CC BY
24
рики поступово зменшуегься по Mipi вiддалення вщ птахофабрики. Дослщже-но i визначено умовний показник ушкодженосп, стан бюсистем, категорп еколопчно! безпеки.
Л1тература
1. Методичш рекомендацп до виконання лабораторно! роботи на тему: "Оцiнка токсичносп атмосферного повiтря за тестом "Стерильшсть пилку рослин з дисциплiн "Бювдикащя" та "Цитогенетичний монiторинг довкiлля" для студен™ напряму тдготовки 6.040106 - "Еколопя i охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористу-вання" / упоряд.: А.1. Горова, С.А. Риженко, А.В. Павличенко, О.О. Борисовська, 1.Г. Миронова. - Днiпропетровськ : Вид-во Нац. гiрничий ун-ту, 2007. - 25 с.
Кейван М.П., Тертичная О.В., Кейван Е.П. Использование растений-биоиндикаторов для экологической оценки атмосферного воздуха в зоне расположения птицефабрики
Исследовано состояние атмосферного воздуха в зоне влияния птицефабрики по тесту "Стерильность пыльцы растений". Показано, что в условиях загрязнения атмосферного воздуха наблюдается снижение фертильности, увеличение количества стерильных пыльцевых зерен растений-биоиндикаторов. Показано, что степень поражения биологических систем постепенно уменьшается по мере отдаления от птицефабрики.
Ключевые слова: биоиндикаторы, стерильность пыльцевых зерен, фертиль-ность пыльцевых зерен, птицефабрика.
Keivan M.P., Tertuchna O. V., Keivan O.P. Usage of plants bioindicators for environmental assessment of air in the area of poultry farm
The condition of the air in the zone of influence of farms under the test "Sterility of pollen." It is shown that in conditions of air pollution decrease fertility and increase the number of sterile pollen grains of plants bioindicators. It is shown that the degree of destruction of the biological systems gradually decreases the further away from the poultry farm.
Keywords: bioindicators, sterility of grains of pollen, fecundity grains of pollen, poultry farm.
УДК 630*2:332.122:379.841(477.51) Здобувач В.Б. Брайко1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
САН1ТАРНИЙ СТАН РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ М1СТА ЧЕРН1ГОВА
Наведено результати дослщжень саштарного стану рекреацшно-оздоровчих шв Чершгова. Акцентовано увагу на необидносп переформування ослаблених наса-джень i насамперед - за участю тожш чорно! i верби ламко!, яга мають найпрший саштарний стан, у коршш деревостани з високими захисними властивостями та есте-тичною привабливютю. Запропоновано заходи шдвищення еколопчного потенщалу та естетично! привабливосп люопаркових насаджень.
Ключовг слова: люопарк, постшна пробна площа, категс^я саштарного стану дерев.
Рекреацiйно-оздоровчi люи забезпечують вщновлення потенцшних сил пращвниюв та слугують для вщпочинку населення. Вони видшеш у мю-тах, селищах i навкруги них, тому потерпають вщ промислових викидiв, транспорту [6, 2] та рекреацшних навантажень [3, 7]. Загальна площа люових
1 Наук. кер1вник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
насаджень зелено! зони м. Чершгова становить 712,9 га, з них загального ко-ристування - 665,7 га. Найбшьш вщвщуваними рекреацiйно-оздоровчими на-садженнями у межах м. Чершгова е люопарки "Ялiвщина", "Кордiвка" та "Урочище Святе".
Мета досл1дження - визначити саштарний стан цих рекреацшно-оз-доровчих насаджень та розробити заходи щодо тдвищення 1хньо1 бюлопчно1 стiйкостi та еколого-естетично! привабливосп.
Об'екти та методика дослщжень. Лiсопарк "Кордiвка", площею 286 га, розмщений у заплавi р. Десна - вщ 11 русла до правого коршного берега. Люопарк "Урочище Святе" займае площу 44 га у межах центрально! частини заплави. Люопарк "Ялiвщина" мае площу 102 га i простягаеться по-мiж правим берегом р. Десна та лiвим берегом 11 притоки р. Стрижень.
