CC BY
14
• забезпечити гривш стабiльнiсть як одного з основних чинникiв дiяльностi будь-яких розрахунюв;
• здiйснити реформування грошово-кредитно! полижи з метою розвитку малого (е досить важливим в Укра!ш i набувае важливе значення сьогодт) i великого бiзнесу Укра!ни;
• зменшити видатки на утримання державного апарату, але збiльшити видатки на фшансування розвитку економжи, що позитивно вплине на розвиток гро-шово-кредитно! системи Укра!ни.
Монетарна политика, яка базуеться на цiновiй стабшьносп, може бути ефективною лише за умови наявносп стало! фшансово! системи. Як св^ить перебiг останньо! економiчноl та фшансово! кризи, стабiльнi щни е необидною, проте недостатньою монетарно-фiнансовою умовою успiшного функщ-онування економiки. Стабiльнi цiни самi по собi не убезпечують вiд виник-нення фiнансових криз.
Л1тература
1. Дзюблюк О. Оптишзацш передавального мехашзму грошово-кредитно! полтики центрального банку / О. Дзюблюк // Вюник Национального банку Укра!ни : журнал. - 2003. - № 1. - С. 6.
2. Варгас В.М. Пщвищення ефективносп антишфляцшного регулювання в Укра!ш / В.М. Варгас // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.15. - 173-181.
3. Колобов Ю. Монетарш параметри розвитку економжи Укра!ни / Ю. Колобов // Вю-ник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2012. - № 4. - С. 6.
4. Мищенко С.В. Новые тенденции в монетарной политике и регулировании финансовых систем / С.В. Мищенко // Финансы и кредит : журнал. - 2010. - № 40 (424). - С. 23-29..
5. Основш засади грошово-кредитно! полггики на 2012 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document? id=114668.
Стецько Л.И. Монетарная политики - средство улучшения функционирования экономики Украины
Рассмотрены внутренние причины возникновения кризиса. Сосредоточенно внимание на последних годах деятельности Национального банка Украины. Коротко рассмотрены меры деятельности НБУ в этот период. Также сделана попытка определить факторы, которые смогут улучшить функционирование экономики Украины. Ключевые слова: монетарная политика, бюджетно-налоговая политика.
Stetsko L.I. Monetary policy as a means of improving the functioning of the economy of Ukraine
The article highlights the internal causes of the crisis focuses on the last years of activity of the National Bank of Ukraine. Briefly considered measures of the National Bank in the period. Also attempt to outline the factors that can improve the functioning of the economy of Ukraine.
Keywords: monetary policy, fiscal policy._
УДК338.3 Acnip. П.О. Фененко1 -ПВНЗ "Свропейськийушверситет"
МЕХАН1ЗМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВН1ШНЬО1 ТОРГ1ВЛ1 ПРОДУКЦИЮ ТВАРИННИЦТВА: РЕАЛН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Здшснено анал1з в1тчизняно! галуз1 тваринництва та впливу на !! розвиток ме-хашзм1в оподаткування зовшшньо! торпвл1 продукщею галузг Дослщжено доцшь-шсть оподаткування експорту живо! худоби та шгаряно! сировини вив1зним митом,
1 Наук. кер1вник: проф. Н.С. Прокопенко, д-р екон. наук - ПВНЗ "Свропейський ушверситет"
^цю^льний лкотехшчний yнiвeрситeт Укрaïни
та вплив змши ставок вв1зного мита на обсяги iмпopтy м'яса. Пpoaнaлiзoвaнo пpoцec адаптаци псштики щодо oпoдaткyвaння зовшшньсй тopгiвлi в кoнтeкcтi вступу до Св1товсй opгaнiзaцiï тopгiвлi, визнaчeнo pизики у зовшшшй тopгiвлi пpoдyкцieю тва-pинництвa.
Ключовi слова: зовшшня тсфпвля пpoдyкцieю твapинництвa, ставка мита, ви-вiзнe мито, ввiзнe мито, сальдо зoвнiшньoï тopгiвлi, обсяги eкcпopтy пpoдyкцiï тва-pинництвa, обсяги iмпopтy пpoдyкцiï твapинництвa.
Вступ. Пpиeднaвшиcь до Cвiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi (СОТ), Укpaïнa взяла на ceбe зобов'язання знизити piвeнь митних бap'epiв за тoвapними пози-цiями ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï.
З огляду на cитyaцiю, що cклaдaeтьcя у зовшшнш тopгiвлi пpoдyкцieю твapинництвa, в якш обсяги iмпopтy значно пepeвищyють обсяги eкcпopтy, що стало особливо вщчутним caмe пicля вступу до СОТ, актуальним e досль джeння впливу на poзвитoк гaлyзi iнcтpyмeнтiв оподаткування, що застосову-ються до ciльcькoгocпoдapcьких пiдпpиeмcтв пiд час здшстення такого poдy зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi.
