CC BY
27
Н.О. Кухарська
канд. екон. наук м. Одеса
ПЕРПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 1МПОРТОЗАМ1НЮЮЧИХ ВИРОБНИЦТВ В РЕГ1ОН1
(НА ПРИКЛАД1 ОДЕСЬКО! ОБЛАСТ1)
Вступ. В перюд переходу до ринкових стосунюв ве-лике значення мають перетворення i модернiзацiя вироб-ництва, що дозволяють скоротити випуск нерентабельною продукци, а також тако!, що не вщповщае вимогам ринку, i створити сприятливi умови для розвитку в реп-онi виробництв, яю можуть, при скороченнi витрат ви-робництва, забезпечити високу якiсть товарiв, здатних конкурувати як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринках. Особливо вигщно розвивати виробництво тако! продукци, яка дозволить вiтчизняним товаровиробникам витюнити з нацiонального ринку iмпортний аналог через сво! привабливМ споживчi якостi.
Розвиток такого виробництва повинна забезпечува-ти полiтика iмпортозамiщення, яка нацiлена на розвиток в регюш виробництва товарiв, споживання яких в даний час значною мiрою забезпечуеться за рахунок iмпорту.
Проблемш питання державно! полiтики регулюван-ня розвитку iмпортозамiнюючих виробництв широко роз-глядаються в наукових роботах укра!нських учених-еко-
номютав, таких як Амоша А. I., Буркинський Б. В., Вахнен-ко Т. I., Гальчинський А. С., Геец В. М., Жалило Я. I., За-харченко В. I., Коломиец И. Ф., Крючкова I. В., Кузьмин О. 6., Чумаченко М. Г. та ш.
Разом з тим необхщно пщкреслити, що низка пи-тань, що стосуються проблематики державно! полiтики регулювання розвитку iмпортозамiнюючих виробництв, залишаеться не виршеною. При цьому без системи науково обГрунтованих пiдходiв до державно! полггики регулювання цих видiв виробництв, адаптованих до ринкових умов господарювання, неможливе продовжен-ня економiчних реформ в Укра!ш.
Постанова проблеми в загальному видi. Можна вид-шити два варiанти iмпортозамiнюючо! полiтики [1, С. 174]:
1) внутрiшньоорiентований — освоення внутршнь-ого ринку виробничих i продовольчих товарiв, що по-роджуе структурнi зрушення в економщ регiону у на-прямi Г! подальшо! iндустрiалiзацi!;
2) зовнiшньоорieнтований — нацшений на просу-вання украшських виробiв на свiтовий ринок, здатний породжувати зрушення в структурi економiки у напрямi Н постiндустрiального розвитку.
При цьому iмпортозамiнююче виробництво е, перш за все, результатом пщвищення конкурентоспроможносл нацiональних товарiв. Iмпортозамiщення — не лише важ-ливий шлях економи iнвестицiйних ресурсiв кра!ни, але i iнструмент змiцнення Г! зовнiшньоекономiчно! безпеки.
В процес розвитку виробництва iмпортозамшюю-чо! продукци необхiдна розробка i проведення тако! промислово! полiтики, яка спонукала б нацiональних товаровиробникiв максимально задовольняти потреби внутршнього ринку товарами власного виробництва, при порiвняльному зниженш цiн. В цьому випадку ство-рюватимуться стимули до збiльшення товарно! маси. I, таким чином, до пожвавлення виробництва.
Нарощування iмпортозамiнюючих виробництв е важливим завданням, як i зростання експорту, тому що регулювання iмпорту для кра!ни з ринковою економь кою з'являеться головним шструментом захисту внутр-iшнього ринку вщ надмiрноl шоземно! конкуренци.
При полггищ iмпортозамiщення слiд дотримувати-ся полггаки розумного протекцiонiзму i проявляти пев-ну обережнiсть в стримуваннi iмпорту, що е складовою пiдвищення конкурентоспроможносл украшсько! продукци. Крiм того, практика показала, що обмеження iмпорту, зокрема, шляхом зростання ставок митних зборiв, ведуть до зростання цш на тi вiтчизнянi товари, у виробнищга яких використовуються iмпортнi вузли i деталi, наприклад, в комп'ютерному виробництвi, iнших видах конверсiйних виробництв.
