CC BY
12
3. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 216 с.
4. Програма дш з подальшого впровадження Порядку денного на ХХ1 ст. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 58 с.
5. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. - Женева : Центр "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.
6. Раритетш фггоценози захщних регюшв УкраТни (Региональна "Зелена книга")/ Стойко С.М., Мшкша Л.1., Ященко П.Т. та ш. - Львiв : Вид-во "ПоллГ', 1998. - 190 с.
7. Созолопчний анал1з лковоТ рослинност1 УкраТни (теоретичш засади, методологiя, прикладнi аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра бюл. наук: спец. 03.00.05 / С.Ю. Попович; Держ. Ншт. ботан. сад УААН. - Ялта, 1998. - 37 с.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю. Вакаренко Л.П. Зелена книга Украши. Лiси. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 225 с.
9. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (The Bern Convention) Bern, 19.IX.1979. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.conventions. coe.int/Treaty/en/Treaties/Word/104.doc.
10. Izco J. Types of rarity of plant communities // Journal of Vegetation Science, 1998. № 9. P. 641-646.
11. Loidi J. Phytosociology applied to nature conservation and land management // Proc. 35th. Symp. IAVS. - Applied to East China Normal University Press, 1994. - P. 17-30.
12. Rabinowitz D. Seven forms of rarity // The biological aspects of rare plant conservation. -Chichester: John Wiley & Sons, 1981. - P. 205-217.
13. Rabinowitz D., Cairms S. & Dillon T. Seven forms of rarity and their frequencies in the flora of the British Isles // Comservation biology. The science of scarcity and diversity. - Sinauer, Sunderland: MS, 1986. - P. 182-204.
14. The 2006 IUCN Red list of Threatened Species. - Cambridge CB3ODL, UK. 2000. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.redlist.org.
УДК 630*165.3 Доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ,
м. 1вано-Франк1вськ; доц. Ю.1. Гайда, канд. с.-г. наук - Терноптьський ДЕУ;
ст наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб.
В.1. Ступар; здобувач Ю.Р. Бродович - УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франк1вськ
СУЧАСНИЙ СТАН ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦ1ЙНО-НАС1ННИЦЬКИХ РЕСУРС1В ДУБ1В ЗВИЧАЙНОГО I СКЕЛЬНОГО В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено результати вивчення сучасного стану, перспектив збереження та ра-щонального використання генетичних ресурав дубiв звичайного i скельного в Пе-редкарпатп. Встановлено, що лiсовi генетичш резервати i постшш люонасшш дшян-ки дуба звичайного достатньо представлеш у вах люонасшних районах Передкар-паття, а на Буковиш - ще й клоновi плантацп. Вже тепер люогосподарсью тд-приемства мають змогу забезпечувати близько 50 % сво'1'х потреб у сортовому i пок-ращеному насшш ще'1 породи.
Assoc. prof. R.M. Yatsyk - Prykarpathian national university, Ivano-Frankivsk;
assoc. prof. Yu.I. Gayda - Ternopil' state economic university;
senior research officer Yu.D. Katsulyak; senior research officer R.I. Brodovych;
senior research officer V.I. Stupar; competitor Yu.R. Brodovych -Ukrainian research institute of mountain forestry, Ivano-Frankivsk
The present condition of genetic-selective-seed resources Quercus robur L. and Quercus petraea (Mattushka) Liebl in the Precarpathian region
Results of studying of the present condition, prospects of preservation and rational use of genetic resources are resulted Quercus robur L. and Quercus petraea (Mattushka)
Liebl in the Precarpathian region. It is set that forest genetic reserves and areas of oak ordinary is presented enough in all forest seminal districts of Precarpathian, and on Bukovyna - yet and clonal plantations. Already presently forest economic enterprises are in a position to provide about 50 % the requirements in the of high quality and improving seed of this breed.
Середовищетвiрна роль дубових лiсiв в умовах посиленого антропогенного впливу на довкшля густозаселених райошв Передкарпаття, ix рекре-ацшне та оздоровче значення, висока ресурсна щншсть дубовоi' деревини, яка за комплексною ощнкою не мае рiвниx серед автохтонних деревних по-рщ, зумовлюе шдвищений штерес до проблеми вирощування дубових лiсiв в регюш. Тому тдвищення i'xньоi' продуктивностi, оздоровлення, збереження та вщтворення е однiею з важливих проблем. До того ж, у Передкарпатп грунтово-кшматичш, теxнологiчнi та економiчнi передумови сприятливi для штенсифжаци лiсового господарства. З-помiж п'яти видiв дубiв, якi ростуть на теренах Карпатського регюну, лише дуби звичайний (Quercus robur L.) та скельний (Q.petraea (Mattushka) Liebl.) мають промислове значення i займа-ють значну площу - близько 13 % земель люового фонду.
