Научная статья на тему 'Оценка нетарифных мер регулирования на потенциальных рынках сбыта продукции птицеводства'

Оценка нетарифных мер регулирования на потенциальных рынках сбыта продукции птицеводства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
152
39
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НЕТАРИФНі ЗАХОДИ РЕГУЛЮВАННЯ / ЗОВНіШНЯ ТОРГіВЛЯ / ЕКОНОМіКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ / АДВАЛЕРНі КОЕФіЦієНТИ / НЕТАРИФНЫЕ МЕРЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ / ВНЕШНЯЯ ТОРГОВЛЯ / ЭКОНОМИКО-МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ / АДВАЛОРНЫЕ КОЭФФИЦИЕНТЫ / ECO-NOMIC AND MATHEMATICAL MODELING / NON-TARIFF REGULATION MEASURES / FOREIGN TRADE / AD VALOREM RATES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кутикина К.

Установлены основные индикаторы развития птицеводства в Украине по данным Национальной академии аграрных наук. Проведен сравнительный анализ существующих и рассчитанных импортных и экспортных квот в рамках национального рынка. На основе эконометрической модели спроса на импортные товары было сформировано модель зависимости объема импорта определенной группы товаров на конкретном рынке от нетарифных мер регулирования. Рассчитано адвалорные коэффициенты для наиболее часто используемых, по мнению экспертов ЮНКАТД, мер нетарифного регулирования внешней торговли продукцией птицеводства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Evaluation of non-tariff regulatory measures on potential mar-kets poultry products

The basic indicators of development of the poultry industry in Ukraine, according to the National Academy of Agricultural Sciences. A comparative analysis of existing and estimated import and export quotas within the national market. Based on an econometric model of the demand for imports was formed model depending on the volume of imports of a certain group of products in a particular market of non-tariff regulation. Calculated ad valorem rates for the most commonly used, non-tariff regulation of foreign trade in poultry.

Текст научной работы на тему «Оценка нетарифных мер регулирования на потенциальных рынках сбыта продукции птицеводства»

1нша концепц1я створення морських кластер1в засно-вуеться на региональному щдхода та 1н1ц1атив1 «знизу». Вона передбачае функцюнування двох груп кластерш: таких, що зароджуються (emerging cluster) i пре-кластер1в або агломерацш [13]. Кластери, що зароджуються, ввдпо-вiдно сучаснiй теори вiдносягься до друго! стада циклч-ного кластерного розвитку, яка виходить з того, що у реп-онi з'являеться декшька компанiй, як1 об'еднуються задля спецiалiзацii у «ключовш» сферi даяльносп кластеру i ро-зширення загально! перспективи спiвробiтництва. Для ре-гюнальних кластерiв приморсько! територи припускають-ся галуз^ що спецiалiзуються на рибному господарствi, морському транспортi i лопстищ, що вщповщае досввду Канади по реалзаци програми щдтримкн морегосподар-ських кластерiв i Норвеги по створенню умов по розвитку кластера «морське господарство».

Використання пре-кластерiв у системi морського го-сподарства орiентуегься на неформальне об'еднання ком-панiй малого i середнього бiзнесу судноремонтно! судно-будавельно! сфери дiяльностi. 1х мiсiя в умовах перебу-вання цих шдгалузей у кризовому станi визначаеться у формуваннi конкурентоспроможно! мереж1 фiрм, що за-безпечують усшшний розвиток регiону на основi використання мкцевих i галузевих конкурентних переваг.

