CC BY
18
Н. В. Осадча
академк АЕН Украти ORCID 0000-0001-5066-2174
e-mail: nosadcha86@gmail.com
м. XapKie,
В. I. Ляшенко
академк АЕН Украти ORCID 0000-0001-6302-0605
e-mail: slaval.aenu@gmail.com
м. Кит,
О. В. Галясовська
астрант ORCID 0000-0003-3826-6501
e-mail: olya20068@ukr.net
Утверситет митног справи та фтанав; м. Днтро,
С. В. Дзюба
канд. техн. наук м. Днтро
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСПОРТУ АГРОПРОМИСЛОВО1 ПРОДУКЦП В УКРА1Н1 ТА ПРИДН1ПРОВСЬКОМУ РЕГ1ОН1
Вступ. Украша вщноситься до кра!н, яким необ-хщно розвивати прискореними темпами виробництво, що орieнтовано на експорт, та активiзувати м1жнацю-нальну дiяльнiсть в напрямi пошуку нових ринкiв збуту та товарних позицш експорту. У зв'язку з тим, що Украша втратила ринки кра!н пострадянського простору i мае складнiсть проникнення на ринки 6С. 1й необхiдно опановувати iншi ринки, де iснуe потреба у продукци, що виробляеться в Укра!ш, та на яких не юнуе нетарифних обмежень. Вiдповiдно до Нацюна-льно! стратеги розвитку експорту Укра!ш необхiдно орieнтуватись на налагодження бшьш тiсних вiдносин з кра'1нами Африки, Ази, Латинсько'1 Америки i це може бути важливим напрямом в проведенш зовнш-ньо'1 полiтики Украши [10].
Пiд впливом змiн на свггових товарних ринках та геополгтичних процесiв протягом останнього десяти-рiччя вiдбулася суттева трансформацiя зовншньо! торпвт Укра'1ни як у регiонапьному, так i товарному розрiзi. Як було зазначено, пом1ж головних тенденцiй е збшьшення ролi кра'1н бвропи як торговельного партнера, що серед шших причин, вщбулося завдяки Угодi про Асоцiацiю з 6С та диверсифжаци джерел постачання енерги. Зокрема, експорт продовольчих товарiв до кра'1н бвропи за останне десятир!ччя збшь-шився майже уп'ятеро, а за результатами 2017 року Укра'1на увшшла до топ-3 постачальниюв агропродук-ци до 6С [17-19].
Найближчими роками збер^атиметься сировин-ний характер украшського експорту, що спричиняе високу залежшсть зовншньо! торгiвлi Украши вщ шо-юв на свiтових ринках. Прюритетним в нацiональнiй експортнiй полiтицi е експорт агропромислово'1 продукци, але експорт 11 здiйснюeться без переробки (тобто зерно, м'ясо птицi тощо).
Метою статтi е аналiз перспектив розвитку експорту агропромислово'1 продукци на ринки 6С, Ази та Африки.
Дослщженням стану перспектив розвитку сшь-ського господарства тривалий час займаються укра1н-ськ1 вченi, так! як А. Даниленко [25], О. Антонюк, П. Антонюк [3], Н. Строченко [4], О. Барилович [1], О. Бородша, I. Залуцький, В. Збарський, Ю. Лузан, В. Месель-Веселяк, Б. Пасхавер, А. Шкус, Р. Прокопенко [10], В. Зубець. Так, дослщження О. Бариловича
[1] присвяченi аналiзу стану сшьського господарства в Укра!ш, його рол! в економiцi держави, стану та тен-денцiям виробництва основних вид!в сшьськогоспо-дарсько'1 продукци, а також проблемам зовншньо! торпкт щею продукщею. О. Головачова у сво'1й пращ
[2] дослщжуе стан шфраструктури укра'1нського аграрного ринку та його вплив на загальний розвиток АПК. А. Задоя дослщжував питання зовшшньо'1 торпкт Ук-ра'1ни, зокрема АПК [5]. С. Кулицький придшяв увагу питанням трансформаци економ!ки [6]. I. Гужва ана-л!зував шструменти торговельного захисту та торгове-льнш вшни [15].
Результати дослщження. Залежшсть економ!ки Украши вщ поставок енергоносив та високотехноло-пчно! продукци зумовлюватиме висок! обсяги !мпорту. Як наслщок, дефщит поточного рахунку залишати-меться на досить низькому р1вш (близько 4% ВВП), незважаючи на прогнозоваш сприятлив! зовншш щ-нов! умови. Так! обсяги дефщиту не повинш бути за-грозливими для економ!ки за умови, що основним фактором його формування буде швестицшний попит. Експортний потенщал Украши може суттево розши-ритися через подальше вщкриття доступу до зовншшх ринюв завдяки укладанню договор!в про зону вшьно! торпкт (ЗВТ) з крашами-торговельними партнерами. I хоча наявшсть угод про ЗВТ не гарантуе зростання
зовшшнього товарообороту, вони стимулюють вгтчиз-няних виробниюв пiдвищувати конкурентоздатшсть [20-27].
Зниження товарообiгу з Роаею компенсуеться не стельки за рахунок поглиблення ствробггаицтва з 6С, а завдяки вщкриттю нових ринюв краш Ази та Шв-шчно1 Африки. За останш к1лька роив географiя зов-шшньо1 торгiвлi Украши суттево змiнилась. Росiя поки що залишаеться одним з великих краш-торгове-льних партнерiв Украши, але 11 важливють для украш-сько'1 економiки знизилась [9]. Найбшьш перспектив-ним напрямом е експорт агропромислово'1 та металур-гшно1 продукцп.
Кра'1ни Азп в останш три роки стали найбшь-шими споживачами укра'1нських товарiв, зокрема про-цовольчих. Експорт олп до регюну за 2006-2017 роки збшьшився в 10 разiв, iстотнi змши також вiцбулися в експортi зернових культур за рахунок нарощування поставок кукурудзи. У розрiзi кра'1н найбшьший обсяг товарiв експортуеться до Туреччини (металургшна процукцiя та насiння олшних). Больше половини iм-порту з Азп припадае на Китай, обсяги поставок iз якого за останне десятирiччя збшьшилися вцвiчi за рахунок нарощування iмпорту продукцп машинобуду-вання (побутова технiка, запчастини) та промислових виробiв (одяг та взуття) (рис. 1).