Анaлiз остaннix нayковиx дослiджeнь. Питання оподаткування зов-нiшньoï тopгiвлi пpoдyкцieю твapинництвa, eфeктивнocтi знижeння ставок ввiзнoгo мита ^и iмпopтi виcвiтлюють у cвoïх пpaцях тaкi вiтчизнянi науков-щ, як: Н.П. Злeпкo, I.B. Кобута, Н.Г. Копигець, В.Я. Мeceль-Вeceляк, Т.О. Осташко, K.I. Пocилaeвa, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та iншi авте^и.
Пpoтe, ocкiльки aдaптaцiя законодавства, що peгyлюe дiяльнicть в аг-papнoмy ceктopi eкoнoмiки Укpaïни до нових умов та ^авил СОТ тpивae i дoнинi, а змiни, яю вiдбyвaютьcя пiд час цього ^о^су, впливають i на мeхa-шзми оподаткування ciльcькoгocпoдapcьких тoвapoвиpoбникiв пiд час здшстення ними зoвнiшньoï тopгiвлi, виникae нeoбхiднicть подальшого дос-лiджeння впливу мита, яте e основним податком на зовшшню тopгiвлю, на CTpy^ypy eкcпopтy та iмпopтy пpoдyкцiï твapинництвa ciльcькoгocпoдapcь-кими пiдпpиeмcтвaми, та на подальший poзвитoк гaлyзi загалом.
Постaновкa iaiMainiu. Ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa, якi здшснюють зoвнiшню тopгiвлю пpoдyкцieю твapинництвa оподатковуються шляхом cтягнeння вивiзнoгo (eкcпopтнoгo) та ввiзнoгo (iмпopтнoгo) мита, якe за cвoe пpиpoдoю e нeпpямим податком та одним iз джepeл фopмyвaння до-хiднoï частини бюджeтy ^аши. Мито мae фyнкцioнaльнi завдання, cepeд яких головними e фicкaльнi, стимулювальш, якi cпpямoвaнi на poзвитoк нащ-онального виpoбникa, та peгyлятивнi, яю фopмyють обсяг та cтpyктypy e^ cпopтy та iмпopтy. Пoлiтикa щодо оподаткування зoвнiшньoï тopгiвлi iнкoли те тiльки нe дae змогу миту як те^ямому податку виконувати cвoï фyнкцiï, а й пpизвoдить до фшансових втpaт aгpapiïв та змeншeння дepжaвних дoхoдiв.
Мeтoю дocлiджeння e aнaлiз стану гaлyзi твapинництвa в y^aïm та тeндeнцiй оподаткування ciльcькoгocпoдapcьких пiдпpиeмcтв пiд час здiйcнeння ними eкcпopтy та iмпopтy живoï худоби та м'яса.
Peзyльтaти дослiджeння. На тepитopiï Укpaïни галузь твapинництвa почала poзвивaтиcя щe за чaciв юнування тpипiльcькoï кyльтypи, пpeдcтaвни-ки rnoï займалися виpoщyвaнням oвeць, кiз та свитей. У пpoдoвж вiкiв i до сьогодш ïï знaчeння в eкoнoмiцi дepжaви тiльки збiльшyвaлocя, осюльки те-peдyciм за нopмaльних обставин ^одукщя твapинництвa часто була основою
бюджeтy у^аш^кою ceлянинa i, вiдпoвiднo, впливала на загальний дoбpo-бут кpaïни. З юнця XVIII ст. твapинництвo в У^аш набуло pинкoвoгo хapaк-тepy, ocкiльки почався eкcпopт вовни i вoлiв [1].
На cьoгoднi важко пepeoцiнити галузь твapинництвa для ^аши зага-лом, ocкiльки вона зaбeзпeчye людeй хapчoвими пpoдyктaми, дae с^овину для лeгкoï хapчoвoï, а також фapмaцeвтичнoï пpoмиcлoвocтi, тяглову силу (юнь, вiл), ocнoвнe opгaнiчнe дoбpивo - гнш. Головними галузями твapин-ництва У^аши e poзвeдeння вeликoï poraTOï худоби й cвинapcтвo, також -вiвчapcтвo i птaхiвництвo; зaнeпaлo ^^pcrao. Дoпoмiжнe знaчeння мають кpoлiвництвo, бджшьництво, шoвкiвництвo та pибaльcтвo.
На вщмшну вiд гaлyзi pocлинництвa, в яюй ciльcькoгocпoдapcькi тд-пpиeмcтвa кpaïни мають eкoнoмiчнi вигоди та вeликий eкcпopтний пoтeнцiaл, галузь твapинництвa мae вeликy кiлькicть пpoблeм, пpo що свщчить тевпин-нe cкopoчeння валових показниюв виpoбництвa з чaciв oтpимaння нeзaлeж-нocтi, вiдпoвiднo, з огляду на затепад цieï гaлyзi, Укpaïнa змyшeнa iмпopтyвa-ти вeликy кiлькicть ^оду^и твapинництвa щopiчнo. Так, одним з основних показниюв стагнацп гaлyзi твapинництвa e показники знижeння пoгoлiв'я вe-ликoï poгaтoï худоби (BPX), свитей, кiз та oвeць. За пepшe дecятилiття, з 1990 по 2000 p., юльюсть BPX в У^аш змeншилacя на 58 %, а з початку 2000-тисячних poкiв i дoтeпep - щe мaйжe на 50 %. На початок 2012 p. юльюсть BPX становила 4425,8 тис. гoлiв, зoкpeмa 2582,2 тис. гoлiв - кopiв, сви-нeй нaлiчyвaлocя 7373,2 тис. гoлiв, oвeць та кiз - 1739,4 тис. гoлiв. Пpи чому на частку ciльcькoгocпoдapcьких пiдпpиeмcтв пpипaдae близько 30 % в^о-щування BPX, peштa виpoщyeтьcя iндивiдyaльними гocпoдapcтвaми.