В економiчному просторi прикордонних регютв зро-стае актуальнiсть транскордонно! коопераци на основi фо-рмування едино! шновацшно! шфраструктури, забезпечен-ня ефективного використання мiсцевого науково-технiчного потенщалу, створення умов для модернiзацii промисловосп та и прискореного розвитку. Це особливо характерно для Придунайських територш п1сля вступу Ру-муни до Свропейського Союзу i виникнення в результат! цього нових можливостей, яю може дати об'еднана £вропа. Ниш розробляються проекти кластеризаци на територи укра!нського Прцдунав'я з урахуванням його унiкальностi як одте! з найважливших транспортних артерш £вропи. Для розробки стратеги створення кластерних систем мае враховуватися розташування Придунайського регiону на перетинант важливих м1жнародних шляхiв з Свропи в Азш, що включае три морських торговельних порти (мста Ренi, 1зма!л, Усть-Дунайск), 2 судноремонтних заводи, Державну судноплавну компаню ВАТ «Украшське Дунай-ське пароплавство», 4 залiзничних станцш; локомотивне депо, ряд тдприемств автомобшьного транспорту, аеро-порт «1змат>. Вщповщно висновкiв експерпв у регют до-щльно створити навчальний та iнформацiйно-аналiтичний кластер на основi якого можна буде набути навички i досвщ в аналiзi локальних виробничих систем i здiйснювати подальше формування кластер1в рiзного типу на територ1ях £в-рорегюну «Нижнш Дунай» (Румушя, Молдова) [13]. Щодо залучення шоземних швестицш в економжу Придунав'я, то воно потребуе виршення нагальних проблем вщновлення технолопчно! бази щдприемств регiону, модернiзацii дю-чих i перепрофiлювання виробництв, як1 простоюють. При цьому прiоритетними мають бути напрямки розвитку, що включають удосконалення i розширення транспортних мереж i порпв та розширення й диверсифжащю експортного.

Локальнi виробничi системи кластерного типу в Укра-М набувають поширення. Вони створюються у вах галузях та областях. Проте, подальший розвиток цих процесiв пот-

ребуе узагальнення накопиченого досвщу та удосконалення

нормативно-правового механизму функц1онування.

Список джерел

1. Suzigan W. Local production and innovation systems in the state of Sao Paulo, Brazil / Wilson Suzigan, Joao Furtado, Renato Garcia // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://geein.fclar.unesp.br/arquivos/pesquisacluster/new/localpr oductionandinnovationsystems.pdf.

2. Haddad, P. R. Medidas de localizado e de especializado. In P. R. Haddad et al. (Editors), Economia Regional: Teorias e Métodos de Análise. Fortaleza: BNB, 1989; Isard, W. Methods of Regional Analysis. Cambridge: MIT Press, 1960.

3. Про схвалення Державно! програми розвитку промисловос-та на 2003-2011 роки / Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра-!ни ввд 28 липня 2003 р. №1174. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу з: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?page= 1 &nreg= 1174-2003-%EF.

4. Про схвалення Концепцй проекту Загальнодержавно! щ-льово! економiчноi програми розвитку промисловосп на перiод до 2017 року // Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни. Розпоря-дження вiд 9.07.2008 № 947-р. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу з: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=947-2008-%F0&p=1222860236039635.

5. Лях О.В. Формування екологоорiентованого будшельного кластеру в старому промисловому районi / Лях О.В., Осе-редчук О.1. // Вiсник Донецького унiверситету, сер. В. Еко-номжа, право, спецвипуск, Т.2, 2011, с. 50; Бетина Н. Региона: начинают и выигрывают / Наталия Бетина // «Зеркало недели». - №21. - 13 июня 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zn.ua/articles/57150.

6. Балабановi Н.В. Використання кластерних структур в тд-вищент конкурентоспроможносл регюну / Балабанова Н.В. // Вгсник Марiупольського державного ушверситету. Серiя: Економiка - 2012. - Вип. 4.

7. Захарченко В. Конкурентоспроможнiсть регiонiв Укра!ни: кластерний пiдхiд / Володимир Захарченко, Сергш Захарченко // Краезнавство. Географш. Туризм. (Всеукра!нська газета)[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vmurol.com.ua/upload/publikatsii/nauka/pdf_2012/ Concurentospromozhnist_regioniv_Ukrayini.pdf.

8. Соколенко С. Динамiка кластеризаци економiки Польщг уроки для Укра!ни /С.1. Соколенко: Доповщь на мiжнарод-ному семiнарi МОН Укра!ни 22.04.2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ucluster.org/ sokolenk-o/2010/04/dinamika-klasterizaci%D1 %97-ekonomiki-polshhi-uroki-dlya-ukra%D1%97ni/. - Загол. /з екрану/.

