CC BY
44
According to the methods it was fulfilled the estimate of the decorative of the ancient species of plants among which the groups of high and medium decorative were determined. The species with low decorative were not found out.
Keywords: National Natural Park, the decorative plants, the estimate of decorative plants, ancient species of plant.
УДК 57.032:633.877:630 *228(477.44) Астр. ОА. СтасюК -
Уманський Нацюнальний утверситет садiвництва
особливост1 росту сосни веймутово1
(ртт бтяввт ь.) в умовах под1лля
Представлено результати обстеження насаджень сосни веймутово! у Вшниць-цш области Визначено !х високу продуктившсть та яюсть у люових культурах, ство-рених у свiжих грабових суборах та дiбровах.
Ключовг слова: сосна веймутова, дуб звичайний, ялина звичайна, грабовий су-бiр, грабова дiброва, продуктившсть.
Вступ. Питання тдвищення продукгивносп л1с1в, покращення !х не тшьки видового, а й яюсного складу е головними завданнями розвитку люо-во! галуз1 багатьох кра!н свпу. Наша держава в умовах ново! ринково! еконо-мжи постшно в1дчувае значну нестачу деревини. Саме в цих нових умовах для пришвидшення отримання товарно! деревини гарно! якосп, покращення продуктивной! люу постало питання використання швидкорослих штроду-кованих вид1в.
Об'ект дослiдження - штродукований у Правобережний Люостеп Ук-ра!ни твшчноамериканськй вид роду &тоЪш Ь. - Ртш МгоЪт Ь.
Предмет дослщження - л1ивнич1 особливосл штродукованих твшч-ноамериканських вид1в роду &тоЪт Ь. в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни.
Методика дослщжень. У дослщженш подано результати обстеження насадження сосни веймутово! на територп Вшницько! обласп, що було проведено в перюд з 2008 по 2011 роки. Протягом здшснення дослщження було закладено три тимчасов1 пробш площ1, зпдно з загальноприйнятими у лю-нищв методиками [1] на територп двох люгоств, а саме: два люових насадження на територп 1вашвського люництва у ДП "Вшницьке ЛГ", та одне у Джуринському люнищв у ДП "Могил1в-Подшьське ЛГ".
Обговорення результашв дослiджень. Устшнють штродукцп того або шшого виду визначаеться здатшстю адаптуватися до нових умов середо-вища. Сосна веймутова належить до деревних порщ, достатньо пластичних 1 добре пристосованих до нових умов середовища, що змшюються. Це зумов-лено генетичними особливостями виду, стшкого в широкому д1апазош при-родних умов у своему безпосередньому ареаль Тому вона добре росте в кра-!нах Свропи [7]. Проте, щоб найбшьш повно реал1зувати потенщал продуктивной! виду, необхщно дотримати вщповщнють бюлопчних особливостей еколопчним особливостям нового мюця росту. Сдиний спошб визначення
*Наук. керiвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук. - Нацюнальний дендролопчний парк "Софпвка"
ступеня адаптивносп цього виду до нових умов - аналiз попереднього досвь ду штродукцп.
Ареал поширення сосни веймутово! простягаеться у схiднiй частинi Швшчно! Америки приблизно мiж 40° пн.ш. на пiвднi до 51° пн.ш. на пiвночi [2, 8]. У 1705 р. цю сосну було ввезено в Свропу (Англш), а поим вона по-ширилась в Имеччиш, Скандинавських кра!нах, Схiднiй Сврош. Вона являе собою дерево заввишки до 50-60 м i дiаметром близько 1,5 м з трамщальною кроною i гладкою сiрою корою [4]. Сосна веймутова значно поширена в люо-вих культурах i парках у европейськiй частинi Росшсько! Федерацп, Бшоруи, Латвп; вiдносно тшевитривала i морозостшка, але чутлива до посухи, досить виростшка; важливе значення як декоративна порода мае в люовому госпо-дарствi i зеленому будiвництвi.