Украшська молочна галузь переживае не най-кращi часи: зменшення поголiв'я корiв, закриття ро-сiйського ринку, вiцмiна спецрежиму оподаткування та економiчна криза в краш розвитку не сприяють. Але така «шокова тератя» дае виробникам шанс
Рис. 1. Крати Ази, з якими Украта активзувала експортну дiяльнiсть [9, 11]
знайти новi шляхи розвитку: таю як переорiентацiя експортних напрямюв. Хоча й повшьно, але це вщбу-ваеться: замють Росп та кра'1н СНД ключовими iм-портерами укра'1нсько1 молочно'1 продукцп стають аф-рикансью та азiйськi краши, зокрема в регiонi Шв-денно-Схщно! Азп.
Найбшьшими споживачами украшських товарiв е Туреччина, 1ран, Ташанд, Iндiя, Сауцiвська Аравiя, Китай, 1зрашь, 1рак (рис. 2).
Рис. 2. Експорт в крати Азп [9, 11]
У 2016 рощ в Укра1ш спостер^алося двовщсот-кове зменшення поголiв'я велико1 рогато! худоби. Як наслщок обсяги виробництва молочних процуктiв впали на 20%, водночас як 1хня щна збшьшилася. Ць каво, що вартють зросла лише на внутршньому ринку. Вiтчизнянi ж молочнi продукти, що йдуть на експорт, навпаки — втратили в цiнi. Так, минулого року укра-шсью виробники продали за кордон на 10% менше молока та похщних продукив, з причин валютних ко-ливань.
Перспективним шляхом порятунку галузi е пере-орiентацiя на ринок Швденно-Схщно1 Азп.
З моменту вступу Украши до 6С, згiцно з до-слiцженнями Всесвггаьох торгово1 оргашзацп, на кож-нi 10% зростання свггового виробництва припадае 16% збшьшення обсягу свггово! торгiвлi. Тим самим ство-рюються бшьш сприятливi умови для його розвитку. Коли ж у торпвт вщбуваються збо1, сповшьнюеться й розвиток виробництва.
Динамжа агропродовольчого експорту демон-струвала аналопчний тренд, як i решта експортних то-варiв, проте темпи скорочення агропродовольчого експорту були меншими н1ж загальний i, незважаючи на спад пiсля кризових 2012/13 роив, зростання поставок спостер^алось вже у 2016 рощ. 1сторично ре-кордний обсяг агропродовольчого експорту спостерь гався у 2012 рощ, вш склав порядку 17,9 млрд дол. США. Рекордного показника майже вдалося досяг-нути у 2017 рощ — експорт склав 17,8 млрд дол. США.
Основним ринком збуту укра1нсько1 сшьськогос-подарсько1 продукцп залишаеться ринок Азп, котрий дещо зменшив частку в структурi украшського експорту у 2017 рощ до 45%, з 48% у 2016 рощ. Основ-ними крашами-партнерами з Азп у 2017 рощ висту-пали — Iндiя, Туреччина i Китай. На другому мюта — кра1ни 6С, з часткою в 32%, де головними партнерами е Нщерланди, Iспанiя й 1татя. Трiйку лiцерiв закрива-ють краши Африки, котрi в свою чергу займають 14%.
Слiд зазначити, що серед аграрного iмпорту Украши першу позицiю займае насiння соняшнику, за сiчень-червень 2018 року обсяг закутвель склав 213,3 млн дол. США. На другому мющ знаходиться риба морожена (159,9 млн дол. США), а на третьому — кукурудза (108,6 млн дол. США). Замикае Топ-10 про-дуктiв аграрного iмпорту олiя пальмова, обсяг iмпорту за першу половину 2018 року становив 75,4 млн дол. США. Частка топ-10 продукпв агропродовольчого iм-порту Укра1ни становить 47%.
1мпорт пiсля кризових 2012/13 роив також де-монстрував спад. Проте починаючи з 2017 року, спо-стер^аеться нарощення iмпортних закупок Укра1ною як вете1 продукцп, так i агропродовольчоь У 2017 роцi iмпорт продукцп АПК зрю на 10,5% порiвняно з 2016 роком i досяг 4,3 млрд дол. США. За першi 6 мiсяцiв 2018 року загальний iмпорт становив 25,7 млрд дол. США, що на 4% менше порiвняно з аналопчним пе-рiодом 2017 року. В той же час iмпорт агропродоволь-чо! продукцп за цей перiод зрю на 20% i становив 2,4 млрд дол. США.
Основними партнерами з Африки е бгипет, Тушс i Марокко.
Аналiзуючи даннi за 2018 рiк загальний обсяг торпвт Укра1ни з кра1нами Африки становив 4,42 млрд дол. США, з яких експорт украшських то-варiв склав 3,87 млрд дол. США. Украша продовжуе зберiгати значне позитивне сальдо у торпвт з Афри-канським континентом — 3,2 млрд дол. США. Актив-нiсть експортно^мпортних операцiй з товарiв та по-слуг мiж Укра1ною та крашами Африканського континенту мала негативну тенденщю до спаду у 20122017 роках. У 2018 рощ основними споживачами ук-ра1нських товарiв в африканських кра1нах були бгипет (питома вага якого становить 58,44% усього украшського експорту до кра'ш Африки), Алжир (6,07%), ЛЬ вiя (6,43%), Марокко (6,94%), Тунiс (5,76%) [16]. Пи-тома вага експорту становила за такими кодами това-рiв: зерновi культури (39,37%), чорнi метали (31,65%), жири та олп тваринного або рослинного походження (6,22%) тощо (табл. 1).