Виклад основного матерiалу. Проведений аналiз ди-намiки iмпортних поставок пщприемствами та оргаш-зацiями Одесько! област на протязi 13 рокiв дозволив автору зробити наступш висновки.
У 1997 р. область, частка яко! в зовншньоторговель-ному оборотi кра!ни складала усього лише 4,3 %, видшя-лася експортом (27 %) i iмпортом (14 %) послуг. Однак до 2009 р. (при частщ обласп 5,46 %) цi показники помггао знизилися i склали 13,0 % i 3,3 % вщповщно. У 2009 р. на область припадало 18,2 % експорту транспортних послуг i 66 % - на послуги морського транспорту Укра!ни. В екс-портних товарних потоках кра!ни область займае усього 3,6%, а в iмпортних— 5,7%. Можна сказати, що в Одеськш обласп в геополiтичнiй обстановцi, яка змшила-ся, погiршилися умови для розвитку вщкрито! економiки, частково втрачеш транзитнi функцй м1жнародно! торгiвлi.
В обласп збертаеться зростання негативного сальдо зовншньоторговельного обороту товарами, причому це сальдо з'явилося найвищим за вс роки незалежностi Украши в 2008 р. (табл.1). Усього зовншньоторговель-ний оборот товарами збшьшився в 4,6 раз.
В той же час зовншньоторговельний оборот послу-гами, при позитивному сальдо, збшьшився усього в 2,6 раз (табл. 2).
Структура iмпорту по товарнш номенклатурi зовн-iшньоекономiчноi дiяльностi Одесько! областi представлено на рисунку 1.
З рисунка видно, що третину (30,5 %) iмпортних по-стачань у 2009 р. займають мшеральт продукти — V група товарiв згщно Укра!нськш класифшац!! товарiв зовншньо-
економiчно! дiяльностi (УКТЗЕД) (енергетичнi матерiали; нафта та продукти !! перегонки), як! вщносяться до «критичного 1мпорту» i тому не полежать iмпортозамiщенню, оскшьки в регiонi немае вщповщних природних корисних копалин, а висока частка експорту по данш товарнш по-зицй (28,7 % вщ загального обсягу експорту обласп) пояс-нюеться роботою виробникiв по давальницьких схемах.
В той же час, на сыьськогосподарську та харчову продукцию (1-^ або 1—24 УКТЗЕД) припадае 20,6 % вщ загального обсягу iмпорту в Одеську область. На перший погляд, саме ця продукция, насамперед, i повинна виробляться в регiонi нацюнальними пщприемствами i органiзацiями i, вщповщно, полежати iмпортозамiщенню. Однак ретельний анатз ще! групи товарiв показав деяы особливостi iмпортy
Рiзко вирiс обсяг iмпорту м'яса i м'ясних субпродукт (02 УКТЗЕД), особливо за перюд 2003—2009 рр.: якщо в 2003 р. вш складав 16,3 тис. дол. США, то в 2009 р. вже 81502,2 тис. дол., тобто збшьшення склало 5000 разiв! Крiм цього ввезення продукт з м'яса i риби (16 УКТЗЕД) за перюд 2003—2008 рр. виросло в 20 разiв. Також необхщно вщзначити значне збшьшення надходжень з-за кордону овочiв i коренеплодiв (07 УКТЗЕД): частка ще! продукци в 2003 р. була 0,01 % вщ загального iмпорту до Укра!ни, а в 2009 р. — 0,4 %, тобто збшьшення в iмпортi частки цього товару склало 40 разiв!
Таким чином, на щ три позици в 2009 р. припадае 2,51 % вщ загального обсягу iмпорту Одесько! обласп (в 2003 р. — 0,05 %), яю в першу чергу пщлягають iмпор-тозамщенню.
Знову у 2009 р. збшьшився iмпорт зернових культур (10 УКТЗЕД), у ввезенш яких з 2003 р. спостерта-лося скорочення.
Левову частку в групi продуктiв рослинного поход-ження (II УКТЗЕД або 06—14 УКТЗЕД), з трендом к зро-станню, займають юпвш плоди i гор1хи, цитрусовi, якi не пщлягають iмпортозамiщенню: в 2003 р. !хня частка у загальному iмпортi складала 2,4 % а в 2009 р. — вже 7,3 %.