На територiю Укра!ни сосну веймутову було завезено вперше в 1796 р. [5]. Основна маса насаджень сконцентрована у твшчно-захщних областях кра!ни, оскшьки природнi умови ще! територп краще вiдповiдають умовам ареалу поширення дослщжувано! породи. Сосна веймутова тут у свь жих, вологих i частково в сирих сугрудках зростоае за 1а - 1с класами бонiтету. Окремi дерева досягають 1 м у дiаметрi i понад 35 м у висоту, а у вщ 85 ро-кiв сягае запасу 803 м3/га [9]. Про впровадження сосни веймутово! на територп рiвнинноl Укра!ни, а особливо Люостепу, свщчить на користь !! досить добро! адаптованосп до природних, клiматичних та Грунтових умов.
На територп природного ареалу найкращий рiст вона виявляе, коли середня рiчна температура повиря становить 4-7, температура сiчня в межах -4 - -12, липня +18-21°С, абсолютний мiнiмум у межах вщ - -30 до -40, максимум +35-38°С, середня подовженють безморозного перiоду 120-150 дiб, кшьюсть сонячних дiб - 50, сума атмосферних опадiв за рiк 700-1100 мм i во-логють повiтря 75-80 %% Цим ктматичним умовам, крiм суми атмосферних опадiв, практично повнiстю вiдповiдае Подiлля Укра!ни, яке характери-зуеться також наявшстю родючих сiрих та темно-сiрих люових Грунтiв рiзно-го ступеня отдзолення. За типологiчним районуванням мiсця дослщжень належать до Подiльського району, для цього району характерний зональний тип кшмату - свiжа грабова дiброва. Поряд зi свiжими дiбровами тут поши-ренi вологi дiброви. Стосовно iнших типiв лiсорослинних умов, то вони по-ширенi на незначних площах та трапляються фрагментовоно. Проте культур сосни веймутово! в межах Вшницько! обласл мало, але вони мають досить високий вж. Трапляються куртинш насадження або поодиною дерева в ден-дропарках та старовинних парках, садибах, порода вщзначаеться високою швидюстю росту та продуктивнютю [4].
В Iванiвському лiсництвi (рис. 1) ДП "Вшницьке ЛГ" на сусщшх дь лянках (кв. 29 i 30) чистi культури сосни веймутово! створено на свiжих шрих лiсових суглинках, якi пiдстилають на глибиш 80-86 см роздрiбненим камш-ням у виглядi пластинок. За умовами мюцезростання дiлянки вiдносять до свiжих судiбров. У цих культурах розмщення посадкових мiсць приймали 2,0x0,5 м. У вшх рядах без системи трапляеться дуб звичайний, який був введений тд час доповнення культур. У 99^чних культурах збереглось 52, а у 116^чних - 34 його дерев на 1 га [3].
Рис. 1. Насадження сосни веймутовоИу кв. 301ватвського тсництва у ДП "Втницьке ЛГ"(лшоруч) i алейна посадка сосни веймутовоЧу кв. 26 Джуринського тсництва в ДП "МогиМв-Подтьське ЛГ" (праворуч)
До часу обстеження сформувалось одноярусне насадження повнотою за зiмкненiстю крон 0,7. У 99^чних культурах сосна веймутово! досягла се-редньо! висоти 23,5 м i середнього дiаметра 23,0 см, а дуб - вщповщно 23,1 м i 22,9 см. У 116^чних культурах сосна досягла середньо! висоти 27,8 м i середнього дiаметра - 41,3, а дуб - 26,9 м i 32,1 см (табл.). Характер росту у ви-соту i дiаметр сосни i дуба однаковий, але пiсля 15 рокiв останнш мав меншу висоту в межах 1 м, а за и дiаметром з вiком рiзниця збшьшувалась (рис. 2).