Таблиця 1
Остантми роками Украша нарощуе iмпорт з Польщ^ яка займае першу сходинку у структурi агропродовольчого iмпорту Украши. За першу половину 2018 року iмпорт iз зазначено1 кра1ни становив 214,1 млн дол. США. На другш позицп знаходиться Нiмеччина — 208,9 млн дол. США, а трете мюце займае Туреччина — 194 млн дол США. Сумарно топ-10 краш-постачальниюв агропродовольчо1 продукцп в Украшу займають 54% всього агропродовольчого iм-порту Украши. Загалом, динамжа експорту агропро-мислово1 продукцп протягом 2012-2016 роив мала тенденщю скорочення виручки вiд експорту товарiв з одночасним скороченням експорту, але незважаючи на загальний негативний тренд, у 2017 рощ спостерь галося зростання експорту, в тому чи^ й на сшь-ськогосподарську продукщю. За 2017 рiк загальний експорт продукцп склав 43,3 млрд дол. США, що на 19% бшьше тж за 2016 рж. Станом на 31 грудня 2018 року загальний експорт товарiв з Украши становив 47,4 млрд дол. США, що на 9,0% бшьше порiвняно з аналопчним перюдом 2017 року [12] (рис. 3).
Основш статп експорту Укра'ши до кра'ш Африканського континенту
Код товару Шдгрупа товару Тис. дол. США Питома вага експорту, %
02 М'ясо та 1спвш субпродукти 62148,67 1,61
04 Молоко та молочш продукти, яйця птищ; натуральний мед 27425,91 0,71
10 Зерновi культури 1521600,91 39,37
11 Продукщя борошномельно-круп'яно1 промисловостi 26984,56 0,7
15 Жири та олп тваринного або рослинного походження 240393,87 6,22
17 Цукор i кондитерськ! вироби з цукру 61527,66 1,59
27 Палива мiнеральнi; нафта i продукти П перегонки 10258,33 0,27
30 Фармацевтична продукщя 424,57 0,01
31 Добрива 35536,3117 0,92
72 Чорш метали 1223325,93 31,65
73 Вироби з чорних металiв 9870,53 0,26
76 Алюмiнiй i вироби з нього 2508,29 0,065
84 Реактори ядерш, котли, машин 23180,34 0,6
85 Електричт машини 42390,51 1,1
88 Лiтальнi апарати 8413,93 0,22
Складено за даними джерела [12].
О 2017
2018
Рис. 3. Темпи зростання (зниження) експорту moeapie (у % до вiдпoвiднoгo перюду попереднього року, наростаючим тдсумком)
За остант 5 роив частка продукци АПК у струк-Typi експортно! виручки Украши зросла з 27% у 2013 рощ до 41% у 2017 рощ За результатами 2018 року частка агропродовольчо! продукцИ склала 36,5%. Проте варто зазначити, що основу аграрного експорту все ще становить експорт сировини, а саме продукщя
Олт соева Ячмлнь Цукор Сигари та цигарки м'ясо птиц Макуха соняшникова Соевi боби Пшениця Кукурудза Олiя соняшн
152,5
217,
42
681,92
681,55
94,12
882,65 831,19
рослинного походження — пшениця, кукурудза, яч-мшь та соев! боби. Частка ще! продукци в структур! складае бшя 55%. За даними Державно1 статистики Укра1ни лщируючу позищю в аграрному сектор! зай-мае реал!защя соняшниково1 оли, обсяг яко1 за 2018 рж складае 4,1 млрд дол. США (рис. 4).
3004,36
3507,37
4113,45
Рис. 4. Структура топ-10 npoдyкmiв агропродовольчого експорту за 2018piK, млн дол. США (за даними Держстатистики Украти) [12]
Вже декшька роив постль за Украшою спостерь гаеться тенденщя зростання експорту соняшниково! оли i вона е св^овим лiдеpом з ïï виробництва. Решту ключових позицiй займають зеpновi культури (кукурудза, пшениця, ячмiнь), а також м'ясо птищ, олiйнi (соевi боби) i продукти переробки олшних (макуха соняшникова). Цi Т0П-10 пpодyктiв складають 82% всього експорту агропродовольчих продукпв з Укра-
1ни. Перед кра1ною постае багато питань щодо вирь шення проблемних аспекпв експорту 11 агропромис-лово1 продукци.
З моменту тдписання Угоди м!ж Укра1ною та бвропейським Союзом для Укра1ни е ва можливоси нарощувати експорт м'яса птиц! до кра1н 6С. Але ви-никла проблема, яка полягае в наступному: щоб захи-стити сво1х европейських фермер!в, Брюссель запро-
вадив мита та обмеження на iмпоpт, в свою чергу на-давши Киеву можливють продовжити експорт м'яса птищ без подальших обмежень.
Так, в червш 2018 року на засщанш Комiтетy щодо спшьно1 оpганiзацiï аграрних ринюв 6С, повно-важення якого визначенi регламентом 1308/2013, особливу увагу зосередили на питаннях, пов'язаних з Украшою, а саме одному феномену — експорту м'яса птищ з Украши за кодом 0207 1370 (саме за цим кодом i експортуеться м'ясо з юсткою). Це означае, що в гра-фжу зобов'язань 6С щодо лiбеpалiзацiï торпкт в Угодi про асощащю навпроти коду 0207 137 стоггь цифра 0, де за розшифровкою даного коду украшсью вироб-ники можуть експортувати необмежену кшьюсть вщ-повiдного товару без мита.
При цьому навпроти бшьшоси квдв групи 0207, що стосуються Gallusdomesticus, тобто домашньо'1 курки, е певна тарифна квота — 36 тис. тонн, з що_ piчним збшьшенням на 1 тис. тонн, до 40 тис. Це означае, що в Угодi мае мюце обмеження щодо м'яса птищ
Розглядаючи загальну картину експорту та iм-порту украшського м'яса птищ (рис. 5) можна ствер-джувати, що за останнi 5 роив, незважаючи на те, що в 2016 рощ вщбувся спад експорту та iмпоpтy м'яса птицi, це виявилося переломним перюдом для Украши.
