CC BY
7
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 16-007.43+616-053.2/.5+616.126.42
Д1АПА30Н СТРЕС-АДАПТАЦ11 У Д1ТЕЙ 13 М1КР0АН0МАЛ1ЯМИ РОЗВИТКУ СЕРЦЯ.
Синоверська О.Б.
1вано-Франювський державний медичний уыверситет
Визначено ocoÖAueocmi реакцгг серцево-судинног системи на стресорне навантаження у 74 di-тей einoM 15-18 ротв i3 рiзними варiанmами мтроаномалт розвитку серця за результатами ВЕМ- проби. Встановлено гтерреактивтсть кардюваскулярног системи у eidnoeidb на навантаження та високий стутнь напруження адаптацтних меxанiзмiв у бiльшocmi nацieнmiв. Ключов: слова: дисплаз1я сполучноТ тканини серця, д1агностика, д1ти.
велоергометричну пробу (ВЕМ). ВЕМ проводили на велоергометр1 "SIEMENS-440" в положены хворго сидячи за переривистою схщцевою методикою. Початкове дозоване ф^ичне навантаження скпадало 0,5 Вт/кг; максимальне- 1,5 Вт/кг [1]. Моыторування стану патента (оцнка само-почуття, реестрац1я ЕКГ) проводили впродовж виконання навантаження та на 1-й, 3-й, 5-й, 7-й i 10-й хвилинах 10-хвилинного виновного nepi-оду. За результатами ВЕМ дослщження анал^у-вали наступы показники: npnpicT систолнного артер1ального тиску- AC AT, npnpicT д1астолнно-го артер1ального тиску- АДАТ, npnpicT частоти серцевих скорочень-АЧСС на висот1 виконання проби.
Статистичну обробку даних проводили за до-помогою пакета програм Statistica 5.5A (StatSoft, USA). Середы величини подаы у вигляд1 (М±т), де М-середне значения показника, т-стандартна похибка середнього. При пороняны середых значень використовували критерм Стьюдента. Результати вважали статистично достовфними при значениях р<0,05.
Результати та обговорення
АналЬ показниюв ВЕМ в цтому показав певы законом!рност1, властив1 д1тям ¡з МАРС (табл.1). Встановлено, що вихщы показники артер1ального тиску мали BiflMiHHOCTi в залежност1 вщ вар1анту МАРС. Так, у обстеже-них ¡з ПМК, МДМК та ПТК вщзначали схильнють "до артер1ально'| ппертензи, в той час, як д1тям ¡з ДКА, АпаСВ та АХЛШ властивою була схилы-мсть до артер1ально'| г1потензИ. При цьому, стартов! показники CAT та ДАТ у пац1ент1в ¡з ПМК, МДМК, АХЛШ та ПТК BiporiflHO вщр^нялися вщ таких, визначених у здорових однол™в.
Таблиця 1
Результата проведения велоергометричноТ проби у dimeü 13 р/зними вариантами м/кроаномал/й розвитку серця (М±т)
Навантажувальне тестування е важливим роз-дтом сучасноТ кпннноТ кардюлоги, осктьки ви-значення толерантное^ до ф^ичних наванта-жень може дати довол1 об'сктивну ¡нформац1ю щодо стану системно!' д1яльност1 оргаызму на загал та компенсаторно- регуляторного забез-печення серцево- судинноТ системи зокрема [2; 7]. Поза тим, динамнна оцнка отриманих даних визначас \ ктьюсно характеризус ¡срархнний континуум: вщ стану здоров'я до донозолопчного статусу \ вираженоТ патологи та дозволяе провести об'сктивну оцнку впливу лкувального та ре-абт^ацмного процеав [5].
Метою роботи було вивчення особливостей адаптивно!' реакцИ у д1тей ¡з р^ними формами мкроаномалм розвитку серця (МАРС) у вщпо-вщь на навантаження.
Матер1али 1 методи Обстежено 74 дитини вком 15-18 МАРС. Наявнють певного виду д1агностували за даними стандартного ЕхоКС та доплер-ЕхоКС дослщження при локаци ¡з чотирьохкамерноТ апкальноТ проекци. У формуваны клннних груп за вар1антами МАРС користувалися кпасифкацсю С.Ф.Гнусасва (1996) [4]. За формою МАРС обстежеы д1ти були розподтеы наступним чином: пролапс морального клапана (ПМК)-12; мксоматозна дегенераця стулок морального клапана (МДМК)- 8; аномальы хорди л1вого шлуночка (АХЛШ)- 13; пролапс трикуспщального клапана (ПТК)- 9; щюпатична дилатацт легеневоТ артерп (1ДЛА)- 10; дилатацт кореня аорти (ДКА)- 8; аневризма синуса Вальсальви (АпаСВ)- 8; аневризма
м1жшлуночково1 перетинки (АМШП)- 6 дОей.