За останш 12 poкiв змeншeння пoгoлiв'я худоби вiдбyвaeтьcя за вciмa кaтeгopiями, взaгaлi, за poки нeзaлeжнocтi юльюсть гoлiв BPX cкopoтилacя у 5 paзiв. Пpoтe позитивна динaмiкa cпocтepiгaeтьcя у птaхiвництвi, пoгoлiв'я в цш пiдгaлyзi збiльшилocя на 62 % у 2012 p., пopiвнянo з 2000 p., або на 74 тис. гсшв, показник цього po^ мaйжe наблизився до показника 1991 p., коли пoгoлiв'я птицi становило 246,1 млн гсшв. Cкopoчeння пoгoлiв'я BPX на тлi тpивaючoгo нapoщyвaння пoгoлiв'я птицi пов'язано як iз тим, що opгaнiзa-щя виpoбництвa м'яса птицi e iнвecтицiйнo пpивaбливoю та пoтpeбye значно мeншoгo пepioдy часу для дocягнeння кoндицiйнoï ваги, нiж у виpoбництвi BPX, так iз тим, що близько 70-75 % пoгoлiв'я кopiв yтpимyeтьcя гocпoдap-ствами нaceлeння, а птaхiвництвoм здeбiльшoгo займаються сшьськогоспо-дapcькi пiдпpиeмcтвa.
Cкopoчeння пoгoлiв'я худоби вiдпoвiднo вiдoбpaжaeтьcя i на обсягах виpoбництвa молока. ^и цьому знижeння виpoбництвa молока за 20 po^ cкopoтилocя тшьки в 2 paзи, що пояснюють пepeдyciм зpocтaнням ^оду^ тивнocтi молочного стада в aгpoпiдпpиeмcтвaх. У 1991 p. в^облялося понад 22 млн т молока на prn, а у 2011 p. тpoхи бiльшe нiж 11 млн т. ^и тому rnce-лeння У^аши зaбeзпeчeнe молоком i мoлoкoпpoдyктaми тшьки на 51 % вщ нopми. Очeвиднo, що спад виpoбництвa у гaлyзi твapинництвa пoзнaчaeтьcя на зoвнiшньoтopгoвeльнoмy oбopoтi з пpoдyкцiï гaлyзi. У 2005 p. сальдо зов-нiшньoï тopгiвлi було позитивним i становило 232, 4 млн дол., а в 2011 po^ воно вжe мало вщ^мте знaчeння i становило 98, 8 млн дол. фис. 1).
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Рис. 1. Динамжа обсягiв експортуИмпорту продукци тваринництва за перюд з 2005р.у по серпень 2012р., млн дол.
(за даними Державного Комтету Статистики Украти [13])
За анашзований перюд експорт живих тварин шдвищився бшьше шж у 3 рази, найбшьший його показник становив 9, 8 млн дол. у 2011 р., порiвняно з 2,8 млн дол. у 2005 р. Проте показник обсягу iмпорту незрiвнянно бшьший, шж показник експорту, при чому досить рiзке зростання iмпорту почалося з 2005 р. за рахунок збшьшення iмпорту живих свиней, чому сприяло зменшен-ня ставки ввiзного мита. Пшьгова i повна ставка становила 5 % вщ митно! вартостi для тварин вагою менше нiж 50 кг, пiльгова та повна ставка у розмiрi 8 % вщ митно! вартостi - для тварин вагою 50 кг i бшьше. Вступ Укра!ни до СОТ у 2008 р. також сприяв нарощуванню обсяпв iмпорту живо! худоби. У 2011 р. iмпорт живо! худоби знаходився на рiвнi 76,6 млн дол. (рис. 2).
Рис. 2. Динамжа обсягiв експорту Импорту живо'1 худоби з 2005р. по серпень 2012 р., млн дол. (за даними Державного комтету статистики Украти [13])
Провщне мюце серед живих тварин, як щорiчно експортуються, займае велика рогата худоба, вщповщно, ще з 1996 р. уряд намагався обмежи-ти !! експорт, цим самим захисти внутршнш ринок та тдтримати iнтереси в^-чизняного товаровиробника та збiльшити поголiв,я. Задля цього було ухвалено Закон "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шюряну сировину".