300000
2014
2015 2016 Роки
2017
2018
■ Импорт до Украши
■ Експорт i3 УкраТни
Рис. 5. Динамжа експорту та жпорту м 'яса птиц за 2014-2018 роки
2500 2000 1500 1000 500 0
850
460
380
300
й Ш И
175 150 125
ГЧ 174 174
^ & Jr л* J? ß- J>
V
Рис. 6. Обсяг експорту м 'яса птиц в 2018 рощ свтовими виробниками, тис. т
Структура експорту курятини Украшою до краУн €С за 2018 рш, тис. грн
ЛАТВ1Я ШВЕЙЦАР1Я
0,1 0,1 0
1,4 0,5 0,1 43,1 0,2 1,2 3
0,3 1,9 2,6 388,2 0,2 4,3
279
5,9
ЧОРНОГОР1Я
УГОРЩИНА
СЛОВАЧЧИНА
ПОЛЬЩА
НОРВЕГ1Я
Н1МЕЧЧИНА
Н1ДЕРЛАНДИ
МОНАКО
МАЛЬТА
ЕСТОН1Я
ГРЕЦ1Я
ВЕЛИКА БРИТАН1Я БОЛГАР1Я БЕЛЬГ1Я АВСТР1Я
500 1000 1500 2000 2500 3000
Рис. 7. Експорт м 'яса птищ до 6С Украшою
в 2018 рощ в грошовому еквiвалентi (побудовано за даними Держстатистики) [12]
В подальшому Украша с^мкими темпами стала нарощувати експорт м'яса птищ, та майже третш рж постль утримуе сьоме мюце в свiтi за цим показни-ком, про що свiдчать даш Мiнiстеpства сшьського господарства США та Свгтового банку (рис. 6).
Це свщчить про те, що Украша швидкими темпами нарощуе експорт м'яса птищ до краш 6С, а та-кож виробництво в даному напрямку. По стpyктypi експорту м'яса птищ до краш 6С за 2018 рж основ-ними iмпоpтеpами стали Латвiя, Шмеччина та Болга-piя (рис. 7).
Динамжа експорту м'яса птищ до краш 6С свщчить про те, що Украша швидкими темпами нарощуе виробництво в даному напрямку. До основних екс-поpтеpiв за даними аналггачного вщдшу Ради з питань експорту продовольства (UFEB) найбшьшим украш-ським постачальником м'яса птицi за кордон е Миро-нiвський хлiбопpодyкт — 87,9% експорту курятини, далi виступае з досить iстотним вщривом запоpiзький
"М'ясопереробний комплекс ЛТД". Компашя забез-печуе 2,6% поставок за кордон, трете i четверте мюце з показником в 2,5% i 1,8% експорту займають птахо-комплекси "Губш" (Волинь) i "Дншровський". Зами-кае п'ятipкy лiдеpiв днiпpопетpовська компашя "Агро — Овен", що забезпечила 1,7% поставок м'яса птищ за кордон (рис. 8).
Розглянемо детальнше ситуащю в Придшпров-ському економiчномy pайонi. Експорт товаpiв з Днш-ропетровсько'1 областi до краш св^ у 2018 pоцi стано-вив 7,7 млрд дол. США (16,3% вщ обсягу експорту Украши) та перевищив iмпоpт на 31,2% — це перший по-казник серед областей Украши. Слщ зазначити, що у поpiвняннi з минулим роком експорт товаpiв збшьши-вся майже на 10%. Найбшьшу частку (92,8%) в екс-поpтi товаpiв займае промислова пpодyкцiя. Область експортувала больше чвеpтi промислово'1 продукцИ Украши на суму 7,17 млрд дол. США. Продукщя АПК
0
i харчово'1 промисловосп з часткою 6,7% експортува-лася на суму 0,515 млрд дол. США, будiвельна про-дукцiя (0,5% на суму 38,2 млн дол. США).
Лщером серед споживачiв украшських товарiв стала Польща. Експорт до ще! краши зрiс на 35,4%
Друге мюце серед свiтових споживачiв продукцп регiону посыла Росiйська Федерацiя, експорт до яко'1 хоча i знизився на 8,2% порiвняно з 2017 роком, але все одно посщае лiдируючi позицп. Експорт становив 600 млн дол. США. На третьому мющ серед свггових споживачiв продукцп регюну е Китай, експорт до якого також знизився на 11,5% порiвняно з 2017 роком. Експорт склав 595 млн дол. США. На четвертому мющ — Туреччина, експорт до ще1 краши теж знизився на 10,3% та склав 532,4 млн дол. США.
Значно збшьшилися обсяги експорту з обласп бшьш нiж на 50%, порiвняно з 2017 роком, в таю краши свиу, як США, Франщя, Грецiя, Бельпя, 1ндоне-зiя, Сенегал, Сiнгапур та Угорщина. Експортнi опера-цп проводились з партнерами зi 159 кра'ш свiту.
Слiд зазначити, що у порiвняннi з 2017 роком значно збшьшились обсяги експорту по окремих видах продукцп, тобто: насшня та плоди олшних культур на 60,6% (36,9 млн дол. США); какао та продукти з нього майже на 50% (11,4 млн дол. США); м'ясо та 1спвш субпродукти на 43% (16,7 млн дол. США). Тобто м'ясо птиц склало 15 % експорту АПК.
По Запорiзькiй обласп експорт товарiв у 2018 рощ склав 3,38 млрд дол. США, iмпорт — 1,76 млрд дол. США. Порiвняно iз 2017 роком експорт збшь-шився на 13,3% (на 0,4 млрд дол. США), iмпорт — на 13,3% (на 0,44 млрд дол. США). Позитивне сальдо ста-новило 0,4 млрд дол. США. Завдяки освоенню нових видiв конкурентоспроможно1 та експортоорiентованоl продукцп область розширюе зовшшш ринки збуту: зовншньоторговельш операцп проводились iз партнерами iз 125 кра'ш свиу.
порiвняно з 2017 роком та складав 715 млн дол. США. До Польщi експортувалися зерновi культури, насiння та плоди маслянистих рослин, жири та олп рослин-ного або тваринного походження, а також руди, шлаки, чорш метали та деревина.