Рiзко збшьшився iмпорт жирiв i олiй рослинного або тваринного походження (15 УКТЗЕД) (основою ще! групи е пальмова олiя): у 2003 р. частка ще! групи складала всього 1,35 % вщ загального iмпорту, а в 2009 р. вже 4,7 % (8,36 % и 57,8 % вщповщно по роках вщ обсягу iмпорту сшьськогосподарсько! та харчово! продукци).
Як позитив треба вщзначити рiзке скорочення iмпор-ту до Одесько! обласп цукру i кондитерських виробiв з нього (17 УКТЗЕД), частка яких у 2009 року склала всього 0,1 % вщ загального iмпорту (7,8 % в 2003 р.).
Починаючи з 2005 р. виросло ввезення в кра!ну алкогольних i безалкогольних напо!в (22 УКТЗЕД) — в 1,5 раз. Також необхщно вщзначити зростання iмпорт-них постачань в Одеську область риби i ракоподiбних (03 УКТЗЕД), насшня i плодiв олiйних рослин (12 УКТЗЕД), насшня i плодiв олiйних рослин (19 УКТЗЕД), продуктiв переробки овочiв i плодiв (20 УКТЗЕД).
Таким чином, можна стверджувати, що з групи товарiв сшьськогосподарсько! та харчово! промисловосп на п'ять видiв товарiв, що iмпортуeться, (тобто на юпвш плоди i горiхи, цитрусов^ каву, чай, прянощi; жири i оли рослинного або тваринного походження; какао та продукти з нього; тютюн) приходиться 12,6 % з 20,6 % вщ загального iмпорту ще! товарно! номенклатури до Одесько! область Перераховаш товарш позици треба вiднести
Таблиця 1
Зовшшньоторговельний оборот товарами ОдеськоК обласп, млн. дол. США*
Показники 1997 1999 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Експорт 498,1 580,4 597,7 1048,9 1053,6 1019,4 766,4 1098,5 2314,9 1445,2
1мпорт 568,5 596,6 725,3 1246,9 1285,2 1988,1 1955,4 2581,8 6077,4 3476,8
Оборот 1066,6 1177,0 1323,0 2295,8 2338,8 3007,5 2721,8 3680,3 8392,3 4922,0
Сальдо -70,4 -16,2 -127,6 -198,0 -231,6 -968,7 -1189,0 -1483,3 -3762,5 -2031,6
Таблиця 2
Зовшшньоторговельний оборот послугами ОдеськоК обласп, млн. дол. США*
Показни-ки 1997 1999 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Експорт 465,4 422,8 435,1 505,0 657,2 830,5 879,8 1063,9 1548,7 1243,7
1м порт 86,2 38,6 40,4 36,1 79,5 124,3 130,7 168,5 242,1 169,1
Оборот 551,6 461,4 475,5 541,1 736,7 +954,8 1010,5 1232,4 1790,8 1412,8
Сальдо +379,2 +384,2 +394,7 +468,9 +577,7 +706,2 +749,1 +895,4 + 1306,6 + 1074,6
Рис. 1. Структура iмпорту Одеського регюну за товарною номенклатурою зовншньоекономiчноi дiяльностi
до «критичного шпорту» та складно пщдати шпортоза-мщенню.
Крiм вище вказано! номенклатури iмпорту, в знач-них кiлькостях (3,6 %) в регюн завозиться хiмiчна i по-в'язана з нею продукця — VI УКТЗЕД (а саме — фарма-цевтична продукщя, дубильш екстракти, ефiрнi оли, косметичнi препарати, мило, мийш засоби та iн.), а також полiмернiматерiали, пластмаси та каучук (3,6 %) -VII УКТЗЕД. Щ товари потенцшно можливо розгляда-ти як продукцiю, що пщлягае iмпортозамiщенню.
Продукцiю лег^ промисловостi Х1-Х11 УКТЗЕД (текстиль и вироби з нього — 7,4 %; взуття, головш убо-ри, парасольки — 4,1 % вщ загального обсягу iмпорту областi) в потенцiалi можна розглядати як ту, що пщлягае iмпортозамiщенню, оскшьки до !! випуску можна застосовувати укра!нськi стандарти якость Проте в да-
ний час нашi виробники не конкурентоспроможш з китайськими виробниками (а саме з Китаю надходить е основний обсяг iмпорту цих товарiв). Розвиток виробництва в галузi стримуеться впливом дек1лькох факторiв. По-перше, обмежеш можливостi в одержаннi сирови-ни, вщсутшсть яко! в необхщних обсягах в УкраТш зму-шуе пщприемства здiйснювати його iмпорт з-за кордону. По-друге, юнують обмеження (квотування, лщензу-вання) на постачання швейних виробiв на ринки кра!н Захщно! бвропи i США, якi стримують зростання виробництва й експорту продукци пщприемств цiе! галузi.