9. Строительный кластер Еврорегиона «Слобожанщина». -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. mb31 .ru/page/klaster_slob.

10. Iнформацiя про стан роботи з пiдтримки малого тдприе-мництва в Донецькш областi за 2011 рж.

11. Козырь Б.Ю. Морские кластерные системы и Николаевский регион // Порты Украины.2010. — № 7 (99).

12. Козырь Б.Ю. Кластерные системы в проектах развития морских торговых портов Украины / Козырь Ю. Б. // Управлшня розвитком складних систем. Збiрник наукових праць. Випуск 6. - Ки!в: Ки!вський нацюнальний ушверси-тет будiвництва i архггектури, 2011. - С. 99-102.

13. Колесник И.Н. Перспективы развития региональных морских кластеров в Украине / Колесник И.Н. // Вюник Донецького национального унiверситету, сер. В: економжа i право, вип. 1, т. 1, 2011. Коваленко С.1. Транскордонна ко-операцiя укра!нського Придунав'я в межах кластерно! мо-делi / С.1. Коваленко // Вюник соцiально-економiчних дос-лiджень. Збiрник наукових праць. - 2009. - № 38.

К. Кутикша

м. Луцьк

ОЦ1НЮВАННЯ НЕТАРИФНИХ ЗАХОД1В РЕГуЛЮВАННЯ НА ПОТЕНЦ1ЙНИХ РИНКАХ ЗБУТУ ПРОДУКЦП ПТАХ1ВНИЦТВА

В умовах вступу нашо! кра!ни до СОТ пiдприемс- основi ефективного використання ресурсiв в умовах твам птахiвництва необхiдно довести свою життездат- ринку. На етапi жорстко! конкуренцп з iмпортною про-тсть, можливiсть вести г;дну конкуренту боротьбу на дукщею вiтчизнянi виробники одержали певш перева-

ги, про що сввдчить щор1чний прирют виробництва яець 1 м'яса птищ. У структур1 виробництва м'яса в УкраМ у 2008-2012 роках птах1вництво займае проввд-т позицп (34-36% ввд загального виробництва), випе-редивши традицшш галуз1 скотарства 1 свинарства.

У 2011 р. фонд споживання м'яса становив 2312 тис. т, в тому числ1 частка фонду споживання м'яса склала 44% (1007 тис. т). Щор1чне зростання об-сяпв виробництва та юнуюча частка фонду споживання вказують на значш перспективи розвитку зовшшньое-коном1чно! д1яльност1 для пвдприемств птах1вництва. Зокрема, експорт м'яса птищ може зб1льшитися на 24%, до 62 тис. т 1з врахування встановлених квот.

Теоретичним аспектам регулювання м1жнародно! то-рпвт з точки зору конкурентоспроможносп розглядали так! вчеш як О. Гребельник, Д. Лукяненко, Н. Науменко, А. Осика, Ф. Рут, Н. Ткаченко. У сво!х працях вони розк-ривають змют шструменпв регулювання зовшшньо-економ1чних ввдносин. Серед шоземних науковщв, як1 до-слвджували щ питання, можна видвдити таких як Р. Болдвш, А. Деардорф, Р. Стерн, К. Маскус, Дж. Ввдсон, Т. Отцук1, Б. Бора, С. Лайрд. Фундаментальт дослвдження не носять прикладного характеру у напрямку ощнювання нетарифних заходав регулювання та 1х частки у щт продукций, що пропонуеться на експорт, що е особливо актуа-льним в умовах розвитку зовн1шньоеконом1чно! дальности пвдприемств птах1вницгва.

Базуючись на тенденщях розвитку зовшшньоеко-ном1чно! д1яльносп та потенщалу пвдприемств птах1в-ництва, обгрунтувати дощльшсть ощнювання впливу нетарифних заход1в регулювання на щну продукцп. Ощнити частку найрозповсюджешших нетарифних бар'ер1в на потенцшних ринках збуту у щш з метою формування адекватних стратепчних плашв.