Клiмат району дослщжень характеризуеться такими показниками: се-редня рiчна температура повiтря становить 6,4 °С, середня кiлькiсть атмос-ферних опадiв за рiк - 560 мм. Тривалють вегетацiйного перiоду деревних порщ становить 195 днiв, вщносна вологiсть повiтря у теплий перюд року -вiд 50 до 80 %. У вегетацiйний перюд переважають захiднi та швшчно-захщ-ш вiтри. Вiдноснi висоти рельефу люопарюв характеризуються висотами 106-111 м н. р. м.
У деревостанах люопарюв ми заклали постшш пробш площi (ППП) згiдно iз загальноприйнятими методиками [1, 5]. ППП 1-Чн (0,25 га) закладе-на у кв. 9 вид. 3, ППП 2-Чн (0,25 га) - у кв. 4 вид. 7 люопарку "Кордiвка". У люопарку "Урочище Святе" у кв.1 вид.1 закладена ППП 3-Чн (0,50 га) та у кв.1 вид.2 - ППП 4-Чн (0,30 га). ППП 5-Чн (0,30 га) закладена у кв.1 вид.12 люопарку "Ялiвщина" (табл. 1).
Табл. 1. Лшвничо-таксацшш показники деревостатв на постйних пробних
площах
■ Э к о р ■ Й В Переважа-юча порода Вщносна повнота Запас д3еревини, м3/га
№ ППП Ярус Склад середнш д1аметр, см середня висота, м живих дерев ввдмерлих дерев зламаних Тип люу клас бонь тету
1- Чн I 5Тч3Ткт2Тб+Взг+ Врл+Кля, од.Язл 48 64,8 27,0 0,77 356 8 С3-1Д III
2- Чн I 8Тч1Ткт1Кля+Вк, од. Взг, Акб, Кшз, Клг, Врл 57 57,9 27,0 0,90 382 30 Д3-гДС IV
3- Чн 1-1У 6Сз4Дз +Дч, од. Бп, Вшп, Кшк, Горз, Клг, Грл до 40> 140 65,7 22,2 0,62 218 1 - ВС,-дС III
4- Чн I 10 Дз од. Клг 70 41,5 22,5 0,70 247 20 - Сч-гД II
5- Чн I 10 Сз, од. Бп, Чрмз, Вшп 73 31,0 26,4 0,84 461 14 9 В,дС I
На пробних площах здiйснювали перелiк деревних видiв за ступенями товщини та класами Крафта. Категорп санiтарного стану дерев встановлюва-ли за Санiтарними правилами в люах Укра1ни [9]. За результатами вiзуальних обстежень описували шдлюок та живий надгрунтовий покрив. На пiдставi матерiалiв дослiджень визначали лiсiвничо-таксацiйнi показники деревоста-ну, розраховували середнш клас Крафта та середню категорт санiтарного стану дерев. Насадження постшних пробних площ iз показниками середньо! категорп санiтарного стану дерев вщ 1,0 до 1,5 вiдносили до категорп здоровi (без ознак ослаблення); вщ 1,51 до 2,50 - до категорп ослаблеш; вiд 2,51 до 3,50 - дуже ослаблеш; вiд 3,51 до 4,50 - вщмиракт.
За ознаками ослаблення дерев, до яких належать розрщженють крон, зменшення приросту та всихання гшок, пошкодження шкiдниками та ура-ження хворобами, методом маршрутного обстеження встановлювали саштар-ний стан решти насаджень. Саштарний стан насаджень лiсопаркiв поза межами ППП вiзуально ощнювали вiдповiдно до трьох класiв з подшом на добрий (здоровi та з наявними сухостоем до 4,0 м3/га та захаращенютю до 5 м3/га), задовiльний (наявнiсть сухостiйних дерев обсягом 5-10 м3/га, захаращення 610 м3/га) та незадовiльний (дерева ослаблеш, крона зрщжена, запас сухос-тiйних дерев 11 м3/га i бiльше) [8]. Для уточнення саштарного стану деревос-танiв здшснювали порiвняння вiзуальних та облiкових матерiалiв на пос-тiйних пробних площах. Визначали ознаки ослаблення деревосташв та роз-робляли заходи для 1х оздоровлення та полiпшення еколого-естетично1 при-вабливостi.