Згiдно з цим Законом, ввiзне мито встановлювалося за комбiнованою ставкою, тобто за вивiз молодняка велико! рогато! худоби ставка мита була на рiвнi 75 % вщ митно! вартостi, але не менше як 1500 екю за тонну, за вивiз нетелi, корiв, биюв, волiв експортери мали сплачувати ввiзне мито за ставкою 55 % вщ митно! вартостi, але не менше шж 540 екю за тонну, за вивiз живих овець - 50 %, ставка вивiзного мита для шкур велико! рогато! худоби, овець та ягнят була на рiвнi 30 % !хньо! митно! вартост^ але не менше шж 400 екю за штуку, а шкури свиней - 27 % митно! вартост^ але не менше шж 170 екю за штуку.
При чому вщ сплати мита звшьнялись сшьськогосподарсью товарови-робники - юридичнi особи, яю самi виробляли таку продукщю, окрiм молодняка велико! рогато! худоби вагою не бiльш як 350 кг. Тобто ухвалений Закон заохочував сiльськогосподарськi пiдприeмства експортувати продукщю без посередниюв. Реалiзацiя продукцi! проводилась за щнами, не нижчими щди-кативних, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни [2].
Проте, майже за 10 роюв iснування такого способу оподаткування ек-спорту, данi статистики свщчили про неефективнiсть дiючих на той час ставок мита, оскшьки майже ввесь експорт спрямовувався до Республ^ Молдова, з якою було укладено Угоду "Про зону вшьно! торгiвлi", а отже, вивiзне мито не сплачувалося, однак умовно нараховувалося в розмiрi близько 3 млн грн щорiчно. Окрiм цього, обмеження експорту шляхом стягнення вивiзного мита не тшьки не тдтримало вiтчизняне тваринництво, а й позбавило сшьгос-пвиробникiв стимулу до вирощування ВРХ. З 1996 по 2004 рр. погсшв'я велико! рогато! худоби зменшилось вiд 17,5 млн до 7,7 млн одиниць. Вщповщно у 2005 р. розглядалися варiанти встановлення з 1 сiчня 2006 р. нульово! ставки ввiзного експортного мита на живу худобу та поетапне зменшення вивiзного експортного мита на шюряну сировину до 15 вщсотково! ставки з подальшим !! щорiчним зменшенням на один вщсоток iз 1 сiчня 2007 р. до значення 10 %.
Обмеження експорту шюрсировини також не мало значного сенсу, оскшьки майже 100 % !! експорту припадало також на частку Республжи Молдова, а отже, вивiзне мито при експорт шюрсировини не сплачувалося. За результатами 2005 р., надходження в бюджет вщ сплати експортного мита за вивезення шюрсировини становили 11,7 тис. грн, за умовно нарахованого -8,5 млн грн. Тобто фактично вивiзне мито не виконувало свое! фюкально! функцп наповнення бюджету. А зменшення ставки мита могло б принаймш сприяти розширенню географiчно! структури експорту шюрсировини та ВРХ, та вщповщно збшьшити фактичш надходження до Державного бюджету. Однак на той час ставки мита залишилися без змш.
Вони були актуальними до 2008 р, i тшьки тсля вступу до СОТ ставки були переглянут в бж зменшення, а також замшеш з комбiнованих на ад-валернi, оскiльки за умовами СОТ забороняеться використання специфiчних та комбшованих ставок мита. Починаючи з 2009 р., Укра!на зобов'язалася щороку зменшувати ставку вивiзного мита на живу худобу на 5 вщсоткових пункпв до значення 10 %. У 2012 р. ставка такого мита становить 30 % мит-но! вартосп. Також щороку зменшуеться на 1 вiдсотковий пункт ставка ви-вiзного мита на шюряну сировину до позначки 20 %, на сьогодш ставка такого мита становить 26 %.
Найбшьш важливим питанням зовнiшньо! торгiвлi продукцп тварин-ництва е питання експорту - iмпорту м'яса. Вступ Укра!ни до СОТ мав ризик масового збшьшення iмпорту продукцi! тваринництва, через зниження мит-них ставок. Проте збшьшення iмпорту м'яса за роки членства Укра!ни у СОТ збшьшився у середньому у 3 рази. Хоча обсяг iмпорту м'яса i перевищуе об-сяг його експорту, тим не менш, динамжа останшх рокiв е достатньо позитивною, оскшьки прослщковуеться тенденцiя до скорочення надходжень
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
м'яса та харчових субпродуклв з-за закордону, так у 2011 р. iмпортовано ще! продукцi! на суму 292, 1 млн дол., або 216 тис. тонн, що на 37 % менше по-рiвняно з 2010 р. Поступово вггчизняне тваринництво збшьшуе рiвень забез-печеностi Укра!ни м'ясом. У 2008 р. частка iмпортованого м'яса становила 23 %, в 2009 р. - 19 %, а в 2010 та 2011 рр. - вже близько 16 %.
Разом з тим, починаючи з 2006 р., вщбуваеться поступове збшьшення обсягiв експорту м'яса та харчових субпродуклв, який у 2011 р. збшьшився майже на 85 %, порiвняно з 2006 р. (рис. 3).