м см
О 10 20 30 АО 50 бО 70 80 90 10 М 30 40 50 60 70 80 90 В1К, рОКН
Рис. 2. Хiд росту середн1х модельних дерев сосни веймутово'1 i ялини звичайноТ у висоту (а) i дiаметр (б) в алейних посадках (1, 2) Джуринського тсництва ДП "Моголiв-Подiльське ЛГ" i сосни веймутово'1 та дуба звичайного в тсових кульурах (3, 4) 1ватвського тсництва ДП "Втницьке ЛГ"
Сосна веймутова i дуб звичайний у культурах мають рiвнi добре очи-щеш вiд гшок стовбури. У 99-рiчних дерев сосни крона за висотою займае 38, а дуба - 32, у 116^чних - вщповщно 36 i 29 %. Вiдхилення дерев дуба вад сосни не спостер^аеться. У дерев обох порщ крона рiвномiрно розвинена в усiх напрямках. Сухих i послаблих дерев обох порщ не виявлено. Проте дере-
ва сосни мають бiльший середнiй об'ем (0,56 м3 в 99-рiчному вiцi й 1,27 м3 в 116-рiчному), шж однорiчнi (0,50 i 1,09 м3) дерева дуба. Об'ем стовбурiв ви-раховували з трьох середнiх дерев за складною селекцшною формулою. Пе-ревищення об'емiв стовбурiв у 99^чних культурах становило на 12, а у 116-рiчних - на 17 %.
У Джуринському люнищв ДП "Моraлiв-Подiльського ЛГ" сосна веймутова збереглась в алейних посадках вздовж просжи. Цi посадки створено на темно-шрих лiсових суглинках, сформованих на алювп. За умовами мюцезростання дiлянки належать до свiжих дiбров.
У двох сумiжних рядах, розташованих через 3,0 м, сосни веймутово! трапляеться ялина звичайна. В алейних посадках вона шсля 15 роюв мала меншу висоту, шж у культурах кв. 30 1вашвського лiсництва. Рiзниця у висо-т знаходиться в межах 2 м. Дiаметр пiсля 35 рокiв у алейних посадках був бшьший, особливо рiзниця помiтна пiсля 75 роюв (рис. 2). Менша висота дерев сосни в алейних посадках пояснюеться вщсутшстю зiмкненостi крони мiж рядами, а отже, кожне дерево сосни штенсивно розвивае боковi гшки i слабо - верхiвковий пагш. Пiдтвердженням цього висновку може бути низь-ко опущена крона, яка досягае 61 % у висоту i бшьший прирют за дiаметром пiсля 75 рокiв (рис. 2). У цих посадках трапляються суховерхi дерева.
У рядах алейних посадок трапляеться ялина звичайна, дерева яко! мають менший розмiр, а крона у них починаеться з висоти 8-10 м. Об'ем одного 129^чного дерева сосни веймутово! становить 2,34, а ялини - 1,93 м3. До 75 роюв дерева обох порщ мали однакову висоту, а шсля цього в^ ялина почала зменшувати прирют у висоту (рис. 2). За умов збереження в 99^чних культурах 1вашвського люництва 453-х дерев запас стовбурово! деревини становить 252,4 м3/га. а у 116^чних культурах, збереження загально! юль-костi дерев 317, запас стовбурово! деревини становить 396,3 м3/га (табл.).