Результати досл1джень. У люопарку "Кордiвка" деревостани форму-ють 15 люоутворювальних порiд. Найбiльш представленими е деревостани тополi чорно1 (84,4 га або 39,2 % укрито! люовою рослиннiстю площi) та вер-би ламко! (67,3 га або 31,3 %). Деревостани з пануванням тополi бшо! зроста-ють на площi 16,5 га (7,7 %), дуба звичайного - 13,1 га (6,1 %), вiльхи чор-но! - 9,9 га (4,6 %), ясена звичайного - 8,6 га (4,0 %), тополi китайсько! -5,3 га (2,5 %). Дшянки з пануванням у складi липи дрiбнолистоl та широколисто!, клена гостролистого та ясенелистого, берези повисло!, береста, дуба червоного, вшьхи сiроl займають площу, меншу шж 5 га.
За результатами наших обстежень, бшьшють деревостанiв тополi чор-но! мають задовiльний (55,6 %) та добрий (29,2 %) саштарний стан. Лише 12,8 га (15,2 %) чорнотополевиюв належать до незадовшьного санiтарного стану. У деревостанах iз пануванням у складi верби ламко! саштарний стан був дещо кращим: добрий санiтарний стан мали 42,0 %, задовiльний - 47,4 % та незадовшьний - 10,5 % насаджень. Деревостани тожш бiлоl мали задо-вiльний (77,6 %) та добрий (22,8 %) санiтарний стан. Деревостани шших по-рiд вщзначались добрим, а бересту - задовшьним санiтарним станом.
У лiсопарку "Урочище Святе" деревостани сосни звичайно! вщнесеш до задовiльного (82,4 %) та доброго (17,6 %) санiтарного стану. Деревостани дуба звичайного та тополi бшо! мають задовiльний санiтарний стан. Саштарний стан насаджень тополi чорно! вщзначений як задовiльний у 80 % та незадовшьний у 20 % обстежених дерев вщповщно.
Насадження сосни звичайно! в люопарку "Ялiвщина" мають задовшь-ний (70 % дерев) та добрий (23,8 % дерев) саштарний стан. Деревостани бе-рези повисло! характеризуются добрим (87,5 %) та задовшьним (12,5 %) са-штарним станом. Насадження, у складi яких панiвними породами е дуб зви-чайний, клен гостролистий, вшьха чорна, тополя чорна, липа дрiбнолиста, акацiя бiла, мають добрий саштарний стан. Лише 2,9 га соснових деревоста-шв вiдзначаються незадовiльним саштарним станом.
Таким чином, насадження люопарюв на 315 га (або 93 % площ^ мають добрий та задовшьний санiтарний стан, а на 23,6 га (або 7,0 % площ^ -незадовшьний саштарний стан. Найбшьшу площу з незадовшьним саштар-ним станом мають тополевi насадження (13,6 га). За лiсiвничо-таксацiйною характеристикою насадження ППП 1-Чн, ППП 4-Чн та ППП 5-Чн належать до закритого люопаркового типу ландшафпв iз горизонтальною зiмкненiстю крон, а ППП 2-Чн - з вертикальною зiмкненiстю. Насадження ППП 3-ЧН належать до нашввщкритого лiсопаркового типу ландшафпв з нерiвномiрним розмiщенням дерев.
Пашвною породою деревостанiв штучного походження ППП 1-Чн та ППП 2-Чн являеться тополя чорна. Тополевi насадження на ППП 1-Чн та ППП 2-Чн, що досягли вжу стиглосп, мають в умовах волого! судiброви i дiброви запас ростучих дерев 356-382 м3/га. Розподiл дерев тополi чорно! за категорiями санiтарного стану свщчить про те, що на обох дшянках перева-жають ослаблен дерева, а дерев без ознак ослаблення взагалi не виявлено (табл. 2).
У 48^чному тополевнику волого! грабово! судiброви (ППП 1-ЧН) ос-лабленi дерева тополi чорно! становлять 69 % вщ загально! кiлькостi дерев ще! породи. Зi зростанням вiку, у 57^чному тополевнику волого! грабово! дiброви (ППП 2-ЧН) ступiнь ослаблення зростае та спостер^аеться поточне всихання дерев тополi чорно!. За останнi 5-7 роюв на дiлянках вiдмерло близько 10 % вщ кiлькостi дерев цього виду.