З огляду на актуальнiсть проблеми, у другш половинi ХХ ст. вивчення i збереження генетичного рiзноманiття дубiв посiло важливе мiсце в системi мiжнародниx генетичних дослiджень у межах единоi европейсь^' програми EUFORGEN. Методи збереження люових генетичних ресурсiв подшяють на двi групи: in situ - в насадженнях природного походження (лiсовi генетичш резервати, плюсовi насадження i дерева) та ex situ - на культивованих об'ектах (клоновi i родиннi плантацп, колекцiйнi культури, маточники, гено-банки тощо) [6, 7]. Цшком актуальною е сучасна ощнка стану збереження й використання генетичних ресурЫв дубiв у регюш, основними об'ектами яких е генетичш резервати (ЛГР).
У процес дослщжень у Передкарпаттi ми детально обстежили 21 ЛГР дуба звичайного та один дуба скельного (табл. 1). Найбшьше ix вивчено у Чершвецькш областi (15 ЛГР), менше - у Львiвськiй (5 ЛГР) i лише один ЛГР - в 1вано-Франювськш областi. Загальна площа дослщжених резерватiв внаслiдок нашо1 участi у проектах "Genetic Resources of Broadleaves Forest Tree Species in South-eastern Europe" - "Генетичш ресурси широколистяних люових деревних порщ у швденно-схщнш Gвропi" - 2001-2002 рр. та "Development of national programmes on plant genetic resources in south-eastern Europe - Conservation and use of broadleaved forest genetic resources" - "Розвиток нащональних програм генетичних ресурЫв рослин у швденно-схщнш Сврош - збереження та використання люових генетичних ресурЫв" - 2003-2005 рр. становить 776,7 га.
Вщповщно до мiжнародниx методик, яю дiють у системi EUFORGEN, пiд час вивчення люових генетичних ресурсiв дубiв, насамперед генетичних резервам, плюсових насаджень i дерев здшснено такi дослiдження. Вiд-найдено первинну документащю на об'екти; уточнено наявшсть ресурсiв у натурi; уточнено розмщення об,ектiв з урахуванням сучасно1 нумерацii квар-талiв, видiлiв, ix площi тощо; визначено точнi географiчнi координати i висо-ти н.р.м. об'ек^в за допомогою GPS, це дасть змогу надалi припинити ix зни-
щення та замшу. Закладено пробш площi у кожному генетичному резерват i плюсовому насадженш з метою вивчення лiсiвничо-таксацiйних показникiв, селекцiйноï структури i формово1 рiзноманiтностi насаджень, що входять до ïx складу. Також визначено лiсiвничо-таксацiйнi та селекцiйнi характеристики плюсових дерев i насаджень, де вони ростуть.
Для встановлення селекцшних категорш дерев використовували шкалу П.1. Молоткова [3], яка е модифжащею шкали М.М. Вересiна [1]. За нею дерева розподшяли на чотири селекцшш категорiï - плюсовi, крашд з нор-мальних, нормальнi i мшусовь
Для встановлення категорiï саштарного стану дерев ми модифiковали шкалу УкрНДШГА [4] таким чином: 1 - добрий стан: крона густа, повне вкриття листям здорового темно-зеленого забарвлення; вщсутшсть сухих ri-лок усередиш крони, захворювань i пошкоджень; стовбури i кореневi лапи не мають зовнiшнix ознак пошкодження, водянистих пагонiв; 2 - задовiльний стан: крона густа або дещо розрщжена; добре вкриття листям зеленого забарвлення; можлива наявшсть невеликих сухих гшок у кронi чи борошнистоï ро-си на листi; стовбури i кореневi лапи мають одну-двi незначнi зовнiшнi озна-ки мехашчних пошкоджень чи невеликих морозовин; поодинок водянистi пагони; 3 - незадовшьний стан: у кронi багато сухих скелетних гшок рiзноï давностi i збереженостц пагониста частина крони велика, але вкриття листям рiдке, прозiрчасте через слабку насиченiсть крони живими гшками, або, нав-паки, крона надто коротка i загущена через велику кшьюсть дрiбниx вторин-них гшок по основах первинних гшок i стовбуру; листя св^ло-зелене, можлива наявшсть пожовклого, iнодi буруватого листя, стовбури i кореневi лапи мають значш зовшшш ознаки мехашчних пошкоджень, морозовин чи захворювань (плодовi тша або iншi ознаки дiяльностi дереворуйнiвниx грибiв, рак тощо); значна частина периметра стовбура заселена стовбуровими шюдника-ми; можливе видшення соку зi стовбура, кореневих лап чи скелетних гшок; стовбур вкритий численними водянистими пагонами, частина з яких уже вси-хае; 4 - сухостш.
Оброблення зiбраного матерiалу польових i камеральних дослiджень здшснювали загальноприйнятими статистичними методами з використанням комп'ютерних програм.
Дослiдження показали, що загальна площа генетичних резерватiв дуба звичайного в Держлiсфондi Чернiвецькоï област станом на 01.01.2005 р. ста-новила 297,2 га, або 0,17 % вщ вкрито1' лiсом площд. Величина площ ЛГР ко-ливаеться вщ 4,2 до 60,0 га. Бшьшють iз них мають площу меншу нiж 30 га (71,4 %), а 5 резерватiв (або 35,7 % вщ загально1' кшькост^ - до 10 га.