Табл. Таксацшш показники обстежених з 2008 по 2011 роки насаджень сосни
веймутовоИу Втницькш об.шсни
■ « Середт На 1 га , 2
№ З/П та & и Розмщення поса кових мпсць, м Склад насаджеш а д о р о П > Л н и к о р « т м о с и в м с £ и ем '¡5 а т о н И о П т ¡а к о м число дерев, шт м, й ап з Обем одного се реднього дерева,
ДП "Ыннищьке ЛГ" 1ван1вське лгсництво
1 29 2,0x0,5 9Све1Дз Све Дз С2 99 23,5 23,1 23,0 22,9 0,7 1а 401 52 226,1 26,3 0,56 0,50
2 30 2,0x0,5 9Све1Дз Све Дз С2 116 27.8 26.9 41,3 32,1 0,7 I 283 34 359,2 37,1 1,27 1,09
ДП "Могил1в-Подшьське ЛГ" Джуринське л1снищтво
3 26 3,0x0,5 10Све+Ял Све Яз В2 129 27,8 26,5 55,9 50,8 0,7 I 2,34 1,96
Зпдно з характеристикою культур сосни веймутово!, створених в Нь меччиш на свiжих родючих землях, вона в зiмкнених насадженнях досягае
висоти в 16 роюв 9,48 м, у 23 роки - 13,03 м, у 55 роки - 21,3 м, у 66 роюв -29,9 м, у 79 роюв - 32,3 м [8]. У свiжих суборах Центрального боташчного саду iм. М. Гришка НАН Укра!ни в 17 роюв дерева сосни веймутово! досягли максимально! висоти 6 м i дiаметра 10 см [3].
У Головному боташчному саду iм. Цицина (Москва) в 29 роюв сосна веймутова досягла висоти 3-4, а в Богунському люнищга (на околищ Жито-томира) в 29 роюв - максимально! висоти 15 м i дiаметра 28 см; в дендропар-ку "Тростянець" Чернiгiвсько! областi в 100-110 роюв !! дерева досягли максимально! висоти 30 м i 113 см [6]. У Моховiм лiсництвi Орловсько! обласп чистi 60-рiчнi насадження сосни веймутово! мали запас стовбурово! деревини 700 м3/га. Для сосни веймутово! характерно формування рiвних стовбурiв з тонкою корою, значно меншою за товщиною, нiж сосни звичайно!. За даними [8], деревина сосни веймутово! не вiдрiзняeться нi мщшстю, нi довговiчнiс-тю. Однак вона дуже легка i потребуе мало витрат на сушшня. Висновки:
1. Насадження сосни вейутово! на територп Вiннищько! областi мають ви-соку продуктивнiсть. Цей вид досить добре пристосувався до природно-клiматичних умов, показав досить висок ростовi показники та добрий стан. Сосну веймутову можна вводити в лiсовi культури як домiшку, ос-кiльки за !! участ створюються бiльш сприятливi умови пiд час мшераль зацп пiдстилки.
2. Сосна веймутова на територп 1вашвського та Джуринського люництв пе-реважае за середньою висотою та дiаметром як дуб звичайний, так i яли-ну звичайну. Вiдхилення за висотою виражено не ютотно. Дiаметр у сосни веймутово! у кв. 30 1вашвського люництва бiльший нiж у дуба на 28 %, а в Джуринському лiснищтвi - на 10 % шж у ялини.
3. Об'ем середнього дерева сосни веймутово! на територп кв. 30 1вашвсько-го люництва та Джуринського люництва приблизно у 1,2 рази бшьший вщ супутньо! породи.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
522 с.
2. Беляев А.Б. Экологические факторы роста сосны веймутовой при её интродукции / А.Б. Беляев // Лесоведение : научно-теоретич. журнал. - 2005. - № 3. - С. 46-52.
3. Горд1енко М.1. 1нтродуценти в люових культурах Подшля Укра!ни / М.1. Горд1енко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, Г.П. Леонтяк. - К. : Агропромвидав Укра!ни, 2000. - 208 с.
4. Лапин П.И. Интродукция лесных пород / П.И. Лапин, К.К. Калуцкий, О.Н. Калуцкая. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
5. Лыпа А.Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 112 с.
6. Мамушкин Г.С. Сосна веймутова в лесных культурах Лесостепи / Г.С. Мамушкин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - 1978. - Вып. 51. - С. 24-30.