На ППП 1-Чн та ППП 2-Чн дерева тополi чорно! представлен за висо-тою пашвними та надпанiвними особинами (середнш клас Крафта вщповщ-но: 1,38 га та 1,82). Дерева тополi бшо! мають найбiльш рiвномiрний розподш за класами Крафта: 23,1 % дерев е надпашвними, 19,2 % - пашвними,
15.4 % - сшвпашвними, 11,5 % - пригшченими, 19,3 % - вщмираючими та
11.5 % - вщмерлими. Саштарний стан дом^ючих дерев тополi чорно! ста-новить 11,31 (ППП 1-Чн) та 11,73 (ППП 2-Чн). Ще гiршi показники життездат-ностi - у дерев тополi бiло!. У верхньому наметi дещо поступаються за висо-тою дерева тополi китайсько!. Бiльшiсть дерев цiе! породи у стиглих тополев-никах пригнiчуються пашвними деревами тополi чорно! та бшо!. Середнш клас Крафта дерев тополi китайсько! на ППП 1-Чн становить 11,83, а на ППП 2-Чн - Ш,52.
У 57^чному тополевому деревосташ до У-У1 класiв Крафта вщнесе-но 42,1 % дерев тополi китайсько!. Тому !х середня категорiя санiтарного стану на пробних площах становить 111,24 - 1У,21, що вказуе на значне ослаблення дерев з можливютю скорого вщмирання. Таким чином, у люопарку
"Кордiвка" тополевi деревостани, що досягли вiку стиглосп, е ослабленими та дуже ослабленими. У 48^чному тополевому деревостанi наявний сухос-тiй становить 8 м3/га (2,2 % вiд запасу ростучо! деревини), а у 57-рiчному на-садженнi вiн збiльшуеться до 30 м3/га (7,9 %).
Табл. 2. Розподл виды; дерев на пробных площах лкопаршв м. Чернкова за категорiями житшпдаишосии
Вид Чисельник - загальна кшьюсть дерев (шт.), знаменник -частка дерев за категор1ями життездатносл (%) Середня категор1я стану житте-здатноста
здоро-в1 ос-лабле-т дуже ослаб-леш всиха-юч1 сухостш поточного року сухостш минулих роюв разом
ППП 1-Чн
Ткт - 5/17,2 17/58,6 4/13,8 1/3,5 2/6,9 29/100 111,24
Тч - 9/69,2 4/30,8 - - - 13/100 11,31
Тб 2/7,8 7/26,9 13/50,0 1/3,8 - 3/11,5 26/100 11,96
Кля 22/84,6 2/7,7 2/7,7 - - - 26/100 1,23
Взг 7/58,3 3/25,0 2/16,7 - - - 12/100 1,58
Врл - - 6/85,7 1/14,3 - - 7/100 111,14
ППП 2-Чн
Ткт 1/5,3 - 9/47,3 1/5,3 - 8/42,1 19/100 1У,21
Тч - 17/51,5 13/39,4 - 1/3,0 2/6,1 33/100 11,73
Тб - - - - - 1/100 1/100 У1,00
Кля 52/55,3 5/5,3 35/37,3 2/2,1 - - 94/100 1,86
Взг 1/33,4 1/33,3 1/33,3 - - - 3/100 11,00
Клг - 2/50,0 2/50,0 - - - 4/100 11,50
Вч 2/22,2 3/33,4 1/11,1 2/22,2 - 1/11,1 9/100 11,78
Акб 1/25,0 1/25,0 2/50,0 - - - 4/100 11,25
Кашк 1/50,0 1/50,0 - - - - 2/100 1,50
ППП 3-Чн
Сз
Сз (11-40) - 6/10,3 51/83,0 1/1,7 - - 58/100,0 11,91
Сз (41-80) 2/6,3 20/62,5 10/31,2 - - - 32/100,0 11,25
Сз (81-100) 4/23,5 12/70,6 1/5,9 - - - 17/100,0 1,82
Сз(101-140) 3/60,0 2/40,0 - - - - 5/100,0 1,40
Сз (141- 180) - 9/100,0 - - - - 9/100,0 11,00
Разом Сз 9/7,5 49/40,5 62/51,2 1/0,8 - - 121/100,0 11,45
Дз (10) - - 4/57,1 - 3/42,9 - 7/100,0 111,86
Дз (11-40) - 2/100,0 - - - - 2/100,0 11,00