7 юс. 2012 Роки
Рис. 3. Динамжа обсягiв експорту - iмпорту м 'яса та харчових субпродукт1в за 2005р. - 7м^ящв 2012 р., млн дол. (за даними Державного комтету статистики Украгни [13]) Проблема переважання iмпорту м'яса над його експортом мае вщпо-вщт причини виникнення. Внутршньою причиною е дефщит виробництва, що призводить до незадоволення споживчих потреб, особливо це стосуеться м'яса свиней, хоча варто зауважити, що низьк доходи населення призвели до вщчутного скорочення рiвня споживання продукцп тваринницького похо-дження. Порiвняно з 1990 р., споживання м'яса та м'ясопродуклв скоротило-ся в 1,3 раза. Рiвень споживання м'яса населенням за шдсумками 2011 р. ста-новив 52 кг на одну особу ^зюлопчна норма - близько 80 кг).
В Укра!ш основна частка у виробнищш м'яса припадае на яловичину та телятину, свинину та м'ясо птищ, незначну частину займае виробництво м'яса кролятини, баранини, козлятини та конини. З 2005 по 2011 рр. змшила-ся структура виробництва м'яса: зменшилося виробництво яловичини та те-лятини, обсяг виробництва свинини майже не змшився, проте збшьшилося виробництво м'яса птищ.
На нашу думку, основною проблемою у повшьному темш зростання обсяпв виробництва м'яса в Укра!т е недостатня сконцентроватсть виробництва на сшьськогосподарських тдприемствах. Так, на сьогодт, тшьки близько 25 % виробництва яловичини та телятини, 45 % виробництва свинини припадае на частку сшьськогосподарських шдприемств. Проте, 90 % м'яса птищ виробляеться останшми, що позитивно вщображаеться у обсягах iм-порту, який ютотно скоротився у 2011 р.
Обсяги виробництво м'яса баранини, козлятини, кролятини та конини майже не змшилися протягом аналiзованого перюду та перманентно знахо-дяться у стат глибоко! кризи. При чому виробництво цих товарних груп пов-шстю припадае на частку господарств населення, ними виробляеться щорiч-но в середньому 17 тис. т баранини та козлятини, 13 тис. т кролятини та 12 тис. т конини.
Для порiвняння станом на кшець 2011 р. загальний обсяг виробництва яловичини та телятини у свт становить 56,8 млн т, свинини - за 101,1 млн т, м'яса птищ - 86 млн т [3]. Найбшьшими виробниками м'яса у свт е Китай -близько 86 млн тонн, США - 42 млн тонн та Бразилiя - 23 млн тонн. Укра!на не належить до провщних кра!н - виробниюв м'яса, оскшьки !! частка не до-сягае навiть 1 % (станом на 2011 р. - 2,1 млн т). На вщм^ вщ свггово! кон'юнктури, яка характеризуеться поступовим зростанням обсяпв виробництва м'яса, ситуащя на внутршньому ринку е протилежною [4].
За прогнозом, свггове виробництво м'яса до 2018 р. збшьшиться до 328 млн т, причому рiчний прирют виробництва м'яса птицi - на 2,3 % пере-вищить показники з виробництва свинини й баранини (на 1,8 %), а також яловичини (на 1,3 %). Частка споживання м'яса птищ (37 %) вперше переви-щить споживання свинини - 36 % [3]. Очевидно, що ситуащя з виробництвом м'яса, що склалася в Укра!ш, стимулюе процес збшьшення його поставок з-за кордону (табл. 1). У структурi експорту у 2005 р. переважала частка яловичини та телятини, проте вона значно скоротилася у 2011 р., що пов'язано зi ско-роченням поголiв'я ВРХ та зменшення обсяпв виробництва м'яса цього виду.
Табл. 1. Експорт-'шпорт основных виды; м'яса за перюд 2005-2011 рр., тис. т
Найменування продукт! Роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Експорт
Яловичина та телятина 56,1 12,1 34,7 16,8 18,9 13,4 8,4
Свинина 6,6 0,52 - - - 0,6 12,5
М'ясо птищ 0,1 0,25 5,0 8,3 18,9 32,5 49,8
1мпорт
Яловичина та телятина 30,9 19,3 9,1 18,7 8,9 3,6 3,2
Свинина 46,3 47,19 62,3 178,8 140,8 108,6 86,2
М'ясо птищ 141,8 151,7 131,5 255,1 193,2 154,6 61,1
Джерело: складено за даними Державного ком1тету статистики Укра!ни [13]
За дослщжуваний перюд майже повнютю був вщсутнш експорт свинини, i тшьки в останш 2 роки, (2010-2011 рр.), укра!нська свинина почала експортуватися на зовшшш ринки. Збшьшення погсшв'я птищ, обсяпв виробництва !! м'яса вщобразилося на збшьшеш й обсяпв експорту майже у 50 разiв у 2011 р. порiвняно з 2005 р. Головними партнерами з експорту м'яса в Укра!ш залишаються кра!ни СНД - Бшорусь, Молдова, Казахстан, однак провщна роль належить Росп.