1з 14 обстежених на Буковинi ЛГР дуба звичайного дев'ять представ-ляють стиглi i пристигаючi насадження, а п'ять - перестоялi. Максимальна рiзниця у вiцi становить 142 роки, вщ 83 (6Qr, 16 Qr) до 225 (4Qr) (див. табл. 1). Середня висота деревосташв - вщ 26,8 до 38,1 м. Вони мають високу продуктившсть: бонгтет в оптимальних лiсорослинниx умовах (ТЛУ - D2; D3) - I класу i вище. Лише в трьох резерватах бонiтет вiдповiдае II класу. На момент обстеження два ЛГР вже були списаш. Це резерват 7Qr площею
6,0 га i 12Qr площею 4,4 га в Кузьмiнському лiсництвi Чернiвецького люгос-пу. Замiсть двох списаних генетичних резервата видiлено один новий - 16Qr в кварталi 48, видш 1 площею 15 га, який прилягае до резервату 9Qr. Рiзниця у вiцi цих насаджень становить один клас.
Табл. 1. Лшвнича характеристика насаджень генетичнихрезерватiв
дубiв звичайного та скельного
№ дер-жрее стру Л1сгосп, лшництво, квартал/видш; площа Склад , в И ° Серед- ня висо-та, м Серед- тй д1аметр, см т е т • ^ к о Б Повнота 1ндекс типу ль су Запас, м3/га
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Чертвецьке ОУЛМГ
Дуб звичайний
1Qr Хотинський, Кл1шк1вське, 39/7; 23,0 8Дз1Лс 1Г +Яв+Клг 133 38,1 58,0 1а 0,9 02гД 562
2Qr Хотинський, Кл1шк1вське, 46/3; 50/2; 60,0 7Дз2Г 1Лс +Клг +Яв 118 28,4 50,1 II 0,8 02гД 479
3Qr Хотинський, Кл1шк1вське, 32/10; 4,2 7Дз3Г+Яв +Клг 103 33,1 46,4 1а 0,87 Б2бкД 453
4Qr Хотинський, Рухотинське, 18/12; 10,0 8Дз1Г1Бк +Клг+Чш +Бер 225 27,6 76,0 II 0,75 Б2дгБк 341
5Qr Чертвецький, Кузьмшське, 24/1,2; 36,6 8Дз2Г 88 32,7 41,6 1а 0,63 Б2гбкД 345
6Qr Чертвецький, Кузьмшське, 23/1,2,8; 31,7 6Дз2Г1Бк1 Лс 83 26,8 29,6 I 0,71 Б3дгБк 310
8Qr Чертвецький, Кузьмшське, 31/4,8; 51,0 7Дз3Бк+ Г 98 28,0 31,2 I 0,71 Б2бкД 336
9Qr Чертвецький, Кузьмшське, 48/4; 8,1 10 Дз + Г+Лс 103 32,6 41,0 1а 0,67 Б2 гбкД 372
10Qr Чертвецький, Кузьмшське, 28/5; 7,9 10Дз+Бк+Г 183 33,8 57,5 I 0,78 Б2бкД 482
12Qr Чертвецький, Кузьмшське, 15/5; 3,0 10 Дз 193 30,2 58,8 II 0,59 Б2бкД 339
13Qr Чертвецький, Кузьмшське, 16/4,5; 19,0 8Дз1Бк1Г +Яв+Лпс+К лг+Брс 203 33,1 65,1 I 0,61 Б2 гбкД 381
14Qr Чертвецький, Кузьмшське, 19/5,6,9; 20/1,2,8; 18,9 7Дз2Бк1Г 93 28,9 36,3 I 0,93 Б2дгБк 427
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
15ф Чертвецький, Кузьмшське, 11/4,8; 8,8 7Дз3Бк 203 33,7 61,0 I 0,33 ВэбкД 206
16Qr Чертвецький, Кузьмшське, 48/1; 15,0 8Дз2Лс +Г+Клг 83 27,9 31,8 1а 0,92 ОэгД 470
Дуб скельний
lQp Чертвецький, Кузьмшське, 5/5,6,10; 6/4; 25,5 10 Дс 213 29,6 63,1 II 0,59 Б2бкД 360
Льв1вське ОУЛМ Г
Дуб звичайний
6Qr Дрогобицький, Трускавецьке, 24/5; 31/1,3; 32/1; 95,0 5Дз4Яц1Г од. Яв, Б 117 31,6 42,7 I 0,90 БэдЯц 459
7Qr Стрийський, Моршинське, 7/2,3,5,6; 8/5, 6,8,11,13,14; 75,8 8Дз1Лс1Бк од Яц 101 31,5 43,0 1а 0,93 ОэгД 519
Стрийський, Лотатницьке, 2/1,5
8Qr Самб1рський, Дублшське, 27/21,22; 12,7 7Дз1Яц1Лс1 Г+Ял 87 23,1 33,1 II 0,84 ОэгД 279
