CC BY
20
ОЦ1НКА СТАНУ В1КОВО1 Д1БРОВИ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я" НАН УКРА1НИ ЗА КАТЕГОР1ЯМИ
життездАтиост1
С.1. ГАЛК1Н, кандидат бгологгчних наук;
В.М. ГАЙДАМАК, кандидат бгологгчних наук
Державний дендролопчний парк "Олександр1я" НАН Украши,
(м. Бша Церква)
Вступ
Дiброви - найбшьш високопродуктивнi i багатi в флористичному вщношенш лiсовi угрупування, одна з основних рослинних формацш лiсiв Украши. Природнi дубовi насадження покладеш в основу створення багатьох старовинних украшських паркiв, в тому чи^ найбiльш вiдомого з них - дендропарку „Олександрiя" НАН Украши (площа 405,8 га). На вiдмiну вщ iнших ландшафтних паркiв, якi сформован на 6B3i дiбров, в „Олександрй" дуб звичайний i в наш час збер^ функцiю домiнуючоi ландшафтоутворюючо!' породи, чому сприяе його виключно висока декоративнiсть, довговiчнiсть i стшюсть до несприятливих факторiв середовища. За даними дослщжень проведених в 2003-2005 рр. в „Олександрй'" на площi понад 50 га зростае 2330 шт. дерев дуба звичайного, вшом вщ 200 до 400 роюв. Основну частину, бiльше 70% територп, займае дiброва так званого люового типу, в якiй дуб звичайний (Quercus robur L.) зростае в сум^ з шшими аборигенними паркоутворюючими породами - кленом гостролистим та польовим, ясеном звичайним, липою дрiбнолистою та iн. Бшя 30% площi дiброви займае дiброва паркового типу - чиста трав'яниста дiброва, в складi травостою я^' переважають злаковi рослини.
В останнш час з ряду причин вжового, екологiчного i соцiального характеру стан дiброви парку як в фггоценотичному, так i в ландшафтному плаш почав погiршуватися. Збiльшилась фаутнiсть старих дубiв, знизилась ix життездатшсть. Попршилась ландшафтна структура насаджень паркового типу. В деяких насадженнях лiсового типу збшьшилась кiлькiсть i розмiри дерев другого ярусу, як зростають в безпосереднш близькостi до стовбурiв дубiв, своiми верхiвками проникають в ix крони i викликають передчасне всихання гiлок цих дубiв. Деякi дшянки дiброви лiсового типу заростають густим тдростом i пiдлiском, якi конкурують з дубами i негативно впливають на ix рiст i фiзiологiчний стан. Зявилось чимало старих, хворих i всихаючих чагарникiв, якi попршують санiтарний стан насаджень.
В звязку з цим цшлю роботи було проведення регулярних i бiльш iнтенсивниx заxодiв фiтоценотичноi i ландшафтноi оптимiзацii дубових насаджень парку. Планування i здiйснення таких заxодiв можливо лише на
0CH0Bi попереднього проведения люово! i садово-парково! таксацп, а також детально!' подеревно! iнвентаризацii кожного старого дуба в цшях визначення загального i санiтарного стану вжових дерев.
Об'екти i методи досл1джень
Роздiлення дубових насаджень дендропарку на видши виконувалось методом рекогносцирування [3]. Контури меж видшв наносили на фрагменти плану парку М 1:2000. Площу видшв вимiрювали палеточним методом.
Таксацшш показники видiлiв визначались методом суцшьного перелiку дерев i окомiрного опису шших компонентiв насадження [1].
Стушнь антропогенно! дегресп дубових насаджень визначалась згiдно класифiкацii Р.А. Карписоново! [2]. Основним показником стану дерев дуба була категорiя життездатност за 4-х бальною шкалою.
До I класу життездатностi вiдносились зовшшне здоровi дерева з добре або вщносно добре розвиненими кронами (з урахуванням вторинно! крони); сухих гшок немае або мало i розташованi вони в нижнш частинi крони; ознаки хвороб вщсутш.
До II класу вщносились вiдносно ослабленi дерева з декшька зрiдженими кронами; сухi гiлки в значнш кiлькостi i розташованi вони в нижнш i середнiй частинах крони; в вщносно незначно! ступеш вираженi ураження стовбурiв.