Анал1зуючи зовн1шньоеконом1чну дальтсть вироб-нишв м'яса птищ можна стверджувати, що за остант роки баланс експорту-1мпорту м'ясопродукпв Укрш'ш був нега-тивним, обсяг 1мпорту значно перевищував обсяг експор-ту, не дивлячись на це спостер1гаеться чгтка тенденщя до зростання експорту (за 2008-2012 рр. експорт збвдьшився у 2,6 рази) та скорочення шпорту м'яса птищ (темп приросту за 2008-2012 рр. становив - 68,45%) [1]. Зростання експорту за проанал1зований перюд ввдбулося через збь льшення внутр1шнього виробниптва, техн1чн1 можливосп експортувати широкий асортимент продукцИ (ввд глибоко! заморозки до охолодженого м'яса птицТ).

У перспектив1 основними шдикаторами розвитку пгахiвнипгва в Укра1н1 зпдно даних Нац1онально1 академЦ аграрних наук Укра!ни , мають стати рiвень споживання м'яса всерединi кра1ни та експорт [2]. Як видно з табл. 1 за

оптимютичного прогнозу у 2015 р. експорт м'яса птищ зросте у 1,4 рази й становитиме 122 тис. т, а за песимсти-чного - на 84 % i складе 92 тис. т м'яса птищ. У 2020 р. очшуеться що експорт становитиме 222 тис. т за оптимютичного прогнозу та 172 тис. т за песимютичного.

Тобто основним напрямком стратепчного плану-вання розвитку шдприемств птахiвництва мае стати зростання обсяпв виробництва та реалiзацп продукпil як на нацюнальному ринку так i за його межами.

З метою прогнозування обсягу експорту продукпil на зовнiшнi ринки необхвдно оц1нити ймовiрнiсть збуту продукцп на кожному конкретному ринку збуту. Через висо-кий рiвень невизначеностi умов зовнiшнього середовища доцшьно проаналiзувати вплив усiх його факторiв [5]. Не-тарифнi заходи регулювання мають рiзний механiзм впро-вадження i дц, тому !х необхвдно ощнювати окремо у роз-рiзi конкретних класифiкапiйних груп.

Було встановлено, що в Украiнi iснуе бвдьша частина усiх можливих заходiв як для iмпорту продукпil птахiвни-цтва так i для експорту. Щорiчно Кабiнет Мiнiстрiв Укра-1ни приймае постанови, в яких в1дображено перелш това-рiв, експорт та iмпорт яких п1длягае лiцензуванню та кво-туванню в поточному роцi. Ми розрахували, якими мали би бути експортна та 1мпортна квота на м'ясо птищ згвдно м1жнародно! практики та порiвняли !х iз тими, що були прийнятi (табл. 2).

Таблиця 2

Динамгка експортних та шпортних квот Укра'1ни у 2009-12 рр.

№ п/п Показник 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. (очжу-ваний)

1 Валовий внутрiшнiй продукт, млн. грн. 913345 1082569 1316600 1500000

2 Експорт, млн. грн. 155,20 332,18 626,73 827,92

3 1мпорт, млн. грн. 1661,67 1418,32 479,28 462,06

4 Експортна квота, % 0,02 0,06* 0,03 0,043 0,05 0,062 0,06 0,089

5 1мпортна квота, % 0,18 0,19 0,13 0,13 0,04 0,041 0,03 0,029

* сформовано автором на основi [3; 4]

**розмiр експортноI та импортно! квоти прийнятi Кабмтом у 2009-2012рр. (не видтет ж розраховат дат)

Як бачимо, обсяг експортно! квоти протягом дос-лвджуваного перюду був менший допустимого рiвня в середньому на 35% (67, 30, 19, 23% у ввдповвдш роки) це на 219,36 млн. грн. зменшило обсяги експорту шдприемств птахiвництва. Така ситуацiя пояснюеться захи-стом цiни на м'ясо птищ на нацюнальному ринку. Роз-мiр розрахованого значения iмпортноi квоти та дiючих приблизно однаковий.

Рiвень захисту ринку £С санiтарними та фиосань тарними заходами контролю е одним iз найвищих у свi-п i значно вищим, нiж в Украш. Дiяльнiсть щодо без-печносп продовольства охоплюе весь продовольчий ланцюжок в1д здоров'я рослин та тварин до маркування харчових продуктiв та благополуччя тварин [6, 63-64].