В якост1 стрес- навантаження використовували
POKIB 13
МАРС
Показник BapiaHT мкроаномалп розвитку серця
ПМК (п=12) МДМК (п=8) АХЛШ (п=13) ПТК (п=9) 1ДЛА (п=10) ДКА (п=8) АпаСВ (п=8) АМШП (п=6) 3flopoBi (п=20)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
До навантаження
CAT, мм.рт.ст 124,2±2,4 р<0,02 125,9±3,2 р<0,05 109,8±2,1 р<0,05 122,7±2,9 р>0,05 119,6±2,7 111,8±3,1 113,2±3,2 121,1±3,9 116,4±1,6
ДАТ, мм.рт.ст 82,1+2,5 р<0,01 81,7±3,4 р<0,05 70,6±2,0 78,1±3,0 р>0,05 75,8±2,6 70,1±3,0 69,9±3,1 77,8±4,1 71,0±1,6
ЧСС, уд/хв 78,5±2,8 79,2±3,7 80,2±2,7 р>0,05 76,9±3,5 78,1±3,1 80,7±3,5 80,4±3,4 74,8±4,3 73,4±2,1
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перша сходинка велоергометричного навантаження
CAT, мм.рт.ст 141,6±2,9 р>0,05 143,8±3,8 р<0,05 134,7±2,7 141,0±3,6 140,8±3,2 129,6±3,7 131,9±3,9 142,4±4,3 133,6±2,5
ДАТ, мм.рт.ст 83,4±2,1 р<0,05 80,9±2,8 73,7±1,7 80,2±2,4 73,1±2,1 70,8±2,5 68,4+7,5 79,2±3,4 76,1±1,8
ЧСС, уд/хв 125,3±2,7 127,9±3,8 р>0,05 129,7±2,5 р<0,02 124,0±3,3 126,5±3,1 126,9±3,4 128,2±3,2 124,1±4,1 119,7±2,2
Друга сходинка велоергометричного навантаження
CAT, мм.рт.ст 163,7±3,6 р<0,02 165,2±4,5 р<0,05 153,9±3,4 165,7±4,4 р<0,05 160,3±4,0 р>0,05 149,7+4,4 154,3±4,8 163,1±5,1 р>0,05 151,4±2,8
ДАТ, мм.рт.ст 79,8±2,2 77,6±2,8 р>0,05 72,9±1,9 р<0,01 81,3±2,3 70,9±2,3 р<0,01 68,4±2,5 р<0,01 66,1±2,6 р<0,01 80,2±3,6 84,?+? Д
ЧСС, уд/хв 143,7±2,5 р<0,01 145,3±3,7 р<0,02 148,9±2,5 р<0,001 142,5±3,1 р<0,05 147,3±3,0 р<0,01 146,9±3,2 р<0,01 146,2±3,1 р<0,01 143,8±3,9 р<0,05 132,7±2,1
Вщновлення на 5-iй хвилиы
CAT, мм.рт.ст 120,1±2,6 117,3±3,3 100,1±2,3 р<0,001 117,3±3,0 107,4±2,9 р<0,01 103,1±3,4 р<0,01 105,9±3,4 р<0,01 113,2±4,2 119,3±2,1
ДАТ, мм.рт.ст 76,3±2,4 75,4±3,3 63,5±1,9 р<0,02 72,5±2,8 67,9±2,5 65,8±3,0 64,1±3,1 р>0,05 70,4±4,0 72,6±2,4
ЧСС, уд/хв 93,1±2,3 93,9±3,3 96,2±2,2 р<0,02 90,8±3,2 94,2±2,6 р>0,05 94,0±3,1 92,7±3,0 95,2±3,8 87,4±2,0
прод. табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
OcHOBHi ЕКГ- зм1ни при велоергометричному навантажены *
Подовж. R-R 1 (8,3) - 1 (7,6) - 2 (20,0) 2 (25,0) 1 (12,5) - -
Зрост. ампл1т. Т 2(16,7) 1 (12,5) 2(15,4) 2 (22,2) 2 (20,0) 2 (25,0) 2 (25,0) 2 (33,3) 2(10,0)
1нверст Т 1 (8,3) 1 (12,5) 1 (7,6) 3 (33,3) - 2(25,0) 2 (25,0) 1 (16,7) -
Депрест ST 2(16,7) 2 (25,0) 5 (38,5) 2 (22,2) 2 (20,0) 1 (12,5) 3 (37,5) 3 (50,0) 1 (5,0)
Зникн. ti репол. 6 (50,0) 3 (37,5) 5 (38,5) 4 (44,4) 1 (10,0) 1 (12,5) - 2 (33,3) 2 (10,0)
Поява Ех 2(16,7) 1 (12,5) 3 (23,1) - 1 (Ю,0) - 2 (25,0) 1 (16,7) -
П-д рестит. | 5 хв 9 (75,0) 5 (62,5) 7 (53,8) 4 (44,4) 6 (60,0) 4 (50,0) 5 (62,5) 5 (83,3) 3 (15,0)
Примаки:
1. Р- BiporiflHicTb р1зниц1 показнигав у пороняны ¡з здоровими
2. *- даш наведено у абсолютних числах (в дужках подано вщсоток д1тей ¡з певною ЕКГ-ознакою серед обстежених кожноТ групи).