Показники iмпорту свщчать у переважаннi м'яса птицi, яке ввозиться пе-реважно зi США та Имеччини, однак з 2005 по 2008 рр. обсяг iмпорту збшьшу-вався i досяг показника у 255,1 тис. т, а з 2009 р. почався спад, що пояснюеться знову ж таки нарощуванням виробничих потужностей в пiдгалузi птахiвництва. У 2 рази, порiвняно з 2005 р., збiльшилися обсяги iмпорту свинини, проте у 10 разiв зменшилися обсяги iмпорту яловичини та телятини. Головним поста-чальником останнiх впродовж усiх роюв залишаеться Бразилiя та Польща.
Одним iз визначальних факторiв формування структури експорту -iмпорту м'яса сiльськогосподарськими тдприемствами е механiзм !хнього
Нацюмальмий л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
оподаткування шляхом встановлення мита. В Закон "Про Митний тариф Ук-ра!ни" вщ 11.01.1993 р. визначаються ставки мита, яю застосовуються при оподаткуваннi товарiв, що ввозяться до Укра!ни. Протягом 1993-2004 рр. документ зазнав змш, за якими повш ставки мита в адвалерному еквiвалентi на ввезення яловичини морожено! збшьшились на 90 процентних пункпв, сви-нини - на 44 п. п., баранини - на 11 п. п. та м'яса птищ - на 123 п. п.
Варто зауважити, що зниження ставок iмпортних тарифiв на сшьсько-господарсью товари не вщбувалось одночасно зi вступом Укра!ни до СОТ. Ставка iмпортного мита у перерахунку в адвалерний еквiвалент поступово знижувалася завдяки зростанню свiтових цiн на продовольство ще до запро-вадження iмпортних тарифiв, погоджених пiд час вступу до Органiзацi!. Найбiльше зниження iмпортних митних тарифiв на бшьшють сшьськогоспо-дарських товарiв вiдбулося ще у 2005 р [4]. Хоча у тому ж 2005 р. було скасо-вано тльги в оподаткуванш товарiв, що ввозяться на територп прiоритетного розвитку та до спещальних економiчних зон. Такий захщ вплинув на обсяги iмпорту м'яса та харчових субпродукпв свiйсько! птищ, який скоротився по-рiвняно з 2004 роком на 27 % [5]. Пюля вступу Укра!ни до СОТ було ухвале-но закон "Про внесення змш до Митного тарифу Укра!ни", який набув чин-ност 14 сiчня 2009 р. i понизив ставки ввiзного мита. Так, середньоарифме-тична ставка ввiзного мита знизилася вiд 21,5 до 12,3 % на групу "М'ясо та !с-тiвнi субпродукти" (табл. 2).
Табл. 2.1мпортт тарифи на м'ясо до Ь тсля вступу у СОТ, %
до митноИ вартосий [8]
Вид товару Тариф вщповщно до зако-нодавства, станом на 2005 р. (комб1нована ставка) Тариф п1сля вступу у СОТ, станом на 2012 р. (адвалерна ставка)
М'ясо ВРХ, св1же або охолоджене 10 %, але >0,6 е/кг 15 %
Свинина св1жа, охолоджена або морожена 10 %, але >0,6 е/кг 12 %
Баранина 10 %, але >0,6 е/кг 10 %
М'ясо птищ морожене 10 %, але >0,4 е/кг 15 %
Вступ Укра!ни до СОТ гармошзував митний тариф вщповщно до режиму найбшьшого сприяння, тобто вiдбувся процес лiбералiзацi! зовшшньоторго-вельно! полiтики, що сприяло збiльшенню обсягiв iмпорту традицiйних видiв м'яса в Укра!ну. Особливо це стосуеться свинини, на яку iмпортнi тарифи у се-редньому зменшились у 4 рази, та м'яса птищ, де зменшення становило вщ 2 до 6 разiв залежно вщ виду продукцi!. На 91 % щ двi групи i сформували загаль-ний iмпорт м'ясопродуклв в Укра!ну: свинина - 49 %, а м'ясо птицi - 42 %.
Значнi обсяги iмпорту м'яса та м'ясопродуктiв актуалiзували проблему конкурентоспроможносп укра!нсько! продукцi!, особливо за цшовим фактором. У бшьшосл випадкiв м'ясна сировина ввозилась для перероблення на м'ясопереробних тдприемствах, яю мали певнi складнощi iз завантаженням наявних виробничих потужностей через брак недорого! та яюсно! м'ясно! си-ровини. Однак, збшьшення iмпорту м'ясно! сировини посилило конкуренщю на внутршньому ринку та мало негативнi наслщки для укра!нських пiд-приемств з високими виробничими витратами та низькою продуктившстю.
Але разом з вщкриттям внутршнього ринку для iмпортно! продукцi! Угодами СОТ передбачено розгалужений механiзм захисту внутрiшнього ринку. Так, на початку 2009 р. Укра!на порушила антидемтнгове розслщу-вання iмпорту половинок та четвертинок курей свiйських, нiжок та !х частин зi США та Бразилi! [5]. Також з метою запоб^ання ввезення в Укра!ну низь-косортно! продукцп за цiнами, якi значно нижч^ нiж на укра!нському ринку, у 2011 р. було прийнято постанову щодо лщензування iмпорту м'яса птищ та сала в Укра!ну [7].