9Qr Самб1рський, Комартвське, 3/14; 8/3,7; 30/11; 39/10; 55,2 8Дз1Яц1Мде + Ял, С, од. Чш, Влч, Ос 127 23,7 45,4 III 0,84 ОэгД 200
9Дз1Г+Яв, од.Мде 77 27,4 31,9 Г 0,46 СэгД 190
11Qr Старосамб1рсь-кий, Добро-мильське, 10/11; 16,0 8Дз1Яц1Г+С , од.Бк, Ос, Лс, Чш 114 24,2 39,8 III 0,89 02гД 300
1вано-Франк1вське ОУЛМГ
Дуб звичайний
1Qr Надв1рнянсь-кий, Надв1р- нянське, 4/1-19; 5/1-10; 6/1-16; 7/2,7-10, 12,13,15-33 10 Дс 82 20,8 27,7 II 0,9 СэбкД 249
8/10-12,15-17, 19,20; 199,3 9Дз1Г +Бк+Лс 98 20,3 34,3 III 0,9 СэбкД 297
Найбшьш високопродуктивним е дубове насадження генетичного резервату 1Qr у Клiшкiвському люнищв Хотинського лiсгоспу, яке за повноти 0,9 мае запас 562 м /га. Найвищий показник середнього рiчного приросту
3
(5,56 м ) мае пристигаюче насадження в новому генетичному резерват 16 Qr. Найнижча продуктившсть характерна для генетичного резервату 15 Qr в Кузьмшському люницт, де на площi 1,9 га зростае лише 63 дерева дуба i 65 дерев бука з повнотою 0,33 i запасом 206 м /га. Решта 6,9 га - це 10^чний молодняк, який сформувався шсля поступового вибiркового рубання. Залиш-ки 203-рiчного насадження перебувають у деструктивнiй стади. Тому 1х до-цiльно використати як насшники.
У складi насаджень ЛГР дуба звичайного частка головно! породи ста-новить 6-10 одиниць. У домшщ переважають граб звичайний i бук лiсовий, рiдше - липа серцелиста. Спрощення породного складу дiбров, зокрема не-достатня участь липи, пов'язаш iз антропогенним чинником.
Бшьшють ЛГР дуба звичайного зростають у свiжих типах лiсу. Лише три з них - волоп дiброви, у яких вiдновнi процеси вщбуваються набагато краще. Селекцiйна структура генетичних резервата дуба звичайного добра. Частка мшусових дерев у бшьшост з них не перевищуе 9 % i лише у 2Qr -становить 23 %, а у 3Qr - 19 %, плюсових - 2 %, кращих i нормальних -60-70 % (табл. 2).
Табл. 2. Селекцшна структура i стан насаджень генетичних резерватiв
№ дер-жрее стру Л1сгосп, люництво, квартал/видш; площа Розподш дерев в %
селекцшт категори категори стану
плюсов! крашд нор-мальт м1ну-сов1 1 2 3 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Чертвецьке ОУЛМГ
Дуб звичайний
1Qr Хотинський, Клшшвське, 39/7; 23,0 1 31 59 9 85 11 4 -
2Qr Хотинський, Кл1шк1вське, 46/3;50/2; 60,0 1 15 61 23 47 32 16 5
3Qr Хотинський, Клшшвське, 32/10; 4,2 2 25 54 19 55 24 9 12
4Qr Хотинський, Рухотинське, 18/12; 10,0 - 59 30 11 36 44 20 -
5Qr Чертвецький, Кузьмшське, 24/1,2; 36,6 - 37 63 - 35 56 9 -
6Qr Чертвецький, Кузьмшське, 23/1,2,8; 31,7 2 41 56 1 68 29 3 -
8Qr Чертвецький, Кузьмшське, 31/4,8; 51,0 - 31 68 1 39 57 3 1
9Qr Чертвецький, Кузьмшське, 48/4; 8,1 1 42 57 - 37 43 15 5
10Qr Чертвецький, Кузьмшське, 28/5; 7,9 - 38 60 2 40 54 3 3
12Qr Чертвецький, Кузьмшське, 15/5; 3,0 1 45 48 6 47 46 7 -
13Qr Чертвецький, Кузьмшське, 16/4,5; 19,0 - 31 61 8 54 38 5 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
14Qr Чср^вс^^й, Kузьмiнcькe, 19/5,6,9;20/1,2,8; 18,9 - 31 69 - 27 65 4 4
15Qr Чср^вс^^й, Kузьмiнcькe, 11/4,8; 8,8 - 38 56 6 43 46 8 3