У здорових ВЕМ навантаження супроводжува-лось адекватним до навантаження першоТ i другоТ сходинки збтьшенням обох характеристик артер1ального тиску. При цьому, мало мюце переважне зростання CAT з (133,6±2,5) мм.рт.ст до (151,4±2,8) мм.рт.ст i вщсутнють в^опдних 3MiH ДАТ. У вщновному nepiofli (на 3-м i 5-м хвилиы) у здорових д1тей спостер1гали повне вщновлення як CAT, так i ДАТ. Даы показники у вщновному nepiofli практично не вщр^нялись вщ таких до навантаження.
Серед пац1ент1в ¡з МАРС на першм сходинц навантаження максимального р1вня CAT досягнув у обстежених ¡з ПМК, МДМК та АМШП. При цьому, отриманий показник CAT у д1тей ¡з ПМК, скпавши (141,6±2,9) мм.рт.ст, в1рогщно переви-щував вщповщний, визначений у здорових (р<0,05). Виконання навантаження, що вщповн дало друг1й сходинц, супроводжувалося ще 6i-льшим зростанням CAT у Bcix категорм обстежених. Вщтак, отримаы в xofli навантаження показники CAT у д1тей ¡з ПМК, МДМК та ПТК Bipori-дно перевищували такий у здорових oci6, а у fli-тей ¡з 1ДЛА та АМШП спостер1гапася ч1тка тен-денцт до ппертензивноТ реакцИ CAT. Слщ вка-зати на особливост1 реактивное^ артер1ального тиску у д1тей ¡з АХЛШ. Так, npnpicT показника CAT у обстежених uieT групи був максимальним i складав 18,5% на першм сходинц та 28,7%- на друг1й, проти 12,9%» та 23,1%, вщповщно, у
здорових oci6. Така реакцт свщчить про вира-жену гемодинамнну пперреактивнють у пац1сн-TiB ¡з АХЛШ.
Динамка ДАТ у д1тей ¡з МАРС мала neBHi осо-бливостк Зокрема, вщзначали або мш1мальний npnpicT ДАТ у вщповщь на навантаження, або нав1ть зниження цього показника. Така парадоксальна реакц1я була притаманна патентам ¡з МДМК, 1ДПА, АпаСВ та ДКА. За таких умов, се-редньогемодинамнний артер1альний тиск на Bcix етапах навантажувального тесту перевищу-вав його piBHi у здорових д1тей.
У вщновному nepiofli у д1тей ¡з МАРС вщзнача-ли нижч1 значения CAT та ДАТ, ыж до навантаження. При цьому, показники CAT у д1тей ¡з АХЛШ, 1ДЛА, ДКА та АпаСВ на eTani реституци були BiporiflHO нижними, ыж уздорових.
Динамка ЧСС у здорових д1тей, в цтому, ха-рактеризувалася поманим зростанням i вщнов-ленням до вихщних величин вщповщно до етапу ВЕМ-проби. У обстежених ¡з МАРС мала мюце схильнють до тахкарди на початку навантаження, значно бтьший npnpicT ЧСС на 1-м та, особливо, 2-м сходинках навантаження та тривале утримання тахкарди у вщновному nepiofli.