До III класу вщносились значно ослабленi дерева з редкими i малими кронами; сухих гшок багато, в тому чи^ в верхнш частинi дерева; уражень стовбура багато.
До IV класу вщносились всихаючи дерева з дуже рщкими i малими кронами; сухих гшок дуже багато i в основному в верхнш частиш крони; дуже уражеш стовбуровими хворобами.
Результати та обговорення
Аналiз загального стану дерев показав, що значними дефектами розвитку крони (дуже рщка i мала за розмiрами крона, велика або значна кшьюсть сухих гшок в верхнш частиш, зламана одна з верхiвок) i хворобами стовбура (гнил^ трiщини, але не поперечний рак i нарости) пошкоджено 40,4% вiкових дубiв дендропарку, тобто менше половини. При цьому, на бшьшост дубiв (57,3%) було виявлено тшьки по одному дефекту розвитку крони або ураженню стовбуровими хворобами. По 2 дефекти або ураження мають 29,3% дубiв, по 3 i бiльше - зовсiм незначна кшьюсть дерев (10,0-0,6%).
Наведенi в таблиц данi вiдтворюють результати сумарно! оцiнки дубiв за категорiями !х життевого стану, згiдно цiеi ощнки бiльшiсть (55,1%) старих дубiв дендропарку вщнесено до I класу життездатност^
Таблиця
Розподш старовжових дерев дуба звичайного дубових i шших насаджень дендропарку "Олександрiя" за
узагальненими показниками 1х стану ( в % до загально1 кшькостГ)
№ кварталiв Площа видшу, га Площа видшу, га Кшь- кють дерев Кшьюсть дубiв зi значними вщхиленнями у розвитку крон 1 ураженнями стовбурiв Кшькють значних вщхилень у розвитку крон i уражень стовбурiв на одне пошкодження дерева Класи життездатносп
1 2 3 4 5 I II III IV
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
I. Насадження люового типу А. Насадження рiвнинних мiсцеположень
6 3 0,5 25 36,0 88,9 11,1 0 0 0 48,0 36,0 16,0 0
6 4 1,1 68 29,4 75,0 15,0 10,0 0 0 69,1 19,1 10,3 1,5
13,7 8 6,0 302 35,8 63,6 26,4 7,3 1,8 0,9 59,6 28,5 11,6 0,3
14 9 1,7 109 39,4 65,1 27,9 4,7 2,3 0 55,0 20,2 21,1 3,7
20 10 0,7 38 42,1 68,8 31,2 0 0 0 55,3 13,1 31,6 0
14,8 11 3,7 171 40,9 71,4 22,9 5,7 0 0 46,2 22,8 28,1 2,9
8 13 0,6 39 48,7 78,9 5,3 10,5 5,3 0 46,2 38,5 15,3 0
27 17 0,6 31 61,3 63,3 26,3 5,2 5,2 0 38,7 32,3 22,6 6,4
15,9 18 1,0 45 26,7 66,7 33,3 0 0 0 64,4 22,2 13,4 0
15 22 0,8 58 32,8 84,2 15,8 0 0 0 62,1 20,7 15,5 1,7
15 23 0,3 25 36,0 100,0 0 0 0 0 64,0 24,0 12,0 0
19, 12 26 2,6 200 35,5 67,7 19,7 12,7 0 0 62,0 24,0 14,0 0
57,1 24,8 16,9 1,2
Середш показники по А
Продовження таблиц
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Б. Насадження схишв балок
6 1 3,7 204 49,5 50,0 30,0 15,0 4,0 1,0 55,4 22,6 18,6 3,4
6, 11 6 0,5 34 23,5 37,5 50,0 12,5 0 0 76,4 11,8 11,8 0
27 16 0,2 26 42,3 63,6 9,1 18,2 9,1 0 57,7 26,9 15,4 0
9, 15 19 3,5 67 22,4 60,0 26,7 13,3 0 0 77,6 9,0 13,4 0
16 20 0,5 38 13,2 80,0 20,0 0 0 0 81,6 10,5 7,9 0
15 21 0,3 28 28,6 50,0 25,0 25,0 0 0 71,4 17,9 10,7 0
19, 25 24 1,8 34 44,1 33,3 53,3 13,4 0 0 61,8 11,8 23,5 2,9
19, 25 25 1,4 61 67,2 36,6 24,4 24,4 9,8 4,8 31,1 23,0 39,3 6,6
31 28 0,5 12 25,0 33,4 33,3 33,3 0 0 75,0 8,3 16,7 0
26 30 0,3 27 51,9 35,7 42,9 7,1 14,3 0 48,1 18,6 29,6 3,7
Середш £ 12,7 X 531 41,6 47,0 30,3 16,3 5,0 1,4 60,1 18,1 19,4 2,4