16Qr Чeрнiвeцький, Kузьмiнcькe, 48/1; 15,0 - 38 55 7 36 49 8 7
Дуб cкeльний
1Qp Чeрнiвeцький, Kузьмiнcькe, 5/5, 6,10; 6/4; 25,5 2 32 54 12 42 48 10 -
Львiвcькe ОУЛ ШГ
Дуб звичайний
6Qr Дрoгoбицький, Труcкавeцькe, 24/5; 31/1,3; 32/1; 95,0 - 6 59 35 3 81 11 5
7Qr Стришький, Moршинcькe, 7/2,3,5,6; 8/5,6,8,11,13,14; 75,8 - - 69 31 - 36 51 13
Стришький, Лoтатницькe, 2/1,5
8Qr Самбiрcький, Дублiнcькe, 27/21,22; 12,7 - 7 60 33 7 51 24 18
9Qr Самбiрcький, Koмарнiвcькe, 3/14; 8/3,7; - - 62 38 - 55 21 24
30/11; 39/10; 55,2 - 3 61 36 1 46 27 26
11Qr Cтарocамбiрcький, Дoбрoмильcькe, 10/11; 16,0 - 6 61 33 4 78 10 8
Iванo-Франкiвcькe OУЛMГ
Дуб звичайний
1Qr Надвiрнянcький, Надвiрнянcькe, 4/1-19; 5/1-10; 6/1-16 7/2,7-10,12,13,15-33 - 15 70 15 31 60 8 1
8/10-12,15-17,19,20; 199,3 - 13 57 30 22 52 24 2
Навeдeний виш£ аналiз cвiдчить npo задoвiльний стан дiбрoв. Чиcлoвi значeння ceрeдньoгo шказника iндeкcу катeгoрiï cтану пeрeбувають у дocить ширoкoму дiапазoнi - вщ I,2 дo II,3 i лишe у двoх гeнeтичних рeзeрватах ^й пoказник вищий. Нeзначна кiлькicть cамociву i пiдрocту в ЛГР пiдтвeрджуe наявнicть прoблeми з пoнoвлeнням дiбрoв прирoдним шляхoм як в Украш загалoм, так i на Бугавиш. Ocoбливo цe характeрнo для cвiжих типiв лicу, дe cпocтeрeжeнo пoнoвлeння в ocнoвнoму cупутнiх пoрiд - граба, кгешв гocтрo-лиcтoгo i пoльoвoгo, явoра, бeрecта.
Дуб cкeльний на Букoвинi прeдcтавлeний лишe oдним гeнeтичним рe-зeрватoм у Kузьмiнcькoму лicництвi на плoшi 25,5 га. Boднoчаc лишe 3,1 % з уЫх дубoвих лiciв Букoвини якраз cтанoвлять наcаджeння дуба cкeльнoгo. ^й рeзeрват рeпрeзeнтуe залишки пралiciв у вщ 213 рoкiв з швштою 0,59 i запаcoм 360 м3/га (див табл. 1). Дeрeва рoзмiщeш тут нeрiвнoмiрнo, куртина-
ми, з вeликими вiкнaми, щo зумoвлюе нeвeликi оepeднi пoвнoти. Пoкaзник кaтeгopiï стану ста^вить I,7. Вiднoвний пpoцeо вщбуваеться зaдoвiльнo. Ми oблiкувaли 2-5-piчнi poслини дуба окeльнoгo та отapшi дepeвa гpaбa, бука, чe-peшнi й липи. Загальна кiлькiоть пiдpoоту сташвить 50 тис. шт./га. Однак на-дiйнoï зaмiни кopiннoму дepeвoотaну й тут те опoотepiгaетьоя.
Ceлeкцiйнa стpуктуpa зaзнaчeнo peзepвaту дoбpa, кiлькiоть мiнусoвиx дepeв отaнoвить лишe 12 %. Наявшсть плюоoвиx дepeв i значна частка ^а-щиx дepeв свщчать пpo виоoкий гeнeтичний пoтeнцiaл нaсaджeння (табл. 2). Зaгaлoм стан наявнж ЛГР дуба звичaйнoгo та дуба с^льдого у Чepнiвeцькiй oблaотi дoбpий, вoни вiдпoвiдaють овoему функцioнaльнoму пpизнaчeнню.
Дуб звичайний на Львiвщинi (Пepeдкapпaття) пpeдотaвлeний п'ятьма гeнeтичними peзepвaтaми, як займають 254,7 га (див. табл. 1). Обстeжeння ïx пoкaзaлo, шр вoни piзнятьоя мiж оoбoю за ^orn^ i вiкoм: вeличинa змшюеться вiд 12,7 дo 95 га, а в^ва aмплiтудa сягае мaйжe 40 poкiв (вiд 77 дo 127). Cepeдня виоoтa дepeвoотaнiв дуба змшюеться вщ 23,1 дo 31,6 м.
Cпoстepiгaеться значна вiдмiннiоть мiж нaоaджeннями гeнeтичниx pe-зepвaтiв за класами бoнiтeту - aмплiтудa ïx сташвить 4 класи (вiд III дo Ia).