Бтьшють ЕКГ- зм1н, що виникли при проведены ВЕМ- проби у д1тей ¡з МАРС, мали ч1ткий дисвегетативний генез. Так, депрес1я сегмента ST, поява екстрасистол та зникнення порушень реполяризаци вказували на пперсимапа-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
тикотоыю. В той же час, у частини пацентв спостер1гали зростання ампл1туди зубця Т, по-довження ¡нтервалу Р-Р в перюд1 реституци, що свщчить про пперд1астолнну реакцю. Слщ вка-зати, що розподт основних ЕКГ- змЫ у обсте-жених ¡з МАРС не мав суттевих вщмнностей в залежное^ вщ вар1анту дисплази сполучноТ тка-нини серця.
Перюд вщновлення основних гемодинамнних показниюв та ¡ндукованих навантаженням ЕКГ-змш у бтьшост1 пац1ент1в ¡з МАРС перевищував 5 хвилин. Особливо чисельною була група пацн снт1в ¡з сповтьненою гемодинамнною адаптив-нютю серед обстежених ¡з АМШП, ПМК, МДМК та АпаСВ.
Таким чином, проведене дослщження виявило зниження толерантное^ до неспецифнного стресу пац1снт1в ¡з МАРС. В бтьшост1 випадюв превалював пперсимпатикотоннний вар1ант ре-акци вегетативно!' нервовоТ системи, що супро-воджувався ознаками надмфного вегетативного забезпечення, зниженим потенц1алом стрес- ¡н-дукованоТ адаптаци та сповтьненням вщнов-лення основних гемодинамнних параметр^.
Вважасться, що у хворих ¡з МАРС е недостат-нють сегментарних вегетативних структур, як симпатичних, так \ парасимпатичних, при цьому характер Тх реагування на навантаження вщпо-вщае характеру реагування здорових оаб, але на бтьш низькому р1вы функцюнування [3]. Встановлено, що розлади нейрогуморально- ме-таболнноТ регуляци серцево- судинноТ системи реал^уються в неадекватному и реагуваны на звичы подразники \ виражаються в розвитку та-х1кардИ, коливаны тонусу судин, неадекватному пщвищены хвилинного об'сму серця. Отримаы результати дозволяють верифкувати недоско-налють енергозабезпечуючих систем оргаызму, що проявляеться ппершетичним типом крово-плину в спокоТ \ при стрес-навантажены [3].
Реакця систолнного АТ у вщповщь на стрес-навантаження, за даними ряду дослщжень, во-лод1с незалежною прогностичною цннютю у в1д-ношены серцево-судинноТ захворюваност1 \ сме-ртностк Надм1рна реактивнють систолнного ар-тер1ального тиску на стрес може мати важливе прогностичне значения в плаы прогнозування переб1гу МАРС, так як асоц1юеться з високим проспективним ризиком виникнення артер1а-льноТ г1пертензИ, ¡шемнноТ хвороби серця та мо-зкового ¡нсульту [8;9]. Ппертоннна реакц1я на навантаження розглядаеться в зв'язку ¡з впли-вом гемодинамнних \ негемодинамнних фак-тор1в. Серед останых важлива роль належить пщвищенню симпатично!' активное^, гумора-льно- метаболнним змЫам, зниженню чутли-вост1 барорецептор1в.
Особливо вщчутними дезадаптивы змни сер-цево- судинноТ системи у д1тей ¡з МАРС стають вщчутними в пубертатному перюдк Низкою дослщжень встановлено, що статеве дозр1вання у д1тей ¡з патолопею серцево- судинноТ системи
може посилювати атерогены лоды зрушення, що, в свою чергу, сприяс зниженню толерантно-CTi до стресу i призводить до появи пперреакти-bhoctî серцево- судинноТ системи на фзичне i психоемоцмне напруження. При цьому супутня вегетативна дисфункцт сприяс зниженню резе-рвних можливостей оргаызму, прискорюючи тим самим розвиток синдрому дезадаптаци [6].
Виникнення стрес-реактивноТ кпннноТ симптоматики частково зумовлене видом МАРС, що дозволяе диференцмовано пщходити до при-значення д1агностичних тест1в з метою вчасноТ та адекватноТ д1агностики притаманних Тм гемо-динамнних та вегетативних змЫ.