Виробництво будматерiалiв — XIII УКТЗЕД (вироби з каменю, гшсу, цементу; скла та продукци iз нього — вщповщно 0,3 % та 0,7 % iмпортних постачань областа) також реально включити до iмпортозамiнюючих виробництв, й таким чином налагодить виробництво на мiсцi.
Розраховано автором на пвдстав1 [2; 3; 4]
*
Особливо це стосуеться виробництва скляних пляшок, яки на тепершнш час iмпортуються з Молдови.
бдине на пiвднi Укра!ни пiдприeмство — виробник литва чорних металiв для машинобудування (XV УКТ-ЗЕД) — ОАО «Одеський завод «Центроли» за роки не-залежносп скоротив обсяги випуску свое! продукцп в 10—15 разiв (ранiше вироблялося понад 100 тис. тон литва на рк:). Таке скорочення вщбиваеться на експорп продукцп за кордон: якщо в 2002 р. неблагородш метали i вироби з них складали майже 8 % експорту Одесь-ко! областi (3 мюце), то в 2009 р. — ттьки 3,1 % (6 мюце). При цьому на iмпорт припадае 4 % постачань зни-жуючим трендом), тому виробництво ще! продукцп необидно включити до програми по iмпортозамiщенню.
Виробництво мехашчного обладнання — XVI УКТ-ЗЕД (котли, мехашчш пристро!, електричнi машини i ус-таткування), на яке припадало 10,8 % iмпортних постачань у 2009 р., також треба переорieнтувати на iмпорто-замiщення, тобто на виробництво на укра!нському на-цiональному ринку.
До iмпортозамiнюючих виробництв доцшьно вщне-сти виробництво побутовог техшки — прилади i апара-ти (XVIII або 90 УКТЗЕД), на iмпорт яких припадае 1,1 % загального iмпорту. Для цього буде потрiбно вид-iлення промислових майданчиюв пiд будiвництво нових виробничих потужностей. При цьому для такого будiв-ництва в регiонi е в наявносп земельнi дiлянки.
Значним е iмпорт товарiв народного споживання (ТНС) — 3,7 % усього iмпорту (XIX УКТЗЕД). В 2009 р. в Одеський репон було ввезено меблi (94 УКТЗЕД) на 57,5 млн. дол. США (1,7 %). В даному випадку iмпорт деревини (44 УКТЗЕД), на який припадае 0,6—0,9 %, мае бути використаний меблевими фабриками Одеською обласп для виробництва меблi на самому репош. Под-iбним чином обсто!ть справа i з ввозом на наш ринок крашок (95 УКТЗЕД), питома вага яких у загальному обсязi iмпорту областi складае 1,7 % (58,2 млн. дол.). Тому виробництво ТНС також треба включати до iмпор-тозамщення в Одеському репош.
Прюритетами розвитку iмпортозамiнюючих виробництв в репош повинш стати:
захист внутршнього ринку i створення умов для розвитку вичизняних товаровиробникiв;
зниження частки iмпортних видiв сировини, мате-рiалiв, робiт, послуг у витратах на виробництво продо-вольчих товарiв;
використання власних ресурав для виробництва iмпортозамiнюючо! продукцп;
iмпорт на регiональний ринок лише продукив «критичного» iмпорту та товарiв-еталонiв;
використання «критичного» iмпорту для просуван-ня власно! готово! продукцп i послуг виробничого при-значення на внутрiшнiй та м1жнародш ринки;
вивiльнення валютних коштiв за рахунок скорочення iмпортних товарiв;
виробництво та поставка на внутршнш ринок iмпортозамiнюючих конкурентоспроможних товарiв (робот, послуг), а згодом нарощування експортного потенщалу регiону;
полiпшення сальдо зовнiшньоторговельного балансу обласп;
виробництво екологiчно чисто! продукцп;
створення нових робочих мюць в результат впро-вадження оргашзащями проектiв по формуванню iмпор-тозамшюючих виробництв.
