECIFIC AND SEXUAL FEATURES OF HEART RATE VARIABILITY IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION II STAGE WHO ARE DWELLERS OF BIG INDUSTRIAL CITY Grinenko T.Yu., Kovaleva O.V., Kotlyarevskaya E.V. Key words: heart rate variability, essential hypertension, age, sex.
The research was aimed to estimate the age-specific and sexual features of heart rate variability (HRV) in patients with essential hypertension (EH) II stage who are dwellers of a big industrial city. Under the supervision there were 95 patients - city-dwellers of Zaporizhzhia with EH II stage (men - 40, women - 55) who. Mean ages of patients was 51 ±0.78 years old. All the patients were carried out the five minutes record of rhythmogram by the computer program „Cardiolab 2000". Our findings indicate that the patients with EH II stage older than 50 show the decrease of general power of processes regulating cardiac activity and are accompanied with vegetative balance disturbances towards sympathicotonia in comparison with younger patients. Due to long-lasting exposure to environmental pollutants female patients with EH II stage develop adaptation processes directed on the maintenance of neurohumoral balance that is proved by greater general power of HRV and relative predominance of parasympathic influences in comparison with males. These age-specific and sexual differences should be taken unto account while choosing the therapeutic approach for these patients.
УДК 616.89 - 008.454 - 055.1/.2 - 071 Гринь К. В.
KJ1IHI4HI ТА БЮРИТМ0Л0ПЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ДЕПРЕСИВНИХ Р03ЛАД1В У Ч0Л0В1ШВ ТА Ж1Н0К
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведена оцтка глибини депресивних розлад{в, р{вня mpueooKHoemi та порушення сну, ïx реду-кщя nid час лшування пащентлв препаратом Мел{тор. Icuye р{зниця в кл{тчному nepeôizy депресивних розлад{в, залежно eid cmami nai^ieumie. У жток швидше в{дбуваетъся редукщя депре-сивног та тривожног симптоматики, нopмaлiзaцiя сну. Лшування чоловш1в потребуе призна-чення вищих доз препарату, редукщя депресивног та тривожног симптоматики на початкових етапах лшування вiдбyвaemъcя повшътше, хоча на ктцевому emani показники прир{внюютъся до жточих. Препарат Мел{тор е ефективним для лшування депресивних розлад{в, не залежно eid статевог приналежност{ nai^ienmie.
Ключов1 слова: депресивш розлади, тривожнють, Мелпюр.