Укра!на зробили ряд крокiв щодо регулювання за-конодавства у напрямку гармошзацп стандартiв якостi продукпil птахiвництва, що пропонуеться на продаж, хоча кра!ни Свросоюзу та СНД постiйно додають новi технiчнi регламенти та обмеження.

Технiчнi бар'ери будуть безпосередньо збтшува-ти цiну на певну величину, яку можна розрахувати у виглядi адвалорного коефiцiента для кра!н потенцшних ринкiв-збуту [5]. З метою встановлення адвалорних ко-ефiцiентiв ми використали економетричну модель по-

Таблиця 1

Виробництво м'яса птищ в Укра'ш на перспективу

Продукщя 2012 р. 2013 р. очжу-ваний 2015 р. прогноз 2020 р. прогноз 2015 р. прогноз 2020 р. прогноз

опти-мюти-чний песи-мюти-чний опти-мюти-чний песи-мюти-чний

Рiвень споживання м'яса птищ, кг на одну особу 22,1 23,1 28,0 25,8 32,0 27,1

Чисельшсть населення, млн. чол. 45,7 45,6 45,3 43,3 44,8 39,5

Внутршнш попит, тис. т 1013,0 1056,0 1268,0 1117,0 1433,0 1070,0

Виробництво, тис. т 1002,0 1060,0 1350,0 1160,0 1630,0 1208,0

1мпорт, тис. т 61,0 58,0 40,0 49,0 25,0 34,0

Експорт, тис. т 50,0 62,0 122,0 92,0 222,0 172,0

* сформовано на основi [2-4]

78

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ

питу на iMnopTHi товари, врахувавши вплив нетарифних заходiв регулювання зовшшньо! торгiвлi [7; 8]. Ця модель е моделлю рiвноваги об'eмiв iмпорту. Врахувавши так1 припущення як:

- на ринку юнуе К (k = 1, p), нетарифних заходiв регулювання, що можуть застосовуватись до товару;

- на ринку юнуе N товарiв, що iмпортуеться, що можуть бути роздшеш на L товарних груп, так що у кожнш товарнiй групi к1льк1сть товарiв дорiвнюе Nl;

- розглядати випадок, що на кожному конкретному ринку присутнi дешлька iноземних продавцiв позначи-мо Е, вщоме рiвняння перетвориться на систему рiв-нянь виду (1).

Тобто логарифм об'ему iмпорту кожного товару n всерединi товарно! групи l з кра!ни е в крашу i залежить ввд логарифму ВВП кра!ни i, ввд наявностi нетарифного заходу регулювання k на даний товар в краíнi i та вщ логарифму цiни товару з врахуванням тарифу в краМ i. p

ln m,1 = «1,1,1 + n,1,1 ln GDPi + X ßu^NTBH + еш ln (1 + f") + Ц

< lnm^ = aNiU + hlflnGDP, + t ß^TB^+ещиlnp^(1 + t,Nl) + ^ (1) k=1

p

ln m,/L'L = aItl,L,E + rIh,L,E ln GDP_ + ^^NTB^ + е^ ln p^ (1 +1,"L,L) + ц^

де 1п ш1 - логарифм величини iмпорту з /-! кра!ни, lnGDPi - логарифм ВВП, N1^' - наявнють нетарифного заходу регулювання, 1п pi (1+й ) - логарифм щни товару з врахуванням тарифiв для кра!ни /, як1 можна розкласти на дек1лька складових, таю як ринковi ввдносини, транспорта витрати на доставляння товарiв i iндивiдуальний для кожно! кра!ни рiвень тарифного захисту.

Ми дослвдили отриману модель на адекватнiсть, тобто ввдповвднють реальнiй ситуащ!. Схематично зо-бразили залежнють результату ввд однiеi зi змiнних сис-теми рiвнянь, наприклад логарифму цiни товару з врахуванням тарифу ввд обсягу. Тим самим здшснимо оцiнку коефiцiентiв системи рiвнянь (1) рис. 1.