Дз (41-80). - 3/75,0 - 1/25,0 - - 4/100,0 11,50
Дз (81-100) - 2/50,0 2/50,0 - - - 4/100,0 11,50
Дз(101-140) 1/16,7 4/66,6 1/16,7 - - - 6/100,0 11,00
Дз(140-180) 1/20,0 2/40,0 2/40,0 - - - 5/100,0 11,20
Разом Дз 2/7,1 13/46,4 9/32,2 1/3,6 3/10,7 - 28/100,0 11,64
Дчр (41-80) 2/22,2 6/66,7 - 1/11,1 - - 9/100,0 11,00
ППП 4-Чн
Дз 10/19,6 35/68,6 5/9,8 1 / 2,0 - - 51/100,0 1,94
ППП 5-Чн
Сз |22/13,3|72/43,4|56/33,7| 6/3,6 | 2/1,2 | 8/4,8 |166/100,0| 11,51
Внаслщок вщмирання дерев погiршуються водоохоронш, захиснi та iншi кориснi екологiчнi функцiï люу. HaBiTb за умови зростання фиоценотич-hoï ролi пiдростаючих дерев нижнього ярусу (клен ясенелистий, в'яз гладкий, клен гостролистий та íh.), еколопчний потенщал стиглих та перестiйних то-полевникiв у лiсопарках зменшуегься.
Попршення санiтарного стану та накопичення вщмерлих дерев у топо-левих насадженнях спричиняе зменшення ïx естетичноï привабливосл та на-вiть утворюе небезпеку вiд ïx падiння для вщпочивальниюв. Окрiм цього, стиг-лi тополевi насадження мають високу регенеративну здатнють, що спричиняе масове розповсюдження насшня ("тополевий пух") та призводить до алерпч-них хвороб у мешканщв м. Чернiгова. Нинi оздоровлення ослаблених тополе-вих деревостанiв можливе шляхом проведення вибiрковиx санiтарниx рубок. Проте бшьш дiевими заходами е проведення рубок переформування та люовщ-новних рубок для перетворення цих похщних деревосташв у стiйкi корiннi.
У люопарку "Урочище Святе" (ППП 3-Чн) зростае рiзновiковий дере-востан iз пануванням сосни звичайноï природного походження. Рiзновiковий дубово-сосновий деревостан природного вщновлення вiдзначаегься бiльшою стiйкiстю, нiж штучний сосняк. Дерева сосни звичайноï тут представлен всь ма вiковими групами (вiд молодих до перестiйниx). Переважаючим е поко-лiння 101-140 роюв, воно мае найвищий санiтарний стан дерев (11,40) (табл. 2). Дещо гiршоï життездатностi е дерева сосни звичайно^ старшi за 140 роюв, що пояснюеться процесами старiння, а вжом 81-100 рокiв (1,82) -частковим пригшченням деревами старших поколшь. Внаслiдок пригнiчення дерева сосни молодших генерацiй мають також ознаки ослаблення (середня категор!я санiтарного стану 11,25 - 11,91). В окремих дерев молодого поколш-ня (до 40 роюв) виявлено обламування гшок вщпочивальниками, а в дерев старших поколшь - мехашчш пошкодження стовбурiв та "вщьмиш мiтли".
Дерева дуба звичайного е також ослабленими внаслщок пригшчення деревами сосни. На деяких деревах дуба звичайного (вжом понад 100 роюв) вщзначено наявнiсть гнилизни стовбура та ураження несправжшм дубовим трутовиком (Phellinus robus tus (Karst.) Bourd. et Galz.). Загалом санiтарний стан природного рiзновiкового дубово-соснового лiсостану на ППП 3-Чн в лiсопарку "Урочище Святе" е задовшьним. Деревостан мае висок! еколопчш та естетичнi властивосп.