Дoолiджeнi пoпуляцiï дуба сфopмувaлися на дiлянкax з гiпоoмeтpич-ними piвнями вiд 290 дo 400 м н.p.м. в умoвax овiжoï i вoлoгoï гpaбoвиx дiб-poв i вoлoгoï дубoвoï яличини. Зi збiльшeнням виоoти н.p.м. зpoстaе у оклaдi нaоaджeння частка ялищ бiлoï (табл. 1). За сeлeкцiйнoю отpуктуpoю шпуля-ци дуба paSo^ пoдiбнi мiж оoбoю: близькo двox тpeтин дepeв вiднeоeнo дo нopмaльниx, peштa - дo мiнуоoвиx (див. табл. 2).
Юльюсний та яюсний стан пpиpoднoгo пoнoвлeння гeнeтичниx peзep-вaтiв Львiвшини тaкi ж, як i Бу^вини. Тут тaкoж пepeвaжaе пpиpoднe ш^в-лeння лишe супутнix пopiд - явopa, клeнa гoстpoлистoгo, яоeнa, гpaбa, ялицi, омepeки. Дуб звичайний в Iвaнo-Фpaнкiвськiй oблaотi пpeдстaвлeний лишe oдним гeнeтичним peзepвaтoм плoщeю 199,3 га. Kpiм дуба звичaйнoгo, в ньoму poотуть тaкoж дуб с^льний, бук лiоoвий i piдкiснa для нaшиx лiоiв ш-poдa - бepeкa. Пoтpiбнo нaгoлoоити, ш^ в Дepжлiофoндi Нaдвipняноькoгo лю-ництва пpoxoдить кpaйня мeжa пoшиpeння дуба звичайшго на пiвнiчнoму мeгaоxилi Укpaïнськиx Kapпaт (560 м н.p.м.). Caмe тoму тут для ньoгo xapa^ тepнi знижeнi пoкaзники пpoдуктивнoотi - бoнiтeт III, запас у вщ 100 poкiв близькo 300 м /га.
Дeщo вищi шказники xapaктepизують дуб окeльний у цьoму ж peзep-вaтi - бoнiтeт II i запас мaйжe 250 м / га, aлe у вiцi 80 poкiв (див. табл. 1). Ця пopoдa тут пopiвнянo з iншими мае найвишд оeлeкцiйнi пoкaзники та rnrnpa-щий стан. Якш^ частка плюоoвиx, ^ашта i нopмaльниx дepeв (тoбтo дepeв, пpидaтниx для збиpaння нaоiння) дуба звичайшго отaнoвить 70 %, а сepeднiй бал за кaтeгopiею стану сягае 2,1, а в бука лiсoвoгo, в^д^в^д^, 83 % i 2,1, то в дуба с^ль^го - 85 % i 1,8 (див. табл. 2).
Peзультaти oбстeжeнь гeнeтичниx peзepвaтiв дуба звичaйнoгo дають пiдотaву для вионoвку пpo дoстaтне ïx пpeдотaвництвo в уоix лiсoнaсiнниx paйoнax Пepeдкapпaття. Kpaщe збepeжeнi нaсaджeння на бiльшиx плoщax (пoнaд 20 га), яю мають буфepнi та oxopoннi зoни. У piвнинниx лiсax вияв-лeнo нeгaтивний aнтpoпoгeнний вплив на нaсaджeння peзepвaтiв.
n о a ft
H р
r¡
ë о
Cd
о
PS о
Cd rt -1 о о
а
о
to р
■в о н
Cd
о
« и
и
PS о
Cd
PS
И
S*
H
vi *
—
s».
i
К)
о
0
VO
1
Cd
и И J
о
а "5
о.
га S О bd
js" s
Ьй
CJ Cl
Ю S л
и
a
a
CN (N in ír 00 СГ> VO (N i/i m со ÍT1 00 vo (N Ô о ей (N (Л & 00
fi r-i So ■—i ■— i—i (N (N <N Cl о чГ
(N IU <L> т—1 „ „ Cl „ „ , „
CJ Oí и а> и <D (D и Ii о о й>
Ш Ss M д о M Li! tu M M О Li! К M tri M к
^ ¿3 tí л -ü л -û -û M -0 -i ыО 3 •я -Û
Д я У -с О о о о J О и о о о и
о Ш — и X IB а: X I о S SB SB И » а:
X и m я s '2 g s .2
э s S S s S S S S S S
— bí о. — Л л л л л л •я л л 3
ID tí и о о Г*! о M M - rfl >-. м Г!