Високий рiвень конкуренцi!, вiдчутний дефщит сировини, а також ви-сока залежнють рiвня цiн, з одного боку вщ ситуацi! на ринках сшьськогоспо-дарсько! продукцi!, а з шшого - вiд рiвня кутвельно! платоспроможностi на-селення, створюють ризики для розвитку м'ясно! галузi. О^м цього, ютот-ним ризиком е можливють введення обмежень на iмпорт укра!нсько! тварин-ницько! продукцi! до кра!н - основних споживачiв (переважно кра!н СНД). Так у 2011 року ветеринарш органи держав-членiв Митного союзу (Рошя, Бь лорусь, Казахстан) виршили ввести тимчасовi обмеження на iмпорт продук-цi! тваринного походження ряду укра!нських пiдприемств. Право поставок продукцп тваринного походження в Роию збереглося лише за трьома укра-!нськими пiдприемствами [9].
Також не дозволяеться iмпорт свiжого м'яса сшьськогосподарських тварин, м'ясопродуктiв, живих тварин i птицi з Укра!ни до СС, дозволено ек-спортувати лише живих коней i вiслюкiв. Основна перешкода для укра!нсь-кого експорту - невщповщнють продукцi! стандартам якостi, ухваленим у СС. На цей момент лише половину вичизняних стандартiв для сшьськогос-подарсько! продукцi! гармонiзовано з мiжнародними стандартами [11].
Набуття членства в СОТ поки що не вщкрило перед Укра!ною додат-кових можливостей щодо вiльного доступу на ринки шших кра!н, що е особливо важливим для кра!ни - експортера сшьськогосподарсько! продукцi!, що свщчить про те, що формального членства в цш органiзацi! недостатньо для експансп на зовнiшнi ринки. Необхщними е трансформацiйнi змiни у полгга-цi державно! пiдтримки та регулювання сiльського господарства в напрямi створення умов для закрiплення та посилення конкурентних переваг сшьсь-когосподарсько! продукцп впчизняного виробництва як необхщно! складово! пiдвищення рiвня нацiонально! продовольчо! безпеки [12].
Висновки. Мехашзм оподаткування експорту продукцi! тваринництва мае бути таким, який сприяв би збшьшенню його обсяпв. Як показуе досль дження, дiя вивiзного мита не завжди виправдовуе мету його застосування. Шд час здiйснення зовнiшньо! торгiвлi продукцiею тваринництва вивiзне ми-то застосовуеться при оподаткуванш експорту живо! худоби та шюрсирови-ни, однак воно не виконуе покладених на нього функцш та е причиною посилення занепаду галузi та збитковосл пiдприемств, якi займаються вирощу-ванням худоби. Такий механiзм оподаткування впливае вщповщно i на обся-ги виробництва м'яса, якi також неупинно знижуються.
Необхiдно зменшити вплив тарифного регулювання на експорт ще! продукцп, при тому що скорочення ставки вивiзного мита за чинного напря-му експорту не матиме ютотного впливу на обсяги, а також не зменшить над-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
ходження до державного бюджету, проте може сприяти пошуку нових пар-THepiB, вщповщно, стимулювати виробництво та потенцiйно збшьшувати обсяги надходжень митних платежiв до бюджету за рахунок збшьшення обсяпв експорту до iнших краш свiту.
Проведений аналiз засвiдчив, що зниження ставок ввiзного мита вплину-ло на обсяги iмпорту продукцп тваринництва у бiк збiльшення, проте не призве-ло до зниження цш на внутрiшньому ринку. Також необидно зазначити, що вгг-чизняним виробникам продукцiï тваринництва дуже важко конкурувати iз зару-бiжними виробниками через дотацп на виробництво й експорт ïхньоï продукцiï.
З огляду на подальше скорочення ставок ввiзного мита згiдно з зо-бов'язаннями перед СОТ, обсяги iмпорту м'яса будуть зростати й надалi, ок-рiм вирiшення питання пiдвищення конкурентоспроможносл продукцiï тваринництва та нарощування обсягiв виробництва, необхiдним е впровадження нетарифного захисту внутршнього ринку, шляхом введення квот на iмпорто-вану продукцiю. Прикладом такоï практики може слугувати досвiд евро-пейських краш, яю широко використовують цей метод протекцюшзму.
Л1тература
1. Енциклопед1я укра1'нознавства. - У 10-х т. - Т. 2 / за ред. В.М. Кубшович // Молоде життя. - Нью-Йорк, 1954. - 1320 с.
2. Про вив1зне (експортне) мито на живу худобу та шгаряну сировину Верховна Рада Украши; Закон Украши вщ 07.05.1996 р., № 180/96-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua
3. Офщшний сайт Мшютерство сшьського господарства Сполучених Штапв Америки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.usda.gov
4. Чудновець 1.В. Митно-тарифне регулювання 1мпорту м'яса в Укра1'ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 - "Економжа та управлшня нащ-ональним господарством" / 1.В. Чудновець. - К., 2010. - 20 с.