У лiсопарку "Ялiвщина" соснов! деревостани е переважно штучного походження. Середнш вш сосняюв становить 70-73 роки. Соснов! деревостани в рекреацшно-оздоровчих люах м. Чершгова найбшьше шддаш рекреацiï, особливо обаб!ч л!вого берега р. Стрижень. У 73-р!чному сосновому деревостан! св!жого дубово-соснового субору середня категор!я саштарного стану дерев сосни звичайноï становить 11,51 (табл. 2). Ослаблен! (43,4 %) та дуже ослаблен! (33,7 %) дерева е дом!нуючими, а дерев без ознак ослаблення (13,3 %) залишилось майже стшьки, сюльки всихаючих та вщмерлих особин. Ослаблен! дерева мають мехашчш пошкодження (7 % вщ живих особин), ураження кореневою губкою (Heterobasidion annosum (Fr) Bref.), смоляним раком (збудники - !ржасп гриби Cronartium flaccidum (Alb. et Schw.) Wint. та
Peridermium pini (Wilid.) Lev. et Kleb.). Ц види попршують санiтарний стан, естетичну привабливiсть деревостанiв, послабляють !х еколопчш функцп.
Продуктивнiсть 73-pi4Horo сосняку ще е надто значною (461 м3/га), але наявнiсть вщмерло! деревини (14 м3/га) та люово! ламанi (9 м3/га) свщ-чить про необхщшсть проведення лiсогосподарськиx заxодiв. Вилучення деревини вщмерлих та дуже ослаблених дерев потрiбно провести шляхом ви-бiрковоl саштарно! рубки. Окрiм цього, необхщно провести упорядкування дорожньо-стежково1 мережi та облаштування стацiонарниx мiсць вщпочинку.
На ППП 4-Чн 70-рiчний дубняк штучного походження свiжоi грабово1 судiброви представлений простою формою будови та збщненим видовим складом рослинностi. Ослаблеш дерева дуба звичайного (68,6 % вщ загально1 кiлькостi) зростають у вшх частинах деревного намету. Кожне десяте дерево дуба звичайного е дуже ослабленим. Ц дерева мають на стовбурах "водяш" пагони, дупла та ураження несправжшм дубовим трутовиком.
У живому надгрунтовому ro^rni переважае злакова рослиннють, що призводить до зниження бюлопчно! стiйкостi насадження [4, 11].
Саштарний стан верби ламко! на площi 14,9 га, тожш чорно1 (10,8 га), тополi бшо! (5,5 га), тополi китайсько! (5,3 га), вшьхи чорно! (2,7 га), ясена звичайного (2,5 га), клена гостролистого (2,5 га), клена ясенелистого (0,1 га), берези повисло! (0,7 га) попршуе наявнють люово! ламаш У цих деревоста-нах потрiбно провести заходи з лжвщацп захаращення. Для оздоровлення ду-бових деревосташв лiсопаркiв необxiдно провести вибiрковi саштарш рубки. Дубовi деревостани потрiбно вирощувати мiшаного складу для забезпечення 1х бюлопчно! стiйкостi та виконання еколопчних та естетичних функцiй. Висновки:
1. Насадження люопарюв м. Чершпв вiдрiзняються переважно задовiльним та добрим санiтарним станом (93,0 % площ^ вкрито! лiсовою рослиннiстю).
2. Незадовшьний санiтарний стан мають 13,6 га насаджень тополi чорно!, 9,3 га - верби ламко! та 2,9 га - сосни звичайно!.
3. Тополевi деревостани, що досягли вжу стиглостi, е ослабленими та дуже ослабленими. Погiршення санiтарного стану та накопичення вiдмерлиx дерев у тополевих деревостанах сприяе зниженню водоохоронних, за-хисних i iншиx корисних функцш та естетично! привабливостi люопар-кових ландшафтiв.
4. Для покращення саштарного стану рекреацшно-оздоровчих лiсiв потрiб-но призначати в них вибiрковi саштарш рубки. Ослаблеш насадження ль сопарюв необxiдно переформовувати у стiйкi коршш деревостани з ви-сокими захисними властивостями та естетичною привабливiстю шляхом запровадження лiсовiдновниx рубок та рубок переформування.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Ворон В.П. Динамжа рад1ального приросту як критерш реакци люових екосистем на агротехшчне забруднення в Правобережному Полюа / В.П. Ворон, 1.М. Коваль, М.Х. Шершун, В.В. Лавров // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : РВП Орифшал. - 1994. - Вип. 94. - С. 44-47.