Серед краlн-партнерiв найбшьше експортувалися товари: до Росшсько1 Федерацп — 12,8% (в 2017 рощ 21,1%), Туреччини — 14,1% (в 2017 рощ 11,8%), Китаю — 6,5%, 1тали — 4,6% (в 2017 рощ 3,9%), 1ндп — 3,4%(в 2017 рощ 5,0%), Польщi — 3,2% (в 2017 рощ 7,6%), 1зрашю — 3,0%% (в 2017 рощ 2,1%), Греци — 2,7%. Також, в I кварталi 2017 року експортувалися товари до Болгарп — 4,2%, бгипту — 3,3, Лiвану — 3,1, Шмеччини — 2,7, Чехи — 2,6, Бшорус — 2,3, Йорда-нп — 2,0%. Основу товарно1 структури експорту обласп складали: недорогоцiннi метали та вироби з них — 63,2% (в 2017 рощ 59,2%, змша у структурi +4), ма-шини, обладнання та мехашзми — 14,9% (в 2017 рощ 18,3%, змша у структурi -3,4), продукти рослинного походження — 5,5% (в 2018 рощ 4,7%, змша у струк-турi +0,5), жири та олп тваринного або рослинного походження — 4,9% (в 2018 рощ 5,4%, змша у струк-турi -0,5), мшеральш продукти — 4,1% (в 2018 рощ 4,5%, змша у структурi -0,4), продукщя хiмiчноl та пов'язаних з нею галузей промисловосп — 2,9% (в 2018 рощ 2,8%, змша у структурi +0,1), готсда харчовi продукти — 2,3% (в 2018 рощ 2,5%, змша у структурi — 0,2). Слщ зазначити, що в експортнш структурi Запо-рiзькоl областi практично вiдсутня позищя м'яса птицi. При цьому Запорiзька область увiйшла до числа областей, де спостер^алась тенденцiя найвищо1 щни на м'ясо птицi. Найвищi щни реалiзацil м'яса птицi у 2018 рощ спостертлися у 1вано-Франк1вськ1й обласп — 47 908,5 грн/т, а мшмальш — 15 534,1 грн/т — на Чершпвщиш. У 2018 рощ максимальна цша на цей вид м'ясопродукцп була на Сумщиш — 53 646,4 грн/т, а мшмальна — 17 459,7 грн/т — у Запорiзькiй область
1,78%
1,70%
2,63%.
87,91%
□ Мирошвський х^бопродукт 87,91%
В"М'ясопереробний комплекс ЛТД" 2,63%
□ ТубЫ"(Волинь) 2,55% ЕЗ"Днтровський" птахокомплекс 1,78%
□ "Агро — Овен" 1,70%
Рис. 8. Основт 5 постачальникв м 'яса птищ за кордон в 2018 рощ
По Юровоградськш обласп експорт товарiв у 2018 рощ становив 0,52 млрд дол. США, а iмпорт — 0,26 млрд дол. США, порiвняно з 2017 роком експорт збшьшився на 25,5% (на 106152,8 тис. дол. США) i становив 1,1% вщ загального обсягу експорту кра1ни, а iмпорт — на 11,1% (на 26388 тис. дол. США). Пози-тивне сальдо становило 259264,6 тис. дол. США. Кое-фщент покриття експортом iмпорту склав 1,99. Зов-нiшньоторговельнi операцп проводились з партнерами 127 кра1н свiту. Серед яких найбшьше експортувалось товару до: 1ндп — 12,4% вщ загального обсягу експорту обласп; Росшсько1 Федерацп — 7,7% вщ загального обсягу експорту областi; Китаю — 6,5%; Туреччини — 3,3%.
В прюритеп товарно1 структури експорту обласп е товари агропромислового комплексу, а саме: живi тварини; продукти тваринного походження — 2% вщ загального обсягу, молоко та молочш продукти, яйця птищ; натуральний мед — 1,6%, продукти рослинного
М'ясо птищ найбшьш затребуване в Африцi. Споживання м'яса птищ в Тротчнш Африщ (терито-рiя, що знаходиться нижче пустел Сахара) за останнi 10 роив зросло майже на 100%, а до 2030 року попит за ощнками експертав збшьшиться в 1, 5 раза. Це по-в'язано як iз зростанням доходiв населення, так i з по-явою мереж фаст-фуду, де м'ясо птищ е одним з ос-
походження — 26,7%, зерновi культури — 24,6%, жири та оли тваринного або рослинного походження — 31,2%, готовi харчовi продукти — 14,7%, цукор i кон-дитерсью вироби з цукру — 2,5%, залишки i вiдходи харчово1 промисловосп — 11,1%.
Для бшьш детального дослщження стану експорту м'яса птищ з Украши проведемо SWOT-аналiз, на основi якого можна бути визначитись як пщвищу-вати експорт продукцп АПК. SWOT-матриця (табл. 2) дозволить нам виявити взаемозв'язки м1ж „внутрш-шми"(сильш та слабк1 сторони) та „зовшшшми" (можливостi та загрози) факторами, що мають страте-пчне значення для Укра1ни. Саме щ взаемозв'язки дозволять сформулювати порiвняльнi переваги, виклики й ризики, яю е основою для стратегiчного вибору — формулювання стратепчних та операцшних цiлей тд-вищення експорту м'яса птищ за кордон на перспективу.
Таблиця 2
новних iнгредiентiв. 1мпорт становить майже половину з споживаного обсягу м'яса птищ — щорiчно завозиться 2 млн тонн на 3 млрд дол. Лщери iмпорту — Швденна Африка i Ангола. За даними Оргашзацй еко-номiчного cпiвробiтництва та розвитку (OECD), як видно на рис. 9, прогнозований експорт м'яса птищ за ощнками експертав до 2025 року може збшьшитися в 1,5 раза [16].
SWOT-aHani3 експорту агропромислово? продукщ?