Висновки та рекомендацп. Концептуальними на-прямками розвитку iмпортозамiнюючих виробництв в репош повинш стати:
а) розробка пропозицш пщприемствам по випуску певних товарiв, надання пiдтримки (за умови !х ефек-тивного входження у вiдповiднi ринки). Пропозицп виробляються на основi маркетингових дослiджень з урахуванням фiнансового стану товаровиробника i мож-ливостей регiону;
б) розробку пропозицш по замЩ iмпортних заку-пiвель на конкурентоспроможнi вiтчизнянi з формуван-ням замкнутих технологiчних ланцюжюв;
в) податкове стимулювання iмпортозамiщення;
г) створення системи контролю за яюстю продукцп, що ввозиться, органiзацiя антиреклами неяюсно! i шкiдливо! продукцГ!;
д) розробку системи мер по економiчнiй шдтримщ виробництва власно! конкурентоспроможно! продукцп замють iмпортно!. Слiд враховувати, що у репональних товаровиробникiв е економiчна перевага, що полягае в мМмальних транспортних витратах;
е) в рамках кра!ни — рiшення питання про захист внутршнього ринку вщ iмпорту, встановлення економ-iчно виправданих, навпъ в умовах участi Укра!ни у ВТО, митних бар'eрiв.
Необх^дно розробити таку модель iмпортозамiщу-вання, що передбачала б, по-перше, скорочення iмпорту в тих сферах економiки репону, де вiтчизнянi товарови-робники можуть вирiшити проблему задоволення попи-ту не прше закордонних за умовах, що вони одержують вiдповiднi ресурси, у тому чи^ валютнi. На шляху ре-алiзацii такого роду iмпортозамiнюючого виробництва в регiонi лежать як проблеми зовнiшньоекономiчно! полiтики, так i проблеми, якi важко виршити усерединi власно! економiки регiону. Незважаючи на те, орieнта-цiя на розвиток iмпортозамiнюючого виробництва може стати одше! з найважливiших передумов переходу до дшсно рiвноправного свiтового сшввиробництва.
По-друге, необхддно не т1льки обмеження нераидональ-них iмпортних поставок, але й розвиток iнших, насамперед переход до ц]леспрямованого iмпорту оснащення, необхщ-ного для розвитку загальних стратепчних проект1в i програм, орieнтованих на постшдусщальш технолог!!. Такого роду оснащення повинне не ст]льки стати засобом для виробництва готових виробiв, скзльки орieнтуватися на заповнення такого вакууму, що утворився в репош за постсощалютич-но! економiки м1ж видобутком, переробкою й виробницт-вом базисних видiв оснащення, а також у фундаментальному й прикладному наукомюткому дослщженнях.
Створення iмпортозамiнюючих виробництв одно-часно могло б виршити комплекс соцiально-економiч-них завдань — вщродження нацiонально! промисловостi, задоволення внутршнього ринку конкурентоспромож-ними товарами вичизняного виробництва, збiльшення доходiв до бюджету, створення нових робочих мкць, скорочення безробитя, пiдвищення рiвня життя населенна, що надалi дозволило б знизити кредитну за-лежнiсть репону вщ мiжнародних фiнансових органi-зацш i змiцнити його економiчну безпеку.
Лггература
1. Кухарская Н. А. Государственная политика регулирования развития экспортоориентированных и импортозамещающих производств / Н. А. Кухарская // Еко-номика промисловость — 2007. — №1 (36). — С. 171— 177.
2. Статистичний збiрник «Репони Укра!ни»: У 2-х томах. / [за ред. О. Г. Осауленко]. — К. : Вид-во «ДП
Шформацыно-аналп-ичне агентство», 2007. Частина II. — 2007. — 828 с.
3. Статистичний збiрник «Репони Укра!ни»: У 2-х томах. / [за ред. О. Г. Осауленко]. — К. : Державний комиет статистики Укра!ни, 2009. Частина II. — 2009. — 759 с
4. Статистичш щорiчники Одесько! обласп за 2002 — 2009 рр. — Держкомстат Укра!ни. Одеське обласне уп-равлшня статистики.