За основу взяли просту модель, коли на ринку, на-приклад Польщу як потенцiйного ринку збуту, iснуе дш товарнi групи (трикутник харчовi продукти, до яко! ввдно-ситься дослвджувана продукпiя, квадрат корма для тва-риннищва), всередит кожно! товарно! групи по два товари: 1 - тушка птищ, 2 - натвфабрикати з птищ; корма для тваринництва: 1- фуражне зерно, 2 - додатки до кормiв. 1снують два експортери - заштриховаш позначення - краши Свросоюзу, пуст - ринки кра!н СНД та чотири iмпор-тери на цих ринках (Росiя, Укра!на, Бiлорусь, Румунiя). По вертикальнiй оа вщкладет об'еми iмпорту товарiв, по горизонтально осi - логарифми цши товари з врахуванням тарифiв. Тобто для кожного товару проводиться ощнка впливу дослвджуваного фактору на об'еми iмпорту даного товару з врахуванням кра!ни походження.

Об'ем iмпорту товарш, ln m

Експортери тушки

птищ, краши СНД \

Експортери натвфабрикат!в з птицi, кра!ни СНД

Експортери тушки птищ, кра!ни GC

Експортери фуражного зерна, краши £С

Експортери додаткш до кормiв, кра!ни GC

\

Росш 4 Румунiя

Укра!на Бiлорусь

Експортери нашвфабрикатш з птицi, кра!ни GC

Експортери додатшв до кормш, кра!ни СНД

Експортери фуражного зерна, краши СНД

Логарифми щни товарiв з врахуванням тарифiв

Рис. 1. Оцтка системи р{внянь виду (1) (побуд. автором)

На рис. 2 наведена залежнють логарифму об'емiв iмпорту на потенцшних ринках товарiв конкретних товарних груп, ввд щни з врахуванням тарифу на основi реальних статистичних даних. З рисунку видно, що з уах потенцшних риншв збуту найменша залежнють обсягу iмпорту продукщ! ввд щни продажу за товаром

01.05 е на ринках Польщi та Туреччини. Середня залежнють - Молдови та Роси. За товаром 02.07 -Роая, Молдова, 1зра!ль, Польща, Туреччина вщповщно. Середня залежнiсть просл1дковуеться на ринку ОАЕ. Близьку до середньо! залежносп за цим товаром вияв-лено на ринку Казахстану.

k=1

й ь-1

\

\

\ А

\

V........

N

А \ ч

Туреччийа. " С'---.

I Прльща^

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

'\Х \Туреччина Ч

Росiя

^Туреччина

V Молдова ¿Иольща"-,

\"---..ХРос1я

Ч\

Росш

. Х Молдова +Польща

■ \

ПольщЯ",

+1зрашь Молдова

... .. . .. А

+ ТуреччИна.

Ч,

лдова

■-. ч

кстан

-.;ч

Х

1зра!ль --./а ♦ X Х

\\ \ ОАЕ Казахстан-'.::;..^

ч

\

10 9 8 7 6

Ьп р(1+г)

Х - товарна група 01, товар 01.05, експортер США ; ▲ - товарна група 02, товар 02.07, експортер США; ■ - товарна група 01, товар 01.05, експортер Шмеччина; + - товарна група 02, товар 02.07, експортер Шмеччина

Рис. 2. Залежтсть логарифму {мпорту в{д цти з врахуванням тарифу

(*побудовано автором на основi джерел - бази даних ООН - Comtrade i статистики Свтового банку [9] (реальш даш - товарна група 01: товар 01.05 «Свтська птиця: кури, качки, гуси, тдики та цесарки живi»; товар 02.07 «М'ясо та 'íстiвш субпро-дукти свшсько! птиц зазначет в товартй позицп 01.05, свiжi, охолоджен або морожет»). Основними кратами експортера-ми до^джувано! продукцн е США та Нжеччина, тому на потенцтнихринках збуту брались обсяги жпорту саме з цих краш)

Здшснивши коригування системи (1) у розрiзi кра-!н всередиш одше! товарно! групп, з врахуванням стру-ктури економiки та рiвня доходiв населения дослщжу-ваних риншв, система матиме вигляд (2).