Сильнi сторони Слабш сторони
1. Сприятливi погодно-клiматичнi умови для розвитку сшьського господарства. 2. 90% земель сшьськогосподарського призначення областi становлять Грунти чорноземного типу. 3. Найвищий рiвень економiчного розвитку серед усiх напрямiв Укра1ни. 4. Розвинена iнфраструктура залiзничного транспорту, наявнiсть рiчкових порпв. 5. Розвиненi зовнiшньоекономiчнi зв'язки. 6. Дешеве виробництво. 7. Багатопрофшьшсть виробництва. 8. Наявнiсть сировини. 9. Сильш пiдприемства прагнуть до полшшення i впровадження нових технологш. 10. Розвинена фiнансова iнфраструктура (банки, бiржi). 11. Збережений науковий потенщал у рiзних галузях 1. Брак кадрiв робггничих профеciй. 2. Вiдcутнicть стаб1льних сощальних, економiчних та полiтичних умов. 3. Монопрофшьшсть економiки багатьох мicт краши. 4. Вiдcутнicть переробки та утктзацп промислових i твердих побутових вiдходiв. 5. Незначна частка малого та середнього бiзнеcу в стру-ктурi економiки кра!ни, брак iнфраcтруктури пщтри-мки МСБ
Можливостi Загрози
1. Змщнення вiдносин м1ж Укра1ною та 6С, зокрема збiльшення товарообiгу м1ж Укра1ною та кра1нами 6С. 2. Пщписання договору про зону вшьно1 торгiвлi з 6С без виключень та обмежень. 3. Розширення транскордонного ствробиництва. 4. Виробництво екологiчно чисто1 продукцil с1льсь-кого господарства. 5. Зростання свпового попиту на продукти харчу-вання. 6. Запровадження досягнень мiжнародноl практики, iнновацiй i технологiй 1. Полпична неcтабiльнicть у державi. 2. Низька конкурентоспроможтсть продукц11 вiтчиз-няного виробнищтва. 3. Обмеження на постачання м'яса без исток на ринки ее. 4. Несприятливий бiзнеc-клiмат в Украlнi. 5. Зростання свпових цiн на енергонос11. 6. Нестабшьшсть природно-клiматичних умов, що може призвести до змш у сшьському гоcподарcтвi. 7. Погiршення стану довкшля внасл1док продовження полiтики незбалансованого природокористування. 8. Скорочення державного фiнанcування нащональних програм iз пiдтримки розвитку регюшв
Висновки. Украша мае потужний експортний по-тенщал. Але експортна пол^ика мае бути обГрунто-вана промисловою политикою. Так, Туреччина, на початку поводила себе в нарощенш зовншнього боргу як i Украша — нарощувала шаленими темпами. Але Туреччина щ кошти не витрачала на погашення макpо-економiчних борпв. Пiвденна Корея пройшла подiбний шлях. Свгтовий банк давав 1м вказiвки щодо напpямiв розвитку, а саме — в легку пpомисловiсть. Корея брала позики, але вкладала 1х в модеpнiзацiю
пpомисловостi, бyдiвництво дор^, заводiв. У резуль-татi ще1 полiтики ми бачимо таю бренди як LG, Samsung.
На основi досвщу пiслявоенного вiдновлення Япони в Украш слiд створити Мiнiстеpство промис-ловостi та зовнiшньоï тоpгiвлi, а також на засадах державно-приватного партнерства мережу експортно-iмпоpтних об'еднань типа «Маш1мпекс», «Металiм-пекс», «Енергампекс», «Зеpноiмпекс», «Птахоiмпекс» тощо.
37
3 5
33
3.1
2 9
27
2 5
23
Споживання м'яса птицi, млн тонн
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025
Рис. 9. Прогнозна ощнка експорту м'яса птищ до 2025року [16]
Украша тдписала Угоду про ЗВТ з 6С. I 6С дуже вмшо нею користуеться, а украшським пiдпpиемцям доцшьно ефективно користуватися iнстpyментами СОТ. Зараз низка сильних економiк свiтy змyшенi вда-ватися до протекщошзму. Тому що е розумшня, що свiтова економiка трансформуеться гад тиском каскаду технолопчних pеволюцiй, вiдповiдно, виникае потреба перегрупувати сили. А це можливо виключно обпершись на внyтpiшнiй ресурс. Так, як у роки Ве-лико'1 депреси, так i сьогоднi США ддать однаково. Коли на свгтовш аpенi з'являеться потужний гра-вець — зараз це Китай, наприкшщ 90-х роив — Япо-шя, до цього Радянський Союз, бвропа — вони пере-будовують свою политику з позици оpiентацiï на внут-piшнi резерви. США е самодостатньою державою. Вона може вести протекщошстську политику щодо iноземних постачальниюв, як у державних закyпiвлях, де коефщент проникнення iмпоpтy вже сьогодш 56%, чи тоpгiвля.
В Украш вiдбyваеться гонка за експортом, по-стiйно оpiентyючись на нарощення валютно'1 виручки. Мiнiстеpство економiчного розвитку та торпкт звiтyе про нарощення експорту, але не говорить про той факт, що в краш с^мко нарощуеться iмпоpт. На пiдставi поглибленого аналiзy структури експорту та iмпоpтy можна зробити висновки, що структура пози-цiï експорту краши проглядаеться у стpyктypi iмпоpтy. Тобто це означае, що краша купуе товари з нашо'1 си-ровини, яку ми продали за безцшь. Наприклад, продали необpобленi лiсоматеpiали, купили папip. Або
продали зерно та м'ясо птищ, европейщ продали нам ковбасу та молоко. Тобто агропромислову продукщю доцшьно переробляти, а наступним кроком або спо-живати, або експортувати. На даному етат експорт агропромислово'1 продукцИ входить до пpiоpитетiв На-щонально'1 експортно'1 стратег^. У Пpиднiпpовськомy економiчномy pайонi лiдеpом цього напрямку е Днш-ропетровська область, де експорт м'яса птищ складае 15% вщ експорту АПК. Основними споживачами продукци АПК е 6С, Азiя та Африка.
Список використаних джерел
1. Барилович О. М. Стан та проблеми розвитку сшьського господарства Украши. Молодий вчений.
2015. №8. С. 36—39.