Перспективним вважасмо подальше доелн дженя можливост1 медикаментозноТ корекци основних вегетативних та гемодинамнних змн, притаманних МАРС, з метою пщвищення толерантност1 до стресу таких пац1ент1в.
Висновки
Дтям ¡з МАРС властива висока реактивнють кардюваскулярноТ системи у вщповщь на функ-цюнальну навантажувальну пробу та високий CTyniHb напруження адаптацмних мехаызмв ор-гаызму, що обумовлений неповноцшнютю ф1з1о-лопчних мехаызмв, л1м1туючих стресорн1 реак-ци, i надм1рним зростанням адренерпчного компоненту цсТ реакци.
Моделювання i вивчення стрес- реакци в KniHi-чних умовах у д1тей ¡з МАРС дозволяе проаналн зувати дм окремих стимул1в, вивчити взасмозв'я-зок "стимул- BiflnoBiflb", судити про баланс регу-ляторних MexaHi3MiB i вчасно попереджати розвиток дезадаптивних реакц1й.
Зниження адаптаци до ф1зичних навантажень у д1тей ¡з МАРС е показником 3mîh в систем! компенсаторно- адаптацмного забезпечення opraHi-зму, a CTyniHb зниження адаптаци може бути на-дмним об'сктивним крите pi см вираженост1 веге-тативногодисбалансу i ефективност1 корекцмно-реаб1л1тац1йних заход1в, що проводяться.
Л1тература.
1. Антипкин Ю.Г., Квашн1на Л.В., Величко M.I. Д1агностика пору-шень адаптац1Т у д1тей шк1льного вку, як1 пост1йно мешкають в умовах fliï малих доз ¡он1зуючих випром1нювань //Укр. мед. ча-сопис- 2000.-№1.-С.57-60.
2. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии. М: Медпресс-информ, 2002.-295 с.
3. Вейн A.M., Соловьева А.Д., Недоступ A.B. и соавт. Вегетативные нарушения при пролапсе митрального клапана //Кардиология.-1995.-№2.-С.55-58.
4. Гнусаев С.Ф. Значение малых аномалий сердца у здоровых детей при сердечно- сосудистой патологии по данным кпинико-эхокардиографических исследований: Авт. дисс. ... д.м.н.- М., 1996.
5. Кушнир СМ., Антонова Л.К. Толерантность к физическим нагрузкам у подростков с синдромом вегетативной дистонии //Росс. мед. журнал.-2004.-№4.-С.20-21.
6. Отаева Э.А., Николаева A.A., Николаев К.Ю. и соавт. Синдром вегетососудистой дистонии как интегральный показатель высокого риска развития сердечно- сосудистых заболеваний у лиц молодого возраста с отягнощенной наследственностью // Тер. архив.-2000.-№4.-С.31-34.
7. Сидоренко Г.И., Фролов A.B., Котова О.В., Станкевич В.И. Новая функциональная нагрузочная (стохастическая) проба и перспективы ее применения // Кардиология.-2004.-№1.-С.14-20.
8. Харченко O.A., Татьяненко A.B., Ромашенко C.B. Автономная регуляция сердечного ритма у больных артериальной ги-
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
пертензией с различными вариантами гемодинамической ре- 9. Allison T.G., Gordelra M.A., Miller T.D. Prognostic significance of
акции на физическую нагрузку //Запорож. мед. журнал.-2004.- exercise-induced systemic hypertension in healthy subject // Am. J.
№5.-C .40-42. Cardiol .-1999.-Vol .83.-P.371-375.
Резюме.
ДИАПАЗОН СТРЕСС-АДАПТАЦИИ У ДЕТЕЙ С МИКРОАНОМАЛИЯМИ РАЗВИТИЯ СЕРДЦА
Синоверская О.Б.
Ключевые слова: дисплазия соединительной ткани сердца, диагностика, дети.
Определены особенности реакции сердечно-сосудистой системы на стрессорную нагрузку у 74 детей 15-18 лет с различными вариантами микроаномалий развития сердца по результатам ВЭМ- пробы. Установлена ответная гиперреактивность кардиоваскулярной системы, индуцированная нагрузкой, и высокая степень напряжения адаптационных механизмов у большинства пациентов.
УДК 616.85+616.33/.34-009]-036-071.1
П0Р1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13 КЛ1Н1К0-АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ У ХВОРИХ НА С0МАТ0Ф0РМНУ ВЕГЕТАТИВНУ ДИСФУНКЦ1Ю 0РГАН1В ТРАВЛЕННЯ ТА НЕВР0ТИЧН1 Р03ЛАДИ
Скринник О.В.