1п щ"' =а„и + уи 1п GDP¡ + уу 1п GDP _ pc¡ + у; 1п /Ц + у1 1п Agг¡ +

р

+ 1п 8егу1 + Уб; 1п игЬ _ рор, + £ Р^ШВ* + е, 1п р% (1 + ) + $

к=1

Тобто, фiзпчний об'ем iмпорту товару п в крашу I

п

з краши е т е залежить вiд таких чинник1в:

GDP¡ - ВВП краши потенцшного ринку збуту /; ОБР _ рс - ВВП на душу населення краши потенцшного ринку збуту /;

1пй1 - частка промисловостi в економщ кра!ни /; Аяг - частка альського господарства в економщ кра!ни потенцiйного ринку збуту /;

Беп>1 - частка сфери послуг в економiцi кра!ни г; игЬ _ рор1 - частка мюького населення в кра!ш потенцiйного ринку збуту /;

ШВп( - нетарифний захвд регулювання зовтшньо!

торгiвлi виду к для товару п з товарно! групи I , що за-стосовуеться в кра!нi /;

рп1 (1 + ) - цша (з врахуванням тарифiв) одиницi

товару п з товарно! групи I.

Ми провели оцшку моделi (2) зi змiнною «нетари-фнi бар'ери». Результати оцiнки наведеш у таблицi 3.

Ми розрахували адвалорнi коефiцiенти для конк-ретних заходiв нетарифного регулювання торгiвлi про-дукцiею птахiвництва, що е найчастше використовува-ними на думку експерпв ЮНКАТД [10], i згiдно розра-хуншв виявились значимими, мають очжуваний i пра-вильний знак (табл. 4). Тобто, наприклад впровадження нетарифного заходу регулювання «Вимоги до конкрет-них характеристик товару для захисту здоров'я люди-ни» еквiвалентно впровадженню 4,8% тарифу на iмпорт продукцп, а введення «Вимоги до конкретних характеристик товару для гаранти безпеки людини» еквiвалентно впровадженню 4,2% тарифу.

Враховуючи високий потенцiал та тенденци розвит-ку щдприемств птах1вництва можна стверджувати про ре-алстичтсть стратегiчних плашв розвитку зовшшньоеко-номiчно! дiяльностi, що у свою чергу спричиняе необхвд-нiсть досконалого аналiзу зовнiшнього середовища. Ощн-ка нацюнальних макропоказник1в та аналiз фшансово-економiчного стану дадуть лише уявлення про економiч-ний потенцiал щдприемств щодо здшснення ЗЕД, але не про !! ефективнiсть. Експорт вiтчизняних щдприемств

80

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ

Таблиця 3

Результати ощнки рпвняння

Залежна змшна: логарифм об'ему iмпорту окремого виду продукци

5 потенцшних ринкв збуту*, ва найменування товарiв Юльюсть спостережень: 2634 Юльюсть товарних груп: 2

Показник Значення коефiцiента P-value

ВВП кра!ни i 0,545 0,000

ВВП на душу населення кра!ни i 1,935 0,000

Частка промисловосп в ВВП кра!ни i -4,415 0,000

Частка сшьського господарст-ва У ВВП кра!ни i -1,055 0,000

Частка сфери послуг у ВВП кра!ни i -12,183 0,000

Частка мюького населення в краiнi i 0,723 0,000

Нетарифний захiд регулювання виду к для товару n з товарно! групи l в кра!нi i -0,039 0,000

Цiна за одиницю продукцii n з врахуванням тарифу -0,947 0,000

Константа 56,647 0,000

R2 within 0,37 0,000

*розраховано за допомогою програми 51айзИка (потенцтними кратами збуту були обрат: Польща, Молдова, Росшська Федеращя, Казахстан, ОАЕ)

Таблиця 4

Адвалорш екв1валенти для деяких заход1в нетарифного регулювання на потенцшних ринках збуту

необхвдно розглядати з точки зору його присутносп на зовтшньому ринку, тобто шпорту конкретно! краши партнера. Тому з метою оцшки впливу нетарифних заходш регулювання доцшьно провести оцшку об'емш 1мпорту продукц1! пгах1вниптва потенц1йних ринк1в збуту.