7. Райт Д.В. Введение в лесную генетику : пер. с англ. / Д.В. Райт. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 470 с.
8. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иност. лит-ры, 1959. - 508 с.
9. Яхимович О.В. Сосна веймутова та шш1 перспективш хвойш люоутворюкга штроду-центи укра!нського Полюся / О.В. Яхимович // Лгавництво i агролюомелюрац1я : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНДТЛГА. - 1992. - № 85. - С. 29-33.
Нацюнальний лicотexнiчний yнiвepcитeт УкраУни
Стасюк А.А. Особенности роста сосны веймутовой (Pinus strobus L.) в условиях Подолья
Представлены результаты обследования насаждений сосны вермутовой в Винницкой области. Определена их высокая производительность и качество в лесных культурах, созданных в свежих грабовых суборях и дубравах.
Ключевые слова: сосна веймутова, дуб обыкновенный, ель обыкновенная, грабовая суборь, грабовая дубрава, производительность.
Stasiuk AA. Features of growth of eastern white pine (Pinus strobus L.) are in the condition of Podolia
In the article the results of inspection of planting of Pinus strobus L. are presented in the Vinnitsa region. Certainly them high performance and quality in forest cultures of created in fresh hornbeam and oak forests suborah.
Keywords: Pinus strobus L., Quércus robur L., Picea abies L., hornbeam subor, hornbeam oak, productivity.
УДК 581.6 Викл. К. Ф. Хоменко - Уманський державний
nedazo¿Í4Huü утверситет ím. Павла Тичини
1стор1я культивування черемхи п1зньо1 в укра1ш
Дослщжено OKpeMi питання ютори введення в культуру черемхи шзньо! наведено приклади найстарших особин, що ростуть на теренах Укра1ни. Вщзначено по-зитивш л^вницьга, декоративш i ф^омелюративш якосп черемхи шзньо! та пер-спективи використання ii в рiзних типах насаджень.
Ключовг слова: черемха, поширення, культивування, озеленення.
Ощнюючи числент види деревних порщ-екзопв, що культивуються в Украш, дедалi бшьш увагу привертае черемха тзня (Prunus serótina (Ehrh.) Agardh.). Цей вид е перспективним штродуцентом, оскшьки на його еттчних батькiвщинi природнi умови подiбнi до умов Правобережного Лiсостепу Украши. У дикорослому станi черемха тзня набула поширення в Швтчнш Америщ - вiд Онтарiо i Швденно! Дакоти на пiвночi до Техасу на твдт, де вона росте в складi лiсових насаджень, у сум^ з дубом бшим, кленом цук-ровим, березою, досягаючи 30 м заввишки та 0,5-0,7 м у дiаметрi стовбура. Черемха тзня культивуеться в Пiвнiчнiй Америщ як декоративна, фитонцидна, швидкоросла, невибаглива рослина в населених пунктах, а також як компонент полезахисних люових смуг. Ii легка, мщна, червонувато-коричнева, з жовтою заболонню деревина, легко пiддаеться обробленню, застосовуеться для виготовлення музичних iнструментiв i дорогих меблiв. Плоди використо-вують в 1жу i для приготування напо1в, зокрема рому. Екстракти з кори засто-совують в медицин як седативний i тонiзуючий зашб [4-7].
Prunus serótina - струнке дерево з прямим стовбуром дiаметром до 25-30 см, з густою кроною до 8 м у дiаметрi. Крона формуеться з висоти 68 м. Цвие наприкшщ травня або на початку червня протягом 7-10 дтв. Квгт-ки бЫ, в невеликих суцвiттях (до 10-14см завдовжки), зовсiм не мають запаху, хоч i медодайт. Плоди - кiстянки до 1-1,2 см у дiаметрi, 1спвш, спочатку червонi, а згодом майже чорш. Плодоношення спостерiгаеться щороку, вро-жай плодiв з одного дерева досягае 46 кг.