5. Про внесення змш до Закону Украши "Про Державний бюджет Украши на 2005 рж" Верховна Рада Украши; Закон Украши вщ 25.03.2005 р., № 2505-IV. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2505-15
6. Кобута I. Один рж Украши у СОТ / I. Кобута, В. Жигадло, А. Зажа / за ред. М. Свенчщга // Аналггично-дорадчий центр Блакитно! стр1чки. - К., 2009. - 44 с.
7. Про затвердження перелшв товар1в, експорт та ¡мпорт яких пщлягае лщензуванню, та квот на 2011 рж / Кабшет М1н1стр1в Украши; Постанова, Перелж вщ 22.12.2010 р., № 1183. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua.
8. Митний тариф Украши (Роздши I-V) / Верховна Рада Украши; Закон Украши, Тариф вщ 05.04.2001 р., № 2371-III. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon3.rada. gov.ua/laws/show/4234-17
9. Чорноротов О. Анал1з ринку тваринництва та виробництва м'яса й м'ясопродуклв Украши / О. Чорноротов // Мясные технологии : журнал. - 2011. - № 7. - С. 19-26.
10. Про внесення змш до Митного тарифу Украши, затвердженого Законом Украши "Про Митний тариф Украши" Верховна Рада Украши; Закон вщ 22.12.2011 р., № 4234-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4234-17
11. Поглиблена вшьна торпвля м1ж Укра1'ною та Свропейським Союзом: сшьськогоспо-дарська та харчова продукщя. Аналиична записка. - м1жнародний центр перспективних дос-лщжень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icps.kiev.ua/doc/ FTA_Publicconsul tations_agri. pdf.
12. Олшник В.О. Конкурентоспроможшсть сшьськогосподарсько1 продукцп як складова продовольчо! безпеки Украши в умовах глобалiзацiï / В.О. Олшник // Актуальш проблеми державного управлшня : зб. наук. праць. - Харюв. : Вид-во ХарР1 НАДУ "Мапстр", 2011. - № 1 (39). - 436 с.
13. Офщшний сайт Державного комггету статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Фененко П.А. Механизмы налогообложения внешней торговли продукцией животноводства: реалии и перспективы
Осуществлен анализ отечественной отрасли животноводства и влияния на ее развитие механизмов налогообложения внешней торговли продукцией отрасли. Исследована целесообразность налогообложения экспорта живого скота и кожевенного сырья вывозной пошлиной и влияние изменения ставок ввозной пошлины на объемы импорта мяса. Проанализирован процесс адаптации политики налогообложения внешней торговли в контексте вступления в ВОТ, определены риски в дальнейшем становлении внешней торговли продукцией животноводства.
Ключевые слова: внешняя торговля продукцией животноводства, ставка пошлины, вывозные пошлины, ввозные пошлины, сальдо внешней торговли, объемы экспорта продукции животноводства, объемы импорта продукции животноводства.
Fenenko Р.О. Mechanisms of taxation of livestock products foreign trade: today's realities and prospects
The article is about the analyze of the domestic livestock industry and the impact on its development the mechanisms for taxation of the industry products foreign trade. The expediency of taxing with export duties the exports of live cattle and hides and the effect of changing the rates of import duty on imports of meat have been examined. It has been analyzed the process of adaptation of the policies on taxation for foreign trade in the context of accession to the World Trade Organization, it has been identified the risks in the future stability of the foreign trade of livestock products.
Keywords: foreign trade of livestock products, the rate of customs duty, export duty, import duty, trade balance, export scopes of livestock products, import scopes of the livestock products.
УДК 336.71 Здобувач Ю.В. Шушкова1 - Львгвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ПОБУДОВИ ТА РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ ВЕЛИКОБРИТАНН
Розглянуто особливост побудови i розвитку фшансово!' системи у Великобри-тани. Розкрито основш аспекти формування складових фшансово!' системи: державного бюджету, позабюджетних державних фондiв, мюцевих фшанив i фшаныв дер-жавних шдприемств, формування доходiв i видатгав державних та мюцевих бюджета, а також структуру податюв.
Ключовг слова: фшансова система, державний бюджет, позабюджетш державш фонди, мiсцевi фшанси, фшанси державних шдприемств, доходи, витрати, податки.
Вступ. Фшансова система будь-яко1 кра1ни вдаграе особливу роль у розвитку 11 економжи. А тому вдосконаленню загально! структури фшансово! системи та 11 окремих складових придшяли i придшяють, особливо на сучас-ному етат, етат глобал1зацшних процешв у свгшвш економщ, багато уваги як з боку заруб1жних, так i вичизняних учених. Проте проблематика щодо побудови та розвитку фшансово! системи юнуе, i цьому питанню в заруб1ж-нш та вичизнянш науцi придiляеться виняткова увага, проводяться вщповщ-нi дослщження. Варто зазначити, що ще й до сьогодш немае чiткого тракту-вання термiна "фiнансова система", а також чггко i конкретно не визначено 11 структуру. Тому як зарубiжнi, так i вiтчизнянi вчеш-економюти, по-рiзному
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Слейко, д-р екон. наук