2. Головачова О. С. Проблеми та перспективи ро-звитку шфраструктури аграрного ринку Украши. Бiз-нес 1нформ. 2013. №5. С. 178—183.
3. Антонюк О. П., Антонюк П. О. Аналiз структури експорту агропродовольчо'1. Економжа харчовог проми-словость 2014. №3. С. 27—32.
4. Строченко Н. I. Економiчнi аспекти зростання експорту продукци АПК Украши у контекста запрова-дження стандарта iз вуглецево'1 сертифжаци. Економжа. 2014. №7. С. 75—81.
5. Задоя А.О. Зовншня торпвля Украши: сучасш масштаби, структура i тенденци. Академiчний огляд.
2016. № 2(45). С. 110—117.
6. Кулицький С. Питання трансформаци украш-сько'1 зовншньо! торпкт на сучасному етапi. URL:
http://acadrev.duan.edu.ua/images/stories/files/20l6-2/ 15.pdf.
7. П'янкова О.В., Ралко О.С. Зовншня торпвля Украши: проблематика структурних 3mîh та прюрите-тв. Економжа та суспыьство. 2016. Вип. 5. С. 65—71.
8. Сотник I., Шафорост Ю. Розвиток зовншньо'1 торгiвлi Украши з крашами бвропейського Союзу. URL: www.sophus.at.ua/publ/20l6_06_1_kampodilsk.
9. Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризисна. Уп-равлтня економжою: meopin та практика. 4emeepmi Чу-мачен^вськ читання: зб. наук. праць. 2015. С. 156-165.
10. Експортна стратепя Украши: Дорожня карта стратепчного розвитку торгiвлi на перюд 2017-2021 роив. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021.
11. Пашков М. Реалии и перспективы стратегического партнерства. URL: www.razumkov.org.ua/ukr/ article.php?ne.
12. Сайт Державно1 служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Украшський союз промисловщв i тдприем-цiв. URL: http://uspp.ua/2017-j-mav-bi-stvoriti-tak%D1 %96-tempi-rozvitku-shhob-lyudi-v%D1%96dchuli-pozitiv n%D1%96-zm%D1%96ni-yakost%D1%96-zhittya.html.
14. Перспективы мировой экономики. Сайт Всемирного банка. URL: http://www.worldbank.org/en/ publication/global-economic-prospects.
15. Гужва I. Слабка ланка: як Украш вмонтува-тися в глобальнi ланцюги додано'1 вартостi. URL: t.ua/macrolevel/slabka-lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya-v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti-_.html.
16. URL: http://www.bakertilly.ua/ru/news/id1055).
17. Осадча Н.В. Характеристика процесу штегра-цiï Украши до бвропейського Союзу (6С). ekohomî4-ний eicHUK Донбасу. 2011. № 3 (25). С. 71—82.
18. Осадча Н.В. Формування зон вшьно1 торгiвлi в Украшк проблеми та шляхи виршення. Екoнoмiчний всник Донбасу. 2008. № 4 (14). С. 95—98.
19. Осадча Н.В. Глобалiзацiйнi процеси та ïx вплив на митну полггику та тарифне регулювання. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2010. Ч. 2. С. 20—25.
20. Павленко О. Украша на зовншшх аграрних ринках. Як компенсувати втрату ринку РФ. URL: http://www.epravda.com.ua/columns/2015/09/23/560722 /view_print/.
21. Стратепя розвитку аграрного сектору еконо-мiки Украши на перюд до 2020 року. URL: http://minagro.gov.ua/node/7644.
22. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 2025. URL: http://soskin.info/userfiles/ file/Economic-An-nals-pdf/DOl/ ea-V166-04.pdf.
23. Paj^k, K., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. URL: http://fkd.org.ua/article/ view/91052/92128.
24. Ляшенко В.I., Осадча Н.В., Галясовська О. В. Поpiвняльна оцшка експортних можливостей продук-цИ гipничодобyвного комплексу Украши. Фтансово-кредитна дшльтсть: проблеми теори та практики: зб. наук. праць. Харюв: Ун-т банк. справи, 2018. Вип. 3. С. 208-218.
25. Даниленко А. С. Оpганiзацiйно-економiчнi засади pеалiзацiï експортного потенщалу сшьськогос-подарських пiдпpиемств. Економка та управлтня АПК. 2013. №11. С. 5—10.
26. Амоша А.И., Дубнина М.В., Кацура С.Н., Ляшенко В.И., Марченко В.Н. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности. Экономист. 2005. №12. С. 62-74.
27. Перший етап модершзацн економiки Украши: досвщ та проблеми: моногpафiя / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка. Запоpiжжя: КПУ, 2014. 798 с.
References
1. Barylovych O. M. (2015). Stan ta problemy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy [Status and problems of agricultural development in Ukraine]. Molodyi vchenyi — Young scientist, 8, pp. 36—39 [in Ukrainian].
2. Holovachova O. S. (2013). Problemy ta perspektyvy rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy [Problems and prospects of development of the infrastructure of the agrarian market of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 5, pp. 178—183 [in Ukrainian].
3. Antoniuk O.P., Antoniuk P.O. (2014). Analiz struktury eksportu ahroprodovolchoi [Analysis of the structure of agricultural exports]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti — Еconomy of the food industry, 3, pp. 27—32 [in Ukrainian].
4. Strochenko N. I. (2014). Ekonomichni aspekty zrostannia eksportu produktsii APK Ukrainy u konteksti zaprovadzhennia standartiv iz vuhletsevoi sertyfikatsii [Economic Aspects of Growth of Export of AIC Products of Ukraine in the Context of Introduction of Carbon Certification Standards]. Ekonomika — Economy, 7, pp. 75—81 [in Ukrainian].
5. Zadoia A.O. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: suchasni masshtaby, struktura i tendentsii [Foreign Trade of Ukraine: Current Scales, Structure and Trends]. Akademichnyi ohliad — Academic review, 2(45), pp. 110—11 [in Ukrainian].