3. Зеликов В.Д. Влияние уплотнения почвы на насаждения в лесопарках / В.Д. Зеликов, В.Г. Пшонная // Лесное хозяйство : журнал. - 1961. - № 12. - С. 34-37.
4. Ковязин В.Ф. Видовое разнообразие насаждений - критерий устойчивости рекреационных ландшафтов / В.Ф. Ковязин, Н.В. Беляева // Рациональное использование и воспроизводство лесных ресурсов в системе устойчивого развития : матер. Междунар. науч.-практ. конфер. (Гомель 5-7 сент. 2007). - Гомель : Изд-во ин-та леса НАН Беларуси, 2007. - С. 263-266.
5. ОСТ 56-69-83. Площади пробные лесоустроительные. Методы закладки.
6. Пастернак П.С. Влияние промышленных эмиссий на радиальный прирост сосны / П.С. Пастернак, Г.К. Приступа, В.Г. Мазепа // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1985. - Вып. 70. - С. 16-19.
7. Поляков А.Ф. Влияние рекреационных воздействий на состояние почвы и почвенного покрова в лесных насаждениях горного Крыма / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 8-12.
8. Проект оргашзаци, утримання та рекреацшного використання зелених насаджень л> сопарку "Ялiвщина" комунального шдприемства "Зеленбуд" Чершпвсько!' мюько!' ради. - Кн. I. Пояснювальна записка. - 1ршнь, 2009. - 26 с.
9. Саштарш правила в люах Украши. Затв. Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 27.07.1995 р., № 555. - 126 с.
10. Середин В.И. Оценка нарушенности местообитания при рекреационном использовании лесов Карпат / В.И. Середин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1985. - Вып. 70. - С. 16-19.
11. Таран И.В. Устойчивость рекреационных лесов / И.В. Таран, В.Н. Спиридонов. -Новосибирск : Изд-во "Наука", Сиб. отд., 1977. - 163 с.
12. Freuler B. Recreaation activités in protected areas: bridging the gap between the attitudes and behavior of snowshoe walkers / B. Freuler, M. Hunziker // For. Snow Laandsc. Res. - 2007. -Vol. 81, № 1/2. - Р. 191-206.
Брайко В.Б. Санитарное состояние рекреационно-оздоровитель-ных лесных насаждений города Чернигова
Приведены результаты исследований санитарного состояния рекреационно-оз-доровительных лесов Чернигова. Акцентировано внимание на необходимости переформирования ослабленных насаждений и в первую очередь - с участием тополя черного и ивы ломкой, которые имеют плохое санитарное состояние, в коренные древостои с высокими защитными свойствами и эстетической привлекательностью. Предложены мероприятия по повышению экологического потенциала и эстетической привлекательности лесопарковых насаждений.
Ключевые слова: лесопарк, постоянная пробная площадь, категория санитарного состояния деревьев.
Braiko V.B. The sanitary status of recreational health forests of Cher-nihiv city
The results of the research of sanitary status recreational health forests of Chernihiv city are having. Attention is accented on the necessity of reforming of the hyposthenia planting and in first turn - with participation of poplar black and willow fragile, which have the worst sanitary state, in the root of forests stands with high protective properties and aesthetically beautiful attractiveness. The measures to increase the ecological potential and the aesthetic appeal of the forest-park planting offered.
Keywords: forest-park, permanent plot, the category of the sanitary status of the trees.
УДК 616.6 Здобувач У.Р. Назаровець1 - НЛТУ Украши, м. Львiв
РЕАКЦ1Я М1КОБ1ОТИ ГРУНТУ НА Х1М1ЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Проведено л^ературний огляд з питань впливу забруднень аркою i важкими металами на мжобюту в рiзних типах Грунпв. Виявлено зм^ видового складу гри-бiв за ^матичними поясами, а також вертикально-ярусно!' оргашзаци грибних асо-
1 Наук. кер1вник: доц. В.П. Отферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