1нститут неврологи, ncnxiaTpii та наркологи АМН УкраТни, м.Харюв
У cmammi наведений поргвнялъний аналгз анамнезу та показнитв, якг були отримат при об-стеженг за допомогою шкал HADS та TAS, хворих на соматоформну вегетативну дисфункцЮ оргатв травлення та mrni невротичш розлади. Встановлено, що не зовтшт чинник, так як характер психотравмуючог ситуацп, а внутргшш особистгснг фактори граютъ ролъ у проце-сах соматизацИ захворювання. Серед них можна назвати обтяжешстъ сгмейного анамнезу, па-терни виховання у батътвсъкт родит, ргвенъ алекситимт, тощо.
Ключов1 слова: соматоформна вегетативна дисфунщя оргаыв травлення, невротичы розлади, клУка, пор1вняльний анал1з
мехаызми ix виникнення. Дослщженню цеТ про-блеми може допомогти вивчення кпУко-анамнестичних особливостей соматоформноТ вегетативно! дисфункци оргаыв травлення у пороняны з невротичними розладами, що не ма-ють ознак соматизацТ.
Вступ
Сьогоды на фоы значних змЫи в умовах ¡сну-вання людини (попршення екологи, зростання обсяпв ¡нформаци, пщвищення р1вня гадального стресу, з&льшення вимог до особистост1 вщ сусптьства) спостер1гаеться патоморфоз психн чних захворювань. Серед його основних ознак можна назвати зростання ктькост1 хворих з со-матичними скаргами, як1 не мають пщ собою ор-ганнного Грунту [2]. Ц1 пац^нти складають до 25 % вах хворих загально соматичноТ практики та забирають до 20 % вах кошт1в, що витрачають-ся на охорону здоров'я [4].
У публкацях одного з сучасних провщних спец1алют1в з функцюнальних гастроентеролоп-чних розладО й. йговвтап (1999) велику увагу придтясться особливостям особистост1, пору-шенням настрою та ¡ншими рисам, що вщр1зня-ють пац1ент1в з соматоформними розладами вщ здорових людей, але автор зазначас, що подана симптоматика часто зустрнаються у хворих на ¡нш1 психны розлади [5]. На думку В.В. Мари-лова з ствавторами (2005) гетерогенысть сома-тоформних розладО зумовлюс диференцмова-ний пщхщ до терапи даноТ патологи [1]. Але, не-зважаючи на велику ктькють публкацм, при-свячених кпУко-психопатолопчый структур! со-матоформних розладО оргаыв травлення , до сьогоды залишаються недостатньо вивченими
Мета досл1дження Метою нашого дослщження е визначення рол1 в патогенез! соматоформноТ вегетативно! дис-функцИ оргаыв травлення кшыко-анамнестичних та психопатолопчний особливостей хворих на дану патолопю. У зв'язку з цим були поставлена задача - вивчити кпнко-анамнестичы та кпУко-психопатолопчы особливост1 розвитку психопатологи соматоформних розладв оргаыв травлення у пороняны з ¡ншими найбтьш пошире-ними невротичними розладами. Об'ектом дослн дження була соматоформна вегетативна дис-функцт оргаыв травлення та ¡нш1 невротичы розлади; предметом - клУко-анамнестичы осо-бливост1 у хворих з даними розладами.
Матер1али та методи досл1дження
Дослщження проведено на 92 хворих з соматоформними розладами оргаыв травлення (соматоформна вегетативна дисфункцт верхнього та нижнього вщдту шлунково-кишкового тракту -Р 45.31 та Р45.32 за МКХ-10 вщповщно) - група 1. Серед них 82 патента знаходилися на обсте-
* Виконуеться в рамках НДР: 1) «Розробити диференц/йовано-д/агностичн/ критерп переб/гу биполярного афективного розладу та ун1фкувати схемилкування хворих» (шифрАМН.БА.6.06, номер держреестрацп 0103и001309);
2) «Науково обфунтувати диференц/ально д\агностичн\ критерн депресивних розлад/в у хворих, що знаходяться на лку-ванн1 у загально соматичних стационарах та розробити принципи )'х терапп» (шифр ПР ЗН.1.03, номер держреестрацп 010би002005), яка проводилася в рамках прогреми «Здоров'я наци» у 2003 - 2006 рр.