6. Kulytskyi S. Pytannia transformatsii ukrainskoi zovnishnoi torhivli na suchasnomu etapi [The issue of the transformation of Ukrainian foreign trade at the present stage]. (n.d.). acadrev.duan.edu.ua. Retrieved from http://acadrev.duan.edu.ua/images/stories/files/2016-2/ 15.pdf [in Ukrainian].
7. Piankova O.V., Ralko O.S. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: problematyka strukturnykh zmin ta priorytetiv [Foreign Trade of Ukraine: Problems of Structural Change and Priorities]. Ekonomika ta suspilstvo — Economics and Society, Issue 5, pp. 65—71 [in Ukrainian].
8. Sotnyk I., Shaforost Yu. Rozvytok zovnishnoi torhivli Ukrainy z krainamy Yevropeiskoho Soiuzu [Development of foreign trade of Ukraine with the countries of the European Union]. (n.d.). sophus.at.ua. Retrieved from www. sophus.at.ua/publ/2016_06_ 1_kampodilsk [in Ukrainian].
9. Prokopenko R.V. (2015). Analyz perspektyv otraslei ukraynskoi эkonomyky pry vbikhode yz kryzysna
[Analysis of prospects of industries of Ukrainian economy on leaving from the crisis]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chetverti Chumachenkivski chytannia — Economics Management: Theory and Practice. Fourth Chumachenko readings (pp. 156-165). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
10. Eksportna stratehiia Ukrainy: Dorozhnia karta stratehichnoho rozvytku torhivli na period 2017-2021 rokiv [Export strategy of Ukraine: Road map of strategic trade development for the period 2017-2021]. me.gov.ua. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/Detail? lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64 &title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrate gichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021 [in Ukrainian].
11. Pashkov M. Realii i perspektivy strategicheskogo partnerstva [Realities and prospects for strategic partnership]. razumkov.org.ua. Retrieved from www.razumkov.org. ua/ ukr/ article.php?ne [in Russian].
12. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
13. Ukrainskyi soiuz promyslovtsiv i pidpryiemtsiv [Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs]. (n.d.). uspp.ua. Retrieved from http://uspp.ua/2017-j-mav-bi-stvoriti-tak%D1 %96-tempi-rozvitku-shhob-lyudi-v%D 1 %96dchuli-pozitiv n%D1%96-zm%D1%96ni-yakost% D 1% 96- zhittya.html [in Ukrainian].
14. Perspektivy mirovoy ekonomiki [Prospects for the global economy.]. World Bank website. (n.d.). Retrieved from http://www.worldbank.org/en/ publication/global-economic-prospects [in Russian].
15. Huzhva I. Slabka lanka: yak Ukraini vmontuvatysia v hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti [Weak link: how to integrate Ukraine into global value added chains]. (n.d.). Retrieved from t.ua/macrolevel/slabka-lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya-v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti-_.html [in Ukrainian].
16. Kurs na Afriku: yest' li shans dlya ukrainskikh produktov popast' na rynki ogromnogo kontinenta [A course for Africa: is there a chance for Ukrainian products to enter the markets of a vast continent]. (2016). bakertilly.ua. http://www.bakertilly.ua/ru/news/id1055 [in Russian].
17. Osadcha N.V. (2011). Kharakterystyka protsesu intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu (YeS) [The analysis of process of integration of Ukraine in European Union]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (25), pp. 71—82 [in Ukrainian].
18. Osadcha N.V. (2008). Formuvannia zon vilnoi torhivli v Ukraini: problemy ta shliakhy vyrishennia [Formation of free trade zones in Ukraine: problems and solutions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 4 (14), pp. 95—98 [in Ukrainian].
19. Osadcha N.V. (2010). Hlobalizatsiini protsesy ta yikh vplyv na mytnu polityku ta taryfne rehuliuvannia
[Globalization processes and their impact on customs policy and tariff regulation]. Problemy razvitiya vneshne ekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostrannykh investitsiy: regional'nyy aspekt — Problems of development of foreign economic relations and attracting foreign investment: a regional aspect, Part 2, pp. 20—25. Donetsk, DonNU [in Ukrainian].
20. Pavlenko O. Ukraina na zovnishnikh ahrarnykh rynkakh. Yak kompensuvaty vtratu rynku RF [Ukraine on external agrarian markets. How to compensate for the loss of the Russian market]. (n.d.). epravda.com.ua. Retrieved from http://www.epravda.com.ua/columns/2015/09/23/56 0722 /view_print/ [in Ukrainian].
21. Stratehiia rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy na period do 2020 roku [Strategy of development of agrarian sector of economy of Ukraine for the period till 2020]. minagro.gov.ua. Retrieved from http://minagro.gov. ua/ node/7644 [in Ukrainian].
22. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 2025. http://soskin.info/userfiles/ file/Economic-Annals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf.
23. Pajqk, K., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. Retrieved from http://fkd.org.ua/article/ view/91052/ 92128.
24. Liashenko V.I., Osadcha N.V., Haliasovska O. V. (2018). Porivnialna otsinka eksportnykh mozhlyvostei produktsii hirnychodobuvnoho kompleksu Ukrainy [Comparative estimation of export opportunities of the mining equipment complex in Ukraine.]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky — Financial and credit activity: problems of theory and practice, Issue 3, pp. 208218. Kharkiv, University of Banking [in Ukrainian].
25. Danylenko A. S. (2013). Orhanizatsiino-ekono-michni zasady realizatsii eksportnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv [Organizational-economic principles of realization of export potential of agricultural enterprises]. Ekonomika ta upravlinnia APK — Economics and management of agro-industrial complex, 11, pp. 5—10 [in Ukrainian].
26. Amosha A.I., Dubnina M.V., Katsura S.N., Lyashenko V.I., Marchenko V.N. (2005). Regiony Ukrainy: otsenka konkurentosposobnosti [Regions of Ukraine: assessment of competitiveness]. Ekonomist — Economist, 12, pp. 62-74 [in Russian].
27. Alymov O.M., Amosha O.I. et al. (2014). Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems]. Zaporozhye, CPU [in Ukrainian].