>-, й )S >> "и
а. Н S и M И « « t и ¡2
is" Я ss" я ¡K 1Я „ я « )Я )Я >х )Я
я s — )вГ s s S s S s - s 3 - s
s | !"■ s il! и, Ьй Ьй Ьй S bí bí Ьй tri я Ьй
^ ■Л J JQ л л л на M л л л л л л
О л и rr я s я Я я я гг а о а
а >я — о u и ü и « О 1) о « 0) к «
s s I и M S S S ГС и s од 2 s S
S Е ^ ю с и о С- & и r~ о X S F- ь "S a, !L1 '5 С. W 'S С. о '53 а о "S CL <L> s - о X '5 о. 'S с. о 'S а о '53 а о h О X 'S CL, о
CJ $_г ьГ X tP у fr F tr IT1 р fp tP ff
L-Г П a о (N LT î-T î-T i-Г H" Î-T Î-Г H H j-T а i-Г
СУ t— a a a a О a О1 a о О a О
ОО О vo -ч- (N ■л с (Л av VO ОО VO
1—1 1— 1—1 1—1 ■—1 1—1
■Зменшення густоти □ Боштет
~l Селекцшна категор1я
□ Повнота
й Природнс наспннс поновлення
I Частка головно'1 породи 3 Стан
Ui
U)
Рис. Комплексна оцшка ЛГР дуба звичайного в Передкарпапит
Cпиpaючиоь на мaтepiaли влaониx дoолiджeнь, лaбopaтopiï сeлeкцiï УкpНДIЛГА [2] та УкpНДIгipлiо [5] poзpoбили п'ятибальну шкалу кoмплeк-снoï oцiнки нaоaджeнь ЛГР. ïx poзпoдiлeнo на п'ять oонoвниx кaтeгopiй. Ви-явилoоя, щo кpитичний стан за кoмплeксoм лiоiвничo-тaкоaцiйнo-оeлeк-цiйниx пoкaзникiв xapaктepний для 10 % ЛГР дуба звичaйнoгo. Вoни нe вщ-швщають пpизнaчeнню. Нeзaдoвiльний стан, iз значшю зaгpoзoю мoжливoï втpaти функцiй, тагаж мають 10 % нaоaджeнь ЛГР. Peштa peзepвaтiв дуба вiдпoвiдaють вимoгaм i xapaктepизуютьоя зaдoвiльним (15 %), дoбpим (30 %) i вщмшним (35 %) отaнoм (pио.).
О^м гeнeтичниx peзepвaтiв, у пpoцeоi викoнaниx дoолiджeнь ми дали oцiнку 56 плюоoвим дepeвaм, щo poстуть у Пepeдкapпaттi, зoкpeмa 31 дe-peву дуба звичaйнoгo i 25 - дуба с^ль^го. Пepeвaжнa бшьшсть ïx (мaйжe 93 %) пpeдстaвляе Пpут-Cиpeтоьку пoпуляцiю на Букoвинi. Вoни poотуть у пepeотiйниx нaоaджeнняx в^м вiд 113 дo 215 po^. Амплiтудa ïx виоoт ста-швить 30,0-38,0 м, а дiaмeтpiв - 38,5-76,0 см. Бшьшють плюоoвиx дepeв мають дoбpий стан, xapaктepизуються piвними пoвнoдepeвними отoвбуpaми, дoбpoю oчищeнiстю отoвбуpiв вiд оучкiв (на 34-58 %), висoкими шказника-ми poсту, xoчa i нaлeжaть дo II класу, за Kpaфтoм.
В Iвaнo-Фpaнкiвськiй oблaотi aтeотoвaнo лишe два плюсoвi дepeвa дуба звичaйнoгo, як poотуть у piзниx лiоopoолинниx умoвax (oднe в D2, iншe -в C3). Вiк ïx 77 i 82 pora, висoти мaйжe oднaкoвi (30,3 та 30,5 м), дiaмeтpи 50,0 i 46,0 см. Оган дepeв дoбpий, клас ^афта - I. Бeзоучкoвa зoнa стoвбуpa отaнoвить мaйжe 40 % вщ зaгaльнoï виоoти дepeв. Тoбтo, пepeвaжнa бшь-шiоть нaявниx плюоoвиx дepeв дубiв звичaйнoгo та окeльнoгo (близью 90 %) мoжуть з успixoм викoнувaти пoклaдeнi на ниx функцп.
Гeнeтичнi peоуpои дубiв звичaйнoгo i с^льдого нинi нe тiльки пасив-нo збepiгaютьоя, aлe й чaсткoвo викopиотoвуютьоя для peaлiзaцiï оeлeкцiйниx пpoгpaм i пoтpeб пpaктичнoгo нaоiнництвa. Як вiдoмo, у poзвитку лiоoвoгo насшництва Kapпaтоькoгo peгioну видiляють два oснoвнi нaпpями - планта-цiйний, який фунтуеться на плюоoвiй оeлeкцiï oкpeмиx дepeв, та шпуля-цiйний, який мае на мeтi викopиотaння ^ашта пpиpoдниx дepeвoотaнiв. Плaнтaцiйний мeтoд, свoею чepгoю, пoдiляетьоя на клoнoвий (з викopистaн-ням вeгeтaтивнoгo пoтoмотвa плюсoвиx дepeв) i poдинний (з викopистaнням нaоiннoгo пoтoмотвa oотaннix).