показники по Б
Середш показники
по I (А+Б) X 32,3 X 1642 38,9 61,8 25,1 10,0 2,5 0,6 58,0 22,6 17,8 1,6
II. Насадження парково! структури
6, 11 5 0,8 39 46,2 55,6 27,8 11,1 5,5 0 56,4 25,6 18,0 0
12, 6, 7, 7 6,3 493 45,2 48,9 37,7 9,9 3,1 0,4 44,8 31,2 20,5 3,5
19 20
8, 15 12 0,5 62 33,9 47,6 47,6 4,8 0 0 56,5 30,6 11,3 1,6
15 14 0,3 20 55,0 63,6 18,2 18,2 0 0 45,0 50,0 5,0 0
14, 27 15 0,7 38 44,7 35,3 47,0 11,8 5,9 0 52,6 26,3 21,1 0
Середш показники £ 8,6 X 652 44,5 49,0 37,6 10,0 3,0 0,4 47,1 31,1 19,0 2,8
по II
Продовження таблиц
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
III. Поодинок дуби в шших ландшафтах
1, 6, 8, 9,
16, 20, 23, - - 36 34,4 18,2 54,5 9,1 9,1 9,1 68,7 18,8 12,5 0
27,28
Середш
показники по дендропарку X 40,9 X 2330 40,4 57,3 29,3 10,0 2,8 0,6 55,1 24,9 18,1 1,9
(!+ II + III)
До II класу вщнесено значно менше дерев (24,9%), до III класу ще менше - 18,1%, до IV класу - зовшм небагато (1,9%).
В насадженнях парковоi структури дубiв з наявнютю вторинно1' крони зростае приблизно втричi бiльше, нiж в насадженнях люового типу. При порiвняннi цих груп насаджень, а також насаджень рiзниx мiсць зростання за шшими показниками стану крони i стовбура не виявлено бшьш чи менш чiткиx розрiзнень. В бiльшостi випадюв рiзниця мiж середнiми показниками по типам насаджень не перевищувала рiзницю мiж показниками таксацiйниx видiлiв в межах кожного типу.
Висновки
При ощнщ загального стану дубiв головними показниками слщ вважати густоту, розмiри i ступiнь всихання крони, тобто кшьюсть листовоi маси, а також наявнють серйозних пошкоджень стовбура. Наведен данi свiдчать про те, що переважна кiлькiсть перестиглих дубiв характеризуеться достатньо добре розвинутим фотосинтезуючим апаратом, який забезпечуе доволi високий рiвень ix життедiяльностi.
Безумовно, доволi значна кшьюсть дубiв (бiльше 20%) пошкоджена внутршшми i поверхневими гнилями. Вони становлять певну небезпеку для подальшого юнування дерев, яку порiвняно легко можливо зменшити застосуванням санiтарно-оздоровчиx заxодiв.
На наш погляд, проведенi дослщження дають пiдставу вважати, що, незважаючи на перестиглий вш дерев i наявнi процеси частково!' деградацп, сучасний стан дубiв слiд визначити в основному задовшьним.
Список лiтератури
1. Захаров В.К. Лесная таксация. - М.-Л.: Лесная промышленность,1967. - 408 с.
2. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зоны Москвы. - М.: Наука, 1967. - 104 с.
3. Тюрин А.В. Таксация леса. - М.: Гослестехиздат, 1945. - 376 с.
The condition evaluation of the ancient oak forest in the dendropark "Alexandriya" NAS of Ukraine on category of viability Galkin S.I., Gaidamak V.M.
Investigation results of the life condition of the ancient (200-400 years) trees of Quercus robur L., which grow on territory of the "Alexandriya" State Dendrological Park of NAS of Ukraine have been given in this work. The ancient oak forest in the park is the national property of Ukraine because investigations, connected with viability evaluation of oak forest and determination of degradation degree are very urgent.