Можна зробити висновок, що найб1льш суттево впливають на обсяги 1мпорту на потенцшних ринках збуту таю нетарифш заходи регулювання як: лщензу-вання, необхвдтсть отримання дозволу для гарант!! без-пеки нац1ональних штереав, сертиф1кац1я, вимоги до маркування товару. В ц1лому для в1тчизняного шдприемства, що плануе вийти на зовшшнш ринок необх1дно враховувати, що цша продукци на зовн1шньому ринку зростатиме приблизно на 109%, за умови якщо на ринку д1ють ус1 перерахован1 вище нетарифн1 заходи регулювання. Тому приймаючи р1шення про збут продукци за меж1 нац1онального ринку доцшьно ощнити конкурентоспроможн1сть ц1ни у пор1внянт з ц1ною вщповщного потенцшного ринку.

Список джерел

1. Щетинша 1.О. Значения шновацшного розвитку для птахь вництва. Сучасний стан виробництва мяса птиц в украш та перспективи розвитку 2008 / 1.О. Щетина, В.1. Д'яченко // http://avian.org.ua/data/statti/sche1mina.htm.

2. Офшшний сайт Нацiоиальио! академи аграрних наук Укра!ни

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uaan.gov.ua.Trade and Economic Transformation / United Nations Economic Commission for Europe. - 2011. - 42 p. З.Офщшний сайт Державного комитету статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Офщшний сайт Мшстерства аграрно! полiгики i продово-льства Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minagro.gov.ua

5. Marquez J. The Econometrics of Elasticities or the Elasticity of Econometrics: An Empirical Analysis of the Behavior of U. S. Import / J. Marquez // The Review of Economics and Statistics. - 1994. - Vol. 76. Issue 3. Aug. - P. 471-481.

6. Кирилюк О.Ф. Формування ринку продукци ш^внпцтва в контекста продовольчо! безпеки Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ chem_ biol/nvnau/2009_141/09kof.pdf.

7. Staiger Robert W. The Effect of Antidumping Law in the Presence of Foreign Monopoly / Robert W. Staiger, Frank A. Wolak // Journal of International Economics. - 1992. - 32. May. - P. 265-287.

8. Идрисова В.В. Теоретические вопросы применения нетарифных мер регулирования во внешней торговле / В.В. Идрисова. - М.: Ин-т Гайдара, 2011. - 152 с.

9. Бази даних ООН - Comtrade. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://comtrade.un.org/db/ce/ceSearch. aspx?it=poultry&rg=2&r=276&p= 616&y= auto&px=HS.

10. World Integrated Trade Solution (WITS). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://wits.worldbank.org/witsweb.

Нетарифш заходи регулювання Адвалорний коефщент

Лщензування 29,3%

Необхвдшсть отримання дозволу для гарант безпеки нацюнальних тереав 26,34%

Сертифжащя 12,4%

Вимоги до конкретних характеристик товару для захисту здоров'я людини 4,6%

Вимоги до конкретних характеристик товару для гарант безпеки людини 4,6%

Вимоги до маркування товару 31,7%

*розраховано автором

Ю. Лернер

академж АЕН Украти г. Харьков

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ПРАКТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ МЕТОДОЛОГИИ ВЫБОРА НАИЛУЧШЕГО ВАРИАНТА ХОЗЯЙСТВЕННЫХ (ЭКОНОМИЧЕСКИХ) РЕШЕНИЙ

ЧАСТЬ I. Теоретические основы методологии выбора наилучшего варианта решений

Объективное, эффективное и оптимальное принятие решений экономического, организационного и управленческого характера в практической деятельности предприятий и организаций играет превалирующую роль; объективность принятия эффективных решений влияет на результаты деятельности предприятий и государства в целом.

В настоящее время - время функционирования сложнейших экономических систем - принятие решений, основанных на применении традиционных прикладных математических методов, уже не приводит к желаемым результатам. Поэтому, как показал проведенный анализ, наиболее надежным способом отыскания

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.