Дo 80-x poкiв минулoгo отoлiття в Пepeдкapпaттi, здeбiльшoгo вжe були виpiшeнi питання нe лишe вiдбopу плюсoвиx дepeв дуба, aлe й зaгoтiвлi живцiв з ниx, oптимaльниx мeтoдiв i тepмiнiв щeплeння, отвopeння к^шв^ плaнтaцiй (табл. 3). Пpeдотaвлeнi плантаци ужe офopмoвaнi i дають значну кшьюсть нaоiння. Вapтo зазначити, ш^ у опpиятливi poки з oкpeмиx 15-20^ч-ниx щeп дуба мoжнa зiбpaти близькo 15-18 кг здopoвиx жoлудiв. Залишаеться актуальним питання зaxисту уpoжaю плaнтaцiй вiд шкiдникiв i xвopoб. Ооoб-ливoï шкoди завдають жoлудeвий дoвгoнoоик i плoдoжepки. ^му, в oкpeмi poки збиpaють лишe 10-15 % жoлудiв вiд пoтeнцiйнo мoжливoï кiлькoотi.
У Пepeдкapпaттi Iвaнo-Фpaнкiвськoï i Львiвоькoï oблaотeй близькo 20 % лiсoвиx культуp дуба вжe отвopюють садивним мaтepiaлoм, виpoщeним
i3 плантацшного насiння, а на Буковинi цей показник становить аж 70 %. Ос-новним об'ектом постшно! люонасшнево! бази дуба залишаеться популяцiйне насшництво, зокрема, використання кращих природних деревосташв дуба -генетичних резерватiв, плюсових насаджень, а також плюсових дерев i пос-тiйних лiсонасiнних дшянок. Зазначимо, що вони в Карпатському регюш займають площу майже 1,2 тис. га.
Табл. 3. Атестоваш KROHoei члантаци dy6ie звичайного i скельного на Буковиш
Порода М1сце зростання № за дер-жреестром Р1к ство-рення Прим1тка
лшгосп, лшництво кв. вид. площа, га
Дуб звичайний Хотинський, Клшшвське 43 29 1,0 1 1982 арх1вно -маточ-на плантащя
Дуб звичайний Чертвецький, Кщманське 12 7 12,5 7 1985 насшна плантащя
Дуби звичайний та скельний Чертвецький, Тарнавське 24 10 7,0 1 1992 насшна плантащя
Разом 20,5
Висновки: Дослщження показали, що лiсовi генетичнi резервати i постiйнi лiсонасiннi дiлянки дуба звичайного достатньо представлен у вЫх лiсонасiнних районах Передкарпаття, а на Буковиш - ще й клоновi плантаци. Вже тепер лiсогосподарськi шдприемства мають змогу забезпечувати близь-ко 50 % сво!х потреб у сортовому i покращеному насiннi ще! породи. Однак значним джерелом насшня в регiонi все ще залишаються звичайнi лiсостани.
Л1тература
1. Вересин М.М. Справочник по лесному селекционному семеноводству / М.М. Вере-син, Ю.П. Ефимов, Ю.А. Арефьев. - М. : Агропромиздат, 1985. - 245 с.
2. Волосянчук Р.Т., Лось С.А., Торосова Л.О., Кузнецова Т.Л., Терещенко Л.1., Ней-ко 1.С., Григорьева В.Г. Методичш шдходи до оцшки об'екпв збереження генофонду листя-них деревних порщ in situ та !х сучасний стан у лiвобережному лiсостепу Украши // Лювниц-тво i агролiсомелiорацiя. - Харюв. - 2003. - Вип. 104. - С. 50-57.
3. Молотков П.И., Патлай И.Н., Давыдова Н.И. и др. Селекция лесных пород. - М. : Изд-во "Наук", 1982. - 346 с.
4. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями и усыхания // Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. -Харьков, 1998. - 291 с.
5. Яцик Р.М. Комплексна оцшка карпатських люових генетичних резерва™ листяних видiв // Лю, наука, суспшьство : зб. матер. мiжнар. конф. до 75^ччя УкрНДШГА. - Харюв % Вид-во " УкрНДШГА", 2005. - 136 с.
6. Яцик Р.М., Каплуновський П.С., Феннич В.С. та ш. Вказiвки з видшення люового генетичного фонду, селекцп i насiнництва в Укра!нських Карпатах // Науковi основи ведення багатоцшьового лiсового господарства у карпатському регюш : зб. рекомендацш УкрНДЫр-лю. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во " УкрНДЫрлю", 2000. - С. 9-42.
7. Яцик Р.М., Парпан В.1. Розвиток i результати генетико-селекцiйних дослщжень ль сових видiв у карпатському регюш // Генетика i селекщя в Украiнi на межi тисячолт. - К. : Вид-во "Логос", 2002. - Т. 3. - С. 394-410.
8. Яцик Р.М., Петренко Н.В., Равлюк 1.П., Скочеляс П.С., Шевчук О.С., Нико-люк П.М. Досвщ вщтворення цiнного генетичного фонду лiсiв методами ex situ // Нацюналь-нi природнi парки: проблеми становлення i розвитку : зб. матер. мiжнар. конф. - Яремча, 2000. - С. 389-393.
